Тільки членам профспілки. Як одеські бізнесмени хочуть забудувати санаторій “Жовтень” у Кончі-Заспі
Українська правда
Усі розділи
Підтримати УП
Новини компаній
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
Спецпроєкти
Страховий гід
Виклики євроінтеграції
Власна справа
Від мрії до дії
Зелений перехід
Захист країни
Кошти в безпеці
Відбудова України
Ідеї, які змінюють міста
Бізнес-інтерв”ю
Кінець епохи офшорів
Просто про податки
Інновації в дії
Проекти “Українська правда”
Українська правда
Економічна правда
Європейська правда
Історична правда
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
Тільки членам профспілки. Як одеські бізнесмени хочуть забудувати санаторій “Жовтень” у Кончі-Заспі
Олександр Колесніченко
29 квітня, 08:00
Колаж: Андрій Калістратенко
Посилання скопійовано
Бізнесмени Борис Кауфман та Олександр Грановський хочуть забудувати територію санаторію “Жовтень” у Кончі-Заспі під Києвом. Хто їм допомагає?
Киянка Ірина у 1991 році отримала путівку в санаторій “Жовтень” у Конча-Заспі. Він спеціалізувався, зокрема, на медичному супроводі вагітних жінок. “Там були всі умови для відпочинку: чисте повітря, тепла ріка, догляд лікарів”, – розповідає вона.
Вагітні, люди з хворобами серця і судин, ветерани російсько-української війни відновлювалися в профспілковому санаторії до 2019 року. Шість років тому він закрився через конфлікт у керівництві, фінансові проблеми та юридичні суперечки.
У 2020 році суд арештував санаторій, коли з”ясувалося, що на початку 1990-х Федерація професійних спілок незаконно привласнила “Жовтень” і ще 101 об”єкт держмайна. У 2022 році ДБР повідомило про повернення обʼєкта в держвласність. Санаторій передали в управління Агентству з розшуку та менеджменту активів.
Дії держави суперечили планам приватного бізнесу, який поклав око на територію закладу і з 2010 року реалізовував сценарій загарбання цінного активу в змові з керівництвом профспілок. Частина земельної ділянки та нерухомості “Жовтня” перейшли у власність компанії, сліди якої ведуть до бізнесмена Бориса Кауфмана.
Підприємець може отримати решту землі в користування і готується отримати дозвіл у Київській міській раді на забудову території санаторію.
Жест доброї волі
Санаторій “Жовтень” розташований на 27-му кілометрі Столичного шосе, на адміністративній межі Києва і Київської області. До 2010 року комплекс займав 23 га посеред заповідного дубового лісу на березі затоки Дніпра. Пʼятнадцять років тому заклад, що з початку 1990-х років належав ПрАТ “Укрпрофоздоровниця” (власником 93% акцій є Федерація профспілок), почав втрачати земельні ділянки.
Спочатку “Укрпрофоздоровниця” за власною ініціативою віддала 4,4 га на березі затоки Козинській селищній раді. Депутати сільради частину отриманої землі передали Українській православній церкві московського патріархату, а іншу частину поділили на дрібні ділянки і продали 22 фізичним особам.
Ще на майже 8 га між лісом і головним корпусом санаторію претендує компанія “Девелопмент солюшн”. Відповідний проєкт рішення підготували в Київській міській держадміністрації, проте за документ ще не голосували. Цільове призначення ділянки – для будівництва та обслуговування об”єктів рекреаційного призначення.
Підстава для отримання землі – право власності на 12 будівель на цій ділянці. Ідеться про невеликі споруди: котельню, сарай, склад, теплицю та гараж. “Девелопмент солюшн” купила їх в іншої компанії – “УБК “Каштан”.
Одеська “УБК “Каштан” стала власницею нерухомості, коли керівництво санаторію вирішило продати частину майна для погашення накопичених боргів. У 2018 році Федерація профспілок узаконила поділ цілісного майнового комплексу і виділила 12 об’єктів загальною площею 5,3 тис. кв. м, оцінивши їх 16 млн грн.
“УБК “Каштан” пообіцяла погасити борг і профінансувати будівництво чотирьох міні-котелень, пральні, складу і гаражів. Роботи не почалися, а нерухомість отримала нових “добросовісних набувачів”, що згодом закріпили рішенням суду.
Ділянка, де розташований головний корпус санаторію, перебуває в користуванні “Укрпрофоздоровниці”, а всі найбільші ділянки – у комунальній власності Києва.
Інтерес Кауфмана
Компанію “УБК “Каштан”, яка перша отримала у власність 12 будівель санаторного комплексу, заснував бізнесмен Олександр Грановський. Згідно з реєстрами, фірма має той самий номер телефону, що й компанія “Укр мет плюс”. Остання, за даними системи Youcontrol, належить до групи компаній Бориса Кауфмана.
Кауфман – одеський підприємець, найбільш відомий як власник колишнього тютюнового дистриб’ютора-монополіста “Тедіс Україна”. Видання “Forbes Україна” оцінює його статки 220 млн дол. Нинішній власник 12 будівель – “Девелопмент солюшн” – належить кіпрській компанії “Мекуда лімітед”, кінцевою бенефіціарною власницею якої є Крістіна Софоклеус. Її батько Андреас Софоклеус разом з Кауфманом та Грановським були співвласниками Фінбанку.
Софоклеус – експрезидент кіпрського футбольного клубу “АЕЛ”. Він є номінальним власником олігархічних активів і юридично супроводжує бізнесменів та політиків, зокрема Віктора Медведчука, Вадима Новинського та Миколу Злочевського.
Читайте також:
Керівник бізнесу Новинського: “Андрій Єрмак, я вас прошу, будьте розумною людиною”
Офіс юридичної компанії “Софоклеус і партнери консалтинг” розташований у будівлі інвестиційної компанії Dragon Capital Томаша Фіали, яка володіє “Українською правдою”. У Dragon Capital ЕП повідомили, що приміщення, у якому розташований офіс Софоклеуса, перебуває в приватній власності і не належить Dragon, а сама інвесткомпанія не має з юристами Софоклеуса жодних контактів.
У жовтні 2024 року Володимир Зеленський запровадив проти Андреаса та Крістіни Софоклеусів санкції на десять років. Уповноважений з питань санкційної політики Владислав Власюк пояснював, що вони допомагали обходити санкції бізнесменам.
До слова, “Девелопмент солюшн” до 2024 року була зареєстрована в Києві на вулиці Шота Руставелі, 39/41 – в офісному центрі “Укрпрофоздоровниці”. Ці приміщення їй здавав у суборенду тютюновий гігант Кауфмана – “Тедіс Україна”.
Кауфмана та Грановського (нове ім”я – Алекс Борухович) звинувачують у незаконному заволодінні майном Одеського міжнародного аеропорту вартістю 118 млн грн та привласненні понад 2,5 млрд грн доходів від його діяльності протягом 2012-2022 років. У лютому 2025 року вони уклали угоду зі слідством.
Найдешевша нерухомість Києва
Паралельно тривала сюжетна лінія з іншою ділянкою, на якій розташований головний корпус санаторію. У 2019 році, коли в “Жовтня” почалися фінансові та корпоративні проблеми, “Укрпрофоздоровниця” реорганізувала дочірнє підприємство (ДП) “Клінічний санаторій “Жовтень” на ТОВ “Клінічний санаторій “Жовтень”, куди залучила приватного інвестора з часткою 49%.
Колишній начальник юридичного управління АРМА Андрій Потьомкін вважає, що новий співвласник “Жовтня” – ТОВ “Бенефіт оффер” – підконтрольний Кауфману чи принаймні діє в його інтересах.
Головний корпус санаторію загальною площею 22,7 тис. кв. м залишився у власності “Укрпрофоздоровниці”, а рухоме майно – техніку, меблі та кухонний посуд – передали на баланс ТОВ “Клінічний санаторій “Жовтень”.
Читайте також:
Багатостраждальний “Жовтень”
У 2022 році суд передав в управління АРМА 102 об’єкти “Укрпрофоздоровниці”, зокрема “Жовтень”. Агентство найняло незалежного оцінювача (ТОВ “Торгово-експертна палата України”), який оцінив актив 60,7 млн грн. В АРМА повідомили, що оголосять відбір управителя в “Прозоро.Продажах”. Переможець мав перезапустити роботу санаторію, що приносило б дохід йому і державі.
Проте конкурс не відбувся – АРМА обмежилося “попередніми консультаціями”. Потьомкін вважає, що дії навколо “Жовтня” виглядають як фікція і насправді агентство не зацікавлене в прозорому передаванні активу в управління.
Річ у тім, що потенційний управитель отримає в користування лише нерухоме майно, “голі стіни”, адже прокурори не клопотали про арешт і передавання в АРМА майна ТОВ “Клінічний санаторій “Жовтень”, якому належить рухоме майно.
“Прийде управитель, йому скажуть: телевізори, кондиціонери, посуд, меблі, килими, шпалери, сміттєвоз і човни тобі не належать. Управителю доведеться купити інвентар на 10-20 мільйонів гривень”, – каже Потьомкін.
Основна будівля санаторію “Жовтень”
zruchno.travel
У 2022 році “ДТЕК Київські електромережі” та “Київгазтрейд” ініціювали процедуру банкрутства ТОВ “Клінічний санаторій “Жовтень” через борг 5 млн грн. Відповідно, рухоме майно на його балансі можуть віддати кредиторам на погашення боргу.
Ліквідація товариства – найімовірніший сценарій, каже арбітражний керуючий “Жовтня” Ігор Мучинський. Йому не вдалося встановити контакт з фірмою “Бенефіт оффер”, яка разом з “Укрпрофоздоровницею” володіє ТОВ “Клінічний санаторій “Жовтень”. “Кореспонденція повертається”, – говорить Мучинський.
Арбітражний керуючий розповів, що в головному корпусі демонтували інтер”єр, вікна і двері, залишилися голі залізобетонні конструкції. За його інформацією, охочих брати в управління те, що залишилося від санаторію, немає.
Крім того, якщо “Девелопмент солюшн” отримає від Київради в оренду сусідні 7,9 га землі впритул до головного корпусу, то потенційний управитель втратить доступ до теплових, водопровідних, електричних, каналізаційних мереж і дороги.
“Укрпрофоздоровниця” за всі роки існування санаторію не ініціювала і не підготувала жодного документа щодо права землекористування санаторію”, – додає Мучинський. З представниками фірми “Девелопмент солюшн” арбітражному керуючому також не вдалося жодного разу поспілкуватися.
Читайте також:
Безкоштовна приватизація на мільярди: чи відійде державі профспілкова спадщина
У відповіді на запит ЕП в АРМА не пояснили, чи клопотали про арешт рухомого майна ТОВ, як збираються протидіяти втраті рухомого майна в рамках процедури банкрутства і що саме збираються передавати в управління.
“Усе вказує на те, що це просто замовна історія, при якій санаторій штучно довели до банкрутства, “Укрпрофоздоровниця” мовчить і не втручається, АРМА імітує управління в інтересах третіх осіб”, – вважає Потьомкін.
Вартість нерухомості санаторію 60,7 млн грн, яку затвердило АРМА, він називає “липовою”. “Виходять 64 долари за квадратний метр. Оцінка нерухомості ніколи не відбувається без прив’язки до землі, на якій вона розташована. На території Києва навіть розвалений сарай не може коштувати дешевше 100 доларів за “квадрат”, а це елітна Конча-Заспа і територія з інфраструктурою”, – пояснює юрист.
В АРМА не пояснили, як погодили оцінку майна. Лише зазначили, що це робить ліцензований суб’єкт оціночної діяльності, визначений на конкурсних засадах. До слова: у 2015-2019 роках голова агентства Олена Дума була членкинею або очолювала щонайменше три профспілкові організації.
Вибірковість АРМА
Чому АРМА не заходить у справу про банкрутство “Жовтня”, якщо на балансі ТОВ є майно санаторію? За законом, АРМА не є стороною кримінального провадження. “Вилучив речовий доказ і несе відповідальність за його збереження Офіс генпрокурора. АРМА не відповідає за подальшу долю майна”, – каже Потьомкін.
Він звинувачує голову АРМА у вибірковості, коли мова йде про скасування рішень судів щодо арешту майна. Вона робила публічні заклики до прокурорів про арешт газзбутів Дмитра Фірташа, Полтавського турбомеханічного заводу і коштів казино Pin-Up, хоч це не входить у її обов”язки, а щодо “Жовтня” таких закликів не було.
Читайте також:
Знайшлися 100 мільярдів доларів. Знайомтесь. АРМА
Прокурори ініціювали повторні арешти 12 будівель “Девелопмент солюшн” на сусідній ділянці. З грудня 2020 року до кінця 2024 року Офіс генпрокурора в суді чотири рази арештовував будівлі і двічі передавав їх в управління АРМА.
“Девелопмент солюшн”, своєю чергою, чотири рази успішно домагалася скасування арештів і зупинки управління АРМА цим майном. Наразі ці 5,3 тис. кв. м не арештовані і належать компанії, пов”язаній з Кауфманом.
Голова парламентського комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна каже, що в АРМА був період принаймні з лютого 2023 року до листопада 2024 року, коли арешт на нерухомість був чинним і “Жовтень” можна було віддати в управління. У вересні 2024 року агентство оголосило конкурс і через чотири дні в умови внесли зміни. Утім, на “Прозоро.Продажах” лот так і не розмістили.
Процес щодо справи про 12 будівель триває, переконують в АРМА. 9 квітня ЕП надіслала агентству запит, а вже 11 квітня Дума звернулася листом до прокурора щодо повторного арешту нерухомого майна компанії Софоклеуса.
В Офісі генпрокурора ЕП повідомили, що Державне бюро розслідувань продовжує справу про відчуження ДП “Клінічний санаторій “Жовтень” “Укрпрофоздоровницею” без погодження з Фондом державного майна у 1990-х роках.
“До Печерського районного суду Києва не раз скеровувалися клопотання про арешт майна санаторію, 12 частин об”єкта нерухомого майна майнового комплексу, які ухвалами цього ж суду задовольнялися, проте надалі скасовувалися. Розгляд клопотання прокурора про арешт цього майна триває”, – відповіли прокурори.
Триває і процес розірвання договору з церквою та 22 фізособами щодо ділянок на березі річки. Ця нерухомість повернеться Козинській сільраді, каже Потьомкін. Чи виставлять депутати землю на повторний продаж – питання риторичне.
У парламенті є пропозиція
За підрахунками Радіної, за майже два роки роботи на посаді керівниці АРМА із 76 відкритих конкурсів щодо пошуку управителів для арештованих активів відбулися 11. “Чинна система управління арештованим майном в АРМА недієздатна. Зараз реальний приватний бізнес не управляє арештованими активами”, – каже вона.
За даними Transparency International Ukraine, АРМА не шукає управителів для арештованих активів у середньому по півтора року з моменту винесення ухвал судами, а чинний закон не встановлює жорстких строків щодо їх пошуку.
“Достовірної інформації про те, які активи передані в АРМА, немає. Реєстр арештованих активів неповний, не зрозуміло, чи ведеться адекватний облік. Це стає поживним середовищем для схем. Можна притримати актив на користь власника чи зацікавленої сторони і за це нічого не буде. Власник може заробляти на активі попри арешт і передавання в АРМА. Куди йде прибуток від арештованих “Моршинської” чи ТЦ Gulliver у центрі Києва? Точно не державі”, – додає Радіна.
Вона пропонує провести незалежний аудит АРМА, встановити строки передавання активів в управління і запропонувати бізнесу кращі умови управління ними.
нерухомість
Генпрокуратура
Матеріали за темою
Як вивести нерухомість з податкової тіні
17 квітня, 08:00
Ринок землі під забудову: що відбувається з цінами та чого очікувати далі
15 квітня, 08:00
Як війна змінила будівельний ринок України
14 квітня, 12:30
Тільки членам профспілки. Як одеські бізнесмени хочуть забудувати санаторій “Жовтень” у Кончі-Заспі
Олександр Колесніченко,
29 квітня, 08:00
Магазини “Епіцентру” відновили роботу після масштабної хакерської атаки
Артур Крижний,
28 квітня, 20:59
“Укрзалізниця” вперше доставила нафтопродукти за маршрутом Литва – Польща – Україна
Альона Кириченко,
28 квітня, 19:00
Поїзд Харків – Ворохта став флагманським: що це означає
Альона Кириченко,
28 квітня, 17:30
“Укрпошта” торік збільшила дохід на понад 12%
Альона Кириченко,
28 квітня, 17:05
На Харківщині ворожі дрони знищили велике агропідприємство
Віктор Волокіта,
28 квітня, 16:40
нерухомість
Як вивести нерухомість з податкової тіні
Ринок землі під забудову: що відбувається з цінами та чого очікувати далі
Як війна змінила будівельний ринок України
Фінляндія остаточно закрила ринок нерухомості для росіян
Страх війни і не тільки: чому поляки масово скуповують нерухомість в Іспанії
Економічна правда
© 2005-2025, Економічна правда
Реклама на сайті
Політика конфіденційності
Правила використання матеріалів УП
Принципи і правила роботи УП
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Економічну правду”.
Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”.
Матеріали з плашкою PROMOTED, НОВИНИ КОМПАНІЙ та ПОЗИЦІЯ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах. Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Cубєкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02163.
ТОВ “УП Медіа Плюс”
Адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 48, 50А
Телефон: +380 95 641 22 07
Source: Економічна Правда