Професійна освіта завтрашнього дня. Які зміни відчують роботодавці?
Українська правда
Усі розділи
Підтримати УП
Новини компаній
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
Спецпроєкти
Страховий гід
Виклики євроінтеграції
Власна справа
Від мрії до дії
Зелений перехід
Захист країни
Кошти в безпеці
Відбудова України
Ідеї, які змінюють міста
Бізнес-інтерв”ю
Кінець епохи офшорів
Просто про податки
Інновації в дії
Проекти “Українська правда”
Українська правда
Економічна правда
Європейська правда
Історична правда
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
Родіон Колишко
директор Інституту професійних кваліфікацій
Професійна освіта завтрашнього дня. Які зміни відчують роботодавці?
30 квітня, 08:00
Посилання скопійовано
Наскільки бізнесу буде легше співпрацювати із закладами професійної освіти після ухвалення нового профільного закону?
Після багатьох років, багатьох зламаних списів і різних думок днями комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій схвалив законопроєкт “Про професійну освіту” як основний для подальшого опрацювання.
Розглядалися три проєкти з однаковими назвами і майже однаковими текстами, але підтриманий як базовий законопроєкт №13107. Чому ця подія знакова?
По-перше, чинний закон “Про професійну (професійно-технічну) освіту” був ухвалений у 1998 році. Попри численні зміни та доповнення, він не вписується в парадигму сучасних законів, які регулюють сферу освіти, передусім закону “Про загальну середню освіту” – він з 2027 року вводить старшу профільну школу.
По-друге, є суспільне розуміння, яке поділяє бізнес: без випускників ефективної професійної освіти Україні не впоратися з відновленням економіки після війни.
Хтось сподівається на мігрантів, які нібито врятують нашу економіку, але експерти говорять про необхідність використання передусім наявних трудових ресурсів. Найбільш перспективними виглядають випускники системи професійної освіти. Їх не можна розглядати у відриві від роботодавців, які теж зацікавлені в сталому розвитку системи професійної освіти і кваліфікованого та мотивованого персоналу.
Поставмо собі питання: наскільки бізнесу буде легше співпрацювати із закладами професійної освіти після ухвалення нового закону про професійну освіту?
На додаток до аналізу переваг та недоліків усіх трьох законопроєктів, зробленого напередодні засідання парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій, хочу поділитися кількома спостереженнями щодо цього законопроєкту.
З мого досвіду багаторічного спілкування з представниками різного бізнесу, переважно малого та середнього, можу зробити висновок, що найбільше в співпраці з професійною освітою бізнес цікавлять такі питання:
– відповідність освітньої програми потребам роботодавця;
– організація корисної для закладу освіти та роботодавця виробничої практики, яка б сприяла працевлаштуванню на це підприємство;
– можливість бізнесу інвестувати в систему професійної освіти;
– участь в управлінні закладом освіти.
Чи знайдемо ми відповіді на ці питання і чи будуть вони відповідати очікуванням?
Читайте також:
“Універсальні солдати” професійної освіти
Як роботодавець може дізнатися, що заклад дає потрібні знання та вміння?
У законопроєкті №13107 передбачено, що роботодавці “залучаються” до розробки освітніх програм. Достатньо туманне положення. Кого залучають? Як залучають? Мотивація “залучення” незрозуміла. Роботодавці зараз розробляють професійні стандарти для системи освіти, але чи це мають на увазі автори законопроєкту?
Тепер про практичну підготовку. Зазвичай у більшості роботодавців непросте ставлення до практики і практикантів. З одного боку, це корисна справа – вклад у підготовку майбутніх працівників. З іншого – це головний біль, відповідальність за безпеку практикантів, оформлення праці неповнолітніх, не зовсім зрозумілий механізм оплати праці. І чи повернуться потім ці практиканти на підприємство?
Наскільки комфортно роботодавцю долучатися до проходження практики? Зазвичай – не дуже. Проблем багато, а на виході далеко не завжди практиканти залишаються працювати. Такі випадки радше винятки, ніж правило.
Отже, що пропонується роботодавцю як стимул? Небагато, якщо чесно. Єдина новація – заміна оплати праці практикантів закладу освіти (що багато роботодавців просто не розуміють), на винагороду, яка не має настільки великого податкового навантаження, як зарплата. Ця винагорода може сплачуватися практиканту.
Що натомість? Договірне оформлення практики й обов’язок роботодавця забезпечити умови праці практикантів відповідно до вимог законодавства про охорону праці, безпеку життєдіяльності та виробничу санітарію.
Бізнесу дають (не)можливість інвестувати в систему професійної освіти. Стаття 64 законопроєкту чітко і сміливо зазначає: заклад професійної освіти має право отримувати кошти, матеріальні цінності, нерухоме та рухоме майно від юридичних осіб приватного права, фізосіб і благодійних організацій як благодійну допомогу.
Податкове законодавство містить кілька норм щодо передавання майна на умовах благодійної допомоги, але ніде не сказано, що підприємство звільняється від оподаткування і це не розглядається як ухилення від сплати податку.
Новий закон – це чудова можливість внести ясність у це питання і суттєво полегшити життя бізнесу, якщо він захоче передати обладнання закладу для навчання або зробити іншу інвестицію. На жаль, законопроєкт такої ясності не передбачає і відповідних змін до Податкового кодексу не пропонує.
Цікава ситуація з можливостями роботодавців брати участь в управлінні закладом професійної освіти. Законопроєкт пропонує механізм наглядової ради, до якої мають входити роботодавці – не менше половини від загального складу. Ніби добре, але, аналізуючи права, обов’язки та повноваження наглядової ради, виникає думка, що автори проєкту хотіли як краще, та в них не вийшло.
Чому? Тому що 27 позицій, які визначають діяльність наглядової ради, включають широкий спектр повноважень: від затвердження звіту керівника та стратегії розвитку закладу до погодження освітніх програм та зміни освітнього процесу.
Мені важко уявити наглядову раду, яка збирається понад два рази на рік і має на порядку денному 27 питань. Тим більше, що окремі повноваження наглядової ради входять у протиріччя з автономією закладу професійної освіти.
Проєкт нового закону про професійну освіту, безперечно, важливий і знаковий для бізнесу. Є позитивні новації, але основні елементи щоденної співпраці бізнесу і закладів професійної освіти документ не змінює. Не змінює з 1998 року, коли про партнерські відносини і співпрацю між освітою та ринком праці ще не звикли чути.
Залишається сподіватися на прогресивність авторів законопроєкту, їх готовність чути і змінювати підходи до побудови нової системи відносин закладів професійної освіти і роботодавців. Тільки так ми зробимо свій внесок у її майбутній розвиток.
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об”єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
законодавство
Матеріали за темою
Ціни на гуртожитки можуть зрости вдвічі: чи покращить це умови проживання?
29 квітня, 15:00
Київська школа економіки придбала гольф-клуб на Оболоні за $18 мільйонів під кампус
29 квітня, 10:35
В Україні запустили першу онлайн-магістратуру зі штучного інтелекту
23 квітня, 17:59
Професійна освіта завтрашнього дня. Які зміни відчують роботодавці?
Родіон Колишкодиректор Інституту професійних кваліфікацій
Як лібералізувати рух капіталу і не розбити фінансовий термометр
Анатолій Киселовпартнер Syrota Dzis Melnyk & Partners
Знищити не можна зберегти
Оксана Станкевич-Волосянчукк.б.н., еколог
Захист, а не імітація
Володимир Крейденконародний депутат, заступник голови парламентського комітету з питань транспорту та інфраструктури
Як говорити з державою про проблеми та пропонувати рішення
Артем Бородатюкзасновник Netpeak Group, член Ради з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану при президентові України
Як підготуватись до перевірки у сфері захисту персональних даних
Віталій Мельянковстарший юрист ЮФ “Василь Кісіль і Партнери”
Інші думки автора
“Універсальні солдати” професійної освіти
Економічна правда
© 2005-2025, Економічна правда
Реклама на сайті
Політика конфіденційності
Правила використання матеріалів УП
Принципи і правила роботи УП
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Економічну правду”.
Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”.
Матеріали з плашкою PROMOTED, НОВИНИ КОМПАНІЙ та ПОЗИЦІЯ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах. Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Cубєкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02163.
ТОВ “УП Медіа Плюс”
Адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 48, 50А
Телефон: +380 95 641 22 07
Source: Економічна Правда