Українське питання залишається на порядку денному

Українська правда

Усі розділи

Підтримати УП

Новини компаній

Спецпроєкти

Weekly charts

Земельний гід

Спецпроєкти

Страховий гід

Виклики євроінтеграції

Власна справа

Від мрії до дії

Зелений перехід

Захист країни

Кошти в безпеці

Відбудова України

Ідеї, які змінюють міста

Бізнес-інтерв”ю

Кінець епохи офшорів

Просто про податки

Інновації в дії

Проекти “Українська правда”

Українська правда

Економічна правда

Європейська правда

Історична правда

Спецпроєкти

Weekly charts

Земельний гід

Андрій Пишний

голова Національного банку України

Українське питання залишається на порядку денному

1 травня, 08:00

Посилання скопійовано

Що найбільше турбує європейських партнерів? Підсумки економічного огляду з Весняних зборів МВФ та Світового банку.

Заключний день Весняних зборів МВФ та Світового банку у Вашингтоні. Десятки міністрів фінансів та голів центральних банків – усі представники країн Центральної, Східної та Південно-Східної Європи (CESEE) разом із колегами з МВФ зібралися в просторому конференц-холі.

Попри те, що позаду п”ять дуже насичених днів (делегація НБУ мала майже 60 зустрічей), усі налаштовані на продуктивну розмову, адже вона багато в чому визначатиме напрями роботи в найближчі пів року.

Директор Європейського департаменту МВФ Альфред Каммер підіймається з місця, щоб розпочати Регіональний економічний огляд (REO), який, якщо забігти наперед, супроводжуватиметься дуже активною дискусією.

Найважливіші висновки цього обговорення як орієнтири на майбутнє.

Складні часи через торговельні протистояння та зростання невизначеності

Альфред Каммер сфокусував увагу на складній зовнішній ситуації, зумовленій зростаючим торговельним протистоянням, особливо між США і Китаєм. Колеги відзначали, що негативний вплив генерує навіть не стільки застосування тарифів, як різке зростання невизначеності, що вже позначилося на ділових очікуваннях, інвестиціях та загалом макрофінансовій ситуації в ЄС.

Невизначеність стає найбільш згадуваним ризиком, особливо актуальним для малих відкритих економік. За таких умов надійність та передбачуваність дій центробанків та урядів набирають критичного значення.

Читайте також:

П”ять питань про облікову ставку, інфляцію та курс гривні

Нашу оцінку потенційних наслідків від торговельних протистоянь у світі на економіку Україну ми опублікували вІнфляційному звіті за квітень. Наразі очікується помірний вплив, який уже враховано в наших оновлених прогнозах.

Зростання економіки триватиме, хоч і повільнішим темпом

Незважаючи на чисельні виклики, представники МВФ та європейських країн прогнозують зростання глобальної економіки, але повільнішими темпами. Аналогічні тенденції очікуються і в країнах CESEE.

Такі країни, як Хорватія, Литва та Естонія, відзначили стійкість своїх економік завдяки пожвавленню в ключових країнах-партнерах і проведенню реформ. Однак ризики рецесійних процесів залишаються високими через глобальні торговельні протистояння, інфляційний тиск і триваючу війну Росії проти України.

Необхідні спільні зусилля на рівні регіону та ЄС для максимально ефективного використання можливостей і мінімізації ризиків торговельних протистоянь у світі.

Розрив торгівлі між Китаєм та США: для Європи наслідки контрольовані, хоча занепокоєння зберігаються

Наразі оцінки колег є такими: навіть за повного розриву торговельних відносин між США та Китаєм, наслідки для Європи будуть обмеженими. Очікується, що імпорт до ЄС зросте лише приблизно на 3%. Такий масштаб не є критичним, виклики можна здолати.

Водночас деякі учасники розмови висловлювали стурбованість через посилення глобального протекціонізму, що може довгостроково послабити конкурентоспроможність Європи та призвести до серйозніших наслідків для економіки регіону.

Євроінтеграція: значні економічні вигоди для країн-кандидатів

Колеги з МВФ представили дослідження про вплив євроінтеграції. Висновок звучить так: країни, що приєдналися до ЄС, через 15 років мали ВВП на 30% вищий, ніж ті, що залишилися поза ЄС. Імпульс розвитку надали структурні реформи, що впроваджувалися в межах наближення до членства в блоці.

У цьому висновку я бачу черговий аргумент на користь прискорення євроінтеграції України. Сьогодні для цього є всі можливості та підтримка партнерів з Європейського Союзу.

У контексті дослідження МВФ цікаво згадати аналіз фахівців НБУ зІнфляційного звіту за січень 2024 року. Він засвідчив, що сама по собі перспектива членства в ЄС та виконання відповідних умов можуть стимулювати економічне зростання країни ще до офіційного її вступу, а процес інтеграції – зовнішню торгівлю та залучення інвестицій.

Інфляція: різні динаміки в розвинених країнах та країнах з ринками, що розвиваються

Для Єврозони було заявлено про досягнення цільового рівня інфляції (близько 2%), що відкриває шлях до обережного пом’якшення грошово-кредитної політики.

Для країн з ринками, що розвиваються, ситуація складніша – інфляція є стійкішою і вищою. Колеги особливо стурбовані стійким зростанням реальних зарплат, що погіршує конкурентоспроможність і закріплює інфляційний тиск. Важлива озвучена рекомендація центробанкам країн, що розвиваються – бути надзвичайно обережними під час пом’якшення монетарної політики.

Читайте також:

Головні драйвери та ризики для економіки у 2025 році: погляд голови Нацбанку

Ці виклики є більш ніж актуальними для України, незважаючи на різницю в масштабі. Бачення колег багато в чому збігається з нашим власним та заявами НБУ. Буквально в понеділок оприлюднилипідсумки дискусії Комітету з монетарної політики НБУ, у яких зазначається, що пом”якшення політики можливе лише після проходження піку цінового сплеску та отримання впевненості у стійкому зниженні інфляції до цілі. Водночас, ураховуючи невизначеність, НБУ залишається гнучким у своїй політиці.

Попередні кризові епізоди засвідчили, що вартість закріплення інфляції на високих рівнях є значно вищою за витрати центробанків на її приборкання. Побачив серед колег – і це гарний сигнал – готовність обходити граблі, на які наступили багато центробанків під час попередніх криз.

Незалежність центральних банків: щоденна боротьба у складних умовах

В умовах посилення торговельно-політичних протистоянь у світі це питання знову виходить на передній план. Підкреслювалася важливість захисту незалежності центробанків, особливо в періоди високої інфляції та політичної турбулентності.

Важлива думка, озвучена під час огляду: “перемога над інфляцією значною мірою стала можливою завдяки незалежності монетарної політики”. Колеги наголошували на необхідності постійно нагадувати суспільству про цінність незалежності центробанків, щоб запобігти ерозії підтримки у спокійні часи. Ця позиція максимально відгукується.

Війна Росії проти України: ширший регіональний вплив

Україна, безсумнівно, залишається в порядку денному наших європейських партнерів. Наголошувалося, що війна Росії проти України не обмежується нашими кордонами та має далекосяжний економічний вплив на регіон. Країни-сусіди, як-от Молдова, зазнали енергетичних шоків, торговельних порушень та соціальних навантажень через наплив біженців. Це лише один із прикладів.

Для України те, що такий меседж звучить на одному з ключових оглядів Весняних зборів МВФ та Світового банку, є потужним аргументом на користь справедливості використання знерухомлених активів РФ. І законності – відповідно до концепції контрзаходів, яку ми активно просуваємо.

Колеги також відзначили професіоналізм економічної команди України у збереженні макрофінансової стабільності та просуванні реформ в умовах війни. Це важливо для підсилення голосу нашої країни на світовому рівні.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об”єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Світовий банк

Матеріали за темою

У Польщі затримали підозрювану у справі про відмивання мільярдів через IBOX банк

30 квітня, 15:20

Більшість онлайн-сервісів відновлено після масштабного збою

26 квітня, 12:10

Масштабний збій: не працюють “Дія”, банки та “Нова пошта”

26 квітня, 09:04

Українське питання залишається на порядку денному

Андрій Пишнийголова Національного банку України

Українська нерухомість 2.0: підписка, токенізація, пенсійна реформа

Андрій Длігачгенеральний директор Advanter Group

Як підсилити потенціал українського виробництва

Олексій Геращенкоекономіст, фінансовий топ-менеджер, професор Києво-Могилянської бізнес-школи

Професійна освіта завтрашнього дня. Які зміни відчують роботодавці?

Родіон Колишкодиректор Інституту професійних кваліфікацій

Як лібералізувати рух капіталу і не розбити фінансовий термометр

Анатолій Киселовпартнер Syrota Dzis Melnyk & Partners

Знищити не можна зберегти

Оксана Станкевич-Волосянчукк.б.н., еколог

Інші думки автора

П”ять питань про облікову ставку, інфляцію та курс гривні

НБУ рік тому “відпустив” курс: на що це вплинуло та чого чекати

Уроки для центробанків

Стратегія з розвитку кредитування: від підтримки ОПК та енергетики до розбудови конкурентоспроможної економіки

Нову хвилю інфляції в світі (не)подолано

Економічна правда

Реклама на сайті

Політика конфіденційності

Правила використання матеріалів УП

Принципи і правила роботи УП

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Економічну правду”.

Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”.

Матеріали з плашкою PROMOTED, НОВИНИ КОМПАНІЙ та ПОЗИЦІЯ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах. Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.

Cубєкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02163.

ТОВ “УП Медіа Плюс”

Адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 48, 50А

Телефон: +380 95 641 22 07

Source: Економічна Правда