Тренди витрат: споживча і фінансова поведінка українців

Українська правда

Усі розділи

Підтримати УП

Новини компаній

Спецпроєкти

Weekly charts

Земельний гід

Спецпроєкти

Страховий гід

Виклики євроінтеграції

Власна справа

Від мрії до дії

Зелений перехід

Захист країни

Кошти в безпеці

Відбудова України

Ідеї, які змінюють міста

Бізнес-інтерв”ю

Кінець епохи офшорів

Просто про податки

Інновації в дії

Проекти “Українська правда”

Українська правда

Економічна правда

Європейська правда

Історична правда

Спецпроєкти

Weekly charts

Земельний гід

Олексій Рубан

директор з інновацій NovaPay

Тренди витрат: споживча і фінансова поведінка українців

5 травня, 08:00

Посилання скопійовано

На четвертому році великої війни українці продовжують економити, але витрачають гроші на себе, дітей, тварин, техніку і навіть купують у кредит. Як ці споживчі тренди корелюють з даними фінансових компаній?

Дякую, кеп: українці економлять більше і більш раціонально підходять до купівлі, ніж до початку великої війни. Незважаючи на зростання середнього доходу, усі дослідження демонструють, що під час війни українці почали більше економити на розвагах, відпочинку, алкоголі, а також на одягові та взутті. Про це говорять і данідослідження від Gradus Research, і наша аналітика: залишки на рахунках стабільні, українці навіть створюють кейси для власних зборів і накопичень.

На що частіше витрачають? У 2024 році наші клієнти-користувачі застосунку NovaPay найбільше коштів витрачали на продукти, транспорт і ремонт автівок, медикаменти і, як не дивно, на харчування поза домом – у кафе та ресторанах.

Суми витрат сталі. За 2024 рік середній чек післяплати як нашої ключової послуги зріс на 3% до 1 647 грн. Тобто трохи більше 1 500 грн – це середня вартість речі, яку українці замовляють онлайн та отримують у відділенні “Нової пошти”.

Кредити – давно норма

Українці давно не стигматизують кредити, ба більше – зацікавленість у них зростає. Ми бачимо збільшення попиту на наш продукт “Посилка в кредит”.

Протягом 2024 року українці оформили 123 тис. таких угод на 746 млн грн, а середня сума позики становить 6 тис. грн. Кількість та обсяг виданих посилок у кредит зростає на 10-20% щомісяця. Це стосується і тих, хто користується застосунком (70% від загальної кількості), і тих, хто робить це у відділеннях (30%).

Читайте також:

Кешбек від Зеленського: що за програма та скільки держава буде платити за купівлю українського

Фіксуючи привабливість цього кредитного продукту, ми запустили класичну розстрочку – і тут теж є ріст. За понад пів року клієнти оформили 165 тис. розстрочок на 960 млн грн. Кількість та обсяг виданих розстрочок, як і посилок у кредит, зростає в середньому на 10-20% з кожним місяцем.

Найчастіше клієнти оформляють “Посилку в кредит” на одяг, косметику, автотовари, взуття, меблі, техніку, інструменти, гаджети та аксесуари до них. Тут усе логічно: незважаючи на щоденні складнощі війни, українські жінки прагнуть краси. Попит на ноутбуки, телефони та планшети також високий, бо дистанційна робота, онлайн-освіта і дозвілля “в телефоні” стали нормою.

Купівля в диджиталі і кешлес

З кожним роком ми бачимо зростання частки онлайн-придбань: понад третину українців купують не в стаціонарних магазинах, 60% з цієї кількості – за допомогою смартфона. За клієнтами туди йдуть продавці, фінансові компанії і платіжні сервіси. Наша статистика це підтверджує: у 2024 році частка кешлес-операцій через NovaPay в Україні становила 36,5%. Цей показник з року в рік зростає.

Витрачати, але й допомагати

Українці витрачають не тільки на себе, а й допомагають іншим, передусім ЗСУ і благодійним організаціям. У 2024 році три найбільші фонди України зібрали понад 24 млрд грн донатів. Це на 28% більше, ніж у 2023 році. За перші місяці 2025 року фондам задонатили майже стільки ж, як за весь 2023 рік.

Ми бачимо це і за власними даними. За допомогою NovaPay українці переказували кошти на наші кейси 1,5 млн разів, а наразі маємо 17 тис. відкритих кейсів.

Інвестиції – не за бортом

Хоча війна вважається не кращим часом для інвестицій, це актуально для українців. За даними Kantar Ukraine, наразі тільки в 11% наших співвітчизників є інвестиції. За 2024 рік депозити громадян зросли на 12,7%, на початку 2025 року їх загальний обсяг перевищив трильйон гривень і сягнув 1,23 трлн грн. Уявіть, це під час війни в країні, з якої поїхало кілька мільйонів мешканців.

Наш внесок у ці 11% також є: облігації NovaPay придбали близько 4 300 клієнтів, інвестувавши в них понад 1,2 млрд грн. Це лише за рік, відколи вони доступні в застосунку. Це доволі непоганий показник для не найбільш поширеного і не до кінця зрозумілого широкому загалу інструменту. Це значить тільки одне: українці довіряють національному бізнесу та вітчизняній фінансовій системі, обирають жити не одним днем і планувати своє майбутнє у своїй країні.

Попри війну, і фінансова система загалом, і цифрова економіка України включно з e-commerce залишаються, скоріше, стійкими. Більшість українців витрачають кошти і навіть інвестують у майбутнє. І, звісно, допомагають армії.

Імовірно, ці тренди залишаться актуальними і для найближчого майбутнього: e-com і надалі розвиватиметься та розширюватиме свою частку в ритейлі, а разом з ним розвиватимуться цифрові платіжні методи та весь мікрокосм, із ними повʼязаний: кешбеки, гарантії на покупки та всі види кредитних продуктів.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об”єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Матеріали за темою

Індія та Пакистан призупинили торгівлю

3 травня, 16:03

Кліринг: як нові правила змінюють ринок деревини

1 травня, 12:30

Українське питання залишається на порядку денному

1 травня, 08:00

Тренди витрат: споживча і фінансова поведінка українців

Олексій Рубандиректор з інновацій NovaPay

Квартира на добу чи пастка: як працюють шахраї в короткостроковій оренді

Олексій Ковалькерівник проєкту Perfеct Group

Розмінування по-українськи: чому локалізація – це важливо

Дмитро Салімоновгенеральний менеджер GCS в Україні

Чому Україна має стати для Європи новим Китаєм

Ігор Копитіннародний депутат, член комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки

Кліринг: як нові правила змінюють ринок деревини

Сергій Гладкийдиректор Української універсальної біржі

Українське питання залишається на порядку денному

Андрій Пишнийголова Національного банку України

Інші думки автора

Фінансове шахрайство: нові загрози та як від них захиститися

Які фінтех-тренди характерні для України і Європи

Шахрайство на фінансовому ринку: теперішні і майбутні виклики

Економічна правда

Реклама на сайті

Політика конфіденційності

Правила використання матеріалів УП

Принципи і правила роботи УП

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Економічну правду”.

Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”.

Матеріали з плашкою PROMOTED, НОВИНИ КОМПАНІЙ та ПОЗИЦІЯ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах. Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.

Cубєкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02163.

ТОВ “УП Медіа Плюс”

Адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 48, 50А

Телефон: +380 95 641 22 07

Source: Економічна Правда