Що слід зробити для розвитку книжкової галузі

Українська правда

Усі розділи

Підтримати УП

Новини компаній

Спецпроєкти

Weekly charts

Земельний гід

Спецпроєкти

Говорить крипта

Страховий гід

Виклики євроінтеграції

Власна справа

Від мрії до дії

Зелений перехід

Захист країни

Кошти в безпеці

Відбудова України

Бізнес-інтерв”ю

Кінець епохи офшорів

Просто про податки

Ідеї, які змінюють міста

Проекти “Українська правда”

Українська правда

Економічна правда

Європейська правда

Історична правда

Спецпроєкти

Weekly charts

Земельний гід

Дмитро Феліксов

підприємець, власник книгарні Readeat та квиткового сервісу Concert.ua

Що слід зробити для розвитку книжкової галузі

14 травня, 08:00

Посилання скопійовано

Якщо модель дистрибуції не зміниться, незалежних книгарень стане менше, особливо в регіонах.

За даними Українського інституту книги (УІК), на початку 2024 року в Україні функціонували понад 350 видавництв та близько 700 фізичних книгарень. Річний обсяг ринку оцінювався 6 млрд грн (170 млн дол.). Однак ці цифри приховують глибші структурні проблеми та значний нереалізований потенціал.

Тривожним сигналом стало скорочення кількості виданих назв у 2022 році до 9 691 загальним накладом 11,7 млн примірників. Хоча у 2023 році спостерігалося певне відновлення, середні наклади залишаються низькими, особливо порівняно з європейськими показниками на душу населення.

Це свідчить про наслідки великої війни і хронічні проблеми з доступністю та ефективністю розповсюдження книжкової продукції, особливо за межами великих міст. Частка онлайн-продажів зростає, але вона не може повністю компенсувати відсутність розвиненої фізичної мережі та ефективної логістики.

Одна з ключових проблем книжкового ринку України – відсутність повноцінної, сучасної системи дистрибуції. Нинішня модель, де більшість видавництв змушені працювати напряму з десятками, а то й сотнями окремих книгарень та дрібних мереж, генерує надзвичайно високі транзакційні витрати. Це включає логістику, адміністрування, менеджмент залишків та комунікації.

Створення централізованої дистриб”юторської мережі або кількох конкуруючих мереж із сучасними складами та логістичними рішеннями дозволило б видавництвам значно скоротити операційні витрати, сфокусуватися на створенні контенту та маркетингу, отримати доступ до ширшої мережі продажу через єдиного партнера та покращити прогнозування попиту, а книгарням – отримувати широкий асортимент від одного або кількох великих постачальників, спростити замовлення та приймання товару, знизити власні логістичні та адміністративні витрати, потенційно отримати кращі умови.

Важливо наголосити: мова йде не про монополію, а про створення двох-чотирьох потужних національних дистриб”юторів-конкурентів.

Якщо порівняти книжковий ринок з аптечним, то стає очевидною перевага останнього завдяки використанню франчайзингових та мережевих моделей. Ключові фактори їх успіху – централізоване постачання, єдина маркетингова політика, стандартизація процесів, сильніша переговорна позиція.

Читайте також:

Катерина Загорій, “Дарниця”: Відвідувачі аптек до 70% грошей віддають за електроенергію і квадратні метри, а не за ліки

У книжковій галузі видавці часто диктують ціни та пропонують книгарням лише обмежені знижки, не забезпечуючи системної підтримки. Малі немережеві магазини опиняються в найскрутнішому становищі.

Під малими я маю на увазі немережеві книжкові магазини в невеликих містах. Найчастіше вони створені фанатами, що хочуть продавати книги і формувати в магазинах комʼюніті читачів. Це такі локальні осередки української культури.

Якщо модель дистрибуції не зміниться, ми ризикуємо побачити скорочення кількості незалежних книгарень, особливо в регіонах. Це поглибить нерівність доступу до книги, посилить домінування онлайн-каналів та кількох великих гравців, що може звузити асортимент і зменшити видавничу різноманітність.

Для розвитку книжкової галузі необхідно створити сучасну дистрибуцію, інвестувавши у два-чотири дистрибʼюторські центри, стимулювати мережеві та франчайзингові моделі, забезпечити централізований маркетинг та аналітику для книгарень, впровадити технологічні рішення (єдині стандарти даних, B2B-платформи), розширити державну підтримку – податкові стимули для авторів та видавців, а також для відкриття і функціонування малих книгарень.

Український книжковий ринок може зростати на 50-100% протягом наступних пʼяти-семи років. Якщо вдасться реалізувати ключові зміни, збільшиться кількість книгарень, розшириться асортимент, зростуть наклади, підвищиться рівень читання, зміцняться позиції української мови та культури.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об”єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Матеріали за темою

Література з “ДНР”: Регулятор заборонить виробляти книжки видавництву “Кредо”

2 травня, 18:13

Книгарня “Є” припинить співпрацю з видавництвом, яке, ймовірно, працює у “ДНР”

29 квітня, 19:14

Гроші Святого Престолу: який капітал Папа Римський Франциск залишив наступнику

26 квітня, 10:15

Що слід зробити для розвитку книжкової галузі

Дмитро Феліксовпідприємець, власник книгарні Readeat та квиткового сервісу Concert.ua

Гранти як фінансовий інструмент для переробного бізнесу: можливість, яку не варто ігнорувати

Михайло Медкочлен правління АТ “Укрексімбанк”

Дайте їм час

Роберт Зелдіпартнер Delta International Law, експерт з митної справи ГО “Технології прогресу”, ексзаступник голови Держмитслужби

Більше обʼєднань, хороших і різних

Геннадій Чижиковпрезидент Торгово-промислової палати України

ESG навпомацки

Ірина Чернишголова SaveDnipro, співзасновниця SaveEcoBot

Без дипломів: новий підхід до найму співробітників

Євген Мушкінгенеральний директор ВДНГ

Інші думки автора

Як книжка виявляє економічний потенціал суспільства

Економічна правда

Реклама на сайті

Політика конфіденційності

Правила використання матеріалів УП

Принципи і правила роботи УП

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Економічну правду”.

Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”.

Матеріали з плашкою PROMOTED, НОВИНИ КОМПАНІЙ та ПОЗИЦІЯ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах. Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.

Cубєкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02163.

ТОВ “УП Медіа Плюс”

Адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 48, 50А

Телефон: +380 95 641 22 07

Source: Економічна Правда