Як зробити податкову та митну служби ефективними
Українська правда
Усі розділи
Підтримати УП
Новини компаній
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
Спецпроєкти
Говорить крипта
Страховий гід
Виклики євроінтеграції
Власна справа
Від мрії до дії
Зелений перехід
Захист країни
Кошти в безпеці
Відбудова України
Бізнес-інтерв”ю
Кінець епохи офшорів
Просто про податки
Ідеї, які змінюють міста
Проекти “Українська правда”
Українська правда
Економічна правда
Європейська правда
Історична правда
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
керівниця адвокаційного напряму Української ради бізнесу
Як зробити податкову та митну служби ефективними
15 травня, 12:30
Посилання скопійовано
Підприємці скаржаться на податкові та митні органи як на найбільш корумповані. Як це виправити?
Недавні опитування BRDO, НАЗК та NDI засвідчили, що податкова та митна служби посідають найвищі місця серед державних органів, які створюють проблеми для бізнесу, і мають найвищі корупційні вразливості. Значний рівень корупції в ДПС та ДМС зумовлений низкою взаємопов”язаних факторів.
Складні та непрозорі процедури. Дискреційне законодавство, заплутані правила, велика кількість документів і тривалість процесів створюють умови для зловживань та вимагання винагороди за пришвидшення чи спрощення процедур.
Недостатня прозорість та підзвітність. Відсутність належного контролю з боку громадськості, невизначеність показників ефективності та слабкі механізми внутрішнього аудиту призводять до безкарності за корупційні дії.
Низькі зарплати. Недостатній рівень оплати праці державних службовців часто спонукає їх до пошуку додаткових джерел доходу, включаючи корупційні схеми.
Час для повного перезавантаження податкової та митної служб давно настав. Якісні законопроєкти про перезавантаження ДПС та ДМС комісіями з вирішальним голосом міжнародних експертів і встановлення гідних зарплат працівникам кілька років тому зареєстровані у Верховній Раді. Законопроєкт про митну службу вже ухвалений, законопроєкт про податкову службу чекає на розгляд парламенту.
Показники ефективності ДПС та ДМС
Крім повного перезавантаження цих органів, потрібно також встановити для них дороговкази, куди вони мають рухатися у своїй роботі, що саме робити.
Теперішній спосіб визначення ефективності роботи податківців – вимірювання обсягів коштів, що надійшли в бюджет, – непродуктивний. Він не відповідає сучасній практиці й методології податкових органів у розвинених країнах світу. Механізму вимірювання ефективності митних органів законодавство не передбачає. Доцільність такої процедури залежить від волі керівництва служби.
Читайте також:
“Ми доберемося до тих, хто не платить”. Голова ДПС про “скрутки”, Гетманцева та моделей OnlyFans
У грудні 2024 року народні депутати зареєстрували законопроєкти, які запроваджують якісні KPI (Key Performance Indicators) для податкової та митної служб (№12359 та №12360 відповідно). Згідно з ними, оцінка буде проводитися на підставі базових KPI, визначених законопроєктами, та показників, визначених Мінфіном. За результатами оцінки ДПС та ДМС звітуватимуть на своїх сайтах.
Що передбачає законопроєкт для податкової
Законопроєкт №12359 впроваджує систему ключових показників ефективності (KPI) для оцінки роботи Державної податкової служби (ДПС).
Ключова новація – офіційне визначення терміну “податковий розрив” (tax gap) – різниці між потенційними та фактичними податковими надходженнями. Його щорічний розрахунок та публікація мають значно підвищити прозорість системи. Також пропонується закріпити KPI як інструмент оцінки ефективності податкової.
Показники поділятимуться на стратегічні – з довгостроковим горизонтом, та операційні – щорічні, для оцінки поточної діяльності. Основні напрями KPI – ефективне управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками), ефективність вирішення податкових спорів, якість сервісу для платників податків, надання інформаційно-довідкових послуг, прозорість і підзвітність діяльності ДПС.
Запровадження KPI покликане зробити роботу податкової більш прозорою, орієнтованою на результат і зрозумілою для бізнесу та суспільства.
Що передбачає законопроєкт для митниці
Законопроєкт №12360 відкриває нову сторінку в підходах до оцінки ефективності роботи митниці. У центрі змін – впровадження системи ключових показників ефективності (KPI), які дозволять не лише краще контролювати діяльність митних органів, а й зробити їх більш прозорими та орієнтованими на результат.
Передбачається дворівнева система оцінювання. Перший рівень – внутрішній аудит, який проводитиме сама служба за показниками, визначеними Мінфіном. Другий рівень – зовнішнє оцінювання за участю незалежних експертів, яких Кабінет міністрів залучатиме за рекомендаціями міжнародних організацій.
Читайте також:
Яких реформ нам не вистачає? Що і чому Штати просять змінити в Україні
У формуванні KPI Мінфіну радять орієнтуватися на практики Всесвітньої митної організації (WCO), яка розробила універсальну систему оцінки ефективності митниць (WCO Performance Measurement Mechanism).
Серед ключових напрямів, які оцінюватимуться в межах внутрішнього моніторингу, – сприяння зовнішній торгівлі, адміністрування митних платежів, захист суспільства від загроз (протидія контрабанді наркотиків і зброї, охорона здоров’я і довкілля), організаційна спроможність митниці, зокрема в управлінні державною власністю.
Таким чином, законопроєкт №12360 ставить за мету не лише вимірювання ефективності митниці, а й створення системи, що стимулюватиме розвиток, відкритість і відповідальність митних структур у стратегічно важливих напрямках.
Що пропонують бізнес та експерти
Підвищення прозорості та підзвітності фіскальних органів має сприяти і зростанню довіри бізнесу до державних інституцій. Бізнес-асоціації погодили спільну позицію щодо законопроєктів: визначили їх як важливі для економіки та побудови сприятливого бізнес-середовища. У той же час вони наголошують на кількох моментах, які потрібно врахувати при розгляді законопроєкту в другому читанні.
Уникнення конфлікту інтересів. Орган, відповідальний за виконання показників (Мінфін), не повинен їх встановлювати. Для встановлення КРІ та об”єктивної їх оцінки необхідно долучити незалежних оцінювачів та фахівців Мінекономіки.
Оцінювання та оприлюднення результатів. КРІ мають бути змістовними, з оцінюванням на постійній основі на засадах прозорості та публічності за розробленими та оприлюдненими методиками таких показників на підставі доступних джерел інформації про діяльність державного органу.
Урахування міжнародного досвіду. У сфері оцінки фіскальних органів слід застосовувати найкращі міжнародні практики, зокрема рекомендації МВФ, ОЕСР, ЕК, СБ, ВМО. Серед КРІ для митниці не має бути “виконання плану”, бо це надто залежить від курсу національної валюти та інших факторів. Цей показник доцільно замінити на обсяги та динаміку “податкових розривів”, які рахуватимуться на основі невідповідностей у “дзеркальній” статистиці між країнами.
Ініціатива щодо запровадження ключових показників ефективності для податкових та митних органів є важливим кроком до підвищення якості державного управління та покращення бізнес-клімату в країні. Однак для успішної реалізації цих змін необхідно врахувати зауваження експертів, забезпечити прозорість та ефективність процесу оцінки. Разом з перезавантаженням ДПС та ДПС ці показники створюють комплекс заходів, необхідних для побудови якісних служб.
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об”єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
законодавство
Держмитслужба
Матеріали за темою
Рада ухвалила законопроєкт про стимулювання рибного господарства
14 травня, 13:22
Дайте їм час
13 травня, 12:30
ESG навпомацки
12 травня, 16:30
Як зробити податкову та митну служби ефективними
Юлія Чумаккерівниця адвокаційного напряму Української ради бізнесу
Закон про добросовісних набувачів: сильні та слабкі сторони
Ірина Кобецьпартнерка, керівниця практики вирішення спорів юридичної групи LCF
Україна на шляху до SEPA: що це означає для кожного
Ольга Черевкокерівна партнерка юридичної компанії GLS
Що слід зробити для розвитку книжкової галузі
Дмитро Феліксовпідприємець, власник книгарні Readeat та квиткового сервісу Concert.ua
Гранти як фінансовий інструмент для переробного бізнесу: можливість, яку не варто ігнорувати
Михайло Медкочлен правління АТ “Укрексімбанк”
Дайте їм час
Роберт Зелдіпартнер Delta International Law, експерт з митної справи ГО “Технології прогресу”, ексзаступник голови Держмитслужби
Інші думки автора
Бізнес потребує підтримки держави
Економічна правда
© 2005-2025, Економічна правда
Реклама на сайті
Політика конфіденційності
Правила використання матеріалів УП
Принципи і правила роботи УП
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Економічну правду”.
Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”.
Матеріали з плашкою PROMOTED, НОВИНИ КОМПАНІЙ та ПОЗИЦІЯ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах. Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Cубєкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02163.
ТОВ “УП Медіа Плюс”
Адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 48, 50А
Телефон: +380 95 641 22 07
Source: Економічна Правда
Теплиці та полуниці: як будує бізнес інстафермер з Херсонщини
Українська правда
Усі розділи
Підтримати УП
Новини компаній
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
Спецпроєкти
Говорить крипта
Страховий гід
Виклики євроінтеграції
Власна справа
Від мрії до дії
Зелений перехід
Захист країни
Кошти в безпеці
Відбудова України
Бізнес-інтерв”ю
Кінець епохи офшорів
Просто про податки
Ідеї, які змінюють міста
Проекти “Українська правда”
Українська правда
Економічна правда
Європейська правда
Історична правда
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
Теплиці та полуниці: як будує бізнес інстафермер з Херсонщини
Анна Родічкіна
16 травня, 08:00
Посилання скопійовано
Покинувши тепличний комплекс в окупації, фермер з Херсонщини не тільки повернувся до звичного йому бізнесу з побудови теплиць і вирощування овочів та ягід, а й почав збирати урожай у соціальних мережах.
У свій 31 рік Володимир Рожко має понад десять років досвіду в тепличному бізнесі. Його справа виросла з невеликої теплиці на присадибній ділянці батьків до 1 га. Бізнес довелося залишити на окупованій території в Херсонській області.
Після початку великої війни фермер заново почав аграрний бізнес на Криворіжжі. На четвертому році війни його підприємство ТОВ “Грінелевейшн” вирощує продукцію і встановлює теплиці не лише в Україні, а й у Молдові.
Від редакції. Малий та середній бізнес формує понад половину економіки. Його представники не можуть лобіювати власні інтереси, як це робить великий бізнес, але вони завжди пристосовуються до умов та знаходять нові шляхи для розвитку.
ЕП поділяє принципи, якими керуються підприємці в прагненні до зростання, тому редакція ділиться їхніми цікавими історіями. Ці історії – не про приголомшливий успіх та великі статки. Ці історії про те, як закохані у свою справу українці розвиваються, працюють самі, дають роботу іншим та діляться досвідом.
Виграти лотерею з погодою
Амбасадор теплиць – так можна сказати про Рожка. Він переконаний, що майбутнє – за таким типом вирощування. За нинішніх кліматичних змін вирощування у відкритому ґрунті дедалі більше схоже на лотерею, у яку з фермерами грає погода.
Чи виграє при цьому вітчизняна продукція порівняно з дешевшим імпортом, фермер пояснює на прикладі полуниці, яку зараз збирають у теплицях його компанії. На початку травня його фірма продавала цю ягоду на оптових ринках по 200-220 грн за кг, а поруч реалізовувалася грецька по 170 грн за кг.
Утім, за словами підприємця, виробники якісної продукції конкурують з імпортом попри різницю цін. “Нам вдається продавати продукцію за нашою ціною, бо наші ягоди якісніші, смачніші. Коли ціна сезонно опуститься до 110-120 гривень за кілограм, тоді грецька полуниця просто не буде імпортуватися в Україну – невигідно. І вітчизняна полуниця знову трішки здорожчає”, – пояснює фермер.
Полуниця, яку вирощують у теплицях
Ціни на овочі після скорочення постачань з Херсонщини високі. “Вирощувати овочі прибутково, навіть попри те, що вони потребують опалення. Цим починають займатися багато людей, зокрема за грантовими програмами. Яким би не був імпорт, на овочі зараз вигідні ціни, якщо ти вмієш їх вирощувати”, – каже аграрій.
До великої війни він переважно вирощував томати, полуниці та виноград. Фермер обрав таке співвідношення культур, щоб збирати врожай кілька разів на рік і мати стабільний дохід. Паралельно заробляв на встановленні теплиць для фермерів. Монтажем займалися три бригади і черга на цю послугу була на пів року вперед.
Читайте також:
Соуси, пасти та десерти з волоських горіхів. Як родина переселенців створила бізнес на Львівщині
Оскільки в теплиці можна контролювати клімат, цей бізнес-механізм здавався налагодженим і здатним працювати за будь-яких умов. Проте почалася велика війна. Селище Дніпряни на Херсонщині, де були виробничі потужності Рожка, опинилося на лінії фронту. “Усе залишилося там. Вдалося вивезти лише себе. Зараз там усе заміноване, частина теплиць згоріла”, – з жалем констатує фермер.
Перший рік великої війни Володимир та його родина провели в невизначеності. Надія на закінчення війни і повернення на Херсонщину наразі не здійснилася.
Читайте також:
Українська лохина, яку куштує Люксембург. Як ягода з Житомирщини увірвалася на європейські ринки
У 2023 році почали повертатися до роботи, але вже на Криворіжжі, де живе один з партнерів Рожка. Набрали команду, орендували цех і стали брати замовлення на встановлення теплиць. Компанія залучила мікрогрант на 250 тис. грн для закупівлі обладнання, чого вистачило лише на 15% необхідного устаткування.
Поступово докуповували потрібне. Зараз на підприємця працюють шестеро людей. До війни команда, яка встановлювала теплиці, складалася з 14 працівників.
Процес збору теплиці
Для пошуку клієнтів Володимир почав ділитися досвідом тепличного бізнесу в соцмережах. “У мене на сторінці в Instagram 44 тисячі підписників, у TikTok – 14 тисяч. Почали надходити запити з Молдови. Я приїхав, познайомилися, уклали перші угоди. Молдавські фермери дивляться на український досвід, переглядають ролики наших фермерів, вони поки що трохи позаду”, – пояснює він.
В Україні компанія Рожка будує теплиці для фермерів з різних областей, але найбільше замовлень надходить з Київщини та Одещини. Виробництво та встановлення оцинкованої теплиці на 500 кв. м коштує 320 тис. грн, з опаленням – удвічі дорожче. За місяць команда може звести чотири-пʼять теплиць, якщо це замовлення в різних точках країни, або вісім-десять, якщо в одній локації.
Читайте також:
Втратити все в окупації і почати з нуля. Історія відродження найбільшого переробника кизилу
“Ринок доволі конкурентний. Є три-п”ять компаній, з якими ми конкуруємо, але роботи вистачає – у всіх є замовлення”, – зазначає очільник агропідприємства.
У тепличного бізнесу немає сезонності. Можна побудувати теплицю взимку для вирощування редису, за 40-50 днів зібрати перший урожай та отримати прибуток. Для ягід їх облаштовують улітку, а восени встановлюють овочеві теплиці.
Процес садження в теплиці
Якщо не враховувати витрат на купівлю ділянки, то теплиця може окупитися за два роки. Це залежить від низки факторів. Наприклад, рахунок за електроенергію може відрізнятися залежно від регіону, погоди та обраної культури. “Плюс досвід. Професійним фермерам простіше уникнути помилок. Інші ж тільки починають, тому окупність та перспективи заробітку суттєво різні”, – пояснює аграрій.
Томати і полуниці
За рік витрати на бізнес Рожка з будівництва теплиць окупилися і напрямок став прибутковим. Навесні 2024 року його компанія придбала ділянку в Кривому Розі за 20 тис. дол. і побудувала там пів гектара власних теплиць: одну – для томатів, дві – для полуниці, а також окрему для розсади. Восени отримали перший урожай томатів, узимку вирощували кріп та шпинат, а зараз триває збір полуниці.
До ділянки підвели воду з міського водогону, але такий полив надто дорогий. Крім того, після підриву росіянами Каховської ГЕС якість води в регіоні погіршилася. Фермер планує витратити 700-800 тис. грн на власну свердловину глибиною понад 150 м. Ще 600 тис. грн і рік часу пішли на підключення до ділянки електроенергії.
Зібраний врожай полуниці
Попит на полуницю завжди стабільний, каже підприємець, однак якість води для неї критично важлива. Через це довелося розробити нові підходи до живлення рослин. Зараз збирають перший урожай полуниці: за кожні два дні отримують 100-200 кг. Томати й огірки “лояльніші” до води з високим вмістом солей та металів.
Починати з нуля фермерське господарство в новому регіоні означає експериментувати, тож восени 2024 року підприємець висадив для експерименту три сорти томатів, щоб знайти найбільш придатний для цієї місцевості.
Читайте також:
Наука та досвід поколінь. Як молодий винороб з Кідьоша повертає славу закарпатським винам
“Найкраще проявив себе сорт рожевого помідора “Пінк хіт”, а інші, хоча й позиціонувалися як високоврожайні, для нашого регіону не підійшли. Зараз у теплиці зростають 10 тисяч кущів і в червні очікуємо перший не експериментальний, а звичайний урожай”, – підсумовує Рожко.
Кущі помідорів в теплицях
Підприємство планує отримати з теплиці на 400 кв. м 30-50 тонн преміальних томатів. Експериментальний урожай восени 2024 року приніс 20 тонн помідорів.
Інстафермер
Рожко з ностальгією говорить про Херсонщину. До 2022 року йому на думку не спадало, наскільки розвиненим був аграрний напрямок регіону. Це розуміння прийшло лише після переїзду, коли почав працювати в різних куточках України.
“У межах Херсонської області ми мали “під рукою” все необхідне для вирощування. Не потрібно було нікуди їхати. Зараз той чи інший препарат потрібно шукати по всій Україні. Це збільшує витрати на логістику і потребує часу”, – каже фермер.
Читайте також:
Без добрив та “хімії”. Як фермер з Житомирщини вирощує та експортує органічне зерно
Рожка можна знайти в кількох соціальних мережах. Звичайний маркетинг він поступово перетворив на новий канал прибутку.
“Поставте себе на моє місце: у вас був бізнес, заради якого ви роками розбудовували комплекс теплиць, статки: будинок, гарна машина, певний рівень життя. В один момент нічого не залишилося. Треба було заробляти на життя. Я почав вести соцмережі про те, що я знаю – про агробізнес. Люди почали купувати навчання. Далі ми почали будувати теплиці – пішли клієнти”, – пояснює Рожко.
Володимир Рожко
У фермера можна замовити послугу аграрного супроводу за 16 тис. грн на місяць. Вона має попит, адже в тепличному бізнесі багато технічних деталей.
“Недавно встановили теплицю для 19-річного хлопця і він замовив аграрний супровід. Я навчаю його вирощувати полуницю. Зазвичай замовникам від 30 до 50 років. Часом це ті, хто раніше працював на відкритому ґрунті і зрозумів, що зараз це вже екстремальні умови для вирощування”, – зауважує аграрій.
Рожко переконує, що інформаційним бізнесом займається без сторонньої допомоги і сприймає його як хобі. Утім, таке хобі розширює аудиторію.
Усі фото: Володимир Рожко
Матеріали за темою
У трійці головних, але не перша – кому Україна поступається за агроекспортом до ЄС
15 травня, 10:26
Наука та досвід поколінь. Як молодий винороб з Кідьоша повертає славу закарпатським винам
9 травня, 08:00
Час говорити з фермерами
8 травня, 14:33
Партнерство як актив
Олександр Насіковський,
16 травня, 08:00
Теплиці та полуниці: як будує бізнес інстафермер з Херсонщини
Анна Родічкіна,
16 травня, 08:00
Ініціативи відсутні: в уряді РФ визнали, що західні бренди не повертаються в Росію
Віктор Волокіта,
15 травня, 17:49
Українська компанія побудує в Румунії швидкісну дорогу за 460 мільйонів євро
Віктор Волокіта,
15 травня, 17:13
TikTok загрожує штраф до 6% від обороту — ЄС звинувачує у порушенні правил реклами
Олексій Артемчук,
15 травня, 16:46
В усіх секторах економіки України зайнятість скорочується, окрім єдиного – дослідження KSE
Віктор Волокіта,
15 травня, 16:28
У трійці головних, але не перша – кому Україна поступається за агроекспортом до ЄС
Наука та досвід поколінь. Як молодий винороб з Кідьоша повертає славу закарпатським винам
Час говорити з фермерами
Польська навала: як імпорт витіснив українські сири з полиць супермаркетів
Міністри АПК Угорщини, Болгарії, Румунії, Словаччини закликали ввести довоєнні квоти на агроімпорт з України
Економічна правда
© 2005-2025, Економічна правда
Реклама на сайті
Політика конфіденційності
Правила використання матеріалів УП
Принципи і правила роботи УП
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Економічну правду”.
Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”.
Матеріали з плашкою PROMOTED, НОВИНИ КОМПАНІЙ та ПОЗИЦІЯ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах. Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Cубєкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02163.
ТОВ “УП Медіа Плюс”
Адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 48, 50А
Телефон: +380 95 641 22 07
Source: Анна Родічкіна
Партнерство як актив
Українська правда
Усі розділи
Підтримати УП
Новини компаній
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
Спецпроєкти
Говорить крипта
Страховий гід
Виклики євроінтеграції
Власна справа
Від мрії до дії
Зелений перехід
Захист країни
Кошти в безпеці
Відбудова України
Бізнес-інтерв”ю
Кінець епохи офшорів
Просто про податки
Ідеї, які змінюють міста
Проекти “Українська правда”
Українська правда
Економічна правда
Європейська правда
Історична правда
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
Олександр Насіковський
cпіввласник групи компаній DIM
Партнерство як актив
16 травня, 08:00
Посилання скопійовано
Чому девелопери йдуть у партнерства з гравцями інших галузей.
В інформаційному просторі довкола будівельного бізнесу можна почути гучні слова: синергія, колаборація, спільні інвестиції. Але що довше я працюю на цьому ринку, то більше переконуюся: партнерство – це не тимчасовий тренд, а перевірений підхід та інструмент, щоб не лише витримати виклики ринку, а й знайти нові точки зростання і дати бустер для всіх учасників процесу.
Насправді ринок вже давно вимагає від забудовників шукати нетипові формати співпраці і тут я бачу щонайменше три ефективні варіанти.
Що дає партнерство в девелопменті: ключові вигоди
В умовах, коли крива попиту доволі непрогнозована і часто демонструє спадну динаміку, партнерство дає девелоперу змогу об’єднати ресурси, оптимізувати витрати та підвищити стійкість до ринкових викликів у турбулентні часи.
Мовою бізнесу це здоровий розподіл ризиків та вигоди. Кілька партнерів, об’єднаних тримати страховку спільно один для одного, залучати додаткові кошти та не відкладати будівництво через ринкові флуктуації.
Це також про поєднання експертиз. Наприклад, один партнер сильний у розумінні ринку, створенні висококонкурентного ліквідного продукту – житлових просторів, інший – у фінансових механізмах та залученні інвестицій. Коли ці компетенції об’єднуються, можна реалізовувати проєкти, які за інших умов були б тривалішими.
Партнерство відкриває двері до нових технологій та нетривіальних рішень. Це про інноваційність та масштаб. Впровадження “розумного будинку” та застосунку для мешканців, планування форматів житла – усе стає простішим, коли інвестуєш і думаєш спільно. Кожен партнер не просто додає ресурси, а примножує їх цінність. Це не 1 + 1 = 2, це 1 + 1 = 3, коли результат перевищує суму вкладень кожного.
Отже, партнерство може забезпечити розподіл ризиків, спільні компетенції та інноваційність. Постає питання: як його вибудувати? Розгляньмо три поширені формати, з якими я стикався в українських реаліях.
Три формати партнерства: який обрати
Єдиного перевіреного рецепта не існує. Є принаймні три поширені формати співпраці, з якими я стикався. Щоби вони працювали на спільну вигоду, варто розуміти, чим кожен з них відрізняється і коли їх доцільно застосовувати.
Спільні підприємства. У цьому форматі партнери створюють окрему юридичну особу, де кожен має чітко прописану частку. Розмір інвестицій, механізми розподілу прибутку та рівень відповідальності закладаються на етапі встановлення статуту.
Це непоганий варіант для масштабних і тривалих проєктів, особливо якщо ризики високі і кожна сторона прагне офіційно зафіксувати свою роль. У таку кооперацію зазвичай входять на старті. У багатьох європейських містах забудовники саме так співпрацюють з великими фондами, коли планують розбудовувати мікрорайони.
Ко-інвестування в конкретні проєкти. Інша схема – укладення договору про спільне фінансування. Кожен партнер вкладає кошти чи інші активи й отримує відсоток квартир чи грошовий прибуток. Цей формат зручний, коли потрібно швидко запустити проєкт, не навʼязуючи сторонам довгострокові зобов’язання.
Це стандартна практика для ринку. Ми теж мали ко-інвесторів, аби підсилити фінансовий потік не грішми покупців, стартувати оперативніше і не сповільнювати зведення інших споруд. Це корисно, коли одночасно реалізуєш кілька об’єктів і потрібен додатковий фінансовий імпульс. У результаті інвестори отримували або частину квартир, або грошовий дохід після продажу основного масиву житла.
Їм не потрібно було заглиблюватися в технічні деталі будівництва, а нам – розпорошувати власні ресурси між кількома будівельними майданчиками.
Альянси з компаніями із суміжних галузей. У сучасному девелопменті альянси між різними гравцями ринку будуються не лише навколо капіталу, а й навколо взаємного підсилення компетенцій. Це можливість подивитися на девелопмент крізь призму глобальних трендів, інновацій та постійного пошуку нових форматів.
Зазвичай у таких проєктах вистачає чітко прописаної угоди про взаємодію без створення юридичної особи. Ілюстрацією такого багатовекторного підходу до партнерства є наш альянс з Максимом Кріппою. Усі чули про його масштабні угоди на ринку (готель “Україна”, БЦ “Парус” – особливо під час великої війни).
Читайте також:
Новий олігарх чи Курченко-2. Хто такий Максим Кріппа і звідки в нього гроші?
Він також інвестує у високотехнологічні сфери, зокрема в розробку ігор. Така диверсифікація досвіду дає нам партнера, який також звик виходити за межі звичайного будівництва і готовий реалізовувати сміливі технологічні проєкти.
Для нашої компанії це означає, що ми можемо швидше втілювати нестандартні рішення в житловій нерухомості, вводити додаткові цифрові сервіси чи формати спільного простору, надихаючись креативним підходом гравців з інших галузей. У підсумку виграємо не тільки ми, а й мешканці, які отримують сучасні продумані середовища, і партнери, що розраховують на тривалу та стійку перспективу.
Саме в цьому я бачу сенс партнерств у девелопменті: синергія досвіду різних сфер здатна штовхати ринок уперед, пропонуючи людям більше, ніж будь-яка сторона могла б створити самотужки.
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об”єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
будівництво
Матеріали за темою
Українська компанія побудує в Румунії швидкісну дорогу за 460 мільйонів євро
15 травня, 17:13
Скільки коштує державне будівництво?
14 травня, 08:00
Собівартість будівництва зросла вдвічі з початку великої війни: дефіцит працівників – 50%
8 травня, 13:58
Партнерство як актив
Олександр Насіковськийcпіввласник групи компаній DIM
Штучний інтелект у бізнесі: ілюзія чи game changer
Олег РомановIT-підприємець, AI-експерт, СЕО Time2Launch
Як зробити податкову та митну служби ефективними
Юлія Чумаккерівниця адвокаційного напряму Української ради бізнесу
Закон про добросовісних набувачів: сильні та слабкі сторони
Ірина Кобецьпартнерка, керівниця практики вирішення спорів юридичної групи LCF
Україна на шляху до SEPA: що це означає для кожного
Ольга Черевкокерівна партнерка юридичної компанії GLS
Що слід зробити для розвитку книжкової галузі
Дмитро Феліксовпідприємець, власник книгарні Readeat та квиткового сервісу Concert.ua
Інші думки автора
Три ключові тенденції ринку нерухомості України в 2024 році
Чи зможе пільгова програма іпотеки “єОселя” стати двигуном ринку новобудов
Чому пайова участь стримує ринок житлової нерухомості
Економічна правда
© 2005-2025, Економічна правда
Реклама на сайті
Політика конфіденційності
Правила використання матеріалів УП
Принципи і правила роботи УП
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Економічну правду”.
Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”.
Матеріали з плашкою PROMOTED, НОВИНИ КОМПАНІЙ та ПОЗИЦІЯ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах. Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Cубєкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02163.
ТОВ “УП Медіа Плюс”
Адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 48, 50А
Телефон: +380 95 641 22 07
Source: Економічна Правда