Саладуха отреагировала на допинг-скандал Бех-Романчук
Президент Федерации легкой атлетики Украины (ФЛАУ) Ольга Саладуха отреагировала на отстранение Марины Бех-Романчук, которая провалила допинг-тест.
«Спортивное сообщество активно обсуждает новость о временном отстранении от соревнований украинской легкоатлетки Марины Бех-Романчук.
В связи с этим должна подчеркнуть несколько аспектов.
Первое – решение AIU – это не дисквалификация, а лишь временное отстранение от соревнований.
Второе – детали по делу конфиденциальные и поэтому для принятия дальнейших решений не подлежат комментированию.
Третье – расследование продолжается и вскоре сама Марина Бех-Романчук подробнее расскажет о ситуации. До этого прошу удержаться от неаргументированной критики.
Четвертое – украинское спортивное сообщество отдано принципам честного спорта и будет их отстаивать.
Пятое – данный инцидент никоим образом не умаляет заслуг Марины Бех-Романчук перед Украиной и не умаляет ее спортивной славы.
Искренне благодарю всех, кто болеет за будущее украинского спорта. Верю, что вместе достойно ответим на все вызовы», – написала Саладуха.
Посмотреть эту публикацию в Instagram
Source: Олег Вахоцкий
Склоним головы. «Киборг», который хотел, чтобы Николаев стал украинским
Каждый день в 9 утра украинцы чтят память людей, чью жизнь унесла российско-украинская война. Сегодня Sport.ua вспоминает Сергея Гуссиди, который был всесторонне развитым спортсменом, занимался плаванием, пулевой стрельбой и рукопашным боем, но посвятил жизнь военному и преподавательскому делу. Сергей защищал Украину с 2014-го, был «киборгом» Донецкого аэропорта, а погиб ровно три года назад, 41-летним, 16 мая 2022-го в Угледаре Донецкой области.
«Я хочу, чтобы наши дети могли говорить на украинском языке в украинском Николаеве», – говорил Сергей еще до полномасштабной войны.
Жизненный путь
Сергей Гуссиди родился 2 марта 1981 года в селе Кирьяковка Николаевской области. В мирное время работал учителем в школе, занимался патриотическими кружками в Областном центре туризма и учащейся молодежи.
В 2006-м мужчина окончил Николаевский государственный университет имени Василия Сухомлинского, после чего два года работал преподавателем методики обучения предметам «Защита Отечества», «Пулевая стрельба», «Рукопашный бой» на кафедре военной подготовки этого же университета. С 2008 года по май 2014-го – учитель из «Защиты Отечества» и физической культуры школы № 10 Николаева.
След в спорте
С юных лет Сергей был активным, всесторонне развитым юношей, занимался спортом, в том числе плаванием, был специалистом по пулевой стрельбе и рукопашному бою.
Боевой опыт
Срочную службу Сергей завершил в 2000 году. Вскоре после начала российского вторжения весной 2014-го направился в ряды Вооруженных сил Украины. Со 2 августа 2014-го по август 2015-го служил командиром взвода в Константиновке Донецкой области. В составе 81-й Отдельной аэромобильной бригады защищал Донецкий аэропорт. Имел позывной Пламя.
«Нам сказали: ребята, здесь ложитесь до утра. Когда рассвело, мы вас разведем по постам, где каждый будет выполнять свои задачи. Мы зашли в новый терминал, ведь старый уже уничтожили и оттуда вывели бойцов, там держать было нечего. Я спокойно ко всему относился, понимал, что будет настоящий ад. Однако не забывал, что на мне большая ответственность – следует быть примером для подчиненных, не паниковать, не суетиться», – говорил Сергей в интервью газете «Урядовий кур”єр».
После того, как аэропорт был взорван, личный состав гранатометного взвода с Гуссиди в составе выполнял другие, не менее ответственные задания. В частности, держал оборону вблизи населенных пунктов Спартак, Опытное, Пески.
С октября 2015-го Сергей отошел от военной службы, работал учителем в школе № 6 Николаева, возглавлял городскую общественную организацию «Участники и инвалиды АТО».
Вернулся в ВСУ Гуссиди после начала полномасштабной агрессии россии против Украины, служил командиром взвода гранатометчиков 90-го отдельного аэромобильного батальона.
Сергей Гуссиди погиб вечером 16 мая 2022 года вблизи Угледара Донецкой области от осколочного ранения. У него остались родители, жена и сын, которому на момент гибели отца было восемь лет.
Похоронили Героя 21 мая 2022-го в родном селе Кирьяковка.
Чествование
Указом Президента Украины № 403/2017 от 5 декабря 2017 года «за личный вклад в укрепление обороноспособности Украинского государства, мужество и самоотверженные действия, проявленные в защите государственного суверенитета и территориальной целостности Украины, образцовое исполнение воинской обязанности» — Гуссиди награжден орденом «За мужество» III степени.
Также Сергей награжден Орденом “За заслуги перед Николаевщиной”, нагрудным знаком «Знак почета» от Министра обороны Украины, отличием Николаевского областного совета «Крест Святого Николая», нагрудным знаком «За оборону Донецкого аэропорта».
17 мая 2024 года в Николаеве впервые провели баскетбольный турнир, посвященный Сергею Гуссиди.
26 июля 2024 года распоряжением главы Николаевской областной государственной администрации Виталия Кима в соответствии с Законом Украины «Об осуждении и запрете пропаганды российской имперской политики в Украине и деколонизации топонимии» улица генерала Белова переименована в улицу Сергея Гуссиди.
Source: Иван Вербицкий
Теплиці та полуниці: як будує бізнес інстафермер з Херсонщини
Українська правда
Усі розділи
Підтримати УП
Новини компаній
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
Спецпроєкти
Говорить крипта
Страховий гід
Виклики євроінтеграції
Власна справа
Від мрії до дії
Зелений перехід
Захист країни
Кошти в безпеці
Відбудова України
Бізнес-інтерв”ю
Кінець епохи офшорів
Просто про податки
Ідеї, які змінюють міста
Проекти “Українська правда”
Українська правда
Економічна правда
Європейська правда
Історична правда
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
Теплиці та полуниці: як будує бізнес інстафермер з Херсонщини
Анна Родічкіна
16 травня, 08:00
Посилання скопійовано
Покинувши тепличний комплекс в окупації, фермер з Херсонщини не тільки повернувся до звичного йому бізнесу з побудови теплиць і вирощування овочів та ягід, а й почав збирати урожай у соціальних мережах.
У свій 31 рік Володимир Рожко має понад десять років досвіду в тепличному бізнесі. Його справа виросла з невеликої теплиці на присадибній ділянці батьків до 1 га. Бізнес довелося залишити на окупованій території в Херсонській області.
Після початку великої війни фермер заново почав аграрний бізнес на Криворіжжі. На четвертому році війни його підприємство ТОВ “Грінелевейшн” вирощує продукцію і встановлює теплиці не лише в Україні, а й у Молдові.
Від редакції. Малий та середній бізнес формує понад половину економіки. Його представники не можуть лобіювати власні інтереси, як це робить великий бізнес, але вони завжди пристосовуються до умов та знаходять нові шляхи для розвитку.
ЕП поділяє принципи, якими керуються підприємці в прагненні до зростання, тому редакція ділиться їхніми цікавими історіями. Ці історії – не про приголомшливий успіх та великі статки. Ці історії про те, як закохані у свою справу українці розвиваються, працюють самі, дають роботу іншим та діляться досвідом.
Виграти лотерею з погодою
Амбасадор теплиць – так можна сказати про Рожка. Він переконаний, що майбутнє – за таким типом вирощування. За нинішніх кліматичних змін вирощування у відкритому ґрунті дедалі більше схоже на лотерею, у яку з фермерами грає погода.
Чи виграє при цьому вітчизняна продукція порівняно з дешевшим імпортом, фермер пояснює на прикладі полуниці, яку зараз збирають у теплицях його компанії. На початку травня його фірма продавала цю ягоду на оптових ринках по 200-220 грн за кг, а поруч реалізовувалася грецька по 170 грн за кг.
Утім, за словами підприємця, виробники якісної продукції конкурують з імпортом попри різницю цін. “Нам вдається продавати продукцію за нашою ціною, бо наші ягоди якісніші, смачніші. Коли ціна сезонно опуститься до 110-120 гривень за кілограм, тоді грецька полуниця просто не буде імпортуватися в Україну – невигідно. І вітчизняна полуниця знову трішки здорожчає”, – пояснює фермер.
Полуниця, яку вирощують у теплицях
Ціни на овочі після скорочення постачань з Херсонщини високі. “Вирощувати овочі прибутково, навіть попри те, що вони потребують опалення. Цим починають займатися багато людей, зокрема за грантовими програмами. Яким би не був імпорт, на овочі зараз вигідні ціни, якщо ти вмієш їх вирощувати”, – каже аграрій.
До великої війни він переважно вирощував томати, полуниці та виноград. Фермер обрав таке співвідношення культур, щоб збирати врожай кілька разів на рік і мати стабільний дохід. Паралельно заробляв на встановленні теплиць для фермерів. Монтажем займалися три бригади і черга на цю послугу була на пів року вперед.
Читайте також:
Соуси, пасти та десерти з волоських горіхів. Як родина переселенців створила бізнес на Львівщині
Оскільки в теплиці можна контролювати клімат, цей бізнес-механізм здавався налагодженим і здатним працювати за будь-яких умов. Проте почалася велика війна. Селище Дніпряни на Херсонщині, де були виробничі потужності Рожка, опинилося на лінії фронту. “Усе залишилося там. Вдалося вивезти лише себе. Зараз там усе заміноване, частина теплиць згоріла”, – з жалем констатує фермер.
Перший рік великої війни Володимир та його родина провели в невизначеності. Надія на закінчення війни і повернення на Херсонщину наразі не здійснилася.
Читайте також:
Українська лохина, яку куштує Люксембург. Як ягода з Житомирщини увірвалася на європейські ринки
У 2023 році почали повертатися до роботи, але вже на Криворіжжі, де живе один з партнерів Рожка. Набрали команду, орендували цех і стали брати замовлення на встановлення теплиць. Компанія залучила мікрогрант на 250 тис. грн для закупівлі обладнання, чого вистачило лише на 15% необхідного устаткування.
Поступово докуповували потрібне. Зараз на підприємця працюють шестеро людей. До війни команда, яка встановлювала теплиці, складалася з 14 працівників.
Процес збору теплиці
Для пошуку клієнтів Володимир почав ділитися досвідом тепличного бізнесу в соцмережах. “У мене на сторінці в Instagram 44 тисячі підписників, у TikTok – 14 тисяч. Почали надходити запити з Молдови. Я приїхав, познайомилися, уклали перші угоди. Молдавські фермери дивляться на український досвід, переглядають ролики наших фермерів, вони поки що трохи позаду”, – пояснює він.
В Україні компанія Рожка будує теплиці для фермерів з різних областей, але найбільше замовлень надходить з Київщини та Одещини. Виробництво та встановлення оцинкованої теплиці на 500 кв. м коштує 320 тис. грн, з опаленням – удвічі дорожче. За місяць команда може звести чотири-пʼять теплиць, якщо це замовлення в різних точках країни, або вісім-десять, якщо в одній локації.
Читайте також:
Втратити все в окупації і почати з нуля. Історія відродження найбільшого переробника кизилу
“Ринок доволі конкурентний. Є три-п”ять компаній, з якими ми конкуруємо, але роботи вистачає – у всіх є замовлення”, – зазначає очільник агропідприємства.
У тепличного бізнесу немає сезонності. Можна побудувати теплицю взимку для вирощування редису, за 40-50 днів зібрати перший урожай та отримати прибуток. Для ягід їх облаштовують улітку, а восени встановлюють овочеві теплиці.
Процес садження в теплиці
Якщо не враховувати витрат на купівлю ділянки, то теплиця може окупитися за два роки. Це залежить від низки факторів. Наприклад, рахунок за електроенергію може відрізнятися залежно від регіону, погоди та обраної культури. “Плюс досвід. Професійним фермерам простіше уникнути помилок. Інші ж тільки починають, тому окупність та перспективи заробітку суттєво різні”, – пояснює аграрій.
Томати і полуниці
За рік витрати на бізнес Рожка з будівництва теплиць окупилися і напрямок став прибутковим. Навесні 2024 року його компанія придбала ділянку в Кривому Розі за 20 тис. дол. і побудувала там пів гектара власних теплиць: одну – для томатів, дві – для полуниці, а також окрему для розсади. Восени отримали перший урожай томатів, узимку вирощували кріп та шпинат, а зараз триває збір полуниці.
До ділянки підвели воду з міського водогону, але такий полив надто дорогий. Крім того, після підриву росіянами Каховської ГЕС якість води в регіоні погіршилася. Фермер планує витратити 700-800 тис. грн на власну свердловину глибиною понад 150 м. Ще 600 тис. грн і рік часу пішли на підключення до ділянки електроенергії.
Зібраний врожай полуниці
Попит на полуницю завжди стабільний, каже підприємець, однак якість води для неї критично важлива. Через це довелося розробити нові підходи до живлення рослин. Зараз збирають перший урожай полуниці: за кожні два дні отримують 100-200 кг. Томати й огірки “лояльніші” до води з високим вмістом солей та металів.
Починати з нуля фермерське господарство в новому регіоні означає експериментувати, тож восени 2024 року підприємець висадив для експерименту три сорти томатів, щоб знайти найбільш придатний для цієї місцевості.
Читайте також:
Наука та досвід поколінь. Як молодий винороб з Кідьоша повертає славу закарпатським винам
“Найкраще проявив себе сорт рожевого помідора “Пінк хіт”, а інші, хоча й позиціонувалися як високоврожайні, для нашого регіону не підійшли. Зараз у теплиці зростають 10 тисяч кущів і в червні очікуємо перший не експериментальний, а звичайний урожай”, – підсумовує Рожко.
Кущі помідорів в теплицях
Підприємство планує отримати з теплиці на 400 кв. м 30-50 тонн преміальних томатів. Експериментальний урожай восени 2024 року приніс 20 тонн помідорів.
Інстафермер
Рожко з ностальгією говорить про Херсонщину. До 2022 року йому на думку не спадало, наскільки розвиненим був аграрний напрямок регіону. Це розуміння прийшло лише після переїзду, коли почав працювати в різних куточках України.
“У межах Херсонської області ми мали “під рукою” все необхідне для вирощування. Не потрібно було нікуди їхати. Зараз той чи інший препарат потрібно шукати по всій Україні. Це збільшує витрати на логістику і потребує часу”, – каже фермер.
Читайте також:
Без добрив та “хімії”. Як фермер з Житомирщини вирощує та експортує органічне зерно
Рожка можна знайти в кількох соціальних мережах. Звичайний маркетинг він поступово перетворив на новий канал прибутку.
“Поставте себе на моє місце: у вас був бізнес, заради якого ви роками розбудовували комплекс теплиць, статки: будинок, гарна машина, певний рівень життя. В один момент нічого не залишилося. Треба було заробляти на життя. Я почав вести соцмережі про те, що я знаю – про агробізнес. Люди почали купувати навчання. Далі ми почали будувати теплиці – пішли клієнти”, – пояснює Рожко.
Володимир Рожко
У фермера можна замовити послугу аграрного супроводу за 16 тис. грн на місяць. Вона має попит, адже в тепличному бізнесі багато технічних деталей.
“Недавно встановили теплицю для 19-річного хлопця і він замовив аграрний супровід. Я навчаю його вирощувати полуницю. Зазвичай замовникам від 30 до 50 років. Часом це ті, хто раніше працював на відкритому ґрунті і зрозумів, що зараз це вже екстремальні умови для вирощування”, – зауважує аграрій.
Рожко переконує, що інформаційним бізнесом займається без сторонньої допомоги і сприймає його як хобі. Утім, таке хобі розширює аудиторію.
Усі фото: Володимир Рожко
Матеріали за темою
У трійці головних, але не перша – кому Україна поступається за агроекспортом до ЄС
15 травня, 10:26
Наука та досвід поколінь. Як молодий винороб з Кідьоша повертає славу закарпатським винам
9 травня, 08:00
Час говорити з фермерами
8 травня, 14:33
Партнерство як актив
Олександр Насіковський,
16 травня, 08:00
Теплиці та полуниці: як будує бізнес інстафермер з Херсонщини
Анна Родічкіна,
16 травня, 08:00
Ініціативи відсутні: в уряді РФ визнали, що західні бренди не повертаються в Росію
Віктор Волокіта,
15 травня, 17:49
Українська компанія побудує в Румунії швидкісну дорогу за 460 мільйонів євро
Віктор Волокіта,
15 травня, 17:13
TikTok загрожує штраф до 6% від обороту — ЄС звинувачує у порушенні правил реклами
Олексій Артемчук,
15 травня, 16:46
В усіх секторах економіки України зайнятість скорочується, окрім єдиного – дослідження KSE
Віктор Волокіта,
15 травня, 16:28
У трійці головних, але не перша – кому Україна поступається за агроекспортом до ЄС
Наука та досвід поколінь. Як молодий винороб з Кідьоша повертає славу закарпатським винам
Час говорити з фермерами
Польська навала: як імпорт витіснив українські сири з полиць супермаркетів
Міністри АПК Угорщини, Болгарії, Румунії, Словаччини закликали ввести довоєнні квоти на агроімпорт з України
Економічна правда
© 2005-2025, Економічна правда
Реклама на сайті
Політика конфіденційності
Правила використання матеріалів УП
Принципи і правила роботи УП
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Економічну правду”.
Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”.
Матеріали з плашкою PROMOTED, НОВИНИ КОМПАНІЙ та ПОЗИЦІЯ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах. Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Cубєкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02163.
ТОВ “УП Медіа Плюс”
Адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 48, 50А
Телефон: +380 95 641 22 07
Source: Анна Родічкіна