ЗМІ встановили особи понад 110 тисяч загиблих росіян у війні: найбільше – з бідних регіонів Сибіру

ЗМІ встановили особи понад 110 тисяч загиблих росіян у війні: найбільше – з бідних регіонів Сибіру

Усі розділи

Підтримати УП

Спецпроєкти

Проекти “Української правди”

Українська правда

Економічна правда

Європейська правда

Історична правда

Допомога ЗСУ

Верховна Рада
Борис Джонсон
Зеленський

коронавірус
Курська область
повітряна тривога

Сектор Гази
Слуга народу

Спецпроєкти

Перший в мережі: як Alterra Group будує індустріальні парки в Україні
Чому разом сильніші: як і навіщо об”єднуються організації людей з інвалідністю
Зв’язок без світла: що потрібно знати про роботу мобільної мережі
Ключ до здоров’я. Як лікувально-столова вода може допомогти організму
Гроші з диму: що втрачає Україна через нелегальний ринок тютюну

ЗМІ встановили особи понад 110 тисяч загиблих росіян у війні: найбільше – з бідних регіонів Сибіру

Анастасія Проц — П”ятниця, 30 травня 2025, 10:09

Ілюстративне фото: Getty Images

Журналісти спільно з волонтерами ідентифікували ідентифікували понад 110 тисяч росіян, які загинули у війні проти України після початку повномасштабного вторгнення. Дані свідчать про вкрай нерівномірний розподіл втрат між регіонами Росії: ймовірність загинути на війні для чоловіків із Тиви або Алтаю у 30–40 разів вища, ніж для мешканців Москви.

Джерело: BBC спільно з російським виданням “Медіазона”

Деталі: Згідно з дослідженнями журналістів, на 10 тисяч чоловічого населення, найбільше загиблих зафіксовано у Тиві (120), Бурятії (91) та Республіці Алтай (89). У Москві цей показник становить лише 3 загиблих на кожні 10 тисяч чоловіків.

Повідомляється, що у Тиві майже чверть загиблих – це засуджені, завербовані до приватних військових компаній або армії, ще третина – кадрові військові. В Алтаї 47% загиблих – добровольці, які підписали контракт після 2022 року. У Бурятії 25% загиблих – це професійні військові, 34% – добровольці, а кожен п’ятий – мобілізований, що вдвічі перевищує середній показник по країні.

У Москві серед загиблих 10% – засуджені, 26% – добровольці, 15% – мобілізовані, 20% – кадрові військові.

За словами демографів, регіональні відмінності в рівні втрат пов’язані з соціально-економічними факторами. У найбідніших регіонах армія виконує роль соціального ліфта, заміщаючи відсутність можливостей в освіті та на ринку праці. У Москві військова кар’єра менш популярна. На початку війни значних втрат зазнали регіони, де розміщені великі військові частини – Краснодар, Псков, Дагестан, Бурятія.

ІЛЮСТРАЦІЯ: ВВС

Згодом основну частину мобілізованих почали набирати з дотаційних регіонів, залежних від федерального бюджету.

“Регіони, де тривалість життя і так низька, де ймовірність померти від зовнішньої причини і так висока – вони охочіше підключилися до участі у війні. Такими людьми рухає вже не стільки бідність, скільки відсутність перспектив, відчуття того, що втрачати нічого”, – йдеться в тексті.

Також дослідники зазначають, що втрати Тиви й Бурятії значно перевищують аналогічні показники в інших національних республіках – наприклад, у Дагестані, Інгушетії, Татарстані чи Башкортостані вони вдвічі або втричі нижчі. На думку демограф, це свідчить про те, що ключову роль відіграють не етнічні фактори, а соціальна нерівність.

“Якби відправка на фронт національних меншин була якоюсь свідомою політикою Кремля, ми б бачили високий рівень втрат серед усіх національних республік. Але цього немає. У Дагестані, Інгушетії, Татарстані чи Башкортостані рівень втрат нижчий, ніж у Бурятії та Тиві, у два-три рази. Отже, кореляцію потрібно шукати в чомусь іншому”, – додає демограф.

Крім того, журналісти пояснюють, що реальна кількість загиблих значно перевищує дані з відкритих джерел. На основі аналізу некрологів, повідомлень родичів, фотографій поховань та публікацій у місцевих ЗМІ встановлено, що відкриті джерела дозволяють ідентифікувати лише від 45% до 65% загиблих. Це пов’язано з тим, що частина тіл залишається на полі бою, а їх евакуація ускладнена через небезпеку ударів безпілотників або небажання ризикувати життям інших військових.

З урахуванням цієї оцінки, реальна кількість втрат з боку Росії може сягати від 170 000 до 246 000 осіб. Однак, якщо додати до цього втрати серед бойовиків так званих “ДНР” і “ЛНР” – а це, за оцінками видання, від 21 000 до 23 500 загиблих – загальна кількість загиблих з боку проросійських сил може становити від 191 000 до 269 000 осіб.

Журналісти зазначають, що для підрахунку загиблих користуються відкритими джерелами, серед яких повідомлення глав регіонів, місцевих адміністрацій, публікації в медіа, дописи родичів і фотографії з похорон. Підтвердженням загибелі вважаються повідомлення в офіційних або незалежних джерелах, дописи родичів або інші публікації, що містять фото місця поховання.

У базовому підрахунку не враховуються втрати так званих “ДНР” і “ЛНР”, однак росіян, які добровільно вступили до складу їхніх підрозділів, дослідники включають до загального списку.

Що передувало:

У січні журналісти BBC спільно з російським виданням “Медіазона” повідомили, що ідентифікували 90 019 росіян, загиблих у війні проти України після повномасштабного вторгнення. 23% із них уклали контракт уже після початку бойових дій.

Росіявтрати у війні

Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Головне сьогодні

США готові обговорювати вимоги Росії щодо гарантій нерозширення НАТО – Келлог

Келлог: На переговорах у Стамбулі будуть представники США, Німеччини, Британії та Франції

США вийдуть з мирних переговорів, якщо Росія продовжить війну – представник у Радбезі ООН

Білий дім сподівається, що після зустрічі України і РФ “ситуація зрушить з мертвої точки”

Троє близьких родичок колишніх топправоохоронців володіють апартаментами у Буковелі

Зеленський: Росіяни не передають свій “меморандум” партнерам – це черговий обман

Усі новини…

Келлог: США радять Україні не відмовлятися від переговорів з РФ

1140 солдатів і 35 артсистем – втрати РФ за добу

США готові обговорювати вимоги Росії щодо гарантій нерозширення НАТО – Келлог

Останні новини

Міністр агрополітики розповів, скільки земель продали у рамках земельної реформи

Зеленський переніс День захисту дітей

В бюджеті 2026 року не вистачає трильйона гривень. Де їх братимуть?

Зеленський про передачу Taurus Україні: Є теми, які домовилися не обговорювати публічно

ЗМІ встановили особи понад 110 тисяч загиблих росіян у війні: найбільше – з бідних регіонів Сибіру

Meta хоче створювати технології для армії США – WSJ

Співробітника Пентагону затримали за спробу передати іноземному уряду секретні дані

Світові ринки відреагували на скасування судом заборони мит Трампа

Сирський: У травні дрони уразили та знищили 89 тисяч ворожих цілей

бліц-інтерв”юСвітоліна: До тиску я звикла – нічого новогоУсі новини…

“Українська правда” в соцмережах:

Реклама на сайті

Політика конфіденційності

Правила використання матеріалів УП

Політика ШІ

Принципи і правила роботи УП

Як писати для УП

©2000-2025, Українська правда. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Українську правду” не нижче третього абзацу.

Будь-яке копіювання, публікація, передрук чи наступне поширення інформації, що містить посилання на “Інтерфакс-Україна”, суворо забороняється.
Матеріали з плашкою PROMOTED є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.

Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.

Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.

Cуб”єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02280.

ТОВ “УП Медіа Плюс”. Усі права захищені.

Адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 48, 50А

Телефон: +380 95 641 22 07

Засновник проекту: Георгій Гонгадзе

Головний редактор: Севгіль Мусаєва

Редактор-засновник: Олена Притула

E-mail редакції: editor@pravda.ua

Ми використовуємо cookies

Source: Анастасія Проц