Відповідають за базар: кому належать київські ринки
Українська правда
Усі розділи
Підтримати УП
Новини компаній
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
Спецпроєкти
Говорить крипта
Страховий гід
Виклики євроінтеграції
Власна справа
Від мрії до дії
Зелений перехід
Захист країни
Кошти в безпеці
Відбудова України
Бізнес-інтерв”ю
Кінець епохи офшорів
Просто про податки
Ідеї, які змінюють міста
Проекти “Українська правда”
Українська правда
Економічна правда
Європейська правда
Історична правда
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
Відповідають за базар: кому належать київські ринки
Олександр Колесніченко
9 червня, 08:00
Посилання скопійовано
У 1990-их роках київськими продуктовими ринками володіли злочинні угруповання. Хто є власниками ринків зараз?
Дозвіл займатися підприємницькою діяльністю наприкінці 1980-х років змінив ландшафт товарно-грошових відносин. В умовах економічної кризи та безробіття початку 1990-х торгівля стала ледь не єдиним способом заробітку для багатьох.
У країні з”явилися тисячі місць стихійної торгівлі. Товари продавалися без касових апаратів та офіційної звітності. Ринки стали місцем колосального обігу готівки.
Доступ до неї привабив організовані злочинні угруповання і ринки почали контролювати так звані кримінальні авторитети. Вони брали побори з продавців. Кожен торговець платив за “місце”, “охорону” або “кришування”. Люди боялися втратити джерело доходу, тому погоджувалися на умови рекетирів.
Базари також стали місцем відмивання грошей: тут можна було узаконити кошти від торгівлі наркотиками, зброєю чи автокрадіжок. Контроль над ринками дарував політичні важелі тиску: “авторитети” впливали на рішення місцевих рад, а чиновники отримували частку прибутку й підтримку на виборах.
Багато з цих атрибутів досі живі. В умовах глобальної цифровізації українці дедалі активніше користуються безготівковими інструментами, тому ринки і “маршрутки” залишаються ледь не єдиними джерелами “кешу”, принаймні в Києві.
У столиці постійно працюють три комунальні ринки (“Бесарабський”, “Житній” та “Володимирський”) і щонайменше 40 приватних. Хто їх контролює?
“Ринок сільськогосподарської продукції “Столичний” має шалену популярність серед мешканців Києва, переважно автомобілістів. На ньому гуртом закуповуються “перекупи”, які потім розвозять товар по ятках стихійної торгівлі в усьому місті.
Ринок площею 37 га розташований на Великій Окружній вулиці поруч з житловими комплексами і торговими центрами. Вигідне місце та інвестиційно приваблива ділянка не раз ставали причиною конфліктів, навіть із залученням “тітушок”.
Частина “Столичного” ринку, 2021 рік
Фото ринку “Столичний”
Будувати ринок на землях ДП “Агрокомбінат “Пуща-Водиця” почали у 2010 році за бюджетні 110 млн грн. Згодом 55% акцій компанії-власника ринку опинилися в структур Юрія Іванющенка – ексрегіонала, більш відомого як кримінальний авторитет “Юра Єнакіївський”, 45% – у будівельного гіганта Stolitsa Group.
Читайте також:
Сховані за “фасадом”. Хто насправді володіє будівельним бізнесом у Києві
Stolitsa Group хотіла звести на частині ділянки житловий комплекс і нібито викупила частку Іванющенка. Останній нібито “дав задню” і вирішив не передавати свою частку. У 2020 році між акціонерами виник корпоративний конфлікт, результатом чого стали “чорні” реєстраторські дії, численні замовні публікації в медіа та фізичні сутички “хлопців спортивної статури” на ринку.
Владислава Молчанова
Схоже, що бенефіціарна власниця Stolitsa Group Владислава Молчанова перемогла. Згідно з реєстрами, номінальними власниками ринку є сім фізичних та юридичних осіб. Проте, за словами джерела редакції в КМДА, в останні роки реальною власницею ринку “Столичний” є саме Молчанова.
Ринок “Троєщина”
Ринком “Троєщина” володіє ТОВ “Ринок-1”. Система Youcontrol відносить цю юрособу до корпоративної групи “Європа” народного депутата від “Батьківщини” Валерія Дубіля. Цю інформацію підтверджує співрозмовник у КМДА.
Дубіль – колишній підприємець, який заробив статки в Прилуках. Іншими співвласниками ринку “Троєщина” є депутати Чернігівської обласної ради Анатолій Мирошниченко, Сергій Варнавський та Олег Авер’янов. Останній – власник Прилуцького заводу протипожежної техніки “Пожмашина”.
Валерій Дубіль
Фото parlament.ua
Першим співзасновником троєщинського ринку у 1990-х роках був кримінальний авторитет Валерій Прищіков, якого вбили у 2003 році. За словами джерела ЕП в політичних колах, Дубіль є одним із спонсорів “Батьківщини”.
Ринки “Оболонь” та “Мінський”
Щонайменше двома ринками поруч зі станціями метро “Герої Дніпра” та “Мінська”, за даними джерела в КМДА, володіє Володимир Старовойт – депутат Київради від Соціалістичної партії у 2002-2006 роках та від “Батьківщини” – у 2015-2020 роках.
Ринок “Оболонь”
Фото telegraf.com.ua
Старовойт є одним із співзасновників асоціації “Ринки міста Києва”. Іншими співзасновниками асоціації є юридичні особи – власники ринків “Виноградар”, “Березняки”, авторинку на Воскресенському проспекті та ринку “Троєщина”.
Співрозмовник видання в міській владі додає, що Старовойт також володіє десятками кіосків і дрібними ринками “Лілія” та “Люкс”.
“Базар на Лісовій”
Поруч зі станцією метро “Лісова” існувало місце продажу продуктів. Після початку будівництва Вагіфом Алієвим торгового центру продавці перемістилися на інший бік Броварського проспекту. Так між метро і “Даринком” з”явився “Базар на Лісовій”.
Фото stroyobzor.ua
Компанія-власник ринку ТОВ “Панорама-інвест” належить підприємцю ізраїльського походження Оферу Керзнеру, який веде бізнес в Україні з 1998 року. Його група City Capital володіє “Даринком”, “Арт-заводом “Платформа” та новим бізнес-центром Platforma на вулиці Короленківській.
Офер Керцнер
Фото rau.ua
Разом з власником KAN Development Ігорем Ніконовим Керзнер володіє ділянкою на вул. Хрещатик, 5, де вони збираються звести готель. Видання Forbes повідомило, що Керзнер подав заявки на придбання бізнес-центру “Леонардо” та “Універмагу “Україна”. Вартість угоди може становити 70-100 млн дол.
“Лівобережний” ринок
Прямим власником продуктового ринку впритул до станції метро “Лівобережна” є Валентин Нешта – 76-річний непублічний бізнесмен. Він же володіє “Авторинком на Перова”, розташованим на Воскресенському проспекті.
Ринок “Печерський”
ТОВ “Печерський ринок” належить Валентині Євлах та Олені Біленко. Реальним бенефіціаром активу є ексдепутат Київради від “Партії регіонів”, голова постійної комісії з питань власності, член ради підприємців при Кабміні Володимир Дейнега.
Фото telegraf.com.ua
Він був співвласником ТОВ “Фірма “Ферро”, яка отримала дозвіл на знесення Сінного ринку у 2004 році. На його місці звели скандальний ЖК “Ярославів град”.
Ринок “Колібріс” на жвавій транспортній розв”язці на Борщагівці оформлений на ТОВ “Велібіс”, засновником якого є ПП “Колібріс”. Останнє вже ліквідоване, але в мережі збереглися дані про пов’язаність ПП з групою родини Бассів. Денис Басс – один з членів “молодої команди” ексголови КМДА Леоніда Черновецького разом з Олесем Довгим, Іреною Кільчицькою, Аллою Шлапак та Денисом Комарницьким.
Денис Басс, 2011 рік
Басс найбільш відомий тим, що його компанія не добудувала торговий центр “Апрєль” на кінцевій зупинці швидкісного трамвая на проспекті Леся Курбаса, де будівельники залили залізобетонні колони на проїжджій частині дороги. Після 2010 року Басс переїхав до Москви і там веде девелоперський бізнес.
Джерело “Економічної правди” в КМДА уточнило, що партнером Басса за ринком “Колібріс” є депутат Київради п’яти скликань, зокрема теперішнього, від “Опозиційної платформи – за життя” Володимир Яловий.
Ринки “Лук’янівський” та “Нивки”
Засновником компаній-власників ринків “Лук”янівський” та “Нивки” є кіпрська “Савінвест ЛТД”. За нею стоїть банкір Веніамін Лєбєдев, каже співрозмовник з КМДА. Лєбєдєв – колишній голова правління “Авант-банку”, який пов”язували з ексгенеральним прокурором Віталієм Яремою.
Олексій Савченко
За даними Youcontrol, номінальним бенефіціарним власником ринків є ексголова Миколаївської ОДА Олексій Савченко. У 2012-2014 роках він був помічником Віталія Яреми – народного депутата. У 2017 році Савченко очолив рейтинг найзаможніших місцевих чиновників: він і його родина мали активів на 650 млн грн.
“Солом”янський” ринок
Базар на Солом’янці контролює чи принаймні комунікує з міською владою щодо питань ринку Андрій Андреєв – колишній депутат Київради від партій “Удар” та БПП. За інформацією джерел ЕП, він був людиною Вадима Столара.
Андрій Андреєв
Скрин з відео засідання Київради, 2020 рік
На місцевих виборах 2020 року спочатку балотувався від партії “Сила і честь”, а потім перейшов до списку “Перемоги Пальчевського”. Нині Андреєв – радник на громадських засадах голови КМВА Тимура Ткаченка.
Матеріали за темою
“Укрзалізниця” запускає додаткові рейси київської електрички: розклад
6 червня, 12:25
Альтернатива метро: київська електричка продовжує курсувати за розкладом
6 червня, 09:55
На відновлення роботи всієї червоної лінії метро Києва потрібна орієнтовно доба
6 червня, 09:25
До Китаю знову прилетів Boeing, який у квітні повернули виробнику через тарифи
Андрій Муравський,
9 червня, 09:57
Українські спортивні та розважальні компанії збільшили дохід на 10%: хто лідирує
Альона Кириченко,
9 червня, 09:40
В Україні впало виробництво на металургійному ринку
Віктор Волокіта,
9 червня, 09:15
В Україні на понад 60% зріс попит на автобуси: які моделі купували в травні
Альона Кириченко,
9 червня, 09:00
Відповідають за базар: кому належать київські ринки
Олександр Колесніченко,
9 червня, 08:00
Представники держави хотіли відкласти початок співбесід із кандидатами на голову БЕБ
Володимир Тунік-Фриз,
8 червня, 12:08
“Укрзалізниця” запускає додаткові рейси київської електрички: розклад
Альтернатива метро: київська електричка продовжує курсувати за розкладом
На відновлення роботи всієї червоної лінії метро Києва потрібна орієнтовно доба
В Києві обмежуватимуть рух вантажівок через спеку
Ремонт Київської телевежі після удару РФ обійдеться у 181 мільйон: найдорожчі – китайські ліфти
Економічна правда
© 2005-2025, Економічна правда
Реклама на сайті
Політика конфіденційності
Правила використання матеріалів УП
Принципи і правила роботи УП
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Економічну правду”.
Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”.
Матеріали з плашкою PROMOTED, НОВИНИ КОМПАНІЙ та ПОЗИЦІЯ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах. Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Cубєкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02163.
ТОВ “УП Медіа Плюс”
Адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 48, 50А
Телефон: +380 95 641 22 07
Source: Економічна Правда
Утримувати не було більше сил
Українська правда
Усі розділи
Підтримати УП
Новини компаній
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
Спецпроєкти
Говорить крипта
Страховий гід
Виклики євроінтеграції
Власна справа
Від мрії до дії
Зелений перехід
Захист країни
Кошти в безпеці
Відбудова України
Бізнес-інтерв”ю
Кінець епохи офшорів
Просто про податки
Ідеї, які змінюють міста
Проекти “Українська правда”
Українська правда
Економічна правда
Європейська правда
Історична правда
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
Сергій Сухомлин
голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури
Утримувати не було більше сил
9 червня, 08:30
Посилання скопійовано
Останнім часом трапляється багато інформації про те, що Агентство відновлення намагається знищити держпідприємство “Фінінпро”, яке нібито дуже успішно працює. Розберемося в суті цієї структури та її роботі.
Державне підприємство “Фінінпро” створило у 2010 році Національне агентство з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу для будівництва інфраструктурних об’єктів до “Євро 2012”. Загалом ця структура впроваджувала близько півтисячі об’єктів, з яких в експлуатацію введено менше половини.
Останні роки це підприємство продовжує “ефективну роботу”: розміщує вільні кошти (понад мільярд гривень) на депозитних рахунках, і, фактично за рахунок цього виплачує заробітні плати та надає інші блага своїм працівникам.
Ці вільні кошти – залишок, від залучених під державні гарантії кредитів для підготовки до фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, які не були використані.
Приклад роботи підприємства у 2024 році: “Фінінпро” впроваджувало дуже “великий” проєкт: ремонтні роботи на одній із підстанцій у Львівській області. Це електрична підстанція, будівництво якої не було завершене в рамках підготовки до Євро-2012 та яку в подальшому було передано до “Фінінпро” відповідним рішенням уряду.
Одна підстанція. І це все.
Щодо зарплат і виплат
Зарплати заступників директора за останній рік становлять більш ніж 4,5 млн грн. у кожного (в середньому). І це в умовах війни. І в умовах, коли підприємство проводить роботи лише на одному об’єкті.
Окрім зарплат – витрати на навчання з підвищення кваліфікації за різними напрямками, серед курсів – навчання із застосування штучного інтелекту тощо. Також – закупівлі кави та інших побутових товарів.
Аналіз витрат ДП “Фінінпро” свідчить про те, що кошти використовуються не раціонально. Кошти, такі важливі для держави під час війни.
Дирекція з будівництва міжнародного аеропорту “Одеса”
Це таке ж державне підприємство, якому позики надавала в тому числі і “Фінінпро”. ДП “ДБ МАО” як балансоутримувач та співвласник аеродрому “Одеса”, забезпечує виконання комплексу робіт та заходів з технічного обслуговування інфраструктури аеродрому та експлуатаційного забезпечення аеродрому “Одеса”.
Я не кажу про ефективну роботу цього підприємства. Ситуація приблизно така ж як і в “Фінінпро”. За винятком того, що у них немає коштів, які виділила держава, для того, щоб мати змогу розмістити їх на депозиті.
І заробітна плата за 2024 рік, наприклад директора, становила 326 тис грн, головного бухгалтера – приблизно 310 тис. грн. Це в 15 разів менше, аніж зарплати в керівництва ДП “Фінінпро”.
Але заробітні плати, їхній розмір – не ключові в ситуації, що склалась.
Яка мета обʼєднання
Дирекція з будівництва міжнародного аеропорту “Одеса” не може повернути позики, які “Фінінпро” їм надавала, бо аеропорт вже декілька років не працює. А це може призвести до того, що першому будуть нараховані великі податкові борги. І тоді, фактично, є ризики того, що державне майно буде арештоване. І є ймовірність того, що згодом держава може втратити стратегічний об’єкт – Одеський аеропорт.
Для того, щоб не допустити цього, було прийнято рішення про об’єднання державних підприємств “Фінансування інфраструктурних проєктів” та “Дирекція з будівництва Міжнародного аеропорту “Одеса”. Це дасть змогу направити фінансування зокрема й на ті проєкти, які “Фінінпро” не впровадили.
Хоча задача була. Наприклад, відпрацювати проєкти по підтримці об’єктів наших Сил оборони, чого виконано не було. І ще низка завдань, які не були реалізовані.
Кошти мають працювати, і працювати ефективно. В державі має залишитись стратегічний об’єкт – “Одеський аеропорт”. Аби після війни мати змогу відкрити його одним із перших.
Економічний ефект від об”єднання: скорочення керівного складу, зменшення видатків на зарплати. Також, грошові кошти “Фінінпро” на казначейському рахунку можуть бути використані на інші напрямки, які будуть визначені головним розпорядником (порядок використання цих коштів завершився та потребує нормативно правового врегулювання, шляхом прийняття урядом відповідного порядку з визначенням напрямку використання).
Крім того, кредиторська заборгованість “ДБ МАО” перед ДП “Фінінпро” припиняється шляхом поєднання боржника і кредитора в одній особі.
Від керівництва “Фінінпро” було декілька позовів до суду на Агентство відновлення, на мене особисто, зокрема з метою заблокувати об’єднання підприємств. Але суди відхилили позови. Процес об’єднання буде завершений. Буде проведено аудит діяльності обох державних підприємств.
Держава збереже майно і кошти державного підприємства “Фінінпро” зможуть ефективно використовуватись в тому числі для забезпечення військових.
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об”єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
держпідприємства
Матеріали за темою
Вогнем і м”ячем. Що треба знати про економіку фіналу Ліги Чемпіонів
22 травня 2018, 08:00
Екс-директора НСК “Олімпійський” підозрюють у корупції під час Євро-2012
21 листопада 2017, 15:45
Україна й досі фінансує чемпіонат з футболу Євро-2012
22 червня 2015, 20:12
Утримувати не було більше сил
Сергій Сухомлинголова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури
Що робить український текстиль конкурентним на європейському ринку
Анна РоманенкоСЕО ТК “Домашній Текстиль”, експертка з побудови міжнародних партнерств і виходу на іноземні ринки
Влада і бізнес: як закон змінив правила гри
Ірина Бойкоекспертка проєкту EU4PAR, кандидатка юридичних наук, доцентка кафедри адміністративного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого
Як вести бізнес у Японії
Кристина Шевкунмолодша віцепрезидентка з інжинірингу компанії GlobalLogic
Пʼять кроків до ЄС
Ольга Білайдиректор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
Як змінився ринок кліматичного обладнання
Мар”яна Малачівська-Данчаккандидатка соціологічних наук, засновниця та СЕО Дослідницької агенції Fama
Економічна правда
© 2005-2025, Економічна правда
Реклама на сайті
Політика конфіденційності
Правила використання матеріалів УП
Принципи і правила роботи УП
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Економічну правду”.
Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”.
Матеріали з плашкою PROMOTED, НОВИНИ КОМПАНІЙ та ПОЗИЦІЯ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах. Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Cубєкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02163.
ТОВ “УП Медіа Плюс”
Адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 48, 50А
Телефон: +380 95 641 22 07
Source: Економічна Правда