Утримувати не було більше сил

Українська правда

Усі розділи

Підтримати УП

Новини компаній

Спецпроєкти

Weekly charts

Земельний гід

Спецпроєкти

Говорить крипта

Страховий гід

Виклики євроінтеграції

Власна справа

Від мрії до дії

Зелений перехід

Захист країни

Кошти в безпеці

Відбудова України

Бізнес-інтерв”ю

Кінець епохи офшорів

Просто про податки

Ідеї, які змінюють міста

Проекти “Українська правда”

Українська правда

Економічна правда

Європейська правда

Історична правда

Спецпроєкти

Weekly charts

Земельний гід

Сергій Сухомлин

голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури

Утримувати не було більше сил

9 червня, 08:30

Посилання скопійовано

Останнім часом трапляється багато інформації про те, що Агентство відновлення намагається знищити держпідприємство “Фінінпро”, яке нібито дуже успішно працює. Розберемося в суті цієї структури та її роботі.

Державне підприємство “Фінінпро” створило у 2010 році Національне агентство з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу для будівництва інфраструктурних об’єктів до “Євро 2012”. Загалом ця структура впроваджувала близько півтисячі об’єктів, з яких в експлуатацію введено менше половини.

Останні роки це підприємство продовжує “ефективну роботу”: розміщує вільні кошти (понад мільярд гривень) на депозитних рахунках, і, фактично за рахунок цього виплачує заробітні плати та надає інші блага своїм працівникам.

Ці вільні кошти – залишок, від залучених під державні гарантії кредитів для підготовки до фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, які не були використані.

Приклад роботи підприємства у 2024 році: “Фінінпро” впроваджувало дуже “великий” проєкт: ремонтні роботи на одній із підстанцій у Львівській області. Це електрична підстанція, будівництво якої не було завершене в рамках підготовки до Євро-2012 та яку в подальшому було передано до “Фінінпро” відповідним рішенням уряду.

Одна підстанція. І це все.

Щодо зарплат і виплат

Зарплати заступників директора за останній рік становлять більш ніж 4,5 млн грн. у кожного (в середньому). І це в умовах війни. І в умовах, коли підприємство проводить роботи лише на одному об’єкті.

Окрім зарплат – витрати на навчання з підвищення кваліфікації за різними напрямками, серед курсів – навчання із застосування штучного інтелекту тощо. Також – закупівлі кави та інших побутових товарів.

Аналіз витрат ДП “Фінінпро” свідчить про те, що кошти використовуються не раціонально. Кошти, такі важливі для держави під час війни.

Дирекція з будівництва міжнародного аеропорту “Одеса”

Це таке ж державне підприємство, якому позики надавала в тому числі і “Фінінпро”. ДП “ДБ МАО” як балансоутримувач та співвласник аеродрому “Одеса”, забезпечує виконання комплексу робіт та заходів з технічного обслуговування інфраструктури аеродрому та експлуатаційного забезпечення аеродрому “Одеса”.

Я не кажу про ефективну роботу цього підприємства. Ситуація приблизно така ж як і в “Фінінпро”. За винятком того, що у них немає коштів, які виділила держава, для того, щоб мати змогу розмістити їх на депозиті.

І заробітна плата за 2024 рік, наприклад директора, становила 326 тис грн, головного бухгалтера – приблизно 310 тис. грн. Це в 15 разів менше, аніж зарплати в керівництва ДП “Фінінпро”.

Але заробітні плати, їхній розмір – не ключові в ситуації, що склалась.

Яка мета обʼєднання

Дирекція з будівництва міжнародного аеропорту “Одеса” не може повернути позики, які “Фінінпро” їм надавала, бо аеропорт вже декілька років не працює. А це може призвести до того, що першому будуть нараховані великі податкові борги. І тоді, фактично, є ризики того, що державне майно буде арештоване. І є ймовірність того, що згодом держава може втратити стратегічний об’єкт – Одеський аеропорт.

Для того, щоб не допустити цього, було прийнято рішення про об’єднання державних підприємств “Фінансування інфраструктурних проєктів” та “Дирекція з будівництва Міжнародного аеропорту “Одеса”. Це дасть змогу направити фінансування зокрема й на ті проєкти, які “Фінінпро” не впровадили.

Хоча задача була. Наприклад, відпрацювати проєкти по підтримці об’єктів наших Сил оборони, чого виконано не було. І ще низка завдань, які не були реалізовані.

Кошти мають працювати, і працювати ефективно. В державі має залишитись стратегічний об’єкт – “Одеський аеропорт”. Аби після війни мати змогу відкрити його одним із перших.

Економічний ефект від об”єднання: скорочення керівного складу, зменшення видатків на зарплати. Також, грошові кошти “Фінінпро” на казначейському рахунку можуть бути використані на інші напрямки, які будуть визначені головним розпорядником (порядок використання цих коштів завершився та потребує нормативно правового врегулювання, шляхом прийняття урядом відповідного порядку з визначенням напрямку використання).

Крім того, кредиторська заборгованість “ДБ МАО” перед ДП “Фінінпро” припиняється шляхом поєднання боржника і кредитора в одній особі.

Від керівництва “Фінінпро” було декілька позовів до суду на Агентство відновлення, на мене особисто, зокрема з метою заблокувати об’єднання підприємств. Але суди відхилили позови. Процес об’єднання буде завершений. Буде проведено аудит діяльності обох державних підприємств.

Держава збереже майно і кошти державного підприємства “Фінінпро” зможуть ефективно використовуватись в тому числі для забезпечення військових.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об”єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

держпідприємства

Матеріали за темою

Вогнем і м”ячем. Що треба знати про економіку фіналу Ліги Чемпіонів

22 травня 2018, 08:00

Екс-директора НСК “Олімпійський” підозрюють у корупції під час Євро-2012

21 листопада 2017, 15:45

Україна й досі фінансує чемпіонат з футболу Євро-2012

22 червня 2015, 20:12

Утримувати не було більше сил

Сергій Сухомлинголова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури

Що робить український текстиль конкурентним на європейському ринку

Анна РоманенкоСЕО ТК “Домашній Текстиль”, експертка з побудови міжнародних партнерств і виходу на іноземні ринки

Влада і бізнес: як закон змінив правила гри

Ірина Бойкоекспертка проєкту EU4PAR, кандидатка юридичних наук, доцентка кафедри адміністративного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

Як вести бізнес у Японії

Кристина Шевкунмолодша віцепрезидентка з інжинірингу компанії GlobalLogic

Пʼять кроків до ЄС

Ольга Білайдиректор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

Як змінився ринок кліматичного обладнання

Мар”яна Малачівська-Данчаккандидатка соціологічних наук, засновниця та СЕО Дослідницької агенції Fama

Економічна правда

Реклама на сайті

Політика конфіденційності

Правила використання матеріалів УП

Принципи і правила роботи УП

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Економічну правду”.

Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”.

Матеріали з плашкою PROMOTED, НОВИНИ КОМПАНІЙ та ПОЗИЦІЯ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах. Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.

Cубєкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02163.

ТОВ “УП Медіа Плюс”

Адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 48, 50А

Телефон: +380 95 641 22 07

Source: Економічна Правда