Як будувати за стандартами енергоефективності
Українська правда
Усі розділи
Підтримати УП
Новини компаній
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
Спецпроєкти
Говорить крипта
Страховий гід
Виклики євроінтеграції
Власна справа
Від мрії до дії
Зелений перехід
Захист країни
Кошти в безпеці
Відбудова України
Бізнес-інтерв”ю
Кінець епохи офшорів
Просто про податки
Ідеї, які змінюють міста
Проекти “Українська правда”
Українська правда
Економічна правда
Європейська правда
Історична правда
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
Тетяна Бойко
координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм
громадянської мережі “Опора”
Як будувати за стандартами енергоефективності
13 червня, 08:30
Посилання скопійовано
В рамках виконання Угоди про асоціацію з ЄС, Україна з 1 квітня 2025 року імплементувала вимоги до будівель з близьким до нульового рівнем споживання. Чи дотримуються їх?
В Україні нещодавно почали діяти вимоги до будівель з близьким до нульового рівнем споживання (Nearly Zero Energy Buildings або NZEB), відповідний наказ Мінрозвитку набрав чинності 1 квітня. Щоправда, такі вимоги наразі є добровільними.
Українські стандарти постійно відстають на кілька років та наздоганяють європейські. Перехід на зведення будівель NZEB передбачений Директивами ЄС, де всі нові будівлі повинні відповідати цьому стандарту з 2020 року. А з 2028 року, згідно Євродирективи (EU) 2024/1275, нове будівництво державних будівель повинно відбуватися за стандартом ZEB.
В рамках виконання Угоди про асоціацію з ЄС, Україна взяла на себе зобов”язання імплементувати ці вимоги, нехай із запізненням. Адже, насамперед, для України це – важлива складова енергетичної незалежності.
А що на практиці? Чи дотримуються хоча б мінімальні вимоги до стандартів енергоефективності в будівництві, вже не кажучи про перевищення? Які нові підходи можуть сприяти підвищенню якості нового будівництва та практичному впровадженню нових стандартів енергоефективності?
Забезпечення високих показників енергоефективності будівель – критична необхідність
Будівлі з високими показниками енергоефективності – це сучасні простори, які є зручними і комфортними для життя, енергоощадними, обладнані потужною теплоізоляцією, інноваційними системами вентиляції, опалення та освітлення, здатні “самостійно” виробляти енергію завдяки сонячним панелям, тепловим насосам та ін.
Сьогодні питання впровадження таких стандартів стало критичною вимогою часу та визначено стратегічним напрямком для розвитку економіки України. Перехід від застарілих енерговитратних практик до сучасного, розумного будівництва, де пріоритетом є збереження ресурсів, дасть змогу країні покінчити із багаторічною газовою залежністю. Фактично це вихід з енергетичної пастки, обеззброєння країни-агресорки, яка десятиліттями здійснює енергетичний шантаж всього світу.
Українці втратили вже багато шансів позбутися залежності в енергетичному секторі через бажання “низьких” тарифів на газ та електроенергію. Зараз мусимо враховувати свої помилки та невідкладно рухатись у бік енергонезалежності, адже дефіцит енергоносіїв суттєво збільшився через руйнування українських енергетичних об’єктів внаслідок російських обстрілів і ситуація не стає кращою.
Стандарти енергоефективності як формальність
Україна має розвинене й розгалужене містобудівне законодавство, яке включає як законодавчі, так і підзаконні нормативно-правові акти. Протягом останніх років це законодавство зазначає численних змін – як “точкових”, так і комплексних.
Здебільшого ці зміни значною мірою сприяли забудовникам, зменшуючи можливості втручання в їхню діяльність з боку органів державного нагляду й контролю. Втім, це мало й негативний ефект, оскільки сприяло вчиненню порушень з боку замовників будівництва і підрядників та запізнілій реакції з боку органів державного нагляду й контролю.
Стосовно практичного дотримання стандартів енергоефективності в будівництві слід відмітити, що українські проєктанти та забудовники формально зобов”язані діяти згідно з вимогами законодавства України, але водночас формально їм не заборонено проєктувати та будувати будівлі із перевищенням вимог вітчизняних стандартів.
Читайте також:
Як врятувати програми Фонду енергоефективності
Але, на практиці це завжди є “каменем спотикання” під час виконання робіт за бюджетні кошти, адже перевищення мінімальних стандартів означає більші витрати. І навіть якщо джерело фінансування – приватні кошти, замовники будівництва з міркувань економії “тут і зараз” часто не вважають за потрібне перевищувати мінімальні стандарти.
Про будівництво із перевищенням мінімальних стандартів думають зазвичай ті замовники будівництва, які надалі будуть експлуатувати будівлю і наперед планують витрати з експлуатації.
Тож у найзагальнішому вигляді причиною недотримання стандартів або відсутність рішень, щодо перевищення мінімальних стандартів під час будівництва можна назвати обмежений горизонт планування інвесторів і замовників будівництва, проєктантів, підрядників. Їхній горизонт найчастіше обмежується введенням об’єкта в експлуатацію.
Натомість, дотримуючись керівного принципу європейської кліматичної та енергетичної політики – “Енергоефективність передусім”, горизонт планування повинен охоплювати весь життєвий цикл будівлі.
Це спонукає до розгляду й запровадження в законодавстві України моделей, в яких замовник будівництва буде природним чином зацікавлений у високій якості та дотриманні високих стандартів, а також матиме реальні інструменти впливу та контролю.
Принцип “власні ресурси на власні потреби” – альтернатива існуючим моделям та перспектива підвищення якості нового житла
Аналізуючи чинні фінансові та організаційно-правові інструменти будівництва, можна сказати, що вони містять суттєві ризики для майбутніх власників нерухомості. Це пов’язано не лише з тими чи іншими недоліками законодавства, але й з практиками, які склалися у сфері будівництва, особливо у сфері будівництва житла та його первинного продажу. При цьому замовники й інвестори (майбутні власники житла) обмежені у виборі альтернативних інструментів нового будівництва.
Тому в найбільш масовому секторі – житловому – для спільного будівництва або придбання житла фізичними особами, які мають намір у ньому проживати, доцільним було б передбачити окрему організаційно-правову форму юрособи – житлово-будівельні товариства.
Запропоноване розуміння правового статусу, який повинні мати житлово-будівельні товариства, ґрунтується на підході “власні ресурси на власні потреби” як найбільш ефективному щодо використання спільних коштів. Цей підхід передбачає, що ті, хто вносить кошти на будівництво, мають змогу безпосередньо контролювати витрачання цих коштів та спільно приймати найважливіші рішення щодо будівництва.
Сьогодні цей принцип легко реалізувати індивідуальному забудовнику – він сам купив ділянку, сам побудувався. А якщо свої зусилля і фінанси об’єднує кілька осіб, їм потрібна відповідна організаційно-правова форма. Колись такою формою були житлово-будівельні кооперативи, але за чинним законодавством вони більше не створюються. Це – відмираюча організаційно-правова форма юридичної особи.
Можна було б розглянути загалом споживчі кооперативи. Але чинне загальне регулювання кооперативів – і споживчих кооперативів зокрема – не пристосоване до особливостей спільного будівництва нерухомості. Тут немає “захисту всіх від зловживань одного”. І, на жаль, ми вже маємо приклади, коли несумлінні засновники псевдо-житлово-будівельних кооперативів порушували права інших членів, не завершували будівництво, а іноді й зникали з грошима.
Читайте також:
Як врятувати програми Фонду енергоефективності
Тож за нинішніх умов доцільним було б запровадити в українському законодавстві саме інститут житлово-будівельних товариств. Очевидно, що для цього потрібен окремий закон, який визначатиме статус, порядок створення, діяльності та припинення діяльності таких товариств.
Такі товариства повинні одержати спеціальне правове регулювання, яке відповідатиме на специфічні питання, пов’язані з самостійним спільним будівництвом і експлуатацією житла. Значна увага має бути присвячена гарантіям керованості і безпосереднього контролю за діяльністю товариства з боку його учасників, а також недопущенню використання житлово-будівельних товариств для прихованої підприємницької діяльності і спекуляцій на ринку нерухомості.
Точкове удосконалення чинного законодавства та запровадження зазначеної системної альтернативи існуючим моделям будівництва вочевидь сприятиме підвищенню якості нового будівництва та практичному впровадженню нових стандартів енергоефективності. Такий підхід протегуватиме побудові енергонезалежної та кліматично нейтральної економіки.
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об”єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
будівництво
Матеріали за темою
Компанія Шкіля отримає мільярд на добудову Подільського мосту
11 червня, 15:52
На Одещині будуватимуть новий міст черезДунай
6 червня, 14:27
Донька ексзаступника Авакова будує в Буковелі найбільший в Україні готель – Bihus.info
30 травня, 11:28
Як будувати за стандартами енергоефективності
Тетяна Бойкокоординаторка житлово-комунальних та енергетичних програм
громадянської мережі “Опора”
До чого готуватися українським експортерам
Георгій Гелетухадоктор технічних наук, голова правління Біоенергетичної асоціації України
Природа як новий клас активів
Людмила Циганокпрезидентка Асоціації професіоналів довкілля, генеральна директорка “Офісу сталих рішень”
Контроль як інструмент тиску
Павло Васильєвголова ГС “Асоціація деревообробних підприємств України”
Як перекваліфікація підсилить ринок праці
Валентина Смальспеціалістка з розвитку професійно-технічної освіти, програма розвитку ООН
Що відбувається з ринком житла Львова
Ростислав Хомакерівник напряму консультаційних послуг у сфері нерухомості EY в Україні
Інші думки автора
Як врятувати програми Фонду енергоефективності
Газові мережі в будинку — відповідальність споживачів чи постачальника
Ціна на газ та “вакцина” від безвідповідальності
Люди вимагають “теплих кредитів”, а влада розводить руками
Економічна правда
© 2005-2025, Економічна правда
Реклама на сайті
Політика конфіденційності
Правила використання матеріалів УП
Принципи і правила роботи УП
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Економічну правду”.
Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”.
Матеріали з плашкою PROMOTED, НОВИНИ КОМПАНІЙ та ПОЗИЦІЯ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах. Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Cубєкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02163.
ТОВ “УП Медіа Плюс”
Адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 48, 50А
Телефон: +380 95 641 22 07
Source: Економічна Правда