Russia’s Plan for Moldova: a Test of Western Resolve
For Moldova, this is an existential moment. Without strong military support and a clear response from the West, the pro-European government in Chisinau will not be able to withstand the pressure of a Russian hybrid war. Even a small Russian military contingent in Transnistria could cause destabilization on an unimaginable scale.
The current government of the Republic of Moldova is a symbol of European values in a region that Moscow considers its exclusive sphere of influence. The country’s EU membership represents a red line for the Kremlin, as it would mean the defeat of Russia’s narrative of invincibility. This is precisely why the West is obliged to show resolve now. It is crucial to understand that Moldova, despite its small size, plays a key role in the European security chain.
Russia is not planning a direct military victory there; its goal is exhaustion. By opening a second front in Moldova, the Kremlin wants to divide the attention and resources of NATO and the EU, weaken support for Ukraine, and force the West to negotiate under unfavorable terms. This is a well-known Russian strategy of deception: while the world is preoccupied with Moldova, Russia is consolidating its position in Ukraine.
In addition to the military threat, Russia is also using energy shocks and political agitation as weapons of destabilization. Moldova, already exhausted by the energy crisis, is facing Russian attempts to fund pro-Russian demonstrations and spread disinformation. All this is part of a broader plan to destroy the credibility of the pro-European government in Chisinau.
The energy crisis, which the Kremlin is using as a powerful weapon, is no coincidence. Russia has relied on gas as a political bargaining chip in the past, and Moldova is now the next victim. If Russia cuts off gas to Moldova while Transnistria continues to use the same resources to generate electricity, this is not just economic pressure but an attempt to bring Moldova to its knees.
NATO and the EU urgently need to provide military assistance to Moldova, including intelligence support, logistics, and equipment to strengthen defense capabilities. Romania, as a key NATO ally, should play a leading role in providing immediate support.
Any weakness in the NATO and EU response will be a signal to Russia that it can continue with impunity. At this moment, swift and decisive action is required.
Therefore, NATO must publicly declare that any Russian intervention in Moldova will result in serious consequences, including a military reaction beyond additional economic sanctions. Without such a message, Putin will interpret silence as a green light for aggression.
The current sanctions against Russia must be tightened further to hinder the Kremlin’s ability to finance destabilization in the region. Western intelligence agencies must monitor Russian oligarchs linked to Transnistria and pro-Russian political parties in Moldova and freeze their assets. This approach will not only weaken Russian influence but will also convey a resolute message that Moscow will not be tolerated.
Brussels must accelerate Moldova’s EU integration process and urgently provide economic assistance to overcome the energy crisis.
The EU must also take the lead in the fight against Russian disinformation and ensure that the Moldovan population is informed about the real threats.
If the West hesitates again, the consequences will be catastrophic. Russia will strengthen its positions in Transnistria, destabilize Moldova, and create a new “frozen conflict zone.” This will not only mean the fall of the pro-European government but will also encourage Moscow to take similar actions in other states that it considers its sphere of interest.
The Kremlin’s next target could be the Western Balkans, where there are already latent conflicts and where Russia is investing in destabilization. From Kosovo to Bosnia, Russia sees the opportunity to trigger further crises that would weaken the EU and NATO. Indecision in Moldova will signal the West’s inability to respond to challenges in its own backyard.
Source: Dr. Orhan Dragas
Податки, транзит російського газу, автоцивілка, ліквідація МСЕК: що зміниться в Україні з 1 січня
Українська правда
Усі розділи
Підтримати УП
Публікації
Новини компаній
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
Спецпроєкти
Власна справа
Від мрії до дії
Зелений перехід
Захист країни
Кошти в безпеці
Відбудова України
Інновації в дії
Просто про податки
Ідеї, які змінюють міста
Бізнес-інтерв”ю
Кінець епохи офшорів
Успішна приватизація
Еко промисловість
Проекти “Українська правда”
Українська правда
Економічна правда
Європейська правда
Історична правда
Публікації
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
Податки, транзит російського газу, автоцивілка, ліквідація МСЕК: що зміниться в Україні з 1 січня
Анастасія Дячкіна—28 грудня, 09:00
Колаж: Андрій Калістратенко
Посилання скопійовано
ЕП зібрала основні нововведення, які набувають чинності з першого дня 2025 року.
Чи зросте мінімалка у 2025 році?
1 січня набуває чинності закон “Про державний бюджет на 2025 рік”. Загальний обсяг видатків, які уряд планує здійснити у 2025 році, становить майже 4 трлн грн, з яких понад половина піде на фінансування сектору безпеки та оборони. Загальний обсяг доходів, які держава планує зібрати у 2025 році, становитиме 2,32 трлн грн.
Читайте також: Війна, борги та популізм Зеленського. На що витрачатимуть бюджет 2025 року?
Мінімальна заробітна плата у 2025 році не зросте та залишиться на рівні 8 тис. грн. Прожитковий мінімум також залишиться на рівні 2024 року:
для працездатних осіб – 3 028 грн;
для дітей віком до шести років – 2 563 грн;
для дітей від 6 до 18 років – 3 196 грн;
для осіб, які втратили працездатність, – 2 361 грн.
Перегляд соціальних стандартів потребує величезних видатків. Голова бюджетного комітету ВР Роксолана Підласа пояснювала, що підвищення мінімальної зарплати на 100 грн коштуватиме бюджету 5,3 млрд грн, а підвищення прожиткового мінімуму на 100 грн – 11 млрд грн.
Збільшення податків
У жовтні 2024 року Верховна Рада ухвалила закон про підвищення податків. Деякі його норми набули чинності з 1 грудня, як от підвищення ставки податку на прибуток за 2024 рік для банків з 25% до 50%.
З нового року зросте військовий збір із зарплат фізосіб – з 1,5% до 5%. Підвищення не стосуватиметься військовослужбовців.
Читайте також: Великий прокрастинатор. Чому Зеленський відкладає підвищення податків
Для фізичних осіб-підприємців першої, другої та четвертої групи запровадять військовий збір у розмірі 10% від мінімальної зарплати (нині це 800 грн). Для ФОПів третьої групи військовий збір становитиме 1% від доходів.
Крім цього, з 1 січня для ФОПів повертається обовʼязок сплачувати ЄСВ. З березня 2022 року цю норму призупинили та на період воєнного стану зробили сплату ЄСВ добровільною.
Нові ліміти на перекази
10 грудня найбільші українські банки підписали меморандум, який посилює контроль за операціями деяких клієнтів і знижує місячні ліміти на перекази коштів з одного банківського рахунку на інший.
Нові ліміти залежатимуть від ступеня ризику клієнта та наявності в нього підтверджених джерел доходів. Для високоризикових клієнтів, які не мають підтверджених джерел доходів, банки встановлять ліміт у розмірі 50 тис. грн на місяць (наразі діє загальний ліміт у розмірі 150 тис. грн).
Читайте також: Перекази з картки на картку обмежать ще більше. Чому банки це роблять
Для решти клієнтів, які не мають підтверджених джерел доходів, застосовуватимуть інші ліміти на перекази:
з 1 лютого 2025 року – 150 тисяч грн на місяць;
з 1 червня 2025 року – 100 тисяч грн на місяць.
Розмір ліміту можуть збільшити за заявою клієнта, однак лише в разі надання банку документального підтвердження джерел доходів.
Ці ліміти не застосовуватимуть до клієнтів з підтвердженими джерелами доходів, зокрема зарплатних клієнтів банків, волонтерів та “інших клієнтів з підтвердженими доходами”. Для них розмір обмеження на перекази встановлять у розмірі підтвердженого доходу.
Оновлення “автоцивілки”
З 1 січня 2025 року в Україні змінюються правила обов’язкового автострахування. Зміни покликані наблизити українське законодавство до норм Європейського Союзу.
Новий закон про “автоцивілку” передбачає поступове збільшення страхових сум до розмірів, встановлених у країнах ЄС. Так, з 2025 року ліміти збільшаться до 250 тис. грн за шкоду, завдану майну (але максимум 1,25 млн грн на подію) та до 500 тис. грн за шкоду, заподіяну здоров’ю (максимум – 5 млн грн на подію).
Читайте також: Більші страхові суми, вищі ціни та пряме врегулювання: як зміняться умови “автоцивілки” в Україні
Також скасовується франшиза (сума, яку в разі ДТП винуватцю доведеться компенсувати самостійно), натомість опція прямого врегулювання стає обов’язковою для всіх. Тобто, якщо водій застрахованого авто не є винуватцем ДТП, збитки йому відшкодує його страхова компанія, однак стягувати кошти буде зі страховика другої сторони – винуватця аварії.
Крім цього, новий закон передбачає вільне ціноутворення. Тобто, страхові компанії зможуть самостійно визначати, від чого залежатиме вартість поліса для кожного водія (наприклад, від стажу водіння, віку чи історії потрапляння у ДТП).
Нові тарифи на доставку від “Укрпошти”
З 1 січня 2025 року “Укрпошта” запроваджує новий підхід до формування тарифів на доставку посилок, що залежатиме від обʼєму, а не від ваги. Таке рішення має зробити тарифи доступнішими, зручнішими та більш чесними, стверджує гендиректор “Укрпошти” Ігор Смілянський.
Вартість доставлення буде фіксованою. Її можна визначити за допомогою стандартних коробок “Укрпошти” або власного упакування. Найнижчий тариф залишиться без змін.
Крім цього, у 2025 році “Укрпошта” підвищить тарифи для кількох закордонних напрямків (наприклад, Ізраїлю, Вірменії, Казахстану, Молдови), але збереже їх без змін для ключових країн. Водночас, за словами директорки департаменту міжнародних операцій компанії Юлії Павленко, очікується зниження тарифів для США та Великої Британії.
Також зростуть тарифи на EMS-відправлення (посилки до 30 кг) до Польщі, на листи 1001-2000 грамів (на 2 дол.), рекомендовані листи (до 3,5 дол.) та на дрібні пакети PRIME (вага 1-2 кг) для зон 1 і 3 – в середньому на 10%.
Припинення транзиту російського газу
З сьомої години ранку 1 січня 2025 року українська ГТС зможе транспортувати газ тільки неросійського походження. Саме з нового року закінчується угода про транзит газу.
За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, відновлення транзиту стане можливим тільки, якщо на запит Європейської комісії Україна буде транспортувати “неросійський газ”.
Читайте також: Україна досі качає російський газ та фінансує війну проти себе. Чи продовжиться це у 2025 році?
Водночас, як пояснив прем”єр, згідно з Угодою про асоціацію з ЄС і Договором до Енергетичної хартії, Україна зобов”язана забезпечувати транзит російської нафти в Європу на запит Єврокомісії.
Вихід на пенсію
У 2025 році зміниться розмір стажу, необхідного для виходу на пенсію за законом “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”. Так, оформити вихід на пенсію за віком у 60 років зможуть українці зі стажем 32 роки, у 63 роки – зі стажем 22-32 роки, у 65 років – 15-22 роки.
Читайте також: Знову пенсійна реформа: як зміниться розрахунок виплат і скільки потрібно буде накопичувати на старість?
Якщо до 65 років людина не має мінімального страхового стажу, вона не має права на пенсію за віком. У такому випадку людина отримуватиме соціальну допомогу від держави. Її розмір дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тобто 2 361 грн.
Також з березня 2025 року настане чергова індексація всіх пенсій.
Субсидія на оренду житла для ВПО
У кінці січня 2025 року набуває чинності постанова про надання субсидії на оренду житла для внутрішньо переміщених осіб. Скористатись субсидією на оренду житла зможуть ВПО, які перемістились до будь-якого підконтрольного Україні регіону.
Право на субсидію матимуть родини, які орендують житло, і витрачають на оренду понад 20% своїх сукупних доходів. Раніше планувалось, що цей поріг становитиме 30% від доходів.
Умовою призначення субсидії на оренду є наявність укладеного договору оренди. При цьому орендодавцю держава компенсуватиме вартість податків, який той має сплатити з отриманого від оренди доходу.
Субсидію на оренду житла призначатимуть одночасно із субсидією на житлово-комунальні послуги.
Підвищення акцизів на пальне
З 1 січня настає другий етап підвищення акцизів на пальне. Акцизний податок поступово підвищуватиметься до мінімального рівня, встановленого в Європейському Союзі. Перший етап підвищення припав на 1 вересня 2024 року.
Так, з 1 січня 2025 року ставка акцизу для пального зросте:
на бензин – 271,7 євро/1000 л (+29,1 євро);
на дизельне пальне: 215,7 євро/1000 л (+38,1 євро);
на скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном – 173 євро/1000 л (+25 євро).
Підвищення акцизів на тютюн
В Україні планують збільшити ставки акцизного податку на тютюнові вироби. Станом на 27 грудня відповідний законопроєкт вже переданий на підпис президента. Співрозмовники ЕП у парламенті зазначають, що Володимир Зеленський має підписати цей закон “найближчим часом”.
Відповідно до ухваленого закону, у 2025 році акцизний податок на цигарки та інші тютюнові вироби прив”яжуть до євро. До ухвалення закону ставки акцизу прописувалися у гривнях. Як наслідок, з нового року вартість цигарок може зрости в середньому на 40 гривень.
Читайте також: Говорили і курили. За ставки акцизу на IQOS та цигарки розгортається лобістська битва
У 2025 році акциз для цигарок піднімуть з 57,4 євро до 78 євро за 1000 цигарок, а до 2028 року розмір податку сягне 90 євро. Для споживача це означає, що за кожну пачку цигарок доведеться заплатити принаймні 78 грн акцизу (за поточним курсом НБУ).
Разом з цим, ухвалений закон робить виняток для тютюнових виробів для електричного нагрівання (наприклад, IQOS або PLOOM) – ставка податку на них буде меншою, ніж для звичайних цигарок, від чого найбільше виграють транснаціональні тютюнові компанії.
Щомісячні доплати вчителям
У 2025 році вчителі, незалежно від стажу, отримуватимуть щомісячну доплату у розмірі 1,3 тис. грн (або 1 тис. грн після вирахування податків). Йдеться про педагогічних працівників державних та комунальних закладів загальної середньої освіти.
З 1 вересня 2025 року цю виплату збільшать до 2,6 тис. грн (2 тис. грн після оподаткування). Надбавку виплачуватимуть щомісяця до кінця того року, у якому скасують воєнний стан в країні.
“Проблеми із зарплатою вчителів існують давно, і ми це розуміємо. Рішення про доплату не розвʼязує всіх проблем, та воно є першим кроком до зміни ситуації навіть в умовах воєнного стану та дефіциту бюджету”, – наголошував міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.
Додаткові платні послуги в лікарнях
Уряд визначив перелік послуг, які державні та комунальні медичні заклади можуть надавати додатково пацієнтам. Такі додаткові послуги не будуть покриватися Програмою медичних гарантій, пацієнт має заплатити за них самостійно.
Рішення ухвалили ще у липні 2024 року, однак набуде чинності воно з 1 січня 2025 року. До додаткових платних послуг віднесли:
надання медичних послуг не за місцем проживання чи перебування пацієнта за умови, що це не спричинено його медичним станом;
можливість самостійно обрати лікаря при отриманні спеціалізованої медичної допомогти в плановому порядку в стаціонарі;
перебування в палаті з підвищеним рівнем комфорту та сервісу за побажанням пацієнта.
Крім цього, з 1 січня 2025 року платити потрібно буде за звернення без направлення лікаря, крім випадків, коли воно не вимагається.
Медзаклади самі визначають вартість додаткових послуг. Також вони мають оприлюднити на своїх сайтах та розмістити на стендах у приміщеннях лікарень повний перелік платних і безоплатних послуг. Оплатити медичну допомогу можна лише в безготівковій формі на офіційний рахунок закладу.
Ліквідація МСЕК
З 1 січня в Україні припинять свою роботу медико-соціальні експертні комісії (МСЕК), які встановлюють інвалідність людини. Разом з цим розпочнеться масштабна реформа цієї структури.
Рішенню про ліквідацію МСЕК передувала низка корупційних скандалів, зокрема щодо прокурорів, які отримують пенсії у зв’язку з інвалідністю.
Читайте також: Безкарність та вседозволеність. Чому пійманих на корупції працівників МСЕК не садять за ґрати
Тепер замість МСЕК в Україні діятимуть експертні команди на базі лікарень. За інформацією Міністерства охорони здоровʼя, з 1 січня 2025 року статус інвалідності базуватиметься на оцінці впливу хвороби чи травми на повсякденну діяльність людини.
Заступниця міністра соціальної політики Дарина Марчак пояснювала, що, за задумом реформи, якщо людина продовжує працювати, вона не повинна отримувати пенсію з інвалідності. Натомість для людей, які втратили працездатність, фінансова допомога від держави має бути значно більшою.
Крім цього, держава хоче максимально цифровізувати процес отримання інвалідності.
Тариф на передачу електроенергії
З 1 січня 2025 року на 30% зросте тариф “Укренерго” на передачу електроенергії – до 686,23 грн/МВт-год. Відповідне рішення ухвалила Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
На тарифи для населення ця зміна не вплине, адже вони залишаються фіксованими (на рівні 4,32 грн/кВт-год щонайменше до 30 квітня 2025 року), однак може вплинути на кінцеву вартість товарів та послуг для всіх українців.
Водночас тарифи на газ, опалення та гарячу воду не змінюватимуться через мораторій на час воєнного стану.
Оновлення кольору світлофорів
З травня 2025 року в Україні запроваджуються нові стандарти щодо світлофорів, однак серйозних відмінностей не передбачається.
Так, зелений колір світлофора стане більш насиченим – приведеним до європейських стандартів.
Перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький розповів і про інше оновлення:
стрілки на лінзах світлофорів будуть шевронні (світитимуться кольором, який виділяється на фоні та який видніше здалеку);
велосипедні світлофори будуть з піктограмою велосипеда та з лінзою 100 мм для велосипедних доріжок (такі світлофори будуть розміщені праворуч від дороги) або з лінзою 200 мм (якщо світлофор розміщений над дорогою);
будуть спільні велопішохідні світлофори;
додадуть таймер зворотного відліку часу як на пішохідних, так і на транспортних світлофорах, зокрема і на велосипедних.
Важливо, що не йдеться про заміну всіх старих світлофорів, лише про стандартизацію нових.
пенсіїподаткитарифизарплатисубсидіїФОП
Матеріали за темою
Китай розширить програму приватних пенсій по всій країні на тлі старіння населення
12 грудня, 15:05
В Україні планують запровадити нові пенсії з розрахунком виплат за системою балів
9 грудня, 13:57
Знову пенсійна реформа: як зміниться розрахунок виплат і скільки потрібно буде накопичувати на старість?
9 грудня, 09:05
Податки, транзит російського газу, автоцивілка, ліквідація МСЕК: що зміниться в Україні з 1 січня
Анастасія Дячкіна, 28 грудня, 09:00
Видатки на оборону сягнули 1,8 трильйона з початку року
Артур Крижний, 27 грудня, 16:50
Україна отримала $485 млн від США та Світового банку на соціальні та гуманітарні потреби
Віктор Волокіта, 27 грудня, 16:21
Держборг України досяг майже 160 мільярдів доларів
Олексій Артемчук, 27 грудня, 16:15
15 індустріальних парків у 2024 році отримали з бюджету більше мільярда: список
Віктор Волокіта, 27 грудня, 15:49
Індекс Nikkei в Японії наближається до найкращого завершення року за 35 років
Артур Крижний, 27 грудня, 15:16
Китай розширить програму приватних пенсій по всій країні на тлі старіння населення
В Україні планують запровадити нові пенсії з розрахунком виплат за системою балів
Знову пенсійна реформа: як зміниться розрахунок виплат і скільки потрібно буде накопичувати на старість?
100 тисяч у суддів та 22 тисячі у прокурорів: скільки отримують українські спецпенсіонери
Як отримувати захмарні пенсії без обмежень? Інструкція від прокурорів та суддів
Економічна правда
© 2005-2024, Економічна правда
Реклама на сайті
Про проєкт
Політика конфіденційності
Правила використання матеріалів УП
Принципи і правила роботи УП
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Економічну правду”.
Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”.
Матеріали з плашкою PROMOTED та НОВИНИ КОМПАНІЙ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах. Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Cубєкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02163.
Source: Економічна Правда