Майбутнє логістики – нові технології

Українська правда

Усі розділи

Підтримати УП

Публікації

Новини компаній

Спецпроєкти

Weekly charts
Земельний гід

Спецпроєкти

Виклики євроінтеграції

Власна справа
Від мрії до дії
Зелений перехід
Захист країни
Кошти в безпеці
Відбудова України
Інновації в дії
Просто про податки
Бізнес-інтерв”ю
Кінець епохи офшорів

Ідеї, які змінюють міста
Успішна приватизація
Проекти “Українська правда”

Українська правда
Економічна правда
Європейська правда

Історична правда

Публікації

Спецпроєкти

Weekly charts
Земельний гід

Юрій Щуклінексперт ринку логістики, член комітету з логістики Європейської бізнес-асоціації

Майбутнє логістики – нові технології
28 січня, 08:12

Посилання скопійовано

Дві третини вартості залізничної логістики в Україні становлять витрати на утримання активів та людей. Як ІТ-рішення допоможуть скоротити витрати?

Україна – один із світових трендсеттерів в IT та випереджає європейські країни за рівнем цифровізації публічних та комерційних послуг. Проте цифровізація досі оминає таку важливу галузь як вантажна залізнична логістика.

Застаріла технологія управління активами та недосконалість принципів організації залізничних перевезень гальмують розвиток виробництв в Україні та спричиняють ускладнення в перевізному процесі.

Серед ключових проблем – відсутність можливостей відстеження виконання перевезень автоматизованими системами в реальному часі; неможливість планувати роботу підприємств, прогнозувати прибуття й відправлення, оптимізувати використання ресурсів та рухомого складу; відсутність координації між автоматизованими системами різних учасників.

Наріжний камінь проблеми – технологія отримання даних та взаємодії між учасниками перевізного процесу не допускає коректного автоматичного застосування інформації про реальне перебування і стан рухомого складу.

Через це логістичні активи лише 20% часу зайняті виконанням операцій (завантаження, транспортування, розвантаження), а 80% часу простоюють в очікуванні або наступної операції, або команди людини.

У вимірі витрат це має такий вигляд: дві третини вартості логістики в Україні – це витрати не на виробництво робіт, а на утримання активів та людей, яким потрібен час для ухвалення (не завжди раціональних) рішень.

Знаючи більшість бізнес-процесів залізничної логістики, торгових і портових компаній, я розумію логіку і відчуваю ментальну природу ухвалення таких рішень: людина зазвичай не поспішає, а подекуди гальмує деякі процеси заради отримання особистої вигоди. Особливістю української логістики є непередбачуване виникнення та міграція “вузьких місць”, а вихід з “вузького місця” можливий лише після команди певного функціонера.

Бізнес – це математика, швидкість і завжди ефективність. Логістика, особливо в Україні, підійшла до того моменту, коли консервація аналогових технологій планування процесів та обміну інформацією критично обмежує ефективність. На логістичних нарадах даремно витрачаються час та людський ресурс.

Разом з тим, коли мова йде про купівлю проїзду не для вантажу, а для пасажира, для цього не потрібно ні з ким домовлятися, ви просто натискаєте на кнопки. Ваш смартфон точно знає всі ваші останні дії. Він знає все, що відбувається на залізниці, і не дозволить вам купити квитки на місця, які кимось зайняті.

Я впевнений, що власники бізнесів та логістичних активів мають розуміння, що людина не здатна миттєво аналізувати гігантські масиви даних та враховувати безліч динамічних обставин, що змінюються в реальному часі. Частина цих процесів уже відбувається в цифрових середовищах.

У недалекому майбутньому ми матимемо проблеми з трудовими ресурсами. Провідні бізнесмени це розуміють і впроваджують у свої бізнес-процеси цифрові технології, штучний інтелект. Усе, що без шкоди для людей можна віддати машині, не забираючи в них роботу, потрібно віддавати машині.

Енергетика в Україні буде децентралізована, більшість енергії отримуватиметься з природних джерел. У такому разі (зовсім скоро ми це побачимо) вантажі перевозитимуть машини з автопілотами, бо водіїв бракує вже зараз.

Нове покоління бізнесменів створюватиме повністю автоматизовані порти та елеватори. Вони вже існують, це не фантастика. Я сам бачив китайський повністю автоматичний контейнерний порт, де машини переміщують контейнери. Уже є кораблі на електриці, які йдуть автопілотом до визначеного напряму.

Те саме стосується майбутнього автоперевезень. До автоматизованих портів, які визначені місцем відправлення вантажів, протягнуться автомобільні шляхи. Там будуть закриті смуги, якими курсуватимуть безпілотні автомобілі.

На відміну від теперішньої моделі логістики, коли виробники вантажів купують засоби для їх перевезення, у логістиці майбутнього буде нераціонально мати власний парк, який 70-90% часу стоятиме. Купивши та віддавши транспортний засіб у консолідований парк, який цілодобово пересуватиметься в автоматичному режимі, ви отримуватимете необхідну кількість перевезень.

Читайте також: Експорт української агропродукції: виклики і перспективи для виробників

У майбутньому буде неможливо ось так просто з нізвідки опинитися з непередбачуваним обсягом вантажів у Європі, як сталося з українськими вантажами у 2022-2023 роках. У майбутньому плани перевезень не будуть комерційною таємницею. Навпаки, буде нормально говорити відкрито про свої наміри виробити, продати, перевезти або надати послуги з перевезення.

Буде нормально наперед показувати іншим, що ти зайняв ту чи іншу спроможність, щоби за неї не штовхалися ліктями. Ми ж не бачимо підвищення цін під час продажу квитків на літаки, вони у світі продаються заздалегідь і там немає жодних аукціонів. Там люди дійшли висновку, що важливішим є баланс попиту та пропозиції і, скажімо так, заповнюваність.

Тобто літаки не літають порожні. Якщо на літак не продані квитки, він забирається з цього напрямку. Якщо пором не наповнюється транспортом, він скасовується. Система працює там, де є заздалегідь передбачуваний потік.

У майбутньому функціонери нічого не вирішуватимуть у логістиці, навіть якщо інфраструктура залізничної логістики залишиться державною монополією. Там, де зберігається монополія, скрізь використовується регулювання, щоб вона не шкодила розвитку бізнесу. У нашому майбутньому теж буде регулятор.

Однак цей регулятор буде не в кабінетах. Це будуть розробники, які введуть у систему критерії, правила, визначеності, закономірності та контроль. Ця система сама розподілятиме інфраструктуру, свою можливість між претендентами без впливу людей, тому що люди не роблять нічого кращого за те, що можуть зробити автоматизована система, штучний інтелект, математична модель.

У побуті, одержуючи посилки або купуючи квитки на поїзд чи в кінотеатр, мільйони українців уже використовують свого цифрового двійника. У тому майбутньому, яке настане в логістиці незабаром, жодна компанія не матиме преференцій для комп”ютера, який розподілятиме пропускні спроможності інфраструктур. Не буде переваги – велика компанія чи маленька, тому що діятимуть інші пріоритети, за якими повинна стежити громадськість.

У майбутньому люди братимуть участь у логістичних процесах за залишковим принципом. Фахівці пропишуть модель виконання завдань та пріоритети, за якими машина робитиме вибір із запропонованих варіантів. У логістиці не повинно бути непередбачуваних подій, окрім погоди. Хоча й прогнозування погоди – досить точна наука і це застосовується в пасажирській логістиці.

Тобто в майбутньому відбуватиметься постійний обмін даними між інфраструктурними можливостями, між усіма транспортними засобами, між виробництвом та контрактами. Логістичний актив сповіщатиме про свою участь у тій чи іншій операції не людину, а автоматизовану систему, яка генеруватиме активу наступне завдання, ставитиме ціль слідувати туди і робити те.

Усі активи виконуватимуть глобальне завдання, яке поставив власник. Контракт підписуватиметься з точним розумінням можливості його виконання.

Якщо певний комерційний субʼєкт забажає придбати певний обсяг продовольства в Україні, і малий та середній фермер в Україні побачить оферту, що в такому місці, на таку дату корабель готовий завантажуватися такою культурою за такою ціною, він у своєму смартфоні підписує зобовʼязання, віддає команду консолідованому перевізнику, щоб машини-роботи із сусіднього автоматизованого елеватора були відправлені в бік цього корабля.

За фактом прибуття вантажу на корабель він точно отримає гроші. Як, наприклад, зараз відбуваються продажі через інтернет, і це не фантастика, а реальність.
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об”єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
транспорттехнологіїлогістикапрогнози

Матеріали за темою

В Україні модернізують систему надмірної ваги вантажівок на дорогах
24 січня, 16:39

“Без гарантій безпеки”: влада Києва знайшла порушення у пасажирських перевізників
24 січня, 15:58

Інклюзивний транспорт: чому безбар’єрність стає пріоритетом для України
22 січня, 08:15

Майбутнє логістики – нові технології

Юрій Щуклінексперт ринку логістики, член комітету з логістики Європейської бізнес-асоціації

Службова недбалість чи умисел?

Дмитро Кисилевскийзаступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку

“Туалетні” схеми Київради: як місто втрачає землю, гроші та довіру громади. Частина І

Вікторія Пташникдепутатка Київради, народна депутатка 8-го скликання Верховної Ради

Нові правила декларування: головні зміни

Анатолій Пашинськийпартнер ЮФ “Василь Кісіль і Партнери”

Сім головних особливостей інвестування в нерухомість на Балі

Юрій Грушецькийзасновник та CEO агентства закордонної нерухомості Deniz Estate

Що ефективніше для декарбонізації: ракетні атаки чи податок на вуглець? Уроки Великої Британії

Ольга Євстігнєєваадвокаційна менеджерка євроінтеграційних реформ, аспірантка з кліматичної економіки

Інші думки автора

Дисконт із сумнівним ефектом

Чому аграрії відмовляються від послуг “Укрзалізниці”?

Рейтинг всемогутній: чому влада не переймається майбутнім агровиробників

Залізна незмінність: чому за девʼять років залізниця не зрушила в напрямку євроінтеграції

Чому доступні кредити не врятують аграріїв

Реклама на сайті
Про проєкт
Політика конфіденційності
Правила використання матеріалів УП
Принципи і правила роботи УП

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Економічну правду”.

Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”.

Матеріали з плашкою PROMOTED та НОВИНИ КОМПАНІЙ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах. Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.

Cубєкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02163.

Source: Економічна Правда