Чиє місто?
Українська правда
Усі розділи
Підтримати УП
Новини компаній
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
Спецпроєкти
Страховий гід
Виклики євроінтеграції
Власна справа
Від мрії до дії
Зелений перехід
Захист країни
Кошти в безпеці
Відбудова України
Ідеї, які змінюють міста
Бізнес-інтерв”ю
Кінець епохи офшорів
Просто про податки
Інновації в дії
Проекти “Українська правда”
Українська правда
Економічна правда
Європейська правда
Історична правда
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
Дмитро Васильєв
СЕО та головний архітектор Archimatika
Чиє місто?
4 квітня, 08:00
Посилання скопійовано
Чому саме громада має визначати правила гри в містобудуванні.
Якщо хочемо отримати міста для людей, які відповідають запитам мешканців у питаннях комфорту, безпеки та естетики, маємо розширити повноваження громад і дозволити містам впливати на власну розбудову.
Нині всі суттєві повноваження міст у питаннях містобудівної політики зведені до визначення функції, щільності й поверховості забудови. Цього замало. Матеріали, форма дахів, силует забудови, благоустрій і навіть кольори. Це теж впливає на міське середовище і громада повинна на це впливати на демократичних засадах.
Уявіть, що на умовному Подолі маємо правило: фасади всіх будівель повинні мати висоту до девʼяти метрів, у глибині допускаються споруди до 16 метрів. У плані просторового розвитку прописуємо правило, що всі вікна в ареалі мають бути прямокутні і близькі до пропорцій історичної забудови.
Чому зараз громада Києва не може заборонити суцільні скляні будівлі з дзеркальними фасадами в історичному центрі власного міста? Якби вона мала такі повноваження, то їй було б значно легше захищати історичну спадщину.
Коли є центральний орган, який одноосібно щось дозволяє чи забороняє, то зʼявляються корупційні ризики. Комусь дозволили чотири поверхи, комусь – ні. Щоб такого не було, усі правила мають бути у відкритому доступі й обовʼязково розроблені на все місто, на кожну зону, можливо, навіть на кожну ділянку.
У містобудівній документації мають бути вказані всі вимоги до будівництва. Усе у відкритому доступі. Ці документи можна змінювати раз на пʼять років, коли обирають нового міського голову з його програмою.
Уже під час передвиборчої кампанії кожен кандидат представляє чітку задокументовану стратегію як свою передвиборчу програму. Люди, голосуючи, обирають те, що їм подобається більше, а не хто їм подобається більше.
Це прямий вплив на розвиток міста вже з початку передвиборчої кампанії. Програма переможця виборів лягає в основу стратегії розвитку міста, затверджується і не змінюється наступні пʼять років аж до наступних виборів.
Таким чином, через рік, три чи пʼять років люди можуть запитати у свого міського голови: “Ти приходив з програмою: а, б, в. Що з цього виконано? Ми бачимо, що в такій-то локації МУО передбачають шість поверхів, а в стратегії визначено не більше чотирьох. Ти порушив, знімаємо з посади”. Зрозуміло, хто винен.
Водночас якщо громада матиме надто жорсткі правила, забудовники не будуть працювати в цьому населеному пункті. Надходження до міського бюджету скоротяться, ціни на житло зростуть, а кількість робочих місць зменшиться.
Можливо, будувати два поверхи на Подолі не дуже вигідно. Тоді там ніхто не будуватиме і район збережеться до кращих часів або до рішення громади переглянути свої обмеження, за що, можливо, проголосує більшість мешканців.
Якщо попередній міський голова виступав за жорстке обмеження будівництва в місті, можливо, новий кандидат скаже: “Попередник з вами затвердив стратегію, що ми маємо обмежити будівництво. Тепер у Києві ніхто не будує, девелопери переключилися на Вінницю та Львів. Через це ми втратили суттєві надходження до бюджету, ціни на житло сягнули небес, кількість робочих місць скоротилася, молодь тікає з міста. Пропоную змінити ці обмеження і дозволити а, б, в”.
Якщо громада згодна, це голосується, погоджується і публікується на сайті міської ради. Кожен може зайти і перевірити. У наступні пʼять років місто видає землю та МУО згідно з новими правилами, за які свідомо проголосувала громада.
Читайте також:
Два роки на Містобудівний кодекс. Як “слуги” хочуть переписати правила гри в будівництві
Візьмімо, наприклад, одвічний конфлікт прибічників збереження історичної забудови і футуристів-прихильників стрімкого розвитку “міста майбутнього”.
Можливо, якась частина містян не поділяє тремтливого ставлення до архітектурної спадщини і хоче бачити в Києві Дубай. Тоді можна проголосувати за “дубайську” концепцію, якщо її представляє хтось з кандидатів. Якщо ж прихильників Дубаю десять, а свідомих захисників спадщини мільйон, позиція останніх буде визначальною. Може бути і навпаки, та головне, що це рішення ухвалює громада.
МУО можуть видаватися автоматично відповідно до затвердженої містобудівної документації. У кожній зоні є регламентовані функція, поверховість, щільність, матеріал фасаду, абрис – усе, що забажала громада, аж до форми вікон. Це написано в програмі міського голови та стратегії розвитку населеного пункту. Будь-який інвестор, забудовник, архітектор може з цим заздалегідь ознайомитися.
Головне – громаді теж легко все перевірити і проконтролювати. На цій ділянці обіцяли чотири поверхи, а дозвіл видали на шість. Хто видав? Структура міського голови. Зрозуміло, з кого питати і хто за це має відповісти.
Відповідальність виборної влади в містобудуванні – формування й виконання стратегії розвитку міст. Відповідальність громади – обрання найкращої стратегії шляхом демократичного голосування. Аби громада могла голосувати за такі рішення, а кандидати могли їх не голослівно пропонувати, конче необхідні повноваження “на місцях”, крім передбачених чинним законодавством трьох параметрів (функція, щільність і поверховість забудови на ділянці).
Зараз ми будуємо згідно із загальнонаціональними нормами і законодавством. Грубо кажучи – розбудовуємо міста за єдиним національним “стандартом”. Чи всіх це влаштовує? Гадаю, не дуже. Кожна громада могла б мати право визначати, які саме норми можна робити жорсткішими в межах своїх територій (обмежувати щільність забудови, збільшувати нормативний мінімум озеленення).
Це створить здорову якісну конкуренцію між громадами. Наприклад, умовні Нью-Васюки скажуть: “Шановні девелопери, на Подолі дозволяють будувати два поверхи, а ми дозволяємо 30. Пів години до Києва, приїжджайте, будуйте, а ми ще й залізницю до Києва з місцевого бюджету профінансуємо”.
Через кілька років девелопери побачать, що на Подолі вони будували менше, але продавали значно дорожче завдяки гуманному й комфортному міському простору. Забудовники почнуть повертатися в Київ, а громада Васюків усвідомить хибність своєї стратегії і обере голову із збалансованим підходом до розвитку міста.
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об”єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
будівництво
місцеві бюджети
Матеріали за темою
Справа про корупцію в КМДА: Кличко відзвітував про звільнення посадовців
3 квітня, 13:21
Індексація пенсій, нові обмеження швидкості: що зміниться з 1 квітня в Україні
31 березня, 16:50
У Києві частково обмежать рух Південним мостом в сторону правого берега: на який період
26 березня, 16:58
Дмитро ВасильєвСЕО та головний архітектор Archimatika
Як ми вдосконалюємо систему закупівель для армії
Вікторія Виноградовадиректорка програми речового майна Державного оператора тилу
Темпи відновлення економіки сповільнюються
Денис Корольовексперт з питань промисловості та виробництва ГО “Світ.UA”
Як цифрові платформи трансформують бізнес
Марина Павлюкгенеральна директорка Glovo в Україні
Гендерна рівність вигідна бізнесу
Олексій МамонтовCEO агенції digital-маркетингу Inweb
США та Євросоюз: чия підтримка більша?
Тетяна Богдандиректорка з наукової роботи Growford Institute
Інші думки автора
єОселя: як іпотечні кредити можуть вплинути на якість житла
Як війна змінила будівельний ринок або Підводні камені повоєнної відбудови
Економічна правда
© 2005-2025, Економічна правда
Реклама на сайті
Політика конфіденційності
Правила використання матеріалів УП
Принципи і правила роботи УП
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Економічну правду”.
Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”.
Матеріали з плашкою PROMOTED, НОВИНИ КОМПАНІЙ та ПОЗИЦІЯ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах. Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Cубєкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02163.
Source: Економічна Правда