Майже 60% угорців за вступ України в ЄС – опитування від опозиції
Усі розділи
Підтримати УП
Спецпроєкти
Проекти “Української правди”
Українська правда
Економічна правда
Європейська правда
Історична правда
Допомога ЗСУ
Верховна Рада
Борис Джонсон
Зеленський
коронавірус
Курська область
повітряна тривога
Сектор Гази
Слуга народу
Спецпроєкти
Перші кроки у разі ДТП: алгоритм дій в різних ситуаціях
Коли можеш навчатись у зручному форматі: як працюють безбар”єрні автошколи
Майбутнє оборонних проєктів: інтерв’ю з головою наглядової ради холдингу Octava Capital
CYBERION: як мережа кіберклубів знайшла свою нішу та відкрила нові можливості для інвесторів
Святковий стіл без клопотів: готові страви та традиційні смаки у NOVUS
Майже 60% угорців за вступ України в ЄС – опитування від опозиції
Уляна Кричковська, Ірина Балачук — Понеділок, 14 квітня 2025, 09:31
В Угорщині майже 60% населення підтримує вступ України в ЄС – про це свідчать результати опитування, проведеного опозиційною партією Петера Мадяра “Тиса”.
Джерело: “Європейська правда” з посиланням на Teleх та KarpatHir
Деталі: Серед понад 1,1 млн людей, які заповнили анкети, 58,18% відповіли “так” на питання “Чи підтримуєте ви вступ України до Європейського Союзу?”.
Також громадян запитували, чи повинна Угорщина залишатися членом Європейського Союзу та НАТО. 98,68% людей вказали, що підтримують це.
Голова партії “Тиса” пообіцяв, що якщо вони прийдуть до влади після виборів 2026 року, то результати цього опитування стануть “наріжним каменем” їхнього уряду.
Передісторія:
Нещодавно Петер Мадяр заявив, що Україна не має жодних шансів стати членом ЄС “в найближчі кілька десятиліть”.
Більше про те, хто такий Петер Мадяр, читайте у статті: Альтернатива для Угорщини.
УгорщинаУкраїнаЄСопитування
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Головне сьогодні
ДСНС: Кількість поранених у Сумах зросла до 119, серед загиблих – 7 дітей
Трамп відреагував на російський удар по Сумах: Це жахливо, вони зробили помилку
Мерц заявив, що завжди підтримував передачу Taurus Україні – за умови згоди союзників
фотоУ міськраді показали наслідки російської атаки на Одесу: ворожий дрон влучив у лікарню
фотоПісля удару в Сумах 13-річний хлопець вибрався з палаючого автобуса й врятував інших – ЗМІ
фото, відео”Це знак”: ДСНС показала неушкоджений прапор України серед руїн у Сумах
Усі новини…
Посол ЄС: Працюємо з Угорщиною, щоб розблокувати всі кластери переговорів з Україною
На кордоні України та Угорщини відкрили новий пункт пропуску “Велика Паладь – Надьгодош”
МКС закликав Угорщину арештувати Нетаньягу під час його візиту – ЗМІ
Останні новини
Поліція Києва знайшла хлопців, які слухали російську музику попри зауваження перехожих
Нафта дешевшає через ескалацію торгової війни між США та Китаєм
ППО збила 40 з 62-х російських дронів, які атакували Україну
Каллас каже, що зібрала вже третину з обіцяних Україні 2 млн боєприпасів
ДСНС: Кількість поранених у Сумах зросла до 119, серед загиблих – 7 дітей
Майже 60% угорців за вступ України в ЄС – опитування від опозиції
Іспанський острів постраждав від повені, оголосили надзвичайний стан
Трамп заявив, що оголосить нові мита на чипи
фото Росіяни били по Дніпропетровщині з “Градів” і важкої артилерії: постраждав чоловік, вирували пожежі
текстТри мільйони для Свириденко. Розбираємо історію з викладанням віце-прем’єрки в КШЕУсі новини…
“Українська правда” в соцмережах:
Реклама на сайті
Політика конфіденційності
Правила використання матеріалів УП
Політика ШІ
Принципи і правила роботи УП
Як писати для УП
©2000-2024, Українська правда. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Українську правду” не нижче третього абзацу.
Будь-яке копіювання, публікація, передрук чи наступне поширення інформації, що містить посилання на “Інтерфакс-Україна”, суворо забороняється.
Матеріали з плашкою PROMOTED є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.
Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.
Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Cуб”єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02280.
ТОВ “УП Медіа Плюс”. Усі права захищені.
Засновник проекту: Георгій Гонгадзе
Головний редактор: Севгіль Мусаєва
Редактор-засновник: Олена Притула
E-mail редакції: editor@pravda.ua
Ми використовуємо cookies
Source: Ірина Балачук
Самая успешная интеграция в ЕС: какие уроки из опыта Польши может вынести Украина
Польща є одним із найуспішніших прикладів інтеграції до Європейського Союзу.
Польський шлях до ЄС був непростим, але завдяки глибоким реформам країна змогла швидко адаптуватися до європейських стандартів і значно покращити свій економічний стан. На момент вступу ВВП на душу населення в Польщі становив 49% від середнього показника по ЄС, а сьогодні ця цифра перевищує 77%.
Її шлях до членства демонструє, що глибокі реформи та стратегічний підхід можуть принести значні економічні та соціальні вигоди.
Які висновки Україна може зробити з цього досвіду? І які польські реформи та політичні рішення є критично важливими для успішного вступу до ЄС?
Щоб знайти відповідь на ці питання, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) разом із Варшавським інститутом підприємництва (WEI) провели серію дискусій по шести секторах економіки, куди залучили представників польського та українського бізнесу, проаналізувавши досвід Польщі на шляху до Європейського Союзу.
П”ять польських уроків
Які уроки з польського досвіду є особливо актуальними для України?
Реформи як основа для членства. Польща здійснила масштабні реформи у державному управлінні, судовій системі, економіці та антикорупційній політиці. Ці зміни дозволили країні відповідати критеріям ЄС та значно покращити бізнес-клімат.
Для України ключовим є незворотність реформ та їхня швидкість, оскільки процес вступу вимагає глибоких змін у багатьох секторах.
Ефективне використання підтримки ЄС. Польща отримала понад 245 млрд євро від ЄС у вигляді структурних фондів та програм підтримки розвитку. Вона змогла використати ці ресурси для модернізації інфраструктури, підтримки бізнесу та підвищення конкурентоспроможності.
Україні слід розробити ефективні механізми залучення та використання фінансової допомоги ЄС, аби максимізувати її вплив на економічний розвиток.
Суспільна підтримка євроінтеграції. Вступ Польщі до ЄС супроводжувався активною інформаційною кампанією, що пояснювала громадянам переваги членства.
В Україні також важливо забезпечити комунікацію щодо євроінтеграційного процесу, його вимог та можливостей, щоб сформувати широку підтримку реформ та адаптації до європейських стандартів.
Трудова міграція як виклик. Після вступу Польщі до ЄС багато кваліфікованих працівників виїхали за кордон у пошуках вищих зарплат.
Україна має заздалегідь підготувати механізми утримання та розвитку робочої сили в країні.
Один з головних викликів, з якими стикалася Польща, – це гармонізація законодавства.
Як згадував під час дискусії Анджей Богданович, колишній директор департаменту автотранспорту Міністерства транспорту Польщі, “перший період цієї підготовки – це передусім аналіз правових норм, усієї юридичної дійсності з боку ЄС”.
Водночас Польща ще до вступу почала імплементувати директиви Євросоюзу у транспортній галузі – завчасність і системність стали запорукою успіху.
Україна вже має подібні завдання, але масштаб і швидкість виконання – вирішальні.
Секторальні перспективи
Вступ України до ЄС відкриває значні можливості для різних секторів економіки, проте вимагає також серйозної підготовки та адаптації.
Україна є одним із найбільших виробників сільськогосподарської продукції в Європі, а європейський ринок – один із найрегульованіших у світі.
Для повної інтеграції необхідно відповідати суворим стандартам ЄС щодо якості, екологічної стійкості та безпечності харчових продуктів. Більшості цих стандартів український агросектор вже відповідає.
Досвід Польщі свідчить, що адаптація може бути болісною, але з відповідною підтримкою навіть невеликі фермери зможуть модернізувати своє виробництво та скористатися можливостями європейського ринку.
Польща теж боялася, що її фермери не витримають конкуренції на єдиному ринку.
Але сталося навпаки: “Зараз 57 млрд євро становить обсяг експорту. Основний обсяг експорту ми побудували переважно на продуктах переробної промисловості”, – розповідав Анджей Гартнер, генеральний директор Асоціації роботодавців Польської федерації виробників продуктів харчування.
А Бартуш Мельнічек з Ягеллонського центру з аналізу аграрного сектора підкреслив, що в Польщі домінують фермерські господарства площею до 300 га, тоді як в Україні навіть середні господарства набагато більші й модернізованіші.
Це означає, що Україна має потенціал пройти адаптацію швидше – за умови грамотної підтримки і чітких правил гри.
Стратегічне розташування України та багатий на ресурси енергетичний сектор роблять її ключовим фактором енергетичної безпеки Європи.
Україна може похвалитися широким енергетичним балансом, включаючи ядерну енергетику, значні запаси природного газу, теплову та гідроелектроенергетику, а також відновлювані джерела енергії, такі як вітер, сонце та біомаса.
Україна може посилити енергетичну безпеку ЄС завдяки своїм потужностям для зберігання газу та потенціалу відновлюваної енергетики. ЄС також очікує поступового переходу України на більш екологічно чисті джерела енергії відповідно до політики Європейського зеленого курсу.
Польща зіткнулася з жорсткими обмеженнями щодо розвитку енергетики.
Як згадував Влодзімеж Еренгальт, головний експерт з енергетики Спілки підприємств та роботодавців Польщі, спочатку на вітроенергетику на суші існували заборони, які довелося змінити через вимоги ЄС. Зараз польський ринок активно рухається до відновлюваної енергетики.
У цьому контексті Україна має певну перевагу: “У вас є атомна енергетика, чого ми не маємо… Це надалі буде сприйматись як “зелена енергія””, – відзначав Еренгальт.
Польський досвід також підкреслює важливість децентралізації – розвиток фотоелектричних систем за підтримки простих програм дофінансування, таких як 4 тисячі злотих на домогосподарство, дав ефект довіри. Для України це може стати моделлю розвитку місцевих ініціатив.
Вступ до ЄС передбачає гармонізацію українського законодавства у сфері лікарських засобів відповідно до стандартів ЄС. Це відкриє доступ українським фармацевтичним компаніям на європейський ринок, але також вимагатиме суворого дотримання регуляторних норм.
Досвід Польщі демонструє, що цей процес є тривалим, але надає значні можливості для зростання індустрії та залучення іноземних інвестицій.
У сфері фармацевтики Польща також провела радикальну трансформацію. Було повністю змінено процедуру реєстрації понад 25 тисяч лікарських препаратів. “Це вимагало повної реструктуризації всього процесу”, – згадувала Малгожата Маурер-Окслі з компанії Polpharma.
Україні варто врахувати ці зусилля та розраховувати на значні інвестиції в регуляторну і технічну адаптацію.
Транскордонний зв”язок між Україною та Польщею, а також цифрова логістика підвищать ефективність торгівлі між Україною та ЄС. Досвід Польщі показує, що інвестиції ЄС та використання структурних фондів дозволяють модернізувати залізниці, автошляхи і порти.
У 2004 році Польща мала 25 тисяч міжнародних автотранспортних засобів. Сьогодні – понад 350 тисяч. Її перевізники виконують до третини всіх послуг в ЄС.
Такий стрибок став можливим завдяки ранній адаптації до технічних стандартів і кредитуванню оновлення автопарку.
“Найбільша проблема – це був технічний стан транспортних засобів. Потрібно було взяти кредити, придбати сучасний транспорт”, – згадував Пйотр Літвінський, президент Польської асоціації роботодавців автомобільного транспорту.
В Україні цей виклик постане гостро вже на початкових етапах після вступу.
Польський будівельний сектор після вступу до ЄС спершу втратив частину ринку через конкуренцію з західними фірмами, але згодом відновився – сьогодні серед найбільших будівельних компаній Європи є шість польських.
“Це стало можливим завдяки прозорим тендерам, стандартам і новим регламентам”, – підкреслив Якуб Трошинський, юридичний радник ODJT law firms. Україна вже сьогодні має брати до уваги впровадження таких норм, як Регламент 305 ЄС, що стосується будівельної продукції.
Також важливою була відповідність екологічним директивам – процедура оцінки впливу на довкілля може тривати до 5–7 років. Це значно впливає на графіки реалізації проєктів.
Деревообробна та лісова промисловість
Інтеграція з ЄС означає необхідність приведення української лісової галузі у відповідність до екологічних стандартів та правил сталого управління ресурсами.
Польський досвід показує, що впровадження європейських підходів до сертифікації лісів та розвитку деревообробки сприяє зростанню експорту та підвищенню доданої вартості продукції.
Україні слід зробити акцент на прозорості лісозаготівельної діяльності та впровадженні систем контролю за нелегальною вирубкою.
Розвиток цих секторів вимагає як інвестицій, так і стратегічного планування, щоб забезпечити конкурентоспроможність української економіки в ЄС.
Польські галузеві асоціації стали партнерами уряду у просуванні реформ. Наприклад, у деревообробній галузі бізнес об’єднувався для адаптації до нових вимог сертифікації й екологічного контролю.
Як зазначали польські експерти, “наявність сертифіката посилює нашу позицію на європейському ринку”, а витрати на сертифікацію повертаються через доступ до ринку та вищу ціну продукції.
Для України важливо не тільки адаптувати законодавство, а й створити структури підтримки – професійні об’єднання, технічну допомогу, а також діалог з ЄС щодо реалістичних графіків впровадження вимог.
Польща пройшла шлях від скепсису й побоювань до повноцінної інтеграції в ЄС, яка принесла економічне зростання і політичну стабільність.
Україна має унікальний шанс скористатися цим досвідом – не для копіювання, а для усвідомленого вибору інструментів.
Польський приклад показує:
євроінтеграція – це щоденна, рутинна, але дуже вигідна робота.
Важливо не лише виконати формальні умови вступу, а й створити передумови для сталого розвитку та конкурентоспроможності в Європейському Союзі.
І чим краще Україна організує цей процес, тим швидше стане повноправною частиною європейської родини.
Авторка: Ірина Коссе, провідна наукова співробітниця
Інституту економічних досліджень та політичних консультацій
Source: Европейская Правда
Тесто и равенство. Как люди с синдромом Дауна работают в киевских пиццериях
Украинская правда
Все разделы
Поддержать УП
Новости компаний
Спецпроекты
Weekly charts
Земельный гид
Спецпроекты
Страховий гід
Виклики євроінтеграції
Власна справа
Від мрії до дії
Зелений перехід
Захист країни
Кошти в безпеці
Відбудова України
Ідеї, які змінюють міста
Бизнес-интервью
Конец эпохи офшоров
Просто о налогах
Инновации в действии
Проекты “Украинская правда”
Украинская правда
Экономическая правда
Европейская правда
Историческая правда
Спецпроекты
Weekly charts
Земельный гид
Тесто и равенство. Как люди с синдромом Дауна работают в киевских пиццериях
Анастасия Дячкина
14 апреля, 08:45
Колаж: Андрій Калістратенко
Ссылка скопирована
Киевлянка открыла сеть пиццерий, где работают люди с интеллектуальными нарушениями. Прибыльный ли этот бизнес?
Первое, что предлагают в государственных роддомах мамам, родившим детей с инвалидностью, – отказаться от них. Так было и в далеком 2001 году, и полгода назад, говорит основательница заведений Sunshine Cafe Алина Живаго. Во время большой войны она открыла пиццерию, где работает молодежь с интеллектуальными нарушениями.
У Живаго есть дочь с синдромом Дауна, которая училась в училище на повара. Однако найти работу или даже практику стало вызовом: работодатели отказывали. Тогда Живаго решила открыть собственное дело. Так в сентябре 2022 года в Киеве появилось первое заведение Sunshine Cafe, а в декабре 2023 года – второе. Они стали первой в Украине сетью инклюзивных пиццерий, где работает молодежь с синдромом Дауна.
Этих людей называют “солнечными”. Отсюда происходят и название заведений, и айдентика.
От редакции. Малый и средний бизнес формирует более половины экономики. Его представители не могут лоббировать собственные интересы, как это делает крупный бизнес, но приспосабливаются к условиям и находят новые пути для развития.
ЭП разделяет принципы, которыми руководствуются предприниматели в стремлении к росту, поэтому делится их историями. Эти истории – не о большом состоянии, а о том, как влюбленные в свое дело люди развиваются, работают, дают работу другим и делятся опытом.
Международный опыт пригодился: с чего все началось
До открытия бизнеса Живаго была коммерческим директором на радио. Когда дочь Алины заканчивала школу, стало понятно, что в Украине немного возможностей для молодежи с инвалидностью. Тогда в школу пришли из четвертого киевского училища и рассказали, что обучают такую молодежь. Поэтому дочь пошла учиться на повара.
“В подгруппе Анастасии было восемь человек с разными недостатками и их никуда не брали на практику, только в последний момент сеть “Ашан” согласилась взять. Тогда я задумалась: если на практику никуда не берут, то и на работу тоже не возьмут. Поняла, что будем сидеть в доме”, – рассказывает владелица заведений.
Она исследовала, чем занимается молодежь с инвалидностью в странах Евросоюза. “Нашла много примеров во Франции и Нидерландах, где молодежь с синдромом Дауна работает в кафе, в ресторанах, на почте. Они общаются, живут, как обычные люди, и это нормально воспринимается обществом”, – вспоминает Живаго.
Она связалась с французской компанией, которая владеет сетью заведений, с предложением приобрести их франшизу. Однако пандемия и большая война внесли коррективы. Старший сын, который работал в рекламном агентстве, посоветовал открыть собственный бизнес. Его агентство разработало логотип и общую айдентику.
“Мы планировали открыться еще до большой войны. Во время пандемии я размещала объявление о поиске помещения для кафе. До этого общалась с разными компаниями, просила поддержки, в том числе финансовой. Сеть Metro тогда пообещала, что поддержит нас и предоставит кухонные принадлежности. Когда я разместила объявление, они позвонили и сказали, что у них есть помещение”, – говорит Живаго.
Помещение в Metro на проспекте Бандеры понравилось, но из-за начала большой войны открытие отложили на несколько месяцев. Предложение от ритейлера оставалось актуальным, поэтому в сентябре 2022 года появилось первое заведение Sunshine Cafe.
Где взять деньги на открытие
Открыть первое заведение предпринимательнице позволил государственный грант на 250 тыс. грн, который она получила через программу “еРобота”. За эти средства Живаго докупила оборудование – тестомес и миксер, а также приобрела продукты.
Metro предоставила тарелки, вилки, ножи, контейнеры для хранения продуктов – все, что может понадобиться на кухне. Помещение на проспекте Бандеры уже было оснащено печью. Также сеть гипермаркетов помогала консультациями, предоставив своих специалистов по маркетингу и финансам, а также бренд-шефа.
Владелица заведений Алина Живаго
“Сначала я планировала открыть заведение с блинами, разрабатывала соответствующую айдентику. Бренд-шеф посоветовал пиццерию, потому что в помещении уже стояла печь. К тому же люди не привыкли есть блины в заведениях, это не так популярно”, – рассказывает Живаго.
Второе заведение, в Metro на Позняках, открыли в 2023 году частично за заработанные средства, но в большей степени – за грант Украинского социального венчурного фонда.
Читайте также:
Грант на собственное дело: как работает госпрограмма и кто может получить деньги
Новосозданный бизнес поддержали и другие крупные компании. Например, строительные материалы предоставила сеть Leroy Merlin. Команда их благотворительного фонда приехала на локацию и помогла покрасить стены, обустроить интерьер.
Мебель для пиццерии подарил “Эпицентр”. “Мы используем все возможности. Я сама ко всем обращаюсь, ищу, пишу. Я работала в рекламе, поэтому многих знаю. Также есть опыт и понимание, как искать руководителей”, – говорит Живаго.
Трудности размещения и маркетинг
Владелица Sunshine Cafe говорит, что ее бизнес стал заложником обстоятельств. С одной стороны, есть помощь Metro, специальные условия, стабильный поток покупателей. С другой – эти покупатели приходят за продуктами, а не как в ТРЦ: посмотреть кинофильм и потом поесть.
“Работаем над тем, как привлечь этих покупателей и выйти за пределы кафе, работать больше на доставку, на “пиццу с собой”, – рассказывает владелица заведений.
По ее словам, посетителей мало, хотя в заведении на проспекте Бандеры больше, потому что оно расположено возле выхода из магазина. В среднем за день там продают 12-15 пицц, а на Позняках – “если десять, то это хорошо, а так – три-пять за день”.
Размер среднего чека больше во втором заведении (210 грн), потому что там чаще заказывают пиццу. В первом заведении (160 грн) чаще берут кофе и сэндвичи.
Тем не менее, уже в первые месяцы работы заведения на проспекте Бандеры удалось “выйти в плюс” благодаря ажиотажу после публикаций в СМИ. Помогли и блэкауты: у Metro тогда были генераторы, поэтому приходило много посетителей. “Вот тогда мы узнали, что такое полная посадка. Люди стояли в очереди, чтобы что-то купить. Блэкауты завершились и посещаемость начала снижаться”, – вспоминает предпринимательница.
Читайте также:
Пять историй об украинском бизнесе, которые удивляют мир
В самый прибыльный месяц заведению удалось заработать около 300 тыс. грн, а чистая прибыль составила около 80 тыс. грн.
“У нас есть стратегия: привлечь B2B-бизнес. Есть несколько договоров с компаниями, для которых готовим на их “пицца-дейз”. Начали работать с “Львовскими дрожжами”. При их поддержке выпекали синабоны ко Дню святого Валентина. На Пасху будем выпекать куличи и предлагать их бизнесу. Возможно, кто-то захочет заказать для своих сотрудников или клиентов”, – рассказывает владелица заведений.
Sunshine Cafe работает на доставку, однако не без сложностей. По словам Живаго, Glovo предоставляет им хорошие условия сотрудничества как инклюзивному бизнесу – они платят им небольшой процент от заказа, “почти ничего”. Однако на доставку много заказов нет, ведь люди обычно заказывают у крупных сетей.
В приложении Glovo клиент может выбрать, какую категорию блюд он хочет заказать: фастфуд, суши или пиццу. Когда человек выбирает “Пицца”, ему выдает пять заведений. Чтобы попасть в этот “шорт-лист”, нужно платить 5 тыс. грн за неделю.
В Sunshine Cafe решились на эксперимент и согласились на условия попадания в “шорт-лист”, но он оказался неудачным. “Я сомневалась, но нам сказали, что такого не бывает. Закончилось тем, что нам вернули средства”, – вспоминает Живаго.
Сейчас она работает над размещением рекламы на улице возле гипермаркета, ищет на это средства. “Если ты не зарабатываешь, то средства приходится брать из чего-то другого”, – объясняет предпринимательница. На маркетинг нужно минимум 1,5-2 тыс. долл.
Сейчас самые большие расходы двух заведений – закупка продуктов и зарплаты. “50% расходов идут на зарплаты, около 30% – на закупки. Значительная часть приходится на коммунальные услуги, но у нас не каждый месяц получается заплатить. Metro ждет, когда мы сможем платить каждый месяц”, – рассказывает Живаго.
Поиск работников и условия работы
На обеих точках работают по семь человек с ментальной инвалидностью (в частности, с синдромом Дауна и аутизмом), есть по одному стажеру и по два шеф-повара. В заведении на проспекте Бандеры работает почти вся группа, в которой училась дочь Алины. После открытия к ним приходили родители и просили взять их детей на работу.
“В заведении на Позняках проходили стажировку 25 человек, но не каждый может работать на кухне. От месяца до трех они стажируются независимо от того, имеют ли специальность. За этот период мы смотрим, на какие процессы можем их ставить. Например, на Бандеры уже есть ребята, которые самостоятельно делают пиццу без помощи шефа, на Позняках тоже скоро будут сами готовить”, – рассказывает предпринимательница.
Молодежь работает до четырех часов в день, а если больше, то им становится тяжело. Те, кто работают на кухне, имеют в неделю три-четыре смены, а те, кто в зале, – по две-три, все зависит от возможностей и загрузки.
“У нас есть работник Антон, который как-то хотел работать по восемь часов пять дней в неделю. Я ему сказала, что это очень тяжело, на что получила ответ: “Вы же работаете”. Мы решили попробовать. Он отработал один день и сказал: “Алина, вы были правы, это очень трудно”, – вспоминает владелица заведений.
Работники получают минимальную почасовую оплату, в 2025 году это 48 грн.
Расширение бизнеса и открытие собственной академии
В будущем владелица хочет открыть большую сеть и сделать франшизу. “Нам пишут с просьбами открыться в Одессе, Львове, Ровно”, – говорит Живаго. Она рассматривает возможность открыть еще одно заведение в Metro, но “сначала хочется сделать точки прибыльными и доказать, что наша модель работает без перебоев”.
В основном в заведения приходят те, “кто в теме”: у кого есть такие дети, родственники или знакомые. Также в заведение приходят праздновать дни рождения детей, имеющих инвалидность, поэтому предпринимательница хочет открыться в каком-то “проходном” месте.
“У французов был период, когда государство предоставило помещение в центре города на год. Они открыли заведение, чтобы больше людей видели, что такая молодежь может работать, чтобы общество могло с ними познакомиться и наладить контакт, восприятие и доверие”, – рассказывает владелица Sunshine Cafe.
Она обращалась в Шевченковскую райгосадминистрацию с аналогичной просьбой. “Они не против, чтобы мы открыли такое кафе. Мы периодически смотрим помещения, которые они предлагают, но они нам не подходят”, – отмечает Живаго.
Читайте также:
Культ еды вне дома: как украинцы променяли свои кухни на фудзоны
Еще одна цель – открыть кулинарную академию для молодежи с ментальной инвалидностью. Сейчас обучение происходит по общей программе, но в ней есть много предметов, которые эти ученики не усваивают. Им нужна адаптированная программа, где будет больше практических знаний, чтобы они лучше запоминали, объясняет Живаго.
Адаптировать программу готов помочь повар Евгений Клопотенко.”Хочется, чтобы в этой школе была программа обучения для родителей или для тех, кто хочет открыть такое же кафе, если они захотят купить франшизу”, – отмечает бизнесвумен.
Предпринимательница общалась с Ассоциацией рестораторов о сотрудничестве, чтобы она указывала, на какие процессы готова взять людей, а академия готовила конкретных специалистов. Предварительно планируется, что в академии смогут одновременно учиться две группы по восемь-десять человек по три-четыре часа в день. Обучение продлится год и в основном будет сосредоточено на получении практических навыков.
“Сейчас ищем помещение. Если оно не потребует существенных вложений в ремонт, это одна цифра, если будет много работ – значительно больше”, – говорит Живаго. Открытие академии может стоить 2 млн грн, поэтому предпринимательница ищет грант.
Все фото Алексея Климова, УП
продовольствие
предпринимательство
предприниматели
Материалы по теме
Коррупция в Киеве: Заместитель Кличко угрожает судом главе КГГА
11 апреля, 11:18
В Киеве тарифы на тепло для киевлян остаются неизменными до конца войны – НКРЭКУ
9 апреля, 15:39
ГБР провело обыски в доме соратника Кличко
9 апреля, 14:06
Тесто и равенство. Как люди с синдромом Дауна работают в киевских пиццериях
Анастасия Дячкина,
14 апреля, 08:45
У застройщика отобрали землю в Киеве, которую он захватил по “туалетной схеме”
Виктор Волокита,
13 апреля, 17:02
Трамп освободил смартфоны, компьютеры и чипы от пошлин
Владимир Туник-Фриз,
12 апреля, 17:01
В Закарпатье открыли первый “МакДоналдз” на Закарпатье
12 апреля, 17:00
СНБО ввел санкции против Клюева, экс-владельца Gulliver и акционерки IBOX банка
Владимир Туник-Фриз,
12 апреля, 12:17
Google и Nvidia инвестируют в ИИ-стартап сооснователя OpenAI – Reuters
Владимир Туник-Фриз,
12 апреля, 11:03
Коррупция в Киеве: Заместитель Кличко угрожает судом главе КГГА
В Киеве тарифы на тепло для киевлян остаются неизменными до конца войны – НКРЭКУ
ГБР провело обыски в доме соратника Кличко
Метро на Виноградарь: суд оштрафовал “Киевметрострой” еще на 78 миллионов
Каждый район Киева проверят на соответствие нормам подъезда спецтехники
Экономическая правда
© 2005-2025, Экономическая правда
Реклама на сайте
Политика конфиденциальности
Правила использования материалов УП
Принципы и правила работы УП
Использование материалов сайта только при условии ссылки (для интернет-изданий – гиперссылки) на “Экономическую правду”.
Все материалы, которые размещены на этом сайте со ссылкой на агентство “Интерфакс-Украина”, не подлежат дальнейшему воспроизведению и/или распространению в любой форме, иначе как с письменного разрешения агентства “Интерфакс-Украина”.
Материалы с плашкой PROMOTED, НОВОСТИ КОМПАНИЙ и ПОЗИЦИЯ являются рекламными и публикуются на правах рекламы. Редакция может не разделять взгляды, которые в них продвигаются. Материалы с плашкой СПЕЦПРОЕКТ и ЗА ПОДДЕРЖКУ также являются рекламными, однако редакция участвует в подготовке этого контента и разделяет мнения, высказанные в этих материалах. Редакция не несет ответственности за факты и оценочные суждения, обнародованные в рекламных материалах. Согласно украинскому законодательству ответственность за содержание рекламы несет рекламодатель.
Субъект в сфере онлайн-медиа; идентификатор медиа – R40-02163.
Source: Украинская правда
Тісто і рівність. Як люди із синдромом Дауна працюють у київських піцеріях
Українська правда
Усі розділи
Підтримати УП
Новини компаній
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
Спецпроєкти
Страховий гід
Виклики євроінтеграції
Власна справа
Від мрії до дії
Зелений перехід
Захист країни
Кошти в безпеці
Відбудова України
Ідеї, які змінюють міста
Бізнес-інтерв”ю
Кінець епохи офшорів
Просто про податки
Інновації в дії
Проекти “Українська правда”
Українська правда
Економічна правда
Європейська правда
Історична правда
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
Тісто і рівність. Як люди із синдромом Дауна працюють у київських піцеріях
Анастасія Дячкіна
14 квітня, 08:45
Колаж: Андрій Калістратенко
Посилання скопійовано
Киянка відкрила мережу піцерій, де працюють люди з інтелектуальними порушеннями. Чи прибутковий цей бізнес?
Перше, що пропонують у державних пологових будинках мамам, які народили дітей з інвалідністю, – відмовитися від них. Так було і в далекому 2001 році, і пів року тому, каже засновниця закладів Sunshine Cafe Аліна Живаго. Під час великої війни вона відкрила піцерію, де працює молодь з інтелектуальними порушеннями.
Живаго має доньку із синдромом Дауна, яка навчалася в училищі на кухаря. Однак знайти роботу чи навіть практику стало викликом: роботодавці відмовляли. Тоді Живаго вирішила відкрити власну справу. Так у вересні 2022 року в Києві з’явився перший заклад Sunshine Cafe, а в грудні 2023 року – другий. Вони стали першою в Україні мережею інклюзивних піцерій, де працює молодь із синдромом Дауна.
Цих людей називають “сонячними”. Звідси походять і назва закладів, і айдентика.
Від редакції. Малий та середній бізнес формує понад половину економіки. Його представники не можуть лобіювати власні інтереси, як це робить великий бізнес, але пристосовуються до умов та знаходять нові шляхи для розвитку.
ЕП поділяє принципи, якими керуються підприємці в прагненні до зростання, тому ділиться їх історіями. Ці історії – не про великі статки, а про те, як закохані у свою справу люди розвиваються, працюють, дають роботу іншим і діляться досвідом.
Міжнародний досвід став у пригоді: з чого все почалося
До відкриття бізнесу Живаго була комерційним директором на радіо. Коли донька Аліни закінчувала школу, стало зрозуміло, що в Україні небагато можливостей для молоді з інвалідністю. Тоді в школу прийшли з четвертого київського училища і розповіли, що навчають таку молодь. Тож донька пішла вчитися на кухаря.
“У підгрупі Анастасії було вісім людей з різними вадами і їх нікуди не брали на практику, лише в останній момент мережа “Ашан” погодилася взяти. Тоді я задумалася: якщо на практику нікуди не беруть, то і на роботу теж не візьмуть. Зрозуміла, що будемо сидіти в хаті”, – розповідає власниця закладів.
Вона дослідила, чим займається молодь з інвалідністю в країнах Євросоюзу. “Знайшла багато прикладів у Франції і Нідерландах, де молодь із синдромом Дауна працює в кафе, у ресторанах, на пошті. Вони спілкуються, живуть, як звичайні люди, і це нормально сприймається суспільством”, – згадує Живаго.
Вона сконтактувала з французькою компанією, яка володіє мережею закладів, з пропозицією придбати їхню франшизу. Однак пандемія та велика війна внесли корективи. Старший син, який працював у рекламній агенції, порадив відкрити власний бізнес. Його агенція розробила логотип та загальну айдентику.
“Ми планували відкритися ще до великої війни. Під час пандемії я розміщувала оголошення про пошук приміщення для кафе. До цього спілкувалася з різними компаніями, просила підтримки, зокрема фінансової. Мережа Metro тоді пообіцяла, що підтримає нас і надасть кухонне приладдя. Коли я розмістила оголошення, вони зателефонували і сказали, що в них є приміщення”, – каже Живаго.
Приміщення в Metro на проспекті Бандери сподобалося, але через початок великої війни відкриття відклали на кілька місяців. Пропозиція від ритейлера залишалася актуальною, тож у вересні 2022 року з’явився перший заклад Sunshine Cafe.
Де взяти гроші на відкриття
Відкрити перший заклад підприємиці дозволив державний грант на 250 тис. грн, який вона отримала через програму “єРобота”. За ці кошти Живаго докупила обладнання – тістоміс і міксер, а також придбала продукти.
Metro надала тарілки, виделки, ножі, контейнери для зберігання продуктів – усе, що може знадобитися на кухні. Приміщення на проспекті Бандери вже було оснащене піччю. Також мережа гіпермаркетів допомагала консультаціями, надавши своїх спеціалістів з маркетингу та фінансів, а також бренд-шефа.
Власниця закладів Аліна Живаго
“Спочатку я планувала відкрити заклад з млинцями, розробляла відповідну айдентику. Бренд-шеф порадив піцерію, бо в приміщенні вже стояла піч. До того ж люди не звикли їсти млинці в закладах, це не так популярно”, – розповідає Живаго.
Другий заклад, у Metro на Позняках, відкрили у 2023 році частково за зароблені кошти, але більшою мірою – за грант Українського соціального венчурного фонду.
Читайте також:
Грант на власну справу: як працює державна програма та хто може отримати кошти
Новостворений бізнес підтримали й інші великі компанії. Наприклад, будівельні матеріали надала мережа Leroy Merlin. Команда їхнього благодійного фонду приїхала на локацію та допомогла пофарбувати стіни, облаштувати інтер’єр.
Меблі для піцерії подарував “Епіцентр”. “Ми використовуємо всі можливості. Я сама до всіх звертаюся, шукаю, пишу. Я працювала в рекламі, тому багатьох знаю. Також є досвід і розуміння, як шукати керівників”, – каже Живаго.
Труднощі розміщення та маркетинг
Власниця Sunshine Cafe каже, що її бізнес став заручником обставин. З одного боку, є допомога Metro, спеціальні умови, стабільний потік покупців. З іншого – ці покупці приходять по продукти, а не як у ТРЦ: подивитися кінофільм і потім поїсти.
“Працюємо над тим, як залучити цих покупців і вийти за межі кафе, працювати більше на доставку, на “піцу із собою”, – розповідає власниця закладів.
За її словами, відвідувачів мало, хоча в закладі на проспекті Бандери більше, бо він розташований біля виходу з магазину. У середньому за день там продають 12-15 піц, а на Позняках – “якщо десять, то це добре, а так – три-пʼять за день”.
Розмір середнього чека більший у другому закладі (210 грн), бо там частіше замовляють піцу. У першому закладі (160 грн) частіше беруть каву та сендвічі.
Тим не менш, уже в перші місяці роботи закладу на проспекті Бандери вдалося “вийти в плюс” завдяки ажіотажу після публікацій у ЗМІ. Допомогли й блекаути: у Metro тоді були генератори, тому приходило багато відвідувачів. “От тоді ми дізналися, що таке повна посадка. Люди стояли в черзі, аби щось купити. Блекаути завершилиcя і відвідуваність почала знижуватися”, – пригадує підприємиця.
Читайте також:
П’ять історій про український бізнес, які дивують світ
У найприбутковіший місяць закладу вдалося заробити близько 300 тис. грн, а чистий прибуток становив близько 80 тис. грн.
“У нас є стратегія: залучити B2B-бізнес. Маємо кілька договорів з компаніями, для яких готуємо на їхні “піца-дейз”. Почали працювати з “Львівськими дріжджами”. За їхньої підтримки випікали синабони до Дня святого Валентина. На Великдень будемо випікати паски та пропонувати їх бізнесу. Можливо, хтось захоче замовити для своїх співробітників чи клієнтів”, – розповідає власниця закладів.
Sunshine Cafe працює на доставку, однак не без складнощів. За словами Живаго, Glovo надає їм гарні умови співпраці як інклюзивному бізнесу – вони платять їм невеликий відсоток від замовлення, “майже нічого”. Однак на доставку багато замовлень немає, адже люди зазвичай замовляють у великих мереж.
У додатку Glovo клієнт може обрати, яку категорію страв він хоче замовити: фастфуд, суші чи піцу. Коли людина обирає “Піца”, їй видає пʼять закладів. Щоб потрапити в цей “шорт-лист”, потрібно платити 5 тис. грн за тиждень.
У Sunshine Cafe наважилися на експеримент і погодилися на умови потрапляння в “шорт-лист”, та він виявився невдалим. “Я сумнівалася, але нам сказали, що такого не буває. Закінчилося тим, що нам повернули кошти”, – згадує Живаго.
Зараз вона працює над розміщенням реклами на вулиці біля гіпермаркету, шукає на це кошти. “Якщо ти не заробляєш, то кошти доводиться брати з чогось іншого”, – пояснює підприємиця. На маркетинг потрібно щонайменше 1,5-2 тис. дол.
Наразі найбільші витрати двох закладів – закупівля продуктів та зарплати. “50% витрат ідуть на зарплати, близько 30% – на закупки. Значна частина припадає на комунальні послуги, але в нас не кожен місяць виходить заплатити. Metro чекає, коли ми зможемо платити кожного місяця”, – розповідає Живаго.
Пошук працівників та умови роботи
На обох точках працюють по семеро людей з ментальною інвалідністю (зокрема, із синдромом Дауна та аутизмом), є по одному стажеру та по два шеф-кухарі. У закладі на проспекті Бандери працює майже вся група, у якій навчалася донька Аліни. Після відкриття до них приходили батьки і просили взяти їх дітей на роботу.
“У закладі на Позняках проходили стажування 25 людей, але не кожен може працювати на кухні. Від місяця до трьох вони стажуються незалежно від того, чи мають фах. За цей період ми дивимося, на які процеси можемо їх ставити. Наприклад, на Бандери вже є хлопці, які самостійно роблять піцу без допомоги шефа, на Позняках теж скоро будуть самі готувати”, – розповідає підприємиця.
Молодь працює до чотирьох годин на день, а якщо більше, то їм стає важко. Ті, хто працюють на кухні, мають на тиждень три-чотири зміни, а ті, хто в залі, – по дві-три, усе залежить від можливостей та завантаження.
“У нас є працівник Антон, який якось хотів працювати по вісім годин п’ять днів на тиждень. Я йому сказала, що це дуже важко, на що отримала відповідь: “Ви ж працюєте”. Ми вирішили спробувати. Він відпрацював один день і сказав: “Аліно, ви мали рацію, це дуже важко”, – згадує власниця закладів.
Працівники отримують мінімальну погодинну оплату, у 2025 році це 48 грн.
Розширення бізнесу та відкриття власної академії
У майбутньому власниця хоче відкрити велику мережу і зробити франшизу. “Нам пишуть з проханнями відкритися в Одесі, Львові, Рівному”, – каже Живаго. Вона розглядає можливість відкрити ще один заклад у Metro, але “спершу хочеться зробити точки прибутковими і довести, що наша модель працює без перебоїв”.
Здебільшого в заклади приходять ті, “хто в темі”: у кого є такі діти, родичі чи знайомі. Також у заклад приходять святкувати дні народження дітей, які мають інвалідність, тому підприємиця хоче відкритися в якомусь “прохідному” місці.
“У французів був період, коли держава надала приміщення в центрі міста на рік. Вони відкрили заклад, щоб більше людей бачили, що така молодь може працювати, щоб суспільство могло з ними познайомитися і налагодити контакт, сприйняття та довіру”, – розповідає власниця Sunshine Cafe.
Вона зверталася до Шевченківської райдержадміністрації з аналогічним проханням. “Вони не проти, щоб ми відкрили таке кафе. Ми періодично дивимося приміщення, які вони пропонують, але вони нам не підходять”, – зазначає Живаго.
Читайте також:
Культ їжі поза домом: як українці проміняли свої кухні на фудзони
Ще одна ціль – відкрити кулінарну академію для молоді з ментальною інвалідністю. Зараз навчання відбувається за загальною програмою, але в ній є багато предметів, які ці учні не засвоюють. Їм потрібна адаптована програма, де буде більше практичних знань, щоб вони краще запам’ятовували, пояснює Живаго.
Адаптувати програму готовий допомогти кухар Євген Клопотенко. “Хочеться, щоб у цій школі була програма навчання для батьків або для тих, хто хоче відкрити таке саме кафе, якщо вони захочуть купити франшизу”, – зазначає бізнесвумен.
Підприємиця спілкувалася з Асоціацією рестораторів щодо співпраці, щоб вона вказувала, на які процеси готова взяти людей, а академія готувала конкретних спеціалістів. Попередньо планується, що в академії зможуть одночасно навчатися дві групи по вісім-десять людей по три-чотири години на день. Навчання триватиме рік і здебільшого буде зосереджене на здобуванні практичних навичок.
“Наразі шукаємо приміщення. Якщо воно не потребуватиме суттєвих вкладень у ремонт, це одна цифра, якщо буде багато робіт – значно більша”, – каже Живаго. Відкриття академії може коштувати 2 млн грн, тож підприємиця шукає грант.
Усі фото Олексія Климова, УП
продовольство
підприємництво
Матеріали за темою
Корупція у Києві: Заступник Кличка погрожує судом очільнику КМВА
11 квітня, 11:18
У Києві тарифи на тепло для киян залишаються незмінними до кінця війни – НКРЕКП
9 квітня, 15:39
ДБР провело обшуки в оселі соратника Кличка
9 квітня, 14:06
Тісто і рівність. Як люди із синдромом Дауна працюють у київських піцеріях
Анастасія Дячкіна,
14 квітня, 08:45
У забудовника відібрали землю в Києві, яку він захопив за “туалетною схемою”
Віктор Волокіта,
13 квітня, 17:02
Трамп звільнив смартфони, компʼютери та чипи від мит
Володимир Тунік-Фриз,
12 квітня, 17:01
У Закарпатті відкрили перший “МакДоналдз”
12 квітня, 17:00
РНБО ввела санкції проти Клюєва, ексвласника Gulliver та акціонерки IBOX банку
Володимир Тунік-Фриз,
12 квітня, 12:17
Google та Nvidia інвестують у ШІ-стартап співзасновника OpenAI – Reuters
Володимир Тунік-Фриз,
12 квітня, 11:03
Корупція у Києві: Заступник Кличка погрожує судом очільнику КМВА
У Києві тарифи на тепло для киян залишаються незмінними до кінця війни – НКРЕКП
ДБР провело обшуки в оселі соратника Кличка
Метро на Виноградар: суд оштрафував “Київметробуд” ще на 78 мільйонів
Кожен район Києва перевірять щодо відповідності нормам підʼїзду спецтехніки
Економічна правда
© 2005-2025, Економічна правда
Реклама на сайті
Політика конфіденційності
Правила використання матеріалів УП
Принципи і правила роботи УП
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Економічну правду”.
Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”.
Матеріали з плашкою PROMOTED, НОВИНИ КОМПАНІЙ та ПОЗИЦІЯ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах. Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Cубєкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02163.
ТОВ “УП Медіа Плюс”
Адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 48, 50А
Телефон: +380 95 641 22 07
Source: Економічна Правда
В Киеве молодежь слушала российскую музыку: их задержали СБУ и полиция
Вчера, во время мониторинга социальных сетей, полицейские обнаружили видео, на котором группа юношей на улице громко включила музыку российских исполнителей. Об этом сообщает портал “Комментарии” со ссылкой на информацию Полиции Киева. “Не обращая внимания на замечания прохожих и напоминания о трагедии в Сумах, где в результате ракетной атаки погибли люди, молодые люди не выключили российский трек, а сделали музыку громче и начали глумиться над гражданами “, – отмечают в полиции. Следовательно, правоохранители установили личности всех нарушителей – это двое 17-летних местных жителей, а также 20-летний житель Киевщины. Свои действия они объясняют тем, что находились в состоянии опьянения, ведь накануне употребляли алкогольные напитки, приобретенные старшим товарищем. Полицейские составили на юношей административные материалы по статьям 173 (Мелкое хулиганство) и 178 (Распитие спиртных напитков в общественных местах и появление в общественных местах в состоянии опьянения) КУоАП. Родители нарушители также привлечены к ответственности за невыполнение обязанностей по воспитанию детей (ст. 184 КУоАП). В настоящее время с молодыми людьми работают сотрудники Службы безопасности Украины.
Напомним, портал “Комментарии” писал , что мэр Днепра Борис Филатов объяснил, почему в городе не объявили День траура по погибшим в Сумах. Городской голова Днепра Борис Филатов, на фоне новостей о баллистическом ударе в Сумах 13 апреля, где погибли 34 человека, из них 2 детей, травмированы 117 человек, из них 15 детей, опубликовал пост в своих соцсетях, где объяснил, почему в Днепре не объявили День траура по погибшим в Сумах, как это сделали в других городах Украины.
Source: Комментарии Украина