Не просто цифри. Як 40-річні бакалаври, магістри та аспіранти розхитували статистику вступу до вишів у час війни
Усі розділи
Підтримати УП
Публікації
Спецпроєкти
Суспільство
Проєкти “Української правди”
Українська правда
Економічна правда
Європейська правда
Історична правда
Спецпроєкти
Війна і пам”ять
Війна і втрата
ЗАПИТАЙ ЖИТТЯ
Наплічники життя
Великий приклад об”єднання
Незламні, бо єдині
Допомога поруч
Повернутися до життя
Операція “диплом”. Чи спрацювала антиухилянтська освітня політика МОН?
Діана Кречетова—28 січня, 06:00
Фото: VadimVasenin/depositphotos
Посилання скопійовано
Від початку повномасштабної війни в Україні шалено зросла кількість вступників до вишів.
Не секрет, що навчання в університеті може слугувати цілком законноюпідставою для відстрочки від мобілізації. Саме з цим у МОН неодноразово пов’язували “стрибки” у статистиці за останні три роки.
Зокрема, помітно зріс сегмент вступників призовного віку – дедалі більше 30-, 40- і 50-річних чоловіків йшли на магістратуру, в аспірантуру і навіть на бакалаврат. Тисячі з них вже мали один або декілька дипломів.
Згодом українська влада все-таки прибрала лазівки, які дозволяли деяким категоріям чоловіків ухилятися від мобілізації: вводила умову про послідовність навчання, тимчасові обмеження щодо вступу в аспірантуру тощо.
Чи спрацювала “антиухилянтська” політика МОН? Чи стало у 2024 році більше тих, хто вирішив залишити навчання і піти служити? На ці та інші запитання “Українська правда. Життя” знайшла відповіді у статистиці, яку ми отримали у відповідь на запит від державного підприємства “Інфоресурс”.
Video Player is loading.
Current Time 0:00
Duration -:-
Stream Type LIVE
Seek to live, currently behind liveLIVE
Remaining Time –:-
Playback Rate
Descriptions
descriptions off, selected
subtitles settings, opens subtitles settings dialog
subtitles off, selected
Audio Track
Picture-in-Picture
This is a modal window.
Beginning of dialog window. Escape will cancel and close the window.
TextColorTransparency
BackgroundColorTransparency
WindowColorTransparency
Text Edge Style
Font Family
Reset restore all settings to the default values
Close Modal Dialog
End of dialog window.
Advertisement
Video Player is loading.
Current Time 0:00
Duration -:-
Stream Type LIVE
Seek to live, currently behind liveLIVE
Remaining Time -0:00
Playback Rate
Descriptions
descriptions off, selected
subtitles settings, opens subtitles settings dialog
subtitles off, selected
Audio Track
Picture-in-Picture
This is a modal window.
Beginning of dialog window. Escape will cancel and close the window.
TextColorTransparency
BackgroundColorTransparency
WindowColorTransparency
Text Edge Style
Font Family
Reset restore all settings to the default values
Close Modal Dialog
End of dialog window.
Читайте також :
7 проблем, з якими українська освіта входить у 2025 рік
Починаючи з2016 року (247 тисяч осіб), кількість вступників на бакалаврат щороку поступово знижувалася. Ця тенденція зберігалася до 2021-го, коли до вишів вступили понад 223 тисячі осіб.
Здавалося б, повномасштабна війна, яка змусила багатьох тогочасних школярів, зокрема випускників, покинути країну, мала би суттєво скоригувати статистику у бік зменшення. Адже, за даними Європейської комісії, з 24 лютого 2022 року по 12 грудня 2023 року до шкіл ЄС зарахували 831,4 тисячі українських учнів. Скільки серед них було школярів випускних класів – достеменно невідомо, але, ймовірно, йдеться про десятки тисяч.
Утім, у 2022-му кількість вступників на бакалаврат в Україні різко зросла до 236 тисяч, а у 2023-му – до 281 тисячі.
Загалом 6 років поспіль до повномасштабної війни жінок було стабільно більше – в середньому 52,3%. А вже у 2022-2023 роках ситуація змінилася на протилежну – частка чоловіків склала 52,7% та 58,2% відповідно.
Для наочного прикладу наведемо порівняльні дані за останні дев’ять років (2016 – 2024).
*Примітка: усі інфографіки у матеріалі – інтерактивні. Щоб відфільтрувати дані за віком, потрібно натиснути на кольорову позначку, розташовану біля вікової категорії.
A Flourish chart
A Flourish chart
На інфографіці нижче можна побачити, як змінювалася кількість чоловіків 25+ років, які на момент вступу вже мали один або більше документів про здобуття вищої освіти.
A Flourish chart
Загалом динаміка вступу для кожної вікової категорії у 2016-2019 роках зберігалася приблизно на одному рівні.
Наприклад, кількість 25-річних, які прийшли здобувати другу чи третю освіту, в середньому сягала 812 осіб, 30-річних – 528 осіб, 40-річних – 241, а 50-річних – 62 особи.
Дані 2020 і 2021 років суттєво не відрізняються, хоча можна побачити, що вступників відповідних вікових категорій поменшало.
А вже у 2022-му, коли тривала повномасштабна війна, відбувся різкий приріст вступників. Пік припав на 2023-й. Абсолютно в кожній віковій категорії стало у декілька разів більше вступників на бакалаврат.
Тоді вперше кількість 25-річних вступників-чоловіків перевищила 2,5 тисячі осіб, 30-річних було понад 1700, 40-річних – понад 1100, а 50-річних – понад 300.
У 2023-му до вишів вступила рекордна (щонайменше за останні 9 років) кількість чоловіків 25+, які вже мали вищу освіту, – понад 35 тисяч зі 163,6 тисячі вступників чоловічої статі. До цього їхня чисельність лише раз трохи не дотягнула до позначки у 10 тисяч осіб – у 2018-му.
2024 рік можна назвати переломним, адже кількість вступників була найнижчою за останні 9 років – 197 тисяч з майже однаковими частками жінок та чоловіків.
A Flourish chart
З чим це пов’язано? У квітні 2024-го Верховна Рада скасувала відстрочку для тих, хто вступає на бакалаврат чи магістратуру для отримання другої, третьої освіти або нижчого рівня за наявний. Відтак підставою для відстрочки тепер може бути лише здобуття послідовної освіти.
“Відстрочка від мобілізації стосується всіх, хто здобуває освіту послідовно. Отже, якщо вступає здобувач в магістратуру, попередньо вже провчившись в магістратурі, відстрочки немає. Якщо вступає, попередньо провчившись лише на бакалавраті, відстрочка є.
Якщо послідовність (освіти – ред.) відповідає, призвати не можуть. Якщо не відповідає – можуть”, – уточнив у коментарі “УП. Життя” заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький.
Такі нововведення відсіяли чимало потенційних вступників призовного віку. Порівняно з піковим 2023-м, у 2024 році кількість вступників з однією або більше вищими освітами зменшилася. Зокрема, кількість чоловіків від 25 до 40 років знизилася у понад 4 рази.
Також 2024-й ознаменувала рекордна кількість відрахувань з бакалаврату – 24,5 тисячі осіб, з яких майже 89% (21,7 тисяч) – чоловіки. Даних про те, коли вступили відраховані, ми не маємо, проте є висока ймовірність, що частина з них могла бути зарахована у 2022 і 2023 роках.
A Flourish chart
Важливо: однією з підстав для відрахування може бути завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою. “УП. Життя” з”ясовує частку відрахувань з відповідної причини.
Дещо інша динаміка спостерігалася із поновленням на навчання.
Порівняно із 2020-2021 роками кількість поновлених студентів зросла у 2022 році, утім динаміка виглядає майже “здоровою”, адже і до цього відбувалося поступове зростання. Загалом дані про поновлення чоловіків та жінок 25-60 років на навчання у 2022-2024 роках майже однакові – трохи перевищують 10 тисяч осіб. От тільки частка чоловіків стала набагато більшою. Динаміка виглядає так:
у 2020 і 2021 роках частка чоловіків 25+, які поновилися на навчання, складала 57%;
у 2022 – 63%;
у 2023 – 79%;
у 2024 – 80,7%.
Як пояснював “УП. Життя” заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький, поновлення на навчання або вступ на іншу спеціальність не надають чоловікам права на відстрочку від призову. Тобто якщо здобувач освіти вже має диплом бакалавра або колись був відрахований з бакалаврату, а згодом поновився на навчання чи вступив на іншу спеціальність – він не матиме права на відстрочку.
Магістратура
На магістратурі тенденції схожі до тих, що і на бакалавраті.
З 2016 частка жінок стабільно переважала до 2021-го, після чого розподіл змінився на користь чоловіків.
A Flourish chart
У 2016 році загальна кількість вступників становила понад 175 тисяч осіб, з яких 45,1% – чоловіки та 54,9% – жінки. Найвищий показник за кількістю вступників принаймні за останні 9 років був у 2017-му: майже 213 тисяч осіб, із часткою чоловіків 46,3% та жінок 53,7%.
Водночас у 2020 році спостерігалося значне зниження кількості вступників – до 140 тисяч осіб (чоловіків 44,8% та жінок 55,2%). Ця тенденція збереглася і у 2021 році, коли на магістратуру вступило ще менше людей – 117,6 тисячі.
A Flourish chart
Найбільша кількість вступників на магістратуру від початку повномасштабної війни припадає на 2022 рік – 196 тисяч (понад 58% – чоловіки). У 2023 році вступили 177,6 тисяч осіб, але частка чоловіків уже була понад 62%.
У 2024-му загальна кількість вступників на магістратуру знизилася до 134,5 тисяч; частка чоловіків досі переважала, але вже була дещо меншою – 58%.
Утім, загальна статистика мало про що говорить. Більш показовими є дані про вступ на магістратуру чоловіків від 25 років.
Якщо протягом 2016 – 2021 років їхня чисельність коливалася в межах 11-20 тисяч, то вже у 2022-му на магістратуру в Україні вступили майже 49 тисяч чоловіків. У 2023-му – безпрецедентні 55,7 тисяч.
Через зміни до закону про мобілізацію у 2024 році кількість вступників-чоловіків на магістратуру була нижчою – 29,6 тисячі. При цьому помітно зросла чисельність 25-річних – вперше до 4 тисяч осіб.
A Flourish chart
Ситуація з відрахуванням на магістратурі була схожою до бакалаврату, от тільки рекордна кількість зафіксована у 2023 році – 23,5 тисячі осіб, з яких 18 тисяч – чоловіки (78%). У 2024-му відрахованих було дещо менше – 20 тисяч, зокрема 17 тисяч чоловіків (85,4%).
А що зі статистикою поновлених на навчання у магістратурі? Шаленого стрибка у 2022 році не відбулося – поновилися 6,9 тисяч осіб, на 250 більше, ніж у 2021-му. При цьому жінок було на пів тисячі більше, ніж чоловіків.
У наступні два роки спостерігалася тенденція до зменшення кількості жінок та чоловіків, які поновлюються на магістратурі: 4,6 тисячі (55% чоловіків) у 2023-му та 4 тисячі (69% чоловіків) у 2024 році.
Читайте також :
Чи матимуть відстрочку від мобілізації аспіранти, які вступлять на контракт у 2025 році? Відповіли у ВР
Аспірантура
Дані щодо аспірантури чи не найяскравіше демонструють тенденцію вступу до вишів до та після повномасштабної війни.
З 2016 до 2019 року чоловіки 25+ рідше за жінок вступали в аспірантуру. У період пандемії у 2020 – 2021 роках їхня кількість незначною мірою перевищувала чисельність жінок.
A Flourish chart
У 2022-му році відкрилася “скринька Пандори” – вперше в аспірантуру вступили майже 10 тисяч чоловіків 25-60 років, що у майже 4 рази більше, ніж було у попередні роки. Кількість жінок навпаки зменшилася, порівняно з довоєнним часом – майже 1800.
Проте найбільш показовою є статистика наступних двох років.
У 2023-му було зараховано в аспірантуру майже 17,7 тисяч чоловіків призовного віку. Жінок було ще менше, ніж у 2022-му – 1700.
A Flourish chart
У наступний, 2024-й, МОН змінило правила вступу.
Передувала цьому, зокрема, рекордна кількість осіб, які зареєструвалися на ЄВі для вступу в аспірантуру і магістратуру – понад 246 тисяч (у попередні роки ця цифра коливалася на рівні 120-130 тис.).
“79% з них – це чоловіки, серед яких майже половина претендує на вступ до аспірантури. А якщо конкретніше – 91 561 особа призовного віку. Рекорд всіх рекордів”, – наводив статистику очільник МОН Оксен Лісовий у червні 2024-го.
Кількість охочих перевищувала всі очікування. Зрештою у МОН не захотіли збільшувати кількість місць на навчання.
Оскільки денна форма навчання за контрактом була найбільш затребуваною (читати вигідною, бо дозволяла легально ухилитися від мобілізації), набір на неї фактично скасували. Із доступних варіантів залишилася лише денна аспірантура за держзамовленням (МОН збільшило кількість місць з 3 до 7 тисяч на всю країну) – єдина форма, яка передбачає відстрочку від мобілізації.
Без змін залишили правила вступу на вечірню та заочну форми навчання в аспірантурі, однак вони не дають права на відстрочку.
У МОН не приховували, що справжні мотиви таких змін полягали у тому, аби відсіяти “ухилянтів”, хоча час від часу лунали заяви про те, що Україні потрібні реальні науковці, “які насправді бажають здійснювати наукову роботу і розвиватися в аспірантурі”.
Читайте також :
Понад 5 тисяч аспірантів внесли до ЄДЕБО “заднім числом”: як виші обійшли ліцензійні обмеження
Що дали ці обмеження? У 2024-му кількість вступників-чоловіків призовного віку на аспірантуру склала вже 3,5 тисячі осіб. Жінок – всього 280.
У контексті аспірантури показовими є ще й дані про кількість відрахованих, зокрема за останні роки. Проте оцінювати їх варто з погляду кількості зарахувань на навчання. Відтак:
у 2020-му – 4,1 тисячі (2,1 тис. – чоловіки) відрахованих при 3,8 тис. вступників від 25 до 60 років;
у 2021-му – 5,7 тисячі (3,2 тис. – чоловіки) відрахованих при 4,9 тис. вступників;
у 2022-му – 3,9 тисячі (2,3 тис. – чоловіки) відрахованих при 11,7 тис. вступників (9,9 тис. – чоловіки);
у 2023-му – 3,8 тисячі (2,5 тис. – чоловіки) при 19,3 тис. вступників (17,6 тис. – чоловіки);
у 2024-му – 3,7 тисячі (2,6 тис. – чоловіки) при 3,8 тис. вступників (3,5 тис. – чоловіки).
A Flourish chart
Який висновок можна зробити? Попри стрімкий приріст вступників в аспірантурі, з 2022-го кількість відрахованих лише знижувалася, тож, ймовірно, ті, хто потрапив туди у перші два роки повномасштабної війни, досі навчаються.
В Україні у листопаді 2024 року планували провести єдиний державний залік для аспірантів. Під категорію тих, хто мав складати ЄДЗ, підпадали б здобувачі освіти, які завершили другий рік навчання в аспірантурі. Відтак у 2024 році іспит мали б складати вступники 2022 року, а у 2025-му – вступники 2023 року.
Тоді спільнота аспірантів розкритикувала наміри МОН, висунувши аргументи, що ЄДЗ порушує академічну свободу університетів та ризикує завантажити судову систему, яка розгрібатиме позови від контрактників через зміни умов контрактів.
Дотепер жодних звітів чи повідомлень про проведення ЄДЗ не було.
А що з академвідпустками?
Кількість здобувачів освіти, які перервали навчання у зв’язку з військовою службою, помітно зросла з 2022 року.
Якщо до цього йшлося про одиничні випадки, то у 2022-му 33 жінки та 484 чоловіки, які навчалися на бакалавраті, магістратурі та в аспірантурі, взяли академвідпустку і стали на захист країни.
У 2023-му замість навчання обрали військову службу 20 жінок та 319 чоловіків, а у 2024 році – 11 жінок та 233 чоловіки.
Що маємо у підсумку? Після пікових 2022 та 2023 років статистика вступників різко пішла на спад. Утім, кількість вступників на бакалаврат, магістратуру і в аспірантуру досі у 2,7, 2,3 та 1,3 раза відповідно перевищує дані “довоєнного” 2021 року.
З огляду на вже оприлюднену статистику, можна зробити висновок, що найзавзятіше влада взялася за аспірантів, і “послаблень” вводити не планує. Заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький у коментарі ZN.UAзаявив, що у 2025 році вступна кампанія не матиме значних змін порівняно із попередньою.
Діана Кречетова, “Українська правда. Життя”
Читайте також :
“Амністія” для плагіаторів. Що не так з добровільною відмовою від наукових ступенів і за яких умов вона може існувати?
Головне сьогодні
Суспільство
Чи продаватимуть Києво-Могилянську академію? У МОН відповіли
Віра Шурмакевич—
27 січня, 18:02
Суспільство
Працівниці університету Карпенка-Карого, яка виправдовувала домагання у виші, оголосили догану
Олена Барсукова—
27 січня, 21:10
У США жінка вже понад 2 місяці живе з пересадженою свинячою ниркою: це – рекорд
Олена Барсукова—
27 січня, 13:15
Суспільство
В Аргентині планують виключити поняття “вбивство жінок” з Кримінального кодексу
Олена Барсукова—
27 січня, 10:50
Суспільство
У Києві розробили рекомендації щодо проведення щоденної хвилини мовчання: що вони передбачають
Віра Шурмакевич—
27 січня, 16:09
Суспільство
У Харкові відкрили другу підземну школу: який у неї вигляд
Віра Шурмакевич—
27 січня, 15:14
© 2007-2025, Українська правда
Реклама на сайті
Політика конфіденційності
Правила використання матеріалів УП
Принципи і правила роботи УП
Текстові матеріали, розміщені на сайті life.pravda.com.ua, можна безкоштовно використовувати в обсязі не більше 50% за умови прямого посилання у підзаголовку чи першому реченні матеріалу.
Матеріали з плашкою PROMOTED є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.
Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”.
Source: Діана Кречетова