Держава викупить усі українські FPV-дрони. Що стоїть за планами виробити 4,5 млн безпілотників?

Українська правда

Усі розділи

Підтримати УП

Публікації

Новини компаній

Спецпроєкти

Weekly charts
Земельний гід

Спецпроєкти

Страховий гід
Виклики євроінтеграції

Власна справа
Від мрії до дії
Зелений перехід
Захист країни
Кошти в безпеці
Відбудова України
Ідеї, які змінюють міста
Бізнес-інтерв”ю
Кінець епохи офшорів
Просто про податки

Інновації в дії
Проекти “Українська правда”

Українська правда
Економічна правда
Європейська правда

Історична правда

Публікації

Спецпроєкти

Weekly charts
Земельний гід

Держава викупить усі українські FPV-дрони. Що стоїть за планами виробити 4,5 млн безпілотників?
Богдан Мірошниченко—12 березня, 08:30

Колаж: Андрій Калістратенко

Посилання скопійовано

У 2024 році Україна поставила собі завдання виробити мільйон FPV-дронів, і навіть перевиконала його. Головна інтрига – яка буде ціль на 2025-й рік?

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Україна виробить понад 2,5 млн дронів цього року. Але насправді ця цифра не відповідає дійсності, адже у владних кабінетах давно поставили собі більш амбітну планку – 4,5 млн штук.

За даними співрозмовників ЕП з оборонної галузі, рішення про закупівлю 4,5 млн дронів народилось на Ставці Верховного Головнокомандувача в січні цього року. Воно продиктоване ризиками зривів іноземних постачань озброєнь, обмеженнями вітчизняного виробництва снарядів та успіхами операторів БПЛА у знищенні ворогів.

Дрони дійсно замістили Україні багато традиційних засобів ураження. За словами головнокомандувача Олександра Сирського, у січні 49% знищень ворожої техніки відбувалось за допомогою саме FPV-дронів. Тож цьогоріч держава прагне в рази масштабувати явище ударних безпілотників на фронті, компенсуючи ними свої слабкі сторони.

Досягнення нової цілі потребуватиме залучення усіх вільних потужностей українських виробників, адже за словами міністра оборони Рустема Умєрова, 4,5 млн дронів – це вся сукупна спроможність вітчизняних компаній на 2025-й рік.

Україні доведеться шукати гроші, налагодити логістику, покращити контроль якості, знайти інструменти для зниження цін та облаштувати виробництво боєприпасів для цих дронів. Від виконання цього надзавдання залежатиме здатність країни чинити спротив у 2025-му році.
Гроші та спроможності

Вартість FPV-дронів на ринку дуже різна. Все залежить від його комплектації, якості компонентів, добросовісності виробника та здатності замовника вибивати кращу ціну.

Кодифікований дрон на радіоуправлінні або з донаведенням за прозорою процедурою можна придбати за 15-20 тис грн. Водночас середня ціна одного дрону на оптоволокні, які є значно дорожчими, але не менш важливими у каталозі Brave1 становить 40 тис грн.
Але ціна в кожному окремому випадку може бути різною. Від якості менеджменту залежатиме, чи трикратне збільшення обсягу державних закупівель приведе до зменшення цін завдяки “ефекту масштабу” або ж навпаки – спричинить зростання вартості через ажіотажний попит та хаотичні закупівлі.

За приблизними підрахунками ЕП, залежно від вартості та видів FPV-дронів, на закупівлю 4,5 млн штук може знадобитися понад 100 млрд грн. Де їх шукати?

Перше джерело – бюджет Агенції оборонних закупівель (АОЗ). У 2025 році Міністерство оборони (МО) планувало виділити 44 млрд грн на FPV-дрони. Як розповів ЕП директор департаменту закупівель МО Гліб Канєвський, ця цифра точно буде більшою, адже держава просто зараз шукає способи акумулювати більше грошей всередині країни на закупівлю цих безпілотників.

Певну частину контрактів можуть профінансувати західні партнери. Наприклад, Нідерланди висловили готовність долучитись до контрактування українських виробників дронів.

Читайте також: Рій дронів та божевільні покупці. Як інженери перетворюють виробництво FPV на велику індустрію

Друге джерело – бюджет Державної служби спеціального зв’язку (ДСЗЗІ). Орган цьогоріч розподілятиме 47 млрд грн через проєкт “Армія дронів”. Щоправда, мова йде не тільки про закупівлю FPV, але і про наземні робоплатформи, “бомбери”, “розвідники” та далекобійні БПЛА, які є значно дорожчими.

Третє джерело – бюджети військових частин. Щомісяця Міноборони напряму виділятиме бригадам по 2,5 млрд грн на місяць (тобто 30 млрд грн за рік) на закупівлю БПЛА. Ще до 10 млрд грн військові частини отримають від перерахування 10% від ПДФО військовослужбовців.

Також закупівлі бригад на мільярди гривень фінансують благодійні фонди та міські ради. Тобто військові напряму отримають загалом понад 40 млрд грн на закупівлі, більшість з яких витратять на українські FPV-дрони та китайські безпілотники типу Mavic.

Четверте джерело – проєкт “Лінія дронів”. Він передбачає додаткове фінансування для чотирьох провідних БПЛА-підрозділів. Зараз уже було виділено 4,6 млрд грн на дрони та супутнє обладнання, яке необхідне операторам для роботи. Проєкт може бути масштабовано протягом року.
Тобто загалом держава здатна акумулювати понад 140 млрд грн, які можуть бути використані для закупівлі дронів.

“Контрактування триватиме невпинно весь рік. Агенція укладатиме багато угод на початку року, бо до неї доведено великий фінансовий ресурс. А військові частини будуть підключатись протягом року, бо вони отримують гроші щомісяця. Частина від 4,5 мільйона дронів уже законтрактована, в тому числі за минулорічними перехідними контрактами”, – сказав Канєвський.

Український FPV-дрон KH-S7

Фактично держава хоче збільшити закупівлі дронів майже в три рази. Тож виникає питання: чи спроможні вітчизняні виробники взагалі виробити таку кількість БПЛА.

З цим проблем не має бути. За даними ЕП, в Україні є щонайменше три великих компанії, які здатні робити понад 100 тис FPV-дронів на місяць. І це не враховуючи десятки середніх та сотні маленьких виробників.

У 2024 році український ОПК виготовив 2,2 млн FPV-дронів. Водночас в асоціації “Технологічні сили України” (ТСУ), яка об’єднує найбільших виробників безпілотних систем, нарікали на недозавантаженість 63% спроможностей заводів. За їх даними торік компанії не виробили 1,6 млн FPV-дронів через відсутність замовлення.

Якщо скласти 2,2 млн вироблених та 1,6 млн не вироблених, то вийде спроможність 3,8 млн FPV-дронів лише минулого року. І ця спроможність зростатиме з отриманнями нових великих контрактів у 2025-му році.

Читайте також: Український РЕБ проти російських дронів. Як вітчизняні компанії нарощують виробництво дефіцитної зброї?

“Самі лише плани державного замовника законтрактувати 4,5 мільйона дронів є сигналом виробникам для розгортання виробництва та нових інвестицій. Водночас треба бути обережним, щоб не виникло ситуації, коли компанії інвестують у нові спроможності, а контрактів під них майже не отримають, як це було минулого року.

Виробникам також важливо розуміти, який саме орган їх контрактуватиме у найближчій перспективі, бо зараз закупівлі відбуваються доволі непередбачувано”, – сказала ЕП директорка ТСУ Катерина Михалко.

За словами Канєвського, остаточна цифра в плані закупівель може змінитись протягом року. Це зокрема залежатиме від інтенсивності атак ворога та актуальності технології FPV-дронів на фронті. Але поки контрактація йде саме за визначеним на початку року графіком.

Викликом для держави може стати визначення спроможності кожної окремої компанії під час укладання контрактів. Неодноразово в українській оборонній галузі виникали випадки, коли профільні органи та виробники видавали бажане за дійсне під час визначення спроможностей заводу поставити велику кількість продукції. У підсумку це закінчувалось штрафами та недопостачанням зброї на фронт.

Військовий з FPV-дроном
Українська правда, Дмитро Ларін

Окремим питанням є доцільність закупівлі 4,5 млн дронів, адже спроможність армії ефективно використати таку кількість ударних безпілотників може бути обмеженою. Проблеми можуть виникнути в “пропускній здатності” навчальних центрів, нестачі операторів, відсутності інфраструктури або банально дронів типу “мавік”, які використовують в парі з FPV-дроном.

Якою була дискусія щодо цього на Ставці – невідомо, але, ймовірно, військове керівництво знає що робить.
Якість важлива

Минулого року різке зростання державного замовлення FPV-дронів супроводжувалось проблемами з якістю дронів та їхньою актуальністю на полі бою. Ситуація з постачаннями і донині залишається неоднорідною.

Один з командирів підрозділу в бригаді Нацгвардії розповів ЕП, що на початку 2024 року були відчутні проблеми з БПЛА, що поставлені державою. Але зараз “Армія дронів” налагодила систему визначення ефективності безпілотників та покриває 80% потреб підрозділу. Самі дрони стали набагато кращими.

Водночас командир 3-ї окремої штурмової бригади Андрій Білецький в ефірі НВ зазначив, що закуплені дрони швидко застарівають, допоки державне замовлення доходить до фронту. Через це безпілотники часто потрібно переробляти власноруч.

Щоб разом з кількістю дронів не масштабувати існуючі хронічні проблеми закупівель, держава планує запровадити кілька змін.

Перша – децентралізувати закупівлі дронів й дати бригадам більше можливостей закуповувати необхідну техніку напряму. Це пришвидшить її постачання та дозволить купувати саме ті дрони, які потрібні кожному конкретному підрозділу.

Експеримент із суттєвим розширенням бюджетів військових частин розпочався наприкінці 2023-го року, коли уряд дозволив їм витрачати на закупівлі 10% від податків, що сплачують військові. Слабким місцем цієї ідеї виявилась відсутність у частинах досвідчених закупівельників, які просто фізично не могли провести й проконтролювати витрату такої кількості грошей.

Читайте також: Тепер не тільки “шахеди”. Як Росія наростила виробництво ударних БПЛА і чим відповідають українські інженери

Але з того часу багато військових частин встигли набути досвід та підвищити кваліфікацію своїх закупівельників. Це стало можливим зокрема завдяки “Проєкту 100”, що фінансувався Міноборони та Великою Британією.

Вже у грудні 2024-го року президент Володимир Зеленський наказав збільшити пряме фінансування бригад, а міністр оборони Рустем Умєров офіційно запровадив посаду уповноваженого із закупівель у військових частинах.

Друга зміна – активніше використовувати інструмент внесення корективів у замовлення протягом його виконання, щоб на фронт потрапляли лише технологічно актуальні дрони.

“Вимоги до виробника будуть посилюватись. В першу чергу по адаптивності та гнучкості. Бо якщо ми укладаємо контракт на мільйон дронів протягом року, а технології змінюються кожні три місяці, то виробник має бути спроможний змінити характеристики без збільшення ціни. Така практика у нас вже була, і це буде відбуватись частіше, бо всі начулись історій, коли закуповують партію дронів, а потім їх військові переробляють”, – сказав Канєвський.

Дрон на оптоволокні

Також Міноборони, для покращення контролю якості продукції, готується скасувати інститут військових представників (так званої “прийомки”). За словами Умєрова, це пришвидшить процес перевірок і приведе контроль якості у відповідність зі стандартами НАТО.

Третя – відбудеться зміна підходів до закупівлі. За словами кількох співрозмовників ЕП серед виробників дронів, минулого року АОЗ мала проблеми з контрактуванням FPV-дронів. Уповноважені особи часто змінювались, а процедура відбувалась повільно і непрозоро.

Одна з майбутніх реформ нового керівника АОЗ Арсена Жумаділова – впровадження системи Dot-Chain Defence для закупівель дронів. Працюватиме вона наступним чином: військовий з підрозділу заходить на сайт, обирає в каталозі FPV-дрони та погоджує замовлення з командиром.
Для закупівлі дронів кожна бригада матиме свій бюджет, який виділятиме АОЗ. Частина коштів – гарантована, інша – залежить від ефективності підрозділу. Самі дрони в каталозі будуть категоризовані, мати відгуки та свою ціну – як на маркетплейсі.

Після формування замовлення, командир відправляє запит на АОЗ. Система збирає річні та місячні замовлення з різних бригад, а Агенція на їх основі робить велике замовлення виробникам.

Таким чином підрозділ без зайвих посередників обиратиме, які саме дрони йому постачатиме Агенція, а виробник бачитиме потребу на свою продукцію в реальному часі, тож може їх швидко виробити та готувати доставку напряму в підрозділ.

Читайте також: На них не діє РЕБ. Як Україна розгортає виробництво дронів “на оптоволокні”

В Агенції ЕП повідомили, що функціонал системи зі збору річного замовлення вже готовий, а відповідна постанова Кабміну на погоджені в Міноборони.

“Система, яку робить Жумаділов, може знизити середню закупівельну ціну на 50%. В результаті на той самий бюджет вийде значно більше дронів. Зараз в деяких компаній, які постачаються на АОЗ, ціна майже вдвічі вища за нашу за аналогічний виріб (або навіть простіший за характеристиками). На конкурентних закупівлях вони або знизили б ціну, або зникли б”, – сказав ЕП Олексій Бабенко, директор компанії Vyriy drone, одного з найбільших в Україні виробників FPV-дронів.

Ще один спосіб підвищити прозорість – перевести частину закупівель FPV-дронів у закритий модуль Prozorro. За даними “Наші Гроші”, на першому такому тендері Держспецзв’язку зміг зменшити закупівельну ціну дронів одразу на 62%. Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявив, що держава поставила ціль закуповувати принаймні половину дронів через Prozorro у 2025 році.

На думку Бабенка, якщо будуть успішно впроваджені прозорі та конкурентні процедури у закупівлі, держава цілком здатна поставити армії навіть 6 млн дронів. Якщо, звісно, буде така потреба.
зброяМіноборонитехнологіївійна

Матеріали за темою

Новини 10 березня: Україна – найбільший світовий імпортер зброї, кінець опалювального сезону, ріст інфляції
10 березня, 21:00

У “Дії” запустили дозвіл на зброю, який зменшить ризик її незаконного обігу
10 березня, 12:50

Україна стала найбільшим імпортером зброї у світі, майже половину поставили США – SIPRI
10 березня, 11:54

TSMC запропонувала NVIDIA, AMD і Broadcom спільне підприємство з Intel Foundry — Reuters
12 березня, 09:44

Держава викупить усі українські FPV-дрони. Що стоїть за планами виробити 4,5 млн безпілотників?
Богдан Мірошниченко, 12 березня, 08:30

Genesis відкриває офіс у Львові, спершу тут працюватиме близько 100 людей
11 березня, 19:10

Уряд ухвалив рішення для набуття роумінгового “безвізу” з Євросоюзом
Віктор Волокіта, 11 березня, 13:29

Колишній гендиректор Google очолив космічну компанію Relativity Space
11 березня, 13:01

Маск поскаржився на масштабну кібератаку проти соцмережі X
Артур Крижний, 10 березня, 19:55

Новини 10 березня: Україна – найбільший світовий імпортер зброї, кінець опалювального сезону, ріст інфляції

У “Дії” запустили дозвіл на зброю, який зменшить ризик її незаконного обігу

Україна стала найбільшим імпортером зброї у світі, майже половину поставили США – SIPRI

Європі потрібне збільшення виробництва зброї – Рютте

Регіони та громади фінансуватимуть стратегічний резерв засобів ураження

Реклама на сайті
Про проєкт
Політика конфіденційності
Правила використання матеріалів УП
Принципи і правила роботи УП

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Економічну правду”.

Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”.

Матеріали з плашкою PROMOTED та НОВИНИ КОМПАНІЙ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах. Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.

Cубєкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02163.

Source: Економічна Правда