Україна – країна кар”єрів?
Українська правда
Усі розділи
Підтримати УП
Публікації
Новини компаній
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
Спецпроєкти
Виклики євроінтеграції
Власна справа
Від мрії до дії
Зелений перехід
Захист країни
Кошти в безпеці
Відбудова України
Інновації в дії
Просто про податки
Бізнес-інтерв”ю
Кінець епохи офшорів
Ідеї, які змінюють міста
Успішна приватизація
Проекти “Українська правда”
Українська правда
Економічна правда
Європейська правда
Історична правда
Публікації
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
Підтримай нас, щоб ми без обмежень могли продовжувати роботу – долучайся до Клубу УП!
Підтримай роботу журналістів
Людмила Циганокпрезидентка Асоціації професіоналів довкілля, генеральна директорка “Офісу сталих рішень”
Україна – країна карʼєрів?
12 лютого, 08:00
Посилання скопійовано
Як зберегти природу і водночас забезпечити економіку сировиною.
В умовах війни, глобальної конкуренції за ресурси та кліматичних викликів Україна стоїть перед складним завданням: розвивати видобуток критичної сировини, але робити це так, щоб не перетворитися на сировинний придаток.
Україна володіє значними запасами важливих корисних копалин, зокрема літію, титану, графіту, потрібних і для оборонної промисловості. Багато родовищ досліджувалися ще в радянські часи, тому актуалізація запасів украй важлива.
З одного боку, їх розробка може стати потужним драйвером економічного зростання, залучення інвестицій та зміцнення позицій країни у світі. З іншого боку, існує ризик повторення сценарію, коли Україна була лише постачальником сировини без створення власних високотехнологічних виробництв.
Сучасні виклики – війна, екологічні обмеження, необхідність інтеграції з ринками Євросоюзу, декарбонізація – диктують необхідність обережного підходу.
Ключове питання – створення доданої вартості. Україна має не лише видобувати корисні копалини, а й переробляти і використовувати їх у власному виробництві. Це потребує інвестицій у науку, технологічні стартапи, локалізацію виробництв, а також відповідної екологічної політики, що забезпечить стійкий розвиток.
Важливим аспектом є стратегічне партнерство із західними союзниками. ЄС та США зацікавлені у стабільних постачаннях сировини, що відкриває можливості для України не лише як постачальника, а і як партнера в створенні ланцюгів.
Питання розвитку видобування корисних копалин для України – це не лише економічна необхідність, а й можливість трансформувати економіку, зміцнити безпеку і стати частиною глобального технологічного ландшафту. Які стратегічні кроки дозволять досягти балансу між видобутком, екологічністю та інноваціями?
Перехід від сировинної до технологічної моделі
Видобуток не дає значної доданої вартості. Головне – переробка і виробництво кінцевого продукту. До прикладу, у Швеції інвестують не лише у видобуток заліза, а й у технології “зеленої” сталі HYBRIT. LKAB – один з найбільших у світі постачальників якісної залізної руди, але видобувати сировину вже недостатньо.
Перехід від експорту руди до виробництва безвуглецевої сталі створює більшу додану вартість, забезпечує вищі прибутки та робочі місця у Швеції. Ця країна прагне стати лідером у сфері екологічних інновацій. Проєкт HYBRIT підтримує держава, а шведська сталь приваблює автовиробників (Volvo, Mercedes), будівельні компанії і промислові гіганти, які прагнуть скоротити вуглецевий слід.
LKAB інвестує в HYBRIT не лише заради екології, а й через економічну вигоду, конкурентоспроможність та довгострокову стратегію розвитку. Це модель може бути цікава і для України. Ми теж маємо значні запаси залізної руди і можемо долучитися до “зелених” виробничих ланцюгів Європи. Що допоможе Україні?
Читайте також: Метали в обмін на безпеку. Які надра зацікавили Трампа і що може дати Україна?
По-перше – розвиток власного виробництва батарей, мікроелектроніки, водневих технологій. Наприклад, замість простої експлуатації літієвих родовищ (Донбас, Кіровоградщина) слід розвивати заводи з виробництва акумуляторів.
По-друге – підтримка стартапів у галузі матеріалознавства. Українські вчені мають напрацювання у сфері нових технологій та сплавів, це треба розвивати.
По-третє – залучення партнерів не як видобувників, а як інвесторів у переробку: не експорт титанової руди, а виробництво сплавів для авіації та космосу.
“Міський видобуток” та вторинна переробка
Видобуток сировини можна зменшити, якщо ефективно використовувати наявні ресурси. Наприклад, у Японії переробка електронних відходів забезпечує понад 30% попиту на рідкісні метали. Що допоможе Україні?
По-перше – створення масштабної програми збору та переробки електронних відходів. Смартфони, старі батареї, електромотори містять цінні метали.
По-друге – залучення інвестицій у заводи з переробки літію, нікелю, міді. Замість відкриття нових кар’єрів – “видобуток” з технічного сміття.
По-третє – розвиток державно-приватного партнерства у сфері рециклінгу.
Екологічно безпечний видобуток
Україна не може дозволити собі катастрофічні екологічні наслідки, як у деяких країнах Африки чи Азії. У Канаді гірничі компанії поповнюють спеціальні фонди, які після закриття шахти фінансують рекультивацію та розвиток громад.
В Україні варто подбати про чіткі екостандарти для інвесторів, видобуток лише з рекультивацією та соціальними гарантіями для громад, залучення сучасних технологій біовидобутку, наприклад, використання бактерій для вилучення металів з шахтних відходів, гарантії для місцевих громад і чіткий контроль, щоб прибутки від надрокористування йшли не лише в держбюджет, а й у регіони.
Глибока розвідка та стратегічне планування
Без чіткого розуміння запасів та пріоритетів є ризик хаотичного “дерибану” ресурсів. До прикладу, Австралія створила єдину цифрову систему геологічних даних, що допомогло залучити екологічно відповідальних інвесторів. Як діяти?
Розвивати національну базу даних корисних копалин з відкритим доступом для науковців та бізнесу, фокусуватися на стратегічних матеріалах, залучати технології дистанційного зондування Землі та ШІ для пошуку родовищ.
Розвиток відновлюваної енергетики
Видобуток і переробка корисних копалин – енергоємні процеси. Використання “зеленої” енергії мінімізує викиди СО₂ та залежність від викопного палива. Це можливо? Так. У Чилі всі мідні рудники працюють на відновлюваній енергії.
Слід стимулювати гірничі підприємства використовувати сонячні та вітрові електростанції, виробляти водень та електрифікувати промисловість, будувати інфраструктуру для переробки матеріалів з використанням чистої енергії.
Інвестування в high-tech-виробництво
США інвестують у випуск напівпровідників, щоб зменшити залежність від Китаю. Україна може не просто постачати руду, а виробляти складні технології.
Для цього слід розвивати державно-приватне партнерство у сфері космічних та оборонних технологій (Україна має перспективи у сфері композитних матеріалів, авіації, нанотехнологій), залучати інвесторів у створення технологічних хабів, підтримувати українські стартапи у сфері рідкісноземельних матеріалів.
Україна може не лише видобувати корисні копалини, а й стати виробником “зеленої” сировини і технологій. Якщо діяти правильно, створити прозорі і чіткі правила для інвесторів, то післявоєнна Україна може стати не “країною кар’єрів”, а ключовим гравцем у новій економіці стратегічних матеріалів і технологій.
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об”єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
інвестиціїекологіявидобуток
Матеріали за темою
Давос-2025: AI, війна та нові правила гри
11 лютого, 08:00
Трамп хоче закрити податкову лазівку для великих фінансових гравців
7 лютого, 19:36
Іноземні інвестиції в Росію впали до мінімуму за 15 років
7 лютого, 19:04
Україна – країна карʼєрів?
Людмила Циганокпрезидентка Асоціації професіоналів довкілля, генеральна директорка “Офісу сталих рішень”
Давос-2025: AI, війна та нові правила гри
Анатолій Кисельовадвокат, молодший партнер ЮК Legal House
Про що свідчать обшуки в моделей OnlyFans
Олександра Нікітінаюрист, партнер ECOVIS Bondar & Bondar
Як Україна втрачає ліси
Єгор Гриникбіолог, ГО “Українська природоохоронна група”
Дим вітчизни: провідні тютюнові компанії досі працюють на росії
Ольга Маснаменеджерка з комунікацій ГО “Життя”
Пʼять правил комунікації із співробітниками
Юлія КосенкоСЕO Ribas Hotels Management
Інші думки автора
Анти-Black Friday: час сформувати нову моду на відповідальне споживання
Корупційна екологічна євроінтеграція
Виготовив товар – утилізуй упаковку
Понад 8 тисяч підприємств ризикують стати нелегалами через “реформу” відходів
Як реформа управління відходами призвела до створення загрози рівня біологічної зброї
Економічна правда
© 2005-2025, Економічна правда
Реклама на сайті
Про проєкт
Політика конфіденційності
Правила використання матеріалів УП
Принципи і правила роботи УП
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Економічну правду”.
Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”.
Матеріали з плашкою PROMOTED та НОВИНИ КОМПАНІЙ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах. Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Cубєкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02163.
Source: Економічна Правда