Ескалація ядерного терору: чи буде реакція світових лідерів?
Ескалація ядерного терору: чи буде реакція світових лідерів? | Українська правда
Підтримайте нас, аби і ми без обмежень могли продовжувати роботу – долучайтеся до Клубу УП!
Підтримай роботу журналістів
Росія продовжує націлюватися на енергетичну інфраструктуру України. У ніч із 13 на 14 лютого ворожий ударний дрон із фугасною бойовою частиною влучив у захисне укриття на території Чорнобильської атомної станції (ЧАЕС). Це цілеспрямований терористичний акт, який вкотре демонструє, що Росія залишається єдиною країною у світі, яка атакує ядерні об’єкти, окуповує їх і нехтує всіма можливими наслідками.
Зеленський заявив, що російський дрон, який влучив в укриття над 4-м енергоблоком Чорнобильської АЕС, летів на такій висоті, що залишився непоміченим радарами. Це підтверджує, що удар був спрямований навмисно.
Він підкреслив, що цей обстріл – ще одне свідчення того, що російський лідер не прагне завершення війни, а навпаки, свідомо загострює ситуацію. Показовим є те, що всього кілька днів тому Путін говорив про “мир” у телефонній розмові з Трампом, а тепер Росія завдає удару по одному з найбільш небезпечних об’єктів у світі.
Ворог не полишає спроб створити умови для масштабної ядерної катастрофи. Ще з листопада 2022 року усі українські атомні електростанції перебувають під загрозою через ракетні та дронові атаки. Кожен такий удар по об”єктах енергосистеми, які забезпечують безпеку роботи атомних блоків, наближає на небезпеку всього світу.
Протягом 2024 року ворог здійснив 13 масових комбінованих ракетно-дронових атак по енергетичним обʼєктам України, в тому числі й по високовольтних підстанціях, від роботи яких залежить ядерна безпека.
Під час цих масових атак, декілька разів атомні блоки працювали в аварійних режимах. Восени 2024 Україна була вимушена в екстреному порядку перенаправляти електроенергію в країни ЄС з працюючих атомних блоків саме через ураження підстанцій енергомережі.
Враховуючи загрозу російських атак, необхідно створити “повітряний щит” над правобережною частиною України, де розташовані три підконтрольні атомні електростанції. Це дозволить значно знизити ризики для енергетичної інфраструктури та запобігти можливій ядерній катастрофі.
МАГАТЕ не справляється зі своїми обов”язками
Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), яке мало б відігравати ключову роль у захисті українських атомних станцій, не справляється зі своїми обов’язками. Це демонструють численні заяви про занепокоєння чи тимчасові місії – цього недостатньо, коли ворог відкрито атакує енергетичні об”єкти ракетами та дронами.
Міжнародне агентство досі не реалізувало свої плани щодо створення комплексної системи безпеки для підстанцій, які є ключовими для стабільної роботи енергомережі та запобігання ядерній катастрофі.
Лише після чергової атаки 17 листопада та посиленого міжнародного тиску керівництво МАГАТЕ запевнило, що найближчим часом організує місії. Але, незважаючи на нові обстріли в грудні, організація так і не вжила жодних конкретних дій.
Стриманість деяких країн НАТО у наданні Україні необхідної підтримки також ставить під загрозу національну безпеку всіх країн альянсу. Небо над сусідніми з Україною країнами залишається “дірявим”, що створює потенційну загрозу для цивільного населення та критичної інфраструктури цих держав.
З лютого 2022 року російські літаки та безпілотники неодноразово порушували повітряний простір країн-членів НАТО. Це траплялося в Польщі, Молдові, Румунії та навіть у віддаленій від кордону з Україною Хорватії. У Польщі зафіксовано щонайменше 4 інциденти.
Офіційна позиція НАТО щодо таких інцидентів залишається надзвичайно обережною, підкріпленою заявами про уникнення ескалації та твердженням, що “немає жодних ознак навмисного російського нападу на територію Альянсу”.
Проте виникає питання, чи всі ці випадки справді є “не навмисними”? Адже регулярні порушення повітряного простору можуть бути не лише результатом технічних помилок чи випадковостей. Це цілком може бути методика тестування готовності та швидкості реакції західних країн, а також їхньої готовності до ескалації.
“Повітряний щит” над Україною – рішення для партнерів
Правильним кроком для мінімізації ризиків ядерної катастрофи було б започаткування повітряного патрулювання над правобережною територією Україною авіацією союзників. Це дозволить забезпечити захист для Рівненської, Хмельницької та Південноукраїнської АЕС, майже половини території України, що також сприятиме збереженню більшої кількості українців в країні, зменшенню міграції та відновленню економіки.
ЄС у 16-му санкційному пакеті має нарешті ввести обмеження проти “Росатому”, симетричні до санкцій, які ввела адміністрація Байдена проти керівництва “Росатому” та 184 танкерів, що використовуються для обходу обмежень на експорт російської нафти. Це те, чого Україна добивалася роками. Російська атомна галузь приносить Кремлю мільярдні прибутки, які використовуються для війни проти України.
Ці санкції серйозно вдарять по фінансах російської воєнної машини, ускладнивши постачання ключових матеріалів. Важливо також розширити обмеження на ті підприємства “Росатому”, які будують нові об’єкти за межами країн-партнерів. Це допоможе послабити вплив Росії у сфері атомної енергетики та збільшити тиск на агресора.
Росія систематично створює серйозні загрози для об”єктів мирного атому України. Важливо, щоб Україна мала ефективний і багаторівневий захист своєї енергетичної інфраструктури. Це питання є актуальним не тільки під час війни, а й у період після її завершення. Безпека енергетичних об”єктів має стати пріоритетом номер один для наших партнерів, оскільки потенційна загроза не зникне, поки російська імперія не зазнає остаточної поразки і не зникне з географічних мап як держава.
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об”єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція “Української правди” не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
ЧАЕСМАГАТЕросійсько-українська війнаміжнародна спільнота
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Вікторія Войціцька
War Tax: як змусити Росію платити за війну?
14 листопада 2024, 16:06
Транзит газу: нові рішення для енергетичної незалежності Європи
12 листопада 2024, 11:30
Україна без Криму у шкільному підручнику: що з цим робити та як уникнути подібних помилок?
11 вересня 2024, 11:30
Усі колонки автора
Ескалація ядерного терору: чи буде реакція світових лідерів?
Вікторія Войціцька
членкиня ГО Міжнародний центр Перемоги України, голова правління Національної освітньої асоціації
Кадрові виклики в hardware-індустрії: як бізнес та освіта шукають рішення
Ірина Бенцак
фахівчиня з комунікацій в IRON
Вірю, що цей час настав: необхідно створити збройні сили Європи
Володимир Зеленський
президент України
Смертельна стабільність: чому люди гинуть на українських дорогах і як це змінити
Олеся Холопік
директорка ЦЕДЕМ, експертка Кампанії “За безпечні дороги”
Чия підтримка більша: чому США не варто дорікати Європі “меншою допомогою” Україні
Дмитро Шульга
директор програми “Європа і світ” Міжнародного фонду “Відродження”
Чому в Україні можна купити право порушувати ПДР
Володимир Крейденко
заступник голови комітету ВР з питань транспорту та інфраструктури
Ми використовуємо cookies
Source: Вікторія Войціцька