Гренландія дозволила дансько-французькій компанії видобувати корисні копалини
Гренландія видала 30-річну ліцензію на видобуток корисних копалин дансько-французькій гірничодобувній компанії, яка хоче видобувати місячну породу, що може стати екологічною альтернативою у виробництві алюмінію.
Про це пише агентство Reuters, передає “Європейська правда”.
Як відомо, арктичний острів, багатий на корисні копалини, нафту і природний газ, привернув міжнародну увагу після того, як на початку цього року президент США Дональд Трамп висловив зацікавленість у його придбанні.
У середу, 21 травня, Гренландія видала 30-річну ліцензію на видобуток корисних копалин дансько-французькій гірничодобувній компанії Greenland Anorthosite Mining (GAM), яка має намір видобувати місячну породу, що може стати екологічною альтернативою у виробництві алюмінію.
GAM розробляє родовище в західній частині Гренландії. Компанія підтримується французькою інвестиційною компанією Jean Boulle Group та державними інвестиційними фондами Гренландії та Данії.
Мова йде про видобування анортозиту – білої породи, що складається переважно з алюмінію, мікрокремнезему та кальцію; вона схожа на матеріал, привезений місіями NASA “Аполлон”.
GAM планує постачати подрібнений анортозит для виробництва скловолокна, де він може замінити каолін (глина білого кольору) як більш екологічний сировинний матеріал.
Більш амбітна мета – використовувати його як екологічну альтернативу бокситам (осадові гірські породи, що складаються переважно з оксидів і гідрооксидів алюмінію) у виробництві алюмінію, який застосовується в авіації, автомобілебудуванні та оборонній промисловості.
“Я сподіваюся, що шахта запрацює через п”ять років”, – сказала у коментарі агентству міністерка мінеральних ресурсів Гренландії Наая Натаніельсен.
Попри високу геополітичну увагу, Натаніельсен зазначила, що інтерес США до Гренландії ще не перетворився на конкретні інвестиції.
Вона звернула увагу на те, що з початку року острів відвідали делегації приватних американських компаній, але офіційний діалог з новою адміністрацією США ще не розпочався.
Мова може йти про делегація з представників приватного сектора США, яка відвідала острів наприкінці квітня з метою вивчення інвестиційних можливостей у природні ресурси острова. Її очолив колишній посадовець адміністрації Трампа – Дрю Горн.
“Наразі весь цей галас не призвів до зростання інтересу до прямих інвестицій у Гренландію. Ми радо прийняли низку інвесторів, але поки що не бачимо конкретних прикладів вливання американських коштів у бізнес Гренландії”, – зауважила вона.
Також Натаніельсен додала, що діалог Гренландії як з ЄС, так і з Данією “проходить більш гладко”.
“Це не тільки результат галасу, знятого адміністрацією США, але й результат декількох років інтенсивної співпраці”, – підсумувала вона.
Адміністрація Трампа неодноразово заявляла про наміри взяти під контроль Гренландію, яка нині входить до складу Данії на правах автономії. Зокрема повідомляли, що у Трампа почали вивчати вартість захоплення Гренландії.
Наприкінці квітня Гренландія і Данія домовилися зміцнити свої зв”язки у відповідь на заяви президента США.
А в травні міністерка оборони острова заявила, що Гренландія прагне отримати більше вигоди від оборонної угоди зі Сполученими Штатами, укладеної ще у 1951 році, і водночас посилити співпрацю з Європейським Союзом.
Читайте більше про те, як Данія реагує на погрози Трампа забрати Гренландію.
Source: Європейська Правда
50 000 человек готовятся к эвакуации в Австралии: какая причина
Австралийский штат Новый Южный Уэльс охватили мощные наводнения после непрерывных ливней, которые продолжаются уже несколько дней. Из-за стихийного бедствия погибли по меньшей мере два человека, а более 50 000 жителей региона получили официальные предупреждения об эвакуации.Особенно сильно пострадали северные районы штата Новый Южный Уэльс, где вода затопила большие площади земли. В нескольких населенных пунктах транспортное сообщение полностью парализовано из-за затопленных дорог, железной дороги и разрушенных мостов. Во многих городах люди вынуждены искать спасение на крышах домов или верхних этажах, ожидая прибытия спасателей.Наводнение повлекло массовое закрытие более 100 школ, а около 10 000 домов оказались под угрозой разрушения. Тысячи домохозяйств остаются без электроснабжения, а уровень воды в некоторых районах продолжает расти. Наводнение в АвстралииПо официальной информации, к спасению привлечены более 2 500 спасателей, а также 13 вертолетов, 500 транспортных средств, десятки лодок и сотни дронов, обследующих затопленные территории. Только за последние сутки спасатели получили более 4000 вызовов, а более 500 человек были эвакуированы из опасных зон.Синоптики предполагают, что в ближайшее время ситуация не изменится. Ожидается, что сильные ливни будут продолжаться, по меньшей мере, до конца недели. В ближайшие 48 часов дожди охватят также центральную и южную части штата, а также восточные районы соседнего Виктории.Австралия в последние годы переживает серию стихийных бедствий от масштабных пожаров до наводнений. Ученые связывают такие явления с изменениями климата, которые приводят к более интенсивным дождям и нестабильности погодных циклов. Ранее подобные наводнения уже парализовали этот австралийский регион в 2022 году. Ранее портал “Комментарии” сообщал, что Австралию терроризирует нашествие европейских ос. Также “Комментарии” писали о загадочных шарах, появившихся на побережье Австралии.
Source: Комментарии Украина
Чому Угода про відкрите море на часі для України?
Українська правда
Усі розділи
Підтримати УП
Новини компаній
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
Спецпроєкти
Говорить крипта
Страховий гід
Виклики євроінтеграції
Власна справа
Від мрії до дії
Зелений перехід
Захист країни
Кошти в безпеці
Відбудова України
Бізнес-інтерв”ю
Кінець епохи офшорів
Просто про податки
Ідеї, які змінюють міста
Проекти “Українська правда”
Українська правда
Економічна правда
Європейська правда
Історична правда
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
Сергій Хара
еколог, кампейнер Greenpeace Україна
Чому Угода про відкрите море на часі для України?
22 травня, 08:00
Посилання скопійовано
Два роки тому, після 15 років складних переговорів, відбулася історична подія – в ООН ухвалили Угоду про відкрите море (High Seas Treaty) – договір про охорону та раціональне використання біорізноманіття в ділянках океанів за межами національної юрисдикції країн.
Зібравши 110 підписів, зокрема країн Європейського Союзу, Тихоокеанського регіону та Китаю, угода запроваджує нові правові інструменти для боротьби з трьома планетарними кризами – зміною клімату, втратою біорізноманіття та забрудненням довкілля.
Україна не має виходу до океану, але участь в Угоді дозволить нам обмежити діяльність Росії (і відповідно скоротить її чималі доходи) глибоко в Арктиці, а також надасть можливість Україні сісти за стіл переговорів у рамках Конвенції з морського права, де наша держава має спори з Росією щодо прав прибережної держави в Чорному та Азовському морях.
Земні проблеми океану – не на часі?
Океани – це домівка для величезної кількості видів живого. Утім, їхній стан постійно погіршується: щорічно в океан потрапляють мільйони тонн пластикових відходів, а через глобальну зміну клімату (зокрема, через зростання середньорічної температури) зникають види, не встигнувши адаптуватися до нових умов.
Через часті циклони та шторми руйнуються екосистеми (наприклад, коралові рифи), деякі екосистеми зникають внаслідок закислення океанів (коли останні поглинають надлишковий вуглекислий газ).
Читайте також:
Надія на сонце. Як відновлювана енергія допоможе Україні
Інтенсивний вилов риби, креветок, водоростей тощо, особливо в “нейтральних” водах, призводить до виснаження популяцій морських видів. Це порушує екологічний баланс. Зникнення ключових видів морських організмів може викликати ланцюгову реакцію, що вплине не лише на здоров”я океанів, але й на життя людей, залежних від рибного промислу.
За даними Міжнародної морської організації, незаконне, непідзвітне та неконтрольоване рибальство обраховується 26 млн тонн риби, що виловлюється щорічно у водах в межах національної юрисдикції та поза ними. Так, це не про виживання країни зараз, але про майбутнє, у якому нам жити.
Рішення – Угода про відкрите море
Для подолання негативного впливу на океани потрібні активні дії багатьох країн. Однак, наразі в межах відповідальності окремих держав – лише невеликий відсоток світового океану. Поза національною юрисдикцією лишається так зване відкрите море – води за межами територіальних вод і виключної економічної зони будь-якої країни. Такі води становлять майже половину поверхні планети і 64% поверхні світового океану.
Відкрите море перебуває в “спільному користуванні”. Це означає, що ним користуються всі, але ніхто не відповідальний за охорону його біорізноманіття. Це питання ще десятиліття тому турбувало світову спільноту. Так виникла потреба в Глобальній угоді щодо морського біорізноманіття в районах за межами національної юрисдикції (Biodiversity in Areas Beyond National Jurisdiction – BBNJ).
Читайте також:
Близько 80% економії
Угода про відкрите море – це новий міжнародний договір, що відповідає на цей виклик і створюється в рамках Конвенції ООН з морського права (UNCLOS). Окрім охорони біорізноманіття, у договорі йдеться про: морські генетичні ресурси, морські природоохоронні зони, оцінку впливу на довкілля діяльності у відкритому морі; розбудову потенціалу та передачу морських технологій.
Для країн, які не мають виходу до океану, як-от Україна, Угода – це насамперед інструмент впливу на міжнародній арені на держави (наприклад, на РФ), які планують максимальне використання ресурсів глибокої Арктики. Наразі Угода відкрита для підписання всіма державами до 20 вересня 2025 року і набере чинності, якщо її ратифікують мінімум 60 країн. Голос України потрібен!
Чому ратифікація угоди про відкрите море потрібна Україні?
“Геть від Москви, дайош Європу”: підписання та ратифікація Угоди відповідає інтересам наших європейських союзників, передусім Франції, яка активно просуває Угоду на міжнародній арені і головуватиме на наступній Конференції ООН з океанів, і суперечить політичним інтересам… Росії! Країна-агресор заявила, що не ратифікує договір, і навіть намагалася заблокувати переговори. Тому для України важливо бути на “правильному боці” і в жодному разі не ігнорувати чи відмовлятися від підписання, ратифікації Угоди.
Підтримка глобальних екоцілей: підписання та ратифікація Угоди про відкрите море стане потужним політичним сигналом для європейських партнерів про те, що Україна, незважаючи на війну, віддана цілям у сфері захисту клімату та біорізноманіття і довкіллєвим пріоритетам Європи. Підписання Угоди відповідає меті Конвенції з біорізноманіття щодо захисту 30% океанів до 2030 року та цілям Паризької угоди, виконання яких Україна продовжує активно підтримувати. Як держава маємо зайняти чітку проєвропейську позицію, інакше залишимося в клубі незгодних на чолі з Росією.
Посилення впливу України на міжнародні рішення в Конвенції ООН з океанів і не тільки: вступ Угоди в дію зміцнить роль України в Конвенції з міжнародного морського права (бо Україна стане підписантом всіх трьох Угод в рамках Конвенції), що необхідно для протидії російським амбіціям у морських спорах, зокрема, диспуту щодо прав на тимчасово окуповані РФ акваторії Чорного та Азовського морів.
Участь в Угоді дозволить захищати свої інтереси, наприклад, від Росії, мета якої – використання відкритого моря та його ресурсів для економічного збагачення, зокрема через розробку ресурсів в Арктиці в умовах дедалі більшого звільнення акваторії від льодового покриву через зміну клімату. В умовах війни це питання надважливе, адже як держава маємо використовувати всі можливості для обмеження економічної активності Росії.
Участь в Угоді дає Україні чимало плюсів і фактично немає мінусів. Якщо Україна не долучиться до договору, у майбутньому ми втратимо можливість брати участь у формуванні міжнародної морської політики в зонах поза національною юрисдикцією, а це безпосередньо впливатиме на національні інтереси. Але й у сьогоденні, ігноруючи Угоду, ми можемо погіршити стосунки із союзниками, передусім із Францією.
Співавтор: Соф”я Садогурська, морська біологиня, експертка кліматичного відділу ГО “Екодія”
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об”єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Матеріали за темою
ESG навпомацки
12 травня, 16:30
Знищити не можна зберегти
29 квітня, 12:17
Чи стане біометан моторним пальним в Україні
21 квітня, 15:30
Чому Угода про відкрите море на часі для України?
Сергій Хараеколог, кампейнер Greenpeace Україна
Ми всі під прицілом шахраїв
Олександра МарченкоHead of Nadiyno.org
Зміна пріоритетів: як війна трансформує бюджет медицини
Михайло Медкочлен правління АТ “Укрексімбанк”
Тренди онлайн-торгівлі-2025
Ігор Сироватков. о. директора компанії “OLX Україна та Центральна Азія”, генеральний менеджер компанії “OLX нерухомість в Україні”
Підсанкційний бізнесмен проти АРМА: на чий бік стануть київські суди
Андрій Потьомкінадвокат
150 мільярдів інвестицій та ріст ВВП: чим обернеться угода із США
Андрій Длігачгенеральний директор Advanter Group
Економічна правда
© 2005-2025, Економічна правда
Реклама на сайті
Політика конфіденційності
Правила використання матеріалів УП
Принципи і правила роботи УП
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Економічну правду”.
Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”.
Матеріали з плашкою PROMOTED, НОВИНИ КОМПАНІЙ та ПОЗИЦІЯ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах. Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Cубєкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02163.
ТОВ “УП Медіа Плюс”
Адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 48, 50А
Телефон: +380 95 641 22 07
Source: Економічна Правда