“Зелений” шанс для вугілля
Українська правда
Усі розділи
Підтримати УП
Новини компаній
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
Спецпроєкти
Страховий гід
Виклики євроінтеграції
Власна справа
Від мрії до дії
Зелений перехід
Захист країни
Кошти в безпеці
Відбудова України
Ідеї, які змінюють міста
Бізнес-інтерв”ю
Кінець епохи офшорів
Просто про податки
Інновації в дії
Проекти “Українська правда”
Українська правда
Економічна правда
Європейська правда
Історична правда
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
Ольга Євстігнєєва
адвокаційна менеджерка євроінтеграційних реформ, аспірантка з кліматичної економіки
“Зелений” шанс для вугілля
16 квітня, 07:00
Посилання скопійовано
Як польська електростанція на біомасі може стати прикладом для України.
ЄС, запроваджуючи нові екологічні норми та директиву про зменшення промислового забруднення, зобов’язав країни-члени адаптуватися до жорсткіших вимог. Польща – не виняток. Яскравий приклад – електростанція ENEA Połaniec, яка з середини 2000-х пройшла масштабну трансформацію.
Зараз один з її блоків працює лише на біомасі, а у 2025 році заплановано запровадити використання 40% біопалива у всіх вугільних блоках.
В Україні тривалий час цих стандартів не було, тому системна модернізація маневрової генерації не відбулася. Біопаливо в електроенергетиці майже не використовується. У час війни та планування відбудови з’являється шанс впровадити нові підходи – конкурентні на ключовому для України ринку ЄС.
Від вугільної цитаделі до піонера біоенергетики
Збудована в 1979-1983 роках електростанція Połaniec спочатку працювала тільки на вугіллі. Вісім блоків сумарною потужністю 1 674 МВт стали символом енергонезалежності Польщі. У 2004 році ENEA почала перехід на біопаливо.
У 2008-2010 роках впровадили технологію спалювання біомаси з вугіллям, що зменшило викиди CO₂ без втрати потужності. У 2012 році станція запустила “зелений” блок потужністю 225 МВт – перший флюїдний котел на біомасі.
Проєкт Phoenix був спрямований на продовження експлуатаційного ресурсу станції та приведення її у відповідність до стандартів найкращих доступних технологій (BAT). Модернізація проходила двома етапами: у 2012-2015 роках та з 2019 року. При цьому кожен енергоблок виводився з експлуатації в середньому на 116 днів.
Як зазначає керівництво станції, усі інвестиції здійснив приватний капітал без державної підтримки, аби зберегти комерційну спроможність працювати на польському енергетичному ринку. Були модернізовані шість із семи вугільних блоків: встановлені SCR-системи для зниження викидів; реконструйовані турбіни (+2% ефективності, +17 МВт); оновлені генератори, трансформатори та системи очищення; досягнуті або перевищені норми щодо пилу та інших шкідливих викидів.
Ці речовини контролюють відповідно до екологічних норм Євросоюзу, зокрема в рамках імплементації директиви про промислові викиди (IED) та вимог BAT.
Технічна адаптація до екостандартів
Димові гази: модернізація електрофільтрів на блоках та установок з очищення димових газів, герметизація димового тракту, монтаж систем вимірювання та зменшення викидів ртуті, будівництво установки для зневоднення шламів.
Стічні води: розробка концепції модернізації, модернізація очисних споруд, будівництво установки для зневоднення шламів з очисних споруд.
Читайте також:
Задача із зірочкою. Який Green Deal пропонують Україні
Авторка побувала в диспетчерському центрі підприємства, де в режимі реального часу моніторяться викиди “на трубі”. Така система онлайн-контролю обов’язкова в країнах ЄС, але її запровадження в Україні роками блокували лобісти під час розгляду законопроєкту про зменшення промислового забруднення.
Мета Phoenix – відповідність нормативам і зростання ефективності та ринкової конкурентоспроможності. Ключовим стимулом стала вимога ЄС: не більше 550 г на кВт-год викидів CO₂. У межах “Проєкту 550” триває робота із збільшення частки біопалива, щоб шість блоків відповідали нормативам до початку 2026 року.
Управління проєктом: приклад для наслідування
ENEA обрала модель управління проєктом EPCM (Engineering, Procurement and Construction Management), яка передбачає окреме керування проєктуванням, закупівлями та будівництвом. Це дозволило оптимізувати витрати та зменшити вартість реалізації щонайменше на 20% порівняно з традиційною EPC-схемою.
У межах модернізації компанія уклала основні контракти (на котли, турбіни, генератори, блочні трансформатори, системи збудження, шинопроводи, SCR-установки) і понад 35 додаткових угод. Ключові елементи успіху – проєктний комітет з широкими повноваженнями, контрактування функціональності замість обсягів, гнучкість графіку та прозора комунікація з підрядниками, санкції за затримки та бюджетний резерв на непередбачене (10%).
На відміну від традиційної EPC-моделі, де один підрядник виконує всі три функції “під ключ”, EPCM передбачає, що замовник залишає за собою більше контролю, а керівна компанія лише координує окремі контракти та підрядників. Це дозволяє зменшити витрати (часто до 30%), уникати монополії одного великого виконавця, бути гнучкими щодо змін у проєкті та активніше залучати місцеві підрядні компанії.
Уроки для справедливого переходу
Połaniec – приклад поступової, але амбітної трансформації. Замість закриття вугільних потужностей – модернізація з урахуванням екологічних викликів. “Зелений” блок доводить: біоекономіка здатна вмонтуватися в індустріальну енергетику. Це радше еволюція, ніж революція, але саме в цьому її сила.
Połaniec демонструє, як поступова трансформація дає стратегічні результати. Для України цей досвід може стати орієнтиром: вугілля може зберегти роль резервного ресурсу, а створення повноцінної біржі біомаси – підвищити ліквідність аграрного та лісового секторів, посилити економічну мультиплікацію і сприяти інтеграції з ЄС. Над цим і працюємо: і щодо великої генерації ТЕС, і щодо муніципальних ТЕЦ.
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об”єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Матеріали за темою
Рубати більше чи зберігати ліси?
8 квітня, 08:00
Декарбонізація судноплавства та портів
26 березня, 17:00
Світ на порозі змін: чи варто продовжувати впровадження ESG?
17 лютого, 17:41
“Зелений” шанс для вугілля
Ольга Євстігнєєваадвокаційна менеджерка євроінтеграційних реформ, аспірантка з кліматичної економіки
Як змінити уявлення про людей з інвалідністю
Олексій Мірошниченкопрезидент Конфедерації роботодавців України
Що не так з фінансовою розвідкою?
Ольга Василевська-СмаглюкНародний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики
Ринок землі під забудову: що відбувається з цінами та чого очікувати далі
Ігор СироваткоВ.о. директора OLX Україна та Центральна Азія, генеральний менеджер OLX Нерухомість в Україні
Інвестиції в енергонезалежність: чому бізнес обирає СЕС
Олександр Ковпактехнічний директор компанії Atmosfera
Як війна змінила будівельний ринок України
Андрій Озейчукдиректор Rauta, голова ради директорів асоціації “Український центр сталевого будівництва”
Інші думки автора
Що ефективніше для декарбонізації: ракетні атаки чи податок на вуглець? Уроки Великої Британії
Якими будуть податки на вуглець
27% енергії з відновлювальних джерел. Чи досяжний показник для України до 2030 року?
Надія на біопаливо. Чи буде світло і тепло взимку?
Фонд декарбонізації: чи вдасться провести масштабну модернізацію економіки
Економічна правда
© 2005-2025, Економічна правда
Реклама на сайті
Політика конфіденційності
Правила використання матеріалів УП
Принципи і правила роботи УП
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Економічну правду”.
Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”.
Матеріали з плашкою PROMOTED, НОВИНИ КОМПАНІЙ та ПОЗИЦІЯ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах. Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Cубєкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02163.
ТОВ “УП Медіа Плюс”
Адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 48, 50А
Телефон: +380 95 641 22 07
Source: Економічна Правда
“Зеленый” шанс для угля
Украинская правда
Все разделы
Поддержать УП
Новости компаний
Спецпроекты
Weekly charts
Земельный гид
Спецпроекты
Страховий гід
Виклики євроінтеграції
Власна справа
Від мрії до дії
Зелений перехід
Захист країни
Кошти в безпеці
Відбудова України
Ідеї, які змінюють міста
Бизнес-интервью
Конец эпохи офшоров
Просто о налогах
Инновации в действии
Проекты “Украинская правда”
Украинская правда
Экономическая правда
Европейская правда
Историческая правда
Спецпроекты
Weekly charts
Земельный гид
Ольга Евстигнеева
менеджер по адвокации евроинтеграционных реформ, аспирант по климатической экономике
“Зеленый” шанс для угля
16 апреля, 07:00
Ссылка скопирована
Как польская электростанция на биомассе может стать примером для Украины.
ЕС, вводя новые экологические нормы и директиву об уменьшении промышленного загрязнения, обязал страны-члены адаптироваться к более жестким требованиям. Польша – не исключение. Яркий пример – электростанция ENEA Połaniec, которая с середины 2000-х прошла масштабную трансформацию.
Сейчас один из ее блоков работает только на биомассе, а в 2025 году запланировано ввести использование 40% биотоплива во всех угольных блоках.
В Украине долгое время этих стандартов не было, поэтому системная модернизация маневровой генерации не состоялась. Биотопливо в электроэнергетике почти не используется. Во время войны и планирования восстановления появляется шанс внедрить новые подходы – конкурентные на ключевом для Украины рынке ЕС.
От угольной цитадели до пионера биоэнергетики
Построенная в 1979-1983 годах электростанция Połaniec изначально работала только на угле. Восемь блоков суммарной мощностью 1 674 МВт стали символом энергонезависимости Польши. В 2004 году ENEA начала переход на биотопливо.
В 2008-2010 годах внедрили технологию сжигания биомассы с углем, что уменьшило выбросы CO₂ без потери мощности. В 2012 году станция запустила “зеленый” блок мощностью 225 МВт – первый флюидный котел на биомассе.
Проект Phoenix был направлен на продление эксплуатационного ресурса станции и приведение ее в соответствие со стандартами наилучших доступных технологий (BAT). Модернизация проходила в два этапа: в 2012-2015 годах и с 2019 года. При этом каждый энергоблок выводился из эксплуатации в среднем на 116 дней.
Как отмечает руководство станции, все инвестиции осуществил частный капитал без государственной поддержки, чтобы сохранить коммерческую способность работать на польском энергетическом рынке. Были модернизированы шесть из семи угольных блоков: установлены SCR-системы для снижения выбросов; реконструированы турбины (+2% эффективности, +17 МВт); обновлены генераторы, трансформаторы и системы очистки; достигнуты или превышены нормы по пыли и других вредных выбросов.
Эти вещества контролируют в соответствии с экологическими нормами Евросоюза, в частности в рамках имплементации директивы о промышленных выбросах (IED) и требований BAT.
Техническая адаптация к экостандартам
Дымовые газы: модернизация электрофильтров на блоках и установок по очистке дымовых газов, герметизация дымового тракта, монтаж систем измерения и уменьшения выбросов ртути, строительство установки для обезвоживания шламов.
Сточные воды: разработка концепции модернизации, модернизация очистных сооружений, строительство установки для обезвоживания шламов с очистных сооружений.
Читайте также:
Задача со звездочкой. Какой Green Deal предлагают Украине
Автор побывала в диспетчерском центре предприятия, где в режиме реального времени мониторятся выбросы “на трубе”. Такая система онлайн-контроля обязательна в странах ЕС, но ее введение в Украине годами блокировали лоббисты при рассмотрении законопроекта об уменьшении промышленного загрязнения.
Цель Phoenix – соответствие нормативам и рост эффективности и рыночной конкурентоспособности. Ключевым стимулом стало требование ЕС: не более 550 г на кВт-ч выбросов CO₂. В рамках “Проекта 550” продолжается работа по увеличению доли биотоплива, чтобы шесть блоков соответствовали нормативам к началу 2026 года.
Управление проектом: пример для подражания
ENEA выбрала модель управления проектом EPCM (Engineering, Procurement and Construction Management), которая предусматривает отдельное управление проектированием, закупками и строительством. Это позволило оптимизировать расходы и уменьшить стоимость реализации минимум на 20% по сравнению с традиционной EPC-схемой.
В рамках модернизации компания заключила основные контракты (на котлы, турбины, генераторы, блочные трансформаторы, системы возбуждения, шинопроводы, SCR-установки) и более 35 дополнительных соглашений. Ключевые элементы успеха – проектный комитет с широкими полномочиями, контрактирование функциональности вместо объемов, гибкость графика и прозрачная коммуникация с подрядчиками, санкции за задержки и бюджетный резерв на непредвиденное (10%).
В отличие от традиционной EPC-модели, где один подрядчик выполняет все три функции “под ключ”, EPCM предполагает, что заказчик оставляет за собой больше контроля, а управляющая компания только координирует отдельные контракты и подрядчиков. Это позволяет уменьшить расходы (часто до 30%), избегать монополии одного крупного исполнителя, быть гибкими в отношении изменений в проекте и активнее привлекать местные подрядные компании.
Уроки для справедливого перехода
Połaniec – пример постепенной, но амбициозной трансформации. Вместо закрытия угольных мощностей – модернизация с учетом экологических вызовов. “Зеленый” блок доказывает: биоэкономика способна встроиться в индустриальную энергетику. Это скорее эволюция, чем революция, но именно в этом ее сила.
Połaniec демонстрирует, как постепенная трансформация дает стратегические результаты. Для Украины этот опыт может стать ориентиром: уголь может сохранить роль резервного ресурса, а создание полноценной биржи биомассы – повысить ликвидность аграрного и лесного секторов, усилить экономическую мультипликацию и способствовать интеграции с ЕС. Над этим и работаем: и по большой генерации ТЭС, и по муниципальным ТЭЦ.
Колонка представляет собой вид материала, отражающего исключительно точку зрения автора. Она не претендует на объективность и всесторонность освещения темы, о которой идет речь. Мнение редакции “Экономической правды” и “Украинской правды” может не совпадать с точкой зрения автора. Редакция не несет ответственности за достоверность и толкование приведенной информации и выполняет исключительно роль носителя.
Материалы по теме
Рубить больше или сохранять леса?
8 апреля, 08:00
Декарбонизация судоходства и портов
26 марта, 17:00
Мир на пороге перемен: стоит ли продолжать внедрение ESG?
17 февраля, 17:41
“Зеленый” шанс для угля
Ольга Евстигнееваменеджер по адвокации евроинтеграционных реформ, аспирант по климатической экономике
Как изменить представление о людях с инвалидностью
Алексей Мирошниченкопрезидент Конфедерации работодателей Украины
Что не так с финансовой разведкой?
Ольга Василевская-Смаглюкнародный депутат, председатель подкомитета по вопросам функционирования платежных и информационных систем и предотвращения легализации (отмывания) доходов, полученных преступным путем
Рынок земли под застройку: что происходит с ценами и чего ожидать дальше
Игорь Сыроваткоруководитель департамента клиентского сервиса “OLX в Украине и Центральной Азии”
Инвестиции в энергонезависимость: почему бизнес выбирает СЭС
Александр Ковпактехнический директор компании Atmosfera
Как война изменила строительный рынок Украины
Андрей Озейчукдиректор Rauta, председатель совета директоров ассоциации “Украинский центр стального строительства”
Другие мнения автора
Что эффективнее для декарбонизации: ракетные атаки или налог на углерод? Уроки Великобритании
Какими будут налоги на углерод
27% энергии из возобновляемых источников. Достижим ли показатель для Украины до 2030 года?
Надежда на биотопливо. Будет ли свет и тепло зимой?
Фонд декарбонизации: удастся ли провести масштабную модернизацию экономики
Экономическая правда
© 2005-2025, Экономическая правда
Реклама на сайте
Политика конфиденциальности
Правила использования материалов УП
Принципы и правила работы УП
Использование материалов сайта только при условии ссылки (для интернет-изданий – гиперссылки) на “Экономическую правду”.
Все материалы, которые размещены на этом сайте со ссылкой на агентство “Интерфакс-Украина”, не подлежат дальнейшему воспроизведению и/или распространению в любой форме, иначе как с письменного разрешения агентства “Интерфакс-Украина”.
Материалы с плашкой PROMOTED, НОВОСТИ КОМПАНИЙ и ПОЗИЦИЯ являются рекламными и публикуются на правах рекламы. Редакция может не разделять взгляды, которые в них продвигаются. Материалы с плашкой СПЕЦПРОЕКТ и ЗА ПОДДЕРЖКУ также являются рекламными, однако редакция участвует в подготовке этого контента и разделяет мнения, высказанные в этих материалах. Редакция не несет ответственности за факты и оценочные суждения, обнародованные в рекламных материалах. Согласно украинскому законодательству ответственность за содержание рекламы несет рекламодатель.
Субъект в сфере онлайн-медиа; идентификатор медиа – R40-02163.
Source: Украинская правда