Життя після USAID. Що відбувається з українською медициною без американських грошей
Усі розділи
Підтримати УП
Спецпроєкти
Суспільство
Проєкти “Української правди”
Українська правда
Економічна правда
Європейська правда
Історична правда
Спецпроєкти
Війна і пам”ять
Війна і втрата
ЗАПИТАЙ ЖИТТЯ
Наплічники життя
Великий приклад об”єднання
Незламні, бо єдині
Допомога поруч
Повернутися до життя
Підтримай нас, щоб ми без обмежень могли продовжувати роботу – долучайся до Клубу УП!
Підтримай роботу журналістів
Життя після USAID. Що відбувається з українською медициною без американських грошей
Анастасія Мосорко
10 квітня, 06:00
Kevin Dietsch/Getty Images
Посилання скопійовано
Протягом останніх років USAID був одним із головних партнерів української медичної системи. Завдяки підтримці Агентства в Україні лікували ВІЛ і туберкульоз, запускали реабілітаційні центри, навчали лікарів, модернізували лікарні й розгортали програми з вакцинації.
Однак на початку 2025 року США оголосили про призупинення фінансування частини міжнародних програм. Деякі критично важливі медичні ініціативи вже зупинені, інші – під загрозою скорочення.
Що саме фінансував USAID? Як це вплине на пацієнтів, лікарів і майбутнє медичної системи? Та чи є шанс втримати досягнення останніх років без американських грошей?
Розбираємо по пунктах.
Що саме фінансував USAID у сфері охорони здоров’я?
Як USAID вплинув на медичну реформу в Україні – і що з нею буде далі?
“Доступні ліки” без підтримки: чи стане складніше отримувати медикаменти?
Що буде з ліками проти ВІЛ і туберкульозу?
Як допомога донорів сприяла підготовці лікарів і управлінців?
Яке обладнання та ресурси USAID надавав лікарням – і що може змінитися?
Що буде з вакцинацією в Україні без підтримки донора?
Як допомога USAID змінювала сферу реабілітації поранених?
Як компенсувати втрату підтримки USAID?
Що саме фінансував USAID у сфері охорони здоров’я?
Упродовж багатьох років міжнародна допомога, зокрема підтримка USAID, була одним із ключових факторів стабільності української медсистеми. Агентство США з міжнародного розвитку активно працювало в Україні ще з початку 1990-х. Програми USAID в Україні сприяли боротьбі з інфекційними захворюваннями, розвитку медичних установ, реабілітації поранених, цифровізації медицини та підготовці нових медичних кадрів.
USAID дозволяв втілювати важливі проєкти без перевантаження держбюджету
LUIS TATO/Getty Images
Завдяки цій підтримці вдалося реалізувати критично важливі проєкти без надмірного фінансового навантаження на державний бюджет, зазначає засновник центру “Медичний конструктор” Владислав Смірнов.
Програми USAID допомагали Україні:
контролювати поширення ВІЛ/СНІДу, туберкульозу;
надавати допомогу з реабілітації поранених військових;
готувати лікарів та медичних менеджерів;
оснащувати лікарні сучасним обладнанням;
здійснювати реформи в системі охорони здоров”я;
модернізувати лікарні та забезпечувати медзаклади сучасним обладнанням;
підтримувати вакцинацію населення.
Як USAID вплинув на медичну реформу в Україні – і що з нею буде далі?
Одна з важливих змін, яка сталася в Україні завдяки коштам USAID, – технічна та юридична підтримка медичної реформи. Агентство підтримувало зміну системи фінансування лікарень, розвиток електронного реєстру пацієнтів (eHealth) та забезпечення лікарень технічним оснащенням.
За словами Ірини Немирович, проєкти з підтримки впровадження медреформи не виконували критично важливих функцій, але вони допомагали державним установам отримувати необхідний інтелектуальний ресурс.
“Оскільки держслужба не може дозволити собі оплачувати висококваліфікованих фахівців, USAID забезпечував доступ до експертів та міжнародного досвіду під час впровадження медреформи”, – пояснює експертка.
На її думку, зупинка фінансування USAID може сповільнити реформу, оскільки тепер певні процеси затягнуться.
“Існує висока ймовірність, що деякі компоненти медичної реформи будуть переглянуті. Наприклад, впровадження нових механізмів фінансування лікарень або розширення пакета медичних гарантій може бути відкладене. Так само може значно загальмуватися процес цифровізації медицини в Україні. Це може сповільнити темпи реформи, проте дозволить зосередитися на забезпеченні основних медичних послуг”, – вважає засновник центру “Медичний конструктор” Владислав Смірнов.
Читайте також :
Медреформа: зупинити не можна продовжити
“Доступні ліки” без підтримки: чи стане складніше отримувати медикаменти?
Також за підтримки USAID в Україні реалізовувався проєкт “Безпечні, доступні, ефективні ліки для українців” (SAFEMed). Його метою було надання технічної та юридичної допомоги для реалізації програми “Доступні ліки”, за якою українці отримують ліки безкоштовно або купують їх з невеликою оплатою.
За дослідженням USAID SAFEMed у 2024 році, 80% пацієнтів користувалися програмою “Доступні ліки” понад рік, 78% відчули зменшення витрат на лікування, а 77% лікарів вважають, що програма значно покращила доступ до ліків.
Експерти зазначають, що USAID напряму не фінансував програму “Доступні ліки”, оскільки це урядова ініціатива. Програма фінансувалася з державного бюджету України, але технічна підтримка з боку USAID відігравала важливу роль у її адмініструванні, зазначає директорка Українського центру охорони здоров”я Ірина Немирович.
За її словами, фахівці USAID допомагали розробляти нормативно-правові акти, досліджували міжнародний досвід, давали рекомендації щодо розширення програми.
За словами засновника центру “Медичний конструктор” Владислава Смірнова, відсутність підтримки USAID може вплинути на:
зменшення кількості аптек-учасниць програми “Доступні ліки” через бюрократичні складнощі з адмініструванням процесу;
затримки у виплатах аптекам за відпущені ліки, що може призвести до небажання аптек брати участь у програмі;
обмеження доступу до деяких груп препаратів, оскільки без аналітичної підтримки USAID процес оновлення списку ліків може загальмуватися.
“Втрата цієї експертної підтримки вплине на темпи розвитку “Доступних ліків”, але пацієнти не залишаться без необхідних медикаментів”, – запевняє директорка Українського центру охорони здоров”я (UHC) Ірина Немирович.
Що буде з ліками проти ВІЛ і туберкульозу?
Одним з ключових напрямів підтримки USAID були програми епідеміологічного нагляду, лабораторного моніторингу та вакцинації для людей з ВІЛ/СНІДом і туберкульозом.
USAID фінансував закупівлю антиретровірусних препаратів та тестування, що було критично важливим для стримування поширення ВІЛ.
Скорочення фінансування USAID ставить під загрозу доступ до ліків для ВІЛ-інфікованих
GIANLUIGI GUERCIA/Getty Images
“Основний акцент був на проєктах, що стосувалися допомоги людям з інфекційними захворюваннями, біологічної безпеки тощо. У цих напрямках загалом бракує інших великих донорів – тобто фактично жоден уряд іншої країни не фінансує подібні ініціативи в Україні.
Частково підтримку надає ВООЗ, трохи – організація GAVI, яка займається вакцинацією. Але загалом саме USAID був основним джерелом фінансування. Його відсутність буде суттєво відчутною в цих напрямках”, – пояснює директорка Українського центру охорони здоров”я (UHC) Ірина Немирович.
Керівниця відділу управління та протидії туберкульозу Центру громадського здоров”я МОЗ Яна Терлєєва у коментарі для Medscape Medical News каже, що проєкти, які роками підтримувались USAID, відігравали ключову роль у боротьбі з туберкульозом в Україні.
“Лікування цих форм захворювання є надзвичайно витратним. Це змушує нас ставити собі питання: чи зможемо ми гарантувати повний доступ до життєво необхідних препаратів у майбутньому – особливо на тлі затяжної війни?»
Через масове переміщення населення – як усередині країни, так і за її межі – неконтрольоване поширення туберкульозу стає ще більшою загрозою. Ця ситуація – не лише проблема України, це глобальний виклик, що вимагає скоординованих дій з боку всіх зацікавлених сторін”, – каже Терлєєва.
Водночас, за даними Всесвітньої організації охорони здоров”я (ВООЗ), Україна увійшла до переліку восьми країн, які можуть зіткнутися з дефіцитом препаратів для лікування ВІЛ через скорочення фінансування USAID. У ВООЗ зазначили, що незабаром країни з цього списку можуть “повністю вичерпати запаси” цих життєво необхідних медикаментів.
Проте, за словами Ірини Немирович, нині ведуться неформальні обговорення щодо можливого збереження фінансування окремих напрямів з підтримки ВІЛ-інфікованих та хворих на туберкульоз, хоча в якому обсязі – поки невідомо.
Одним із обнадійливих сигналів стало те, що вже за місяць після новини про згортання програм USAID Україна отримала нову партію антиретровірусних препаратів TLD (тенофовір/ламівудин/долутегравір) від Надзвичайної ініціативи президента США з надання допомоги у боротьбі з ВІЛ/СНІД (PEPFAR).
Читайте також :
ООН: У світі щодня фіксуватимуть 2 тисячі нових випадків ВІЛ, якщо США не відновить USAID
Як допомога донорів сприяла підготовці лікарів і управлінців?
Агентство активно фінансувало тренінги, навчальні програми для сімейних лікарів, менеджерів медичних закладів та спеціалістів у прифронтових регіонах.
Велика частина грантів йшла на освітні проєкти для медиків. Їхнє припинення означатиме зниження якості медичних послуг, говорить засновник центру “Медичний конструктор” Владислав Смірнов.
“Брак підготовлених кадрів може стати одним із головних викликів для системи охорони здоров’я у найближчі роки. Втрата можливостей навчання новітніх методик діагностики та лікування може призвести до значного відставання української медицини від світових стандартів”, – вважає експерт.
На його думку, нині МОЗ може провести перегляд усіх чинних програм, скоротивши або тимчасово заморозивши ініціативи, які не мають безпосереднього впливу на життєво важливі медичні послуги. Це може торкнутися навчальних програм для адміністраторів медичних закладів, аналітичних досліджень чи пілотних проєктів, які ще не запущені на національному рівні.
Яке обладнання та ресурси USAID надавав лікарням – і що може змінитися?
За словами Ірини, USAID не забезпечував безпосереднє надання медпослуг, але сприяв покращенню умов для їхньої доступності. Американський донор фінансував закупівлю автомобілів для мобільних бригад, генераторів, кисневих концентраторів, холодильників для вакцин тощо.
Матеріальна допомога медичним закладам України в рамках грантових програм USAID охоплювала широкий спектр підтримки. Зокрема включала:
закупівлю медичного обладнання: за останні роки USAID профінансувало придбання тисяч одиниць медобладнання, зокрема апаратів штучної вентиляції легень (ШВЛ), діагностичного обладнання, мобільних ультразвукових апаратів та реанімобілів;
модернізацію лікарень: понад 150 лікарень були модернізовані завдяки донорським проєктам;
спорудження модульних амбулаторій: у деокупованих районах було збудовано або відновлено понад 20 модульних амбулаторій, що забезпечили доступ до медичних послуг у віддалених та постраждалих від конфлікту регіонах.
“Фінансування USAID становило десятки мільярдів доларів, що значно покращило інфраструктуру медицини в Україні. Зупинка цієї підтримки може призвести до серйозного гальмування модернізації медичної галузі та погіршення доступу до якісних медичних послуг”, – говорить засновник центру “Медичний конструктор” Владислав Смірнов.
Зокрема, за його словами, зупинка фінансування USAID вплине на:
скорочення мобільних бригад лікарів, що обслуговували сільські та прифронтові райони;
зниження рівня готовності лікарень до надзвичайних ситуацій, оскільки USAID фінансувало аварійні запаси медикаментів;
зменшення можливостей для лікування поранених у деокупованих районах через брак технічної підтримки;
збільшення навантаження на державний бюджет, що може сповільнити виплати медикам у регіонах.
Що буде з вакцинацією в Україні без підтримки донора?
Сприяння USAID відігравало важливу роль у підтримці кампаній вакцинації в Україні. Внесок Агентства охоплював інформаційні кампанії щодо імунізації, навчання медичних працівників, розбудову інституцій громадського здоров’я та запуск нових ініціатив, говорить голова Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики Федір Лапій.
“Можна привести коня до водопою, але змусити його пити воду – ні. Те саме з вакцинацією. У нас є вакцини, є інфраструктура, але якщо люди не приходять щепитися – програма імунопрофілактики не дає ефекту.
Саме тому USAID багато уваги приділяв комунікаційній складовій вакцинації. Вони допомагали створювати інформаційний простір, у якому люди отримували достовірні факти про вакцинацію”, – пояснює Лапій.
Наприклад, у 2022 році за підтримки USAID був запущений Національний портал з імунізації – хаб, де зібрані освітні матеріали, інформація про щеплення, відповіді на питання, дайджест із вакцинації, який оновлюється двічі на місяць.
USAID був ключовим партнером у просуванні вакцинації в Україні
Mirwantomuda/DEPOSITPHOTOS
USAID також підтримував створення регіональних Центрів контролю та профілактики хвороб (ЦКПХ) – за аналогією з американським CDC.
“Коли навесні 2023 року ці центри почали працювати, нам потрібно було створити відділи імунопрофілактики, підготувати фахівців, розробити стратегії на регіональному рівні. Ми проводили стратегічні сесії, писали регіональні програми, навчали персонал. Це велика робота за підтримки USAID, яка дозволила Україні поступово будувати стійку систему громадського здоров’я.
Але тепер ця реформа під загрозою. Проблема в тому, що альтернативи USAID є, але вони потребують часу. А часу у нас немає. Якщо зараз немає фінансування, через рік нам буде потрібно починати все з нуля. Вакцинація не може чекати рік”, – говорить Лапій.
Він нагадав, що восени 2024 року в Україні запустили перші аптеки, де можна було вакцинуватися від грипу. Тоді за підтримки USAID провели навчання перших 9 фармацевтів, потім ще 25 – вакцинація почала ставати доступною без візиту до лікаря.
Щоб розширити програму, планували навчання викладачів медичних університетів, які мали готувати майбутніх фармацевтів для роботи з вакцинами.
“Було відібрано 25 викладачів. Ми планували привезти їх до Києва, провести тижневе навчання, передати методичні матеріали. Але за тиждень до старту фінансування скасували.
Тобто програма вакцинації в аптеках ризикує залишитися лише пілотним проєктом, бо тепер немає ресурсів для підготовки нових фахівців”, – розповідає Лапій.
За його словами, альтернативи програмам від USAID є, але всі вони потребують часу на впровадження.
“Ми будемо звертатися до інших партнерів, до інших країн. Але зараз важко всім: ВООЗ переживає кризу, європейські країни готуються до війни і витрачають величезні бюджети”, – зазначає експерт.
Читайте також :
Вакцинує своїх дітей, а інших відмовляє: донька Кеннеді просить не призначати її кузена главою МОЗ США
Як допомога USAID змінювала сферу реабілітації поранених?
Серед проєктів, які USAID фінансував в Україні, були й програми реабілітації військових, які постраждали під час війни.
Програма Rehab4U з реабілітації воїнів, яку USAID планував реалізовувати впродовж п’яти років (до 2029 року), мала стати найбільшою інвестицією уряду США у фізичну реабілітацію в Україні.
Проєкт передбачав створення сучасних центрів реабілітації та забезпечення поранених військових та цивільних медичними засобами. Проте тепер реалізація програми під загрозою через відсутність фінансування, розповідає засновник центру “Медичний конструктор” Владислав Смірнов.
Ще один публічний кейс впливу згортання підтримки реабілітаційних програм – закриття лінії підтримки та вінницької філії Veteran Hub, де учасники бойових дій та їхні родини могли отримати консультацію юристів.
“Простір Veteran Hub у Вінниці відчинився 2020 року, а Лінія підтримки – 11 березня 2022 року і донині працювала 7 днів на тиждень. Від сьогодні ми маємо зупинити їхню роботу на невизначений строк. Це наслідок призупинення фінансування програм міжнародної допомоги Державним департаментом США”, – пояснили в організації 26 січня – за два дні після оголошення рішення Держдепу США про зупинку міжнародної допомоги.
Як компенсувати втрату підтримки USAID?
МОЗ та НСЗУ поки що не представили детального плану щодо компенсації втрати фінансування USAID.
Проте, на думку засновника центру “Медичний конструктор” Владислава Смірнова, із зупинкою допомоги від USAID Україна отримала унікальну можливість переосмислити модель фінансування охорони здоров’я, зробити її більш стійкою, менш залежною від зовнішніх донорів і більш ефективною у використанні наявних ресурсів.
Експерти вбачають у втраті фінансування USAID шанс для України зробити модель охорони здоров’я більш стійкою
Ezra Acayan/Getty Images
“Втрата фінансування від USAID не повинна стати крахом системи – навпаки, це має бути сигналом для мобілізації внутрішніх ресурсів, оптимізації витрат і розширення співпраці з новими міжнародними партнерами”, – вважає експерт.
Він зазначає, що українська медсистема втратила розкіш покладатися лише на донорів, тому прийшов час швидко залучати альтернативні джерела фінансування – співпрацювати з ЄС, ВООЗ, Світовим банком, міжнародними фондами, бізнесом і благодійниками.
“Європейський Союз вже анонсував намір розширити фінансову підтримку охорони здоров’я в Україні, зокрема через програми Європейського інвестиційного банку та фінансування структурних реформ у межах майбутньої інтеграції до ЄС. Також активізуються переговори з ВООЗ, Глобальним фондом та Світовим банком щодо можливого часткового фінансування програм, які раніше підтримувалися USAID”, – каже експерт.
Також доцільним у цій ситуації Смірнов вважає скорочення бюрократичних витрат та спрямування коштів туди, де вони найнеобхідніші.
“МОЗ може збільшити фінансування медичних програм за рахунок урізання інших видатків, як-от адміністративних витрат чи менш пріоритетних інфраструктурних проєктів. Однак у короткостроковій перспективі це може призвести до конфліктів із місцевими громадами, особливо в умовах децентралізації, коли регіони самі вирішують, куди спрямовувати ресурси”, – вважає експерт.
Головне сьогодні
Суспільство
На кораблі до останнього горіло світло: 3D-скан розкрив нові деталі загибелі “Титаніка”
Олена Барсукова—
9 квітня, 12:15
Суспільство
“Символ боротьби за життя”: помер собака, якого врятували з води після підриву Каховської ГЕС
Анна Коваленко—
9 квітня, 13:51
Суспільство
Ґвалтував власну онуку: на Київщині 57-річному чоловіку присудили 15 років тюрми
Олена Барсукова—
9 квітня, 13:00
Актори “Гаррі Поттера” та “Солтберна” зіграють у фільмі російського режисера
Анастасія Большакова—
9 квітня, 16:48
Суспільство
Ледве дихає і не бачить на одне око: на Київщині волонтери рятують собаку з пухлиною на голові
Анна Коваленко—
9 квітня, 18:43
Суспільство
Як зварити міцну каву з невеликої кількості зерен? Науковці розповіли секрет приготування
Анна Коваленко—
9 квітня, 19:42
© 2007-2025, Українська правда
Реклама на сайті
Політика конфіденційності
Правила використання матеріалів УП
Принципи і правила роботи УП
Текстові матеріали, розміщені на сайті life.pravda.com.ua, можна безкоштовно
використовувати в обсязі не більше 50% за умови прямого посилання у підзаголовку чи першому реченні
Матеріали з плашкою PROMOTED є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.
Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.
Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не
підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу
агентства “Інтерфакс-Україна”.
Source: Українська правда