Кремль у Брюсселі. Як працюють російські заводи в самому серці ЄС на четвертому році повномасштабного вторгнення
Усі розділи
Підтримати УП
Спецпроєкти
Проекти “Української правди”
Українська правда
Економічна правда
Європейська правда
Історична правда
Допомога ЗСУ
Верховна Рада
Борис Джонсон
Зеленський
коронавірус
Курська область
повітряна тривога
Сектор Гази
Слуга народу
Спецпроєкти
CYBERION: як мережа кіберклубів знайшла свою нішу та відкрила нові можливості для інвесторів
Святковий стіл без клопотів: готові страви та традиційні смаки у NOVUS
Як “Правило Болар” сприятиме зниженню цін на ліки
ТЕСТ: чи знаєте ви достатньо, щоб врятувати людину в критичній ситуації
“Побачити можливості й зробити це першим”: історії технологічного успіху українських підприємців
Кремль у Брюсселі. Як працюють російські заводи в самому серці ЄС на четвертому році повномасштабного вторгнення
Михайло Ткач — П”ятниця, 4 квітня 2025, 05:30
Від 24 лютого 2022 року українське суспільство вже бачило чимало прикладів цинічної гри західних партнерів за обидві сторони. Наприклад, лише напередодні нового 2025 року партнери, які всі три роки рішуче засуджували російську агресію, помітили існування “тіньового флоту” Росії, який попри санкції роками розвозив російську нафту по всьому світу. Не лише в усіх на очах, а й на радарах.
Водночас партнери і досі вдають, що не помічають скраплений російський газ, який щотижня заходить в європейські порти країн Європейського Союзу та членів НАТО. І багато інших живильних для російського бюджету продуктів продовжують їхати саме в той західний світ, якому Росія оголосила війну.
Чому це важливо?
Санкційна політика недарма має назву політики стримування. Адже що більше санкцій, то менше Росія продає товарів у цивілізований світ. Що менше РФ продає, то меншим є заробіток країни-агресора. А що меншим є заробіток, то менше Кремль може витрачати на агресію.
Однак цифри останніх трьох років свідчать, що Росія не лише має змогу і далі фінансувати війну проти України, а й щороку збільшує свій військовий бюджет на десятки мільярдів.
Чому це важливо саме зараз?
Після зміни президента США і, відповідно, зміни політики Сполучених Штатів щодо участі в міжнародній безпеці, лідери провідних країн Європи, керівники Європейського Союзу і НАТО мало не щотижня говорять про реальність військової загрози з боку Росії.
Говорять і продовжують фінансувати Росію десятками мільярдів євро. Але випадок, про який піде мова в нашому новому розслідуванні, взагалі безпрецедентний.
Адже Європа просто зараз продовжує закуповувати метал на тому російському заводі, який одночасно постачає метал на 22 підприємства оборонного комплексу Російської Федерації. Тобто одні вагони йдуть у Данію, Бельгію та Італію, а інші – на виробництво ракет, дронів, танків та навіть ядерної зброї. Ба більше, власник цього заводу має свої заводи в Європі, які також продовжують успішно працювати й сьогодні.
Гірничо-металургійний комплекс є третім головним джерелом економіки Росії після нафти й газу. І, за даними Eurostat, за три роки повномасштабного вторгнення Росія продала до країн ЄС продукції гірничо-металургійного комплексу (ГМК) майже на 10 мільярдів євро.
Подробиці – за посиланням.
Автор: Михайло Ткач
санкціїгрошіолігархиРосіяЄС
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Головне на Українській правді
Живий щит. Як росіяни прикривали свої штаби цивільними в Бучі
— Стас Козлюк
Повернення України. УП показує оцифровані в США столітні фотоархіви легіону Українських січових стрільців
— Євген Руденко
Історик Мараєв: Кубань має стати пороховою діжкою та джерелом проблем для Росії
— Софія Середа
Наташа, попала! Як колишня вихователька дитсадка збила російську ракету
— Рустем Халілов
Операція “Kudu”. Як українські військові навчаються у Великій Британії
— Ангеліна Страшкулич, Євген Будерацький
“Ми випрошуємо допомогу, як рибу на ринку”. Як зрада союзників призвела до розгрому у війні
— Михайло Кригель
“Оточення, як і каже командування, не було. Але і спланованого виходу теж не було”. Що відбувалося на Курщині в останній місяць оборони
— Ольга Кириленко
“В батальйоні створили черги з тих, хто буде розстрілювати полонених”. Як Росія страчує українських військових
— Софія Челяк
Ті, хто палить глибоку Росію. Велика історія 14-го полку безпілотних авіакомплексів
— Роман Романюк
Смертельний хаос. Що відбувається з оборонними закупівлями на тлі зупинки допомоги від США
— Роман Романюк
“Українська правда” в соцмережах:
Реклама на сайті
Політика конфіденційності
Правила використання матеріалів УП
Політика ШІ
Принципи і правила роботи УП
Як писати для УП
©2000-2025, Українська правда. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Українську правду” не нижче третього абзацу.
Будь-яке копіювання, публікація, передрук чи наступне поширення інформації, що містить посилання на “Інтерфакс-Україна”, суворо забороняється.
Матеріали з плашкою PROMOTED є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.
Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.
Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Cуб”єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02280.
ТОВ “УП Медіа Плюс”. Усі права захищені.
Адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 48, 50А
Телефон: +380 95 641 22 07
Засновник проекту: Георгій Гонгадзе
Головний редактор: Севгіль Мусаєва
Редактор-засновник: Олена Притула
E-mail редакції: editor@pravda.ua
Ми використовуємо cookies
Source: Михайло Ткач