Партнерство як актив

Українська правда

Усі розділи

Підтримати УП

Новини компаній

Спецпроєкти

Weekly charts

Земельний гід

Спецпроєкти

Говорить крипта

Страховий гід

Виклики євроінтеграції

Власна справа

Від мрії до дії

Зелений перехід

Захист країни

Кошти в безпеці

Відбудова України

Бізнес-інтерв”ю

Кінець епохи офшорів

Просто про податки

Ідеї, які змінюють міста

Проекти “Українська правда”

Українська правда

Економічна правда

Європейська правда

Історична правда

Спецпроєкти

Weekly charts

Земельний гід

Олександр Насіковський

cпіввласник групи компаній DIM

Партнерство як актив

16 травня, 08:00

Посилання скопійовано

Чому девелопери йдуть у партнерства з гравцями інших галузей.

В інформаційному просторі довкола будівельного бізнесу можна почути гучні слова: синергія, колаборація, спільні інвестиції. Але що довше я працюю на цьому ринку, то більше переконуюся: партнерство – це не тимчасовий тренд, а перевірений підхід та інструмент, щоб не лише витримати виклики ринку, а й знайти нові точки зростання і дати бустер для всіх учасників процесу.

Насправді ринок вже давно вимагає від забудовників шукати нетипові формати співпраці і тут я бачу щонайменше три ефективні варіанти.

Що дає партнерство в девелопменті: ключові вигоди

В умовах, коли крива попиту доволі непрогнозована і часто демонструє спадну динаміку, партнерство дає девелоперу змогу об’єднати ресурси, оптимізувати витрати та підвищити стійкість до ринкових викликів у турбулентні часи.

Мовою бізнесу це здоровий розподіл ризиків та вигоди. Кілька партнерів, об’єднаних тримати страховку спільно один для одного, залучати додаткові кошти та не відкладати будівництво через ринкові флуктуації.

Це також про поєднання експертиз. Наприклад, один партнер сильний у розумінні ринку, створенні висококонкурентного ліквідного продукту – житлових просторів, інший – у фінансових механізмах та залученні інвестицій. Коли ці компетенції об’єднуються, можна реалізовувати проєкти, які за інших умов були б тривалішими.

Партнерство відкриває двері до нових технологій та нетривіальних рішень. Це про інноваційність та масштаб. Впровадження “розумного будинку” та застосунку для мешканців, планування форматів житла – усе стає простішим, коли інвестуєш і думаєш спільно. Кожен партнер не просто додає ресурси, а примножує їх цінність. Це не 1 + 1 = 2, це 1 + 1 = 3, коли результат перевищує суму вкладень кожного.

Отже, партнерство може забезпечити розподіл ризиків, спільні компетенції та інноваційність. Постає питання: як його вибудувати? Розгляньмо три поширені формати, з якими я стикався в українських реаліях.

Три формати партнерства: який обрати

Єдиного перевіреного рецепта не існує. Є принаймні три поширені формати співпраці, з якими я стикався. Щоби вони працювали на спільну вигоду, варто розуміти, чим кожен з них відрізняється і коли їх доцільно застосовувати.

Спільні підприємства. У цьому форматі партнери створюють окрему юридичну особу, де кожен має чітко прописану частку. Розмір інвестицій, механізми розподілу прибутку та рівень відповідальності закладаються на етапі встановлення статуту.

Це непоганий варіант для масштабних і тривалих проєктів, особливо якщо ризики високі і кожна сторона прагне офіційно зафіксувати свою роль. У таку кооперацію зазвичай входять на старті. У багатьох європейських містах забудовники саме так співпрацюють з великими фондами, коли планують розбудовувати мікрорайони.

Ко-інвестування в конкретні проєкти. Інша схема – укладення договору про спільне фінансування. Кожен партнер вкладає кошти чи інші активи й отримує відсоток квартир чи грошовий прибуток. Цей формат зручний, коли потрібно швидко запустити проєкт, не навʼязуючи сторонам довгострокові зобов’язання.

Це стандартна практика для ринку. Ми теж мали ко-інвесторів, аби підсилити фінансовий потік не грішми покупців, стартувати оперативніше і не сповільнювати зведення інших споруд. Це корисно, коли одночасно реалізуєш кілька об’єктів і потрібен додатковий фінансовий імпульс. У результаті інвестори отримували або частину квартир, або грошовий дохід після продажу основного масиву житла.

Їм не потрібно було заглиблюватися в технічні деталі будівництва, а нам – розпорошувати власні ресурси між кількома будівельними майданчиками.

Альянси з компаніями із суміжних галузей. У сучасному девелопменті альянси між різними гравцями ринку будуються не лише навколо капіталу, а й навколо взаємного підсилення компетенцій. Це можливість подивитися на девелопмент крізь призму глобальних трендів, інновацій та постійного пошуку нових форматів.

Зазвичай у таких проєктах вистачає чітко прописаної угоди про взаємодію без створення юридичної особи. Ілюстрацією такого багатовекторного підходу до партнерства є наш альянс з Максимом Кріппою. Усі чули про його масштабні угоди на ринку (готель “Україна”, БЦ “Парус” – особливо під час великої війни).

Читайте також:

Новий олігарх чи Курченко-2. Хто такий Максим Кріппа і звідки в нього гроші?

Він також інвестує у високотехнологічні сфери, зокрема в розробку ігор. Така диверсифікація досвіду дає нам партнера, який також звик виходити за межі звичайного будівництва і готовий реалізовувати сміливі технологічні проєкти.

Для нашої компанії це означає, що ми можемо швидше втілювати нестандартні рішення в житловій нерухомості, вводити додаткові цифрові сервіси чи формати спільного простору, надихаючись креативним підходом гравців з інших галузей. У підсумку виграємо не тільки ми, а й мешканці, які отримують сучасні продумані середовища, і партнери, що розраховують на тривалу та стійку перспективу.

Саме в цьому я бачу сенс партнерств у девелопменті: синергія досвіду різних сфер здатна штовхати ринок уперед, пропонуючи людям більше, ніж будь-яка сторона могла б створити самотужки.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об”єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

будівництво

Матеріали за темою

Українська компанія побудує в Румунії швидкісну дорогу за 460 мільйонів євро

15 травня, 17:13

Скільки коштує державне будівництво?

14 травня, 08:00

Собівартість будівництва зросла вдвічі з початку великої війни: дефіцит працівників – 50%

8 травня, 13:58

Партнерство як актив

Олександр Насіковськийcпіввласник групи компаній DIM

Штучний інтелект у бізнесі: ілюзія чи game changer

Олег РомановIT-підприємець, AI-експерт, СЕО Time2Launch

Як зробити податкову та митну служби ефективними

Юлія Чумаккерівниця адвокаційного напряму Української ради бізнесу

Закон про добросовісних набувачів: сильні та слабкі сторони

Ірина Кобецьпартнерка, керівниця практики вирішення спорів юридичної групи LCF

Україна на шляху до SEPA: що це означає для кожного

Ольга Черевкокерівна партнерка юридичної компанії GLS

Що слід зробити для розвитку книжкової галузі

Дмитро Феліксовпідприємець, власник книгарні Readeat та квиткового сервісу Concert.ua

Інші думки автора

Три ключові тенденції ринку нерухомості України в 2024 році

Чи зможе пільгова програма іпотеки “єОселя” стати двигуном ринку новобудов

Чому пайова участь стримує ринок житлової нерухомості

Економічна правда

Реклама на сайті

Політика конфіденційності

Правила використання матеріалів УП

Принципи і правила роботи УП

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Економічну правду”.

Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”.

Матеріали з плашкою PROMOTED, НОВИНИ КОМПАНІЙ та ПОЗИЦІЯ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах. Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.

Cубєкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02163.

ТОВ “УП Медіа Плюс”

Адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 48, 50А

Телефон: +380 95 641 22 07

Source: Економічна Правда