Пройдіть ТЕСТ до Дня Києва – пориньте в минуле різних районів столиці
Усі розділи
Підтримати УП
Спецпроєкти
Суспільство
Проєкти “Української правди”
Українська правда
Економічна правда
Європейська правда
Історична правда
Спецпроєкти
Війна і пам”ять
Війна і втрата
ЗАПИТАЙ ЖИТТЯ
Наплічники життя
Великий приклад об”єднання
Незламні, бо єдині
Допомога поруч
Повернутися до життя
Пройдіть ТЕСТ до Дня Києва – пориньте у минуле різних районів столиці
Олена Барсукова
25 травня, 06:00
Старі фото Києва/Facebook
Старі фото Києва/Facebook
Посилання скопійовано
Київ – це не лише Софійський собор, Хрещатик і Рейтарська. Це ще й Реп’яхів Яр, Афанасівська балка, Водогін, ДВРЗ, Батиєва гора та Чоколівка.
Тут кожен схил має давню історію, і бруківка припорошена не лише каштановим цвітом, а й таємницями.
З 2001 року столиця офіційно поділена на 10 районів, кожен з яких має особливе минуле – від давніх слобід і урочищ до робітничих кварталів.
На правому березі розмістилися Оболонський, Подільський, Шевченківський, Печерський, Святошинський, Солом’янський і Голосіївський райони.
А на лівому березі – Дарницький, Деснянський і Дніпровський (так, ми не визнаємо жартів про те, що “лівий берег – це не Київ”).
Video Player is loading.
Current Time 0:00
Duration -:-
Stream Type LIVE
Seek to live, currently behind liveLIVE
Remaining Time –:-
Playback Rate
Descriptions
descriptions off, selected
subtitles settings, opens subtitles settings dialog
subtitles off, selected
Audio Track
Picture-in-Picture
This is a modal window.
Beginning of dialog window. Escape will cancel and close the window.
TextColorTransparency
BackgroundColorTransparency
WindowColorTransparency
Text Edge Style
Font Family
Reset restore all settings to the default values
Close Modal Dialog
End of dialog window.
Advertisement
До Дня Києва “УП. Життя” підготувала тест із цікавинками про різні райони столиці разом з Олександром Михайликом – києвознавцем і провідним бібліотекарем Центральної бібліотеки Соломʼянки імені Григорія Сковороди.
Перевірте себе та дізнайтеся щось нове про знайомі вулиці!
Який район зображено на цій фотографії 1980-х років?
Це житловий масив Оболонь, знятий для фотоальбому “Київський автограф” 1982 року. Район легко впізнати за високою будівлею, що нагадує качан кукурудзи.
Деснянський
Це житловий масив Оболонь, знятий для фотоальбому “Київський автограф” 1982 року. Район легко впізнати за високою будівлею, що нагадує качан кукурудзи.
Оболонський
Це житловий масив Оболонь, знятий для фотоальбому “Київський автограф” 1982 року. Район легко впізнати за високою будівлею, що нагадує качан кукурудзи.
Святошинський
Це житловий масив Оболонь, знятий для фотоальбому “Київський автограф” 1982 року. Район легко впізнати за високою будівлею, що нагадує качан кукурудзи.
Якого району Києва ніколи не існувало?
Деміївського
У столиці ніколи не існувало Совського району. Інші існували у 1918-1919 роках, а деякі – аж до 1921 року. (Фото старого Києва ілюстративне)
Шулявського
У столиці ніколи не існувало Совського району. Інші існували у 1918-1919 роках, а деякі – аж до 1921 року. (Фото старого Києва ілюстративне)
У столиці ніколи не існувало Совського району. Інші існували у 1918-1919 роках, а деякі – аж до 1921 року. (Фото старого Києва ілюстративне)
Куренівського
У столиці ніколи не існувало Совського району. Інші існували у 1918-1919 роках, а деякі – аж до 1921 року. (Фото старого Києва ілюстративне)
Як у 1930-х називався Поділ?
У часи радянської окупації, а саме у 1930-х роках, Поділ офіційно називався Петрівкою. (На фото – Поділ 1950-х з плівки Ведернікова)
У часи радянської окупації, а саме у 1930-х роках, Поділ офіційно називався Петрівкою. (На фото – Поділ 1950-х з плівки Ведернікова)
У часи радянської окупації, а саме у 1930-х роках, Поділ офіційно називався Петрівкою. (На фото – Поділ 1950-х з плівки Ведернікова)
У часи радянської окупації, а саме у 1930-х роках, Поділ офіційно називався Петрівкою. (На фото – Поділ 1950-х з плівки Ведернікова)
Якій із маленьких європейських держав за площею дорівнює Голосіївський район?
Площа Голосіївського району (156 км²) майже дорівнює площі королівства Ліхтенштейн (160 км²). До речі, Голосіївський район також є одним із найзеленіших у столиці. (На фото – історична місцевість Деміївка)
Площа Голосіївського району (156 км²) майже дорівнює площі королівства Ліхтенштейн (160 км²). До речі, Голосіївський район також є одним із найзеленіших у столиці. (На фото – історична місцевість Деміївка)
Ліхтенштейн
Площа Голосіївського району (156 км²) майже дорівнює площі королівства Ліхтенштейн (160 км²). До речі, Голосіївський район також є одним із найзеленіших у столиці. (На фото – історична місцевість Деміївка)
Площа Голосіївського району (156 км²) майже дорівнює площі королівства Ліхтенштейн (160 км²). До речі, Голосіївський район також є одним із найзеленіших у столиці. (На фото – історична місцевість Деміївка)
Де в Києві вперше відкрили електричний трамвай?
У 1892 році на Подолі відкрили перший електричний трамвай. Маршрут пролягав від Думської площі (тепер частина сучасної Контрактової площі) до Царського саду (нині Маріїнський парк). (На фото – трамвай на Володимирському узвозі)
У 1892 році на Подолі відкрили перший електричний трамвай. Маршрут пролягав від Думської площі (тепер частина сучасної Контрактової площі) до Царського саду (нині Маріїнський парк). (На фото – трамвай на Володимирському узвозі)
У 1892 році на Подолі відкрили перший електричний трамвай. Маршрут пролягав від Думської площі (тепер частина сучасної Контрактової площі) до Царського саду (нині Маріїнський парк). (На фото – трамвай на Володимирському узвозі)
У 1892 році на Подолі відкрили перший електричний трамвай. Маршрут пролягав від Думської площі (тепер частина сучасної Контрактової площі) до Царського саду (нині Маріїнський парк). (На фото – трамвай на Володимирському узвозі)
Що колись було на місці масиву Оболонь?
Однойменне село
На місці Оболонь до його появи були заплавні луки та озера. Тут і досі збереглося чимало з них, зокрема Йорданське, Кирилівське, Біле та Лугове. (На фото – озеро Йорданське у 1980-х)
Заплавні луки та озера
На місці Оболонь до його появи були заплавні луки та озера. Тут і досі збереглося чимало з них, зокрема Йорданське, Кирилівське, Біле та Лугове. (На фото – озеро Йорданське у 1980-х)
Промислова забудова
На місці Оболонь до його появи були заплавні луки та озера. Тут і досі збереглося чимало з них, зокрема Йорданське, Кирилівське, Біле та Лугове. (На фото – озеро Йорданське у 1980-х)
Русло Дніпра
На місці Оболонь до його появи були заплавні луки та озера. Тут і досі збереглося чимало з них, зокрема Йорданське, Кирилівське, Біле та Лугове. (На фото – озеро Йорданське у 1980-х)
Який житловий масив є найбільшим у Києві?
Харківський
Найбільшим масивом Києва є Вигурівщина-Троєщина (у народі просто Троєщина), збудована у 1980-х роках. Нині масив є частиною Деснянського району.
Найбільшим масивом Києва є Вигурівщина-Троєщина (у народі просто Троєщина), збудована у 1980-х роках. Нині масив є частиною Деснянського району.
Найбільшим масивом Києва є Вигурівщина-Троєщина (у народі просто Троєщина), збудована у 1980-х роках. Нині масив є частиною Деснянського району.
Вигурівщина-Троєщина
Найбільшим масивом Києва є Вигурівщина-Троєщина (у народі просто Троєщина), збудована у 1980-х роках. Нині масив є частиною Деснянського району.
У якій місцевості зробили це фото 1937 року?
Це фото святошинського санаторію, зроблене у 1937 році. Колись цей санаторій неподалік від залізниці був приміським елітним курортом. З 2001 року місцевість Святошин належить до Святошинського району міста.
Це фото святошинського санаторію, зроблене у 1937 році. Колись цей санаторій неподалік від залізниці був приміським елітним курортом. З 2001 року місцевість Святошин належить до Святошинського району міста.
Це фото святошинського санаторію, зроблене у 1937 році. Колись цей санаторій неподалік від залізниці був приміським елітним курортом. З 2001 року місцевість Святошин належить до Святошинського району міста.
Це фото святошинського санаторію, зроблене у 1937 році. Колись цей санаторій неподалік від залізниці був приміським елітним курортом. З 2001 року місцевість Святошин належить до Святошинського району міста.
На якому житловому масиві є найдовший у Києві житловий будинок?
Найдовший у Києві житловий будинок стоїть на масиві Теремки І за адресою вулиця Заболотного, 2-122. Його довжина по осі – 1246 м, а з розгалужен-нями – 2128 м, що робить його другим за довжиною в Україні (після будинку в Луцьку). Будинок має 68 секцій та 4496 квартир, у яких живуть 12,6 тисячі осіб. Цей дім – український рекордсме-н за кількістю мешканців.
Найдовший у Києві житловий будинок стоїть на масиві Теремки І за адресою вулиця Заболотного, 2-122. Його довжина по осі – 1246 м, а з розгалужен-нями – 2128 м, що робить його другим за довжиною в Україні (після будинку в Луцьку). Будинок має 68 секцій та 4496 квартир, у яких живуть 12,6 тисячі осіб. Цей дім – український рекордсме-н за кількістю мешканців.
Найдовший у Києві житловий будинок стоїть на масиві Теремки І за адресою вулиця Заболотного, 2-122. Його довжина по осі – 1246 м, а з розгалужен-нями – 2128 м, що робить його другим за довжиною в Україні (після будинку в Луцьку). Будинок має 68 секцій та 4496 квартир, у яких живуть 12,6 тисячі осіб. Цей дім – український рекордсме-н за кількістю мешканців.
Найдовший у Києві житловий будинок стоїть на масиві Теремки І за адресою вулиця Заболотного, 2-122. Його довжина по осі – 1246 м, а з розгалужен-нями – 2128 м, що робить його другим за довжиною в Україні (після будинку в Луцьку). Будинок має 68 секцій та 4496 квартир, у яких живуть 12,6 тисячі осіб. Цей дім – український рекордсме-н за кількістю мешканців.
Який із житлових масивів Києва першим збудували на місці знесеного поселення?
Це Березняки. Колись на місці цього житлового масиву було відоме з XVIII ст. поселення Кухмістерська слобідка та хутір Березняки, але у 1960-х їх знесли. На фото, до речі, Березняки у 1970-х.
Лісовий масив
Це Березняки. Колись на місці цього житлового масиву було відоме з XVIII ст. поселення Кухмістерська слобідка та хутір Березняки, але у 1960-х їх знесли. На фото, до речі, Березняки у 1970-х.
Це Березняки. Колись на місці цього житлового масиву було відоме з XVIII ст. поселення Кухмістерська слобідка та хутір Березняки, але у 1960-х їх знесли. На фото, до речі, Березняки у 1970-х.
Воскресенський масив
Це Березняки. Колись на місці цього житлового масиву було відоме з XVIII ст. поселення Кухмістерська слобідка та хутір Березняки, але у 1960-х їх знесли. На фото, до речі, Березняки у 1970-х.
Яка з цих станцій метро розташована НЕ у Дарницькому районі?
Іронічно, але метро “Дарниця” розташоване у Дніпровському, а не Дарницькому районі Києва. А маленька річка Дарниця, до речі, протікає здебільшого в межах Дарницького району. (Фото: В. Фалін. Поїзд метро між станціями “Дарниця” та “Комсомольська” (нині “Чернігівська”), 1985)
Іронічно, але метро “Дарниця” розташоване у Дніпровському, а не Дарницькому районі Києва. А маленька річка Дарниця, до речі, протікає здебільшого в межах Дарницького району. (Фото: В. Фалін. Поїзд метро між станціями “Дарниця” та “Комсомольська” (нині “Чернігівська”), 1985)
Іронічно, але метро “Дарниця” розташоване у Дніпровському, а не Дарницькому районі Києва. А маленька річка Дарниця, до речі, протікає здебільшого в межах Дарницького району. (Фото: В. Фалін. Поїзд метро між станціями “Дарниця” та “Комсомольська” (нині “Чернігівська”), 1985)
Іронічно, але метро “Дарниця” розташоване у Дніпровському, а не Дарницькому районі Києва. А маленька річка Дарниця, до речі, протікає здебільшого в межах Дарницького району. (Фото: В. Фалін. Поїзд метро між станціями “Дарниця” та “Комсомольська” (нині “Чернігівська”), 1985)
Де розташована площа-рекордсменка за кількістю перейменувань?
На межі Дніпровського і Деснянського районів
Рекордсменом за кількістю перейменувань є Європейська площа, розташована на межі Печерського та Шевченківського районів, як і Хрещатик. У різний час вона мала такі найменування: Кінна, Театральна, Європейська, Царська, Третього Інтернаціоналу, Сталіна, Ленінського Комсомолу. А сучасна “Європейська” – це вже 8 назва за 200 років.
На межі Оболонського та Подільського районів
Рекордсменом за кількістю перейменувань є Європейська площа, розташована на межі Печерського та Шевченківського районів, як і Хрещатик. У різний час вона мала такі найменування: Кінна, Театральна, Європейська, Царська, Третього Інтернаціоналу, Сталіна, Ленінського Комсомолу. А сучасна “Європейська” – це вже 8 назва за 200 років.
На межі Печерського та Шевченківського районів
Рекордсменом за кількістю перейменувань є Європейська площа, розташована на межі Печерського та Шевченківського районів, як і Хрещатик. У різний час вона мала такі найменування: Кінна, Театральна, Європейська, Царська, Третього Інтернаціоналу, Сталіна, Ленінського Комсомолу. А сучасна “Європейська” – це вже 8 назва за 200 років.
Яка місцевість відома тим, що там знайшли залишки курганного могильника?
Батиєва гора
Це Батиєва гора у Соломʼянському районі, розташована над річкою Либідь між Протасовим і Кучминими ярами. У ХІХ столітті тут знайшли понад 50 курганів-могильників, які належать до Зарубинецької культури (II-IV ст.).
Вітряні гори
Це Батиєва гора у Соломʼянському районі, розташована над річкою Либідь між Протасовим і Кучминими ярами. У ХІХ столітті тут знайшли понад 50 курганів-могильників, які належать до Зарубинецької культури (II-IV ст.).
Це Батиєва гора у Соломʼянському районі, розташована над річкою Либідь між Протасовим і Кучминими ярами. У ХІХ столітті тут знайшли понад 50 курганів-могильників, які належать до Зарубинецької культури (II-IV ст.).
Це Батиєва гора у Соломʼянському районі, розташована над річкою Либідь між Протасовим і Кучминими ярами. У ХІХ столітті тут знайшли понад 50 курганів-могильників, які належать до Зарубинецької культури (II-IV ст.).
До якого району належать історичні місцевості Татарка, Кудрявець, Реп”яхів Яр, Афанасівський яр?
Подільський
Історичні місцевості Татарка, Кудрявець, Репʼяхів Яр і Афанасівський яр розташовані на північних і північно-західних схилах Старого Києва. Вони входять до складу Шевченківського району, як і Сирець, Лукʼянівка та Шулявка (остання – на фото).
Шевченківський
Історичні місцевості Татарка, Кудрявець, Репʼяхів Яр і Афанасівський яр розташовані на північних і північно-західних схилах Старого Києва. Вони входять до складу Шевченківського району, як і Сирець, Лукʼянівка та Шулявка (остання – на фото).
Святошинський
Історичні місцевості Татарка, Кудрявець, Репʼяхів Яр і Афанасівський яр розташовані на північних і північно-західних схилах Старого Києва. Вони входять до складу Шевченківського району, як і Сирець, Лукʼянівка та Шулявка (остання – на фото).
Соломʼянський
Історичні місцевості Татарка, Кудрявець, Репʼяхів Яр і Афанасівський яр розташовані на північних і північно-західних схилах Старого Києва. Вони входять до складу Шевченківського району, як і Сирець, Лукʼянівка та Шулявка (остання – на фото).
На якій історичній місцевості розташовується Лівобережна?
Микільська слобідка виникла на землях Микільсько-Пустинського монастиря на межі XV-XVI. На місці Микільської слобідки нині – частина місцевості Лівобережної у Дніпровському районі Києва. Також на Лівобережжі колись були Рязанова і Кухмістерська слобідки.
(Так, фото з Микільської Слобідки)
Микільська слобідка
Микільська слобідка виникла на землях Микільсько-Пустинського монастиря на межі XV-XVI. На місці Микільської слобідки нині – частина місцевості Лівобережної у Дніпровському районі Києва. Також на Лівобережжі колись були Рязанова і Кухмістерська слобідки.
(Так, фото з Микільської Слобідки)
Соломарівка
Микільська слобідка виникла на землях Микільсько-Пустинського монастиря на межі XV-XVI. На місці Микільської слобідки нині – частина місцевості Лівобережної у Дніпровському районі Києва. Також на Лівобережжі колись були Рязанова і Кухмістерська слобідки.
(Так, фото з Микільської Слобідки)
Читайте також :
День Києва: чи впізнаєте ви столицю на старих фотографіях? ТЕСТ
© 2007-2025, Українська правда
Реклама на сайті
Політика конфіденційності
Правила використання матеріалів УП
Принципи і правила роботи УП
Текстові матеріали, розміщені на сайті life.pravda.com.ua, можна безкоштовно
використовувати в обсязі не більше 50% за умови прямого посилання у підзаголовку чи першому реченні
Матеріали з плашкою PROMOTED є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.
Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.
Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не
підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу
агентства “Інтерфакс-Україна”.
Source: Українська правда