Росія у війні застосувала хімічну зброю вже більше ніж 10 тисяч разів, – головний спеціаліст управління РХБЗ Антон Гончар

Усі розділи

Підтримати УП

Спецпроєкти

Проекти “Української правди”

Українська правда

Економічна правда

Європейська правда

Історична правда

Допомога ЗСУ

Верховна Рада
Борис Джонсон
Зеленський

коронавірус
Курська область
повітряна тривога

Сектор Гази
Слуга народу

Спецпроєкти

Наповнитись силою та відновитись: яким може бути літній відпочинок у Bukovel
Як емоції впливають на їжу в родині. ТЕСТ + корисні вправи
Активне довголіття українців: як “Астарта” та Мінсоцполітики дивляться на вік по-новому
Реформа старшої школи: що змінюється для вчительства
Історії мешканців Запоріжжя, які беруть відповідальність за покращення місцевих громад

Росія у війні застосувала хімічну зброю вже більше ніж 10 тисяч разів, – головний спеціаліст управління РХБЗ Антон Гончар

Євген Будерацький — Четвер, 17 липня 2025, 05:30

колаж: Андрій Калістратенко

В середині липня Верховна представниця Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас заявила, що Росія збільшує застосування хімічної зброї у війні проти України.

Така стурбованість головної дипломатки ЄС ґрунтується на звітах німецької та нідерландської розвідки. За їхніми даними, від початку повномасштабного вторгнення Росія щонайменше 9 тисяч разів застосовувала хімічну зброю на території України.

Яку саме хімічну зброю Росія найчастіше використовує у війні проти України? Яким чином фіксуються випадки використання хімзброї? Чи начиняють росіяни “Шахеди” хімічними речовинами?

Всі ці питання “Українська правда” поставила головному спеціалісту управління радіаційного, хімічного і біологічного захисту Командування Сил підтримки Збройних сил України Антону Гончару.

“Навіть простий оцет і запах від цибулі – в певному сенсі небезпечні хімічні речовини”

– Антоне, в очах звичайного українця словосполучення “хімічна зброя” вже звучить як страшилка. Але люди мало розуміють, що це за явище. Якщо простими словами, що таке хімічна зброя?

– Перш за все, хімічна зброя – це засоби, способи доставки, способи зберігання бойових отруйних речовин. Наприклад, іприт, зарин, зоман, VХ або з більш відомого – бойова отруйна речовина “Новічок”, якою 2018 року в Солсбері отруїли родину Скрипалів.

Сама хімічна зброя ділиться на певні підтипи та категорії: шкірно-наривної, нервово-паралітичної дії і т.д.. Тобто та сама речовина, яка має токсичні властивості, яка діє на організм, або вона хоче, щоб ви якнайшвидше померли, або щоб вам було максимально дискомфортно.

Наступне – небезпечні хімічні речовини, які у великій концентрації або в малій, незалежно від того, як вони застосовуються, можуть погано впливати на наш організм. Наприклад, навіть простий оцет у великій концентрації буде для вас якоїсь подразнюючої дії. Запах від цибулі у вас також щось подразнює – слизова оболонка очей, вам погано. Це небезпечна хімічна речовина.

І тому хімічна зброя – це те, що використовується і заборонено Конвенцією про зберігання, застосування і вироблення хімічної зброї; небезпечні хімічні речовини – це ті речовини, які можуть застосовуватися проти людини.

Незабаром доступ до матеріалів на “Українській правді” може стати платним.

Але ми вважаємо, що якісний контент має бути доступний для всіх, тож до останнього не будемо вводити обмеження. Підтримайте нас, аби і ми без обмежень могли продовжувати роботу – долучайтеся до Клубу УП!
Дізнатись більше

– Коли говорять про хімічну зброю, згадують передусім про Першу світову, яку також часто називають “війною хіміків”. Як хімзброя трансформувалася до нашого часу і як її використовує ворог?

– Під час Першої світової хлор розпилявся, ставилися бочки і, відповідно, по вітру пускався дим. Але і в той час, і зараз вітер ніхто не відміняв. І якщо ми розпилимо такий же самий хлор, все залежатиме від того вітру, від швидкості і в яку сторону він буде дути. Це дуже просто.

Потім почали адаптовувати, розробляти різні типи хімзброї під якісь різні задачі з максимальним ефектом із мінімальними затратами. Тому зараз є велика проблема в прекурсорах, тобто тих речовинах, які, з”єднуючись між собою, створюють хімічну зброю.

Зарин, іприт, “Новічок” – це все хімічна зброя, заборонена Конвенцією. Вона складається з багатьох статей, і там є три додатки. У цих додатках описана вся хімічна зброя, яка заборонена.

Якщо говорити про Російську Федерацію, то в них є всі можливості для того, щоб виробляти, забезпечувати, проводити дослідження і, як бачите, забезпечувати підрозділи хімзброєю. Хоча вони 2018 року сказали ОЗХЗ (Організації із заборони хімічної зброї – УП), що всі свої запаси знищили. Але, знаючи, як Росія може обходити закони, правила, навіть людські поняття, до них повна недовіра.

Постійна універсалізація хімічної зброї, вдосконалення призвели до того, що всі країни сказали: чекайте, це не по-людськи, це не по нормах міжнародного права, це не по нормах ведення війни.

І тому зараз ми бачимо, що є Організація із заборони хімічної зброї, 193 країни підписали Конвенцію про хімзброю, яку, щоправда, не всі ратифікували. Ми ратифікували. Ми взагалі кращі. У нас хімічної зброї немає й ніколи не було. А Росія, попри те, що є підписантом Конвенції про заборону хімічної зброї, напряму її порушує.

– Росія ратифікувала Конвенцію?

– Так. Вона порушує першу статтю, де за 5 пунктом не можна застосовувати небезпечні хімічні речовини, які призначені проти натовпу, як засіб ведення війни.

Наприклад, такі засоби, як РГ-Во (ручна хімічна граната російського виробництва – УП), як К-51 (радянська ручна аерозольна “сльозогінна” граната – УП) не можна використовувати як засіб ведення війни. Для розгону демонстрації – будь ласка, але як засіб ведення війни – не можна.

– А чому їх можна використовувати для розгону демонстрацій?

– Тому що, якщо є натовп, якась неправомірна демонстрація, яку треба розігнати, то в людей є можливість покинути цей район, де знаходиться небезпечна хімічна речовина. Можна відійти, промити очі, подихати повітрям.

У військовослужбовця такої можливості немає, тому що він виконує завдання з оборони України. Він не може взяти й покинути траншею, окоп, бліндаж, вийти подихати повітрям і т.д.. Це неможливо. Тому як засіб ведення війни вона заборонена.

Ручна хімічна граната російського виробництва РГ-Во

Всі фото надані пресслужбою Командування Сил підтримки ЗСУ

– Чому ми про одні речовини чуємо часто, а про інші – ні? Наприклад, багато хто чув про зарин, тому що його було використано в Сирії і за нього давали великі санкції, а про інші, які теж використовувалися, не говорять…

– Тому що деякі речовини набагато простіше виготовити. Є прекурсори, які легше дістати, які легше з”єднати між собою, які легше, так скажемо, змішати між собою, і ось – у нас буде речовина, наприклад, шкірно-наривної дії. Але для того, щоб створити нервово-паралітичну, яка буде напряму впливати на наш організм, потрібно набагато більше функціоналу, набагато більше можливостей для виготовлення, забезпечення.

Тобто у нас є такі ходові, скажімо, наприклад, як машини “Renault”, а є, так скажемо, як “Новічок”, поки погано вивчений, це як “Maybach”. Вони існують не в такій кількості, як хімічна зброя, яку вже використовували. Тому що це важко виготовляти, важко зберігати.

“Не головне те, що ви знаєте, а те, що ви зможете довести”

– Ви згадали “Новічок”, і мені одразу спало на думку вбивство Степана Бандери, де була використана отрута, або відоме “вбивство парасолькою” болгарського дисидента Георгія Маркова 1978 року. Як часто хімічна зброя використовувалася спецслужбами для ліквідації незгодних із політичних мотивів?

– Є такий фільм “Законослухняний громадянин”. І там є дуже хороша фраза: “Не головне те, що ви знаєте, а те, що ви зможете довести”. Те ж саме й тут. Ми можемо знати про багато випадків – де, що, як, але буде рахуватися тільки те, що лабораторно доведено і що доведено в суді.

Зараз це зробити простіше, бо на даний час є можливість виявляти хімічні сполуки навіть дистанційно. Наприклад, у випадку з товаришем Навальним речовини були виявлені дистанційно. Виявили, що є якась хімічна сполука, яка по своїй спектрометрії (метод визначення структури речовини – УП) нагадує, що це може бути щось з бойової отруйної речовини. Раніше в нас не було таких нових приладів, засобів виявлення. Зараз їх теж не так багато, як потрібно б було, але все-таки вони є.

– В сучасній історії згадується, наприклад, отруєння Віктора Ющенка. Це була хімічна зброя?

– Ми маємо чіткий список хімічної зброї і розпливчастий перелік небезпечних хімічних речовин. Навіть оцет, як я вже сказав, може бути небезпечною хімічною речовиною, залежно від концентрації. Якщо брати кейс Ющенка, то ми можемо сказати, що це була не хімічна зброя, а небезпечна хімічна речовина. Тому що та речовина, яка застосувалася проти нього (діоксин – УП), в списках ОЗХЗ не значиться.

“Росія почала застосовувати хімічну зброю ще в 2014–2015 роках”

– Давайте перейдемо безпосередньо до українсько-російської війни. Чому про використання хімічної зброї переважно дізнаємося зі звітів західних спецслужб. В нас є якась своя статистика?

– В нас є Командування сил підтримки, звідки я, і в нас є мобільні групи з відбору проб. Це спеціалізовані групи, які дуже мобільні, швидкі, оснащені найновішими засобами, які саме ці проби і відбирають, назвемо це так, разом із СБУ або ССО. Це ті люди, які відбирають на лінії бойового зіткнення проби небезпечних хімічних речовин, гранат, засобів ураження, одяг, фільтруючі коробки з протигазами і т.д..

На даний час з лютого 2023 року зафіксовано більше ніж 10 тисяч випадків застосування небезпечних хімічних речовин на полі бою. За попередню добу це 7 випадків, за попередній місяць це 760 випадків приблизно.

Мобільні групи виявляють зразки використаної хімічної зброї по всій лінії фронту

– А чому з лютого 2023 року?

– До того часу в нас не було таких можливостей, щоб ми правильно організували відбір цих проб. В Організації із заборони хімічної зброї є така штука, як ланцюжок притягнення до відповідальності в суді. Якщо щось буде неправильно або щось буде порушено, відповідно, в суді вони не зможуть представити це як речовий доказ.

Наші служби прекрасно з цим всім справляються, ще раз їм велика подяка. Вони не тільки в нас в Україні порушують кримінальні провадження, а також на міжнародному суді через ОЗХЗ. Вони видають протокол, згідно з яким вони кажуть: так, на лінії бойового зіткнення проти українських підрозділів була застосована, наприклад, ось така граната, що порушує 1 статтю пункту 5 Конвенції з заборони хімічної зброї, підписантом є і Росія, і Україна. Тобто хто винен? Правильно. Потикаємо на них пальцем. Збройні сили України цього ніколи не застосовували, а росіяни постійно.

Насправді, русня почала застосовувати хімзброю ще з 2014–2015 років, це просто ми не мали механізмів фіксації.

– А як це відбувається безпосередньо на лінії бойового зіткнення? Якось слабко уявляю, як можна, наприклад, на нуль приїхати і щось забрати. Як туди отримати доступ?

– Це найцікавіше. Наші мобільні групи відбору проб разом із “рексами” з СБУ підготовлені працювати як вночі, так і вдень; є РЕБ, все-все максимально укомплектовано. Ви маєте розуміти, що ви їдете туди, вас уже 100% будуть чекати. Залітають, швидко відбирають, всі вже прекрасно розуміють, що, хто за що відповідає, де ставити машину, де що робити, з ким говорити, що відбирати і т.д..

– Коли найчастіше застосовується хімзброя? На яких напрямках її найбільше і які з підрозділів ворога найбільш у тому помічені?

– Ті напрямки, де їм треба витискати наших оборонців, де, грубо кажучи, з теорії Росії, їх треба викурювати. Найбільший ефект хімічні гранати дають, коли тепла пора доби, коли йде максимальне випарування. Тобто літо, весна, осінь. Зима не так, воно притухає.

Наступне – вдень чи вночі. Тут уже питання 50 на 50. Вони приблизно в тій самій кореляції застосовують, тільки вдень трохи більше, тому що у них відбуваються активні штурми і, відповідно, під них вони застосовують небезпечні хімічні речовини.

Найбільше, якщо ми беремо у відсотках до штурмів, це, звичайно, Покровський напрямок, Куп”янськ, Лиман і все-все інше.

Військові РХБЗ отримали додаткові дієві інструменти для виявлення хімічних речовин

– В останніх звітах постійно згадується така речовина, як хлорпікрин. Це найрозповсюдженіша речовина, яка застосовується росіянами?

– Раніше хлорпікрин застосовували для того, щоб перевірити протигази. Тобто бралася палатка, надягалися військовослужбовцями протигази, капався хлорпікрин, він випаровувався. І якщо правильно підігнаний протигаз, то, відповідно, ви нічого не відчуваєте, виходите з палатки. Якщо погано підігнаний протигаз або фільтруюча коробка погано фільтрує, відповідно, ви починаєте захекуватися, сльозяться очі і т.д.. Це радянщина. На Росії є дуже багато запасів цього хлорпікрину саме для обкурювання і вони його застосовують.

– Хлорпікрин найбільше фіксується тільки в гранатах чи в артилерійських якихось снарядах? Простіше кажучи, вони начиняють хімічними речовинами щось ще окрім гранат?

– 88% – це застосування гранат різних типів: РГВО, К-51 і т.д.. Все Інше – артилерійські снаряди, ще менше – прості аерозолі, які десь можуть розпилити, тому що це контактні бої – може бути все.

На другому місці по застосуванню – саморобні прилади. Простіше кажучи, береться лампочка, заправляється туди хлорпікрин, якась рідина, і скидається з безпілотного літального апарата. Її важко підібрати, тому що, самі розумієте, вона буде на всій місцевості. Але наші мобільні групи з цим справляються.

– У людей часто викликають паніку кадри того, що у нас називають “фосфорними бомбами”. Можете пояснити природу цього явища і чи використання таких засобів є порушенням Конвенції про хімзброю?

– Фосфорні бомби, фосфорні боєприпаси – це не хімічні речовини взагалі. Ми їх відокремили. Там застосовується білий фосфор. Для чого це робиться? Перше, це освітлення, друге, це запалювання всього, що знаходиться там, куди він буде падати. Тому що він горить при високих температурах, його загасити майже неможливо. Ви, напевно, бачили, як він горить, як він розпилюється. Тобто це дуже багато маленьких таких точкових вогників.

– Термобаричні боєприпаси підпадають під хімічну зброю чи ні?

– Ні. Термобаричні боєприпаси також не підпадають під хімічну зброю. У них зовсім інший ефект – створення надлишкового тиску. Вони прекрасно себе зарекомендували, тобто як і реактивні піхотні вогнемети, як і гранати термобаричні, які скидуються з безпілотника, там ціла лінійка у нас є, ну і як мобільні реактивні вогнеметні системи “Сівалка”.

– Давайте перейдемо до розвінчування міфів. Чи можуть росіяни в “Шахеди” начиняти якісь хімічні речовини, щоб при зальоті на житловий масив щось розпилювати?

– А який сенс? Якщо “Шахед” летить вибухати, який сенс того, що вони туди поставлять? Все ж залежить від тих умов, у які потрапляє хімічна речовина. Якщо це великий вітер, температура повітря висока, то буквально до пів години – і нічого не буде. Це неправда, я хочу відразу сказати: не ведіться на фейки. Це дезінформація від РФ.

– Ви знаєте тих, хто дає хімзброю російським підрозділам? Чи є якісь спецпідрозділи в російських військах, які роблять щось на кшталт радіаційної, біологічної чи хімічної зброї?

– Так, там є науково-дослідні такі лабораторії, які це виготовляють. А по тих, хто це дає в підрозділи, хочеться згадати минулорічний випадок. У них був такий начальник військ РХБ (радіаційної і хімічної боротьби – УП) Кіріллов, генерал. 16 грудня 2024 року Служба безпеки України оголосила йому підозру, а 17 грудня вони його звільнили за допомогою вибухівки самокату. Дуже ефективно, тому що він напряму давав команди стосовно розподілення і забезпечення передових підрозділів, які стоять на лінії бойового зіткнення, цими гранатами, і давав вказівки.

– А є підрозділ російської армії, який найбільше помічений у використанні хімічної зброї?

– 155-а бригада морпіхів, ну й інші.

– На завершення давайте спробуємо поговорити про те, як виглядає хімічний, біологічний, радіаційний захист і що робити? Коли боятися, коли панікувати, а коли цього всього не робити?

– Саме головне, якщо у вас є певні знання, вміння та навички, то ви вже не боїтеся, ви вже знаєте. Мінусуємо страх.

Наступне. Засоби захисту. Ніяким чином не залишати десь осторонь засоби захисту, завжди тримати засоби захисту із собою. Це протигаз, респіратор, окуляри, фільтруючі коробки.

Далі: всі небезпечні хімічні речовини, які ми розглядаємо, або хімічна зброя – це не зовсім гази, це рідини. Так, вони леткі, але це рідини. Завжди осторонь будьте від незрозумілих рідин або різких запахів. Якщо почули різкий запах, покличте, будь ласка, наших експертів, ми вам допоможемо.

І останнє – не вестися на фейки, завжди перевіряти інформацію і довіряти лише офіційним джерелам.

Євген Будерацький, УП

зброяросійсько-українська війнавоєнні злочиниЗбройні силиРосія

Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Головне на Українській правді

“Непокараний Зло”. Весілля року українців в Італії
— Михайло Ткач

“Коли вже закінчиться війна?” Про що не варто питати військових
— Михайло Кригель

Чому так складно збити “Шахед” – репортаж УП з нічного чергування на Сумщині
— Ольга Кириленко, Тимур Хачуєв

Костянтин Немічев: У 2023 році росіяни пили воду з калюж і не здавались. У 2024 – здаються, бо не привезли провізію
— Тетяна Даниленко

Прем”єрка в урядовому “Кварталі”. Чи зможе Свириденко замінити Шмигаля
— Роман Романюк

Єгор Фірсов: Варто готуватись, що росіяни пробуватимуть залітати на FPV аж до передмістя Києва
— Євген Будерацький

Коло президента. Нові подробиці корупційної справи, в якій фігурує віцепрем”єр-міністр Олексій Чернишов
— Михайло Ткач

Пункт збору. Як працюють “розподільники” ТЦК і чому в армію потрапляють непридатні
— Ангеліна Страшкулич

“Ви наступаєте на Тьоткіно? Ми наступаємо на граблі”. Що відбувається на Сумщині, якою рухається російська армія
— Ольга Кириленко

Схеми vs “диктатура”. Чим пахне нова битва Зеленського і Кличка за Київ
— Євген Будерацький, Роман Романюк

“Українська правда” в соцмережах:

Реклама на сайті

Політика конфіденційності

Правила використання матеріалів УП

Політика ШІ

Принципи і правила роботи УП

Як писати для УП

Будь-яке копіювання, публікація, передрук чи наступне поширення інформації, що містить посилання на “Інтерфакс-Україна”, суворо забороняється.
Матеріали з плашкою PROMOTED є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.

Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.

Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.

Cуб”єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02280.

ТОВ “УП Медіа Плюс”. Усі права захищені.

Адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 48, 50А

Телефон: +380 95 641 22 07

Засновник проекту: Георгій Гонгадзе

Головний редактор: Севгіль Мусаєва

Редактор-засновник: Олена Притула

E-mail редакції: editor@pravda.ua

Ми використовуємо cookies

Source: Євген Будерацький