Смерть, якої могло не бути: де ми опинилися

Усі розділи

Підтримати УП

Спецпроєкти

Проекти “Української правди”

Українська правда

Економічна правда

Європейська правда

Історична правда

Допомога ЗСУ

Верховна Рада
Борис Джонсон
Зеленський

коронавірус
Курська область
повітряна тривога

Сектор Гази
Слуга народу

Спецпроєкти

Навчившись виживати – вчитися, щоб жити: як український малий бізнес прокачує свої навички
“Моя дитина – не мій хрест”. Як і чому піддаються стигматизації діти з інвалідністю
Коли дім перестає бути домом: історія жінки, яка втекла від побоїв у родині
Гранти Європейського Союзу: можливостей для молоді стає все більше
Чому Україні важливо вже зараз серйозно підійти до підготовки до вступу в ЄС

Підтримай нас, аби ми без обмежень могли продовжувати роботу – долучайся до Клубу УП!
Підтримай роботу журналістів УП

Аліна Михайлова

керівниця медичної служби “УЛЬФ”

Смерть, якої могло не бути: де ми опинилися

Понеділок, 03 лютого 2025, 09:55

Вбивство військовослужбовця на Полтавщині – це не просто кримінальний злочин, це вирок суспільству, в якому ми зараз живемо. Смерть людини, яка виконувала свій обов’язок перед державою, стала кульмінацією багаторічного суспільного і державного провалу, де кожен наче має свої закони й правду.

Спробуймо поглянути на картину ширше. В Україні зараз, у розпал повномасштабної війни, ситуація виглядає як хаотичний конвеєр зламу правил і принципів. В той час, коли одні добровільно йдуть на фронт і гинуть під обстрілами, інші шукають лазівки, щоб за 8–12 тисяч доларів виїхати за кордон і спокійно жити. Мобілізація перетворилася на театр, де замість системного підходу панують паніка і зловживання. Окремі військові комісаріати давно втратили довіру, перетворившись на символи корупції.

І ось у цьому контексті трапляється вбивство. Людина бере зброю і стріляє у військового. Для чого? Щоб “звільнити” знайомого від обов’язків служби? У що ми перетворюємося як нація? Як ми можемо перемагати ворога на фронті, коли в тилу точиться інша, внутрішня війна – війна за несправедливість і власну вигоду?

Цей випадок показує, як тонка межа між героїзмом і зрадою. Військові, які повертаються з передової, бачать розділену країну: ті, хто б’ються за кожен метр своєї землі, і ті, хто просто чекає, щоб “це все” закінчилося без їхньої участі. Тих, хто має мільйонні статки і уникнув мобілізації, жодним чином не зачіпають трагедії інших. І це вже не поодинокий випадок – це системний розлад.

Закони в Україні рівні для всіх – так, принаймні, заявляє Конституція. Але в реальності ми стикаємося з тим, що “рівніші” мають більше прав і можливостей. Як пояснити солдату, який у мороз тримає позиції, що хтось за великі гроші виїхав і п’є каву в Берліні чи Варшаві? Як пояснити його матері, що на її сина дивляться, як на розхідний матеріал? Як пояснити людям, що життя військового має цінність, коли в тилу його готові вбити за автомат?

Це не окрема проблема мобілізації чи злочинності. Це комплексний провал довіри між владою, суспільством і законом. Якщо ми далі будемо рухатися в цьому напрямку – країна почне катастрофічно втрачати внутрішній фундамент. Зневіра поширюється, як інфекція, вразивши майже всі соціальні інститути.

У нашої держави зараз два фронти – зовнішній і внутрішній. І якщо ми дозволимо розвалу тилу продовжуватися, жодна перемога на передовій не матиме значення. Війна – це час жорстких рішень і чесних підходів. Ми не маємо права забувати, що справедливість – не просто поняття з підручників. Справедливість – це те, що або об’єднує, або руйнує націю.

Ми можемо перемогти ворога на полі бою, але чи зможемо подолати ворога в собі? Чи зможемо стати єдиною державою, де закон буде понад усе? Це питання, на яке відповідь залежить від кожного з нас. І, на жаль, часу на роздуми залишилося дуже мало. Він взагалі є? Чи ми вже в “піке”?

Аліна Михайлова

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об”єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція “Української правди” не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.

ТЦКвбивствосуспільствовійна

Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Аліна Михайлова

Пияцтво і наркотики — це рак армії. Ті, хто обирає деградацію, не мають права бути тут

17 грудня 2024, 15:19

Другого шансу не буде

30 листопада 2023, 17:00

Усі колонки автора

Смерть, якої могло не бути: де ми опинилися

Аліна Михайлова
керівниця медичної служби “УЛЬФ”

Управління та лідерство в епоху потрясінь: уроки Давоса

Олександр Романішин
ексзаступник міністра економіки

Дональд Трамп змінює торгові правила для світу. Що має робити Україна

Тарас Качка
заступник міністра з питань розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства

Війську потрібні і дрони, і люди: як знайти баланс між армією та виробництвом

Командування Сухопутних військ

Рік павербанків для енергосистеми

Олександр Селищев
Генеральний директор ДТЕК ВДЕ

Україна розвиває імпакт-економіку та стає осередком технологічних інновацій

Ніна Левчук
керівник відділу продажів Google в CEE-регіоні, коуч і кар”єрний консультант

“Українська правда” в соцмережах:

Реклама на сайті

Політика конфіденційності

Правила використання матеріалів УП

Політика ШІ

Ґендерні політики

Принципи і правила роботи УП

Як писати для УП

Будь-яке копіювання, публікація, передрук чи наступне поширення інформації, що містить посилання на “Інтерфакс-Україна”, суворо забороняється.
Матеріали з плашкою PROMOTED є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.

Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.

Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.

Cуб”єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02280.

ТОВ “УП Медіа Плюс”. Усі права захищені.

Засновник проекту: Георгій Гонгадзе

Головний редактор: Севгіль Мусаєва

Редактор-засновник: Олена Притула

E-mail редакції: editor@pravda.ua

Ми використовуємо cookies

Source: Аліна Михайлова