Творці майбутнього: як українські ідеї підкорюють космос

Усі розділи

Підтримати УП

Спецпроєкти

Проекти “Української правди”

Українська правда

Економічна правда

Європейська правда

Історична правда

Допомога ЗСУ

Верховна Рада
Борис Джонсон
Зеленський

коронавірус
Курська область
повітряна тривога

Сектор Гази
Слуга народу

Спецпроєкти

Перші кроки у разі ДТП: алгоритм дій в різних ситуаціях
Коли можеш навчатись у зручному форматі: як працюють безбар”єрні автошколи
Майбутнє оборонних проєктів: інтерв’ю з головою наглядової ради холдингу Octava Capital
CYBERION: як мережа кіберклубів знайшла свою нішу та відкрила нові можливості для інвесторів
Святковий стіл без клопотів: готові страви та традиційні смаки у NOVUS

Роман Мудрий

доктор юридичних наук

Творці майбутнього: як українські ідеї підкорюють космос

Субота, 12 квітня 2025, 09:00

Українці століттями формували ідеї підкорення космосу – від Сковороди і Федорова до Ціолковського, Корольова та Кондратюка. Сьогодні Україна має шанс реалізувати свій величезний потенціал і знову стати творцем майбутнього. Головне – його не проґавити.

12 квітня в Україні відзначають День працівників ракетно-космічної галузі – день, коли ми вшановуємо досягнення наших фахівців в освоєнні космосу та розвитку космічних технологій. Ця дата є символом національного прогресу в галузі наукових досліджень і технічних інновацій, спрямованих на підкорення Всесвіту. Саме в цей час варто згадати, що людина, яка має Ідею і втілює її в життя, – це справжній творець майбутнього. Ідеї, що надихають одних, часто здаються нездійсненними іншим. Але саме в цій боротьбі мрії з реальністю народжується прогрес. Різниця між фантастикою і футуристикою не завжди очевидна, але вона існує – і її визначають ті, хто наважується діяти.

Нещодавня новина про створення Управління космічної політики в Міністерстві оборони України викликала хвилю скептицизму й глузливих коментарів від тих, хто не бачить далі власного носа. Але чи замислювались ці критики, що таке космос для людства? Чи знають вони, що NASA вже у 2026 році планує висадити першу жінку та чоловіка на Місяць у межах програми “Артеміда”, а до 2040 року – відправити астронавтів на Марс? Чи чули вони, що марсіанську дослідну станцію в пустелі Сан-Рафаель очолює українець Сергій Якимов?

Подумайте: ви могли народитися в епоху, коли в будинку не було стаціонарного телефону чи сучасних комунікацій, а тепер стаєте свідками колонізації космосу. Усі ці комп’ютери, штучний інтелект, високі технології, якими ми користуємося щодня, з’явилися зокрема завдяки необхідності освоювати космічний простір. І в цьому процесі українці відіграють далеко не останню роль.

Український космос: від мрії до реальності

Україна – одна з космічних держав світу. Ми маємо п’ять систем запуску ракет у космос і багатовікову історію ідей, гіпотез, винаходів та відкриттів, що змінювали уявлення людства про Всесвіт. Але чи замислювались ви, звідки взагалі взялася ідея підкорення космосу? Хто став її творцем, і як українці долучилися до цього цивілізаційного поступу?

Усе почалося ще в XVIII столітті, коли Григорій Сковорода закладав перші камені українського космізму – філософії, що поєднувала людину, природу і Всесвіт.

Пізніше, у XIX столітті, Микола Федоров, якого вважають засновником космізму, запропонував ідею “Спільної справи” – об’єднання людства заради освоєння космосу й навіть воскресіння померлих через розвиток технологій. Його думки надихнули ціле покоління мрійників, серед яких був і українець за походженням Костянтин Ціолковський – батько ракетобудування. Саме він сказав: “Земля є колискою людства, але ж не вічно жити нам в колисці”.

Ці ідеї підхопив Володимир Вернадський, геніальний український учений, який розвинув вчення про біосферу і ноосферу, пов’язавши долю людства з космосом. У той же час у Києві Михайло Кравчук, математик і засновник школи українських конструкторів космічної техніки, передавав естафету знань своїм учням, що в майбутньому стануть легендами космічної галузі – Архип Люлька, Сергій Корольов, Володимир Челомей.

“Моя любов – Україна і математика”, – любив наголошувати Михайло Кравчук. І саме його науковим доробком під час створення першого комп”ютера послуговувався американець Джон Вінсент Атанасов. Свого роду це підтвердило ідею Федорова про всебічний розвиток технологій на шляху до бажання освоїти Космос.

Не менш вражає внесок Олександра Шаргея (Юрія Кондратюка), який захопився ідеями космізму, написав працю “Завоювання міжпланетних просторів”, де вивів основне рівняння польоту ракети та виклав теорію багатоступеневих ракет. Саме його славнозвісна “Траса Кондратюка” відкрила людству шлях на Місяць.

Його ідеї втілив у життя інший етнічний українець – Михайло Яримович, системотехнік програми “Аполлон” і в подальшому один із керівників NASA.

А Сергій Корольов, чиє ім’я відоме кожному, подарував світові перший супутник, першу міжконтинентальну ракету і перший політ людини в космос. Але для мене надважливим є те, що Корольов був сенсотворним українцем. Саме на його прохання Павло Попович, перший український космонавт, заспівав у космосі “Дивлюсь я на небо та й думку гадаю” – і ця пісня стала частиною історії Людської цивілізації.

Валентин Глушко створив ракетно-космічний комплекс “Енергія-Буран” та станцію “Мир”. Він також ініціював створення музею Авіації та Космонавтики в Полтаві. Михайло Янгель, головний конструктор КБ “Південне”, розробив супутники “Космос”, “Циклон” та “Зеніт”.

Кожен із них був не просто вченим чи інженером, а сенсотворцем, який бачив у космосі майбутнє людства і наполегливо втілював цю мрію в життя.

Варто згадати і видатного запоріжця Володимира Горбуліна, що сприяв створенню Національного космічного агентства України та нині є авторитетним членом Міжнародної академії космонавтики.

Окремої уваги заслуговує Леонід Каденюк – перший і наразі єдиний космонавт незалежної України. Він провів у космосі 15 діб, 16 годин і 32 хвилини на борту американського шаттла “Коламбія”.

До цього переліку мрійників і творців майбутнього варто додати ще одного українця – Макса Полякова, засновника аерокосмічної компанії Firefly Aerospace, що розробляє легкі ракети-носії для запуску вантажів у космос і також є учасницею програми “Артеміда”. До речі, він також є моїм земляком, уродженцем Запоріжжя – міста, яке дало світові не одного творця космічних ідей.

Час мріяти сміливіше

Сьогодні, коли ми вшановуємо досягнення українських фахівців у освоєнні космосу, варто згадати цей величезний спадок.

Знаючи про ту кількість людей і внесок, що зробили прості Українці-мрійники, ми можемо відчути наскільки потужною є сила Ідеї!

Тож вважаю створення Управління космічної політики в Міністерстві оборони надзвичайно актуальним і затребуваним рішенням.

Так, Україна втратила багато часу через недалекоглядність окремих управлінців. Але потенціал нікуди не зник. Ми – нація мрійників і творців, які століттями доводили, що ідеї можуть змінювати світ.

Не бійтеся своїх Мрій. Бійтеся їх не реалізувати. Дійте. Будьте сміливішими.

Бо “Ніщо не зупинить ідею, час якої настав”.

Космос чекає на нас!

Роман Мудрий, доктор юридичних наук, автор ідеї та ініціатор проєкту міста майбутнього Верум

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об”єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція “Української правди” не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.

Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Роман Мудрий

Як боротьба з катуваннями обернулася тиском на бізнес

25 лютого 2025, 17:30

“Кагарлицька справа”. Історія розкриття

22 листопада 2024, 14:00

Як зменшити тиск на бізнес без законодавчих змін

25 червня 2024, 09:00

Усі колонки автора

Творці майбутнього: як українські ідеї підкорюють космос

Роман Мудрий
доктор юридичних наук

Штучний інтелект у правосудді: ефективність, ризики та неминучість

Олексій Гнатенко
радник та керівник практики вирішення спорів у Juscutum

Чиє обличчя у дзеркалі? Правда про стандарти та атаки на українську адвокатуру

Валентин Гвоздій
заступник голови Національної асоціації адвокатів України, керуючий партнер GOLAW, адвокат

“Лицар картатої ковдри”: чому в щирість мобілізації Насірова ніхто не повірив

Вікторія Карпінська
редакторка Transparency International Ukraine

Правосуддя в обхід Путіна: проблема імунітетів

Гюндуз Мамедов
кандидат юридичних наук, заступник Генпрокурора України у 2019-2022 роках

Контракти на озброєння: високі ставки, юридичні ризики і як їх знизити

Владислав Бандровський
Старший юрист Sayenko Kharenko, заступник голови комітету з міжнародного права Асоціації правників України

“Українська правда” в соцмережах:

Реклама на сайті

Політика конфіденційності

Правила використання матеріалів УП

Політика ШІ

Принципи і правила роботи УП

Як писати для УП

Будь-яке копіювання, публікація, передрук чи наступне поширення інформації, що містить посилання на “Інтерфакс-Україна”, суворо забороняється.
Матеріали з плашкою PROMOTED є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.

Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.

Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.

Cуб”єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02280.

ТОВ “УП Медіа Плюс”. Усі права захищені.

Засновник проекту: Георгій Гонгадзе

Головний редактор: Севгіль Мусаєва

Редактор-засновник: Олена Притула

E-mail редакції: editor@pravda.ua

Ми використовуємо cookies

Source: Роман Мудрий