Нішевий шоколад з виняткових какао-бобів. Історія сестер-підприємиць з Луцька
Українська правда
Усі розділи
Підтримати УП
Публікації
Новини компаній
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
Спецпроєкти
Власна справа
Від мрії до дії
Зелений перехід
Захист країни
Кошти в безпеці
Відбудова України
Інновації в дії
Просто про податки
Ідеї, які змінюють міста
Бізнес-інтерв”ю
Кінець епохи офшорів
Успішна приватизація
Еко промисловість
Проекти “Українська правда”
Українська правда
Економічна правда
Європейська правда
Історична правда
Публікації
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
Нішевий шоколад з виняткових какао-бобів. Історія сестер-підприємиць з Луцька
Володимир Рихліцький—16 січня, 09:00
Колаж: Андрій Калістратенко
Посилання скопійовано
Лучанки почали виробляти шоколад з теруарних какао-бобів і виграли шість нагород на конкурсі в Лондоні. Чим особливий їхній продукт?
У грудні 2024 року український крафтовий шоколад від Sisters A. Chocolate отримав золоту та пʼять срібних нагород на міжнародному конкурсі Academy of Chocolate, що відбувся в Лондоні.
Заснували бренд сестри Олена Голоденко та Олександра Осіпова. Вони – співвласниці невеликого виробництва в Луцьку, де виготовляють шоколад з теруарних какао-бобів, вирощених у Південній і Центральній Америці та Африці.
Чим особливий їхній шоколад? Чому він коштує втричі дорожче, ніж звичайний, та як його виготовляють?
Кухонний кулінарний стартап
Історія почалася з експериментів на домашній кухні, пригадує Осіпова. “Я зайнялася виготовленням крафтового шоколаду. Не проходила жодних кондитерських курсів, але це хобі дуже захоплювало”, – розповідає вона.
У 2020 році під час пандемії вона зареєструвалася як фізособа-підприємець і створила першу невелику шоколадну майстерню. Голоденко тоді виготовляла натуральну косметику і мала невелику крамницю з продажу крафтової продукції.
“Ми із сестрою часто говорили про спільне створення якогось продукту. Я хотіла переманити сестру до себе, щоб виготовляти косметику, але з часом мені дедалі більше подобався процес створення шоколаду”, – пояснює Голоденко.
Читайте також: Соуси, пасти та десерти з волоських горіхів. Як родина переселенців створила бізнес на Львівщині
Через рік вона продала свою майстерню косметики та інвестувала отримані кошти у ремонт приміщення для виготовлення шоколаду та деяке обладнання. З того часу сестри почали працювати під брендом Sisters A. Chocolate.
Майже два роки вони працювали вдвох: обсмажували какао, відливали шоколад у плитки та продавали його. Невдовзі в майстерні з”явилася перша помічниця, яка приходила на неповний робочий день і допомагала пакувати шоколад.
Зараз у Sisters A. Chocolate семеро працівників. Крім приміщення, де виготовляють шоколад, підприємиці мають склад та невеликий офіс.
“Я і сестра контролюємо процеси в цеху, але вже не виготовляємо шоколад. Натомість працюємо над маркетингом, розвитком, проводимо дегустації, створюємо рецептури, дизайн”, – розповідає Осіпова.
Особливі какао-боби
Понад 80% какао-бобів, з яких виготовляють шоколад у світі, вирощують у Західній Африці, переважно в Гані та Кот-д”Івуарі. Цю сировину використовують для масового виробництва шоколаду.
“Ці какао-боби дуже гіркі, мають землистий смак, їх неприємно їсти. Щоб шоколад з такого какао мав приємний смак, до нього додають багато цукру, соєвий лецитин, жир, сухе молоко та обовʼязково ванілін”, – пояснює Осіпова.
Сестри використовують лише какао-боби класу fino de aroma, які Міжнародна асоціація какао виокремлює в категорію з винятковим смаком та ароматом. Мова йде про теруарні какао-боби, вирощені дрібними фермерами в Домініканській Республіці, Гренаді, Перу, Колумбії, Мадагаскарі, Танзанії та Індонезії.
Теруар – це сукупність природних умов конкретної географічної місцевості, які впливають на властивості вирощеної продукції.
“Теруарне какао має різну палітру смаків без надмірної гірчинки та різний букет ароматів: фрукти, горіхи, квіти – як у вині. Наприклад, куштуючи танзанійське какао, ви відчуватимете цитрусові ноти, фрукти, присмак айви. Домініканське какао матиме винний, ягідний післясмак, нотки малини”, – розповідає Осіпова.
Ціна такої сировини у 2-2,5 разу вища, ніж масової. Теруарне какао коштує 15 дол. за кг, а деякі позиції – до 20 дол. за кг, тоді як звичайне – 6-7 дол.
Сестри виготовляють шоколад за принципом bean-to-bar: від боба до плитки. Ця філософія передбачає необхідність відстежувати походження всіх компонентів шоколаду. Купують какао-боби через нідерландську компанію. Зазвичай замовляють близько пів тонни сировини різних видів за раз.
Читайте також: Бізнес на горіхах. Як підприємець з Одещини вирощує фундук та виготовляє тонни солодощів
“Ми не можемо придбати контейнер какао-бобів з Танзанії, Мадагаскару чи Перу, тому купуємо через нідерландського посередника. Ця компанія давно займається оптовою торгівлею какао, спеціями та кавою. Її експерти їздять по плантаціях у різних країнах, відбирають та оцінюють якість какао”, – пояснює Голоденко.
У перший рік великої війни постачальник какао-бобів у Нідерландах запропонував спеціальні ціни в рамках допомоги українським виробникам.
Для виробництва хорошого шоколаду недостатньо хорошої сировини. Важливо правильно обсмажити какао-боби та підібрати точні пропорції інгредієнтів. У майстерні сирі ферментовані какао-боби подрібнюють, очищують, смажать і перетирають на спеціальному обладнанні впродовж кількох діб.
“Якщо спробувати на смак ферментовані какао-боби, вони не асоціюватимуться з шоколадом. Тільки-но ви починаєте їх смажити, білки і цукри всередині бобів взаємодіють та утворюють багато ароматичних сполук з шоколадним ароматом.
Особливості процесу обсмажування визначають смак шоколаду. У нас є похвилинні протоколи обсмажування для кожного виду сировини залежно від кількості какао-бобів, їхнього розміру та щільності”, – зазначає Осіпова.
Що виробляють
В асортименті Sisters A. Chocolate – 20 різновидів шоколаду. Базова лінія – це чорний шоколад з єдиної ферми з 72-75% какао. “Він має три інгредієнти: какао-боби, трохи какао-масла і 3-5% тростинного цукру”, – каже Осіпова.
Є варіації темного шоколаду з додаванням солі, ялівцю, перцю чилі чи апельсина. Також є лінійка веганського молочного шоколаду з рослинними замінниками молока та білий шоколад. Окрема лінійка – алкогольний шоколад.
“Ми використовуємо односолодове острівне віскі, джин, ямайський ром. Заливаємо ними обсмажені і подрібнені какао-боби, витримуємо їх і просушуємо, щоб випарувався алкоголь. Тобто шоколадка алкогольна, але вона не містить алкоголю – смак та аромат вбирають боби”, – пояснює співзасновниця майстерні.
Крім шоколаду в плитках підприємиці виготовляють цукерки, горіхово-шоколадні пасти, питний шоколад. У середньому майстерня виготовляє близько 300 кг продукції щомісяця. Пік продажів припадає на зимовий період. Тоді обсяги виробництва можуть зростати до 500 кг продукції на місяць.
Основні канали продажу – сайт, соцмережі, дрібні кав”ярні та магазини.
“Нам подобається продавати через сайт. По-перше, це найвигідніше. По-друге, це наш прямий контакт з клієнтами. Коли покупець приходить на сайт, він може отримати від нас максимальну кількість інформації. Тому ми зараз багато працюємо над цим, даємо таргетовану рекламу”, – каже Осіпова.
Читайте також: П’ять історій про український бізнес, які дивують світ
Після початку великої війни підприємиці почали співпрацювати з мережею “Сільпо”. Це покращило впізнаваність їхнього бренду. WineTime і “Сільпо” сумарно дають стільки продажів, скільки всі кав”ярні разом.
“WineTime поставили наш продукт на полицю, коли ми були геть дрібненькі. Допомагали з бухгалтерією, давали поради. Ми є майже у всіх їхніх магазинах.
Із “Сільпо” до війни вели переговори близько року. Просилися на різних умовах. Було складно, бо це великий ритейл, а ми маленькі крафтові виробники. Потрібно було багато паперів, а в нас навіть бухгалтера не було. На початку війни в них був дефіцит і вони спростили умови для малих виробників”, – ділиться Осіпова.
Шість нагород у Лондоні
На конкурс Academy of Chocolate майстрині надіслали десять зразків шоколаду, сподіваючись отримати хоча б одну бронзову нагороду. Конкурс проводиться з 2005 року в Лондоні для виробників нішевого шоколаду, який виготовляється з какао-бобів з описом регіону їх походження аж до конкретного фермера.
Сестри отримали золоту нагороду за шоколад “Мадагаскар Mava Maliolio 75%” та пʼять срібних за “Танзанію 72% Kokoa Kamili”, “Домінікану Öko-Karibe 100%”, “Перу 75% + ром Canerock Jamaican Spiced”, “Перу 75% + віскі Dewar Rattray Cask Islay” та “55% Перу із спешелті кавою”.
Читайте також: Сир за технологією NASA. Як українці створили суперфуд, що отримав престижну нагороду у Франції
“Отримавши “золото”, ми плакали, бо наш шоколад отримав найвищу нагороду в основній номінації конкурсу. Золоті відзнаки отримали 13 виробників серед 1 400 зразків. Ми вважаємо, що це справді крутий результат”, – пояснює Осіпова.
Оцінюють шоколад професійні дегустатори, які мають досвід та кваліфікацію. “Наш “Мадагаскар” отримав “золото”, але були й інші виробники з такими ж бобами. У їхньому шоколаді навіть може бути схожий відсоток какао, але смак у всіх виробників різний завдяки обсмаженню та рецептурі”, – зазначає Голоденко.
Постійне реінвестування
Від заснування справи сестри інвестували у виробництво близько 100 тис. дол. Перше обладнання Осіпова купувала в кредит. Далі, працюючи спільно, засновниці реінвестували зароблені кошти в нове обладнання та сировину.
“Ми поки не говоримо про окупність інвестицій. Зараз увесь прибуток продовжуємо реінвестувати у виробництво”, – зазначає Голоденко.
У 2024 році співзасновниці виграли грант від програми “Створюй!”, яка підтримує жіноче підприємництво. Кошти витратять на обладнання, що обробляє боби.
Читайте також: Грант на 100%. Як написати заявку, яка виграє
“Сума гранту – 15 тисяч доларів, але після сплати податків ми отримали 12 тисяч. Якраз стільки коштує обладнання для подрібнення та очистки бобів. У нас є машинка, але вона вже спрацьована. Доставка обладнання з Перу і розмитнення коштує 4 тисячі доларів, тому докладемо свої кошти”, – каже Голоденко.
Плани на майбутнє
Засновниці шоколадної майстерні працюють над розширенням асортименту та збільшенням обсягів виробництва.
“Наш продукт нішевий. Чим це погано? У нас обмежена цільова аудиторія. Відповідно, нам слід розвивати супутні товари. Хочемо зробити класне шоколадне печиво, можливо, ширшу лінійку цукерок”, – розповідає Голоденко.
Читайте також: Король напівфабрикатів. Як “Галя” з Луцька стала “балуваною” і вийшла на міжнародну арену
Шоколадом з Луцька зацікавилися за кордоном. “У грудні ми відправили 200 плиток до США і от зараз прийшло замовлення ще на 300 шоколадок. Маленькі партії не вигідно відправляти, бо розмитнення і доставка дуже коштовні, наша плитка в США коштує 20 доларів. Крім того, шоколад потребує належних умов зберігання, відправляти його можна тільки взимку”, – пояснює Голоденко.
експортпродовольствопідприємництвопідприємці
Матеріали за темою
Україна відкрила 16 нових експортних сільгоспринків у 2024 році
14 січня, 12:57
Криза, зате стабільно. Чим живе українська ІТ-галузь на третій рік великої війни?
9 січня, 08:30
В Україну завезли товарів на 71 мільярд доларів у 2024 році: звідки найбільше
7 січня, 13:57
Нішевий шоколад з виняткових какао-бобів. Історія сестер-підприємиць з Луцька
Володимир Рихліцький, 16 січня, 09:00
Новини 15 січня: санкції США торкнулися ЗАЕС, оподаткування всіх посилок з-за кордону
Віктор Волокіта, 15 січня, 21:00
Відвідуваність українських курортів зросла до 40% на зимові свята
Віктор Волокіта, 15 січня, 20:30
На кордоні з Польщею відкрили оновлений залізничний переїзд: суттєво збільшить пропуск поїздів
Віктор Волокіта, 15 січня, 19:18
SEC звинуватила Маска в обмані інвесторів на $150 мільйонів під час купівлі Twitter
Артур Крижний, 15 січня, 17:38
Українські АЗС знову підвищили ціни на пальне
Віктор Волокіта, 15 січня, 17:32
Україна відкрила 16 нових експортних сільгоспринків у 2024 році
Криза, зате стабільно. Чим живе українська ІТ-галузь на третій рік великої війни?
В Україну завезли товарів на 71 мільярд доларів у 2024 році: звідки найбільше
Україна встановила історичний рекорд з експорту цукру
П’ять історій про український бізнес, які дивують світ
Економічна правда
© 2005-2025, Економічна правда
Реклама на сайті
Про проєкт
Політика конфіденційності
Правила використання матеріалів УП
Принципи і правила роботи УП
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Економічну правду”.
Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”.
Матеріали з плашкою PROMOTED та НОВИНИ КОМПАНІЙ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах. Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Cубєкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02163.
Source: Економічна Правда