Що робить український текстиль конкурентним на європейському ринку

Українська правда

Усі розділи

Підтримати УП

Новини компаній

Спецпроєкти

Weekly charts

Земельний гід

Спецпроєкти

Говорить крипта

Страховий гід

Виклики євроінтеграції

Власна справа

Від мрії до дії

Зелений перехід

Захист країни

Кошти в безпеці

Відбудова України

Бізнес-інтерв”ю

Кінець епохи офшорів

Просто про податки

Ідеї, які змінюють міста

Проекти “Українська правда”

Українська правда

Економічна правда

Європейська правда

Історична правда

Спецпроєкти

Weekly charts

Земельний гід

Анна Романенко

СЕО ТК “Домашній Текстиль”, експертка з побудови міжнародних партнерств і виходу на іноземні ринки

Що робить український текстиль конкурентним на європейському ринку

6 червня, 17:30

Посилання скопійовано

Європейський текстильний ринок переживає не найкращі часи: скорочення підприємств і зниження обсягів виробництва останніми роками спостерігаються в багатьох країнах ЄС. В Україні ж до глобальних викликів ринку додається ще й виклики воєнного часу. Та попри це, наші виробники, загартовані постійними змінами та необхідністю адаптуватися, виявилися більш гнучкими, ніж їхні європейські колеги.

Частково через це інтерес до українського текстилю в ЄС стрімко зростає. До того ж європейські компанії активно шукають альтернативи азійським постачальникам через загальну політичну та економічну нестабільність. А саме, надають перевагу географічно близьким партнерам, які здатні виконувати невеликі замовлення за короткі терміни. Тож український текстиль має потенціал стати ключовим гравцем європейського ринку.

За три роки ми розширили експорт до восьми країн Європи. І ось, які переваги українських виробників найчастіше відзначають європейські постачальники.

Якість та інновації

Справжня сила українських виробників – майстерне використання матеріалів і впровадження сучасних технологій виробництва. Наші підприємства неймовірно гнучкі та здатні швидко опановувати нові методи роботи та технологічні процеси.

При цьому, українська текстильна промисловість поки що не може похвалитися власною сировинною базою. Ми ще не вирощуємо бавовну, а виробництво льону та конопель тільки починає відроджуватися. Більшість сировини імпортується, що створює певну залежність від закордонних постачальників.

Читайте також:

Купили завод у Польщі, щобперевезти його в Україну. Як працює найбільша текстильна компанія країни

Викликом залишається нестача підприємств повного циклу, які займаються не лише пошиттям, але й виготовленням та обробкою тканин. Проте ті компанії, які ризикнули інвестувати в такі технології, сьогодні мають стабільні замовлення від європейських партнерів. Адже й на європейському ринку таких підприємств не так багато.

Цінова політика

Аналізуючи цінову конкурентоздатність українського текстилю, можна помітити цікавий парадокс. З одного боку, багато вітчизняних виробників свідомо обирають преміум сегмент ринку та встановлюють ціни, які нерідко перевищують цінники відомих європейських брендів середнього цінового сегмента. Наприклад, вартість виробів деяких українських марок може значно перевищувати ціни на аналогічну продукцію світового бренду мідл-маркету Massimo Dutti.

З іншого боку, ті українські виробники, які пропонують обґрунтовану цінову політику, демонструють чудову конкурентоздатність на європейському ринку. Вартість робочої сили в Україні, попри постійне зростання, все ще нижча за європейську. Це дозволяє утримувати прийнятні ціни на готову продукцію.

Читайте також:

Купили завод у Польщі, щобперевезти його в Україну. Як працює найбільша текстильна компанія країни

Ключову роль у формуванні конкурентної ціни відіграє й вартість енергоресурсів та логістичні витрати. В умовах війни ці фактори зазнали істотних змін: електроенергія здорожчала, логістичні маршрути ускладнилися. Проте навіть за цих обставин українські виробники, які розумно калькулюють свої витрати й встановлюють адекватну маржу, залишаються привабливими партнерами для європейських компаній.

Важливо розуміти, що на сучасному ринку споживачі шукають не просто низьку вартість, а оптимальний баланс між ціною та якістю. Українські бренди, які пропонують високоякісну продукцію за помірними цінами, мають значно більше шансів на успіх, ніж ті, хто намагається штучно позиціювати себе в люксовому сегменті без відповідного підґрунтя.

Географічна близькість та гнучкість виробництва

На відміну від азійських конкурентів, українські виробники можуть запропонувати швидку і набагато дешевшу доставку товарів до європейських клієнтів. Це істотно скорочує терміни від замовлення до отримання продукції та дозволяє оперативно реагувати на будь-які зміни потреб ринку.

Крім того, українські підприємства демонструють неабияку гнучкість. Близька ментальна спорідненість з європейцями дозволяє нам краще розуміти їхні очікування та вимоги. Ми можемо швидко адаптуватися, внести необхідні корективи в продукцію, відправити зразки на узгодження – і все це відбувається у стислі терміни та з високою якістю виконання.

Особливо цінною є можливість виконувати індивідуальні замовлення та виробляти малі партії продукції – від 50 одиниць. У світі, де персоналізація та нішовість стають дедалі вагомішими трендами, здатність працювати з невеликими обсягами – це справжня конкурентна перевага. Азійські виробники здебільшого вимагають замовлень контейнерного масштабу, а для багатьох європейських брендів, особливо невеликих, це невигідно.

Культурна спадщина та унікальний дизайн

З одного боку, автентичні елементи української культури слугують цікавою особливістю, що вирізняє нашу продукцію на європейському ринку. Тим більше етнічна вишивка вже котрий рік є одним із найбільш гарячих трендів. Проте українські виробники мають розуміти специфіку різних європейських ринків: те, що популярне у Франції, може не знайти попиту в скандинавських країнах, які тяжіють до мінімалізму та стриманості.

Однак, створення унікальних колекцій з етнічними елементами однозначно є потужною конкурентною перевагою, особливо в сегменті одягу. Щодо домашнього текстилю, тут ситуація дещо інша. На цьому ринку головними критеріями вибору залишаються якість, функціональність та ціна. Втім, і тут колоритні мотиви можуть стати родзинкою та вдало поєднуватися зі сучасним дизайном.

Сталий розвиток та екологічність

Серед міжнародних партнерів та іноземних виробників розмови про екологічність та сталий розвиток у текстильній промисловості часто сприймаються скептично, особливо в умовах економічної кризи. Проте не варто недооцінювати значущість екологічного тренду в довгостроковій перспективі.

Для України впровадження практик сталого розвитку на текстильних підприємствах – складне завдання, особливо під час війни, в період перебоїв з електропостачанням та інших інфраструктурних проблем. Однак ті компанії, які все ж інвестують в екологічні технології, отримують значну перевагу на європейському ринку, особливо в сегментах преміум та люкс.

Читайте також:

Від пороху до одягу. Як відроджується промислове коноплярство

Сертифікація продукції відповідно до європейських екологічних стандартів, таких як OEKO-TEX, стає дедалі важливішою для виходу на ринки ЄС. Залежно від типу продукції та цільового ринку, відповідні сертифікати можуть бути обов”язковою умовою для експорту. Тож компанії, які своєчасно отримують необхідні сертифікати, значно спрощують собі шлях до європейського споживача.

Що сприятиме розвитку галузі

Висока якість продукції, гнучкість виробництва, географічна близькість до ЄС та здатність швидко адаптуватися до ринкових змін – усе це робить українських виробників привабливими партнерами для європейських компаній.

А от перспективи подальшого розвитку залежать від їхньої здатності інвестувати в сучасні технології, впроваджувати інновації та відповідати міжнародним стандартам якості. Не менш важливим фактором є державна підтримка галузі, зокрема фінансування участі українських компаній у міжнародних виставках та торгових місіях.

Читайте також:

З Гонконгу в Кременець. Як американець під час війни переїхав на Тернопільщину і відкрив бізнес

На мій погляд, міжнародний розвиток української текстильної галузі має стратегічне значення для економіки. Це не лише нові робочі місця та валютні надходження, але й підвищення престижу країни на світовій арені. Особливо в часи, коли кожен успішний український бізнес стає своєрідним амбасадором України у світі.

Маємо всі передумови для того, щоб український текстиль став знаком якості на європейському ринку. Тож потрібно лише продовжувати рухатися вперед, всупереч труднощам, та розумно використовувати переваги, що вже маємо.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об”єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

промисловість

Матеріали за темою

“Можемо скотитися в рецесію”: у Росії обвалилися прибутки компаній

5 червня, 18:15

Шмигаль повідомив, скільки індустріальних парків є в Україні

4 червня, 18:50

Українські аграрії значно менше забезпечені технікою, ніж до війни

3 червня, 15:07

Що робить український текстиль конкурентним на європейському ринку

Анна РоманенкоСЕО ТК “Домашній Текстиль”, експертка з побудови міжнародних партнерств і виходу на іноземні ринки

Влада і бізнес: як закон змінив правила гри

Ірина Бойкоекспертка проєкту EU4PAR, кандидатка юридичних наук, доцентка кафедри адміністративного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

Як вести бізнес у Японії

Кристина Шевкунмолодша віцепрезидентка з інжинірингу компанії GlobalLogic

Пʼять кроків до ЄС

Ольга Білайдиректор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

Як змінився ринок кліматичного обладнання

Мар”яна Малачівська-Данчаккандидатка соціологічних наук, засновниця та СЕО Дослідницької агенції Fama

Еволюція ставлення українців до сонячних електростанцій

Тимур Якименкодиректор з маркетингу Atmosfera

Економічна правда

Реклама на сайті

Політика конфіденційності

Правила використання матеріалів УП

Принципи і правила роботи УП

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Економічну правду”.

Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”.

Матеріали з плашкою PROMOTED, НОВИНИ КОМПАНІЙ та ПОЗИЦІЯ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах. Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.

Cубєкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02163.

ТОВ “УП Медіа Плюс”

Адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 48, 50А

Телефон: +380 95 641 22 07

Source: Економічна Правда