Як зробити податкову та митну служби ефективними

Українська правда

Усі розділи

Підтримати УП

Новини компаній

Спецпроєкти

Weekly charts

Земельний гід

Спецпроєкти

Говорить крипта

Страховий гід

Виклики євроінтеграції

Власна справа

Від мрії до дії

Зелений перехід

Захист країни

Кошти в безпеці

Відбудова України

Бізнес-інтерв”ю

Кінець епохи офшорів

Просто про податки

Ідеї, які змінюють міста

Проекти “Українська правда”

Українська правда

Економічна правда

Європейська правда

Історична правда

Спецпроєкти

Weekly charts

Земельний гід

керівниця адвокаційного напряму Української ради бізнесу

Як зробити податкову та митну служби ефективними

15 травня, 12:30

Посилання скопійовано

Підприємці скаржаться на податкові та митні органи як на найбільш корумповані. Як це виправити?

Недавні опитування BRDO, НАЗК та NDI засвідчили, що податкова та митна служби посідають найвищі місця серед державних органів, які створюють проблеми для бізнесу, і мають найвищі корупційні вразливості. Значний рівень корупції в ДПС та ДМС зумовлений низкою взаємопов”язаних факторів.

Складні та непрозорі процедури. Дискреційне законодавство, заплутані правила, велика кількість документів і тривалість процесів створюють умови для зловживань та вимагання винагороди за пришвидшення чи спрощення процедур.

Недостатня прозорість та підзвітність. Відсутність належного контролю з боку громадськості, невизначеність показників ефективності та слабкі механізми внутрішнього аудиту призводять до безкарності за корупційні дії.

Низькі зарплати. Недостатній рівень оплати праці державних службовців часто спонукає їх до пошуку додаткових джерел доходу, включаючи корупційні схеми.

Час для повного перезавантаження податкової та митної служб давно настав. Якісні законопроєкти про перезавантаження ДПС та ДМС комісіями з вирішальним голосом міжнародних експертів і встановлення гідних зарплат працівникам кілька років тому зареєстровані у Верховній Раді. Законопроєкт про митну службу вже ухвалений, законопроєкт про податкову службу чекає на розгляд парламенту.

Показники ефективності ДПС та ДМС

Крім повного перезавантаження цих органів, потрібно також встановити для них дороговкази, куди вони мають рухатися у своїй роботі, що саме робити.

Теперішній спосіб визначення ефективності роботи податківців – вимірювання обсягів коштів, що надійшли в бюджет, – непродуктивний. Він не відповідає сучасній практиці й методології податкових органів у розвинених країнах світу. Механізму вимірювання ефективності митних органів законодавство не передбачає. Доцільність такої процедури залежить від волі керівництва служби.

Читайте також:

“Ми доберемося до тих, хто не платить”. Голова ДПС про “скрутки”, Гетманцева та моделей OnlyFans

У грудні 2024 року народні депутати зареєстрували законопроєкти, які запроваджують якісні KPI (Key Performance Indicators) для податкової та митної служб (№12359 та №12360 відповідно). Згідно з ними, оцінка буде проводитися на підставі базових KPI, визначених законопроєктами, та показників, визначених Мінфіном. За результатами оцінки ДПС та ДМС звітуватимуть на своїх сайтах.

Що передбачає законопроєкт для податкової

Законопроєкт №12359 впроваджує систему ключових показників ефективності (KPI) для оцінки роботи Державної податкової служби (ДПС).

Ключова новація – офіційне визначення терміну “податковий розрив” (tax gap) – різниці між потенційними та фактичними податковими надходженнями. Його щорічний розрахунок та публікація мають значно підвищити прозорість системи. Також пропонується закріпити KPI як інструмент оцінки ефективності податкової.

Показники поділятимуться на стратегічні – з довгостроковим горизонтом, та операційні – щорічні, для оцінки поточної діяльності. Основні напрями KPI – ефективне управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками), ефективність вирішення податкових спорів, якість сервісу для платників податків, надання інформаційно-довідкових послуг, прозорість і підзвітність діяльності ДПС.

Запровадження KPI покликане зробити роботу податкової більш прозорою, орієнтованою на результат і зрозумілою для бізнесу та суспільства.

Що передбачає законопроєкт для митниці

Законопроєкт №12360 відкриває нову сторінку в підходах до оцінки ефективності роботи митниці. У центрі змін – впровадження системи ключових показників ефективності (KPI), які дозволять не лише краще контролювати діяльність митних органів, а й зробити їх більш прозорими та орієнтованими на результат.

Передбачається дворівнева система оцінювання. Перший рівень – внутрішній аудит, який проводитиме сама служба за показниками, визначеними Мінфіном. Другий рівень – зовнішнє оцінювання за участю незалежних експертів, яких Кабінет міністрів залучатиме за рекомендаціями міжнародних організацій.

Читайте також:

Яких реформ нам не вистачає? Що і чому Штати просять змінити в Україні

У формуванні KPI Мінфіну радять орієнтуватися на практики Всесвітньої митної організації (WCO), яка розробила універсальну систему оцінки ефективності митниць (WCO Performance Measurement Mechanism).

Серед ключових напрямів, які оцінюватимуться в межах внутрішнього моніторингу, – сприяння зовнішній торгівлі, адміністрування митних платежів, захист суспільства від загроз (протидія контрабанді наркотиків і зброї, охорона здоров’я і довкілля), організаційна спроможність митниці, зокрема в управлінні державною власністю.

Таким чином, законопроєкт №12360 ставить за мету не лише вимірювання ефективності митниці, а й створення системи, що стимулюватиме розвиток, відкритість і відповідальність митних структур у стратегічно важливих напрямках.

Що пропонують бізнес та експерти

Підвищення прозорості та підзвітності фіскальних органів має сприяти і зростанню довіри бізнесу до державних інституцій. Бізнес-асоціації погодили спільну позицію щодо законопроєктів: визначили їх як важливі для економіки та побудови сприятливого бізнес-середовища. У той же час вони наголошують на кількох моментах, які потрібно врахувати при розгляді законопроєкту в другому читанні.

Уникнення конфлікту інтересів. Орган, відповідальний за виконання показників (Мінфін), не повинен їх встановлювати. Для встановлення КРІ та об”єктивної їх оцінки необхідно долучити незалежних оцінювачів та фахівців Мінекономіки.

Оцінювання та оприлюднення результатів. КРІ мають бути змістовними, з оцінюванням на постійній основі на засадах прозорості та публічності за розробленими та оприлюдненими методиками таких показників на підставі доступних джерел інформації про діяльність державного органу.

Урахування міжнародного досвіду. У сфері оцінки фіскальних органів слід застосовувати найкращі міжнародні практики, зокрема рекомендації МВФ, ОЕСР, ЕК, СБ, ВМО. Серед КРІ для митниці не має бути “виконання плану”, бо це надто залежить від курсу національної валюти та інших факторів. Цей показник доцільно замінити на обсяги та динаміку “податкових розривів”, які рахуватимуться на основі невідповідностей у “дзеркальній” статистиці між країнами.

Ініціатива щодо запровадження ключових показників ефективності для податкових та митних органів є важливим кроком до підвищення якості державного управління та покращення бізнес-клімату в країні. Однак для успішної реалізації цих змін необхідно врахувати зауваження експертів, забезпечити прозорість та ефективність процесу оцінки. Разом з перезавантаженням ДПС та ДПС ці показники створюють комплекс заходів, необхідних для побудови якісних служб.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об”єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

законодавство

Держмитслужба

Матеріали за темою

Рада ухвалила законопроєкт про стимулювання рибного господарства

14 травня, 13:22

Дайте їм час

13 травня, 12:30

ESG навпомацки

12 травня, 16:30

Як зробити податкову та митну служби ефективними

Юлія Чумаккерівниця адвокаційного напряму Української ради бізнесу

Закон про добросовісних набувачів: сильні та слабкі сторони

Ірина Кобецьпартнерка, керівниця практики вирішення спорів юридичної групи LCF

Україна на шляху до SEPA: що це означає для кожного

Ольга Черевкокерівна партнерка юридичної компанії GLS

Що слід зробити для розвитку книжкової галузі

Дмитро Феліксовпідприємець, власник книгарні Readeat та квиткового сервісу Concert.ua

Гранти як фінансовий інструмент для переробного бізнесу: можливість, яку не варто ігнорувати

Михайло Медкочлен правління АТ “Укрексімбанк”

Дайте їм час

Роберт Зелдіпартнер Delta International Law, експерт з митної справи ГО “Технології прогресу”, ексзаступник голови Держмитслужби

Інші думки автора

Бізнес потребує підтримки держави

Економічна правда

Реклама на сайті

Політика конфіденційності

Правила використання матеріалів УП

Принципи і правила роботи УП

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Економічну правду”.

Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”.

Матеріали з плашкою PROMOTED, НОВИНИ КОМПАНІЙ та ПОЗИЦІЯ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах. Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.

Cубєкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02163.

ТОВ “УП Медіа Плюс”

Адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 48, 50А

Телефон: +380 95 641 22 07

Source: Економічна Правда