ВИДЕО. Игроки Баварии шокировали своими развлечениями в США
Мануэль Нойер и игроки «Баварии» во время Клубного чемпионата мира приняли ледяную ванну в мусорных баках в США.
После разгрома «Окленд Сити» (10:0) у команды было много свободного времени до следующего матча 21 июня.
Больше ярких фото из жизни спортсменов в Telegram LIFESTYLE на Sport.ua
Особое внимание привлек спокойный вид 39-летнего Нойера, который не проявлял дискомфорта в холодной воде.
Видео быстро стало популярным и получило положительные отзывы фанатов.
Переглянути цей допис в Instagram
Source: Максим Лапченко
“Ми захворіли вином”. Як спогади бабусі стали початком виноробні “Раковецька лоза”
Українська правда
Усі розділи
Підтримати УП
Новини компаній
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
Спецпроєкти
Говорить крипта
Страховий гід
Виклики євроінтеграції
Власна справа
Від мрії до дії
Зелений перехід
Захист країни
Кошти в безпеці
Відбудова України
Бізнес-інтерв”ю
Кінець епохи офшорів
Просто про податки
Ідеї, які змінюють міста
Проекти “Українська правда”
Українська правда
Економічна правда
Європейська правда
Історична правда
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
“Ми захворіли вином”. Як спогади бабусі стали початком виноробні “Раковецька лоза”
Вікторія Ярош
20 червня, 09:00
Посилання скопійовано
Молоді винороби з Львівщини підкорюють Україну своїм вином і пристрастю, що виросла з кількох кущів.
Виноробня “Раковецька лоза” – це подружжя мандрівників Ольги Черепанин та Миколи Хижка. Молоді, але досвідчені винороби з Львівщини. Київ чи Львів, камерний фестиваль для цінителів вина чи великий галасливий ярмарок – ледь не кожного тижня зустрінеш їх на новому майданчику та впізнаєш одразу: високий Микола й тендітна Ольга, красиві, кучеряві, у святкових вишиваних сорочках.
Завжди в оточенні людей, готові знову і знову пригощати, розповідати, допомагати зрозуміти сутність вина та розкрити його характер. Вони не побоялися почати справу в нетиповому для вирощування винограду регіоні і вже кілька років їх вина отримують медалі на конкурсах. Експерти називають їх майбутнім українського крафтового виноробства, проте молоді винороби не відчувають себе зірками.
З притаманною їм допитливістю та уважністю до деталей вони продовжують створювати вино, адже виноробство – це пристрасть, яка народжується з кількох кущів винограду і залишається на все життя.
Замість картоплі – виноград
Село Раковець Львівської області (в Україні є п’ять населених пунктів з такою назвою) розташоване за 20 км від обласного центру. Там, на батьківському городі, де колись вирощували картоплю, молоде подружжя почало висаджувати виноград. Натхненням для нього стали спогади та виноробський досвід бабусі Хижка.
“У мене бабця жила в Дніпрі, а її дід і тато були виноробами на Миколаївщині. Вирощували виноград, на свята всім селом возили вино в діжках у місто, аж поки їх не розкуркулили. У них траплялося багато кумедних історій, бабця нам з дружиною їх постійно розповідала. Мені це було дуже до душі, і коли ми вирішували, що будемо вирощувати, зупинилися на винограді”, – згадує він.
З подружжям ЕП зустрілася в Києві, на одному з винних фестивалів. Такі заходи – нагода для любителів вина особисто познайомитися з виробниками і спробувати максимальну кількість вин, сплативши вартість вхідного квитка.
Виноробство – це життя на колесах, кожен тиждень – нове місто
Фото Фестивалю гаражного вина
Хижко розповідає, що перші 18 кущів винограду вони з дружиною висадили у 2015 році, потім додалося ще вісімдесят. Займалися саджанцями – так і виникла назва “Раковецька лоза”, адже живці для саджанців нарізаються з лоз. Виноград, що дозрівав на кущах, зазвичай роздавали друзям та знайомим.
“Нас усі відмовляли, мовляв, який виноград може рости у Львові? Але за два-три роки в нас грона подекуди були як п’ятилітрова баклажка води. Коштував виноград 30 гривень за кілограм. Зрозуміли, що вирощувати виноград – обрізати, стежити, щоб не змерз, і продавати його за безцінь – це мазохізм”, – пояснює Хижко.
Виникла ідея робити вино. У 2019 році подружжя висадило перші технічні сорти винограду. Щоб створити вино за класичною технологією без додавання цукру, як це часто роблять з домашнім вином, багато вчилися, проходили курси. Хоча найсолодше вино робила Миколина бабуся, а її дідусь виробляв справжнє сухе.
Читайте також:
Наука та досвід поколінь. Як молодий винороб з Кідьоша повертає славу закарпатським винам
“Дід робив вино без цукру, без додавання води. Тато був хитрішим, тогочасним маркетологом. Він трошки підсолоджував, робив “друге” вино (коли жмих від “першого” вина заливають водою і додають цукор). Коли вони їхали в місто, то спочатку тато продавав своє підсолоджене вино, а потім допомагав дідові продавати його класичні вина”, – переповідає родинну легенду Хижко.
У свої перші вина подружжя додавало не цукор, а сік або фруктозу. Таке вино могло продовжувати бродити в пляшці і вибухнути в найнезручніший момент. “Наприклад, хоче людина влаштувати романтичну вечерю, відкриває вино на кухні, а потім замість романтики всю ніч миє підлогу”, – сміється підприємець.
Школа виноградарства на Бакоті
Винороби відмовилися від експериментів і зосередилися на класиці. За порадами звернулися до знаного крафтового винороба з Бакоти Богдана Павлія.
“Ми майже п”ять років вирощували виноград, але вина тільки вчилися робити. Нам було цікаво, хто в Україні робить класні вина, а Богдан Михайлович – еталон у виноробстві. Ми до нього приїхали, щоб побачити українського винороба, подивитися на його виноградники. Нам сподобалося”, – розповідає Черепанин.
Микола та Ольга на Бакоті з Богданом Павлієм, 2019 рік
Фото з родинного архіву
Хижко тим часом жартує, що пан Богдан з чоловіками зазвичай суворий та вимогливий, а до дівчат у нього зовсім інше ставлення.
“В Олі є секрет. Вона з Богданом Михайловичем здружилася і я помітив, що він зовсім не робить їй зауважень. Якщо він мене щось питав, я казав: “То Оля робила”. Він її хвалив і все детально пояснював”, – радіє за дружину винороб.
У своєму першому винному фестивалі подружжя взяло участь з легкої руки Павлія. Він попросив Миколу та Ольгу допомогти продавати вино й обіцяв усього навчити. “Ми кайфували від спілкування з людьми, розповідей про вино, дегустування, розбирання вина, бо кожна людина може чути в одному і тому ж вині щось своє. У кожної людини – свій ланцюжок зі спогадів. Хтось відчуває у вині зелені яблука, якими ласував у дитинстві, хтось ревінь, хтось порічки”, – розповідає Черепанин.
Читайте також:
Поділля в бокалі: як вирощують виноград на Хмельниччині
Участь у винних фестивалях приносила парі задоволення, але вони боялися презентувати публіці власне вино – на заваді стояли природний перфекціонізм та скромність. Долю молодих виноробів вирішив Павлій, коли на одному з фестивалів запропонував подружжю пригощати гостей своїм вином.
Микола Хижко та Богдан Павлій закупорюють пляшки з вином
Фото із сімейного архіву
“Ми заперечували, мовляв, у нас ще немає імені. Він каже: “Давайте під моїм іменем”. Тоді ми вперше отримали мегаенергію від людей: “Вау, таке класне, а що це за вино?”. Богдан відповідав: “Це вони робили”, – згадує Черепанин.
Ольга пояснює: тільки враження людей дають виноробу можливість зрозуміти, чи рухається він у правильному напрямку. На відміну від виноробів, звичайні споживачі не будуть шукати у вині вади, а одразу скажуть, подобається чи ні, і це буде найоб’єктивніша оцінка. Проте винороб має забезпечити, щоб вино було зроблене правильно: аналізувати помилки, виправляти їх, знову йти до людей.
Оранж – не вино, а цілий світ
На столичний фестиваль “Раковецька лоза” привезла біле, бурштинове, рожеве та червоне сухе вино із сортів винограду мускат оттонель, рислінг, мерло, каберне совіньйон. Дегустація традиційно починається з білого. Хижко розливає в келихи мускат оттонель. До приходу гостей пляшки охолоджувалися в чаші з льодом.
Перед дегустацією вино треба добре охолодити, особливо в спеку
Зазвичай мускатні вина пахучі, навіть парфумні, але подружжю вдалося зробити напій легким, квітково-цитрусовим. З власного винограду поки виходить небагато вина, тому решту докуповують в Одеській області. Насадження планують збільшувати: на додачу до власних пів гектара взяли в оренду ще два.
“У нас там якраз закінчення Подільських товтр (національний природний парк) і гарна вапнякова земля, там прямо вапнякові каменюки на поверхні. Будемо розбивати великий виноградник. Можливо, все одно будемо докуповувати виноград, але вже в менших об”ємах”, – ділиться планами Хижко.
Читайте також:
Алкоголь з гарбуза та вино, схоже на борщ. Історія виноробні Wineidea з Ясногородки
З мускату оттонелю подружжя також робить оранж. Вино витримують на шкірках та кісточках вісім місяців, що надає йому складної ароматики й танінів, характерних для червоних вин. Проте трапляються курйозні випадки.
“Свій перший оранж ми робили в склі: сік з кісточками та шкірками трамбували в 54-літровий бутель. Через вісім місяців треба вино діставати. Пробували його насосом викачувати – забився. Пробували перевертати бутель, щоб витрусити жмих, – не вийшло”, – згадує Хижко. Тепер вони використовують нержавіючі ємності з плаваючими кришками, які дозволяють герметично закрити вино.
Подружжя виробляє вина з тих самих сортів винограду, але в різній стилістиці
Фото Галини Зварич
Черепанин пояснює: бурштиновий мускат оттонель – це вино, яке можна вивчати впродовж кількох годин. Спочатку відчуватимуться аромати троянди, потім – цитрусових, відтінки зеленого чаю, спецій. Чим довше напій у келиху, тим більше являє яскравих незвичних нот: лавровий лист, чорний чи духмяний перець, мускатний горіх, аніс, сухофрукти, сливове варення, екзотичні фрукти.
“Якщо це легке біле або червоне вино, то аромати важко ідентифікувати, а в оранжах – дуже легко, бо вони насичені. Це вино ми тільки зняли зі шкірки, тому воно ще агресивне, а минулорічне було наче сирник з цедрою та родзинками, просто неймовірне”, – схвильовано пригадує дівчина.
Інший оранж “Раковецька лоза” виробляє з рислінгу – сорту винограду, який має власну розвинуту ароматику, а поєднаний з дикими дріжджами створює ще складніший букет. Білий рислінг у подружжя теж особливий: його витримують на осаді, тому вино виходить темнішим та насиченішим, ніж класичні німецькі вина.
“Скільки пляшка коштує? 450 гривень? Обов”язково куплю, бо я започаткував рислінг-марафон: купую українські рислінги, описую їх і викладаю у фейсбуці”, – каже відвідувач фестивалю, фотограф-виноман з Івано-Франківська.
Крафтові винороби здебільшого продають вино на ярмарках чи в соцмережах
Фото Неллі Спіріної
Майстерність має значення
Переходимо до рожевого мерло, яке два роки поспіль отримувало золоті нагороди на винних конкурсах. У 2024 році розе вийшло більш насиченим, кольору мальв та з виразними ягідними нотами, які можна відчути в рожевих винах із зинфанделя чи юпітера, як-от у крафтової виноробні Father’s Wine з Тернопільщини.
Хижко пояснює: існує кілька технологій виробництва рожевого вина. Перша – так зване кровопускання, коли виноград дробиться і сік одразу забирається без контакту із шкіркою. Другий спосіб – коли сік кілька годин тримається на шкірці і набуває кольору. Третій – коли купажують біле і червоне вина.
“Ми завжди робили розе перший методом, а цього разу ніби поєднали два методи. Вино недовго було на шкірках, але все одно вийшло насиченішим, ніж у два попередні роки. Класне, ароматне”, – розповідає чоловік.
Для виробництва мерло розе подружжя використовує технологію “кровопускання”
Фото із сімейного архіву
Ароматика залежить не лише від сорту винограду, а й від майстерності винороба: щоб зберегти букет, він має контролювати температуру бродіння. У червоному мерло можуть відчуватися малина чи темна слива, у рожевому – полуниця, порічки, тоді як у сортах винограду, у генетиці яких є північноамериканський виноград Vitis labrusca, полуничний аромат закладений природою.
“Раковецька лоза” виробляє 3 тис. пляшок вина на рік 20-ти найменувань. З тих самих сортів винограду створюють вина в різній стилістиці, зокрема затребувані зараз петнати: прадавнє ігристе вино, що бродить у пляшках. Скоро вино з-під Львова можна буде придбати не лише в соцмережах чи на ярмарках: у грудні 2024 року винороби отримали ліцензію і мають попередні домовленості з магазинами.
Читайте також:
Як “сільське шампанське” з Гусятина підкорило Україну. Історія виноробні Fatherʼs Wine
“У Полтавській області в нашої подруги є фан-клуб “Раковецької лози”. Вона проводить дегустації у своїй винній крамниці. У червні їдемо до них у гості, щоб залишити на полиці своє вино, і будемо переходити на певний бізнес-варіант”, – розповідає Хижко. Винороби приїхали в Кременчук 14 червня, а вночі РФ випустила на місто найбільшу кількість ракет та дронів з початку великої війни.
Неймовірно, але попри велику завантаженість винороби працевлаштовані в інших компаніях. Зокрема, Хижко працює на фармацевтичному заводі “Галичфарм”, куди прийшов у 2008 році. Зароблені кошти вкладають у виноград та обладнання.
“Починали з бутлів по 10, 20, 50 літрів, потім перейшли на сталеві ємності по 200 літрів. Так потроху зростає об”єм, накопичується обладнання. Отримав зарплату – купив щось необхідне”, – ділиться лайфхаком підприємець. Він констатує, що фестивалі, особливо невеликі, – це, скоріше, інвестиція в майбутнє, ніж прибуток. Утім, відмовлятися від поїздок Україною подружжя не збирається.
У саджанці та обладнання винороби інвестують кошти, зароблені на основній роботі
Фото із сімейного архіву
“Ми були на Львівському ярмарку смаку. На молочному форумі стояли з вином поруч з телятами – нас запросила обласна рада. Це великий плюс виноробства: їздити, знайомитися. Це такий стиль життя мандрівника. Принагідно пропонуєш свій продукт, розповідаєш про нього, це найкраща реклама”, – зізнається винороб.
За його словами, цікавість українців до українського вина, як і до крафтових продуктів, зростає. Проблема – ототожнення вина з міцним алкоголем. “Це неправильно, бо ти вкладаєш у вино енергію і душу. Це напій не для того, щоб напитися, а щоб посидіти з друзями, поговорити”, – пояснює винороб.
“Раковецька лоза” на ярмарку у Львові
Фото Галини Зварич
Хижко додає, що вони перфекціоністи і ніколи не будуть продавати поганий продукт або додавати цукор, щоб приховати вади. Саме тому їх роботу високо оцінюють професіонали, а вина регулярно отримують призові місця на конкурсах. Це в умовах Львівської області, де виноробством займаються поодинокі сміливці.
Клімат змінився і лози вже не обов’язково вкривати від морозів на зиму. Тим більше, що деякі сорти винограду можуть витримувати температуру -15-20 градусів. Проте ніхто не застрахований від весняних приморозків.
Читайте також:
Без черешні, малини та яблук. Що ще знищили весняні заморозки
“Цьогоріч палили на винограднику багаття, бо знали, що буде приморозок. Накривали вологою соломою, обкурювали і один раз його врятували. Через два тижні не було можливості цього зробити і виноград змерз”, – розповідає Хижко.
Травневі морози могли залишити виноробів без урожаю, тому виноградники зігрівали
Фото із сімейного архіву
Більше хобі, ніж бізнес
Влітку – інша ситуація: через спеку виноград може припинити рости, а ягоди в’ялитимуться на гілках і не набиратимуть сік. У дощ на винограді розвиваються хвороби, тому доводиться враховувати примхи природи або не зважати на них.
Черепанин шкодує, що на Львівщині недостатньо сонця, щоб виростити одеський чорний – український сорт, створений Інститутом виноградарства і виноробства імені Таїрова шляхом схрещування французьких сортів алікант буше та каберне совіньйон. Він став настільки популярним, що його вважають автохтоном.
Уперше подружжя зробило вино з одеського чорного напередодні великої війни з винограду, вирощеного в селі Білозерка на Херсонщині. У лютому 2022 року село окупувало росіяни. ЗСУ звільнили його в листопаді, але виноградники не вціліли.
“У нас залишилося кілька пляшечок. Ми їх не продаємо, віддаємо на аукціони, на збори на ЗСУ. Херсонський виноград зовсім інший, ніж одеський, оскільки це різні теруари, але цей сорт нам дуже подобається”, – пояснює підприємиця.
За “Одеський чорний” винороби отримали золото на Ukraine Wine and Spirits Awards 2023
На запитання, як вдалося долучитися до виноробства, коли спочатку світ охопила пандемія коронавірусу, а потім розгорілася війна, вона відповідає: “Я називаю це хворобою, бо від перших своїх кущиків ми просто захворіли виноробством”.
Подружжю хотілося знати про виноград усе: які є сорти, як вони ростуть, як за ними доглядати. Зараз вони працюють на винограднику здебільшого удвох і лише деколи просять допомогти рідних: викопати яму чи посадити кущі.
“Це все ручна сімейна робота: обрізку проводимо самі, я роблю зелені операції, Микола косить. Якось попросили інших і мені скосили троянди і виноград. Багато чого не встигаємо. Нам би хотілося більше і краще, але виноробство – це дороге задоволення. Наразі це більше хобі, ніж бізнес”, – зізнається Черепанин.
Майже всі роботи на винограднику молоді винороби виконують самостійно
Фото із сімейного архіву
Вона пояснює: можна отримати грант на виноградарство, але не на виробництво вина, адже Львівщина – неперспективний регіон для галузі. Тому “Раковецька лоза” покладається на власні сили і довіру українців до локального продукту.
“Тішить, що люди часто надають перевагу українським винам. Це означає, що їх якість за останні роки значно зросла і споживач це розуміє. На жаль, цьому сильно посприяла війна. Ми почали цікавитися, що в нас є своє”, – зазначає Черепанин.
Тим часом фестиваль добігає кінця, емоції вщухають. Винороби можуть розслабитися, спробувати вина колег, вислухати поради чи компліменти. “Раковецька лоза” залишається на ніч у Києві, щоб зранку знову рушити в мандри. Будуть великі і малі міста, затишні бутики та гучні майдани, де Микола та Ольга, як і на початку кар”єри, розливатимуть вина та розбиратимуть їх смаки з винолюбами.
Для виноробів фестивалі та спілкування з відвідувачами – найкраща реклама
Фото Mirek Photos
виноробство
Матеріали за темою
Ворожий обстріл зруйнував потужності виробника сублімованих продуктів “Харчі”
17 червня, 16:25
Замість харчової плівки. Як в Ужгороді запустили виробництво воскових серветок
16 червня, 08:30
РФ атакувала підприємства в Кривому Розі
14 червня, 11:55
“Ми захворіли вином”. Як спогади бабусі стали початком виноробні “Раковецька лоза”
Вікторія Ярош,
20 червня, 09:00
В ЄС стартувала “пакувальна революція”. Чи готова до неї Україна?
Володимир Слабий,
20 червня, 08:30
Новини 19 червня: Порошенко оскаржує санкції РНБО, Росія на межі переходу в рецесію
Віктор Волокіта,
19 червня, 21:00
Зростання української економіки пришвидшилось – ІЕД
Віктор Волокіта,
19 червня, 20:20
Оскарження Порошенком санкцій РНБО: суд частково закрив розгляд справи
Віктор Волокіта,
19 червня, 18:35
Китайський уряд активно кидає проти “друга” Росії хакерів – NYT
Андрій Муравський,
19 червня, 17:07
Ворожий обстріл зруйнував потужності виробника сублімованих продуктів “Харчі”
Замість харчової плівки. Як в Ужгороді запустили виробництво воскових серветок
РФ атакувала підприємства в Кривому Розі
Через атаку РФ на Київ постраждав центральний склад “Люксоптики”
Успіх у 19 і 85. Як студенти та пенсіонери-мільйонери заробляють на державі
Економічна правда
© 2005-2025, Економічна правда
Реклама на сайті
Політика конфіденційності
Правила використання матеріалів УП
Принципи і правила роботи УП
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Економічну правду”.
Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”.
Матеріали з плашкою PROMOTED, НОВИНИ КОМПАНІЙ та ПОЗИЦІЯ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах. Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Cубєкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02163.
ТОВ “УП Медіа Плюс”
Адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 48, 50А
Телефон: +380 95 641 22 07
Source: Вікторія Ярош
“Мы заболели вином”. Как воспоминания бабушки стали началом винодельни “Раковецкая лоза”
Украинская правда
Все разделы
Поддержать УП
Новости компаний
Спецпроекты
Weekly charts
Земельный гид
Спецпроекты
Говорить крипта
Страховий гід
Виклики євроінтеграції
Власна справа
Від мрії до дії
Зелений перехід
Захист країни
Кошти в безпеці
Відбудова України
Бизнес-интервью
Конец эпохи офшоров
Просто о налогах
Ідеї, які змінюють міста
Проекты “Украинская правда”
Украинская правда
Экономическая правда
Европейская правда
Историческая правда
Спецпроекты
Weekly charts
Земельный гид
“Мы заболели вином”. Как воспоминания бабушки стали началом винодельни “Раковецкая лоза”
Вікторія Ярош
20 июня, 09:00
Ссылка скопирована
Молодые виноделы из Львовщины покоряют Украину своим вином и страстью, выросшей из нескольких кустов.
Винодельня “Раковецкая лоза” – это супруги путешественники Ольга Черепанин и Николай Хижко. Молодые, но опытные виноделы со Львовщины. Киев или Львов, камерный фестиваль для ценителей вина или большая шумная ярмарка – чуть ли не каждую неделю встретишь их на новой площадке и узнаешь сразу: высокий Николай и хрупкая Ольга, красивые, кудрявые, в праздничных вышитых рубашках.
Всегда в окружении людей, готовых снова и снова угощать, рассказывать, помогать понять сущность вина и раскрыть его характер. Они не побоялись начать дело в нетипичном для выращивания винограда регионе и уже несколько лет их вина получают медали на конкурсах. Эксперты называют их будущим украинского крафтового виноделия, однако молодые виноделы не чувствуют себя звездами.
С присущей им любознательностью и внимательностью к деталям они продолжают создавать вино, ведь виноделие – это страсть, которая рождается из нескольких кустов винограда и остается на всю жизнь.
Вместо картофеля – виноград
Село Раковец Львовской области (в Украине есть пять населенных пунктов с таким названием) расположено в 20 км от областного центра. Там, на родительском огороде, где когда-то выращивали картофель, молодые супруги начали высаживать виноград. Вдохновением для них стали воспоминания и винодельческий опыт бабушки Хижко.
“У меня бабушка жила в Днепре, а ее дед и папа были виноделами на Николаевщине. Выращивали виноград, на праздники всем селом возили вино в бочках в город, пока их не раскулачили. У них случалось много забавных историй, бабушка нам с женой их постоянно рассказывала. Мне это было очень по душе, и когда мы решали, что будем выращивать, остановились на винограде”, – вспоминает он.
С супругами ЭП встретилась в Киеве, на одном из винных фестивалей. Такие мероприятия – возможность для любителей вина лично познакомиться с производителями и попробовать максимальное количество вин, оплатив стоимость входного билета.
Виноделие – это жизнь на колесах, каждую неделю – новый город
Фото Фестиваля гаражного вина
Хижко рассказывает, что первые 18 кустов винограда они с женой высадили в 2015 году, потом добавилось еще восемьдесят. Занимались саженцами – так и возникло название “Раковецкая лоза”, ведь черенки для саженцев нарезаются из лоз. Виноград, который созревал на кустах, обычно раздавали друзьям и знакомым.
“Нас все отговаривали, мол, какой виноград может расти во Львове? Но за два-три года у нас гроздья иногда были как пятилитровая баклажка воды.Стоил виноград 30 гривен за килограмм. Поняли, что выращивать виноград – обрезать, следить, чтобы не замерз, и продавать его за бесценок – это мазохизм”, – объясняет Хижко.
Возникла идея делать вино. В 2019 году супруги высадили первые технические сорта винограда. Чтобы создать вино по классической технологии без добавления сахара, как это часто делают с домашним вином, много учились, проходили курсы. Хотя самое сладкое вино делала Николаева бабушка, а ее дедушка производил настоящее сухое.
Читайте также:
Наука и опыт поколений. Как молодой винодел из Кидеша возвращает славу закарпатским винам
“Дед делал вино без сахара, без добавления воды. Папа был хитрее, тогдашним маркетологом. Он немножко подслащивал, делал “второе” вино (когда жмых от “первого” вина заливают водой и добавляют сахар). Когда они ехали в город, то сначала папа продавал свое подслащенное вино, а потом помогал деду продавать его классические вина”, – рассказывает семейную легенду Хижко.
В свои первые вина супруги добавляли не сахар, а сок или фруктозу. Такое вино могло продолжать бродить в бутылке и взорваться в самый неподходящий момент. “Например, хочет человек устроить романтический ужин, открывает вино на кухне, а потом вместо романтики всю ночь моет пол”, – смеется предприниматель.
Школа виноградарства на Бакоте
Виноделы отказались от экспериментов и сосредоточились на классике. За советами обратились к известному крафтовому виноделу из Бакоты Богдану Павлию.
“Мы почти пять лет выращивали виноград, но вина только учились делать. Нам было интересно, кто в Украине делает классные вина, а Богдан Михайлович – эталон в виноделии. Мы к нему приехали, чтобы увидеть украинского винодела, посмотреть на его виноградники. Нам понравилось”, – рассказывает Черепанин.
Николай и Ольга на Бакоте с Богданом Павлием, 2019 год
Фото из семейного архива
Хижко тем временем шутит, что господин Богдан с мужчинами обычно строгий и требовательный, а к девушкам у него совсем другое отношение.
“У Оли есть секрет. Она с Богданом Михайловичем сдружилась и я заметил, что он совсем не делает ей замечаний. Если он меня что-то спрашивал, я говорил: “Это Оля делала”. Он ее хвалил и все подробно объяснял”, – радуется за жену винодел.
В своем первом винном фестивале супруги приняли участие с легкой руки Павлия. Он попросил Николая и Ольгу помочь продавать вино и обещал всему научить. “Мы кайфовали от общения с людьми, рассказов о вине, дегустации, разборки вина, потому что каждый человек может слышать в одном и том же вине что-то свое. У каждого человека – своя цепочка из воспоминаний. Кто-то чувствует в вине зеленые яблоки, которыми лакомился в детстве, кто-то ревень, кто-то смородину”, – рассказывает Черепанин.
Читайте также:
Подолье в бокале: как выращивают виноград на Хмельнитчине
Участие в винных фестивалях приносило паре удовольствие, но они боялись представить публике собственное вино – на пути стояли природный перфекционизм и скромность. Судьбу молодых виноделов решил Павлий, когда на одном из фестивалей предложил супругам угощать гостей своим вином.
Николай Хижко и Богдан Павлий закупоривают бутылки с вином
Фото из семейного архива
“Мы возражали, мол, у нас еще нет имени. Он говорит: “Давайте под моим именем”. Тогда мы впервые получили мегаэнергию от людей: “Вау, такое классное, а что это за вино?”. Богдан отвечал: “Это они делали”, – вспоминает Черепанин.
Ольга объясняет: только впечатления людей дают виноделу возможность понять, движется ли он в правильном направлении. В отличие от виноделов, обычные потребители не будут искать в вине недостатки, а сразу скажут, нравится или нет, и это будет самая объективная оценка. Однако винодел должен обеспечить, чтобы вино было сделано правильно: анализировать ошибки, исправлять их, снова идти к людям.
Оранж – не вино, а целый мир
На столичный фестиваль “Раковецкая лоза” привезла белое, янтарное, розовое и красное сухое вино из сортов винограда мускат оттонель, рислинг, мерло, каберне совиньон. Дегустация традиционно начинается с белого. Хижко разливает в бокалы мускат оттонель. До прихода гостей бутылки охлаждались в чаше со льдом.
Перед дегустацией вино надо хорошо охладить, особенно в жару.
Обычно мускатные вина пахучие, даже парфюмерные, но супругам удалось сделать напиток легким, цветочно-цитрусовым. Из собственного винограда пока получается немного вина, поэтому остальное докупают в Одесской области. Насаждения планируют увеличивать: в дополнение к собственным полгектара взяли в аренду еще два.
“У нас там как раз окончание Подольских товтр (национальный природный парк) и хорошая известняковая земля, там прямо известняковые камни на поверхности. Будем разбивать большой виноградник. Возможно, все равно будем докупать виноград, но уже в меньших объемах”, – делится планами Хижко.
Читайте также:
Алкоголь из тыквы и вино, похожее на борщ. История винодельни Wineidea из Ясногородки
Из муската оттонеля супруги также делают оранж. Вино выдерживают на шкурках и косточках восемь месяцев, что придает ему сложную ароматику и танины, характерные для красных вин. Однако бывают курьезные случаи.
“Свой первый оранж мы делали в стекле: сок с косточками и шкурками трамбовали в 54-литровый бутыль. Через восемь месяцев надо вино доставать. Пробовали его насосом выкачивать – забилось. Пробовали переворачивать бутыль, чтобы вытряхнуть жмых, – не получилось”, – вспоминает Хижко. Теперь они используют нержавеющие емкости с плавающими крышками, которые позволяют герметично закрыть вино.
Супруги производят вина из одних и тех же сортов винограда, но в разной стилистике
Фото Галины Зварич
Черепанин объясняет: янтарный мускат оттонель – это вино, которое можно изучать в течение нескольких часов. Сначала будут ощущаться ароматы розы, потом – цитрусовых, оттенки зеленого чая, специй. Чем дольше напиток в бокале, тем больше проявляет ярких необычных нот: лавровый лист, черный или душистый перец, мускатный орех, анис, сухофрукты, сливовое варенье, экзотические фрукты.
“Если это легкое белое или красное вино, то ароматы трудно идентифицировать, а в оранжах – очень легко, потому что они насыщенные. Это вино мы только сняли с кожуры, поэтому оно еще агрессивное, а прошлогоднее было как сырник с цедрой и изюмом, просто невероятное”, – взволнованно вспоминает девушка.
Другой оранж “Раковецкая лоза” производит из рислинга – сорта винограда, который имеет собственную развитую ароматику, а в сочетании с дикими дрожжами создает еще более сложный букет. Белый рислинг у супругов тоже особенный: его выдерживают на осадке, поэтому вино получается темнее и насыщеннее, чем классические немецкие вина.
“Сколько бутылка стоит? 450 гривен? Обязательно куплю, потому что я начал рислинг-марафон: покупаю украинские рислинги, описываю их и выкладываю в фейсбуке”, – говорит посетитель фестиваля, фотограф-виноман из Ивано-Франковска.
Крафтовые виноделы в основном продают вино на ярмарках или в соцсетях
Фото Нелли Спириной
Мастерство имеет значение
Переходим к розовому мерло, которое два года подряд получало золотые награды на винных конкурсах. В 2024 году розе получилось более насыщенным, цвета мальв и с выразительными ягодными нотами, которые можно почувствовать в розовых винах из зинфанделя или юпитера, например у крафтовой винодельни Father”s Wine из Тернопольщины.
Хижко объясняет: существует несколько технологий производства розового вина. Первая – так называемое кровопускание, когда виноград дробится и сок сразу забирается без контакта с кожурой. Второй способ – когда сок несколько часов держится на кожуре и приобретает цвет. Третий – когда купажируют белое и красное вина.
“Мы всегда делали розе первым методом, а на этот раз будто соединили два метода. Вино недолго было на шкурках, но все равно получилось более насыщенным, чем в два предыдущих года. Классное, ароматное”, – рассказывает мужчина.
Для производства мерло розе супруги используют технологию “кровопускания”.
Фото из семейного архива
Ароматика зависит не только от сорта винограда, но и от мастерства винодела: чтобы сохранить букет, он должен контролировать температуру брожения. В красном мерло могут ощущаться малина или темная слива, в розовом – клубника, красная смородина, тогда как в сортах винограда, в генетике которых есть североамериканский виноград Vitis labrusca, клубничный аромат заложен природой.
“Раковецкая лоза” производит 3 тыс. бутылок вина в год 20-ти наименований. Из тех же сортов винограда создают вина в разной стилистике, в частности востребованные сейчас петнаты: древнее игристое вино, которое бродит в бутылках. Скоро вино из-под Львова можно будет приобрести не только в соцсетях или на ярмарках: в декабре 2024 года виноделы получили лицензию и имеют предварительные договоренности с магазинами.
Читайте также:
Как “сельское шампанское” из Гусятина покорило Украину. История винодельни Father”s Wine
“В Полтавской области у нашей подруги есть фан-клуб “Раковецкой лозы”. Она проводит дегустации в своем винном магазине. В июне едем к ним в гости, чтобы оставить на полке свое вино, и будем переходить на определенный бизнес-вариант”, – рассказывает Хижко. Виноделы приехали в Кременчуг 14 июня, а ночью РФ выпустила на город наибольшее количество ракет и дронов с начала большой войны.
Невероятно, но несмотря на большую загруженность виноделы трудоустроены в других компаниях. В частности, Хижко работает на фармацевтическом заводе “Галичфарм”, куда пришел в 2008 году. Заработанные средства вкладывают в виноград и оборудование.
“Начинали с бутылей по 10, 20, 50 литров, потом перешли на стальные емкости по 200 литров. Так понемногу растет объем, накапливается оборудование. Получил зарплату – купил что-то необходимое”, – делится лайфхаком предприниматель. Он констатирует, что фестивали, особенно небольшие, – это, скорее, инвестиция в будущее, чем прибыль. Впрочем, отказываться от поездок по Украине супруги не собираются.
В саженцы и оборудование виноделы инвестируют средства, заработанные на основной работе
Фото из семейного архива
“Мы были на Львовской ярмарке вкуса. На молочном форуме стояли с вином рядом с телятами – нас пригласил областной совет. Это большой плюс виноделия: ездить, знакомиться. Это такой стиль жизни путешественника. Попутно предлагаешь свой продукт, рассказываешь о нем, это лучшая реклама”, – признается винодел.
По его словам, интерес украинцев к украинскому вину, как и к крафтовым продуктам, растет. Проблема – отождествление вина с крепким алкоголем. “Это неправильно, потому что ты вкладываешь в вино энергию и душу. Это напиток не для того, чтобы напиться, а чтобы посидеть с друзьями, поговорить”, – объясняет винодел.
“Раковецкая лоза” на ярмарке во Львове
Фото Галины Зварич
Хижко добавляет, что они перфекционисты и никогда не будут продавать плохой продукт или добавлять сахар, чтобы скрыть изъяны. Именно поэтому их работу высоко оценивают профессионалы, а вина регулярно получают призовые места на конкурсах. Это в условиях Львовской области, где виноделием занимаются единичные смельчаки.
Климат изменился и лозы уже не обязательно укрывать от морозов на зиму. Тем более, что некоторые сорта винограда могут выдерживать температуру -15-20 градусов. Тем не менее никто не застрахован от весенних заморозков.
Читайте также:
Без черешни, малины и яблок. Что еще уничтожили весенние заморозки
“В этом году жгли на винограднике костер, потому что знали, что будет заморозки. Накрывали влажной соломой, окуривали и один раз его спасли. Через две недели не было возможности этого сделать и виноград замерз”, – рассказывает Хижко.
Майские морозы могли оставить виноделов без урожая, поэтому виноградники согревали
Фото из семейного архива
Больше хобби, чем бизнес
Летом – другая ситуация: из-за жары виноград может прекратить расти, а ягоды будут вялиться на ветвях и не будут набирать сок. В дождь на винограде развиваются болезни, поэтому приходится учитывать капризы природы или не обращать на них внимания.
Черепанин жалеет, что на Львовщине недостаточно солнца, чтобы вырастить одесский черный – украинский сорт, созданный Институтом виноградарства и виноделия имени Таирова путем скрещивания французских сортов аликант буше и каберне совиньон. Он стал настолько популярным, что его считают автохтоном.
Впервые супруги сделали вино из одесского черного накануне большой войны из винограда, выращенного в селе Белозерка на Херсонщине. В феврале 2022 года село оккупировали россияне. ВСУ освободили его в ноябре, но виноградники не уцелели.
“У нас осталось несколько бутылочек. Мы их не продаем, отдаем на аукционы, на сборы на ВСУ. Херсонский виноград совсем другой, чем одесский, поскольку это разные терруары, но этот сорт нам очень нравится”, – объясняет предпринимательница.
За “Одесский черный” виноделы получили золото на Ukraine Wine and Spirits Awards 2023
На вопрос, как удалось приобщиться к виноделию, когда сначала мир охватила пандемия коронавируса, а затем разгорелась война, она отвечает: “Я называю это болезнью, потому что от первых своих кустиков мы просто заболели виноделием”.
Супругам хотелось знать о винограде все: какие есть сорта, как они растут, как за ними ухаживать. Сейчас они работают на винограднике в основном вдвоем и лишь иногда просят помочь родных: выкопать яму или посадить кусты.
“Это все ручная семейная работа: обрезку проводим сами, я делаю зеленые операции, Николай косит. Как-то попросили других и мне скосили розы и виноград. Много чего не успеваем. Нам бы хотелось больше и лучше, но виноделие – это дорогое удовольствие. Сейчас это больше хобби, чем бизнес”, – признается Черепанин.
Почти все работы на винограднике молодые виноделы выполняют самостоятельно
Фото из семейного архива
Она объясняет: можно получить грант на виноградарство, но не на производство вина, ведь Львовщина – неперспективный регион для отрасли. Поэтому “Раковецкая лоза” полагается на собственные силы и доверие украинцев к локальному продукту.
“Радует, что люди часто отдают предпочтение украинским винам. Это означает, что их качество за последние годы значительно выросло и потребитель это понимает. К сожалению, этому сильно поспособствовала война. Мы начали интересоваться, что у нас есть свое”, – отмечает Черепанин.
Между тем фестиваль подходит к концу, эмоции утихают. Виноделы могут расслабиться, попробовать вина коллег, выслушать советы или комплименты. “Раковецкая лоза” остается на ночь в Киеве, чтобы утром снова отправиться в путешествие. Будут большие и малые города, уютные бутики и громкие площади, где Николай и Ольга, как и в начале карьеры, будут разливать вина и разбирать их вкусы с винолюбами.
Для виноделов фестивали и общение с посетителями – лучшая реклама
Фото Мирек Фото
предприниматели
Материалы по теме
Вражеский обстрел разрушил мощности производителя сублимированных продуктов “Харчи”
17 июня, 16:25
Вместо пищевой пленки вместо пищевой пленки. Как в Ужгороде запустили производство восковых салфеток в Ужгороде
16 июня, 08:30
РФ атаковала предприятия в Кривом Роге
14 июня, 11:55
“Мы заболели вином”. Как воспоминания бабушки стали началом винодельни “Раковецкая лоза”
Вікторія Ярош,
20 июня, 09:00
В ЕС стартовала “упаковочная революция”. Готова ли к ней Украина?
Владимир Слабый,
20 июня, 08:30
Новости 19 июня: Порошенко оспаривает санкции СНБО, Россия на грани перехода в рецессию
Виктор Волокита,
19 июня, 21:00
Рост украинской экономики ускорился – ИЭД
Виктор Волокита,
19 июня, 20:20
Обжалование Порошенко санкций СНБО: суд частично закрыл рассмотрение дела
Виктор Волокита,
19 июня, 18:35
Китайское правительство активно бросает против “друга” России хакеров – NYT
Андрій Муравський,
19 июня, 17:07
предприниматели
Вражеский обстрел разрушил мощности производителя сублимированных продуктов “Харчи”
Вместо пищевой пленки вместо пищевой пленки. Как в Ужгороде запустили производство восковых салфеток в Ужгороде
РФ атаковала предприятия в Кривом Роге
Из-за атаки РФ на Киев пострадал центральный склад “Люксоптики”
Успех в 19 и 85. Как студенты и пенсионеры-миллионеры зарабатывают на государстве
Экономическая правда
© 2005-2025, Экономическая правда
Реклама на сайте
Политика конфиденциальности
Правила использования материалов УП
Принципы и правила работы УП
Использование материалов сайта только при условии ссылки (для интернет-изданий – гиперссылки) на “Экономическую правду”.
Все материалы, которые размещены на этом сайте со ссылкой на агентство “Интерфакс-Украина”, не подлежат дальнейшему воспроизведению и/или распространению в любой форме, иначе как с письменного разрешения агентства “Интерфакс-Украина”.
Материалы с плашкой PROMOTED, НОВОСТИ КОМПАНИЙ и ПОЗИЦИЯ являются рекламными и публикуются на правах рекламы. Редакция может не разделять взгляды, которые в них продвигаются. Материалы с плашкой СПЕЦПРОЕКТ и ЗА ПОДДЕРЖКУ также являются рекламными, однако редакция участвует в подготовке этого контента и разделяет мнения, высказанные в этих материалах. Редакция не несет ответственности за факты и оценочные суждения, обнародованные в рекламных материалах. Согласно украинскому законодательству ответственность за содержание рекламы несет рекламодатель.
Субъект в сфере онлайн-медиа; идентификатор медиа – R40-02163.
Source: Виктория Ярош