Як не проґавити шанс на модернізацію країни
Українська правда
Усі розділи
Підтримати УП
Новини компаній
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
Спецпроєкти
Говорить крипта
Страховий гід
Виклики євроінтеграції
Власна справа
Від мрії до дії
Зелений перехід
Захист країни
Кошти в безпеці
Відбудова України
Бізнес-інтерв”ю
Кінець епохи офшорів
Просто про податки
Ідеї, які змінюють міста
Проекти “Українська правда”
Українська правда
Економічна правда
Європейська правда
Історична правда
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
Олег Савицький
менеджер кампанії Razom We Stand
Як не проґавити шанс на модернізацію країни
16 липня, 16:00
Посилання скопійовано
Що таке публічні інвестиційні проєкти і навіщо вони державі та людям.
Ще кілька років тому системи прозорого стратегічного інвестування коштів платників податків та міжнародних донорів в Україні майже не існувало, але вимоги часу та боротьба нашої держави за виживання спонукають до її становлення.
У 2025 році публічні інвестиційні проєкти (ПІП) уперше стали частиною бюджетного процесу і цілком можливо – драйвером економічного відновлення та зростання. Перш ніж радіти, варто розібратися, що таке ПІП, навіщо вони потрібні державі і чому громадськість має уважно стежити за тим, як витрачаються на них кошти.
Що таке публічні інвестиційні проєкти
Публічний інвестиційний проєкт (ПІП) – це ініціатива, що реалізується за кошти державного або місцевих бюджетів з метою створення або модернізації інфраструктури, промислових об’єктів, освітніх, медичних, оборонних закладів.
На відміну від поточних державних видатків, які спрямовуються на зарплати чи купівлю товарів і послуг, інвестиційні проєкти створюють довгострокову цінність: матеріальні активи, які працюють на економіку й суспільство роками.
До сфери ПІП належать будівництво та ремонт доріг, мостів, залізничних вузлів; реконструкція об’єктів освіти і медицини; зведення укріплень і складів для ЗСУ, виробничих потужностей ОПК; створення інфраструктури для індустріальних парків; модернізація систем водопостачання, енергетики, поводження з відходами; ІТ-платформи національного рівня для цифровізації публічних послуг.
Ці проєкти фінансує держава, а працюють вони на громадян. Від якості відбору та реалізації проєктів залежать розвиток економіки і довіра суспільства до держави. Усе просто: це проєкти, які фінансуються коштами з державного чи місцевих бюджетів і мають створити або модернізувати основні фонди – дороги, підприємства, школи, водогони, військові об”єкти, системи управління.
Такі проєкти мають інвестиційну логіку: нині вкладаємо, щоб завтра отримати економічний або соціальний ефекти. У країнах з розвиненою системою публічного управління це основний інструмент реалізації стратегії розвитку. Проєкти плануються на кілька років, а їх ефективність оцінюють незалежні аудитори.
Як це працює в країнах ЄС
У Євросоюзі інструмент публічних інвестицій широко використовується для досягнення стратегічних цілей державної політики: енергетичної трансформації, інновацій, регіонального розвитку, підвищення конкурентоспроможності.
ЄС встановлює чіткі вимоги до управління такими проєктами: аналіз витрат і вигод (CBA), оцінка екологічного та соціального впливів, фінансова прозорість, управління ризиками та моніторинг ефективності. Усі великі інфраструктурні ініціативи мають проходити оцінку доцільності відповідно до методологій, розроблених Єврокомісією та Європейським інвестиційним банком (EIB).
Особлива увага приділена захисту довкілля, соціальній інклюзивності та антикорупційним механізмам. Ключова ідея – інвестиції мають бути обґрунтованими, результативними та прозорими. Саме цей підхід має стати орієнтиром для України в умовах війни та післявоєнного відновлення.
Що змінюється в Україні
16 вересня 2024 року Україна зробила важливий крок у цьому напрямку. Стратегічна інвестиційна рада, створена при Кабінеті міністрів, затвердила Єдиний проєктний портфель здійснення публічних інвестицій. Це перша спроба систематизувати сотні ініціатив, які подають центральні та місцеві органи влади, визначити їх пріоритетність і вбудувати їх у бюджетний процес на 2025 рік.
Цей підхід має потенціал стати інструментом стратегічного управління розвитком країни, а не просто списком “освоєнь коштів”. Якщо державний бюджет – це тіло, то інвестиційні проєкти – це його м’язи, які забезпечують рух уперед.
Чому ПІП важливі саме зараз
В Україні зруйновані або пошкоджені понад 150 тис. житлових будинків; обстрілам піддалися тисячі об’єктів критичної інфраструктури, включаючи мости, залізничні колії, лінії електропередач; пошкоджені електростанції та промислові підприємства. Паралельно з цим держава мусить створювати нову економіку, відновлювати ланцюги доданої вартості та переозброювати ЗСУ.
Саме ПІП можуть стати інструментом для розбудови критичної інфраструктури (транспортної, енергетичної, комунальної); модернізації оборонного комплексу з фокусом на технологічну автономність; формування нової індустріальної бази з урахуванням “зеленого переходу” та інтеграції з ринками ЄС; впровадження цифрових сервісів у державному управлінні, освіті та охороні здоров’я.
Головна умова – розумне планування та ефективне використання коштів. Публічні інвестиції можуть стати не лише витратами, а довгостроковими активами держави.
Де є ризики
Аналітики та громадські організації вже звернули увагу на проблемні аспекти формування ПІП-портфеля. Зокрема CEE Bankwatch та “Екодія” вказують, що частина поданих проєктів не має належної аналітичної бази, не проходила повного техніко-економічного обґрунтування або містить сумнівні цілі.
Читайте також:
ЕП зібрала на інвестиційному форумі бізнес, владу та фінансистів: про що говорили
Ці проблеми вказують на слабкість інституцій: відсутність достатньої експертизи у формуванні ПІП, політичне лобіювання і брак прозорості. Якщо залишити ці проблеми без уваги, то Україна ризикує повторити помилки попередніх років, коли державні гроші витрачалися, а результату не було.
Що потрібно зробити
Забезпечити прозорість формування портфеля. Єдиний портфель має бути не просто “затверджений у Кабміні”, а оприлюднений з поясненнями, чому обрано саме ці проєкти, які очікувані результати і хто відповідальний за їх виконання.
Залучати експертів, науковців та громадянське суспільство. Україна має потужну спільноту аналітиків, економістів, урбаністів, екологів, які готові безоплатно ділитися знаннями. Вони можуть допомогти оцінити ефективність проєктів, виявити слабкі місця й уникнути помилок.
Запровадити незалежний моніторинг. Кожен ПІП повинен мати чіткі критерії результативності та механізм зовнішнього моніторингу, щоб не вийшло, як у минулому: гроші витратили, а користі – нуль.
Навчити державних службовців готувати якісні проєкти. Часто причиною проблем є не злий намір, а банальна некомпетентність. Потрібні системні програми підготовки та сертифікації фахівців з публічного інвестування.
Синхронізація з планом відновлення України. ПІП мають бути якісно вбудовані в довгострокову стратегію відновлення та модернізації, узгоджену з міжнародними донорами. Це дозволить уникнути дублювання та посилити ефект від допомоги.
Інвестиції, а не видатки
Публічні інвестиційні проєкти, втілені за євросоюзівськими нормами, – це не черговий “розпил бюджету”, а потенційно один з найефективніших інструментів економічної політики. Успішні країни – від Польщі до Південної Кореї – зробили ставку на стратегічні державні інвестиції в критичні сектори. Настав час і Україні вийти з режиму латання дірок і перейти до розбудови держави майбутнього.
Для цього потрібні не тільки рішення уряду, а й суспільний контроль, участь експертів і політична воля. Ми не можемо дозволити собі ще одне втрачене десятиліття. ПІП можуть стати тестом на зрілість держави, шансом для кожного на якісні зміни, дієвими ліками для одужання нашої економіки від сировинної хвороби.
Оскільки більшість інвестпроєктів реалізується без урахування регіонального контексту і прогнозування довгострокових соціально-економічних наслідків, слід проводити моніторинг, що потребує уваги експертів і залучення громадськості.
Співавтор – Оксана Кушніренко
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об”єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
місцеві бюджети
Матеріали за темою
Інвестування – це не лише акції чи облігації
16 липня, 08:30
Мільярд на відбудову
14 липня, 17:00
Як інвестувати в нерухомість під час війни
11 липня, 17:30
Як не проґавити шанс на модернізацію країни
Олег Савицькийменеджер кампанії Razom We Stand
Як цифрові сервіси формують прозорий ринок деревини
Віктор Смальголова Державного лісового агентства України
Інвестування – це не лише акції чи облігації
Ігор Приходькофінансовий директор NovaPay
Санкції без доказів
Олександр Шадрінадвокат, партнер АО Barristers
Сценарій зростання ВВП України до трильйона доларів
Андрій Длігачгенеральний директор Advanter Group
Цифрова хвиля рятує морські порти
Володимир Крейденконародний депутат, заступник голови парламентського комітету з питань транспорту та інфраструктури
Інші думки автора
Чи можна збільшити імпорт електроенергії з ЄС
Як Бельгія, Франція та Іспанія допомагають Кремлю заробляти сотні мільйонів доларів
Бізнес на російському СПГ: як Бельгія спонсорує війну в Україні
Інвестиції на 4,3 трильйони доларів. Що Україна пропустила в Лондоні?
Як відстояти зелене майбутнє Європи і зупинити росію
Економічна правда
© 2005-2025, Економічна правда
Реклама на сайті
Політика конфіденційності
Правила використання матеріалів УП
Принципи і правила роботи УП
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Економічну правду”.
Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”.
Матеріали з плашкою PROMOTED, НОВИНИ КОМПАНІЙ та ПОЗИЦІЯ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах. Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Cубєкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02163.
ТОВ “УП Медіа Плюс”
Адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 48, 50А
Телефон: +380 95 641 22 07
Source: Економічна Правда
В Украине хотят отменить “дистанционку” в школах: детали
Самый вероятный кандидат на пост первого вице-премьер-министра Украины Михаил Федоров заявил, что резонансный приказ Министерства образования и науки №1112 относительно в том числе дистанционного обучения в школах будет отменен. Как передает портал “Комментарии”, об этом чиновник заявил в видеообращении.Михаил Федоров отметил, что власти будут искать путь, как вывести детей на обучение в безопасные школы.”В пятницу будет отменен, например, приказ №1112, к которому есть много вопросов у общины депутатов. И вместе с депутатами мы будем искать путь, как достигать целей и выводить детей в офлайн, в безопасные школы. Как догнать все знания, которые были потеряны за последние несколько лет — за Covid, полномасштабную войну – будем искать этот путь”, – рассказал чиновник.Читайте также на портале “Комментарии” – по официальным данным, из-за войны за границу выехало около 1,5 млн украинских школьников. Часть из них, несмотря на обучение в иностранных школах, продолжают получать образование и дистанционно. Детям трудно овладеть двумя школьными программами одновременно, но родители идут на такой шаг, чтобы по возвращении домой их детям не пришлось начинать все “с нуля”. В то же время возвращение домой таких учеников часто предусматривает новые испытания в их жизни — как на этапе вступления в украинскую школу, так и на этапе адаптации уже во время учебного процесса. Эта тема остается малопубличной, хотя единичные истории, благодаря журналистам, все же получили огласку. О том, готовы ли украинские школы принимать возвращающихся из-за границы детей, редакция портала “Комментарий” исследовала в материале.Также издание “Комментарии” сообщало – школьников готовят к войне: в классах дроны, броники и турникеты.
Source: Комментарии Украина