Корпорация “Трапезунд”. Как казаки и аристократ из Рима могли создать свой анклав в Турции и возглавить поставки шелка в Европу
Все разделы
Поддержать УП
Спецпроекты
Проекты “Украинской правды”
Украинская правда
Экономическая правда
Европейская правда
Историческая правда
Верховная Рада
Борис Джонсон
коронавирус
Курская область
воздушная тревога
Сектор Газа
Слуга народа
Спецпроекты
Топ напитков из натуральных ингредиентов, которые стоит знать
Как работает качественное питание в больницах
Корпорация “Трапезунд”. Как казаки и аристократ из Рима могли создать свой анклав в Турции и возглавить поставки шелка в Европу
Евгений Руденко — Пятница, 11 апреля 2025, 05:30
коллаж: Андрей Калистратенко
“Загартовані, як гуни. Віддані зброї, як готи. Опалені сонцем, як індійці. Жорстокі, як сармати. Підступні, як турки”, – описував козаків наприкінці 16 століття француз Ніколя де Монтре.
В уяві про тодішніх українців як “християн, але не цивілізованих і брутальних”, крім зверхності у представника Французького Ренесансу де Монтре можна розгледіти певну пошану.
На тлі османської загрози в Європі частіше згадували про козаків як про неприборканий, сміливий народ, що стримує турків. Дедалі більше говорили про їхні рейди в Чорному морі проти Порти. А потім про те, як козаки кинули виклик самій Речі Посполитій.
У 17 столітті, за 30 років до Хмельниччини, римський дипломат, письменник і музикант П”єтро Делла Валле прогнозував у подорожніх листах: “Студіюючи їхній стан та спосіб життя, я думаю направду, що вони одного дня створять для себе одну могутню республіку”.
“Бо з такими самими принципами почали славні спартанці, як також і сицилійці, картагенці, навіть самі римляни, а в модерних часах голляндці”, – розповідав П”єтро в листах другові Маріо Скіпано, професору медицини Неапольського університету.
На теренах ранньомодерної України Делла Валле не бував. Але отримав знання про козаків, змістовні й у цілому релевантні тогочасним подіям, під час подорожі у 1614–1620 роках у Стамбул, на Близький і Середній Схід та у Персію – територію сучасного Ірану.
Як зазначав Олександр Баран, закарпатський священник й історик, який 1961 року емігрував з Європи в Канаду – Делла Валле мав доступ до інформації венеційської та франузької амбасад у Стамбулі. Спілкувався там з урядовцями турецького двору, місцевими християнськими спільнотами.
А потім у Персії зіткнувся з якимось козаком Степаном. То була зустріч, що могла змінити розклад сил в Європі, на Сході та розвернути подальшу історію України в неочікуваний бік.
Українською мовою П”єтро Делла Валле переклали в Канаді у 1980-х завдяки Олександру Барану.
Беручи за основу його праці та листи П”єтро, УП розповідає, як за посередництвом римського аристократа козаки шукали союзу з володарем Персії, могли отримати власний анклав у Туреччині, взяти під контроль Чорне море та очолити надшвидкі поставки шовку в Європу в обхід османів.
Але що могло піти не так?
Незабаром доступ до матеріалів на “Українській правді” може стати платним.
Але ми вважаємо, що якісний контент має бути доступний для всіх, тож до останнього не будемо вводити обмеження. Підтримайте нас, аби і ми без обмежень могли продовжувати роботу – долучайтеся до Клубу УП!
Дізнатись більше
Морські імпрези
Цієї історії могло б не статися, якби 25-річний П”єтро Делла Валле не пізнав нещасну любов і не занурився у хандру аж до думок про самогубство. Друг Маріо Скіпано запропонував альтернативу: “Вирушай у подорож на Схід”.
Затятий колекціонер Маріо попросив П”єтро скуповувати там цінні манускрипти, а заразом розповідати в листах про найцікавіше з побаченого.
1614-го Делла Валле прибуває з Венеції до Стамбулу. Наступного року козаки спалять дві гавані й околиці міста. Кількома роками раніше вони відзначились походами на Кілію, Ізмаїл і Білгород (Одещина), Гьозлів (Євпаторія), Месембрію та Варну (Болгарія), Бабадаг (Румунія), а в 1614-му – на Трапезунд (Трабзон) і Сіноп у Туреччині.
У 1616-му в Криму впаде неприступна Кафа (Феодосія).
Битва за Кафу на гравюрі з книги “Вірші на жалісний погреб шляхетного лицаря Петра Конашевича-Сагайдачного” Касіяна Саковича (1622 рік). Та зображення Кафи художником 19-го століття Карло Боссолі
Колаж Андрія КалістратенкА
Нестачі інформації про зухвалого противника в османів у першій половині 17 століття не було. Щонайменше сто років перед тим козаки докучали своїми спробами перехопити ініціативу на шляхах у Чорне море в пониззі Дніпра та Подунав”ї.
Зокрема, ще у першій чверті 16 століття до цього йшов Остафій Дашкевич. Уродженець Овруча з Житомирщини, один із перших відомих командирів козацьких загонів, який став черкаським старостою і канівським намісником Сигізмунда Першого.
П”єтро Делла Валле писав другу Маріо: в гирлі Борисфена, річки Дніпро над Чорним морем, постійно живуть понад дві тисячі добрих вояків. У них немає збудованого міста. Мешкають переважно в шатрах, частково у куренях.
Взимку стережуть свої судна і зброю. Роблять сушею рейди як кіннота на сусідніх європейських татар.
Влітку в них буває час і натхнення “на морські імпрези”. До козаків приєднуються всі охочі, “приманені бажанням здобичі”. Приїжджають “зо всіх усюдів Польщі”. Вибирають поміж себе ватажка. Вирушають озброєними чайками, що везуть від чотирьох до восьми тисяч війська.
П”єтро Делла Валле та мумії, які він привіз із Єгипту до Європи. Зображення мумій з каталога колекції Августа II Фридерика Сильного
Колаж Андрія КалістратенкА
Ці вояки, доповідав Делла Валле, також прекрасні весляри й моряки. Бо немає поміж них таких, хто не розумівся б на багатьох речах.
“З тими силами їдуть проти турків, – писав П”єтро. – Все, що знаходять на морі, грабують. І вже так багато награбували, що турецькі торговельні судна в літі бояться їздити.
Незадоволені з морської добичі, козаки виходять також і на сушу. І вже немає таких турецьких міст навколо Чорного моря, які б ними не були зайняті та пограбовані”.
“Вони сьогодні є дуже сильними на Чорнім морі, – додавав римський подорожній. – Ще щоб трохи позмагалися, будуть його абсолютними панами. Козаки сьогодні є сильнішими, ніж були, і можна сміло сподіватися, що будуть рости в майбутньому”.
Читайте також: “Можемо заходити на ворога навіть з боку Туреччини”. Комбат “Братства” про психотип диверсанта та десантування в Криму
Чорне замість Червоного
Проживши в Стамбулі рік, П”єтро Делла Валле рушив далі. Подорожував Єгиптом, відвідав Єрусалим, Сирію. У Багдаді одружився з місцевою красунею.
Затримався в Персії. Домігся аудієнції з правителем Аббасом I Великим. Навіть був кимось на кшталт його позаштатного радника у справах міжнародних відносин.
Якщо вірити Делла Валле, ще до зустрічі з шахом він розробляв геополітичний проєкт, що мусив би зацікавити персів. І одна з ключових ролей у ньому призначалась козакам.
Римлянин пропонував за допомогою важкодоступних для персів грузинських провінцій забезпечити шаху вихід у Чорне море. Для цього – примусом чи захистом від впливу турків схилити місцевих князів на свій бік. А головне – дати козакам постійне місце базування під боком у турецького Трапезунда.
Розташування Тробзона на Google Maps
“Якщо б козаки мали у тих сторонах – що для них є другою стороною Чорного моря – обезпечений осідок, то не тільки сильніше і зручніше могли б нищити турецьку державу, але, маючи сусідніх персів за плечима, задержали б і боронили всі території, які могли б відвоювати від турків”, – пояснював Делла Валле другові Маріо свій задум.
“Наслідки поєднання козаків із Персією та приєднання (до цього союзу – УП) Польщі мусили б дати дуже сильне і цінне майбутнє, – продовжував він. – Це б вже не означало (для козаків) тільки зграбувати й втекти, як це бувало дотепер”.
Це б дозволило утримувати певну територію з турецького боку, а найголовніше – околиці міста-порту Трапезунд, що межують на суші з перською державою.
Битва козацьких чайок із галерами турків. Зображення невідомого османського автора 1630-х років. Національна бібліотека Великобританії
Зустрівшись з Аббасом Першим у Фаражабаді, гість із Риму розвивав думку: якщо не вдається зв”язати турків у Червоному морі, їх, за його словами, “легко придушити” в Чорному.
“Від того міг би цілий Константинополь умерти з голоду, – переповідав П”єтро Делла Валле свою бесіду з шахом. – З того моря дістає це місто збіжжя, масляні продукти, шкіру, дерево на палення й на будову домів та кораблів і багато дечого іншого, що потрібно для життя”.
“Як це зробити?” – поцікавився Аббас Перший.
“Тільки запевнити собі козацьку приязнь на Чорному морі, – відповів П”єтро. – Вони вже зробили на цім морі стільки шкод (туркам – УП), скільки лише Ваша Величність може уявити.
А щодо морської дороги при суші, то там, де вона є близько територій шаха, можна б постачати їм якоїсь помочі, забезпечити цілий терен і запевнити якийсь захист для козацьких виправ.
Це можна осягнути дуже легко, якби укріпити якусь пристань, а як такої пристані там немає, укріпити гирло одної ріки, яких там не бракує. Це дуже б посилило козаків.
Перебуваючи так близько, вони могли б мати великі успіхи. Загрозили б таким чином побережжя Трапезунда та цілої тієї околиці й унеможливили б турецькій флоті навігацію на Чорному морі”.
Дивіться також: Повернення України. УП показує оцифровані в США столітні фотоархіви легіону Українських січових стрільців
Труднощі перекладу
За кілька днів після приїзду в Фаражабад Делла Валле, немов у сюжеті східної казки, зустрічає якогось козака на ім”я Степан – той теж шукав лазівки до перського двору.
“Господь послав мені його на поміч, – радів випадковій зустрічі римлянин. – У нього була та сама пропозиція, як моя”.
За переказом П”єтро, Степана відокремили від групи з сорока товаришів, які залишились чекати його на території Грузії. Зробили це, щоб мінімізувати можливі втрати, бо не знали якою буде реакція персів.
Спочатку гості з берегів Борисфена зупинились в одного з князів-християн грецького обряду, якому вони допомагали безпечно торгувати в Чорному морі. А той, знаючи про наміри козаків навести мости з персами, відправив прибульців Колхідою далі, в Імеретію.
Звідти Степана одного доправили до Тбілісі, де він отримав від місцевих супровід і рекомендовані листи. В них пояснювалось, хто він і для чого шукає зустрічі з шахом.
Тож майбутнє мало всі шанси стати райдужним.
“Але наш козак чувся у Ферагабаді (Фаражабаді – УП) дуже погано, – згадував Делла Валле. – Бо не знав, як стоять його справи, і не знав жодної мови крім польської та рутенської (староукраїнської – УП)”.
Степанову бентегу допоміг зрозуміти перекладач, який з вікарієм босих кармелітів провів два роки на Московщині, після чого “белькотав трохи по-рутенськи”.
“Я запропонував Степану мої услуги для добра його нації, – розповідав Делла Вале. – А він обрав мене, так би мовити, за свого представника та консультора козацького народу. Ми залишились разом, бо якби я говорив з міністрами чи шахом, мусив би консультуватися з ним”.
Середньовічне зображення армії Трапезундської імперії – держави-уламка Візантійської імперії, що існувала в 13–15 століттях
Через одного з дорадників шаха П”єтро продовжував адвокатувати амбітні ідеї, що їх обговорював зі Степаном, викладаючи на стіл фінансові козирі.
Контроль Трапезунда та сусідніх міст обіцяв величезний прибуток. Козаки могли б забезпечити шахові торговельні шляхи в обхід Туреччини, що їх шукала Персія.
“Козацька дорога була б коротша, легша і безпечніша, ніж через Алеппо або й інші дороги, які тільки можна уявити, – переконував Делла Валле. – Бо всі перські провінції, які виробляють більшість шовку, можуть його одразу відвантажувати на кораблі і оминути тим довгі дороги до Алеппо (далі через Середземне море – УП) або до протоки Гормуз (з виходом до Індійського океану – УП), де англійці перебирають їхній товар (перекуповують – УП)”.
За розрахунками П”єтро, новий торговельний шлях під захистом козаків дозволив би поставляти Чорним морем шовк у Європу протягом десяти – п”ятнадцяти днів. Це значно менше, ніж комерційні експедиції через Середземне море, які тривали б щонайменше три місяці. Не кажучи вже про океанську подорож довкола Африки, яка забрала б десять місяців.
Оліваріус. Pułkownik kozacki
Союз із персами мав змінити чимало. Посилити роль козаків у Європі. Зміцнити Персію. Послабити Османську імперію. Стримати апетити тих, хто мав вагу у світовій торгівлі – від Португалії, Іспанії до Фламандії та Британії. Додати бонусів італійським купцям у Причорномор”ї. А Речі Посполитій – в Європі.
У листах Делла Валле дещо плутано розповідав: Степана зрештою відправили до його “козацького командира” з охороною і листом від шаха. Аббас Великий пропонував прислати іншу людину, яка знає фарсі. Але з маловідомих причин на півдорозі Степана завернули назад у Персію.
Як писав П”єтро, козаків, які чекали на Степана в Імереті, зрадив місцевий правитель. Тридцять дев”ять вояків опинились у полоні в турків. Декільком пощастило втекти. Що ж до Степана, то йому, схоже, таки довелося вивчити перську мову – козака залишили при дворі шаха.
За спогадами П”єтро Делла Валле, Аббас Великий, вочевидь, вже мав контакти з Польщею щодо можливої антиосманської коаліції із залученням козаків.
16 квітня 1620 року вірменські християни привезли лист домініканському монаху, отцю Павлу. На папері якийсь Оліваріус де Марконес П.К. повідомляв: шаху змістовно писали з приводу коаліції, в Польщі все ще чекають на відповідь.
Делла Валле робить висновок: таємничий Оліваріус – впливова в польському королівстві людина, яка особисто зацікавлена у справі чорноморських козаків.
Акронім “П.К.” італієць трактує як Оліваріус Палатина Київського.
Сучасні дослідники пов”язували “П.К.” із Петром Конашевичем-Сагайдачним. Він став гетьманом Війська Запорозького якраз під час подорожей Делла Валле Середнім Сходом та Азією.
Але сходознавець та історик Ярослав Дашкевич вважав цю версію надто простою. В Оліваріусі він вбачав Оліфера Голуба, соратника й наступника Сагайдачного.
А “П.К.”, за словами Дашкевича – поширене у ті часи скорочення “pułkownik kozacki”.
Читайте також: Війна – лотерея. Ми на своїй шкурі відчуваємо, як робити прогнози – історик Сокирко про те, як переміг і програв Мазепа
Бути коаліції козаків і персів не судилося. Причини варто шукати в розкладах на тодішніх фронтах. У тому, що прийнято називати “реальна політика”, але аж ніяк не в прогалинах у знанні східних мов тужливим козаком Степаном.
1959 року отець Атанасій Великий, уродженець села Туринка на Львівщині, оприлюднив листи Франциска Діоталеві, папського нунція у Варшаві. В них йшлося про приїзд посланця перського короля в Польщу 1618 року.
Аббас Перший просив поляків нападати на турків, а також надати 10–12 тисяч козаків, для яких Персія обіцяла будувати фортеці. Шах запевняв, що не збирається йти на мир з турками. Польща взяла до уваги пропозиції, але далі за кореспонденцію справа не пішла. Ймовірно, поляки не захотіли зайвий раз дражнити турків або не мали на це ресурсів.
Річ Посполита була зайнята тоді виснажливими битвами з московитами. Декілька років війни завдяки війську Петра Сагайдачного закінчились облогою Москви та підписанням у 1618 році Деулінського перемир”я.
1618 року Аббас Великий все ж укотре піде на мир із турками. Нова війна персів та османів розпочнеться 1623 року на землях Месопотамії. Ще за п”ять років шах помре.
На протилежному від Стамбулу боці Чорного моря 1621 року відбудеться легендарна Хотинська битва. Козаки під проводом гетьмана Сагайдачного разом із поляками розіб”ють переважаючі сили турків, змусивши юного султана Османа II укласти мирну угоду та відмовитися від намірів йти далі, у центральну Європу.
План хотинської фортеці та ще одна історична битва за місто в 1673 році
Після мандрівок Індією та другого одруження – цього разу з грузинською чарівницею – аристократ П”єтро Делла Валле в 1626 році повернеться додому.
У Римі він стане зіркою, отримає високу посаду при папському дворі. Працюватиме професором східних мов у Римському університеті. Розповідатиме про козаків. І, вочевидь, згадає власний прогноз щодо появи козацької республіки – ще за життя П”єтро повстане Богдан Хмельницький.
Ті, кого так звеличував Делла Валле, намагаючись реалізувати амбітний геополітичний проєкт, три століття по тому все ж захоплять Трапезунд. У складі імператорської армії Росії поневолені нащадки козаків, що у великій кількості під час Першої світової воюватимуть на Кавказі, займуть місто-порт 15 квітня 1916 року.
Зображення окупації Трабзона імперської армією Росії. Опублікувало 29 квітня 1916 року ілюстрованим виданням The Sphere (Лондон)
Після проголошення в Києві УНР 1917 року в Трапезунді створять Український Комітет військ Анталійського узбережжя. Займуться українізацією в армії. Видаватимуть дві газети: військові вісті й вісті української громади Трапезунда.
А коли збройні сутички українських вояків із російськими загостряться, евакуювати тих, хто зголосився будувати незалежну Україну, з Одеси в Туреччину і назад підуть каравани рятувальних кораблів.
Серед них буде красень-лінкор із синьо-жовтим прапором і багатообіцяючою назвою: “ВОЛЯ”.
Євген Руденко – УП
историяукраинцыЕвропаТурция
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Главное на Украинской правде
Давайте после Пасхи. Когда будут выборы в Украине
— Роман Романюк
Живой щит. Как россияне прикрывали свои штабы гражданскими в Буче
— Стас Козлюк
Возвращение Украины. УП показывает оцифрованные в США столетние фотоархивы легиона Украинских сечевых стрельцов
— Евгений Руденко
Историк Мараев: Кубань должна стать пороховой бочкой и источником проблем для России
— София Середа
Наташа, попала! Как бывшая воспитательница детсада сбила российскую ракету
— Рустем Халилов
Операция “Куду”. Как украинские военные учатся в Великобритании
— Ангелина Страшкулич, Евгений Будерацкий
“Мы выпрашиваем помощь, как рыбу на рынке”. Как предательство союзников привело к разгрому в войне
— Михаил Кригель
“Окружения, как и говорит командование, не было. Но и спланированного выхода тоже не было”. Что происходило на Курщине в последний месяц обороны
— Ольга Кириленко
“В батальоне создали очереди из тех, кто будет расстреливать пленных”. Как Россия казнит украинских военных
— София Челяк
Те, кто жжет глубокую Россию. Большая история 14-го полка беспилотных авиакомплексов
— Роман Романюк
“Украинская правда” в соцсетях:
Реклама на сайте
Политика конфиденциальности
Правила использования материалов УП
Принципы и правила работы УП
Как писать для УП
©2000-2024, Украинская правда. Использование материалов разрешается при условии ссылки (для интернет-изданий – гиперссылки) на “Украинскую правду” не ниже третьего абзаца.
Любое копирование, публикация, перепечатка или воспроизведение информации, содержащей ссылку на “Интерфакс-Украина”, строго запрещается.
Материалы с обозначением PROMOTED, Имидж-информация, ПРИ ПОДДЕРЖКЕ публикуются на правах рекламы.
ООО “УП Медиа Плюс”. Все права защищены.
Основатель проекта: Георгий Гонгадзе
Главный редактор: Севгиль Мусаева
Редактор-основатель: Алена Притула
E-mail редакції: editor@pravda.ua
Ми використовуємо cookies
Source: Евгений Руденко