Book Review: Odesa and Growing Up a Ukrainian Jew
Reading “Jewish Odesa” by Marina Sapritsky-Nahum was a deeply personal experience for me.
As someone born in Odesa, raised in a Russian-speaking, entirely secular Jewish family, and only discovering Judaism much later in life, I found in these pages not only rigorous scholarship but a sensitive articulation of the inner questions I’ve often asked myself: What does it mean to be a Ukrainian Jew when your upbringing was shaped by Soviet silence, Russian culture, and an absence of visible Jewish life? Where do I belong in a Jewish narrative that I was not raised with, but that I now seek to reclaim?
Sapritsky-Nahum’s work captures this complex terrain with grace and depth. Through ethnographic fieldwork in Odesa and interviews spanning generations, she paints a nuanced portrait of a Jewish community navigating memory, identity, and revival in the shadow of Soviet repression and amid the realities of modern Ukraine.
For those of us who grew up Jewish in name but not in practice, who learned about kashrut, Shabbat, or even the meaning of Yom Kippur only as adults, this book feels like a dialogue with our past and a tentative sketch of a different possible future.
One of the most powerful themes the book explores is the tension between personal and collective identity: being Jewish without tradition, being Ukrainian without speaking Ukrainian, and being shaped by Russian cultural codes while slowly disentangling from their political implications. In my own life, I’ve struggled with the term “Ukrainian Jew.”
For much of my youth, it felt more like a contradiction than a coherent identity. I was a teenager when the Soviet Union collapsed, and my earliest memories of Ukrainian independence were marked by uncertainty and transition.
The Soviet regime had systematically erased or suppressed ethnic and cultural difference, enforcing a Russified identity that left little room for minority voices, especially those of Jews, Ukrainians, Crimean Tatars, and others whose histories did not fit the imperial narrative. In that context, “Jew” was my official ethnicity, a Soviet label stripped of faith or tradition, while “Ukrainian” was my nationality tied to a state I was not raised to feel part of, a language I barely spoke, and a history my schooling rarely acknowledged.
And yet, that dissonance has softened over time. Today, as Russia wages war on Ukraine, justifying its invasion with the same imperial logic that once denied our right to self-definition, I feel more rooted in both parts of my identity.
I am a Ukrainian because I was shaped by Ukraine’s post-Soviet emergence, and a Jew because I have chosen to reclaim a heritage the Soviet system tried to erase. Sapritsky-Nahum’s work honors these layered identities and speaks directly to those of us still navigating the long aftermath of erasure.
Her depiction of post-Soviet Jewish revival, particularly the way children sometimes become the bearers of Jewish knowledge, reversing traditional family dynamics, resonated with the longing and curiosity I felt when I first started learning about Judaism.
The book also captures the ambivalence many Odesans feel toward the shifting meanings of “home,” especially for those who have left, returned, or found themselves caught between places. That sense of never fully belonging yet still yearning for connection is something I know intimately.
Even beyond its academic significance, Jewish Odesa offers something rare: an empathetic, multi-layered reflection on what it means to be Jewish in a place like Odesa, where cosmopolitan myth, cultural hybridity, and political turmoil collide.
In light of the recent war and the tragic fragmentation of Ukraine’s Jewish communities, this book becomes even more vital. It preserves voices, memories, and complexities that might otherwise fade, and it reminds us that Jewish identity in Eastern Europe is still being shaped by those who stayed, those who left, and those, like me, who are trying to piece it together from afar.
For anyone grappling with questions of identity, belonging, memory, or the intersections of Jewishness and Ukrainian-ness, this book is not just informative, it’s affirming. It reminded me that I’m not alone in asking: What does it mean to be Jewish here, now? And it offered me a deeper understanding of my hometown, and a heritage that I continue to rediscover as my own.
Source: Regina Maryanovska-Davidzon
В Естонії обмалювали радянський пам’ятник “Бронзовий солдат”
Усі розділи
Підтримати УП
Спецпроєкти
Проекти “Української правди”
Українська правда
Економічна правда
Європейська правда
Історична правда
Допомога ЗСУ
Верховна Рада
Борис Джонсон
Зеленський
коронавірус
Курська область
повітряна тривога
Сектор Гази
Слуга народу
Спецпроєкти
Жінки у війську. Що змінилось за 3 роки
Момент істини для СОТ: чи переживе світова торгова система Дональда Трампа
Ветерани на шляху змін: освіта як ключ до нового життя
9 ідей для подарунка мамі: від ніжних дрібниць до коштовних символів любові
Все в одному місці: як війна змінила вимоги бізнесу до робочого простору
В Естонії обмалювали радянський пам’ятник “Бронзовий солдат”
Ірина Кутєлєва, Українська правда — Неділя, 11 травня 2025, 15:16
В естонській столиці Таллінні невідомі обмалювали радянський пам’ятник “Бронзовий солдат”, розташований на військовому кладовищі.
Джерело: “Європейська правда” з посиланням на Postimees
Деталі: Монумент обмалювали білою фарбою, а по обидва боки від нього естонською написано – küüditaja (тобто учасник депортацій).
Керівник оперативного бюро Пих”яської префектури Вайко Вахер розповів, що за фактом вандалізму розпочато провадження.
Пряма мова Вахера: “За наявною на цей момент інформацією, вандалів було двоє, їхні особи поки що не встановлені. Патруль прочесав околиці вчора ввечері, але знайти порушників не вдалося”.
Деталі: Поліція перебуває на зв”язку з управителем кладовища – Естонським військовим музеєм, який організовує очищення пам”ятника.
За словами Вахера, це вже не перший випадок за останні роки, коли пам”ятник “Бронзовий солдат” зазнає вандалізму, хоча лише кілька днів тому люди приходили туди покласти квіти.
Пряма мова Вахера: “Очевидно, що “Бронзовий солдат” залишається джерелом конфлікту і протистояння в нашому суспільстві. Поліція, зрозуміло, реагує на псування майна і тому розпочала провадження у зв”язку з учорашнім випадком вандалізму”.
Передісторія:
У 2007 році влада Таллінна вирішила перенести радянський пам’ятник “Бронзовий солдат” на військове кладовище, що спричинило інспіровані Росією погроми й масштабну кібератаку на країну.
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Головне сьогодні
Папа Римський Лев XIV у першому недільному зверненні закликав до миру в Україні
Ердоган зідзвонився з Путіним та наголосив на припиненні вогню
Тиждень почнеться з дощів та заморозків
Зеленський відзначив, що “росіяни замислилися про війну”, але очікує припинення вогню
Після триденної перерви росіяни запустили 108 безпілотників – понад половину вдалося збити
Трамп після виступу Путіна: Уявіть, якщо ця “кривава баня” нарешті закінчиться
Усі новини…
Естонські рятувальники передали Україні техніку та обладнання
В Естонії 9 травня на кордоні з РФ вивісили плакат з “Путлером”
Європа не може “подарувати” Путіну 240 мільярдів євро заморожених активів РФ – МЗС Естонії
Останні новини
Не задля розваги: вчені розповіли, чому шимпанзе стукають по деревах із певним ритмом
Мерц висловився за підхід “спершу припинення вогню, потім перемовини”
ФотоВ Естонії обмалювали радянський пам’ятник “Бронзовий солдат”
Суд відібрав у дружини ексмера Чернігова землю поруч з облрадою
ЗМІ: Макрон був ініціатором дзвінка до Трампа з Києва – у Вашингтоні ще не було й 7 ранку
Ердоган у розмові з Макроном запропонував Туреччину для перемовин між Україною і РФ
Глава МЗС Литви: відповідь Путіна на пропозицію про перемир’я – рій дронів на Україну
Пили воду з двигуна і харчувалися рибою: в Еквадорі знайшли рибалок, які на 55 днів зникли в морі
тенісКостюк впевнено вийшла в 1/8 фіналу турніру в Римі
Приморозки вбили урожай садівників – “Укрсадпром”Усі новини…
“Українська правда” в соцмережах:
Реклама на сайті
Політика конфіденційності
Правила використання матеріалів УП
Політика ШІ
Принципи і правила роботи УП
Як писати для УП
©2000-2025, Українська правда. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Українську правду” не нижче третього абзацу.
Будь-яке копіювання, публікація, передрук чи наступне поширення інформації, що містить посилання на “Інтерфакс-Україна”, суворо забороняється.
Матеріали з плашкою PROMOTED є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.
Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.
Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Cуб”єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02280.
ТОВ “УП Медіа Плюс”. Усі права захищені.
Адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 48, 50А
Телефон: +380 95 641 22 07
Засновник проекту: Георгій Гонгадзе
Головний редактор: Севгіль Мусаєва
Редактор-засновник: Олена Притула
E-mail редакції: editor@pravda.ua
Ми використовуємо cookies
Source: Ірина Кутєлєва
В Эстонии облили краской советский памятник “Бронзовый солдат”
Все разделы
Поддержать УП
Спецпроекты
Проекты “Украинской правды”
Украинская правда
Экономическая правда
Европейская правда
Историческая правда
Верховная Рада
Борис Джонсон
коронавирус
Курская область
воздушная тревога
Сектор Газа
Слуга народа
Спецпроекты
В Эстонии облили краской советский памятник “Бронзовый солдат”
Ирина Кутелева, Украинская правда — Воскресенье, 11 мая 2025, 15:16
В эстонской столице Таллине неизвестные облили краской советский памятник “Бронзовый солдат”, расположенный на военном кладбище.
Источник: “Європейська правда” со ссылкой на Postimees
Детали: Монумент облили белой краской, а по обе стороны от него на эстонском языке написано küüditaja (то есть участник депортаций).
Руководитель оперативного бюро Пыхьяской префектуры Вайко Вахер сообщил, что по факту вандализма начато расследование.
Прямая речь Вахера: “По имеющейся на данный момент информации, вандалов было двое, их личности пока не установлены. Патруль прочесал окрестности вчера вечером, но нарушителей найти не удалось”.
Детали: Полиция находится на связи с управлением кладбища — Эстонским военным музеем, который организует очистку памятника.
По словам Вахера, это уже не первый случай за последние годы, когда памятник “Бронзовый солдат” подвергается актам вандализма, хотя всего несколько дней назад туда приходили люди, чтобы возложить цветы.
Прямая речь Вахера: “Очевидно, что “Бронзовый солдат” остается источником конфликта и противостояния в нашем обществе. Полиция, естественно, реагирует на порчу имущества и начала производство по вчерашнему акту вандализма”.
Предыстория:
В 2007 году власти Таллина решили перенести советский памятник “Бронзовый солдат” на военное кладбище, что вызвало инспирированные Россией погромы и масштабную кибератаку на страну.
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Главное сегодня
Папа Римский Лев XIV в своём первом воскресном обращении призвал к миру в Украине
Эрдоган созвонился с Путиным и акцентировал на прекращении огня
Неделя начнется с дождей и заморозков
Зеленский отметил, что “россияне задумались о войне”, но ждет прекращения огня
После трехдневного перерыва россияне запустили 108 беспилотников – более половины удалось сбить
Трамп после выступления Путина: Представьте, если эта “кровавая баня” наконец закончится
Все новости…
Эстонские спасатели передали Украине технику и оборудование
В Эстонии на границе с РФ вывесили плакат с “Путлером”
Европа не может “подарить” Путину 240 миллиардов евро замороженных активов РФ – МИД Эстонии
Последние новости
Директор Института астрономии университета Каразина заявил об угрозе исчезновения учреждения
Две женщины получили ранения в результате артиллерийского удара россиян по Херсону
Не ради развлечения: ученые рассказали, почему шимпанзе стучат по деревьям с определенным ритмом
Мерц высказался за подход “сначала прекращение огня, потом переговоры”
ФотоВ Эстонии облили краской советский памятник “Бронзовый солдат”
Суд отобрал у жены экс-мэра Чернигова землю рядом с облсоветом
СМИ: Макрон был инициатором звонка к Трампу из Киева – в Вашингтоне еще не было и 7 утра
Эрдоган в разговоре с Макроном предложил Турцию в качестве площадки для переговоров между Украиной и РФ
Глава МИД Литвы: ответ Путина на предложение о перемирии – рой дронов на Украину
Пили воду из двигателя и питались рыбой: в Эквадоре нашли рыбаков, на 55 дней скрывшихся в мореВсе новости…
“Украинская правда” в соцсетях:
Реклама на сайте
Политика конфиденциальности
Правила использования материалов УП
Принципы и правила работы УП
Как писать для УП
©2000-2025, Украинская правда. Использование материалов разрешается при условии ссылки (для интернет-изданий – гиперссылки) на “Украинскую правду” не ниже третьего абзаца.
Любое копирование, публикация, перепечатка или дальнейшее распространение информации, содержащей ссылку на “Интерфакс-Украина”, строго запрещены.
Материалы с плашкой PROMOTED являются рекламными и публикуются на правах рекламы. Редакция может не разделять взгляды, которые в них продвигаются.
Материалы с плашкой СПЕЦПРОЕКТ и ПРИ ПОДДЕРЖКЕ также являются рекламными, однако редакция участвует в подготовке этого контента и разделяет мнения, высказанные в этих материалах.
Редакция не несет ответственности за факты и оценочные суждения, опубликованные в рекламных материалах. Согласно украинскому законодательству, ответственность за содержание рекламы несет рекламодатель.
Субъект в сфере онлайн-медиа; идентификатор медиа – R40-02280.
ООО “УП Медиа Плюс”. Все права защищены.
Адрес: 01032, г. Киев, ул. Жилянская, 48, 50А
Телефон: +380 95 641 22 07
Основатель проекта: Георгий Гонгадзе
Главный редактор: Севгиль Мусаева
Редактор-основатель: Алена Притула
E-mail редакції: editor@pravda.ua
Ми використовуємо cookies
Source: Ирина Кутелева
Марта Костюк – Лейла Фернандес. 1/8 финала Рима для украинки. Видеообзор
11 мая украинская теннисистка Марта Костюк одолела Лейлу Фернандес в матче 1/16 финала грунтового турнира WTA 1000 в Риме, столице Италии.
Украинка победила со счетом 6:4, 6:2 за 1 час и 34 минуты. Марта впервые провела очное противостояние против Лейлы.
Следующей соперницей Костюк будет первая ракетка мира Арина Соболенко. Встреча состоится завтра, 12 мая.
🏆 WTA 1000 Рим. Грунт. 1/16 финала
Лейла Фернандес [24] – Марта Костюк – 4:6, 2:6
Видеообзор матча
Source: Даниил Агарков