"Cultural Currents – Remembering Pope Francis: A Legacy of Compassion"

Умер Папа Римский Франциск

Все разделы

Поддержать УП

Спецпроекты

Проекты “Украинской правды”

Украинская правда

Экономическая правда

Европейская правда

Историческая правда

Верховная Рада
Борис Джонсон

коронавирус
Курская область
воздушная тревога

Сектор Газа
Слуга народа

Спецпроекты

Умер Папа Римский Франциск

Станислав Погорилов, Мария Емец — Понедельник, 21 апреля 2025, 11:01

Папа Римский Франциск, фото: Getty Images

Первый латиноамериканский лидер Римско-католической церкви, Папа Римский Франциск умер на 88 году жизни, сообщил Ватикан в видеообращении в понедельник.

Источник: Reuters со ссылкой на сообщение Ватикана, “Європейская правда”

Детали: Сообщается, что Франциск страдал от различных болезней в течение своего 12-летнего папства. Как сообщили в Ватикане, “Сегодня утром в 7:35 епископ Рима Франциск вернулся в дом Отца”.

“Дорогие братья и сестры, с глубокой скорбью я вынужден сообщить о смерти нашего Святейшего Отца Франциска”, – объявил кардинал Кевин Фаррел в эфире телеканала Ватикана.

Хорхе Марио Берголио был избран Папой Римским с именем Франциск 13 марта 2013 года, что удивило многих наблюдателей Церкви.

Он унаследовал Церковь, которая подверглась нападкам из-за скандала с сексуальным насилием над детьми и раздиралась междоусобицами в ватиканской бюрократии, и был избран с четким мандатом восстановить порядок.

Ранее Папа Римский отметился неоднозначными заявлениями и действиями по войне в Украине. В марте 2024 года Папа Римский Франциск, говоря о войне, сказал, что Украина должна иметь “отвагу белого флага” и быть готовой вести переговоры. В апреле Папа Римский призвал к миру во всем мире на фоне продолжающихся войн в Украине и Газе, заявив, что “мир, достигнутый путем переговоров, лучше, чем бесконечная война”. В августе Папа осудил решение Украины запретить деятельность в стране русской церкви.

Предыстория:

88-летний Франциск был понтификом с 2013 года и страдал от многих хронических недугов и других проблем со здоровьем. Он не исключал, что добровольно уйдет с должности, если почувствует, что состояние здоровья уже не позволяет ему полноценно выполнять свои обязанности.

В начале 2025 года Франциск попал в больницу с пневмонией и провел там пять недель. После этого он несколько раз появлялся на публике, но был вынужден по советам врачей отказаться от участия в ряде мероприятий.

На Пасху, 20 апреля, Папа Римский Франциск ненадолго появился перед верующими на балконе базилики Святого Петра. 88-летний понтифик по совету врачей не возглавил традиционную пасхальную мессу в Ватикане, но появился в конце мероприятия с посланием, известным как “Urbi et Orbi” (“Городу и миру”), которое зачитывал от его имени кардинал Анджело Комастри.

Папа Римский

Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования

Главное сегодня

Умер Папа Римский Франциск

Хегсет делился секретными данными в еще одном чате Signal, где были его жена и брат – СМИ

WSJ озвучило предложения Трампа, которые должен рассмотреть Киев по завершению войны

Трамп надеется, что Украина и РФ на следующей неделе заключат соглашение и “будут зарабатывать”

Глава МИД Чехии о “перемирии” Путина: Это как объявить голодовку и втайне есть конфеты

фотоFox News назвал Киев “российским” во время трансляции богослужений

Все новости…

Папа Римский

Папа Римский отправил Украине четыре кареты скорой помощи

Появился на колесном кресле: Папа Римский впервые показался на публике после выписки из больницы

Папа Франциск завершил лечение пневмонии: понтифику придется “заново научиться говорить”

Последние новости

Во Франции – новые нападения на тюрьмы и их сотрудников

Китайцы начали вывозить из России военную экипировку, используя лазейки

Умер Папа Римский Франциск

футбол”Не говори, а играй”, или Как Винисиус сбился с пути в мадридском “Реале”

фото Россияне изменили тактику ударов по Херсонской области: стало опаснее – ОВА

Минобороны РФ заявило, что российские войска возобновили боевые действия после “перемирия”

Премьер Норвегии анонсировал встречу с Трампом: будут говорить и об Украине

На Волыни ребенок залез на вагон-цистерну: из-за поражения током его доставили в больницу

Китай предостерег страны от торговых соглашений с США, которые могут навредить Пекину

фото В Таллинне убирают советскую символику со здания Центра русской культурыВсе новости…

“Украинская правда” в соцсетях:

Реклама на сайте

Политика конфиденциальности

Правила использования материалов УП

Принципы и правила работы УП

Как писать для УП

Любое копирование, публикация, перепечатка или воспроизведение информации, содержащей ссылку на “Интерфакс-Украина”, строго запрещается.

Материалы с обозначением PROMOTED, Имидж-информация, ПРИ ПОДДЕРЖКЕ публикуются на правах рекламы.

Основатель проекта: Георгий Гонгадзе

Главный редактор: Севгиль Мусаева

Редактор-основатель: Алена Притула

E-mail редакції: editor@pravda.ua

Ми використовуємо cookies

Source: Мария Емец

Его банили за договорняки. Игрок-аматор сокрушил финалиста в Крусибле

Финалист ЧМ прошлого года Джек Джонс из Уэльса стал очередным сеяным игроком, вылетевшим в первом раунде чемпионата мира 2025 по снукеру.

Он уступил 4:10 скандальному китайцу Чжао Синьтуну, которого назвал реальным претендентом на титул.

Джек Джонс проиграл Кайрену Уилсону в финале ЧМ в Крусибле в прошлом году, и они могли бы снова встретиться в 1/8 финала, но оба выбыли уже в первом раунде – вместе с другими сеяными Нилом Робертсоном и Барри Хокинсом.

Таким образом, в четырех из первых шести матчей победу одержали игроки, прошедшие квалификацию. Далее Чжао Синьтун сыграет с Лей Пейфанем в китайском дерби за выход в четвертьфинал. Минимум четыре китайских игрока будут в 1/8 финала, и это рекорд для азиатской страны.

Став победителем UK Championship 2021 и German Masters 2022, Чжао Синьтун затем был дисквалифицирован на 20 месяцев за участие в договорных матчах и потерял профи-лицензию. По итогам сезона 2024/25 китаец вернулся в профессиональный тур, но на этом ЧМ-2025 Чжао выступает в статусе аматора. Все это время он упорно тренировался и не растерял ни своего стиля, ни атакующей мощи.

Выиграв четыре матча квалификации, Чжао сделал 12 сенчури и еще 23 брейка свыше 50 очков. В матче с Джонсом он оформил брейк 142 и еще 9 серий свыше 50 очков. Это его второй выход в 1/8 финала. В 2022 году он обыграл Джейми Кларка, но затем уступил Стивену Магуайру.

Чжао Синьтун повел 7:2 в первой сессии в воскресенье, сделав брейки 84, 91, 142, 70, 76, 61 и 54. Утром Джонс немного сократил отставание, сделав серии 100 и 70, счет стал 4:7. В 12-м фрейме Джек получил первую возможность взять очки, но набрал лишь 31.

Больше валлиец не забил ни одного шара – Чжао ответил серией 70, а затем выиграл еще два фрейма с брейками 55 и 87, поставив финальную точку в матче. Чжао Синьтун стал первым аматором, прошедшим во второй раунд в Крусибле.

Чжао Синьтун: «В целом я доволен своей игрой, особенно в плане набора очков. Я оказывал на соперника большое давление. Джек в прошлом году играл здесь в финале, поэтому я знал, что должен сыграть очень хорошо, чтобы его обыграть. Сегодня я проиграл первые два фрейма, но старался сохранить ритм. Это помогло восстановиться и сохранить концентрацию.

Этот матч был важен, чтобы вернуть уверенность. Я не вернусь в тур до следующего сезона, поэтому каждый матч сейчас для меня очень важен. В этом сезоне у меня было не так много возможностей выступать, так что независимо от результата, я просто хотел показать максимум и продемонстрировать свою игру.

Квалификация была жесткой и напряженной, но она помогла снять давление и набрать форму. Я хорошо играл там, это дало хорошую базу для старта в основной сетке. Было здорово вернуться. Здесь у меня уже были хорошие матчи, но я все еще не добился того, чего действительно хочу. Лей Пейфан играл блестяще и показал, что может выигрывать титулы. Сейчас у Китая много игроков такого уровня».

Джек Джонс: «Я не вижу никого, кто бы играл лучше Чжао. Если он выиграет ЧМ, я совсем не удивлюсь, и это будет хорошо для снукера. У него отличные дальние удары, отличная результативность, и он хорошо мыслит тактически. Есть игроки, которые выигрывали гораздо больше, но прямо сейчас я не вижу никого на турнире, кто был бы лучше него.

Я постараюсь забыть этот сезон. В последние годы у меня было много личных проблем. Сейчас у меня есть время, чтобы уладить кое-что дома, включая тренировочные условия, и я надеюсь вернуться сильнее в следующем сезоне. У меня только что родился ребенок, и я с нетерпением жду, когда смогу провести больше времени с ним».

По материалам World Snooker Tour

Чемпионат мира 2025 по снукеру

Шеффилд (Англия), 19 апреля – 5 мая

1/16 финала, 21.04.2025

12:00. Джон Хиггинс (Шотландия) [3] – Джо О”Коннор (Англия)
12:00. Джек Джонс (Уэльс) [16] – Чжао Синьтун (Китай) – 4:10 (итог матча)
16:30. Дин Цзюньхуэй (Китай) [10] – Зак Сурети (Англия)
16:30. Марк Аллен (Сев. Ирландия) [8] – Фань Чженъи (Китай) – 5:4 (после первой сессии)
21:00. Си Цзяхуэй (Китай) [13] – Дэвид Гилберт (Англия)
21:00. Джон Хиггинс (Шотландия) [3] – Джо О”Коннор (Англия)

Джек Джонс (Уэльс) – Чжао Синьтун (Китай) – 4:10

Сетка турнира

Видеофрагменты матчей

Source: Николай Степанов

ЗМІ назвали, від чого міг померти Папа Франциск

Усі розділи

Підтримати УП

Спецпроєкти

Проекти “Української правди”

Українська правда

Економічна правда

Європейська правда

Історична правда

Допомога ЗСУ

Верховна Рада
Борис Джонсон
Зеленський

коронавірус
Курська область
повітряна тривога

Сектор Гази
Слуга народу

Спецпроєкти

Українська правда 25: пишемо історію разом
Опитування: що допомагає вам рухатися далі
Чому в Україні варто розвивати нові підходи до лікування ПТСР
Як мешканці Херсонщини та Миколаївщини захищають свої громади
Протипожежна безпека в умовах війни: як пасивні засоби захисту допоможуть зберегти підприємство

ЗМІ назвали, від чого міг померти Папа Франциск

Христина Бондарєва, Валентина Романенко — Понеділок, 21 квітня 2025, 16:00

Папа Франциск. фото Ватикана

Причиною смерті 88-річного Папи Римського Франциска міг стати інсульт.

Джерело: “Європейська правда” з посиланням на італійську газету Corriere Della Sera

Деталі: Видання не наводить конкретних деталей, проте відзначає, що у найближчі години Святий Престол оприлюднить офіційне повідомлення про причину смерті понтифіка.

Італійське агентство ANSA з посиланням на поінформовані джерела також повідомляє, що причиною смерті Папи став крововилив у мозок. За його інформацією, смерть настала раптово вранці о 7:35 і не була пов”язана безпосередньо з патологіями органів дихання.

Передісторія:

Папа Франциск помер вранці у понеділок 21 квітня у своїй резиденції у Домі Святої Марти у Ватикані на 89-му році життя.

На Великдень 20 квітня Папа Римський Франциск ненадовго зʼявився перед вірянами на балконі базиліки Святого Петра.

88-річний понтифік за порадою лікарів не очолив традиційну великодню месу у Ватикані, але з”явився наприкінці заходу з посланням, відомим як “Urbi et Orbi” (“Місту і світу”), яке зачитував від його імені кардинал Анджело Комастрі.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що через смерть Франциска сумують мільйони вірян у всьому світі.

Папа Римський

Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Головне сьогодні

фотоПовітряні сили уразили базу запуску дронів РФ на Курщині: ліквідовано до 20 операторів

Помер народний депутат Мороз

Побили нацгвардійця у відпустці: підліткам, які влаштували бійку в Гідропарку, оголосили про підозру

У Пентагоні заперечують інформацію ЗМІ про розкриття Гегсетом секретних даних у Signal

відеоУ Кам’янському чоловік вчинив стрілянину з автомата Калашникова

оновленоПомер Папа Римський Франциск

Усі новини…

Папа Римський

Від жалоби до виборів нового понтифіка: що відбувається після смерті Папи Римського

Зеленський відреагував на смерть Папи Римського

Помер Папа Римський Франциск

Останні новини

Сирський: Сили оборони вчергове зірвали наступ противника на Сумщині

Вчені вперше виявили мікропластик у фолікулярній рідині яєчника: чим це загрожує

Іспанія оголосила триденну жалобу за Папою Римським

футзалУсі чвертьфінальні пари плейоф і неочікуваний суддівський дебют: головне про тур Екстра-ліги

ЗМІ назвали, від чого міг померти Папа Франциск

“Нафтогаз” втратив 50% видобутку газу через російські атаки: відновив більше половини

Від жалоби до виборів нового понтифіка: що відбувається після смерті Папи Римського

“Вакансії мрії”: 63 бригада пояснила, чому шукає тату-майстрів і масажистів

ЄС і Україна ведуть переговори щодо покращення умов торгівлі після 5 червня

Має фізичну форму 25-річної: науковці вивчають 77-річну бігунку у пошуку секретів здорового старінняУсі новини…

“Українська правда” в соцмережах:

Реклама на сайті

Політика конфіденційності

Правила використання матеріалів УП

Політика ШІ

Принципи і правила роботи УП

Як писати для УП

Будь-яке копіювання, публікація, передрук чи наступне поширення інформації, що містить посилання на “Інтерфакс-Україна”, суворо забороняється.
Матеріали з плашкою PROMOTED є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.

Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.

Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.

Cуб”єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02280.

ТОВ “УП Медіа Плюс”. Усі права захищені.

Адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 48, 50А

Телефон: +380 95 641 22 07

Засновник проекту: Георгій Гонгадзе

Головний редактор: Севгіль Мусаєва

Редактор-засновник: Олена Притула

E-mail редакції: editor@pravda.ua

Ми використовуємо cookies

Source: Валентина Романенко

Від G7 до Угорщини: як експерти оцінили дії України за рік на світовій арені

Наприкінці минулого тижня Рада зовнішньої політики “Українська призма” представила дослідження “Дипломатія воєнного часу” про ефективність зовнішньої політики України. Це вже десятий щорічний аналіз, і втретє є змога оцінити роботу нашої дипломатії у часи повномасштабної агресії РФ.

Утім, оцінки роботи української держави на зовнішньополітичній арені лишають суперечливе враження.

Минулорічний звіт “Призми” прогнозував, що ми стикнемося зі стагнацією у відносинах з ключовими державами Європи – у тому числі через те, що частина столиць досягли “стелі” у нарощуванні допомоги Україні. Утім, по факту ситуація виявилася навіть складнішою за цей прогноз.

Взаємодія України із чотирма з семи держав-членів G7 за минулий рік погіршилася, натомість жодна з держав “сімки” не отримала позитивної динаміки. Причини падіння різні – десь “просіли” результати через зміни у країні, десь маємо падіння у комунікації…

Та головне – що ми втратили на напрямках, які є для України пріоритетними.

Парадоксально, та на цьому тлі загальна оцінка зовнішньої політики поліпшилася.

Річ у тім, що одночасно з проблемами у зовнішній політиці на напрямках, що привертають найбільшу медійну увагу, на низці інших напрямків діяльність та стратегія України виявилися значно більш успішними, ніж рік тому. Але міжнародна політика – річ інертна, тож далеко не в усіх цих випадках активна робота принесла реальні результати.

Крім того, Київ у 2024 році часом інвестував величезні зусилля у напрямки, які зрештою обернулися “пшиком”. Як приклад – робота навколо так званої “формули миру”. Неймовірні зусилля і Києва, і партнерів, які діяли на прохання України, дозволили скликати “саміт миру” у Швейцарії, тобто формально результат досягнутий – але успіхом його назвати складно.

Поза тим, є й ті позитивні зсуви, на яких варто наголосити. Про це – детальніше далі.

“Четвірка з плюсом”, але за що саме?

Спершу коротко про методологію. Дослідження зовнішньополітичних дій України у 2024 році – це документ, підготовлений групою з 40 українських фахівців. Методологія щороку незмінна: експертна група оцінює зусилля України за кількома десятками двосторонніх, регіональних та секторальних напрямків.

“Ми оцінюємо не стан відносин з певною країною, а діяльність України за напрямком – наскільки ми були активні чи неактивні, результативні чи нерезультативні, – пояснює редакторка дослідження Ганна Шелест. – Причому це оцінка не лише роботи МЗС, а всієї зовнішньої політики України, яка часом включає зусилля в абсолютно різних сферах, від культури до оборони або сільського господарства”.

Кожен напрямок отримує чотири оцінки за критеріями “політична залученість”, “стратегічні комунікації”, “діяльність” та “результати” (за кожним – від 1 до 5 балів), а також середній бал. А якщо просумувати усі напрямки, то виходить середня оцінка роботи української дипломатії.

Отже, за 2024 рік українська зовнішня політика отримала 4,23 бала. Це – тверда “четвірка з плюсом”, і це – зовсім трохи більше, ніж було торік (4,19 бала).

Таке зростання забезпечив один критерій: стратегічні комунікації, за якими рік тому Україна отримала “четвірку”, а тепер має “чотири з плюсом”.

А от чи можна говорити про добру результативність? Це спірне питання. Адже у 2024 році фокус уваги був на відносинах України з США, а також на збереженні військової допомоги, передусім американської.

З одного боку, можна говорити про невдачу на цьому напрямі – зараз, у 2025 році, ми вже знаємо, що попри усі зусилля американська допомога не стала гарантованою. Та з іншого боку, Україна досягла успіху на альтернативних треках. Протягом року відбувався активний пошук альтернативних варіантів постачання зброї у зв’язку з вичерпанням запасів окремих країн, завдяки чому з’явився формат “данської моделі” фінансування закупівель в українських виробників, нагадує дослідження “Призми”.

Є й інші успіхи – у кроках до використання російських заморожених активів тощо. Та давайте розглянемо за секторами.

У відносинах з Європейським Союзом, в також у питанні інтеграції до ЄС Україна традиційно отримує найвищий бал – тверду “п’ятірку” за усіма критеріями.

Ця оцінка – виправдана, особливо якщо говорити про 2024 рік. Євроінтеграція сприймалася як безумовний пріоритет не лише на політичному рівні, а й у суспільних дискусіях, причому у публічний дискурс увійшли навіть питання, що є доволі технічними. Медіа, політики, експерти обговорювали скринінг (тобто перевірку відповідності українського законодавства праву ЄС за секторами; він почався саме у 2024 році), переговорні глави тощо.

Це добре, бо означає, що в Україні зростає розуміння: вступ до ЄС не є лише політичним рішенням, а залежить від виконання Україною взятих зобов’язань.

Також торік сталася непересічна політична подія – міжурядова конференція у червні, де Україна і ЄС офіційно відкрили вступні переговори.

Також у червні на рік було продовжено дію Угоди про лібералізацію автомобільних вантажних перевезень (так званий “транспортний безвіз”). Продовжено, хоч і зі змінами, дію пільгового режиму імпорту до ЄС українських товарів. У жовтні Рада ЄС прийняла рішення про надання Україні доступу на ринок публічних закупівель Євросоюзу. Продовжено домовленість європейських та українських мобільних операторів про безкоштовний/доступний роумінг для українців у ЄС до липня 2025 року.

Одночасно ЄС шукав нові механізми допомоги України – і мав тут успіх. У лютому Рада ЄС схвалила інструмент Ukraine Facility загальним обсягом 50 млрд євро до 2027 року, а Кабмін у відповідь затвердив план, що включає 69 реформ та 146 індикаторів, що є умовами фінансування Ukraine Facility. Також у жовтні ЄС виділив 35 млрд євро макрофінансової допомоги для України, а у травні – дозволив спрямовувати надприбутки від заморожених активів РФ на оборонні потреби України через Європейський фонд миру (EPF), щоб обійти вето Угорщини.

Протягом року Рада ЄС ухвалила три нові санкційні пакети проти Росії.

Але чи збережеться така результативність у 2025 році?

Це – велике питання. Самих лише зусиль України для успіху недостатньо. Усі політичні рішення щодо України потребували одностайності, яка завжди була непевною через Угорщину, а зараз перебуває під дуже серйозним питанням.

Суттєво інша картина – у питанні інтеграції України до НАТО.

Тут у 2024 році експертна оцінка показала зростання бала з 4,5 до 4,75.

До твердої “п’ятірки” Україна, як і раніше, не дотягує через брак бажаних результатів. Попри те, що Вашингтонський саміт виявився доволі успішним (формулювання щодо незворотності членства України в Альянсі має значення) – Україні так і не вдалося змінити позицію окремих країн-членів щодо нашого запрошення до членства в Альянсі, нагадує “Українська призма”.

Та повернімося до зростання оцінки у 2024 році. Ось як його пояснює дослідження:

“Стратегічні комунікації України щодо майбутнього членства в НАТО перестали бути двозначними. Як президент, так і інші високопосадовці чітко транслювали і на внутрішню, і на зовнішню аудиторію, що членство України в Альянсі є найкращою гарантією безпеки. Наприкінці року, коли розпочалися розмови щодо можливих мирних перемовин з РФ, українське керівництво також чітко визначало у всіх виступах та інтерв”ю, що членство в Альянсі не є предметом торгу з Москвою”.

Тепер – головне, щоби принциповість Києва у прагненні до НАТО не зникла у 2025 році.

“Сімка” без успіху

Якщо у 2023 році зусилля України у відносинах з державами-членами G7 отримали найвищий бал для п”яти держав – це Франція, Італія, Канада, Велика Британія та Японія, то у 2024-му “відмінників” лишилося тільки два – Японія та Британія.

На британському треку дійсно немає простору для зауважень. 2024 рік розпочався підписанням безпекової угоди, яка надалі буде залишатися наріжним каменем двосторонніх відносин. На додаток цей документ став першим у серії безпекових угод, які Київ підписував протягом року з іншими столицями-партнерами.

Причому – і це дійсно важливо на тлі змін в інших країнах – зміна партії влади у Британії не зашкодила підтримці України. Вже поза звітним періодом, у січні 2025-го, Київ та Лондон підписали угоду про сторічне партнерство, що стала розвитком минулорічної.

Загальна сума військової допомоги Великої Британії для України за 2024 рік склала 4,635 млрд фунтів (майже 5,3 млрд євро). Також примітно, що український експорт до Британії у 2024 році різко зріс, на понад 70% від 2023-го, і перевищив 600 млн доларів. Ключові експортні позиції – сільгосппродукція та метали.

Італія, що головувала у G7, впала у рейтингу діяльності офіційного Києва на 0,25 бала через зниження показника “результати”.

Насправді якихось принципових зауважень до цієї країни немає: Італія підтримала всі ключові для України рішення у межах “сімки” та ЄС, надала системи протиповітряної оборони (SAMP/T) для захисту українського неба. У 2024 році розпочалася співпраця між оборонними компаніями Rheinmetall і Leonardo та Україною у виробництві озброєння для потреб України. Утім, експерти вирішили, що до найвищого рівня співпраця Києва та Рима не дотягує.

Точно такі показники отримали українські зусилля у співпраці з Берліном та Парижем – найвищий бал усюди, крім показника “результати”

У відносинах з Німеччиною Україна зосередила зусилля на розширенні військової допомоги, залученні німецьких інвестицій у вітчизняний ОПК та прискоренні євроінтеграційних процесів. Німецька безпекова угода стала другою за черговістю після британської. Загальний обсяг допомоги ФРН сягнув 37 млрд євро, включаючи 8,1 млрд євро на системи ППО. Німеччина виділила значні кошти на відновлення енергосистеми та підтримку України.

Та попри значні обсяги критично важливої військової допомоги, Берлін так і не дав згоди на передачу Україні далекобійних ракет Taurus – хоча вони були найбільш потрібні у 2023-му чи на початку 2024-го. З плином часу ця відтермінована допомога втрачає вплив, навіть якщо та коли Німеччина вирішить її надати.

Окрім того, офіційний Берлін залишився одним з ключових скептиків щодо вступу України до НАТО.

Відносини з Францією за формальними ознаками також були надзвичайно активними.

За рік було чотири візити Зеленського до цієї країни (рівно стільки ж – до Німеччини). “Політичне зближення між Україною та Францією завдяки зусиллям української дипломатії вийшло з тіні історичних відносин Франції із Росією”, – робить висновок дослідження “Призми”. Але тих результатів, які відбивали б докладені зусилля, не було. Обсяг французької військової підтримки лишився значно нижчим за німецький, а спроби Макрона створити “коаліцію рішучих” у 2024 році зійшли нанівець, тож всерйоз до цієї ідеї Париж повернувся лише у новому році.

А що ж Америка?

Попри те, що це дослідження охоплює лише 2024 рік, тобто не зачіпає хаотичний та украй суперечливий період президентства Трампа, експертні оцінки взаємодії та дій України за вектором США є нижчими за усіх європейських членів G7 (4,5 бали).

Тут бракувало і результатів, і стратегічної комунікації з українського боку – хоча Київ намагався діяти якомога активніше. Порядок денний диктували вибори у США, і Україна була зацікавлена лишатися осторонь від цього контексту. Утім, іноді не вдавалося – як під час осіннього візиту Зеленського до США, що призвів до іміджевих проблем (які, втім, вдалося владнати).

Трошки інша історія – з Канадою. Тут діяльність України теж отримала 4,5 бали, але з інших причин. Якраз за канадським вектором досягнуті результати є достатніми, але у Києва бракувало і стратегічного бачення, і політичного інтересу. “Зберігаючи місце у промовах прем’єра Шмигаля та представників окремих міністерств, у промовах президента Зеленського Канада частіше відходила на другий план серед інших країн-партнерів”, – зазначає дослідження.

Певний вплив на пасивність Києва, очевидно, мала політична турбулентність у Канаді – країна готувалася до виборів 2025 року. Торік здавалося, що епоха правління лібералів добігла завершення, а канадські консерватори мали вади у ставленні до України. Перемога Трампа у США і початок протистояння держав-сусідок у 2025 році здійснив політичний переворот у Канаді й сам по собі владнав проблеми, які могли очікувати на Україну, але це – інша історія.

Успіхи там, де не чекали

Як же так сталося, що попри зниження показників за ключовими напрямками загальний рейтинг зовнішньої політики України зріс у порівнянні з попереднім роком?

Річ у тім, що одночасно з невеличким падінням рейтингу за напрямками, до яких прикута суспільна увага, відбулося суттєве зростання у відносинах України з іншими державами. Найпоказовіший приклад, який, втім, перебуває поза фокусом “ЄвроПравди” – це “відкриття Індії”. Рейтинг уваги України до цієї країни буквально злетів – з 3 балів у 2023 році до 4,75, тобто майже найвищого бала, у 2024-му.

У Європі найрізкіші зміни відбулися у відносинах з Угорщиною, де рейтинг зріс з 2,5 до 4 балів за один рік.

Попри збереження напруженості щодо інтеграції України до НАТО та щодо прав угорської національної меншини в Україні, минулий рік став роком, коли сторони почали спілкуватися і шукати виходи з кризи. Наслідок – прогрес за кількома практичними питаннями, зокрема у гуманітарній сфері та транскордонній логістиці. У квітні Україна та Угорщина погодили відкриття нового пункту пропуску “Велика Паладь – Надьгодош” тощо. У “меншинних” питаннях також відбулися зрушення.

Проте тактика малих кроків не дозволила вирішити великі проблеми, а дії Орбана наприкінці 2024 року знову повели відносини у напрямку кризи.

Незначне покращення відбулося у політиці України щодо відносин з Молдовою та Польщею, і останнє для України має особливу вагу. Дійсно, кроки Києва у бік історичного примирення мають шанс дещо збити емоційність відносин із найбільшим європейським сусідом.

А за емоційними елементами Варшава лишається також важливим партнером Києва.

Польща продовжує бути ключовим логістичним хабом для постачання зброї в Україну та лобіює питання вступу України до ЄС та НАТО на міжнародній арені. Протягом року саме Польща зробила багато для відкриття перших кластерів у межах її головування в Раді ЄС у першій половині 2025 року (інше питання, чи матиме це успіх).

Є, втім, і країни-сусіди, де за минулий рік ми побачили наростання проблем, і перш за все це, звісно ж, Словаччина.

За прем’єрства Роберта Фіцо Словаччина не перетворилася для нас на “нову Угорщину”, та все ж створює купу проблем. А головне – те, що словацько-українські відносини тепер демонструють одночасно протилежні тенденції. З одного боку, ми маємо безпрецедентний практичний вимір співпраці, і навіть йдеться про те, що відносини Києва та Братислави називають “найбільш змістовними від 1991 року”.

З іншого боку, риторика Фіцо інтоксикує двосторонній діалог і змушує Київ реагувати на його антиукраїнські висловлювання та офіційно критикувати політику Словаччини. А наприкінці року додалися проблеми в енергетичній сфері.

Описати у цій статті характеристики усіх держав-партнерів навряд чи можливо, але є ще одна, якій все ж варто приділити увагу.

Це – Грузія, на відносинах з якою Київ, схоже, наразі поставив хрест.

Демонстративна антиукраїнська риторика грузинського уряду та рішення Тбілісі всупереч євроінтеграційному майбутньому грузинського народу викликали відповідну реакцію української сторони.

Очікуване з 2023 року призначення нового посла України в Грузії так і не відбулося; понад те, до Києва відкликали тимчасового повіреного у справах України. А головне – те, що грузинська влада дедалі більше зближується з державою-агресором і дає підстави для розривання залишків зв’язків.

Двосторонні відносини остаточно погіршилися після парламентських виборів у Грузії, які спостерігачі вважають нечесними. Все це призвело навіть до заяви МЗС України з риторичним закликом до грузинського уряду не йти “білоруським шляхом”. А згодом Україна запровадила санкції проти представників влади, у тому числі проти Бідзіни Іванішвілі – засновника партії влади Грузії та найвпливовішого політика у країні.

Відносини між країнами отримали двійку за усіма параметрами.

Автор опису: Сергій Сидоренко, “Європейська правда”

Повний текст дослідження читайте за лінком.

Також доступний звіт за попередній рік.

Source: Європейська Правда

У США за наказом Трампа приспустили прапори через смерть Папи Франциска

Усі розділи

Підтримати УП

Спецпроєкти

Проекти “Української правди”

Українська правда

Економічна правда

Європейська правда

Історична правда

Допомога ЗСУ

Верховна Рада
Борис Джонсон
Зеленський

коронавірус
Курська область
повітряна тривога

Сектор Гази
Слуга народу

Спецпроєкти

У США за наказом Трампа приспустили прапори через смерть Папи Франциска

Христина Бондарєва, Євген Кізілов — Понеділок, 21 квітня 2025, 18:31

фото: Getty Images

У Сполучених Штатах за наказом президента Дональда Трампа приспустили прапори на знак “поваги до пам”яті” Папи Римського Франциска, який помер 21 квітня.

Джерело: “Європейська правда” з посиланням на телеканал CNN

Деталі: Наказ поширюється на “всі державні будівлі і території, на всіх військових постах і військово-морських станціях, а також на всіх військово-морських суднах федерального уряду в окрузі Колумбія і по всій території Сполучених Штатів і їх територій і володінь до заходу сонця в день поховання”.

Наказ Трампа також стосується “посольств, представництв, консульських установ та інших об”єктів Сполучених Штатів за кордоном, в тому числі всіх військових об”єктів, а також військово-морських суден і станцій”.

У понеділок вранці американський прапор на даху Білого дому, на галявині якого відбувається традиційний великодній захід, був приспущений.

Іспанія оголосила триденну жалобу для вшанування Папи Франциска після його смерті у віці 88 років.

Папа Франциск помер вранці у понеділок, 21 квітня у своїй резиденції у Домі Святої Марти у Ватикані.

За даними італійських ЗМІ, причиною смерті міг стати інсульт.

Президент Володимир Зеленський заявив, що через смерть Франциска сумують мільйони вірян у всьому світі.

СШАПапа РимськийТрамп

Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Головне сьогодні

фотоПовітряні сили уразили базу запуску дронів РФ на Курщині: ліквідовано до 20 операторів

Помер народний депутат Мороз

Побили нацгвардійця у відпустці: підліткам, які влаштували бійку в Гідропарку, оголосили про підозру

У Пентагоні заперечують інформацію ЗМІ про розкриття Гегсетом секретних даних у Signal

відеоУ Кам’янському чоловік вчинив стрілянину з автомата Калашникова

оновленоПомер Папа Римський Франциск

Усі новини…

Марафон: усе що потрібно знати про найдовший легкоатлетичний забіг

У Пентагоні заперечують інформацію ЗМІ про розкриття Гегсетом секретних даних у Signal

Росіяни планують провести у Вашингтоні ходу “безсмертного полку” з радянською символікою

Останні новини

Сум за загиблими та гнів на Трампа: які настрої панували в українських соцмережах перед Великоднем

ЗМІ: ЄС обговорює поступку США для сприяння торговельним переговорам

В ДПС назвали лідерів за сплатою податків

У США за наказом Трампа приспустили прапори через смерть Папи Франциска

У 2024 році додатки знайомств заробили понад 6 мільярдів доларів

боксЗбірна України на шляху до Лос-Анджелеса-2028: з Хижняком та амбітною молоддю

Україна на понад третину збільшила імпорт цивільних дронів

Путін визнав удар по цивільному об”єкту в Сумах, але знайшов цинічне “виправдання”

КолонкаПолеміка з уявними порохоботами: відповідь Казаріну на колонку “Якби не Зеленський”

У Путіна відповіли, чи відвідає Трамп парад у Москві 9 травняУсі новини…

“Українська правда” в соцмережах:

Реклама на сайті

Політика конфіденційності

Правила використання матеріалів УП

Політика ШІ

Принципи і правила роботи УП

Як писати для УП

Cуб”єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02280.

ТОВ “УП Медіа Плюс”. Усі права захищені.

Адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 48, 50А

Телефон: +380 95 641 22 07

Засновник проекту: Георгій Гонгадзе

Головний редактор: Севгіль Мусаєва

Редактор-засновник: Олена Притула

E-mail редакції: editor@pravda.ua

Ми використовуємо cookies

Source: Євген Кізілов

Ronde de Mouscron. Андерсен победила впервые в сезоне

Сегодня, 21 апреля, в Бельгии состоялась женская велосипедная однодневка Ronde de Mouscron. Ее маршрут длиной 125 километров прошел по равнинным дорогам в окрестностях Мускрона.

Норвежская спортсменка Сусанне Андерсен из команды Uno-X Mobility выиграла финишный спринт группы в полтора десятка райдеров. Для 26-летней норвежки эта победа стала первой в нынешнем сезоне и первой за два года. Также в призовую тройку вошли местная гонщица Марте Трюйен из команды Fenix-Deceuninck, также бельгийской, и канадка Сара ван Дам, лучшая из тройки гонщиц команды CERATIZIT Pro Cycling Team, которые вошли в первую пятерку. Обе они поднялись на подиум впервые в нынешнем сезоне в однодневных гонках.

Ronde de Mouscron, Бельгия, Мускрон (125 километров)

1. Сусанне Андерсен (Норвегия, Uno-X Mobility) – 3:02:14
2. Марте Трюйен (Бельгия, Fenix-Deceuninck)
3. Сара ван Дам (Канада, CERATIZIT Pro Cycling Team)

Source: Александр Шарадкин