Власна генерація: як перетворити збитки на прибутки?
Українська правда
Усі розділи
Підтримати УП
Новини компаній
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
Спецпроєкти
Страховий гід
Виклики євроінтеграції
Власна справа
Від мрії до дії
Зелений перехід
Захист країни
Кошти в безпеці
Відбудова України
Ідеї, які змінюють міста
Бізнес-інтерв”ю
Кінець епохи офшорів
Просто про податки
Інновації в дії
Проекти “Українська правда”
Українська правда
Економічна правда
Європейська правда
Історична правда
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
Олександр Кісільов
радник гендиректора, керівник напрямку розподіленої генерації
АТ “Енергетична компанія України”
Власна генерація: як перетворити збитки на прибутки?
18 квітня, 08:00
Посилання скопійовано
Завдяки чому власна генерація може обходитися без дотацій з бюджету громади чи підприємства і навіть приносити мільйони.
В Україні зберігається дефіцит електроенергії і енергогенеруючих потужностей. Щоб мати надійне резервне джерело живлення в разі нових відключень, громади і бізнес активно встановлюють газопоршневі установки.
Однак утримувати таке обладнання фінансово обтяжливо через високу вартість газу та операційні витрати. Як зробити так, щоб власна генерація не лише не вимагала дотацій з бюджету громади чи підприємства, а й приносила мільйони?
Крок 1. Вибір способу приєднання роботи установки.
Оскільки громади і підприємства найчастіше будують газову генерацію суто для власних потреб, то підключають енергоустановки лише до внутрішніх мереж. Мотиви зрозумілі: приєднання до мереж оператора системи розподілу пов’язане з витратами, бюрократією, а головне – відсутністю розуміння, що можна отримати від обладнання, окрім як резервне живлення у випадку форс-мажору.
Відповідь на це запитання проста: економічно ефективна робота газової установки можлива тільки тоді, коли вона працює синхронно з об’єднаною енергосистемою (ОЕС). Лише за таких умов для власника обладнання відкривається низка ринкових можливостей, які дозволяють знизити витрати на виробництво і споживання електроенергії, а також заробляти на продажу її надлишків.
Ба більше, лише в складі енергосистеми енергоустановка стає елементом системи розподіленої генерації, якої потребує держава для заміщення зруйнованих потужностей великих теплових електростанцій і для створення якої донори надавали допомогу у вигляді газопоршневих та газотурбінних установок.
Не підключивши установку до енергосистеми, її власник використовує обладнання лише для уникнення аварійних відключень. Тимчасом їх число збільшуватиметься через дефіцит електроенергії в системі, спричинений повільною розбудовою розподіленої генерації. Виходить замкнене коло. Розірвати його – спільний інтерес.
Крок 2. Розробка фінансово-економічної моделі.
Дати розуміння і впевненість у тому, що енергоустановка працюватиме економічно ефективно, може фінансово-економічна модель. Щоб її розробити, фахівці враховують графік споживання громади або підприємства, прогнозні погодинні ціни на електроенергію на енергоринку, вартість газу, операційні витрати.
Простою мовою, експерти аналізують великі масиви даних і дають замовнику повну картинку: скільки коштів необхідно інвестувати, які у власника установки будуть щорічні витрати і який фінансовий ефект він отримуватиме. Маючи цифри і розуміючи ризики, ухвалювати рішення про участь у проєкті буде простіше. Для громад це ще й обґрунтування доцільності використання бюджетних коштів.
Фінансово-економічна модель важлива також у процесі залучення фінансів на придбання обладнання та його встановлення. Донор або кредитна установа охочіше виділять кошти, якщо побачать калькуляцію, що підтверджує ефективність їх використання, економічну сталість, розуміння необхідних кроків та ризиків.
Крок 3. Залучення фінансування.
Небагато громад або підприємств можуть побудувати енергетичні потужності за власний кошт і це не завжди потрібно. Державні або комунальні організації можуть брати участь у програмах міжнародної допомоги, у межах яких є шанси отримати обладнання безкоштовно або в кредит під незначні відсотки.
Читайте також:
Кредит на сонячні панелі та генератори: які програми для бізнесу та громадян пропонує уряд
Однак є нюанс: зазвичай такі програми поширюються лише на придбання обладнання, а проєктування та встановлення ініціатор має взяти на себе. Це стало однією з причин повільного запуску в роботу частини газових установок, які громади з великими складнощами отримали від донорів у попередні роки.
Виручити можуть банки, які в межах державних програм готові виділяти цільові кредити. Наша компанія співпрацює з державним Ощадбанком: допомагає громадам готувати енергетичні проєкти для простішого і швидшого отримання фінансування, приєднання і введення таких об’єктів в експлуатацію.
Крок 4. Управління навантаженням енергоустановки.
Ключове питання після початку роботи енергоустановки в складі енергосистеми – як буде здійснюватися управління режимами роботи генеруючого обладнання, адже саме від цього передусім залежать фінансові показники.
У багатьох випадках власники газопоршневих установок, з якими ми стикалися, використовують обладнання в базовому режимі генерації, фокусуючись на покритті власних обсягів споживання. Такий підхід дозволяє продавати надлишки електроенергії, але розраховувати на значний додатковий дохід у цьому випадку не варто. Адже надлишки в основному з’являються в періоди профіциту електроенергії в енергосистемі, коли погодинні ціни на електроенергію низькі.
Читайте також:
Як пережити зиму з відключеннями електроенергії. Інтерв”ю з енергоекспертом
Значно ефективніший підхід – коли власник енергоустановки управляє режимами роботи, беручи до уваги не тільки власні технологічні потреби, а й ситуацію в енергосистемі та погодинні ціни на електроенергію на ринку. Протягом дня ціни на індикативному ринку – ринку на добу наперед (РДН) – залежно від години можуть відрізнятися в кілька разів, відображаючи баланс між попитом та пропозицією.
Наприклад, навесні, у години сонячної активності, пропозиція електроенергії на ринку значно перевищує попит, що спричиняє режимні обмеження, які вводять диспетчери “Укренерго” для забезпечення балансу та стабільності системи. У такі години доцільно розвантажувати свою установку і не спалювати дорогий газ, натомість купувати порівняно дешеву електроенергію на ринку.
Увечері попит на електроенергію великий і ціна на неї зростає. Тоді є сенс вмикати газову установку, щоб надлишки електроенергії можна було продати на ринку з великою маржею та позитивним ефектом для енергетичної системи країни. На прикладі нижче – обрахований нашими фахівцями економічний ефект, який можна отримати завдяки оптимізації режиму генерації електроенергії.
Для кожного мегавата потужності такий ефект становить 5-8 млн грн без урахування економії на вартості передавання та розподілу електроенергії, яку додатково отримує кожен власник генерації. Це хороший бонус для громади або підприємства, завдяки якому можна знизити тариф на електроенергію чи тепло для людей або продовжити інвестувати в підвищення своєї енергонезалежності.
ГРАФІКИ Економічний ефект від роботи когенераційної установки
Крок 5. Вибір інструментів для роботи на ринку.
Щоб ефективно управляти обладнанням, варто скористатися низкою ринкових інструментів, у межах яких можна покращити економіку роботи обладнання.
Механізм самовиробництва або “активного споживача” – найпростіший варіант роботи на ринку електроенергії для громад та підприємств, які мають невеликі потужності. Власнику енергоустановки не потрібно робити нічого, окрім як укласти додаткову угоду з енергопостачальником, який надає таку послугу.
Після цього в нього з’являється можливість продавати надлишки виробленої електроенергії. Цей інструмент підходить підприємствам, які встановили власні сонячні електростанції, адже їх технологічні особливості не дають можливості управляти режимами роботи обладнання і залежать від погодних умов.
Агрегована група – більш передовий інструмент, у межах якого власник може отримувати оптимальний дохід і при цьому не ризикувати своїм часом та грошима при управлінні навантаженнями на складному й мінливому ринку електроенергії.
Агрегатор (енергопостачальник, який управляє агрегованою групою) забезпечить комерційну диспетчеризацію та формування узгоджених режимів роботи обладнання, що враховують кон’юнктуру ринку і технологічні потреби.
Він також може оптимізувати небаланси електроенергії (різницю між прогнозним і фактичним виробництвом та споживанням електроенергії). Єдине обмеження – потужність установки не може перевищувати 20 МВт.
Балансуюча група – додатковий інструмент для професійних виробників електроенергії з регульованим графіком, у яких є ліцензія на виробництво і штат фахівців. Участь у балансуючій групі дозволяє суттєво оптимізовувати небаланси. За наявності великих потужностей це означає великі додаткові прибутки.
Ринок електроенергії – це складна й динамічна система, яка вимагає постійної уваги, глибокого аналізу, швидких рішень та вміння застосовувати оптимальний мікс ринкових трейдингових інструментів для досягнення максимальної вигоди. З професійним партнером власні енергетичні потужності можуть дати надійне енергопостачання і генерувати стабільний дохід громадам та підприємствам.
Співавтор – Максим Асауляк, керівник департаменту, координатор проєктів АТ “Енергетична компанія України”
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об”єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Матеріали за темою
Росія атакувала об”єкт ДТЕК на Дніпропетровщині: наслідки
17 квітня, 13:20
Уряд планує встановити цьогоріч 420 когенераційних установок і котелень
15 квітня, 15:30
Інвестиції в енергонезалежність: чому бізнес обирає СЕС
14 квітня, 17:00
Власна генерація: як перетворити збитки на прибутки?
Олександр Кісільоврадник гендиректора, керівник напрямку розподіленої генерації
АТ “Енергетична компанія України”
Ревальвація гривні: тимчасове диво чи результат правильної політики
Василь Фурманчлен Ради НБУ
Оборонні закупівлі: виробникам – кримінальні справи, сірим імпортерам – гроші з бюджету
Олександр Соколовськийзасновник Ukrainian Fashion Week, президент “Укрлегпрому”, власник компанії “Текстиль-контакт”
Як вивести нерухомість з податкової тіні
Тетяна Кощукексперт з питань оподаткування Growford Institute
Розвиток ШІ: погляд із Стенфорда
Владислав Рашкованзаступник виконавчого директора МВФ
Як агрегація в енергетиці може заробляти для бізнесу та населення і чому це поки складно
Ольга Савченкопартнерка юридичної компанії ALTELAW
Інші думки автора
Кінець “зеленого тарифу”: як далі заробляти на сонячній енергетиці
Економічна правда
© 2005-2025, Економічна правда
Реклама на сайті
Політика конфіденційності
Правила використання матеріалів УП
Принципи і правила роботи УП
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Економічну правду”.
Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”.
Матеріали з плашкою PROMOTED, НОВИНИ КОМПАНІЙ та ПОЗИЦІЯ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах. Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Cубєкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02163.
ТОВ “УП Медіа Плюс”
Адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 48, 50А
Телефон: +380 95 641 22 07
Source: Економічна Правда