Як подолати дефіцит фахівців
Українська правда
Усі розділи
Підтримати УП
Новини компаній
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
Спецпроєкти
Говорить крипта
Страховий гід
Виклики євроінтеграції
Власна справа
Від мрії до дії
Зелений перехід
Захист країни
Кошти в безпеці
Відбудова України
Бізнес-інтерв”ю
Кінець епохи офшорів
Просто про податки
Ідеї, які змінюють міста
Проекти “Українська правда”
Українська правда
Економічна правда
Європейська правда
Історична правда
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
Сергій Савицький
керівник KSE ProfTech
Як подолати дефіцит фахівців
23 червня, 08:30
Посилання скопійовано
Чому час говорити про робітничі професії як про драйвер змін.
На четвертому році великої війни ми дедалі чіткіше усвідомлюємо: відновлення країни потребуватиме не лише коштів, міжнародної допомоги чи бетону. Передусім будуть потрібні люди з фахом: зварювальники, токарі, слюсарі, електромонтери.
Економіка буквально кричить про потребу в таких спеціалістах. Попит на них зростає, а пропозиція відстає. Це вже не просто кадровий виклик, це критичний дефіцит, який напряму впливає на здатність країни до відновлення.
Парадокс ринку праці
З одного боку, безробіття знижується: з 21% у 2022 році до 11,5% у 2025-му. У деяких секторах навіть зафіксований приріст зайнятості. Наприклад, у державному управлінні та секторі безпеки кількість працівників зросла на 27% до 2,6 млн осіб.
З іншого боку, промисловість втратила понад третину робочої сили, а соціальні сектори – кожного десятого працівника. Бізнес – великі і малі підприємства – масово скаржиться на дефіцит кадрів. Згідно з дослідженням KSE Institute, 63% роботодавців заявляють про труднощі з найманням кваліфікованих робітників.
Читайте також:
Україні не вистачає 4,5 мільйона працівників. Як подолати дефіцит робочої сили?
Хто будуватиме і ремонтуватиме – питання поки без відповіді. Тут криється ключовий парадокс. Резерв робочої сили в країні є. За даними Державної служби зайнятості, у 2025 році було близько 100 тис. офіційно зареєстрованих безробітних, але більшість з них не мають необхідних навичок.
Спочатку навчи людину
Якщо ми плануємо перетворити відбудову на економічний ривок, то профтехосвіта має стати пріоритетом. Без людей, які вміють працювати з обладнанням, жоден завод не запуститься, жодна мережа не запрацює, жоден дрон не злетить.
Позитивний сигнал: до технічного ринку праці долучається жінки. Їх частка серед клієнтів центрів зайнятості зросла з 55% до понад 80%. Осторонь залишаються вразливі групи: до центрів зайнятості зверталися 7% внутрішньо переміщених осіб, працюють 16% людей з інвалідністю; для ветеранів відкриті 5% вакансій.
Система потребує оновлення
Професійно-технічна освіта має потужний потенціал, але вона не встигає за потребами ринку. Навчальні заклади часто працюють із застарілим обладнанням, там переважає теоретичний підхід, а взаємодія з бізнесом обмежена.
У результаті навіть за наявності мотивації студенти не отримують практичних навичок, необхідних для працевлаштування. Це стримує не лише індивідуальний розвиток, а й загальну спроможність економіки до швидкого відновлення.
Тут – найбільший резерв для зростання. Варто лише переосмислити підходи, посилити партнерство з роботодавцями і зробити освіту ближчою до виробництва.
Рішення: швидке, практичне, партнерське
Саме тому Київська школа економіки запустила Центр професійно-технічного навчання KSE ProfTech. Це короткі, до трьох місяців, програми. Ми навчаємо на сучасному обладнанні з фокусом на практику і тісну співпрацю з роботодавцями.
Цільова аудиторія – жінки і чоловіки від 18 років, безробітні, ветерани, ВПО, які хочуть швидко опанувати професію. Ми допомагаємо з працевлаштуванням. Це не лише освітній проєкт, це інвестиція в соціальну стійкість і продуктивність економіки.
Що робити вже зараз
Визнати профтехосвіту критичною інфраструктурою відновлення. Так само, як дороги, енергетику чи оборонний сектор. Без спеціалістів це лише проєкти.
Побудувати модель партнерства з бізнесом. Бізнес готовий інвестувати в кадри, але потрібні правила гри: пільги, підтримка навчальних центрів, співфінансування.
Оновити підходи до освіти. Освітні програми мають адаптуватися до реалій ринку: стати інтенсивними, практичними та бізнес-орієнтованими.
Читайте також:
Війна інженерів. Як оборонна промисловість потерпає від браку кадрів
Змінити уявлення про робітничі професії. Це не “менш престижно”, це фундамент економіки. Сучасні робітничі спеціальності не лише затребувані, а й конкурентно оплачуються – часто на рівні або й вище за офісні посади. Ми маємо публічно говорити про це, ламати стереотипи і створювати повагу до фаху.
Перезавантажити систему профорієнтації. Людям потрібна чітка навігація: які спеціальності затребувані, де можна швидко їх опанувати, як це вплине на шанси на роботу. Це важливо для молоді, ветеранів, ВПО та всіх, хто змінює професію.
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об”єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
ринок праці
Матеріали за темою
Льотний коледж замовив вживаний вертоліт, виготовлений у США
17 червня, 11:28
Професійна освіта завтрашнього дня. Які зміни відчують роботодавці?
30 квітня, 08:00
Ціни на гуртожитки можуть зрости вдвічі: чи покращить це умови проживання?
29 квітня, 15:00
Як подолати дефіцит фахівців
Сергій Савицькийкерівник KSE ProfTech
Море відповідальності
Поліна Бітюкстарша юристка юридичної групи LCF
Як пороблено
Андрій Потьомкінадвокат
В ЄС стартувала “пакувальна революція”. Чи готова до неї Україна?
Володимир Слабийголова правління Української Пакувально-Екологічної Коаліції (УКРПЕК)
Як технології змінюють наше життя
Андрій Длігачгенеральний директор Advanter Group
Як працює іпотека під час війни
Олена Дмітрієваперша заступниця голови правління “Глобус банку”
Економічна правда
© 2005-2025, Економічна правда
Реклама на сайті
Політика конфіденційності
Правила використання матеріалів УП
Принципи і правила роботи УП
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Економічну правду”.
Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”.
Матеріали з плашкою PROMOTED, НОВИНИ КОМПАНІЙ та ПОЗИЦІЯ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах. Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Cубєкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02163.
ТОВ “УП Медіа Плюс”
Адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 48, 50А
Телефон: +380 95 641 22 07
Source: Економічна Правда