"Entrepreneurship Insights – Business Strategies & Funding Innovations"

Президент “Киевстар” Александр Комаров о тарифах, сокращении абонентов и расширении бизнеса

Украинская правда

Все разделы

Поддержать УП

Публикации

Новости компаний

Спецпроекты

Weekly charts
Земельный гид

Спецпроекты

Страховий гід
Виклики євроінтеграції

Власна справа
Від мрії до дії
Зелений перехід
Захист країни
Кошти в безпеці
Відбудова України
Ідеї, які змінюють міста
Бизнес-интервью
Конец эпохи офшоров
Просто о налогах

Инновации в действии
Проекты “Украинская правда”

Украинская правда
Экономическая правда
Европейская правда

Историческая правда

Публикации

Спецпроекты

Weekly charts
Земельный гид

Президент “Киевстар” Александр Комаров о тарифах, сокращении абонентов и расширении бизнеса
Игорь Пилипив—17 марта, 08:00

“Київстар”

Ссылка скопирована

2025 год крупнейший мобильный оператор страны “Киевстар” начал с громких новых: выход на американскую биржу Nasdaq, приобретение сервиса заказа такси Uklon, и планы по другим бизнесам, среди которых сервис бронирования лекарств Tabletki.ua. А перед этим была еще сделка со Starlink.

Если учесть тот факт, что с 2023 года над “Киевстаром” висит “дамоклов меч” национализации, нынешние планы руководства выглядят как настоящая жажда жизни. Однако жизнь на телеком рынке довольно “скучная” и консервативная. “Надо быть реалистами. Это не такой бизнес, который быстро меняется”, – делится наблюдением президент “Киевстар” Александр Комаров.

Герой интервью возглавляет компанию уже более шести лет. До этого руководил Beeline Казахстан, который вывел в лидеры по количеству абонентов. Но если там ему пришлось в прямом смысле бороться за то, чтобы стать крупнейшим игроком, то в Украине “Киевстар” без сверхусилий остается лидером мобильной и фиксированной связи.

Комаров признает: классическое развитие компании возможно, но уже не является приоритетом. Главная задача от материнской компании Veon – трансформация.

В разговоре с президентом “Киевстара” сразу бросается в глаза его структурное мышление. Уже через несколько минут перед вами будто оживает 3D-модель компании, где каждый элемент меняется, образуя новые бизнес-структуры. В этой модели находится место и для Uklon, и для Tabletki.ua, или даже финтеха. Однако реальность сложнее.

Комаров признает: далеко не все, кто пробовал идти по подобному пути, получили желаемый результат. Иногда замысел выглядит перспективнее, чем его реализация, особенно когда речь о сотнях миллионов долларов инвестиций.

Впрочем, похоже, что решения для компании уже приняты. Удастся ли оператору выйти за рамки классического для себя бизнеса?
О сокращении абонентов, конкуренции с lifecell и новом мобильном операторе
-В 2018 году, когда стали и.о. президента “Киевстар”, вы рассказывали, что перед вами поставили задачу сохранить темп развития, рост показателей и в целом не потерять компанию. Какие задачи вам поставили в 2025 году?

-Не потерять компанию (смеется). Группа Veon, которая является материнской компанией “Киевстар”, имеет свои цели, которые адаптирует к каждому рынку, в том числе и украинскому.

Одним из ключевых направлений является трансформация “Киевстар” из телеком-оператора в диджитал-оператора, также разделение инфраструктуры сети – делейдинг (речь идет о расширении услуг, в частности за счет других цифровых сервисов, и отделение управления сетью от предоставления этих услуг – ЭП). Мы уже движемся в этом направлении: несколько лет назад у нас появилась компания Ukrainian Tower Company (UTC), которая ответственна за пассивную инфраструктуру.

Второе – это темпы роста. Третье – финансовый результат. Кроме того, среди приоритетных проектов для Veon сейчас есть выход “Киевстар” на биржу в 2025 году.

-В 2024 году “Киевстар” потерял более 200 тысяч абонентов, сократив базу с более 24 миллионов в 2023 году до чуть более 23 миллионов пользователей. Впрочем, общий баланс на рынке мобильной связи существенно не изменился. Можно ли сказать, что позиции трех операторов настолько монолитны, что их сложно пошатнуть?

– Это поверхностный вывод. Мы отчитываемся о трехмесячной активной базе, но она имеет свои нюансы. Например, самая большая одномесячная база за последний год была в феврале 2024 года. Почему? После кибератаки “Киевстар” предоставлял услуги бесплатно для всех желающих.

Текущий тренд состоит из трех элементов. Первый – в конце 2023 года мы провели масштабную очистку базы. При переходе на новую биллинговую систему мы выявили неточности в данных около полумиллиона абонентов. Поэтому часть цифр, о которых вы говорите, – это корректировка, сделанная в конце 2023 года.

Второй – количество активных абонентов в стране постепенно уменьшается из-за миграции украинцев. На сегодня около 74% владельцев SIM-карт “Киевстар” используют их за рубежом.

И третий – действительно происходит очень медленное, но постепенное изменение динамики. Это связано с тем, что мы не демпингуем.

Александр Комаров: “Новый крупный мобильный оператор в Украине – это утопия”
Фото: Getty Images

-А насчет монолитности ситуации на рынке?

– Ее возможно изменить только, если кто-то сделает очень большую ошибку, органическую или неорганическую. Например, если бы в декабре 2023 года “Киевстар” не смог бы восстановиться за 36 часов (после кибератаки – ЭП). Тогда могут быть тектонические изменения. Больше я не вижу факторов для этого. Наш рынок остается умеренным и спокойным, особенно учитывая то, что около 75% клиентов обслуживаются без идентификации в рамках предоплаченной системы.

-Повлиял ли приход французских инвесторов в lifecell на конкуренцию на мобильном рынке?

-И да, и нет.

-Объясните.

– Объединились разные типы активов: крупные игроки фиксированной связи – Volia и “Датагруп” – с компанией lifecell. Их конвергентное предложение – уже третий подобный продукт на рынке, объединяющий мобильную и фиксированную связь с развлекательными сервисами. Мы были первыми, кто внедрил такую модель, и долгое время оставались единственными.

Скорость запуска такого решения от lifecell впечатляет. В то же время в этом предложении есть нюансы привлечения пользователей.

Читайте также: lifecell в шаге от продажи французскому миллиардеру Ксавье Ньелю: подробности крупнейшего соглашения времен большой войны

-То есть они еще дорабатывают экосистему?

– Да, и делают это быстро и в правильном направлении. Чувствуем ли мы еще какие-то изменения? Пока нет. Если возвращаться к вопросу переноса номеров (МNP), то эту услугу запустили в мае 2019 года, и с тех пор ею воспользовалось около миллиона абонентов.

Для сравнения, ежемесячно мы подключаем около 200 тысяч новых SIM-карт. Поэтому до недавнего времени MNP не имел существенного влияния на рынок. Однако его роль меняется, но это не результат новой команды, а результат многолетней работы lifecell.

-То есть разрыв между компаниями будет сохраняться?

– Надо быть реалистами. Это не такой бизнес, который быстро меняется. Думаю, что при очень упорном труде мы почувствуем существенную разницу через 2-3 года, когда технологический разрыв между компаниями сократится. Сейчас он работает в пользу “Киевстар”.

-Вы пользуетесь услугами других операторов?

– У меня есть резервная SIM-карта одного из операторов для экстренной связи. Это корпоративное решение. Всем членам антикризисного комитета еще до полномасштабной войны мы сделали корпоративное подключение на случай чрезвычайной ситуации. Но я ею не пользуюсь.

-Можно ли сказать, что развитие телеком-компаний имеет следующий сценарий: сначала растет количество абонентов, достигается предел, а потом необходимо двигаться в фиксированную связь или другие цифровые сервисы?

– Да, в нашем случае рост происходит по двум направлениям: новые бизнесы и ценообразование. Почти все абоненты уже подключены, а спрос на дополнительные SIM-карты в основном растет во время кризисных ситуаций, например, блэкаутов, но потом постепенно снижается. Поэтому оператор должен предлагать что-то новое.

Мы первыми запустили конвергентное предложение, и благодаря этому “Киевстар” стал лидером фиксированного интернета в Украине. 81% наших абонентов Домашнего Интернета пользуются одновременно мобильной и фиксированной связью. Кроме этого, развиваем новые бизнесы, например, “Киевстар ТВ”, который с 50-80 тысяч активных пользователей в 2018 году вырос до почти двух миллионов.

-Может ли в Украине появиться еще один крупный мобильный оператор?

– Это утопия. Есть два фактора, которые это делают невозможным. Первый – это наличие частот. Телеком-бизнес нельзя просто делать на так называемой “энергии предпринимателя”.

Второе – сейчас нет такой технологии, которая бы позволила построить бизнес почти с нуля и конкурировать с операторами, которые строили свои сети от 2G до 4G в течение последних 25 лет.
О новой категории потребителей интернета, цели сделки с Uklon и покупке интернет-провайдера
– Куда движется украинский телеком?

– Как я уже говорил, это конвергенция. “Киевстар” задал этот тренд и сейчас конкуренты следуют за ним. Я уверен, что через 2-3 года у всех трех операторов будет сильное предложение по мобильной и фиксированной связи и телевидению. Это три базовые услуги, которые классно друг друга дополняют.

Второй важный тренд – развитие дополнительных услуг. Темпы развития, уровень инвестиций и готовность рисковать будут определять, насколько успешным будет этот процесс для каждого игрока на рынке.

Параллельно с этим будет происходить технологическое развитие. В прошлом году состоялся тендер на частоты, и мы активно внедряем новый слой сети в диапазонах 2300 МГц, что позволяет существенно улучшить скорость мобильного интернета. По данным Ookla, Украина уже занимает 81 место в мире по этому показателю.

-81-е, потому что у нас нет 5G?

– Да. Если мы уберем страны, в которых работает 5G, то скорее всего будем в первой двадцатке. Мы уже вышли за 30 Мб/с. Инвестиции в сеть продолжаются, модернизация – один из ключевых трендов. В частности, активно внедряется агрегация спектров (MIMO), что позволяет увеличить скорость и емкость сети.

Читайте также: Больше для медиа, чем для людей. Зачем Минцифры запускает пилотный 5G

-Принесет ли это компании дополнительную прибыль?

– И да, и нет. С одной стороны, увеличивается потребление, с другой – это связано не только со спросом. Чем быстрее интернет, тем больше контента автоматически загружается в более высоком качестве, а значит – больше трафика используется. Это не приносит мгновенной прибыли, но в долгосрочной перспективе увеличивает доход оператора. У нас сейчас один из больших факторов роста дохода – это рост потребления, даже несмотря на снижение общей базы клиентов.

-Можно ли сказать, что с внедрением 5G эта модель исчерпает себя?

– Появляется новая прослойка потребителей, которых раньше не было – искусственный интеллект. У нас будет большая доля новых производителей и потребителей контента. И это будут не люди.

-Вы имеете в виду технологии IoT?

– Не совсем. Представьте, ИИ генерирует контент без участия человека и использует сеть для его размещения. Совсем скоро у нас будут персональные аватары, цифровые помощники, которые будут постоянно взаимодействовать между собой, обрабатывать данные, искать информацию в интернете и генерировать ответы. Понимаете, у нас идет такое экспоненциальное потребление без привлечения людей.

-Исчерпала ли себя бизнес-модель мобильной связи как основного источника дохода?

– Нет, это ключевой источник дохода и будет оставаться таковым еще как минимум 10 лет. Однако мы уже видим, как меняется структура доходов. У нас есть корпоративный показатель – соотношение цифровых доходов к телеком-доходам. В среднем по группе этот показатель составляет 12-13%, а в некоторых компаниях уже достигает 25%.

-Как именно это работает?

– “Киевстар” имеет три основных направления дохода. Первое – это классический телеком: мобильная и фиксированная связь. Второе – цифровые сервисы, такие как “Киевстар ТВ”, облачное хранилище, Big Data. Мы учитываем их отдельно, чтобы отслеживать динамику роста. Третий – доход от инфраструктуры, то есть от Ukrainian Tower Company (UTC), которая сдает в аренду башни для других операторов.

-Чем сегодня является “Киевстар”?

-Мы часто используем для этого разные термины, но если говорить откровенно, то “Киевстар” – это уже не просто телеком-компания (telco), а частично технологическая компания (techco).

Условно, наша структура имеет несколько уровней. На нижнем – инфраструктура: сетевые ресурсы, IT-стек, пассивная инфраструктура, тысячи километров оптоволокна по всей стране, крупные бизнес-центры и технологические хабы. Мы даже рассматриваем возможность выделения сетевого бизнеса в отдельную компанию.

Следующий уровень – сервисный бизнес, который предоставляет мобильную связь и дополнительные услуги. А еще выше – цифровой сегмент, который включает сервисы, работающие как в связке с основным бизнесом, так и как отдельные компании со своей структурой и финансовыми показателями.

Александр Комаров: “Купить можно все, что угодно. В этом должен быть смысл и видение, что ты хочешь с этим сделать”
Фото: Getty Images

-В какой момент “Киевстар” перестал быть просто мобильным оператором?

-Он еще не перестал.

-Когда тогда перестанет?

– Возможно, в 2025 году, когда мы достигнем 10% чистого дохода от не телекоммуникационного бизнеса. В валовом выражении это – 15%.

-Выглядит так, что вы создаете для своих пользователей цифровой мир.

– Пока это отдельные элементы, и мы бы хотели, чтобы их количество росло. Посмотрим, что мы можем делать в финтехе или цифровом образовании.

-Финтех – это платежные системы?

-Можно купить банк.

– Купить можно все, что угодно. В этом должен быть смысл и видение, что ты хочешь с этим сделать.

-Недавно Антимонопольный комитет согласовал “Киевстар” покупку сервиса такси Uklon. Когда планируется окончательное закрытие сделки?

-Мы нацелены закрыть ее в ближайшее время.

– В медиа называли разные суммы сделки, но одна из последних – это более 100 миллионов долларов. Насколько она соответствует действительности?

-Я не могу прямо назвать сумму или даже порядок цифр, но после ее завершения мы открыто сообщим о деталях в рамках отчетности.

– По моей информации, поглощение Uklon планировалось еще летом 2023 года, то есть сама идея имела время “настояться”. Если абстрагироваться от тезиса о технологическом развитии компании, можете ли вы практически объяснить, для чего “Киевстару” сервис такси?

– У нас есть видение построения диджитал-оператора, который объединяет вокруг сервисы с большим уровнем вовлечения клиентов. Далее у вас есть возможность выстраивать экосистему таких сервисов, связывать их между собой разными уровнями синергии.

Первая очевидная синергия для клиентов – программа лояльности: взаимодействие с любым сервисом экосистемы приносит бонусы. Далее – возможность комбинировать услуги, например: после 10 доставок мобильная связь бесплатная. Это формирует уникальное ценностное предложение вне прямой конкуренции.

Также есть организационные синергии: облачные хранилища, офисы, каналы передачи данных, аналитика больших данных (где позволяет закон). “Киевстар” имеет масштабную инфраструктуру – сотни магазинов, один из крупнейших колл-центров страны и мощный механизм автоматических предложений для клиентов, что дает значительный потенциал для масштабирования.

Кроме того, такие бизнесы можно масштабировать через выход на новые рынки. У нас есть возможности для агрессивного развития, например, в Узбекистане, Казахстане или других странах. Это действительно вдохновляет, ведь было бы интересно запустить Helsi или другие сервисы в нескольких новых странах, где присутствует Veon.

Читайте также: Почему “Киевстар” больше не хочет быть просто оператором: что стоит за новыми поглощениями

-Но сделать это будет не так просто.

– Мы это понимаем. Это не тривиальная задача. Такая стратегия реализовывалась в мире несколько раз и половина из них неуспешная.

– Кроме Uklon “Киевстар” также подавал заявку на покупку онлайн-сервиса бронирования лекарств Tabletki.ua, но получил отказ. Интерес компании к Tabletki.ua до сих пор сохраняется?

-Не комментируем этот вопрос.

– “Киевстар” активно ищет интернет-провайдера для приобретения, но пока безрезультатно. Почему на рынке так сложно найти готовую к продаже компанию?

– Причины разные. Во-первых, многие компании не готовы к продаже, и завышенная цена часто свидетельствует именно об этом. Во-вторых, уровень финансовой отчетности является важным фактором. “Киевстар” как публичная компания придерживается высоких стандартов прозрачности и комплаенса, поэтому перед любой сделкой необходимо тщательно оценивать риски. Некоторые компании не соответствуют этим требованиям, и для заключения сделки уровень соответствия должен быть максимально близким.

В прошлом году мы приобрели небольшого интернет-провайдера в Борисполе с базой около 20 тысяч абонентов, чтобы протестировать все этапы интеграции телеком- или инфраструктурного бизнеса.

-Насколько мне известно, вы ищете интернет-провайдера с большей абонентской базой.

-Да, сейчас мы рассматриваем несколько фиксированных операторов и держим их в фокусе.
О перспективе IPO, сделке с OneWeb и аресте корпоративных прав
– В феврале вы заявляли, что размещение части акций “Киевстар” на бирже Nasdaq, вероятно, состоится в третьем квартале 2025 года. На каком этапе сейчас подготовка к непрямому IPO?

– Я не могу подробно комментировать, но подготовка происходит активная. Есть несколько промежуточных точек, которые нужно пройти. Сейчас мы на этапе подписания Business Combination Agreement (соглашение об объединении бизнеса) между нами и Cohen Circle. Соглашение находится на финале.

Далее будет происходить подготовка проспекта, роад-шоу, тренировки, а также решение ряда важных вопросов: как структурировать компанию, какая юрисдикция будет оптимальной, как оценить активы, кто потенциальные инвесторы и как организовать встречи с ними. Это масштабный и сложный процесс, включающий, в частности, получение согласований. Например, мы уже получили одобрение от держателей наших облигаций.

Читайте также: “Киевстар” идет в люди: что стоит за громким размещением акций на бирже в США

-Правильно ли я понимаю, что перед выходом вам важно расширить портфель немобильных компаний и сервисов, чтобы повысить свою стоимость?

-Нет, такой прямой зависимости нет.

-Идея выхода на биржу пришла от вашей материнской компании или вы сами предложили это Veon?

-Она в воздухе находится примерно 3-4 года.

-Кто инициатор?

– Этот вопрос больше касается видения наблюдательного совета, который представляет интересы акционеров. Он оценивает варианты с точки зрения максимальной выгоды для них, учитывая структуру и географию активов. Значительным катализатором этого процесса стало открытое письмо от миноритарного акционера Shah Capital, которое активизировало дискуссию. Сначала мы рассматривали вариант выхода на локальные биржи.

(Shah Capital дважды высказывала предложение о проведении IPO: в апреле 2023 года и в октябре 2024 года – ЭП)

-Куда именно?

– Рассматривали варианты локальных бирж в Казахстане, Пакистане и Украине. В Украине ситуация с биржами не самая лучшая. Мы анализировали этот вариант осторожно, поскольку основная идея заключалась в сочетании глобального листинга Veon с локальным листингом активов.

В этом есть определенная логика: на глобальном уровне мы небольшой актив, тогда как для локального рынка, где хорошо знают наш бизнес и бренд, компания с доходом 30-40 миллиардов гривен считается значительным активом.

-Для американцев вы мало известны.

– Да. Более того, мы накануне полномасштабной войны сделали оценку компании.

-Какая это была сумма?

-Не могу сказать, но 2022 год поставил это все на паузу.

– По одной из версий, непрямое IPO происходит из-за того, что акционеры Veon не могут получить свои дивиденды, которые фактически остались в Украине. Насколько это соответствует действительности?

– Это не соответствует действительности, поскольку акционеры ничего с этого не получают. На самом деле это способ привлечь определенную ликвидность, которая сейчас заморожена в Украине, для дальнейшего развития – как в Украине, так и в других странах, где работает группа.

– Сейчас фондовый рынок США резко реагирует на политику Трампа, существуют опасения относительно рецессии американской экономики. Это повлияло на индекс Nasdaq 100, который упал на 3,8%. Если негативные тенденции на фондовом рынке США сохранятся, возможна ли отсрочка выхода на биржу или его отмена?

– Это не вопрос моего уровня. Будет ли эта тема обсуждаться? Уверен, что да. Примут ли решение об отсрочке? Это сложный вопрос. Процесс выхода на биржу сложный и включает в себя много взаимосвязанных факторов.

Например, для листинга нам нужен годовой аудит, и его срок не может превышать шесть месяцев с момента, когда международный аудитор утвердил отчетность. Это означает, что даже месячная отсрочка может превратиться в задержку на полгода или даже год.

Александр Комаров: “Значительная часть доступной для Украины емкости сети OneWeb уже оказалась проданной”
Фото: Getty Images

– В апреле 2024 года “Киевстар” объявил, что станет официальным представителем британской OneWeb в Украине и будет предоставлять услуги высокоскоростного спутникового интернета как альтернативу Starlink. Запуск сервиса планировался на конец года, но этого так и не произошло. Зато 30 декабря “Киевстар” сообщил о партнерстве со Starlink. Почему не удалось договориться с OneWeb?

– Мы подписали с OneWeb меморандум о взаимопонимании, что означало готовность к сотрудничеству. Однако он так и не превратился в коммерческую сделку. Пока что мы не закрываем эту дверь, но есть ключевые факторы, которые повлияли на ситуацию. Прежде всего, это доступная емкость сети OneWeb для Украины. Оказалось, что значительная ее доля уже продана.

-Кому-то в Украине?

-Знаете, кому именно?

-У меня есть только предположения, но я не хотел бы их комментировать.

-Но сейчас эта емкость не используется?

– Да, полностью она точно не реализована. Возможно, частично, поскольку терминалы есть, мы их завозили. Но массового развертывания пока нет.

– Все действия, связанные с выходом на биржу, приобретением новых компаний и заключением партнерств, стали возможны после снятия ареста с корпоративных прав “Киевстар”. Возникает вопрос: как, несмотря на ряд проигранных судебных процессов, удалось добиться отмены ареста? Что именно изменилось в вашей юридической стратегии или в позиции суда?

– Моя позиция неизменна: не было никаких оснований для ареста корпоративных прав “Киевстар”. Думаю, нам удалось это четко объяснить, доказать и подтвердить конкретными действиями. Важную роль сыграла ежедневная деятельность компании, ведь независимо от официальных документов и заявлений, именно наши действия являются определяющими. И, по моему мнению, они стали лучшим подтверждением целей “Киевстар” и его патриотической позиции для всех стейкхолдеров страны.

-Вы лично почувствовали, что эти стейкхолдеры поняли это?

-Когда это случилось?

– Это был постепенный процесс. Сложно было в четвертом квартале 2023 года. Первый квартал 2024-го также оказался непростым. Но мне кажется, что именно тогда ситуация начала меняться в нашу пользу. (В 2023 году суд заморозил 47,85% корпоративных прав “Киевстар” из-за присутствия в структуре собственности подсанкционных олигархов Михаила Фридмана и Петра Авена через компанию LetterOne Holdings – ЭП).
О тарифах, подготовке сети к блэкаутам и штрафах
– В конце года “Киевстар” повысил стоимость тарифов в среднем на 25%. Согласно вашим же отчетам, компания получает значительную чистую прибыль. Был ли вариант уменьшить доходность, но сохранить тарифы неизменными?

– Прибыльность мобильных операторов существенно уменьшается с начала большой войны. Если взять “Киевстар”, то с начала полномасштабной войны инвестиции компании в сеть растут каждый год. Мы считаем их как в абсолютных значениях, так и в соотношении к доходу. Последние два года этот показатель составлял примерно 26%. То есть, условно, из 100 копеек дохода 7,5 копейки уходит на налоги, еще 26 – на инвестиции. Более 50% тратится на операционные расходы. И только после этого мы получаем сумму, которую можно назвать чистым денежным потоком (net cash) – чуть больше 20 копеек с каждой гривны.

Далее идет особенность работы в Украине по сравнению с ЕС. Мы получаем доход в гривне, но при этом тратим 25-30% операционных расходов и 50-60% инвестиций в валюте. То есть мы постоянно сталкиваемся не только с инфляцией, но и с девальвацией.

Среднее соотношение инвестиций к доходу на рынке Украины составляет около 25%, тогда как в Восточной Европе – 18-19%. Девальвация ежегодно усиливает это давление.

Самая большая часть операционных расходов на сегодня – это электроэнергия. Она нас просто душит, ведь инфляция электроэнергии более 60% за год, а среднее потребление одной базовой станции сейчас составляет примерно 7-8 кВт в час.

Читайте также: Никто в мире не смог бы выполнить требование Зеленского: как мобильные операторы готовятся к отключениям света

-В таком случае, какой у вас показатель маржинальности?

– До 2022 года рекорд был 65-65% маржинальность. Сейчас примерно 55%.

-А какой нужен, чтобы оставаться на плаву?

– В Украине, по моему расчету, более 50%. Если она будет ниже, вы не сможете сами себя финансировать.

– Большая часть ваших расходов 2024 года пошла на подготовку сети к возможным блэкаутам. Государство установило для вас довольно жесткие требования. Учитывая зиму, которая прошла без массовых отключений, были ли такие сроки оправданы?

-Но вы все равно не укладываетесь в дедлайны.

– Во-первых, и мы, и государство имели общую цель. Это как в команде: все понимают, что нужно делать, просто кто-то ставит более амбициозные цели. В данном случае это было государство. Были ли к этому претензии у меня? Да, например, мне не нравится, когда нас проверяют. Если нам выпишут штраф, мы пойдем в суд.

Александр Комаров: “Если нам выпишут штраф, мы пойдем в суд”
Фото: Getty Images

-Я так понимаю, штраф вам еще не выписывали?

– Нет, но были предписания. Если не устранить замечания, дальше будут штрафы. Если подходить формально, можно сказать: “Я все выполнил”. Например, выключаю все стандарты связи, оставляю один, энергопотребление падает, базовая станция работает.

Но если смотреть глобальнее: если блэкаут произошел ночью, нагрузка на сеть минимальная, значит, базовая станция будет работать дольше. А если это пик нагрузки днем, когда к нам переходят пользователи от конкурентов, ресурс может исчерпаться за 5 часов, а не за 12. Энергопотребление – это динамический показатель.

-Услышали ли эти аргументы во власти?

– Да, этот диалог идет. Я очень надеюсь, что будет нормализация этих требований.

-То есть требования к операторам могут пересмотреть?

-Надеюсь, что да.
телекоммуникацииКиевстармобильная связьЗвʼязок

Материалы по теме

Владелец Volia и lifecell сократит до 15% работников IT-отдела
4 февраля, 13:05

Суд снял арест с акций “Киевстара”
29 ноября 2024, 19:13

В Британии запустят бесплатный аналог Netflix
2 июля 2024, 18:34

Президент “Киевстар” Александр Комаров о тарифах, сокращении абонентов и расширении бизнеса
Игорь Пилипив, 17 марта, 08:00

Вице-президент Visa в Украине: Есть идея сделать нашу сеть базой для работы экосистемы криптовалют
Ярослав Винокуров, 3 марта, 09:10

“70% переработчиков “калампуцять” что-то в домах”. Председатель союза молочников о коровах, стоимости масла и диктате супермаркетов
Николай Максимчук, 5 февраля, 08:00

“Сейчас даже школьники продают свои банковские карточки”. Менеджер “дропов” о схемах, правоохранителях и ограничениях
Ярослав Винокуров, 24 января, 08:00

телекоммуникации

Владелец Volia и lifecell сократит до 15% работников IT-отдела

Суд снял арест с акций “Киевстара”

В Британии запустят бесплатный аналог Netflix

Северная Корея использует спутник РФ для телетрансляций вместо китайского

“Киевтеплоэнерго” поменяло участок теплосети под железнодорожными путями, не перекрывая движение

Экономическая правда
© 2005-2025, Экономическая правда

Реклама на сайте

Политика конфиденциальности
Правила использования материалов УП
Принципы и правила работы УП

Использование материалов сайта только при условии ссылки (для интернет-изданий – гиперссылки) на “Экономическую правду”.

Все материалы, которые размещены на этом сайте со ссылкой на агентство “Интерфакс-Украина”, не подлежат дальнейшему воспроизведению и/или распространению в любой форме, иначе как с письменного разрешения агентства “Интерфакс-Украина”.

Материалы с плашкой PROMOTED и НОВОСТИ КОМПАНИЙ являются рекламными и публикуются на правах рекламы. Редакция может не разделять взгляды, которые в них продвигаются. Материалы с плашкой СПЕЦПРОЕКТ и ЗА ПОДДЕРЖКУ также являются рекламными, однако редакция участвует в подготовке этого контента и разделяет мнения, высказанные в этих материалах. Редакция не несет ответственности за факты и оценочные суждения, обнародованные в рекламных материалах. Согласно украинскому законодательству ответственность за содержание рекламы несет рекламодатель.

Субъект в сфере онлайн-медиа; идентификатор медиа – R40-02163.

Source: Украинская правда

Президент “Київстар” Олександр Комаров про тарифи, скорочення абонентів та розширення бізнесу

Українська правда

Усі розділи

Підтримати УП

Публікації

Новини компаній

Спецпроєкти

Weekly charts
Земельний гід

Спецпроєкти

Страховий гід
Виклики євроінтеграції

Власна справа
Від мрії до дії
Зелений перехід
Захист країни
Кошти в безпеці
Відбудова України
Ідеї, які змінюють міста
Бізнес-інтерв”ю
Кінець епохи офшорів
Просто про податки

Інновації в дії
Проекти “Українська правда”

Українська правда
Економічна правда
Європейська правда

Історична правда

Публікації

Спецпроєкти

Weekly charts
Земельний гід

Президент “Київстар” Олександр Комаров про тарифи, скорочення абонентів та розширення бізнесу
Ігор Пилипів—17 березня, 08:00

“Київстар”

Посилання скопійовано

2025 рік найбільший мобільний оператор країни “Київстар” почав з гучних нових: вихід на американську біржу Nasdaq, придбання сервісу замовлення таксі Uklon, та плани щодо інших бізнесів, серед яких сервіс бронювання ліків Tabletki.ua. А перед цим була ще угода зі Starlink.

Якщо врахувати той факт, що з 2023 року над “Київстаром” висить “дамоклів меч” націоналізації, нинішні плани керівництва виглядають як справжня жага до життя. Однак життя на телеком ринку доволі “нудне” і консервативне. “Треба бути реалістами. Це не такий бізнес, який швидко змінюється”, – ділиться спостереженням президент “Київстар” Олександр Комаров.

Герой інтерв’ю очолює компанію уже понад шість років. До цього керував Beeline Казахстан, який вивів у лідери за кількістю абонентів. Але якщо там йому довелося в прямому сенсі боротися за те, щоб стати найбільшим гравцем, то в Україні “Київстар” без надзусиль лишається лідером мобільного та фіксованого зв’язку.

Комаров визнає: класичний розвиток компанії можливий, але вже не є пріоритетом. Головне завдання від материнської компанії Veon – трансформація.

У розмові з президентом “Київстару” одразу впадає в око його структурне мислення. Вже за кілька хвилин перед вами ніби оживає 3D-модель компанії, де кожен елемент змінюється, утворюючи нові бізнес-структури. У цій моделі знаходиться місце і для Uklon, і для Tabletki.ua, чи навіть фінтеху. Проте реальність складніша.

Комаров визнає: далеко не всі, хто пробував іти подібним шляхом, отримали бажаний результат. Іноді задум виглядає перспективніше, ніж його реалізація, особливо коли мова про сотні мільйонів доларів інвестицій.

Втім, схоже, що рішення для компанії вже прийняті. Чи вдасться оператору вийти за рамки класичного для себе бізнесу?
Про скорочення абонентів, конкуренцію з lifecell та нового мобільного оператора
— У 2018 році, коли стали в.о. президента “Київстар”, ви розповідали, що перед вами поставили завдання зберегти темп розвитку, зростання показників і загалом не втратити компанію. Які завдання вам поставили у 2025 році?

— Не втратити компанію (сміється). Група Veon, яка є материнською компанією “Київстар”, має свої цілі, які адаптує до кожного ринку, зокрема й українського.

Одним із ключових напрямів є трансформація “Київстар” з телеком-оператора до діджитал-оператора, також розділення інфраструктури мережі – делейдинг (йдеться про розширення послуг, зокрема за рахунок інших цифрових сервісів, та відокремлення управління мережею від надання цих послуг – ЕП). Ми вже рухаємося в цьому напрямку: кілька років тому у нас з’явилась компанія Ukrainian Tower Company (UTC), яка відповідальна за пасивну інфраструктуру.

Друге – це темпи зростання. Третє – фінансовий результат. Крім того, серед пріоритетних проєктів для Veon зараз є вихід “Київстар” на біржу у 2025 році.

— У 2024 році “Київстар” втратив понад 200 тисяч абонентів, скоротивши базу з понад 24 мільйони у 2023 році до трохи більше 23 мільйонів користувачів. Втім, загальний баланс на ринку мобільного зв’язку суттєво не змінився. Чи можна сказати, що позиції трьох операторів настільки монолітні, що їх складно похитнути?

— Це поверхневий висновок. Ми звітуємо про тримісячну активну базу, але вона має свої нюанси. Наприклад, найбільша одномісячна база за останній рік була в лютому 2024 року. Чому? Після кібератаки “Київстар” надавав послуги безплатно для всіх охочих.

Поточний тренд складається з трьох елементів. Перший – наприкінці 2023 року ми провели масштабне очищення бази. Під час переходу на нову білінгову систему ми виявили неточності в даних близько пів мільйона абонентів. Тому частина цифр, про які ви говорите, – це коригування, зроблене в кінці 2023 року.

Другий – кількість активних абонентів у країні поступово зменшується через міграцію українців. На сьогодні близько 74% власників SIM-карток “Київстар” використовують їх за кордоном.

І третій – дійсно відбувається дуже повільна, але поступова зміна динаміки. Це пов’язано з тим, що ми не демпінгуємо.

Олександр Комаров: “Новий великий мобільний оператор в Україні – це утопія”
Фото: Getty Images

— А щодо монолітності ситуації на ринку?

— Її можливо змінити тільки, якщо хтось зробить дуже велику помилку, органічну або неорганічну. Наприклад, якби у грудні 2023 року “Київстар” не зміг би відновитися за 36 годин (після кібератаки – ЕП). Тоді можуть бути тектонічні зміни. Більше я не бачу чинників для цього. Наш ринок залишається помірним і спокійним, особливо враховуючи те, що близько 75% клієнтів обслуговуються без ідентифікації в межах передплаченої системи.

— Чи вплинув прихід французьких інвесторів у lifecell на конкуренцію на мобільному ринку?

— І так, і ні.

— Поясніть.

— Об’єдналися різні типи активів: великі гравці фіксованого зв’язку – Volia та “Датагруп” – із компанією lifecell. Їхня конвергентна пропозиція – вже третій подібний продукт на ринку, що поєднує мобільний і фіксований зв”язок із розважальними сервісами. Ми були першими, хто впровадив таку модель, і довгий час залишалися єдиними.

Швидкість запуску такого рішення від lifecell вражає. Водночас у цій пропозиції є нюанси залучення користувачів.

Читайте також: lifecell за крок від продажу французькому мільярдеру Ксав”є Ньєлю: подробиці найбільшої угоди часів великої війни

— Тобто вони ще допрацьовують екосистему?

— Так, і роблять це швидко та у правильному напрямку. Чи відчуваємо ми ще якісь зміни? Поки ні. Якщо повертатися до питання перенесення номерів (МNP), то цю послугу запустили у травні 2019 року, і з того часу нею скористалося близько мільйона абонентів.

Для порівняння, щомісяця ми підключаємо близько 200 тисяч нових SIM-карток. Тож до недавнього часу MNP не мав суттєвого впливу на ринок. Проте його роль змінюється, але це не результат нової команди, а результат багаторічної роботи lifecell.

— Тобто розрив між компаніями зберігатиметься?

— Треба бути реалістами. Це не такий бізнес, який швидко змінюється. Думаю, що за дуже наполегливої праці ми відчуємо суттєву різницю за 2-3 роки, коли технологічний розрив між компаніями скоротиться. Зараз він працює на користь “Київстар”.

— Ви користуєтесь послугами інших операторів?

— У мене є резервна SIM-картка одного з операторів для екстреного зв”язку. Це корпоративне рішення. Всім членам антикризового комітету ще до повномасштабної війни ми зробили корпоративне підключення на випадок надзвичайної ситуації. Але я нею не користуюся.

— Чи можна сказати, що розвиток телеком-компаній має наступний сценарій: спочатку зростає кількість абонентів, досягається межа, а потім необхідно рухатися у фіксований зв’язок або інші цифрові сервіси?

— Так, у нашому випадку зростання відбувається за двома напрямками: нові бізнеси та ціноутворення. Майже всі абоненти вже підключені, а попит на додаткові SIM-картки здебільшого зростає під час кризових ситуацій, наприклад, блекаутів, але потім поступово знижується. Тому оператор має пропонувати щось нове.

Ми першими запустили конвергентну пропозицію, і завдяки цьому “Київстар” став лідером фіксованого інтернету в Україні. 81% наших абонентів Домашнього Інтернету користуються одночасно мобільним і фіксованим зв’язком. Окрім цього, розвиваємо нові бізнеси, наприклад, “Київстар ТБ”, який із 50-80 тисяч активних користувачів у 2018 році зріс до майже двох мільйонів.

— Чи може в Україні з’явитися ще один великий мобільний оператор?

— Це утопія. Є два чинники, які це унеможливлюють. Перший – це наявність частот. Телеком-бізнес не можна просто робити на так званій “енергії підприємця”.

Друге – зараз немає такої технології, яка б дала змогу побудувати бізнес майже з нуля і конкурувати з операторами, які будували свої мережі від 2G до 4G протягом останніх 25 років.
Про нову категорію споживачів інтернету, мету угоди з Uklon та купівлю інтернет-провайдера
— Куди рухається український телеком?

— Як я вже казав, це конвергенція. “Київстар” задав цей тренд і зараз конкуренти слідують за ним. Я впевнений, що за 2-3 роки у всіх трьох операторів буде сильна пропозиція з мобільного та фіксованого зв’язку і телебачення. Це три базові послуги, які класно одна одну доповнюють.

Другий важливий тренд – розвиток додаткових послуг. Темпи розвитку, рівень інвестицій та готовність ризикувати визначатимуть, наскільки успішним буде цей процес для кожного гравця на ринку.

Паралельно з цим відбуватиметься технологічний розвиток. Минулого року відбувся тендер на частоти, і ми активно впроваджуємо новий прошарок мережі в діапазонах 2300 МГц, що дозволяє суттєво покращити швидкість мобільного інтернету. За даними Ookla, Україна вже посідає 81 місце у світі за цим показником.

— 81-ше, тому що у нас немає 5G?

— Так. Якщо ми приберемо країни, у яких працює 5G, то скоріш за все будемо в першій двадцятці. Ми вже вийшли за 30 Мб/с. Інвестиції в мережу тривають, модернізація – один із ключових трендів. Зокрема, активно впроваджується агрегація спектрів (MIMO), що дозволяє збільшити швидкість і ємність мережі.

Читайте також: Більше для медіа, ніж для людей. Навіщо Мінцифри запускає пілотний 5G

— Чи принесе це компанії додатковий прибуток?

— І так, і ні. З одного боку, збільшується споживання, з іншого – це пов’язано не лише з попитом. Чим швидший інтернет, тим більше контенту автоматично завантажується у вищій якості, а значить – більше трафіку використовується. Це не приносить миттєвого прибутку, але в довгостроковій перспективі збільшує дохід оператора. У нас зараз один із великих чинників зростання доходу – це зростання споживання, навіть попри зниження загальної бази клієнтів.

— Чи можна сказати, що з впровадженням 5G ця модель вичерпає себе?

— З’являється новий прошарок споживачів, яких раніше не було – штучний інтелект. У нас буде велика частка нових виробників і споживачів контенту. І це будуть не люди.

— Ви маєте на увазі технології IoT?

— Не зовсім. Уявіть, ШІ генерує контент без участі людини та використовує мережу для його розміщення. Зовсім скоро у нас будуть персональні аватари, цифрові помічники, які постійно взаємодіятимуть між собою, оброблятимуть дані, шукатимуть інформацію в інтернеті та генеруватимуть відповіді. Розумієте, у нас іде таке експоненціальне споживання без залучення людей.

— Чи вичерпала себе бізнес-модель мобільного зв’язку як основного джерела доходу?

— Ні, це ключове джерело доходу і залишатиметься таким ще щонайменше 10 років. Проте ми вже бачимо, як змінюється структура прибутків. У нас є корпоративний показник – співвідношення цифрових доходів до телеком-доходів. В середньому по групі цей показник становить 12-13%, а в деяких компаніях уже досягає 25%.

— Як саме це працює?

— “Київстар” має три основні напрями доходу. Перший – це класичний телеком: мобільний і фіксований зв’язок. Другий – цифрові сервіси, такі як “Київстар ТБ”, хмарне сховище, Big Data. Ми обліковуємо їх окремо, щоб відстежувати динаміку зростання. Третій – дохід від інфраструктури, тобто від Ukrainian Tower Company (UTC), яка здає в оренду вежі для інших операторів.

— Чим сьогодні є “Київстар”?

— Ми часто використовуємо для цього різні терміни, але якщо говорити відверто, то “Київстар” – це вже не просто телеком-компанія (telco), а частково технологічна компанія (techco).

Умовно, наша структура має кілька рівнів. На нижньому – інфраструктура: мережеві ресурси, IT-стек, пасивна інфраструктура, тисячі кілометрів оптоволокна по всій країні, великі бізнес-центри та технологічні хаби. Ми навіть розглядаємо можливість виділення мережевого бізнесу в окрему компанію.

Наступний рівень – сервісний бізнес, який надає мобільний зв’язок та додаткові послуги. А ще вище – цифровий сегмент, який включає сервіси, що працюють як у зв’язці з основним бізнесом, так і як окремі компанії зі своєю структурою та фінансовими показниками.

Олександр Комаров: “Купити можна все, що завгодно. В цьому повинен бути сенс і бачення, що ти хочеш з цим зробити”
Фото: Getty Images

— У який момент “Київстар” перестав бути просто мобільним оператором?

— Він ще не перестав.

— Коли тоді перестане?

— Можливо, у 2025 році, коли ми досягнемо 10% чистого доходу від не телекомунікаційного бізнесу. У валовому вираженні це – 15%.

— Виглядає так, що ви створюєте для своїх користувачів цифровий світ.

— Поки що це окремі елементи, і ми б хотіли, щоб їхня кількість зростала. Подивимось, що ми можемо робити у фінтеху чи цифровій освіті.

— Фінтех – це платіжні системи?

— Можна купити банк.

— Купити можна все, що завгодно. В цьому повинен бути сенс і бачення, що ти хочеш з цим зробити.

— Нещодавно Антимонопольний комітет погодив “Київстар” купівлю сервісу таксі Uklon. Коли планується остаточне закриття угоди?

— Ми націлені закрити її найближчим часом.

— У медіа називали різні суми угоди, але одна з останніх – це понад 100 мільйонів доларів. Наскільки вона відповідає дійсності?

— Я не можу прямо назвати суму чи навіть порядок цифр, але після її завершення ми відкрито повідомимо про деталі в рамках звітності.

— За моєю інформацією, поглинання Uklon планувалось ще влітку 2023 року, тобто сама ідея мала час “настоятись”. Якщо абстрагуватись від тези про технологічний розвиток компанії, чи можете ви практично пояснити, для чого “Київстару” сервіс таксі?

— У нас є бачення побудови діджитал-оператора, який об’єднує навколо сервіси з великим рівнем залучення клієнтів. Далі у вас є можливість вибудовувати екосистему таких сервісів, пов’язувати їх між собою різними рівнями синергії.

Перша очевидна синергія для клієнтів – програма лояльності: взаємодія з будь-яким сервісом екосистеми приносить бонуси. Далі – можливість комбінувати послуги, наприклад: після 10 доставок мобільний зв’язок безкоштовний. Це формує унікальну ціннісну пропозицію поза межами прямої конкуренції.

Також є організаційні синергії: хмарні сховища, офіси, канали передачі даних, аналітика великих даних (де дозволяє закон). “Київстар” має масштабну інфраструктуру – сотні магазинів, один із найбільших кол-центрів країни та потужний механізм автоматичних пропозицій для клієнтів, що дає значний потенціал для масштабування.

Крім того, такі бізнеси можна масштабувати через вихід на нові ринки. У нас є можливості для агресивного розвитку, наприклад, в Узбекистані, Казахстані чи інших країнах. Це справді надихає, адже було б цікаво запустити Helsi або інші сервіси в кількох нових країнах, де присутній Veon.

Читайте також: Чому “Київстар” більше не хоче бути просто оператором: що стоїть за новими поглинаннями

— Але зробити це буде не так просто.

— Ми це розуміємо. Це не тривіальне завдання. Така стратегія реалізовувалась у світі декілька разів і половина з них неуспішна.

— Крім Uklon “Київстар” також подавав заявку на купівлю онлайн-сервісу бронювання ліків Tabletki.ua, але отримав відмову. Інтерес компанії щодо Tabletki.ua досі зберігається?

— Не коментуємо це питання.

— “Київстар” активно шукає інтернет-провайдера для придбання, але поки безрезультатно. Чому на ринку так складно знайти готову до продажу компанію?

— Причини різні. По-перше, багато компаній не готові до продажу, і завищена ціна часто свідчить саме про це. По-друге, рівень фінансової звітності є важливим фактором. “Київстар” як публічна компанія дотримується високих стандартів прозорості та комплаєнсу, тому перед будь-якою угодою необхідно ретельно оцінювати ризики. Деякі компанії не відповідають цим вимогам, і для укладення угоди рівень відповідності має бути максимально близьким.

Минулого року ми придбали невеликого інтернет-провайдера в Борисполі з базою близько 20 тисяч абонентів, щоб протестувати всі етапи інтеграції телеком- або інфраструктурного бізнесу.

— Наскільки мені відомо, ви шукаєте інтернет-провайдера з більшою абонентською базою.

— Так, наразі ми розглядаємо кілька фіксованих операторів і тримаємо їх у фокусі.
Про перспективу IPO, угоду з OneWeb та арешт корпоративних прав
— У лютому ви заявляли, що розміщення частини акцій “Київстар” на біржі Nasdaq, ймовірно, відбудеться в третьому кварталі 2025 року. На якому етапі зараз підготовка до непрямого IPO?

— Я не можу детально коментувати, але підготовка відбувається активна. Є кілька проміжних точок, які потрібно пройти. Зараз ми на етапі підписання Business Combination Agreement (угода про об”єднання бізнесу) між нами та Cohen Circle. Угода знаходиться на фіналі.

Далі відбуватиметься підготовка проспекту, роад-шоу, тренування, а також вирішення низки важливих питань: як структурувати компанію, яка юрисдикція буде оптимальною, як оцінити активи, хто потенційні інвестори та як організувати зустрічі з ними. Це масштабний і складний процес, що включає, зокрема, отримання погоджень. Наприклад, ми вже отримали схвалення від власників наших облігацій.

Читайте також: “Київстар” іде в люди: що стоїть за гучним розміщенням акцій на біржі в США

— Чи правильно я розумію, що перед виходом вам важливо розширити портфель немобільних компаній і сервісів, аби підвищити свою вартість?

— Ні, такої прямої залежності немає.

— Ідея виходу на біржу прийшла від вашої материнської компанії чи ви самі запропонували це Veon?

— Вона в повітрі знаходиться приблизно 3-4 роки.

— Хто ініціатор?

— Це питання більше стосується бачення наглядової ради, яка представляє інтереси акціонерів. Вона оцінює варіанти з точки зору максимальної вигоди для них, враховуючи структуру та географію активів. Значним каталізатором цього процесу став відкритий лист від міноритарного акціонера Shah Capital, який активізував дискусію. Спочатку ми розглядали варіант виходу на локальні біржі.

(Shah Capital двічі висловлювала пропозицію щодо проведення IPO: у квітні 2023 року та в жовтні 2024 року – ЕП)

— Куди саме?

— Розглядали варіанти локальних бірж у Казахстані, Пакистані та Україні. В Україні ситуація з біржами не найкраща. Ми аналізували цей варіант обережно, оскільки основна ідея полягала в поєднанні глобального лістингу Veon із локальним лістингом активів.

У цьому є певна логіка: на глобальному рівні ми невеликий актив, тоді як для локального ринку, де добре знають наш бізнес і бренд, компанія з доходом 30–40 мільярдів гривень вважається значним активом.

— Для американців ви мало відомі.

— Так. Більше того, ми напередодні повномасштабної війни зробили оцінку компанії.

— Яка це була сума?

— Не можу сказати, але 2022 рік поставив це все на паузу.

— За однією з версій, непряме IPO відбувається через те, що акціонери Veon не можуть отримати свої дивіденди, які фактично залишилися в Україні. Наскільки це відповідає дійсності?

— Це не відповідає дійсності, оскільки акціонери нічого з цього не отримують. Насправді це спосіб залучити певну ліквідність, яка наразі заморожена в Україні, для подальшого розвитку – як в Україні, так і в інших країнах, де працює група.

— Наразі фондовий ринок США різко реагує на політику Трампа, існують побоювання щодо рецесії американської економіки. Це вплинуло на індекс Nasdaq 100, який впав на 3,8%. Якщо негативні тенденції на фондовому ринку США збережуться, чи можливе відтермінування виходу на біржу або його скасування?

— Це не питання мого рівня. Чи буде ця тема обговорюватися? Впевнений, що так. Чи ухвалять рішення про відтермінування? Це складне питання. Процес виходу на біржу складний і містить багато взаємопов’язаних факторів.

Наприклад, для лістингу нам потрібен річний аудит, і його термін не може перевищувати шість місяців з моменту, коли міжнародний аудитор затвердив звітність. Це означає, що навіть місячне відтермінування може перетворитися на затримку на пів року або навіть рік.

Олександр Комаров: “Значна частина доступної для України ємності мережі OneWeb вже виявилася проданою”
Фото: Getty Images

— У квітні 2024 року “Київстар” оголосив, що стане офіційним представником британської OneWeb в Україні та надаватиме послуги високошвидкісного супутникового інтернету як альтернативу Starlink. Запуск сервісу планувався на кінець року, але цього так і не сталося. Натомість 30 грудня “Київстар” повідомив про партнерство зі Starlink. Чому не вдалося домовитися з OneWeb?

— Ми підписали з OneWeb меморандум про взаєморозуміння, що означало готовність до співпраці. Проте він так і не перетворився на комерційну угоду. Поки що ми не закриваємо ці двері, але є ключові фактори, які вплинули на ситуацію.Перш за все, це доступна ємність мережі OneWeb для України. Виявилося, що значна її частка вже продана.

— Комусь в Україні?

— Знаєте, кому саме?

— У мене є лише припущення, але я не хотів би їх коментувати.

— Але зараз ця ємність не використовується?

— Так, повністю вона точно не реалізована. Можливо, частково, оскільки термінали є, ми їх завозили. Але масового розгортання поки що немає.

— Усі дії, пов’язані з виходом на біржу, придбанням нових компаній та укладенням партнерств, стали можливими після зняття арешту з корпоративних прав “Київстар”. Виникає питання: як, попри низку програних судових процесів, вдалося досягти скасування арешту? Що саме змінилося у вашій юридичній стратегії чи в позиції суду?

— Моя позиція незмінна: не було жодних підстав для арешту корпоративних прав “Київстар”. Думаю, нам вдалося це чітко пояснити, довести та підтвердити конкретними діями. Важливу роль відіграла щоденна діяльність компанії, адже незалежно від офіційних документів та заяв, саме наші дії є визначальними. І, на мою думку, вони стали найкращим підтвердженням цілей “Київстар” та його патріотичної позиції для всіх стейкхолдерів країни.

— Ви особисто відчули, що ці стейкхолдери зрозуміли це?

— Коли це сталося?

— Це був поступовий процес. Складно було в четвертому кварталі 2023 року. Перший квартал 2024-го також виявився непростим. Але мені здається, що саме тоді ситуація почала змінюватися на нашу користь. (У 2023 році суд заморозив 47,85% корпоративних прав “Київстар” через присутність у структурі власності підсанкційних олігархів Міхаіла Фрідмана та Пьотра Авена через компанію LetterOne Holdings – ЕП).
Про тарифи, підготовку мережі до блекаутів та штрафи
— Наприкінці року “Київстар” підвищив вартість тарифів у середньому на 25%. Згідно з вашими ж звітами, компанія отримує значний чистий прибуток. Чи був варіант зменшити прибутковість, але зберегти тарифи незмінними?

— Прибутковість мобільних операторів суттєво зменшується з початку великої війни. Якщо взяти “Київстар”, то з початку повномасштабної війни інвестиції компанії в мережу зростають щороку. Ми рахуємо їх як в абсолютних значеннях, так і у співвідношенні до доходу. Останні два роки цей показник становив приблизно 26%. Тобто, умовно, зі 100 копійок доходу 7,5 копійки йде на податки, ще 26 – на інвестиції. Понад 50% витрачається на операційні витрати. І тільки після цього ми отримуємо суму, яку можна назвати чистим грошовим потоком (net cash) – трохи більше 20 копійок з кожної гривні.

Далі йде особливість роботи в Україні порівняно з ЄС. Ми отримуємо дохід у гривні, але при цьому витрачаємо 25–30% операційних витрат і 50–60% інвестицій у валюті. Тобто ми постійно стикаємося не лише з інфляцією, а й з девальвацією.

Середнє співвідношення інвестицій до доходу на ринку України становить близько 25%, тоді як у Східній Європі – 18–19%. Девальвація щороку посилює цей тиск.

Найбільша частина операційних витрат на сьогодні – це електроенергія. Вона нас просто душить, адже інфляція електроенергії понад 60% за рік, а середнє споживання однієї базової станції зараз становить приблизно 7–8 кВт на годину.

Читайте також: Ніхто у світі не зміг би виконати вимогу Зеленського: як мобільні оператори готуються до вимкнень світла

— У такому разі, який у вас показник маржинальності?

— До 2022 року рекорд був 65-65% маржинальність. Зараз приблизно 55%.

— А який потрібний, щоб залишатись на плаву?

— В Україні, за моїм розрахунком, понад 50%. Якщо вона буде нижча, ви не зможете самі себе фінансувати.

— Велика частина ваших витрат 2024 року пішла на підготовку мережі до можливих блекаутів. Держава встановила для вас доволі жорсткі вимоги. З огляду на зиму, яка минула без масових відключень, чи були такі терміни виправданими?

— Так, були.

— Але ви все одно не вкладаєтеся в дедлайни.

— По-перше, і ми, і держава мали спільну мету. Це як у команді: всі розуміють, що потрібно робити, просто хтось ставить амбітніші цілі. У цьому випадку це була держава. Чи були до цього претензії в мене? Так, наприклад, мені не подобається, коли нас перевіряють. Якщо нам випишуть штраф, ми підемо в суд.

Олександр Комаров: “Якщо нам випишуть штраф, ми підемо в суд”
Фото: Getty Images

— Я так розумію, штраф вам ще не виписували?

— Ні, але були приписи. Якщо не усунути зауваження, далі будуть штрафи. Якщо підходити формально, можна сказати: “Я все виконав”. Наприклад, вимикаю всі стандарти зв’язку, залишаю один, енергоспоживання падає, базова станція працює.

Але якщо дивитися глобальніше: якщо блекаут стався вночі, навантаження на мережу мінімальне, отже, базова станція працюватиме довше. А якщо це пік навантаження вдень, коли до нас переходять користувачі від конкурентів, ресурс може вичерпатися за 5 годин, а не за 12. Енергоспоживання – це динамічний показник.

— Чи почули ці аргументи у владі?

— Так, цей діалог іде. Я дуже сподіваюся, що буде нормалізація цих вимог.

— Тобто вимоги до операторів можуть переглянути?

— Я сподіваюся, що так.
телекомунікаціїКиївстармобільний зв”язокЗвʼязок

Матеріали за темою

Власник Volia та lifecell скоротить до 15% працівників ІТ-відділу
4 лютого, 13:05

Суд зняв арешт з акцій “Київстару”
29 листопада 2024, 19:13

В Британії запустять безплатний аналог Netflix
2 липня 2024, 18:34

Президент “Київстар” Олександр Комаров про тарифи, скорочення абонентів та розширення бізнесу
Ігор Пилипів, 17 березня, 08:00

Віцепрезидентка Visa в Україні: Є ідея зробити нашу мережу базою для роботи екосистеми криптовалют
Ярослав Вінокуров, 3 березня, 09:10

“70% переробників “калампуцять” щось у хатах”. Голова спілки молочників про корів, вартість масла і диктат супермаркетів
Микола Максимчук, 5 лютого, 08:00

“Дропи” будуть жити завжди”. Продавець чужих карток про розцінки, ФСБ і “циган” у відділеннях банків
Ярослав Вінокуров, 24 січня, 08:00

телекомунікації

Власник Volia та lifecell скоротить до 15% працівників ІТ-відділу

Суд зняв арешт з акцій “Київстару”

В Британії запустять безплатний аналог Netflix

Північна Корея використовує супутник РФ для телетрансляцій замість китайського

“Київтеплоенерго” поміняло ділянку тепломережі під залізничними коліями, не перекриваючи рух

Реклама на сайті
Про проєкт
Політика конфіденційності
Правила використання матеріалів УП
Принципи і правила роботи УП

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Економічну правду”.

Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”.

Матеріали з плашкою PROMOTED та НОВИНИ КОМПАНІЙ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах. Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.

Cубєкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02163.

Source: Економічна Правда

Как выглядит эффективная стратегия по привлечению финансирования?

Украинская правда

Все разделы

Поддержать УП

Публикации

Новости компаний

Спецпроекты

Weekly charts
Земельный гид

Спецпроекты

Страховий гід
Виклики євроінтеграції

Инновации в действии
Проекты “Украинская правда”

Украинская правда
Экономическая правда
Европейская правда

Историческая правда

Публикации

Спецпроекты

Weekly charts
Земельный гид

Юрий Блавтпартнер Civitta, стратег по развитию стартапов и инновационных экосистем

Как выглядит эффективная стратегия по привлечению финансирования?
17 марта, 08:42

Ссылка скопирована

Эта колонка будет полезна организациям по поддержке бизнеса, общественным организациям, а также представителям местной власти, которые стремятся привлечь финансирование на проекты громад.

Привлечение финансирования – ключевой вызов для украинских организаций и общественности, особенно в условиях войны и политического напряжения в мире. Мы видим, что некоторые источники поддержки, в частности гранты USAID, находятся на паузе. В то же время я уверен, что вместо части замороженных программ поддержки придут другие, преимущественно евросоюзовские возможности.

Например – запуск Ukraine Facility, возможное присоединение Украины к European Defence Fund, усиление поддержки со стороны отдельных стран. Уже видим активизацию Норвегии и Японии.

С приближением Украины к ЕС будет расти количество грантовых программ и инвестиций. Речь идет не только о программах финансирования бизнеса. Станут более доступными возможности для общественного сектора, общин и городов для реализации различных инфраструктурных инициатив.

Чтобы успешно привлечь финансирование, важно иметь четкую стратегию. Ниже – десять основных шагов, которые помогут системно подойти к фандрайзингу и повысить шансы на успех.

Какую фандрайзинговую стратегию вы имели раньше и насколько она была эффективна? Проверьте, сколько средств вы планировали привлечь и сколько привлекли. Проведите работу над ошибками. Что нужно сделать, чтобы улучшить ваши результаты?

Какова цель привлечения средств? Цели фандрайзинговой кампании должны совпадать с миссией, видением и стратегией вашей организации. Нужно четко определить, на что и когда нужны средства.

Каким образом вы обычно привлекаете средства? Есть ряд ресурсов, через которые вы можете привлекать средства. Сконцентрируйтесь на тех путях, где вы чувствуете себя как рыба в воде.

Это может быть краудфандинг, работа с индивидуальными донорами и корпоративными спонсорами, сбор средств через ивенты, партнерские отношения и бартер, предоставление платных услуг, сотрудничество с правительственными структурами, гранты и тендеры. Ресурсы могут поступать не только в виде денег. Вы можете привлечь от доноров их специалистов для проведения лекций и мастер-классов, договориться о бесплатной локации, получить бесплатные услуги.

Читайте также: Грант на 100%. Как написать заявку, которая выиграет

Кто ваши потенциальные доноры? Не все доноры согласятся сотрудничать с вашей организацией. Составьте перечень лиц, организаций или компаний, которые могут быть заинтересованы в поддержке вашего проекта или инициативы финансово (здесь стоит упомянуть миссию вашей организации). Убедитесь, что цели потенциальных партнеров совпадают с вашими. Если вы развиваете бизнес или проект в сфере восстановления, то следует искать партнеров с такой же миссией.

Сколько ресурсов понадобится для конкретной фандрайзинговой кампании? Фандрайзинг требует времени и усилий. Убедитесь, что вы понимаете, кто в команде будет отвечать за поиск партнеров, написание заявок, составление бюджетов. Написание грантовой заявки может потребовать усилий не одного человека из вашей команды и времени от нескольких дней до нескольких месяцев.

Какие возможности в приоритете? Не разрывайтесь на все возможности. Выберите только те, где для вас есть потенциал, и сосредоточьтесь на них. Это поможет оптимизировать время, энергию и ресурсы.

У вас есть план привлечения финансирования? Вряд ли тактика “как карта ляжет” и ваша харизма помогут привлечь хорошие инвестиции. Напишите дорожную карту и двигайтесь step by step.

Какие инструменты помогут привлечь больше ресурсов? Обновите сайт, соберите реализованные проекты в одном формате, создайте презентации организации, опишите экспертизы, соберите CV в одном формате, создайте базу экспертов, сформируйте сеть потенциальных партнеров, в частности, из местных органов власти и организаций, ознакомьтесь с политиками, исследуйте проблемы общества и используйте эту информацию для взаимодействия с донорами.

Как хорошо вас знает рынок? Работайте над узнаваемостью вашего бренда и усиливайте маркетинговую стратегию.

Действуйте! Двигайтесь согласно вашей стратегии, иначе зачем это все? Как говорится, планы – ничто, планирование – все. Дисциплина, организация и последовательность – вам в помощь. Это лучшие друзья в процессе привлечения финансирования. Желаю вам классных проектов!
Колонка представляет собой вид материала, отражающего исключительно точку зрения автора. Она не претендует на объективность и всесторонность освещения темы, о которой идет речь. Мнение редакции “Экономической правды” и “Украинской правды” может не совпадать с точкой зрения автора. Редакция не несет ответственности за достоверность и толкование приведенной информации и выполняет исключительно роль носителя.
менеджментфинансированиегранти

Материалы по теме

Пять правил коммуникации с сотрудниками
7 февраля, 08:00

Управление и лидерство в эпоху потрясений: уроки Давоса
3 февраля, 08:14

Какие вопросы должен задать себе кандидат на должность директора БЭБ?
28 января, 14:09

Как выглядит эффективная стратегия по привлечению финансирования?

Юрий Блавтпартнер Civitta, стратег по развитию стартапов и инновационных экосистем

Гендерная аналитика в бизнесе. Как правильно ее использовать?

Анастасія ФроловаВіцепрезидентка, регіональна очільниця SoftServe

Единая промышленная стратегия Европы и место Украины в ней

Максим Бевзруководитель направления возобновляемой энергетики и “зеленого” восстановления Украины Razom We Stand

“Вечный двигатель” для бизнеса: как нам избежать аварийных отключений и роста тарифов

Сергей Касьяновпредседатель cовета директоров агрохолдинга KSG Agro

Хайп или реальный инструмент: почему индустриальные парки набирают популярность

Андрей Москаленкопервый заместитель мэра Львова

Когда государство приходит за банкирами

Світлана ГлущенкоАдвокатка, радниця VB Partners, докторка юридичних наук, ексзаступниця Міністра юстиції

Реклама на сайте

Политика конфиденциальности
Правила использования материалов УП
Принципы и правила работы УП

Субъект в сфере онлайн-медиа; идентификатор медиа – R40-02163.

Source: Украинская правда

Як виглядає ефективна стратегія із залучення фінансування?

Українська правда

Усі розділи

Підтримати УП

Публікації

Новини компаній

Спецпроєкти

Weekly charts
Земельний гід

Спецпроєкти

Страховий гід
Виклики євроінтеграції

Інновації в дії
Проекти “Українська правда”

Українська правда
Економічна правда
Європейська правда

Історична правда

Публікації

Спецпроєкти

Weekly charts
Земельний гід

Юрій Блавтпартнер Civitta, стратег з розвитку стартапів та інноваційних екосистем

Як виглядає ефективна стратегія із залучення фінансування?
17 березня, 08:42

Посилання скопійовано

Ця колонка буде корисна організаціям з підтримки бізнесу, громадським організаціям, а також представникам місцевої влади, які прагнуть залучити фінансування на проєкти громад.

Залучення фінансування – ключовий виклик для українських організацій та громадськості, особливо в умовах війни і політичної напруги у світі. Ми бачимо, що деякі джерела підтримки, зокрема гранти USAID, перебувають на паузі. Водночас я певен, що замість частини заморожених програм підтримки прийдуть інші, переважно євросоюзівські можливості.

Наприклад – запуск Ukraine Facility, можливе приєднання України до European Defence Fund, посилення підтримки з боку окремих країн. Уже бачимо активізацію Норвегії та Японії.

З наближенням України до ЄС зростатиме кількість грантових програм та інвестицій. Ідеться не тільки про програми фінансування бізнесу. Стануть доступнішими можливості для громадського сектору, громад та міст для реалізації різних інфраструктурних ініціатив.

Щоб успішно залучити фінансування, важливо мати чітку стратегію. Нижче – десять основних кроків, які допоможуть системно підійти до фандрайзингу та підвищити шанси на успіх.

Яку фандрайзингову стратегію ви мали раніше і наскільки вона була ефективна? Перевірте, скільки коштів ви планували залучити і скільки залучили. Проведіть роботу над помилками. Що потрібно зробити, щоб покращити ваші результати?

Яка мета залучення коштів? Цілі фандрайзингової кампанії мають збігатися з місією, візією та стратегією вашої організації. Потрібно чітко визначити, на що і коли потрібні кошти.

Яким чином ви зазвичай залучаєте кошти? Є низка ресурсів, через які ви можете залучати кошти. Сконцентруйтеся на тих шляхах, де ви почуваєте себе як риба у воді.

Це може бути краудфандинг, робота з індивідуальними донорами та корпоративними спонсорами, збір коштів через івенти, партнерські відносини та бартер, надання платних послуг, співпраця з урядовими структурами, гранти й тендери. Ресурси можуть надходити не тільки у вигляді грошей. Ви можете залучити від донорів їх спеціалістів для проведення лекцій та майстер-класів, домовитися про безоплатну локацію, отримати безоплатні послуги.

Читайте також: Грант на 100%. Як написати заявку, яка виграє

Хто ваші потенційні донори? Не всі донори погодяться співпрацювати з вашою організацією. Складіть перелік осіб, організацій або компаній, які можуть бути зацікавлені в підтримці вашого проєкту чи ініціативи фінансово (тут варто згадати місію вашої організації). Переконайтеся, що цілі потенційних партнерів збігаються з вашими. Якщо ви розвиваєте бізнес або проєкт у сфері відбудови, то слід шукати партнерів з такою ж місією.

Скільки ресурсів знадобиться для конкретної фандрайзингової кампанії? Фандрайзинг вимагає часу й зусиль. Переконайтеся, що ви розумієте, хто в команді відповідатиме за пошук партнерів, написання заявок, складання бюджетів. Написання грантової заявки може вимагати зусиль не однієї людини з вашої команди та часу від кількох днів до кількох місяців.

Які можливості в пріоритеті? Не розривайтеся на всі можливості. Оберіть лише ті, де для вас є потенціал, та зосередьтеся на них. Це допоможе оптимізувати час, енергію та ресурси.

У вас є план залучення фінансування? Навряд чи тактика “як карта ляже” і ваша харизма допоможуть залучити хороші інвестиції. Напишіть дорожню карту і рухайтеся step by step.

Які інструменти допоможуть залучити більше ресурсів? Оновіть сайт, зберіть реалізовані проєкти в одному форматі, створіть презентації організації, опишіть експертизи, зберіть CV в одному форматі, створіть базу експертів, сформуйте мережу потенційних партнерів, зокрема, з місцевих органів влади та організацій, ознайомтеся з політиками, дослідіть проблеми суспільства і використайте цю інформацію для взаємодії з донорами.

Як добре вас знає ринок? Працюйте над пізнаваністю вашого бренду і посилюйте маркетингову стратегію.

Дійте! Рухайтеся згідно з вашою стратегією, інакше навіщо це все? Як кажуть, плани – ніщо, планування – усе. Дисципліна, організація та послідовність – вам на поміч. Це найкращі друзі в процесі залучення фінансування. Бажаю вам класних проєктів!
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об”єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
менеджментфінансуваннягранти

Матеріали за темою

Пʼять правил комунікації із співробітниками
7 лютого, 08:00

Управління та лідерство в епоху потрясінь: уроки Давоса
3 лютого, 08:14

Які питання повинен поставити собі кандидат на посаду директора БЕБ?
28 січня, 14:09

Як виглядає ефективна стратегія із залучення фінансування?

Юрій Блавтпартнер Civitta, стратег з розвитку стартапів та інноваційних екосистем

Гендерна аналітика в бізнесі. Як правильно її використовувати?

Анастасія ФроловаВіцепрезидентка, регіональна очільниця SoftServe

Єдина промислова стратегія Європи та місце України в ній

Максим Бевзкерівник напрямку відновлюваної енергетики та “зеленої” відбудови України Razom We Stand

“Вічний двигун” для бізнесу: як нам унікнути аварійних відключень та зростання тарифів

Сергій Касьяновголова Ради директорів агрохолдингу KSG Agro

Хайп чи реальний інструмент: чому індустріальні парки набирають популярність

Андрій Москаленкоперший заступник мера Львова

Коли держава приходить за банкірами

Світлана ГлущенкоАдвокатка, радниця VB Partners, докторка юридичних наук, ексзаступниця Міністра юстиції

Cубєкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02163.

Source: Економічна Правда