Як трансформується виробництво в “Укрзалізниці”
Українська правда
Усі розділи
Підтримати УП
Новини компаній
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
Спецпроєкти
Говорить крипта
Страховий гід
Виклики євроінтеграції
Власна справа
Від мрії до дії
Зелений перехід
Захист країни
Кошти в безпеці
Відбудова України
Бізнес-інтерв”ю
Кінець епохи офшорів
Просто про податки
Ідеї, які змінюють міста
Проекти “Українська правда”
Українська правда
Економічна правда
Європейська правда
Історична правда
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
Євген Шрамко
член правління АТ “Укрзалізниця”, напрям “Ремонт і виробництво”
Як трансформується виробництво в “Укрзалізниці”
26 травня, 17:00
Посилання скопійовано
Чи замислювались ви, скільки людей працює, щоб ви безпечно і вчасно доїхали до місця призначення? Що стоїть за тим, щоб вантажі своєчасно доставлялися до потрібних точок?
Щодня тисячі працівників “Укрзалізниці” ремонтують, виготовляють, будують та підтримують залізничну інфраструктуру. Це десятки підприємств: локомотиво- і вагоноремонтні заводи, шпальники, виробники електроприладів та іншого обладнання. Вони забезпечують стабільну роботу залізниці, що є критично важливою, особливо у воєнний час.
Але довгий час ця система була складною та бюрократизованою.
Щоб змінити ситуацію, виробництво та ремонти мають працювати за чіткими правилами, прозорими процесами і з фокусом на ефективність. Саме так працюють провідні залізничні оператори світу, зокрема Deutsche Bahn. І ми вже впроваджуємо ці принципи в напрямку “Ремонт та виробництво” “Укрзалізниці”.
Реформи, які приносять результати
Вперше за останні десять років, два роки поспіль, приватні акціонерні товариства напряму “Ремонт і виробництво” не лише стали прибутковими, а й демонструють стабільний позитивний фінансовий результат. Так, у 2023–2024 роках їхній щорічний прибуток становив по 117 млн грн.
Цього вдалося досягти завдяки комплексному підходу до управління. Підприємства були об’єднані в єдину систему з чітким плануванням, розподілом відповідальності, звітністю та контролем. Але це тільки початок. Наступне важливе завдання: зробити прибутковими й філії.
Крім того, ми почали цифрову трансформацію. У 2024 році всі договори із замовником було переведено в електронний формат, що значно прискорило їх погодження та підписання. Наразі активно працюємо над “Є-чергою”, системою цифрового управління ремонтами вагонів. Будуть чіткі правила розподілу заявок, можна буде прослідкувати, де і на якому етапі знаходиться ремонт тощо.
Паралельно ми інвестуємо в нові технології та підвищуємо енергоефективність. Освоюємо нові запчастини і комплектуючі, які раніше закуповували у сторонніх підрядників. Деякі з цих деталей не вироблялися понад 20 років, тому ми закупили необхідне обладнання та налагодили власне виробництво.
Читайте також:
Вивести з піке ринок комерційних вагонів-зерновозів
У 2023-2024 роках заходи з впровадження нових технологій та скорочення витрат дозволили заощадити рекордні 400 млн грн. Цього року вже, наприклад, розпочали випуск рейкових накладок Р-65. Накладка є ключовим компонентом для скріплення колії, необхідного для функціонування, обслуговування, ремонту та будівництва залізниці.
До 2022 її виробництво здійснювалось лише на заводі “Азовсталь”, з того часу накладку ніхто не виробляв і дефіцит вже почав створювати серйозні труднощі в роботі залізниці. Тож запуск власного виробництва, це відповідь на критичну потребу галузі.
До слова, зміни в управлінських підходах вже допомагають покращити і результати виробництва. Кілька фактів. Так, у 2024 році збільшилась кількість відремонтованих магістральних тепловозів та електровозів. Вперше було проведено капітальний ремонт пасажирського тепловоза ТЕП70, а також продовжено капітально-відновлювальний ремонт пасажирських купейних вагонів, які було освоєно у 2023-му.
Крім того, наразі працюємо над освоєнням капітального ремонту електропоїзду ЕПЛ9Т з підвищеним комфортом (2 клас). Окрім ремонту, ми розвиваємо будівництво вагонів та вагоноремонтний напрям.
Що потрібно для подальшого розвитку
Створення ефективної, конкурентоздатної бізнес-структури на базі виробничого напряму. У 2024 році ми почали масштабну трансформацію: 51 підрозділ вагонного господарства об’єднано в єдину філію “УЗ Вагон-Сервіс”. Це створює “єдине вікно” для надання послуг, спрощує систему закупівель, стандартизує якість ремонту, допомагає мати єдину звітність та баланс тощо.
Наступний етап: реорганізація локомотивного напряму. Так працюють великі європейські залізничні оператори. Це і наша задача.
Читайте також:
Чому аграрії відмовляються від послуг “Укрзалізниці”?
Крім того, наразі вкрай важлива задача оптимізувати бізнес. Адже ми є єдиним виробничим та ремонтним комплексом “Укрзалізниці”. І важливо, щоб він працював ефективно.
Чому це важливо для країни
Ефективне управління ремонтами та виробництвом – це не просто внутрішня справа “Укрзалізниці”. Це питання національної безпеки та економічної стабільності. Адже від справної техніки залежить і робота економіки, і швидкість вантажних та військових перевезень.
Читайте також:
Підвищувати чи не підвищувати? Як нові тарифи “Укрзалізниці” на перевезення вплинуть на бізнес
Це також більше робочих місць, більше сплачених податків і більше можливостей для розвитку галузі.
Зрозуміло, що за рік чи два перетворити заводи радянського формату на ефективні підприємства сучасного типу неможливо. Але маленькими кроками ми рухаємося в цьому напрямку.
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об”єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Укрзалізниця
Матеріали за темою
“Укрзалізниця” не змогла продати брухт
26 травня, 14:11
“Укрзалізниця” продовжила обмеження руху для поїздів до Ворохти
26 травня, 10:34
Армія РФ атакувала залізницю в Чернівецькій області
23 травня, 09:00
Як трансформується виробництво в “Укрзалізниці”
Євген Шрамкочлен правління АТ “Укрзалізниця”, напрям “Ремонт і виробництво”
Брухт війни
Костянтин Бассголова наглядової ради групи компаній “Укрмет”
Якщо міжнародна торгівля перейде на криптовалюту?
Ярослав КалиниченкоСМО агенції Generis
Електронні сигарети: легалізувати не можна заборонити
Андрій Соломінпредставник Національної організації роздрібної торгівлі, засновник групи компаній Cloud Castle
EUDR: нові обмеження чи привабливі перспективи для аграріїв?
Олег Хоменкогенеральний директор УКАБ
Як покоління Z та Alpha змінюють ритейл
Олег Вишняковпочесний консул Держави Ізраїль у західному регіоні України, бізнесмен, власник мережі гіпермаркетів Ultramarket (“Мегамаркет”)
Економічна правда
© 2005-2025, Економічна правда
Реклама на сайті
Політика конфіденційності
Правила використання матеріалів УП
Принципи і правила роботи УП
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Економічну правду”.
Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”.
Матеріали з плашкою PROMOTED, НОВИНИ КОМПАНІЙ та ПОЗИЦІЯ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах. Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Cубєкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02163.
ТОВ “УП Медіа Плюс”
Адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 48, 50А
Телефон: +380 95 641 22 07
Source: Економічна Правда
Українці отримують листи від податкової за продаж товарів через “Нову пошту”. Як їх покарають?
Українська правда
Усі розділи
Підтримати УП
Новини компаній
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
Спецпроєкти
Говорить крипта
Страховий гід
Виклики євроінтеграції
Власна справа
Від мрії до дії
Зелений перехід
Захист країни
Кошти в безпеці
Відбудова України
Бізнес-інтерв”ю
Кінець епохи офшорів
Просто про податки
Ідеї, які змінюють міста
Проекти “Українська правда”
Українська правда
Економічна правда
Європейська правда
Історична правда
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
Українці отримують листи від податкової за продаж товарів через “Нову пошту”. Як їх покарають?
Ярослав Вінокуров
27 травня, 08:30
Колаж: Андрій Калістратенко
Посилання скопійовано
Податкова почала надсилати “листи щастя” тим, хто продає речі через інтернет-платформи. Звідки в неї дані про перекази українців та який штраф “світить” тим, хто не зареєструється ФОПом?
“Прийшов лист фізособі з”явитися в податкову з приводу системної незаконної діяльності. Зробила витяг з реєстру і по факту лише два платежі на місяць по 100 гривень від NovaPay, все… Через 200 гривень – системна діяльність?”.
Такими скаргами зарясніли телеграм-канали, сайти та групи у Facebook, у яких українці діляться думками щодо “нового інструментарію” Державної податкової служби (ДПС). Вона отримала змогу дізнаватися про перекази українців, які продають речі через OLX або Prom.ua та доставляють їх “Новою поштою”.
На початку травня ДПС розіслала листи близько трьом тисячам громадян з вимогою навідатися до інспекторів для надання пояснень. Таких осіб підозрюють у веденні підприємницької діяльності без відповідної реєстрації та сплати податків.
Звідки в податкової дані про грошові перекази і чого очікувати далі?
Українці, які приймали грошові перекази від платіжної системи “Нової пошти” NovaPay, на початку травня почали отримувати від ДПС так звані листи щастя. У них фіскали закликають громадян звернутися до податкової для надання пояснень та складання протоколу про адміністративне правопорушення за “здійснення систематичної підприємницької діяльності” без реєстрації та сплати податків.
“Лист щастя” від податкової
Фото з відкритих джерел
Під пильним оком податкової опинилися клієнти не лише “Нової пошти”, а й інших служб доставки та інтернет-магазинів, зокрема “Укрпошти” та “Розетки”. Особи, які отримували доходи через платіжні системи цих компаній, теж отримали такі листи.
Звідки в податкової дані про грошові перекази? Відповідь криється у змінах до форми касового чека, який покупцям видають платіжні системи. З березня останніх зобов”язали вказувати дані про отримувачів коштів. Далі такі чеки реєструються в ДПС, а відтак інформація про продавців товарів потрапляє до податківців.
“На жаль, люди за маленькими нюансами не бачать великих змін. З 1 березня платіжні системи, перш ніж переказати кошти від покупця до продавця, вносять їх собі на транзитний рахунок і потім зі свого рахунку переказують продавцю.
Коли платіжні системи переказують кошти продавцю, то на цю операцію також складають чек, у якому видно податковий номер та інші дані людини”, – каже керівник податкової практики Riyako&Partners Андрій Тімонов.
Коли особа продає якусь річ і пересилає її “Новою поштою”, а покупець платить за неї під час отримання, то дані про таку операцію потрапляють до ДПС. Далі податкова звіряє інформацію про отримувачів коштів з даними з реєстрів і якщо продавець не зареєстрований як ФОП, йому надсилають “лист щастя”.
При цьому банківська таємниця формально не порушується: якщо продавати речі та просити покупця оплатити їх не під час отримання, а банківським платежем, то дані про таку транзакцію й надалі залишатимуться прихованими від ДПС.
Щоправда, скористатися цією лазівкою зможуть не всі, адже в Україні діють обмеження на обсяги переказів у розмірі 100 тис. грн на місяць.
Скільки листів надіслала податкова
У ДПС пояснили, що відпрацювали дані про отримувачів коштів через платіжні системи лише за перші три тижні березня 2025 року. За цей час українці здійснили 97,5 тис. грошових переказів на загальну суму 162,7 млн грн. Кошти від служб доставки отримали понад 3 тис. осіб, з яких лише 212 зареєстровані як ФОПи.
Виходячи з даних податкової, у середньому одна особа за три тижні березня отримала 32-33 перекази на понад 54 тис. грн. Ці дані враховують і тих 212 ФОПів, які продавали товари на законних підставах. Скільки переказів і на які суми отримали фізособи, не зареєстровані підприємцями, у ДПС не уточнили.
“Господарська діяльність здійснюється лише за умови державної реєстрації та оподаткування одержаних доходів. Щодо осіб, які здійснювали по суті приховану систематичну підприємницьку діяльність, будуть складені адміністративні протоколи за порушення закону”, – ідеться в поясненнях податкової.
Що загрожує отримувачам листів
Протоколи, про які згадує податкова, стосуються потенційного порушення ст. 164 Кодексу про адміністративні правопорушення. Ідеться про підприємницьку діяльність без державної реєстрації. Санкція цієї статті передбачає накладання штрафу 17-34 тис. грн. Якщо таке порушення зробити двічі за рік або у випадку отримання доходу понад 17 тис. грн, розмір штрафу зросте до 34-85 тис. грн.
“Хоча повідомлення, які надсилає податкова, мають рекомендаційний характер, ігнорувати їх ми не радимо. Якщо особа не надасть письмового пояснення, то ДПС складе адміністративний протокол і суд може стати на її сторону. Якщо особа програє суд, а справу направлять до виконавчої служби, то сума штрафу подвоїться”, – каже адвокат Leshchenko & Partners Данило Трясов.
Читайте також:
“Ми доберемося до тих, хто не платить”. Голова ДПС про “скрутки”, Гетманцева та моделей OnlyFans
Штрафу можна уникнути. Для цього необхідно надати податковій письмове пояснення, у якому повідомити, що здійснений продаж не був підприємницькою діяльністю, не був системним і не мав на меті отримання прибутку.
“Якщо людина продає вживаний дитячий візок за умовні 600 грошових одиниць, проте купувала його за 1 тисячу, то це очевидно не підприємницька діяльність і для її здійснення реєструвати ФОП не потрібно”, – додає Тімонов.
Водночас отриманий таким чином дохід все одно потрібно буде задекларувати і сплатити з нього 18% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору.
Також юристи радять звертати увагу на форму повідомлень від податкової, адже інколи вони і протоколи про адміністративні порушення містять помилки та неточності, які дозволяють оскаржити ці рішення в суді.
Що кажуть у владі
Податкова надіслала листи й особам, які за неповний березень отримали менше 1 тис. грн переказів, ідеться в даних ДПС. Таких виявилося шестеро. Отримувачів коштів через платіжні системи від 1 тис. грн до 10 тис. грн було 702.
Це обурило народних депутатів. Вони припустили, що на надсилання листів та розслідування правопорушень податківці витрачають більше державних коштів, ніж приносять державі у формі додаткових нарахувань податків.
“Яку системну підприємницьку діяльність веде людина, яка за три тижні наторгувала менше 250 доларів? Скільки вона заробила – 1-1,5 тисячі гривень? Ви на зарплату інспектора та папір більше витратите, ніж податків отримаєте”, – скаржиться заступник голови податкового комітету парламенту Ярослав Железняк.
Читайте також:
Заплати податків більше, ніж заробив, а потім сядь до в”язниці: як влаштований український бізнес на OnlyFans
Обурюється навіть голова податкового комітету Данило Гетманцев, який за роки своєї каденції асоціюється в більшості українців з профіскальними поглядами.
“Безперечно, підприємницька діяльність без реєстрації та сплати податків – зло, яке потрібно викорінити. Таке доручення, переконаний, ви й отримуєте. Але замість того, аби виявити дійсно незареєстрований бізнес і розібратися з ним, ви суцільним порядком розсилаєте “листи щастя” всім без винятку? За 200 грн? Серйозно? Ви порахували, скільки державі коштує таке ваше адміністрування?” – обурюється він у звернення до працівників податкової.
Проте для ДПС не важлива сума отриманих особою доходів. Порушення полягає в систематичному продажі товарів, пояснюють опитані ЕП юристи. У податковій повідомили, що надсилали листи лише людям, які не ідентифіковані як ФОП та отримали за три тижні березня пʼять і більше платежів через платіжні системи.
Намагання ДПС оподаткувати українців, що продають товари без реєстрації підприємцями, відбуваються на тлі обговорення законопроєкту про оподаткування користувачів цифрових платформ. Відповідно до нього, урядовці хочуть примусити всіх, хто заробляє за допомогою Glovo, Uklon, Bolt чи Uber, платити 10% з отриманого до бюджету: 5% ПДФО та 5% військового збору.
Нові правила зобов”яжуть користувачів платформ відкривати спеціальний рахунок у банку, доступ до якого отримають податкові органи. Сплачувати податок за таких користувачів будуть самі платформи.
Читайте також:
Booking, Bolt та OnlyFans: як уряд планує оподатковувати тих, хто заробляє на цифрових платформах?
Залазити дедалі глибше до кишень українців, ухвалюючи не надто популярні рішення, уряд змушує не лише жага побороти тіньову економіку, а й реальна екзистенційна загроза. Так, уже невдовзі парламент планує розглянути зміни до державного бюджету, якими план видатків на оборону мають збільшити на 400-500 млрд грн. Саме такої суми там наразі бракує для безперешкодної виплати грошового забезпечення військовослужбовцям наприкінці року.
Ще складнішою може виявитися ситуація з державними фінансами у 2026 році, якщо активні бої триватимуть. У такому разі цілком реалістичним може виявитися сценарій, за якого уряду доведеться ініціювати нове підвищення податків. Його відчують навіть ті громадяни, які досі працюють у тіні.
Матеріали за темою
Як зробити податкову та митну служби ефективними
15 травня, 12:30
Податкова виявила порушення в автошколах
14 травня, 15:07
OnlyFans та… OnlyPEPs
7 травня, 14:30
Штучний інтелект і майбутнє фінансів: еволюція чи загроза?
Анна Анзіна,
27 травня, 08:30
Українці отримують листи від податкової за продаж товарів через “Нову пошту”. Як їх покарають?
Ярослав Вінокуров,
27 травня, 08:30
Новини 26 травня: Трамп обвалив ринок РФ, Україна імпортуватиме газ новим шляхом
Артур Крижний,
26 травня, 21:00
Трамп обіцяє США статус “криптостолиці” – і його медіабізнес шукає мільярди на Bitcoin
Артур Крижний,
26 травня, 20:41
Mono вперше втратив активні картки, Приват і Ощад зміцнюють позиції
Олексій Артемчук,
26 травня, 19:24
Українські облігації падають: інвестори розчаровані “мирними” надіями на Трампа
Олексій Артемчук,
26 травня, 18:16
Як зробити податкову та митну служби ефективними
Податкова виявила порушення в автошколах
OnlyFans та… OnlyPEPs
Голова ДПС хоче змінити податкове навантаження у регіонах
Податкова почала надсилати бізнесу листи з попередженнями
Економічна правда
© 2005-2025, Економічна правда
Реклама на сайті
Політика конфіденційності
Правила використання матеріалів УП
Принципи і правила роботи УП
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Економічну правду”.
Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”.
Матеріали з плашкою PROMOTED, НОВИНИ КОМПАНІЙ та ПОЗИЦІЯ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах. Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Cубєкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02163.
ТОВ “УП Медіа Плюс”
Адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 48, 50А
Телефон: +380 95 641 22 07
Source: Економічна Правда
Інвестиції для відбудови: як працює Ukraine Investment Framework і що він може дати бізнесу
Україна сьогодні стоїть перед подвійним завданням: захиститися від агресора та закласти основи розвитку для економіки в майбутньому.
Надзвичайно важливим у цьому контексті є не лише допомога від партнерів, а й створення стійкої моделі залучення інвестицій.
Одним із таких рішень став Ukraine Investment Framework (UIF) – ключовий компонент програми ЄС Ukraine Facility, що відкриває реальні можливості для фінансування відбудови.
Підтримка на 9 млрд
UIF є другим компонентом Ukraine Facility, який працює поряд із більш відомою широкому загалу частиною програми, що надає бюджетну підтримку Європейського Союзу Україні в обмін на реформи.
UIF має на меті залучення приватних і публічних інвестицій у критично важливі для відновлення сектори економіки України.
Цей інструмент передбачає залучення близько 40 млрд євро інвестицій, використовуючи 9,3 млрд євро у вигляді гарантій, змішаного фінансування і технічної допомоги.
Це реальна фінансова “подушка”, що дозволяє зменшити ризики для інвесторів і забезпечити довіру до України як до ринку. І це суттєвий прорив: навіть у найкращі роки прямі іноземні інвестиції в Україну заледве досягали таких масштабів.
UIF є комбінацією інструментів фінансування.
Це і кредити, і гарантії та контргарантії, а також участь у капіталі, інструменти фондового ринку та навіть гранти.
Це дозволяє адаптувати фінансування під потреби як великих компаній, так і малого та середнього бізнесу (МСБ).
В якості додаткових вимог увага приділяється зеленим проєктам (не менш ніж 20% фінансування UIF) та МСБ і стартапам (мінімум 15% гарантійного пакета).
Перші результати
UIF уже працює. Перші угоди на суму понад 1,4 млрд євро були підписані 2024 року під час Ukraine Recovery Conference у Берліні.
Ці кошти розподілені між різними інструментами та міжнародними фінансовими організаціями (МФО), включаючи Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Європейський інвестиційний банк (ЄІБ). Фінансування вже отримали проєкти в енергетичному секторі, транспорті, комунальному господарстві.
Яскравий приклад – кредит для однієї з фармацевтичних компаній на модернізацію виробництва та встановлення сонячних панелей.
Ще один кейс – підтримка будівництва електростанцій у Волинській області з мультиплікаційним ефектом 3,6 до вкладених коштів.
Це демонструє, що UIF має потенціал створювати не лише прямий ефект, а й запускати економічні ланцюги, де кожне вкладене євро генерує додаткові інвестиції.
Ключові виклики
Втім, попри очевидні переваги UIF, Україна стикається з кількома ключовими викликами:
1. Обмежена обізнаність бізнесу. Багато підприємців досі не знають про можливості UIF або не розуміють, як і куди правильно подати заявку. Це потребує активнішої комунікації з боку уряду, МФО і банків-партнерів.
2. Недостатня готовність проєктів. Часто проєкти не відповідають вимогам фінансових установ через слабку спроможність компаній готувати інвестиційні пропозиції.
3. Також викликом є низька платоспроможність компаній або невідповідність стандартам комплаєнсу.
Це обмежує можливість МФО фінансувати навіть добре підготовлені проєкти.
4. Тривалі процедури. Бізнес критикує МФО за бюрократію. Однак міжнародні організації вже працюють над тим, щоб спростити процедури, адаптувавши їх під нові виклики.
Ці проблеми підкреслюють важливість технічної допомоги для бізнесу: від підготовки проєктів до навчання правильного ведення фінансової звітності, поліпшення якості та прозорості корпоративного управління.
Як бізнесу отримати фінансування в межах UIF
Ukraine Investment Framework уже працює: підписані перші угоди, визначені інструменти, залучені міжнародні партнери. Настав час, аби український бізнес активніше скористався цими можливостями. Для цього потрібно знати, куди саме звертатися і як діяти.
1. Визначте потребу: який тип підтримки вам потрібен.
UIF охоплює різні інструменти фінансування – кредити, гарантії, гранти, технічну допомогу. Оберіть, що підходить вам:
кредит на модернізацію або розширення виробництва;гарантії для залучення додаткових інвестицій;технічна допомога для підготовки якісного проєкту;фінансування зелених або енергоефективних рішень.
2. Зверніться до міжнародних фінансових організацій (МФО) або банків-партнерів.
В рамках Фази 1 UIF реалізується через ключових партнерів (МФО): ЄБРР, ЄІБ, IFC, KfW та BGK, які здійснюють фінансування проєктів в Україні напряму (для проєктів з бюджетами понад $10 млн) або через український банківський сектор.
Для кредитування МСБ підтримка надається через банки-партнери. Більшість з них уже мають продуктові лінійки, які фінансуються за рахунок UIF. Механізм підтримки фактично відповідає програмі 5-7-9.
3. Підготуйте проєкт, що відповідає вимогам МФО.
Основні критерії:
зрозуміла бізнес-модель і фінансові розрахунки;прозора структура власності;дотримання принципів доброчесності (compliance);екологічна та соціальна оцінка (для великих проєктів);додаткові бонуси – зелений компонент або залучення МСБ.
Якщо потрібна підтримка – звертайтесь до локальних консультантів або програм технічної допомоги при МФО. UIF передбачає також фінансування підготовки проєктів.
4. Слідкуйте за запуском “єдиного інвестиційного вікна” та онлайн-платформою можливостей зеленого фінансування.
Уряд розробляє цифрову платформу, що стане точкою входу до програм UIF. Вона дозволить знаходити актуальні програми фінансування, проходити попередню кваліфікацію, а аткож отримувати консультації та подати заявку онлайн.
Окремо розробляється Зелена платформа – інформаційний ресурс із доступними програмами зеленого фінансування для МСП, державних та комунальних підприємств, громад, що впроваджують зелені проєкти, інтегрують енергоефективні та екологічні рішення.
Онлайн-ресурс буде спрямований на полегшення доступу до капіталу для впровадження енергозберігаючих технологій, установки сонячних панелей, утеплення будівель та впровадження інших зелених рішень. Платформа надаватиме інформацію про наявні програми фінансування, а також автоматизований інструмент для вибору персоналізованих пропозицій.
Підтримувати роботу порталу буде Офіс зеленого переходу, створений минулого року за сприяння уряду Великої Британії, Міністерства економіки та аналітичного центру DiXi Group. У функціоналі буде передбачена форма додавання нових програм.
Наразі фінансові інституції, донорські установи та інвестфонди запрошують самостійно подавати інформацію про свої ініціативи через анкету.
5. Використовуйте синергію з національними програмами.
UIF поєднується з уже знайомими механізмами: “Доступні кредити 5-7-9%”, державні та донорські програми енергоефективності, а також портфельне гарантування від ЄБРР та ЄІБ.
Роман Ніцович, директор з досліджень DiXi Group,
Олександра Бетлій, провідна наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій,
Альона Корогод, експертка проєктів DiXi Group,
В”ячеслав Курило, аналітик Інституту аналітики та адвокації
Стаття написана в рамках консорціуму RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) – об’єднання чотирьох українських організацій громадянського суспільства за фінансової підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.
Члени Консорціуму – Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації, DiXi Group та Центр економічної стратегії.
Консорціум здійснює незалежний Моніторинг виконання умов програми МВФ та допомоги ЄС у межах Ukraine Facility на щомісячній основі
Source: Європейська Правда