“Green Energy Innovations: Biomass Solutions for Ukraine”

“Зелений” шанс для вугілля

Українська правда

Усі розділи

Підтримати УП

Новини компаній

Спецпроєкти

Weekly charts

Земельний гід

Спецпроєкти

Страховий гід

Виклики євроінтеграції

Власна справа

Від мрії до дії

Зелений перехід

Захист країни

Кошти в безпеці

Відбудова України

Ідеї, які змінюють міста

Бізнес-інтерв”ю

Кінець епохи офшорів

Просто про податки

Інновації в дії

Проекти “Українська правда”

Українська правда

Економічна правда

Європейська правда

Історична правда

Спецпроєкти

Weekly charts

Земельний гід

Ольга Євстігнєєва

адвокаційна менеджерка євроінтеграційних реформ, аспірантка з кліматичної економіки

“Зелений” шанс для вугілля

16 квітня, 07:00

Посилання скопійовано

Як польська електростанція на біомасі може стати прикладом для України.

ЄС, запроваджуючи нові екологічні норми та директиву про зменшення промислового забруднення, зобов’язав країни-члени адаптуватися до жорсткіших вимог. Польща – не виняток. Яскравий приклад – електростанція ENEA Połaniec, яка з середини 2000-х пройшла масштабну трансформацію.

Зараз один з її блоків працює лише на біомасі, а у 2025 році заплановано запровадити використання 40% біопалива у всіх вугільних блоках.

В Україні тривалий час цих стандартів не було, тому системна модернізація маневрової генерації не відбулася. Біопаливо в електроенергетиці майже не використовується. У час війни та планування відбудови з’являється шанс впровадити нові підходи – конкурентні на ключовому для України ринку ЄС.

Від вугільної цитаделі до піонера біоенергетики

Збудована в 1979-1983 роках електростанція Połaniec спочатку працювала тільки на вугіллі. Вісім блоків сумарною потужністю 1 674 МВт стали символом енергонезалежності Польщі. У 2004 році ENEA почала перехід на біопаливо.

У 2008-2010 роках впровадили технологію спалювання біомаси з вугіллям, що зменшило викиди CO₂ без втрати потужності. У 2012 році станція запустила “зелений” блок потужністю 225 МВт – перший флюїдний котел на біомасі.

Проєкт Phoenix був спрямований на продовження експлуатаційного ресурсу станції та приведення її у відповідність до стандартів найкращих доступних технологій (BAT). Модернізація проходила двома етапами: у 2012-2015 роках та з 2019 року. При цьому кожен енергоблок виводився з експлуатації в середньому на 116 днів.

Як зазначає керівництво станції, усі інвестиції здійснив приватний капітал без державної підтримки, аби зберегти комерційну спроможність працювати на польському енергетичному ринку. Були модернізовані шість із семи вугільних блоків: встановлені SCR-системи для зниження викидів; реконструйовані турбіни (+2% ефективності, +17 МВт); оновлені генератори, трансформатори та системи очищення; досягнуті або перевищені норми щодо пилу та інших шкідливих викидів.

Ці речовини контролюють відповідно до екологічних норм Євросоюзу, зокрема в рамках імплементації директиви про промислові викиди (IED) та вимог BAT.

Технічна адаптація до екостандартів

Димові гази: модернізація електрофільтрів на блоках та установок з очищення димових газів, герметизація димового тракту, монтаж систем вимірювання та зменшення викидів ртуті, будівництво установки для зневоднення шламів.

Стічні води: розробка концепції модернізації, модернізація очисних споруд, будівництво установки для зневоднення шламів з очисних споруд.

Читайте також:

Задача із зірочкою. Який Green Deal пропонують Україні

Авторка побувала в диспетчерському центрі підприємства, де в режимі реального часу моніторяться викиди “на трубі”. Така система онлайн-контролю обов’язкова в країнах ЄС, але її запровадження в Україні роками блокували лобісти під час розгляду законопроєкту про зменшення промислового забруднення.

Мета Phoenix – відповідність нормативам і зростання ефективності та ринкової конкурентоспроможності. Ключовим стимулом стала вимога ЄС: не більше 550 г на кВт-год викидів CO₂. У межах “Проєкту 550” триває робота із збільшення частки біопалива, щоб шість блоків відповідали нормативам до початку 2026 року.

Управління проєктом: приклад для наслідування

ENEA обрала модель управління проєктом EPCM (Engineering, Procurement and Construction Management), яка передбачає окреме керування проєктуванням, закупівлями та будівництвом. Це дозволило оптимізувати витрати та зменшити вартість реалізації щонайменше на 20% порівняно з традиційною EPC-схемою.

У межах модернізації компанія уклала основні контракти (на котли, турбіни, генератори, блочні трансформатори, системи збудження, шинопроводи, SCR-установки) і понад 35 додаткових угод. Ключові елементи успіху – проєктний комітет з широкими повноваженнями, контрактування функціональності замість обсягів, гнучкість графіку та прозора комунікація з підрядниками, санкції за затримки та бюджетний резерв на непередбачене (10%).

На відміну від традиційної EPC-моделі, де один підрядник виконує всі три функції “під ключ”, EPCM передбачає, що замовник залишає за собою більше контролю, а керівна компанія лише координує окремі контракти та підрядників. Це дозволяє зменшити витрати (часто до 30%), уникати монополії одного великого виконавця, бути гнучкими щодо змін у проєкті та активніше залучати місцеві підрядні компанії.

Уроки для справедливого переходу

Połaniec – приклад поступової, але амбітної трансформації. Замість закриття вугільних потужностей – модернізація з урахуванням екологічних викликів. “Зелений” блок доводить: біоекономіка здатна вмонтуватися в індустріальну енергетику. Це радше еволюція, ніж революція, але саме в цьому її сила.

Połaniec демонструє, як поступова трансформація дає стратегічні результати. Для України цей досвід може стати орієнтиром: вугілля може зберегти роль резервного ресурсу, а створення повноцінної біржі біомаси – підвищити ліквідність аграрного та лісового секторів, посилити економічну мультиплікацію і сприяти інтеграції з ЄС. Над цим і працюємо: і щодо великої генерації ТЕС, і щодо муніципальних ТЕЦ.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об”єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Матеріали за темою

Рубати більше чи зберігати ліси?

8 квітня, 08:00

Декарбонізація судноплавства та портів

26 березня, 17:00

Світ на порозі змін: чи варто продовжувати впровадження ESG?

17 лютого, 17:41

“Зелений” шанс для вугілля

Ольга Євстігнєєваадвокаційна менеджерка євроінтеграційних реформ, аспірантка з кліматичної економіки

Як змінити уявлення про людей з інвалідністю

Олексій Мірошниченкопрезидент Конфедерації роботодавців України

Що не так з фінансовою розвідкою?

Ольга Василевська-СмаглюкНародний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики

Ринок землі під забудову: що відбувається з цінами та чого очікувати далі

Ігор СироваткоВ.о. директора OLX Україна та Центральна Азія, генеральний менеджер OLX Нерухомість в Україні

Інвестиції в енергонезалежність: чому бізнес обирає СЕС

Олександр Ковпактехнічний директор компанії Atmosfera

Як війна змінила будівельний ринок України

Андрій Озейчукдиректор Rauta, голова ради директорів асоціації “Український центр сталевого будівництва”

Інші думки автора

Що ефективніше для декарбонізації: ракетні атаки чи податок на вуглець? Уроки Великої Британії

Якими будуть податки на вуглець

27% енергії з відновлювальних джерел. Чи досяжний показник для України до 2030 року?

Надія на біопаливо. Чи буде світло і тепло взимку?

Фонд декарбонізації: чи вдасться провести масштабну модернізацію економіки

Економічна правда

© 2005-2025, Економічна правда

Реклама на сайті

Політика конфіденційності

Правила використання матеріалів УП

Принципи і правила роботи УП

Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Економічну правду”.

Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”.

Матеріали з плашкою PROMOTED, НОВИНИ КОМПАНІЙ та ПОЗИЦІЯ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах. Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.

Cубєкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02163.

ТОВ “УП Медіа Плюс”

Адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 48, 50А

Телефон: +380 95 641 22 07

Source: Економічна Правда