"Health & Wellness Insights – Drone Innovations, Anesthesia Safety, and Sports Psychology"

Шість порад виробникам дронів

Усі розділи

Підтримати УП

Спецпроєкти

Проекти “Української правди”

Українська правда

Економічна правда

Європейська правда

Історична правда

Допомога ЗСУ

Верховна Рада
Борис Джонсон
Зеленський

коронавірус
Курська область
повітряна тривога

Сектор Гази
Слуга народу

Спецпроєкти

Зійшов на Говерлу після ампутації. Як Superhumans повертає поранених українців до активного життя
Розумні укриття: хто і як робить освітні простори безпечними
“А я зможу?”: питання, які турбують сучасних підлітків
Binaryx: маркетплейс дольових інвестицій з дивідендами від Airbnb
Страховий ринок України: маємо унікальний досвід, яким готові ділитися з Європою

Владислав Рашкован

заступник виконавчого директора МВФ

Шість порад виробникам дронів

Середа, 26 березня 2025, 08:00

Російська війна в Україні показала, що дрони змінили стратегію та тактику війни. Вони стали ключовим інструментом для розвідки, коригування артилерії, ударів по тилу та боротьби з ворожими БПЛА. Безпілотники дозволяють невеликим підрозділам бачити далі, діяти точніше й ефективніше знищувати техніку та живу силу противника. Це означає, що країни, які готуються до майбутніх конфліктів, точно уважно дивляться та будуть дивитися на український досвід, і успіхи наших військових можуть принести також визнання для наших технологічних підприємців.

Українські підприємці зробили в 2024 році більше мільйона різних типів дронів, Це FPV-дрони-камікадзе для точкових ударів; комерційні квадрокоптери для близької розвідки; тактичні розвідувальні дрони середньої дальності; оперативно-стратегічні БПЛА для глибокої розвідки та ударів; баражуючі боєприпаси, що самостійно знаходять ціль; ударні дрони великої дальності для атак по тилу ворога; дрони для РЕБ і боротьби з ворожими БПЛА; а також логістичні дрони для доставки вантажів і евакуації. Серед наших нових ключових брендів зараз такі дрони, як PD-2, Raybird-3, Leleka-100, Furia, Valkiria, Довбуш, Shark, SkyKnight, Скіф, Magura, RAM II, Бобер, Грім, Rubaka та інші.

Сьогодні йде війна, та держава створює попит на продукцію мілтех, тому в цьому році буде вироблено ще більше дронів. Але після війни на наші мілітарі інновації точно будуть мати попит за кордоном, в тому числі тому, що наші технології не тільки battle-tested, а й також battle-innovated. Тобто технології не тільки тестуються нашим військами на полі бою, вони також мають дуже короткий час зворотного зв’язку для оновлення й вдосконалення – інженери можуть оперативно враховувати досвід фронту, щоби буквально за дні та тижні, а не місяці, втілювати нові функції, конструктивні зміни та адаптації під реальні бойові умови.

Але якість дронів на полі бою не є запорукою їхнього успіху при потенційному експорті. Нещодавно на панелі конференції Ради з міжнародних зв’язків (Council for Foreign Relations) у Вашингтоні мене спитали, які поради я би дав таким підприємцям. Я сформулював наступні 6 порад:

Відмовтесь від Made in China комплектуючих

Перша й, мабуть, найважливіша порада для тих, хто планує виходити з дронами на експорт – повністю відмовтеся від китайських комплектуючих. У багатьох країнах НАТО діють чіткі обмеження щодо використання електроніки з Китаю, особливо коли йдеться про військове або подвійного призначення обладнання. Навіть якщо ваш дрон технічно якісний і успішно пройшов польові випробування, наявність китайських чипів, камер чи модулів зв’язку може автоматично закрити вам двері до серйозних контрактів.

Окрім нормативних бар’єрів, є також питання довіри та кібербезпеки. У США, Британії, Німеччині та інших країнах зростає занепокоєння щодо потенційних “бекдорів” у китайських компонентах і ризиків, пов’язаних з витоком даних чи втручанням в управління дронами. Це не параноя – це політична та безпекова реальність. Якщо ви хочете, щоби ваш продукт серйозно розглядали міністерства оборони або великі оборонні підрядники, він має бути максимально “чистим” з точки зору геополітики.

Організуйте професійну логістику

Друга порада – організуйте професійну логістику. Якщо ви всерйоз думаєте про масштабування та експорт, ваша компанія не може залежати від схеми “передали знайомим чи волонтерами у валізі” або “привезли бусіком через митницю”. Такий підхід може працювати в умовах хаосу та обмежень воєнного часу, але він абсолютно непридатний для системної роботи з іноземними замовниками, особливо у сфері оборони. Кожна затримка, втрата або непрозора поставка – це репутаційний удар і ризик втрати контракту.

Побудова зрозумілої, легальної логістичної моделі – це не тільки про зручність, а й про довіру. Іноземні партнери хочуть бути впевненими, що ваша продукція виготовляється з доступних і передбачуваних компонентів, що ви здатні дотримуватись термінів поставок, і що ваша компанія не потрапить під санкції чи експортні обмеження через “сірі” ланцюжки постачання. Це означає – відкриті контракти з логістичними операторами, митне оформлення, склади, і, в ідеалі, локалізовані ланцюги постачання.

Приведіть до ладу технічну документацію

Третя порада – приведіть до ладу технічну документацію. Навіть якщо ваш дрон блискуче показав себе в бою, без повного пакету документації – від інструкцій до технічних характеристик і протоколів безпеки – він нічого не вартий на міжнародному ринку. Для іноземного замовника важливо не тільки “що” ви зробили, а й “як” це оформлено: наскільки прозоро описані можливості дрона, чи є сертифікати відповідності стандартам ISO, чи відповідає продукція вимогам НАТО STANAG для Uncrewed Aerial Vehicles (UAV). Це не бюрократія заради бюрократії – це мінімальна умова для допуску до тендерів і оборонних бюджетів.

Особливо критично – оновлювати документацію щоразу, коли ви вносите зміни в конструкцію чи програмне забезпечення. Якщо ви покращили дальність або додали новий софт, це повинно бути відображено в специфікації, протестовано, перевірено і внесено в технічні паспорти. Для іноземних армій це питання не лише якості, а й відповідальності – вони хочуть точно знати, що купують, і бути впевненими, що зміни не створюють нових ризиків. Без системного підходу до документації ви не зможете будувати довгострокові відносини з міжнародними партнерами.

Подбайте про захист своїх інтелектуальних прав

Четверта порада – подбайте про захист інтелектуальної власності. Якщо ваш дрон має унікальні інноваційні рішення – у сфері навігації, зв’язку, автономності чи модульності – це саме те, що приваблює іноземних партнерів. Але це також те, що може бути легко скопійовано без жодних компенсацій, якщо ви не подбали про юридичний захист. На глобальному ринку діє просте правило: поки ваша технологія не запатентована або не зареєстрована як авторське право – вона не ваша. Тому не зволікайте – визначте ключові елементи, які роблять ваш продукт унікальним, і найміть фахових юристів, які допоможуть вам їх захистити.

Важливо думати стратегічно: де ви хочете продавати свою продукцію – у США? в ЄС? в Азії? – і саме в цих юрисдикціях потрібно подавати заявки на патенти або захищати дизайн і програмне забезпечення. Це може здаватися дорого або складно, особливо на старті, але без цього ваш бізнес ризикує втратити найцінніше. Партнери можуть стати конкурентами, друзі – ліцензіатами без ліцензії. Нічого особистого – просто бізнес.

Юрисдикція має значення

П’ята порада – ретельно оберіть юрисдикцію для реєстрації своєї компанії. Якщо ви плануєте масштабувати виробництво та залучати інвестиції на зовнішніх ринках, структура власності і юридична “обгортка” вашого бізнесу мають велике значення. Реєстрація компанії виключно в Україні може бути виправданою для локальної діяльності або тільки торгівлі, але інвестори, особливо західні, зазвичай надають перевагу компаніям, які зареєстровані у знайомих і прозорих юрисдикціях – наприклад, у США, Великій Британії або країнах ЄС. Це спрощує структуру угод, захищає права інвесторів і відкриває доступ до іноземних ринків, державних програм і оборонних тендерів.

Варто пам’ятати, що такі ініціативи, як фонд D3 Еріка Шмідта, який уже інвестує в українські мілтех-стартапи, або урядова платформа Brave1, яка підтримує інновації у сфері оборони, – це скоріше позитивні винятки, ніж ринкове правило. Вони сигналізують про інтерес до українських технологій, але не змінюють загального ландшафту, де більшість західних інвесторів очікує юридичної прозорості, зрозумілої структури бізнесу та передбачуваних правил гри. Тому не варто покладатися лише на гранти чи окремі проєкти – важливо будувати бізнес так, щоби бути конкурентоспроможним і привабливим для будь-якого гравця на глобальному ринку.

Важливо також зважати на регуляторні та операційні аспекти. Можливо для морських дронів типу Magura, ситуація буде простіше, але якщо ваша компанія виробляє літаючі дрони, ви неминуче зіткнетеся з питанням дозволів на тестові польоти, сертифікації БПЛА, обмежень щодо подвійного призначення продукції тощо. Україна в цьому сенсі зараз – умовний “дикий Захід”, де багато що можливо, але мало що формалізовано. У той же час, країни на кшталт Британії чи Німеччини можуть вимагати довгих погоджень і дозвільних процедур навіть для демонстраційних польотів. Це може серйозно загальмувати ваш прогрес, особливо якщо ви плануєте активно тестувати і демонструвати нові моделі.

Тому рішення про юрисдикцію варто ухвалювати не наосліп, а як результат зваженого аналізу: де ваші потенційні партнери? де легше оформити інвестиції? де найкращі умови для R&D, сертифікації, логістики? І не забувайте: виробництво, команди, інженерні офіси цілком можуть залишатися в Україні – це вигідно для патріотичного іміджу, та і для бюджету податки потрібні. Але глобальний масштаб часто вимагає глобального підходу до структури.

Серйозно поставтесь до корпоративного управління

Остання порада – серйозно поставтесь до корпоративного управління у своїй компанії. На ранніх етапах бізнесу може здаватися, що структура управління – це щось другорядне, але насправді вона визначає, наскільки вам будуть довіряти партнери, інвестори та й урядові структури також. Коли ви залучаєте фінансування, підписуєте контракти з іноземними замовниками, кожен з них оцінює не тільки ваш продукт, а й те, хто стоїть за компанією. Репутація – це не формальність. Це валюта довіри на міжнародному ринку, навіть на ринку військових технологій.

Варто також не ігнорувати ризики, пов’язані з PEP, токсичними зв’язками або конфліктами інтересів. Залучення людей з бездоганною репутацією в менеджмент і наглядову раду, зокрема незалежних експертів з досвідом у сфері оборони, технологій чи міжнародного бізнесу – це не розкіш, а необхідність. Прозора корпоративна структура – це те, що дозволяє вам проходити комплаєнс у великих інвесторів, відкривати рахунки в міжнародних банках і працювати з західними юрисдикціями без додаткових перевірок і сумнівів.

На якомусь етапі Українській академії корпоративного управління (Ukrainian Corporate Governance Academy), що навчає підприємців і керівників принципам сучасного корпоративного управління, напевно варто буде подумати про створення окремої програми або напряму саме для мілтех-компаній, з урахуванням специфіки сектору. Але навіть без цього – управління і репутація на всіх рівнях вашої структури не повинні підважувати якість ваших інноваційних продуктів.

Важливо розуміти, що українські дрони – це не лише військова технологія, а повноцінні dual-use рішення, які мають величезний потенціал для цивільного застосування за кордоном. В агросекторі дрони використовуються для моніторингу врожаю, внесення добрив і точного землеробства. В енергетиці – для інспекції ліній електропередач, вітрових турбін і сонячних станцій. У сфері екологічного моніторингу та надзвичайних ситуацій – для розвідки важкодоступних або небезпечних зон, оцінки наслідків катастроф, пошуку людей після землетрусів чи повеней. В урбаністиці – для картографії, 3D-моделювання і планування міського простору. І це лише частина потенційних напрямів.

Отже, світовий попит на дронові технології стрімко зростає, і українські компанії мають шанс не просто вийти на цей ринок, а задати на ньому нові стандарти – якщо вони зможуть поєднати технологічну перевагу з прозорою структурою, захистом прав, професійним управлінням і відповідальністю перед партнерами. Але насамперед – ми маємо виграти війну. І на цьому шляху дрони залишаються одним із ключових інструментів, без якого не буде ані перемоги, ані майбутнього ринку. Тож успіху нашим військовим та підприємцям! І дякую за вашу роботу!

Владислав Рашкован

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об”єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція “Української правди” не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.

Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Владислав Рашкован

Сила інтриги у війні

17 березня 2025, 14:00

“ШІ-всюди”. Від серйозних розробок до технологічних курйозів – головні новинки виставки CES 2025

15 січня 2025, 16:14

Як симуляційна гра SimCity вплинула на розвиток урбанізму

2 жовтня 2024, 16:25

Усі колонки автора

Шість порад виробникам дронів

Владислав Рашкован
заступник виконавчого директора МВФ

Як знайти баланс між екологією, бізнесом та громадою?

Юлія Овчинникова
народний депутат України, член делегації в Парламентській Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ)

Митні перевірки: як уникнути помилок та штрафів

Віта Мірошниченко
керівник практики митного регулювання та міжнародної торгівлі PwC в Україні

Магія великих цифр

Олександр Арсенюк
Директор Департаменту відкритих ринків НБУ

Запобіжник від наступного вторгнення: чому Європа має конфіскувати активи РФ

Ірина Мудра
заступниця керівника Офісу президента

Умови сталого розвитку водопровідної галузі

Дмитро Новицький
президент асоціації “Укрводоканалекологія”

“Українська правда” в соцмережах:

Реклама на сайті

Політика конфіденційності

Правила використання матеріалів УП

Політика ШІ

Принципи і правила роботи УП

Як писати для УП

Будь-яке копіювання, публікація, передрук чи наступне поширення інформації, що містить посилання на “Інтерфакс-Україна”, суворо забороняється.
Матеріали з плашкою PROMOTED є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.

Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.

Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.

Cуб”єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02280.

ТОВ “УП Медіа Плюс”. Усі права захищені.

Засновник проекту: Георгій Гонгадзе

Головний редактор: Севгіль Мусаєва

Редактор-засновник: Олена Притула

E-mail редакції: editor@pravda.ua

Ми використовуємо cookies

Source: Владислав Рашкован

Трагічні випадки після анестезії у стоматолога: чи варто робити алергопроби перед лікуванням?

Усі розділи

Підтримати УП

Спецпроєкти

Суспільство

Проєкти “Української правди”

Українська правда

Економічна правда

Європейська правда

Історична правда

Спецпроєкти

Війна і пам”ять

Війна і втрата

ЗАПИТАЙ ЖИТТЯ

Наплічники життя

Великий приклад об”єднання

Незламні, бо єдині

Допомога поруч

Повернутися до життя

Підтримай нас, щоб ми без обмежень могли продовжувати роботу – долучайся до Клубу УП!

Підтримай роботу журналістів

Трагічні випадки після анестезії у стоматолога: чи варто робити алергопроби перед лікуванням?

Наталiя Бушковська

26 березня, 06:00

simbiothy/Depositphotos

Посилання скопійовано

22 березня під час прийому в стоматолога помер семирічний хлопчик. За попередніми даними, серце дитини зупинилося після введення анестезії.

Це вже далеко не перша трагедія. Наприклад, схожий випадоктрапився в Тернополі 10 січня, а також, у Львові,в грудні 2023 року.

Через рік після смерті хлопчика у Львові адвокатка родини розповіла, що дитина померла від гіпоксії (стан, що виникає при дефіциті кисню). Їй не надали належну медичну допомогу, а персонал клініки не мав відповідної кваліфікації для роботи з дітьми. Що саме стало причиною смерті 7-річного хлопчика – наразі не відомо, триває слідство.

Такі смерті викликають шквал запитань серед батьків і одна з них: “Чи допоможуть уникнути біди алергопроби?”

Детальніше ми поговорили про це з анестезіологом-реаніматологом Іваном Черненком та дитячою алергологинею Катериною Хайдакіною.

Video Player is loading.

Current Time 0:00

Duration -:-

Stream Type LIVE
Seek to live, currently behind liveLIVE
Remaining Time –:-

Playback Rate

Descriptions

descriptions off, selected

subtitles settings, opens subtitles settings dialog
subtitles off, selected

Audio Track

Picture-in-Picture

This is a modal window.

Beginning of dialog window. Escape will cancel and close the window.

TextColorTransparency
BackgroundColorTransparency
WindowColorTransparency

Text Edge Style
Font Family

Reset restore all settings to the default values

Close Modal Dialog
End of dialog window.

Що таке шкірні алергопроби?

Шкірні алергопроби – це метод діагностики алергії.

Протягом цієї процедуришкіра піддається впливу різних алергенів, що разом з симптомами допомагає зрозуміти наявність чи відсутність алергії на певну молекулу.

Це дуже популярний і ефективний метод діагностики таких станів як:

алергія на пилок, пил, кліщів тощо;

харчові алергії;

алергії на медикаменти.

Але ось тут все і не просто.

Алергологиня Катерина Хайдакіна каже, що алергопроби перед введенням препарату “на всяк випадок” не можуть гарантувати відсутність алергічно реакції надалі. А для деяких медикаментів навіть підвищують ризики важкої алергічної реакції.

“Найяскравішим прикладом цього будуть шкірні алергопроби на антибіотики, які зараз є забороненими. Річ у тім, що наш організм може і не видати алергічну реакцію на той чи інший препарат протягом шкірного тесту. Але такі проби можуть призвести до того, що організм стане більш чутливим до антибіотика, і алергія проявиться пізніше, під час лікування. Навіть у дуже важкій формі”, – пояснює Катерина Хайдакіна.

Алергопроби людині, яка ніколи не мала алергії на препарати, неінформативні, не повинні проводитися, і це навіть зафіксовано в настановах Міністерства охорони здоров”я.

“Ще один момент, чому проби не працюють. В шкірі є клітини Лангерганса (тканинні макрофаги), вони є одними з ключових клітин, які починають алергічну реакцію по типу анафілаксії. І саме в шкірі й тканинах їх найбільше, в кровотоці їх майже немає. Тому саме під час проведення проби ризик анафілаксії вищий, ніж якщо у вену ввести якийсь препарат. І третій момент: на низку анестезіологічних препаратів пробу зробити не вийде, тому що деякі препарати подразнюють шкіру”, – пояснює Черненко.

Катерина Хайдакіна додає, що офіційно проводити алергопроби після того, як виникла алергічна реакція, може ПАГ (Всеукраїнський центр материнства та дитинства Національної академії медичних наук України). Також така послуга є в деяких приватних клініках.

Там ці проби робляться за конкретними протоколами та під наглядом анестезіолога-реаніматолога.

Коли ж є сенс робити алергопроби?

“Лише якщо алергічна реакція ВЖЕ трапилась і вам потрібно остаточно зрозуміти, на який препарат. Без історії алергії проби принесуть більше шкоди, ніж користі, вони не гарантують безпеку в кабінеті стоматолога”, – наголошує лікарка.

Вона додає, що алергічна реакція на лідокаїн (місцевий анестетик) дуже рідкісна. Частіше алергію плутають з кардіотоксичністю, яка більш реальна: коли велика кількість препарату потрапляє в кров”яне русло, це може пригнічувати серцебиття людини.

“Щоб запобігти цьому, застосовують антидот – жирову емульсію. Проте зараз лідокаїн вкрай рідко використовують як знеболювальне”, – каже вона.

Також, наголошує анестезіолог, для початку варто розібратися, яка анестезія планується. У стоматології зазвичай це використання або місцевих анестетиків (лідокаїн тощо), седації (коли пацієнт дихає самостійно та при свідомості) чи загальної анестезії.

Місцева анестезія. Черненко погоджується, що частіше за все трагічні випадки, які пов’язують з алергічною реакцією на лідокаїн, є не чим іншим, як токсичним впливом самого препарату при перевищенні дози, або коли під час ін’єкції в тканини лідокаїн випадково вводиться в вену чи капіляр, що може призводити до швидшого збільшення концентрації препарату в крові й, як наслідок, порушення серцевого ритму з усіма подальшими наслідками.

Загальна анестезія чи седація. Для цього можуть використовувати доволі широкий спектр препаратів, від ін’єкційних до інгаляційних або газоподібних речовин. Тому чисто технічно ви не можете зробити алергопробу на всі ці препарати. До того ж частина з них має місцевий подразнюючий ефект, і проба виходить хибно позитивною: є подразнення, але це не алергічна реакція. Алергічні реакції на анестетики – доволі рідкісна річ, тому визначальним є надання допомоги, а не проведення проби.

Але седація чи загальна анестезія вимагають певних навичок в анестезіолога й обладнання в клініці.

Як же знизити ризики наслідків анестезії під час відвідування стоматолога?

Насамперед – це розуміння, чи клініка, якій ви довіряєтесь, надає якісні послуги. Що треба запитати?

Як ми вже писали в матеріалі “Чи варто лікувати зуби під загальною анестезією”, насамперед ви маєте упевнитись, чи є в клініці є все необхідне обладнання.

Йдеться про:

наркозо-дихальний апарат;

монітор життєво важливих функцій;

дефібрилятор та все, що необхідно для реанімації.

Також важливо, аби в післяопераційній палаті був присутній виведений кисень.

Чи має клініка відповідну ліцензію? Клініка повинна мати ліцензію на лікування під наркозом. І окрему (!) ліцензію на лікування дітей під наркозом, а також дозвіл на зберігання наркотичних препаратів.

“Анестезіолог, який планує з вами працювати, повинен мати сертифікат саме дитячого анестезіолога. Після огляду обладнання запитайте, чи має заклад всі необхідні документи на проведення таких маніпуляцій. І тут коло пошуку клініки може звузитись”, –каже Галина Солонько.

“Іншими словами, ключовим для виживання пацієнта є не алергопроби, а вміння та готовність медиків надавати допомогу при анафілаксії”, – підсумовує Черненко.

Отож, ми не можемо якимись аналізами запобігти можливим ускладненням при анестезії. Кваліфікація персоналу та відповідне обладнання – це те, що рятує життя.

Читайте також :

Чи обов’язково видаляти зуби мудрості? Пояснює лікар

Головне сьогодні

Суспільство

На Львівщині знайшли тіло 16-річної дівчини з Одеси, яку шукали понад тиждень

Вікторія Андрєєва—
25 березня, 15:44

Що їсти, щоб залишатися здоровим у 70 років? Відповідь науковців

Ірина Батюк—
25 березня, 13:15

Суспільство

Помилково провів 46 років у камері смертників: японцю призначили рекордну компенсацію за ув’язнення

Альона Павлюк—
25 березня, 15:12

Не вважається кладовищем: на Чернігівщині місцева влада знищила масове поховання жертв Голодомору

Дар”я Лобанок—
25 березня, 13:17

Long COVID-19: науковці поступово розкривають довготривалі наслідки інфекції

Вікторія Андрєєва—
25 березня, 11:11

Суспільство

У приватній школі Харкова дітей карають “карцером”: освітня обмудсменка відреагувала

Альона Павлюк—
25 березня, 19:20

Реклама на сайті

Політика конфіденційності

Правила використання матеріалів УП

Принципи і правила роботи УП

Текстові матеріали, розміщені на сайті life.pravda.com.ua, можна безкоштовно
використовувати в обсязі не більше 50% за умови прямого посилання у підзаголовку чи першому реченні

Матеріали з плашкою PROMOTED є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.

Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не
підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу
агентства “Інтерфакс-Україна”.

Source: Українська правда

Чемпион мира U-20 объяснил, почему не сыграл ни одного матча за Динамо

Воспитанник киевского «Динамо» Сергей Булеца объяснил, почему так и не сыграл ни одного официального матча за основной состав «бело-синих».

– По данным Transfermarkt, Александрия выкупила вас за полмиллиона евро. Что не дало вам раскрыться по полной в Динамо?

– Без психологии тяжело играть в футбол. Надо уметь терпеть, тяжело работать, настраивать себя выжимать максимум. Можно жаловаться на травмы, тренера и все такое, но нужно разобраться в себе сначала.

Ранее Сергей Булеца объяснил, почему решил перейти в «Александрию».

Source: Олег Вахоцкий