Тільки членам профспілки. Як одеські бізнесмени хочуть забудувати санаторій “Жовтень” у Кончі-Заспі
Українська правда
Усі розділи
Підтримати УП
Новини компаній
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
Спецпроєкти
Страховий гід
Виклики євроінтеграції
Власна справа
Від мрії до дії
Зелений перехід
Захист країни
Кошти в безпеці
Відбудова України
Ідеї, які змінюють міста
Бізнес-інтерв”ю
Кінець епохи офшорів
Просто про податки
Інновації в дії
Проекти “Українська правда”
Українська правда
Економічна правда
Європейська правда
Історична правда
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
Тільки членам профспілки. Як одеські бізнесмени хочуть забудувати санаторій “Жовтень” у Кончі-Заспі
Олександр Колесніченко
29 квітня, 08:00
Колаж: Андрій Калістратенко
Посилання скопійовано
Бізнесмени Борис Кауфман та Олександр Грановський хочуть забудувати територію санаторію “Жовтень” у Кончі-Заспі під Києвом. Хто їм допомагає?
Киянка Ірина у 1991 році отримала путівку в санаторій “Жовтень” у Конча-Заспі. Він спеціалізувався, зокрема, на медичному супроводі вагітних жінок. “Там були всі умови для відпочинку: чисте повітря, тепла ріка, догляд лікарів”, – розповідає вона.
Вагітні, люди з хворобами серця і судин, ветерани російсько-української війни відновлювалися в профспілковому санаторії до 2019 року. Шість років тому він закрився через конфлікт у керівництві, фінансові проблеми та юридичні суперечки.
У 2020 році суд арештував санаторій, коли з”ясувалося, що на початку 1990-х Федерація професійних спілок незаконно привласнила “Жовтень” і ще 101 об”єкт держмайна. У 2022 році ДБР повідомило про повернення обʼєкта в держвласність. Санаторій передали в управління Агентству з розшуку та менеджменту активів.
Дії держави суперечили планам приватного бізнесу, який поклав око на територію закладу і з 2010 року реалізовував сценарій загарбання цінного активу в змові з керівництвом профспілок. Частина земельної ділянки та нерухомості “Жовтня” перейшли у власність компанії, сліди якої ведуть до бізнесмена Бориса Кауфмана.
Підприємець може отримати решту землі в користування і готується отримати дозвіл у Київській міській раді на забудову території санаторію.
Жест доброї волі
Санаторій “Жовтень” розташований на 27-му кілометрі Столичного шосе, на адміністративній межі Києва і Київської області. До 2010 року комплекс займав 23 га посеред заповідного дубового лісу на березі затоки Дніпра. Пʼятнадцять років тому заклад, що з початку 1990-х років належав ПрАТ “Укрпрофоздоровниця” (власником 93% акцій є Федерація профспілок), почав втрачати земельні ділянки.
Спочатку “Укрпрофоздоровниця” за власною ініціативою віддала 4,4 га на березі затоки Козинській селищній раді. Депутати сільради частину отриманої землі передали Українській православній церкві московського патріархату, а іншу частину поділили на дрібні ділянки і продали 22 фізичним особам.
Ще на майже 8 га між лісом і головним корпусом санаторію претендує компанія “Девелопмент солюшн”. Відповідний проєкт рішення підготували в Київській міській держадміністрації, проте за документ ще не голосували. Цільове призначення ділянки – для будівництва та обслуговування об”єктів рекреаційного призначення.
Підстава для отримання землі – право власності на 12 будівель на цій ділянці. Ідеться про невеликі споруди: котельню, сарай, склад, теплицю та гараж. “Девелопмент солюшн” купила їх в іншої компанії – “УБК “Каштан”.
Одеська “УБК “Каштан” стала власницею нерухомості, коли керівництво санаторію вирішило продати частину майна для погашення накопичених боргів. У 2018 році Федерація профспілок узаконила поділ цілісного майнового комплексу і виділила 12 об’єктів загальною площею 5,3 тис. кв. м, оцінивши їх 16 млн грн.
“УБК “Каштан” пообіцяла погасити борг і профінансувати будівництво чотирьох міні-котелень, пральні, складу і гаражів. Роботи не почалися, а нерухомість отримала нових “добросовісних набувачів”, що згодом закріпили рішенням суду.
Ділянка, де розташований головний корпус санаторію, перебуває в користуванні “Укрпрофоздоровниці”, а всі найбільші ділянки – у комунальній власності Києва.
Інтерес Кауфмана
Компанію “УБК “Каштан”, яка перша отримала у власність 12 будівель санаторного комплексу, заснував бізнесмен Олександр Грановський. Згідно з реєстрами, фірма має той самий номер телефону, що й компанія “Укр мет плюс”. Остання, за даними системи Youcontrol, належить до групи компаній Бориса Кауфмана.
Кауфман – одеський підприємець, найбільш відомий як власник колишнього тютюнового дистриб’ютора-монополіста “Тедіс Україна”. Видання “Forbes Україна” оцінює його статки 220 млн дол. Нинішній власник 12 будівель – “Девелопмент солюшн” – належить кіпрській компанії “Мекуда лімітед”, кінцевою бенефіціарною власницею якої є Крістіна Софоклеус. Її батько Андреас Софоклеус разом з Кауфманом та Грановським були співвласниками Фінбанку.
Софоклеус – експрезидент кіпрського футбольного клубу “АЕЛ”. Він є номінальним власником олігархічних активів і юридично супроводжує бізнесменів та політиків, зокрема Віктора Медведчука, Вадима Новинського та Миколу Злочевського.
Читайте також:
Керівник бізнесу Новинського: “Андрій Єрмак, я вас прошу, будьте розумною людиною”
Офіс юридичної компанії “Софоклеус і партнери консалтинг” розташований у будівлі інвестиційної компанії Dragon Capital Томаша Фіали, яка володіє “Українською правдою”. У Dragon Capital ЕП повідомили, що приміщення, у якому розташований офіс Софоклеуса, перебуває в приватній власності і не належить Dragon, а сама інвесткомпанія не має з юристами Софоклеуса жодних контактів.
У жовтні 2024 року Володимир Зеленський запровадив проти Андреаса та Крістіни Софоклеусів санкції на десять років. Уповноважений з питань санкційної політики Владислав Власюк пояснював, що вони допомагали обходити санкції бізнесменам.
До слова, “Девелопмент солюшн” до 2024 року була зареєстрована в Києві на вулиці Шота Руставелі, 39/41 – в офісному центрі “Укрпрофоздоровниці”. Ці приміщення їй здавав у суборенду тютюновий гігант Кауфмана – “Тедіс Україна”.
Кауфмана та Грановського (нове ім”я – Алекс Борухович) звинувачують у незаконному заволодінні майном Одеського міжнародного аеропорту вартістю 118 млн грн та привласненні понад 2,5 млрд грн доходів від його діяльності протягом 2012-2022 років. У лютому 2025 року вони уклали угоду зі слідством.
Найдешевша нерухомість Києва
Паралельно тривала сюжетна лінія з іншою ділянкою, на якій розташований головний корпус санаторію. У 2019 році, коли в “Жовтня” почалися фінансові та корпоративні проблеми, “Укрпрофоздоровниця” реорганізувала дочірнє підприємство (ДП) “Клінічний санаторій “Жовтень” на ТОВ “Клінічний санаторій “Жовтень”, куди залучила приватного інвестора з часткою 49%.
Колишній начальник юридичного управління АРМА Андрій Потьомкін вважає, що новий співвласник “Жовтня” – ТОВ “Бенефіт оффер” – підконтрольний Кауфману чи принаймні діє в його інтересах.
Головний корпус санаторію загальною площею 22,7 тис. кв. м залишився у власності “Укрпрофоздоровниці”, а рухоме майно – техніку, меблі та кухонний посуд – передали на баланс ТОВ “Клінічний санаторій “Жовтень”.
Читайте також:
Багатостраждальний “Жовтень”
У 2022 році суд передав в управління АРМА 102 об’єкти “Укрпрофоздоровниці”, зокрема “Жовтень”. Агентство найняло незалежного оцінювача (ТОВ “Торгово-експертна палата України”), який оцінив актив 60,7 млн грн. В АРМА повідомили, що оголосять відбір управителя в “Прозоро.Продажах”. Переможець мав перезапустити роботу санаторію, що приносило б дохід йому і державі.
Проте конкурс не відбувся – АРМА обмежилося “попередніми консультаціями”. Потьомкін вважає, що дії навколо “Жовтня” виглядають як фікція і насправді агентство не зацікавлене в прозорому передаванні активу в управління.
Річ у тім, що потенційний управитель отримає в користування лише нерухоме майно, “голі стіни”, адже прокурори не клопотали про арешт і передавання в АРМА майна ТОВ “Клінічний санаторій “Жовтень”, якому належить рухоме майно.
“Прийде управитель, йому скажуть: телевізори, кондиціонери, посуд, меблі, килими, шпалери, сміттєвоз і човни тобі не належать. Управителю доведеться купити інвентар на 10-20 мільйонів гривень”, – каже Потьомкін.
Основна будівля санаторію “Жовтень”
zruchno.travel
У 2022 році “ДТЕК Київські електромережі” та “Київгазтрейд” ініціювали процедуру банкрутства ТОВ “Клінічний санаторій “Жовтень” через борг 5 млн грн. Відповідно, рухоме майно на його балансі можуть віддати кредиторам на погашення боргу.
Ліквідація товариства – найімовірніший сценарій, каже арбітражний керуючий “Жовтня” Ігор Мучинський. Йому не вдалося встановити контакт з фірмою “Бенефіт оффер”, яка разом з “Укрпрофоздоровницею” володіє ТОВ “Клінічний санаторій “Жовтень”. “Кореспонденція повертається”, – говорить Мучинський.
Арбітражний керуючий розповів, що в головному корпусі демонтували інтер”єр, вікна і двері, залишилися голі залізобетонні конструкції. За його інформацією, охочих брати в управління те, що залишилося від санаторію, немає.
Крім того, якщо “Девелопмент солюшн” отримає від Київради в оренду сусідні 7,9 га землі впритул до головного корпусу, то потенційний управитель втратить доступ до теплових, водопровідних, електричних, каналізаційних мереж і дороги.
“Укрпрофоздоровниця” за всі роки існування санаторію не ініціювала і не підготувала жодного документа щодо права землекористування санаторію”, – додає Мучинський. З представниками фірми “Девелопмент солюшн” арбітражному керуючому також не вдалося жодного разу поспілкуватися.
Читайте також:
Безкоштовна приватизація на мільярди: чи відійде державі профспілкова спадщина
У відповіді на запит ЕП в АРМА не пояснили, чи клопотали про арешт рухомого майна ТОВ, як збираються протидіяти втраті рухомого майна в рамках процедури банкрутства і що саме збираються передавати в управління.
“Усе вказує на те, що це просто замовна історія, при якій санаторій штучно довели до банкрутства, “Укрпрофоздоровниця” мовчить і не втручається, АРМА імітує управління в інтересах третіх осіб”, – вважає Потьомкін.
Вартість нерухомості санаторію 60,7 млн грн, яку затвердило АРМА, він називає “липовою”. “Виходять 64 долари за квадратний метр. Оцінка нерухомості ніколи не відбувається без прив’язки до землі, на якій вона розташована. На території Києва навіть розвалений сарай не може коштувати дешевше 100 доларів за “квадрат”, а це елітна Конча-Заспа і територія з інфраструктурою”, – пояснює юрист.
В АРМА не пояснили, як погодили оцінку майна. Лише зазначили, що це робить ліцензований суб’єкт оціночної діяльності, визначений на конкурсних засадах. До слова: у 2015-2019 роках голова агентства Олена Дума була членкинею або очолювала щонайменше три профспілкові організації.
Вибірковість АРМА
Чому АРМА не заходить у справу про банкрутство “Жовтня”, якщо на балансі ТОВ є майно санаторію? За законом, АРМА не є стороною кримінального провадження. “Вилучив речовий доказ і несе відповідальність за його збереження Офіс генпрокурора. АРМА не відповідає за подальшу долю майна”, – каже Потьомкін.
Він звинувачує голову АРМА у вибірковості, коли мова йде про скасування рішень судів щодо арешту майна. Вона робила публічні заклики до прокурорів про арешт газзбутів Дмитра Фірташа, Полтавського турбомеханічного заводу і коштів казино Pin-Up, хоч це не входить у її обов”язки, а щодо “Жовтня” таких закликів не було.
Читайте також:
Знайшлися 100 мільярдів доларів. Знайомтесь. АРМА
Прокурори ініціювали повторні арешти 12 будівель “Девелопмент солюшн” на сусідній ділянці. З грудня 2020 року до кінця 2024 року Офіс генпрокурора в суді чотири рази арештовував будівлі і двічі передавав їх в управління АРМА.
“Девелопмент солюшн”, своєю чергою, чотири рази успішно домагалася скасування арештів і зупинки управління АРМА цим майном. Наразі ці 5,3 тис. кв. м не арештовані і належать компанії, пов”язаній з Кауфманом.
Голова парламентського комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна каже, що в АРМА був період принаймні з лютого 2023 року до листопада 2024 року, коли арешт на нерухомість був чинним і “Жовтень” можна було віддати в управління. У вересні 2024 року агентство оголосило конкурс і через чотири дні в умови внесли зміни. Утім, на “Прозоро.Продажах” лот так і не розмістили.
Процес щодо справи про 12 будівель триває, переконують в АРМА. 9 квітня ЕП надіслала агентству запит, а вже 11 квітня Дума звернулася листом до прокурора щодо повторного арешту нерухомого майна компанії Софоклеуса.
В Офісі генпрокурора ЕП повідомили, що Державне бюро розслідувань продовжує справу про відчуження ДП “Клінічний санаторій “Жовтень” “Укрпрофоздоровницею” без погодження з Фондом державного майна у 1990-х роках.
“До Печерського районного суду Києва не раз скеровувалися клопотання про арешт майна санаторію, 12 частин об”єкта нерухомого майна майнового комплексу, які ухвалами цього ж суду задовольнялися, проте надалі скасовувалися. Розгляд клопотання прокурора про арешт цього майна триває”, – відповіли прокурори.
Триває і процес розірвання договору з церквою та 22 фізособами щодо ділянок на березі річки. Ця нерухомість повернеться Козинській сільраді, каже Потьомкін. Чи виставлять депутати землю на повторний продаж – питання риторичне.
У парламенті є пропозиція
За підрахунками Радіної, за майже два роки роботи на посаді керівниці АРМА із 76 відкритих конкурсів щодо пошуку управителів для арештованих активів відбулися 11. “Чинна система управління арештованим майном в АРМА недієздатна. Зараз реальний приватний бізнес не управляє арештованими активами”, – каже вона.
За даними Transparency International Ukraine, АРМА не шукає управителів для арештованих активів у середньому по півтора року з моменту винесення ухвал судами, а чинний закон не встановлює жорстких строків щодо їх пошуку.
“Достовірної інформації про те, які активи передані в АРМА, немає. Реєстр арештованих активів неповний, не зрозуміло, чи ведеться адекватний облік. Це стає поживним середовищем для схем. Можна притримати актив на користь власника чи зацікавленої сторони і за це нічого не буде. Власник може заробляти на активі попри арешт і передавання в АРМА. Куди йде прибуток від арештованих “Моршинської” чи ТЦ Gulliver у центрі Києва? Точно не державі”, – додає Радіна.
Вона пропонує провести незалежний аудит АРМА, встановити строки передавання активів в управління і запропонувати бізнесу кращі умови управління ними.
нерухомість
Генпрокуратура
Матеріали за темою
Як вивести нерухомість з податкової тіні
17 квітня, 08:00
Ринок землі під забудову: що відбувається з цінами та чого очікувати далі
15 квітня, 08:00
Як війна змінила будівельний ринок України
14 квітня, 12:30
Тільки членам профспілки. Як одеські бізнесмени хочуть забудувати санаторій “Жовтень” у Кончі-Заспі
Олександр Колесніченко,
29 квітня, 08:00
Магазини “Епіцентру” відновили роботу після масштабної хакерської атаки
Артур Крижний,
28 квітня, 20:59
“Укрзалізниця” вперше доставила нафтопродукти за маршрутом Литва – Польща – Україна
Альона Кириченко,
28 квітня, 19:00
Поїзд Харків – Ворохта став флагманським: що це означає
Альона Кириченко,
28 квітня, 17:30
“Укрпошта” торік збільшила дохід на понад 12%
Альона Кириченко,
28 квітня, 17:05
На Харківщині ворожі дрони знищили велике агропідприємство
Віктор Волокіта,
28 квітня, 16:40
нерухомість
Як вивести нерухомість з податкової тіні
Ринок землі під забудову: що відбувається з цінами та чого очікувати далі
Як війна змінила будівельний ринок України
Фінляндія остаточно закрила ринок нерухомості для росіян
Страх війни і не тільки: чому поляки масово скуповують нерухомість в Іспанії
Економічна правда
© 2005-2025, Економічна правда
Реклама на сайті
Політика конфіденційності
Правила використання матеріалів УП
Принципи і правила роботи УП
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Економічну правду”.
Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”.
Матеріали з плашкою PROMOTED, НОВИНИ КОМПАНІЙ та ПОЗИЦІЯ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах. Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Cубєкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02163.
ТОВ “УП Медіа Плюс”
Адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 48, 50А
Телефон: +380 95 641 22 07
Source: Економічна Правда
Только членам профсоюза. Как одесские бизнесмены хотят застроить санаторий “Жовтень” в Конче-Заспе
Украинская правда
Все разделы
Поддержать УП
Новости компаний
Спецпроекты
Weekly charts
Земельный гид
Спецпроекты
Страховий гід
Виклики євроінтеграції
Власна справа
Від мрії до дії
Зелений перехід
Захист країни
Кошти в безпеці
Відбудова України
Ідеї, які змінюють міста
Бизнес-интервью
Конец эпохи офшоров
Просто о налогах
Инновации в действии
Проекты “Украинская правда”
Украинская правда
Экономическая правда
Европейская правда
Историческая правда
Спецпроекты
Weekly charts
Земельный гид
Только членам профсоюза. Как одесские бизнесмены хотят застроить санаторий “Жовтень” в Конче-Заспе
Александр Колесниченко
29 апреля, 08:00
Колаж: Андрій Калістратенко
Ссылка скопирована
Бизнесмены Борис Кауфман и Александр Грановский хотят застроить территорию санатория “Жовтень” в Конче-Заспе под Киевом. Кто им помогает?
Киевлянка Ирина в 1991 году получила путевку в санаторий “Жовтень” в Конча-Заспе. Он специализировался, в частности, на медицинском сопровождении беременных женщин. “Там были все условия для отдыха: чистый воздух, теплая река, уход врачей”, – рассказывает она.
Беременные, люди с болезнями сердца и сосудов, ветераны российско-украинской войны восстанавливались в профсоюзном санатории до 2019 года. Шесть лет назад он закрылся из-за конфликта в руководстве, финансовых проблем и юридических споров.
В 2020 году суд арестовал санаторий, когда выяснилось, что в начале 1990-х Федерация профессиональных союзов незаконно присвоила “Жовтень” и еще 101 объект госимущества. В 2022 году ГБР сообщило о возвращении объекта в госсобственность. Санаторий передали в управление Агентству по розыску и менеджменту активов.
Действия государства противоречили планам частного бизнеса, который положил глаз на территорию заведения и с 2010 года реализовывал сценарий захвата ценного актива в сговоре с руководством профсоюзов. Часть земельного участка и недвижимости “Жовтня” перешли в собственность компании, следы которой ведут к бизнесмену Борису Кауфману.
Предприниматель может получить оставшуюся землю в пользование и готовится получить разрешение в Киевском городском совете на застройку территории санатория.
Жест доброй воли
Санаторий “Жовтень” расположен на 27-м километре Столичного шоссе, на административной границе Киева и Киевской области. До 2010 года комплекс занимал 23 га посреди заповедного дубового леса на берегу залива Днепра. Пятнадцать лет назад заведение, которое с начала 1990-х годов принадлежало ЧАО “Укрпрофздравница” (владельцем 93% акций является Федерация профсоюзов), начало терять земельные участки.
Сначала “Укрпрофздравница” по собственной инициативе отдала 4,4 га на берегу залива Козинскому поселковому совету. Депутаты сельсовета часть полученной земли передали Украинской православной церкви московского патриархата, а другую часть поделили на мелкие участки и продали 22 физическим лицам.
Еще на почти 8 га между лесом и главным корпусом санатория претендует компания “Девелопмент солюшн”. Соответствующий проект решения подготовили в Киевской городской госадминистрации, однако за документ еще не голосовали. Целевое назначение участка – для строительства и обслуживания объектов рекреационного назначения.
Основание для получения земли – право собственности на 12 зданий на этом участке. Речь идет о небольших сооружениях: котельной, сарае, складе, теплице и гараже. “Девелопмент солюшн” купила их у другой компании – “УБК “Каштан”.
Одесская “УБК “Каштан” стала владелицей недвижимости, когда руководство санатория решило продать часть имущества для погашения накопленных долгов. В 2018 году Федерация профсоюзов узаконила разделение целостного имущественного комплекса и выделила 12 объектов общей площадью 5,3 тыс. кв. м, оценив их 16 млн грн.
“УБК “Каштан” пообещала погасить долг и профинансировать строительство четырех мини-котельных, прачечной, склада и гаражей. Работы не начались, а недвижимость получила новых “добросовестных приобретателей”, что впоследствии закрепили решением суда.
Участок, где расположен главный корпус санатория, находится в пользовании “Укрпрофздравницы”, а все самые большие участки – в коммунальной собственности Киева.
Интерес Кауфмана
Компанию “УБК “Каштан”, которая первая получила в собственность 12 зданий санаторного комплекса, основал бизнесмен Александр Грановский. Согласно реестрам, фирма имеет тот же номер телефона, что и компания “Укр мет плюс”. Последняя, по данным системы Youcontrol, принадлежит к группе компаний Бориса Кауфмана.
Кауфман – одесский предприниматель, наиболее известный как владелец бывшего табачного дистрибьютора-монополиста “Тедис Украина”. Издание “Forbes Украина” оценивает его состояние в 220 млн долл. Нынешний владелец 12 зданий – “Девелопмент солюшн” – принадлежит кипрской компании “Мекуда лимитед”, конечной бенефициарной владелицей которой является Кристина Софоклеус. Ее отец Андреас Софоклеус вместе с Кауфманом и Грановским были совладельцами Финбанка.
Софоклеус – экс-президент кипрского футбольного клуба “АЕЛ”. Он является номинальным владельцем олигархических активов и юридически сопровождает бизнесменов и политиков, в частности Виктора Медведчука, Вадима Новинского и Николая Злочевского.
Читайте также:
Руководитель бизнеса Новинского: “Андрей Ермак, я вас прошу, будьте умным человеком”
Офис юридической компании “Софоклеус и партнеры консалтинг” расположен в здании инвестиционной компании Dragon Capital Томаша Фиалы, которая владеет “Украинской правдой”. В Dragon Capital ЭП сообщили, что помещение, в котором расположен офис Софоклеуса, находится в частной собственности и не принадлежит Dragon, а сама инвесткомпания не имеет с юристами Софоклеуса никаких контактов.
В октябре 2024 года Владимир Зеленский ввел против Андреаса и Кристины Софоклеусов санкции на десять лет. Уполномоченный по вопросам санкционной политики Владислав Власюк объяснял, что они помогали обходить санкции бизнесменам.
К слову, “Девелопмент солюшн” до 2024 года была зарегистрирована в Киеве на улице Шота Руставели, 39/41 – в офисном центре “Укрпрофздравницы”. Эти помещения ей сдавал в субаренду табачный гигант Кауфмана – “Тедис Украина”.
Кауфмана и Грановского (новое имя – Алекс Борухович) обвиняют в незаконном завладении имуществом Одесского международного аэропорта стоимостью 118 млн грн и присвоении более 2,5 млрд грн доходов от его деятельности в течение 2012-2022 годов. В феврале 2025 года они заключили соглашение со следствием.
Самая дешевая недвижимость Киева
Параллельно продолжалась сюжетная линия с другим участком, на котором расположен главный корпус санатория. В 2019 году, когда у “Жовтня” начались финансовые и корпоративные проблемы, “Укрпрофздравница” реорганизовала дочернее предприятие (ДП) “Клинический санаторий “Жовтень” в ООО “Клинический санаторий “Жовтень”, куда привлекла частного инвестора с долей 49%.
Бывший начальник юридического управления АРМА Андрей Потемкин считает, что новый совладелец “Жовтня” – ООО “Бенефит оффер” – подконтролен Кауфману или по крайней мере действует в его интересах.
Главный корпус санатория общей площадью 22,7 тыс. кв. м остался в собственности “Укрпрофздравницы”, а движимое имущество – технику, мебель и кухонную посуду – передали на баланс ООО “Клинический санаторий “Жовтень”.
Читайте также:
Многострадальный “Октябрь”
В 2022 году суд передал в управление АРМА 102 объекта “Укрпрофздравницы”, в частности “Жовтень”. Агентство наняло независимого оценщика (ООО “Торгово-экспертная палата Украины”), который оценил актив в 60,7 млн грн. В АРМА сообщили, что объявят отбор управляющего в “Прозоро.Продажах”. Победитель должен был перезапустить работу санатория, что приносило бы доход ему и государству.
Однако конкурс не состоялся – АРМА ограничилось “предварительными консультациями”. Потемкин считает, что действия вокруг “Жовтня” выглядят как фикция и на самом деле агентство не заинтересовано в прозрачной передаче актива в управление.
Дело в том, что потенциальный управляющий получит в пользование только недвижимое имущество, “голые стены”, ведь прокуроры не ходатайствовали об аресте и передаче в АРМА имущества ООО “Клинический санаторий “Жовтень”, которому принадлежит движимое имущество.
“Придет управляющий, ему скажут: телевизоры, кондиционеры, посуда, мебель, ковры, обои, мусоровоз и лодки тебе не принадлежат. Управляющему придется купить инвентарь на 10-20 миллионов гривен”, – говорит Потемкин.
Основное здание санатория “Жовтень” Основное здание санатория “Жовтень”
zruchno.travel
В 2022 году “ДТЭК Киевские электросети” и “Киевгазтрейд” инициировали процедуру банкротства ООО “Клинический санаторий “Жовтень” из-за долга 5 млн грн. Соответственно, движимое имущество на его балансе могут отдать кредиторам на погашение долга.
Ликвидация общества – наиболее вероятный сценарий, говорит арбитражный управляющий “Жовтня” Игорь Мучинский. Ему не удалось установить контакт с фирмой “Бенефит оффер”, которая вместе с “Укрпрофздравницей” владеет ООО “Клинический санаторий “Жовтень”. “Корреспонденция возвращается”, – говорит Мучинский.
Арбитражный управляющий рассказал, что в главном корпусе демонтировали интерьер, окна и двери, остались голые железобетонные конструкции. По его информации, желающих брать в управление то, что осталось от санатория, нет.
Кроме того, если “Девелопмент солюшн” получит от Киевсовета в аренду соседние 7,9 га земли вплотную к главному корпусу, то потенциальный управляющий потеряет доступ к тепловым, водопроводным, электрическим, канализационным сетям и дороге.
“Укрпрофздравница” за все годы существования санатория не инициировала и не подготовила ни одного документа относительно права землепользования санатория”, – добавляет Мучинский. С представителями фирмы “Девелопмент солюшн” арбитражному управляющему также не удалось ни разу пообщаться.
Читайте также:
Бесплатная приватизация на миллиарды: отойдет ли государству профсоюзное наследие
В ответе на запрос ЭП в АРМА не объяснили, ходатайствовали ли об аресте движимого имущества ООО, как собираются противодействовать потере движимого имущества в рамках процедуры банкротства и что именно собираются передавать в управление.
“Все указывает на то, что это просто заказная история, при которой санаторий искусственно довели до банкротства, “Укрпрофздравница” молчит и не вмешивается, АРМА имитирует управление в интересах третьих лиц”, – считает Потемкин.
Стоимость недвижимости санатория 60,7 млн грн, которую утвердило АРМА, он называет “липовой”. “Получаются 64 доллара за квадратный метр. Оценка недвижимости никогда не происходит без привязки к земле, на которой она расположена. На территории Киева даже разваленный сарай не может стоить дешевле 100 долларов за “квадрат”, а это элитная Конча-Заспа и территория с инфраструктурой”, – объясняет юрист.
В АРМА не объяснили, как согласовали оценку имущества. Только отметили, что это делает лицензированный субъект оценочной деятельности, определенный на конкурсной основе. К слову: в 2015-2019 годах глава агентства Елена Дума была членом или возглавляла по меньшей мере три профсоюзные организации.
Избирательность АРМА
Почему АРМА не заходит в дело о банкротстве “Жовтня”, если на балансе ООО есть имущество санатория? По закону, АРМА не является стороной уголовного производства. “Изъял вещественное доказательство и несет ответственность за его сохранность Офис генпрокурора. АРМА не отвечает за дальнейшую судьбу имущества”, – говорит Потемкин.
Он обвиняет главу АРМА в избирательности, когда речь идет об отмене решений судов по аресту имущества. Она делала публичные призывы к прокурорам об аресте газсбытов Дмитрия Фирташа, Полтавского турбомеханического завода и средств казино Pin-Up, хотя это не входит в ее обязанности, а по “Жовтня” таких призывов не было.
Читайте также:
Нашли 100 миллиардов долларов. Знакомьтесь. АРМА
Прокуроры инициировали повторные аресты 12 зданий “Девелопмент солюшн” на соседнем участке. С декабря 2020 года до конца 2024 года Офис генпрокурора в суде четыре раза арестовывал здания и дважды передавал их в управление АРМА.
“Девелопмент солюшн”, в свою очередь, четыре раза успешно добивалась отмены арестов и остановки управления АРМА этим имуществом. Сейчас эти 5,3 тыс. кв. м не арестованы и принадлежат компании, связанной с Кауфманом.
Глава парламентского комитета по вопросам антикоррупционной политики Анастасия Радина говорит, что у АРМА был период по крайней мере с февраля 2023 года до ноября 2024 года, когда арест на недвижимость действовал и “Жовтень” можно было отдать в управление. В сентябре 2024 года агентство объявило конкурс и через четыре дня в условия внесли изменения. Впрочем, на “Прозоро.Продажах” лот так и не разместили.
Процесс по делу о 12 зданиях продолжается, убеждают в АРМА. 9 апреля ЭП направила агентству запрос, а уже 11 апреля Дума обратилась письмом к прокурору относительно повторного ареста недвижимого имущества компании Софоклеуса.
В Офисе генпрокурора ЭП сообщили, что Государственное бюро расследований продолжает дело об отчуждении ГП “Клинический санаторий “Жовтень” “Укрпрофздравницей” без согласования с Фондом государственного имущества в 1990-х годах.
“В Печерский районный суд Киева не раз направлялись ходатайства об аресте имущества санатория, 12 частей объекта недвижимого имущества имущественного комплекса, которые постановлениями этого же суда удовлетворялись, однако в дальнейшем отменялись. Рассмотрение ходатайства прокурора об аресте этого имущества продолжается”, – ответили прокуроры.
Продолжается и процесс расторжения договора с церковью и 22 физлицами по участкам на берегу реки. Эта недвижимость вернется Козинскому сельсовету, говорит Потемкин. Выставят ли депутаты землю на повторную продажу – вопрос риторический.
В парламенте есть предложение
По подсчетам Радиной, за почти два года работы в должности руководителя АРМА из 76 открытых конкурсов по поиску управляющих для арестованных активов состоялись 11. “Действующая система управления арестованным имуществом в АРМА недееспособна. Сейчас реальный частный бизнес не управляет арестованными активами”, – говорит она.
По данным Transparency International Ukraine, АРМА не ищет управляющих для арестованных активов в среднем по полтора года с момента вынесения решений судами, а действующий закон не устанавливает жестких сроков по их поиску.
“Достоверной информации о том, какие активы переданы в АРМА, нет. Реестр арестованных активов неполный, не понятно, ведется ли адекватный учет. Это становится питательной средой для схем. Можно придержать актив в пользу владельца или заинтересованной стороны и за это ничего не будет. Владелец может зарабатывать на активе, несмотря на арест и передачу в АРМА. Куда идет прибыль от арестованных “Моршинской” или ТЦ Gulliver в центре Киева? Точно не государству”, – добавляет Радина.
Она предлагает провести независимый аудит АРМА, установить сроки передачи активов в управление и предложить бизнесу лучшие условия управления ими.
недвижимость
Генпрокуратура
Материалы по теме
Как вывести недвижимость из налоговой тени
17 апреля, 08:00
Рынок земли под застройку: что происходит с ценами и чего ожидать дальше
15 апреля, 08:00
Как война изменила строительный рынок Украины
14 апреля, 12:30
Только членам профсоюза. Как одесские бизнесмены хотят застроить санаторий “Жовтень” в Конче-Заспе
Александр Колесниченко,
29 апреля, 08:00
Магазины “Эпицентра” возобновили работу после масштабной хакерской атаки
Артур Крыжный,
28 апреля, 20:59
“Укрзализныця” впервые доставила нефтепродукты по маршруту Литва – Польша – Украина
Алена Кириченко,
28 апреля, 19:00
Поезд Харьков – Ворохта стал флагманским: что это значит
Алена Кириченко,
28 апреля, 17:30
“Укрпочта” в прошлом году увеличила доход более чем на 12%
Алена Кириченко,
28 апреля, 17:05
На Харьковщине вражеские дроны уничтожили крупное агропредприятие
Виктор Волокита,
28 апреля, 16:40
недвижимость
Как вывести недвижимость из налоговой тени
Рынок земли под застройку: что происходит с ценами и чего ожидать дальше
Как война изменила строительный рынок Украины
Финляндия окончательно закрыла рынок недвижимости для россиян
Страх войны и не только: почему поляки массово скупают недвижимость в Испании
Экономическая правда
© 2005-2025, Экономическая правда
Реклама на сайте
Политика конфиденциальности
Правила использования материалов УП
Принципы и правила работы УП
Использование материалов сайта только при условии ссылки (для интернет-изданий – гиперссылки) на “Экономическую правду”.
Все материалы, которые размещены на этом сайте со ссылкой на агентство “Интерфакс-Украина”, не подлежат дальнейшему воспроизведению и/или распространению в любой форме, иначе как с письменного разрешения агентства “Интерфакс-Украина”.
Материалы с плашкой PROMOTED, НОВОСТИ КОМПАНИЙ и ПОЗИЦИЯ являются рекламными и публикуются на правах рекламы. Редакция может не разделять взгляды, которые в них продвигаются. Материалы с плашкой СПЕЦПРОЕКТ и ЗА ПОДДЕРЖКУ также являются рекламными, однако редакция участвует в подготовке этого контента и разделяет мнения, высказанные в этих материалах. Редакция не несет ответственности за факты и оценочные суждения, обнародованные в рекламных материалах. Согласно украинскому законодательству ответственность за содержание рекламы несет рекламодатель.
Субъект в сфере онлайн-медиа; идентификатор медиа – R40-02163.
Source: Украинская правда