Умер “самый бедный президент в мире” Хосе Мухика
Бывший президент Уругвая Хосе Мухика скончался в возрасте 89 лет. Причиной смерти уругвайского лидера стал рак, с которым политик боролся несколько последних лет своей жизни. В январе 2025 года Хосе Мухика дал последнее интервью уругвайскому еженедельнику Busqueda, в котором объявил, что отказывается от лечения рака и попросил медиков не заставлять его “страдать как в аду”. О смерти Мухики 13 мая объявил нынешний руководитель Уругвая Яманду Орси. “С глубокой грустью сообщаем вам, что наш товарищ Пепе Мухика умер. Спасибо вам за все, что вы нам дали, и за вашу глубокую любовь к нации”, – написал Орси. Хосе Мухика был президентом Уругвая с 2010 по 2015 год. За это время он ввел ряд смелых и прогрессивных реформ, в частности, легализовал аборты на ранних сроках, однополые браки, а также поддерживал легализацию продаж марихуаны. После вступления в должность он отказался переехать в президентскую резиденцию и остался в своем простом загородном доме за пределами Монтевидео. Хосе Мухика на работу ездил на старом Volkswagen Beetle и отдавал 90% своей зарплаты на благотворительность, поэтому его доход был близок к заработкам рядового уругвайца. За это его прозвали “беднейшим президентом мира”. Мухика критиковал “культуру потребительства” и левые режимы Латинской Америки. В интервью 2025 года он назвал российского диктатора Путина “сукиным сыном” в контексте событий в Украине. Ранее портал “Комментарии” сообщал о смерти последнего президента СССР. Также “Комментарии” писали о смерти бывшего президента США, поддерживавшего Украину.
Source: Комментарии Украина
Онлайн-игры в 2025: когда украинцы чаще всего погружаются в геймплей
В 2025 году цифровые игры остаются одним из популярнейших способов провести свободное время среди украинских пользователей. Данные платформ показывают четкие пики активности: наиболее напряженные часы с 20:00 до 01:00, а самые активные дни – пятница и суббота. Именно в эти периоды пользователи чаще возвращаются в любимые форматы, ища эмоциональную разгрузку после рабочей недели.
Напротив, в понедельник и в утренние часы активность заметно снижается – это согласуется с классическим рабочим графиком. В общей сложности средняя продолжительность одной игровой сессии составляет около 30 минут.
Смартфоны удерживают лидерство как основной инструмент для доступа к играм – более 65% всех сессий проходят именно с мобильных устройств. Около четверти пользователей выбирают компьютеры, остальные планшеты. Это подчеркивает актуальность мобильности в повседневной жизни.
Среди самых популярных форматов остаются слоты с динамическим геймплеем и визуальными эффектами, а также live-игры, благодаря взаимодействию в реальном времени создающие эффект присутствия. Пользователи активно участвуют в турнирах и акциях, предпочитая игры с соревновательными элементами.
По словам директора Casino.ua Александра Бабенко:
«Игроки все чаще интегрируют игру в собственное расписание. Для многих это способ кратковременной перезагрузки после дня или перерыва между делами. Мы видим, как меняется не только частота входов, но и сами сценарии взаимодействия с платформой».
В то же время большое внимание уделяется ответственному подходу к игре. Большинство онлайн-платформ уже внедрили функции самоконтроля, включая таймеры сессий, установку лимитов и напоминания о продолжительности игры. Кроме того, предоставляется доступ к специализированным службам поддержки, позволяющим сохранять баланс и избегать чрезмерного захвата.
В целом, аналитика 2025 года подтверждает: гейминг в онлайн-среде не только сохраняет популярность, но и эволюционирует адаптируясь к новому стилю жизни, изменению цифровых привычек и запросу на ответственное отношение со стороны пользователей.
ЧАСТЬ В АЗАРТНЫХ ИГРАХ МОЖЕТ ВЫЗЫВАТЬ ИГРОВУЮ ЗАВИСИМОСТЬ. ПРИНИМАЙТЕСЬ ПРАВИЛ (ПРИНЦИПОВ) ОТВЕТСТВЕННОЙ ИГРЫ.
Лицензия на осуществление деятельности по организации и проведению азартных игр казино в сети Интернет от 19.10.2023 года выдана на основании решения Комиссии по регулированию азартных игр и лотерей №307 от 13.10.2023 года.
Source: Виталий Петровский
Вибори на тлі антиукраїнських заяв: чому новий президент Польщі вже не буде другом України
Президент Польщі Анджей Дуда – один із найбільш проукраїнських політиків сусідньої країни.
Втім, його друга президентська каденція добігає кінця. 18 травня відбудеться перший тур президентських виборів. А не пізніше початку червня, після другого туру, Польща дізнається ім’я нового глави держави. З дуже високою імовірністю, цю посаду обійме Рафал Тшасковський, мер Варшави та безумовний фаворит нинішніх перегонів.
Для України його перемога – це позитивний сценарій, зважаючи на те, що основні суперники – Навроцький та Менцен – є виразно антиукраїнськими у риториці та діях.
Але чи стане Тшасковський “проукраїнським” президентом?
Останні його заяви свідчать, що відповідь – однозначно “ні”. Вже можна з певністю прогнозувати, що період, коли президент Польщі є лобістом і “адвокатом” України, – як це найчастіше було з Анджеєм Дудою та його попередниками – добігає завершення.
Ілюстрацією цього стала вкрай недружня до України заява Рафала Тшасковського на дебатах 12 травня. За його словами, роль України – бути “буферною зоною” між Польщею та Росією. І проблемою є не лише позиція Тшасковського. Зрештою, донедавна він робив протилежні заяви щодо України. Але то було, коли він боровся за посаду у більш ліберальній Варшаві. А загальнонаціональна польська політика ставить зовсім інші вимоги.
Зрештою, для України ситуація може скластися ще гірше.
На нинішніх виборах щонайменше чотирьох учасників можна віднести до критиків України або навіть до відверто антиукраїнських політиків. Один з них гарантовано виходить до другого туру та має шанс поборотися з Тшасковським за президентську посаду.
Які наслідки матимуть ці вибори як для самої Польщі, так і для її відносин з Україною? Наскільки високою є ймовірність перемоги антиукраїнського політика? І чому серед фаворитів перегонів немає нікого, кого можна без вагань назвати щирим другом України?
“ЄвроПравда” відповідає на ключові питання про вибори у вкрай важливій для нас країні.
В очікуванні реваншу
Менш ніж два роки тому в Польщі відбулася зміна влади. Правоконсервативна партія “Право і справедливість” (“ПіС”), яка перебувала у владі з 2015 року, поступилася коаліції під керівництвом Дональда Туска.
Втім, ця перемога не була повною. За попередні вісім років при владі “ПіС” розставила своїх людей по всіх ключових для країни позиціях, що після переходу партії в опозицію дозволяло їй блокувати багато ініціатив уряду Туска.
Проте головною проблемою для нової влади був президент Дуда. Адже він міг ветувати законодавчі ініціативи коаліції, а для подолання вето голосів не було. Так само Анджей Дуда блокував багато призначень, насамперед – заміну послів.
Тож для коаліції президентські вибори є завершенням процесу зміни влади.
Якщо новим президентом Польщі стане їхній висуванець – це дозволить активізувати процес позбавлення “ПіС” влади у країні.
Натомість для партії Ярослава Качинського президентські вибори є шансом на реванш. У “ПіС” сподівалися повторити успіх 2015 року, коли перемога на президентських виборах маловідомого юриста Анджея Дуди відкрила шлях і для перемоги на парламентських виборах.
Такий реванш стає особливо важливим, зважаючи на те, що наразі багатьом топполітикам із “ПіС” загрожує кримінальне переслідування. А дехто з опозиційних політиків вже отримали статус політичних біженців в Угорщині – Віктор Орбан відверто зайняв сторону в цьому протистоянні, надаючи їм притулок.
Місію стати “другим Дудою” партія (а точніше, її президент Ярослав Качинський) довірила Каролю Навроцькому, директору Інституту національної пам’яті.
Навроцький на виборах виступає як незалежний кандидат – у “ПіС” сподіваються, що таким чином йому не шкодитиме антирейтинг попередньої влади і, відповідно, йому буде простіше залучити голоси у вирішальному другому турі.
Сценарій реваншу сам по собі є небажаним для України, оскільки означає, що Польща надовго увійде у період політичної турбулентності. А на додачу в “ПіС” вирішили поставити на кандидата, який має критичніше ставлення до України, аніж сама партія.
Зокрема, на посаді голови Інституту нацпам’яті Навроцький запам’ятався кроками по боротьбі з “бандерівською ідеологією”. А як кандидат у президенти – виступив проти підтримки Польщею вступу України не лише в ЄС, але навіть і в НАТО.
Сильніше за Трампа
Кароль Навроцький відверто провалив старт своєї виборчої кампанії. Дійшло навіть до того, що його вихід у другий тур перестав бути очевидним – соціологічні опитування, проведені у березні, свідчили, що Навроцького майже наздогнав Славомір Менцен від ультраправої та відверто антиукраїнської партії “Конфедерація”.
Вихід Менцена у другий тур міг стати катастрофою для “ПіС” – адже “Конфедерація” зараз успішно працює з правим електоратом, а успіх на президентських виборах (навіть без перемоги на них) міг зробити її ключовою опозиційною силою.
Втім, тріумф Менцена був недовгим – невдовзі після старту офіційної виборчої кампанії його рейтинг почав падати. Не останнім чином – через неготовність ультраправого кандидата до дебатів.
Здавалося, Навроцький отримав свій шанс. Він не лише закріпився на другій позиції, а й почав скорочувати відрив від фаворита, висуванця “Громадянської платформи” Тшасковського.
Початок травня мав стати для Навроцького періодом електорального стрибка. Адже він отримав зовнішню підтримку, яка мала всі шанси стати вирішальною.
1 травня Навроцького прийняв у Білому домі Дональд Трамп.
Така підкреслена прихильність президента США могла забезпечити Навроцькому істотне збільшення голосів. Однак цього не сталося – ефект від зустрічі з Трампом був повністю знищений безпрецедентним скандалом, який викликало журналістське розслідування.
Варто зазначити, що скандали супроводжували Навроцького всю кампанію, проте не могли вплинути на його підтримку. Але цей виявився особливим.
Для початку журналісти з’ясували, що окрім вказаної у декларації квартири, Навроцький має ще одну.
Проте справді “вбивчим” стало інше розслідування – як виявилося, цю квартиру (до речі, дуже маленьку, лише 28 “квадратів”) Навроцький отримав у 2021 році за договором про піклування, однак попередній власник житла – 80-річний чоловік, чиє прізвище не називається, – нібито не отримав від політика обіцяної допомоги, натомість втратив квартиру та зараз живе у будинку соціального забезпечення.
“Після цього виборча кампанія для нас завершилася”, – так на умовах анонімності штабісти “ПіС” коментували ЗМІ перспективи свого кандидата з огляду на квартирний скандал.
Зауважимо: дані соціології поки не підтверджують аж настільки скептичні оцінки.
Останнє соціологічне опитування, проведене Rzeczpospolita, свідчить, що підтримка Навроцького не лише не знизилася, а й зросла до 25,2%. Натомість підтримка Тшасковського впала до мінімального за всю кампанію показника – лише 32,3% (причини цього пояснимо нижче).
Імовірно, частково згладити вплив скандалу допоміг “ефект Трампа”.
Але найголовніше – це те, що історія з квартирою, хоч і не вдарила по “ядерному електорату” Навроцького, тобто по тих, хто планує голосувати за нього у першому турі – але вбила його шанси на перемогу у вирішальному другому турі, де розрив між опонентами збільшився на тлі скандалу і обіцяє Навроцькому тверду поразку (53,9% у Тшасковського проти 38,4% у Навроцького).
Варто пояснити, чому так відбулося. Рятівною для рейтингу Навроцького у першому турі стала поляризація польського суспільства.
Виборці “ПіС”, які планують за нього голосувати, не довіряють “ліберальним” загальнонаціональним медіа, а натомість вірять партійним виданням, які продовжують переконувати, нібито скандал створено польськими спецслужбами на замовлення прем’єра Туска для дискредитації опозиційного кандидата.
Фаворит із негативним трендом
Але чи означають нинішні соціологічні дані, що перемога Рафала Тшасковського на президентських виборах гарантована?
Про впевненість говорити зарано. Попереду два тижні перед другим туром.
Спалах скандалів напередодні першого туру голосування дає підстави очікувати, що й вирішальний період буде гарячим та багатим на сенсації.
А головне – є тенденція поступового падіння рейтингу Тшасковського.
Ще восени минулого року його рейтинг перевищував 40%. Збереження такого показника і зараз давало би підстави для впевненості у перемозі у другому турі. Однак зараз, нагадаємо, його рейтинг впав до 32,3%.
Варто визнати, вибір Тшасковського як кандидата у президенти від самого початку був дещо ризикованим.
У Польщі ще не було президента-ліберала. Були президенти-консерватори, був президент – колишній комуніст (Александр Квасневський), проте навіть він демонстративно підтримував католицьку церкву та уникав питання захисту прав ЛГБТ-спільноти.
На цю точку спробував “натиснути” Кароль Навроцький – на одні з дебатів він приніс два прапорці: червоно-білий національний, який він поставив біля себе, та райдужний, який поставив на трибуні Тшасковського.
Втім, ставка опонентів на небезпеку президента-ліберала не спрацювала так, як вони сподівалися. Однак мер Варшави так і не зміг достукатися до виборців з маленьких містечок, залишившись для них чужим.
До того ж виборча кампанія показала інші слабкі місця фаворита.
Несподівано виявилося, що досвідчений політик не дуже добре тримається на дебатах – зокрема, відверто нервує.
Щоб зупинити падіння рейтингу, Рафал Тшасковський додав до своєї кампанії нові елементи.
В тому числі – скорегував ставлення до України та українців.
Зокрема, на початку року він виступив з ініціативою обмежити соціальні виплати для тих українців з дітьми, хто офіційно не працює.
А на дебатах 12 травня Тшасковський несподівано виступив із заявою про те, що Україна має стати буферною зоною між Польщею та Росією. “З часу, коли я працював в ЄС, в Європарламенті, я чітко заявляв, що Росія є загрозою, а Україна повинна бути буферною зоною”, – заявив він.
Уточнень та пояснень цієї скандальної заяви від мера Варшави наразі так не прозвучало.
Треба підкреслити: на відміну від того ж Навроцького або Менцена, фаворит президентських перегонів не є антиукраїнським політиком. Однак його нинішня позиція свідчить: не варто чекати від нього на президентській посаді завзятого лобіювання інтересів України, тією мірою, як це робити його попередники.
Як би не завершилися нинішні президентські вибори у Польщі, вони вже стали ілюстрацією того, що відносини Києва та Варшави зараз переживають відверто не найкращі часи.
Зокрема, окрім Навроцького та Менцена, участь у перегонах беруть два ще більш відверто антиукраїнських політики: одіозний євродепутат Гжегож Браун та відверто пропутінський Мацей Мацяк.
А елементом перегонів стала блокада КПП на кордоні з Україною. Нинішнє, на щастя – недовге, блокування пункту пропуску “Ягодин – Дорогуськ” є частиною виборчої кампанії Славоміра Менцена, який ще не полишив надії на проходження у другий тур.
Натомість абсолютно проукраїнську позицію на цих виборах демонструє лише один кандидат. Точніше – кандидатка: Магдалена Беят від лівих. Зокрема, вона єдина з учасників польських перегонів відвідала Київ на третю річницю повномасштабного вторгнення РФ. Але опитування свідчать, що у першому турі за неї планують голосувати менше 6%.
Причина цього – зміни у настроях польського суспільства.
Зокрема, відповідно до недавнього опитування, проведеного соціологічною лабораторією ARC Rynek i Opinia на замовлення Центру Мерошевського (Польща), протягом останнього року кількість поляків, які негативно ставляться до українців, зросла з 27% до 30%, а частка тих, хто ставиться добре – зменшилася з 25% до 23%. Детальніше про це можна почитати у статті “Курс на відчуження”.
Цей тренд вже кілька років активно використовує “Конфедерація”, віднедавна з цими настроями почали загравати і політики провідних партій країни.
Вказане опитування фіксує ще одну неприємну тенденцію: лідерами антиукраїнських настроїв є польська молодь, а відповідно, є підстави очікувати, що такі настрої лише зростатимуть.
Втім, існують і аргументи на користь того, що польським політика незабаром доведеться бути більш уважними до оцінок українців. Це пов’язувано з очікуванням масового здобуття польського громадянства українцями у найближчі роки – що зробить українську громаду фактором, здатним вплинути на результати наступних виборів (детальніше про це можна прочитати тут).
А наразі, поки українсько-польські відносини знаходяться “в ямі”, варто готуватися до нової реальності у взаємодії з Варшавою. Реальності, в якій Польща залишається нашим союзникам, проте у двосторонніх відносинах стає все менше безкорисливості і все більше раціональних розрахунків та втоми одне від одного.
Автор: Юрій Панченко,
редактор “Європейської правди”
Source: Європейська Правда
Довіра українців до Зеленського зросла до 74% у першій половині травня – КМС
Усі розділи
Підтримати УП
Спецпроєкти
Проекти “Української правди”
Українська правда
Економічна правда
Європейська правда
Історична правда
Допомога ЗСУ
Верховна Рада
Борис Джонсон
Зеленський
коронавірус
Курська область
повітряна тривога
Сектор Гази
Слуга народу
Спецпроєкти
Свій бізнес під контролем: що змінює NovaPay для сучасних ФОПів
Жінки у війську. Що змінилось за 3 роки
Момент істини для СОТ: чи переживе світова торгова система Дональда Трампа
Ветерани на шляху змін: освіта як ключ до нового життя
9 ідей для подарунка мамі: від ніжних дрібниць до коштовних символів любові
Довіра українців до Зеленського зросла до 74% у першій половині травня – КМС
Анастасія Проц — Середа, 14 травня 2025, 11:09
Ілюстративне фото: Getty Images
Рівень довіри серед українців до президента Володимира Зеленського зріс з 69% у першій половині березня до 74%. Не довіряють президентові 22%.
Джерело: опитування “Київського міжнародного інституту соціології” (КМІС) 2-12 травня
Деталі: Згідно з даними КМІС, у першій половині травня 74% респондентів висловили довіру до глави держави, тоді як 22% – не довіряють. Баланс довіри-недовіри становить +52%.
Динаміка довіри Президенту В. Зеленському протягом 2019-2025 років
“Наскільки Ви довіряєте чи не довіряєте Володимиру Зеленському?”
графік: КМІС
У порівнянні з березнем 2025 року, рівень довіри до президента зріс на 5 відсоткових пунктів (з 69% до 74%), тоді як рівень недовіри знизився з 28% до 22%. Відповідно, баланс покращився з +41% до +52%.
Соціологи зазначають, що в усіх регіонах України більшість населення висловлює довіру до президента, причому, за даними опитування, різниця в показниках не є суттєвою.
Довіра до Президента В. Зеленського в регіональному вимірі
Дослівно соціологи: “У всіх регіонах України більшість населення довіряють Президенту і показники довіри досить близькі. На тлі інших дещо вирізняється тільки Схід, де рівень довіри трохи нижчий. Проте навіть у цьому регіоні 60% довіряють президенту (в інших регіонах – 75-77%), не довіряють – 33% (в інших регіонах – 20-22%)”.
Довідково: Опитування громадської думки “Омнібус”, проводилось 2-12 травня, до якого за власною ініціативою додав запитання про довіру Зеленському. Методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах України (підконтрольних уряду) було опитано 1010 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася урядом.
До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% – для показників, близьких до 10%, 1,8% – для показників, близьких до 5%.
За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення.
опитуванняЗеленський
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Головне сьогодні
Після скандалу з домаганнями Білоус звільнився з Молодого театру
Президент Бразилії, який прямує до Москви, пообіцяв підштовхнути Путіна до переговорів у Стамбулі
ЄС збирається запровадити підвищені мита на імпорт з України– FT
У Києві невідомий влаштував стрілянину у готелі, його затримали
Росіяни відправляють погано навчених новобранців у піхотні штурми – ISW
Польські перевізники розблокували рух на пункті пропуску “Дорогуськ”
Усі новини…
Понад 70% українців проти виборів під час перемир′я – опитування
Орбан звинуватив спецслужби України в намаганні “очорнити” Угорщину
Опитування: Зеленському довіряють майже 60% українців
Останні новини
інфографікаДовіра українців до Зеленського зросла до 74% у першій половині травня – КМС
інфографікаПонад 70% українців проти виборів під час перемир′я – опитування
Україна на 10% скоротила експорт залізної руди
формула-1Європейське турне розпочинається: розклад Гран-прі Емілії-Романьї
Після скандалу з домаганнями Білоус звільнився з Молодого театру
Ядерна угода навпаки: Іран пропонує союз зі США та ворогами замість “роззброєння”
США і Саудівська Аравія оголосили про угоду на 142 мільярди доларів
Президент Бразилії, який прямує до Москви, пообіцяв підштовхнути Путіна до переговорів у Стамбулі
У Британії звільнили чоловіка, який 38 років відсидів за вбивство і зґвалтування, хоч їх не скоював
Джерело: посли ЄС схвалили 17-й пакет санкцій проти РосіїУсі новини…
“Українська правда” в соцмережах:
Реклама на сайті
Політика конфіденційності
Правила використання матеріалів УП
Політика ШІ
Принципи і правила роботи УП
Як писати для УП
©2000-2025, Українська правда. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Українську правду” не нижче третього абзацу.
Будь-яке копіювання, публікація, передрук чи наступне поширення інформації, що містить посилання на “Інтерфакс-Україна”, суворо забороняється.
Матеріали з плашкою PROMOTED є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.
Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.
Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Cуб”єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02280.
ТОВ “УП Медіа Плюс”. Усі права захищені.
Адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 48, 50А
Телефон: +380 95 641 22 07
Засновник проекту: Георгій Гонгадзе
Головний редактор: Севгіль Мусаєва
Редактор-засновник: Олена Притула
E-mail редакції: editor@pravda.ua
Ми використовуємо cookies
Source: Анастасія Проц
Женщина сделала ДНК-тест и узнала шокирующую правду о своем муже
Семейная пара из Великобритании решила пройти ДНК-тест, чтобы лучше узнать свое происхождение. Однако результаты теста оказались настолько шокирующими, что это изменило их жизнь навсегда. ДНК-тест обнаружил, что они на самом деле были сводными братом и сестрой. Мать двоих детей из Британии поделилась своей историей на Reddit, где рассказала, что сделала ДНК-тест для исследования семейного происхождения. Пара ожидала увидеть интересные совпадения и узнать новые факты о прошлых предках, однако результат показал, что они оба имели одного биологического отца. Женщина знала, что была зачата от донора спермы, но не представляла, что ее муж, с которым она замужем уже много лет и с которым воспитывает двоих детей также ребенок донора. Кроме того, сам мужчина этого тоже не знал. “Мы получили результаты, и… я подошла своему мужу. Мы оказались сведены брат и сестра. Сначала я подумала, что это какая-то ошибка, или, возможно, я что-то неправильно поняла. Но нет, после расследования мы поняли, что его отец тоже был донором, и никто ему об этом не сказал”, – рассказывает британка. Из-за новой информации пара обратилась к генетическому консультанту, чтобы получить подробное объяснение и помощь, ведь они воспитывают двух общих детей. По словам женщины, ее жизнь “перевернулась с ног на голову”. “Я не могу описать свои чувства. Это не просто удивление или растерянность. Это что-то глубже. Мы продолжаем любить друг друга, но наш брак приобрел совсем другой смысл. Я даже не знаю, как объяснить свои чувства. Это просто… шокирует. Я, конечно, его люблю, но это так сильно все меняет”, – описала свои эмоции женщина. Популярность ДНК-тестов по происхождению растет во всем мире. Только в Великобритании ими воспользовались более 4,7 миллиона человек. Люди стремятся узнать больше о своем этническом прошлом, обрести далеких родственников или даже установить биологических родителей. Но эти тесты иногда открывают то, чего никто не ожидал. Ранее портал “Комментарии” сообщал, что ДНК-тест раскрыл страшную семейную тайну. Теперь бабушке грозит пожизненное заключение. Также “Комментарии” писали, что благодаря тесту на ДНК удалось найти девушку, пропавшую 25 лет назад.
Source: Комментарии Украина