Ключовий розділ переговорів з ЄС: які реформи має впровадити Україна
На початку року Єврокомісія передала Європейській раді скринінговий звіт стосовно кластера “Основи” (Fundamentals), який відкривається першим у переговорах про вступ України в ЄС.
У цьому звіті аналізується, наскільки чинне законодавство України у сфері фундаментальних питань відповідає праву Євросоюзу.
Коли Європейська рада одноголосно надасть позитивну оцінку виконання бенчмарків (мінімальних показників) за кластером, буде організовано Міжурядову конференцію, на якій Україна та ЄС офіційно відкриють “Основи” на переговорах.
Відповідно до переговорної рамки України, такими бенчмарками є розробка дорожніх карт з верховенства права (розділи 23 і 24) та реформи державного управління. Крім того, Україна має також прийняти дорожню карту з функціонування демократичних інституцій. Утім, допускається встановлення додаткових мінімальних показників (п. 38 переговорної рамки) – цим, зокрема, користується Угорщина, висуваючи умову щодо розробки плану захисту національних меншин.
Разом із тим, відкриття кластера “Основи” – це не кінцева мета, а лише початок довгого шляху.
Адже цей кластер є одним з найбільш важливих та об’ємних. До того ж він закривається останнім у переговорах, і для його розділів 23 і 24 встановлюватимуться проміжні бенчмарки (а не лише бенчмарки для закриття, як у випадку інших розділів).
З огляду на це важливо розуміти, які саме задачі стоять перед Україною за цим кластером, першочергово – за розділами щодо функціонування демократичних інституцій, реформи державного управління та верховенства права (розділи 23-24).
Допомогти в цьому може як сам скринінговий звіт, так і оцінки Єврокомісії зі Звіту про розширення 2024 (Enlargement Package Report).
Раніше EasyBusiness вже робив огляд Звіту про розширення. Після цього ми взяли участь у переговорних групах, що долучалися до підготовки скринінгових сесій, та мали консультації з європейськими партнерами щодо змісту скринінгового звіту за першим кластером.
На тлі очікувань щодо відкриття переговорів за першим кластером уже в найближчі місяці ми продовжуємо аналізувати цей напрям.
Про те, як проходив скринінг за сферою фундаментальних реформ, а також про успіхи та виклики для України за чотирма ключовими розділами “Основ” – читайте у нашому огляді.
Як відбувалися підготовка та проведення скринінгу?
Процес скринінгу проходить у два етапи:
Роз’яснювальні сесії (Explanatory sessions), під час яких Єврокомісія роз”яснює особливість функціонування права ЄС за кожним переговорним розділом. Наразі цей етап вже завершено;Двосторонні зустрічі (Bilateral meetings), на яких Україна презентує своє бачення імплементації актів права ЄС за кожним розділом.
Перед двосторонніми зустрічами Україна отримувала від Єврокомісії опитувальники з питаннями про стан імплементації реформ і актів права ЄС. Українська сторона готувала письмові відповіді та презентацію, яку надсилала до зустрічі. Паралельно проводились імітаційні сесії за участю громадськості та міжнародних експертів для вдосконалення презентацій.
Скринінгові зустрічі проходили у форматі презентацій, після яких Єврокомісія ставила уточнювальні питання про готовність та можливості фінансування реформ.
Оцінки цих зустрічей були різними – наприклад, перша зустріч щодо розділу 5 “Публічні закупівлі” була оцінена доволі стримано. Однак Україна швидко відреагувала, покращивши підготовку через тренувальні сесії з міжнародними експертами в рамках ініціативи EuroHub.
У грудні 2023 року завершились усі скринінгові зустрічі щодо кластера 1.
Презентації з розділів 23 і 24 отримали високу оцінку завдяки ретельній підготовці, тоді як інші розділи здебільшого отримали схвальну оцінку без надмірного акценту на деталях.
Висновки скринінгового звіту фактично деталізуватимуть рекомендації у межах Звіту про розширення за 2024 року.
Виходячи зі змісту Звіту, стан справ за чотирма ключовими розділами кластера “Основи” можна оцінити наступним чином.
Функціонування інституцій: тест на стійкість
Єврокомісія визнає, що, попри умови війни, Україна продовжує функціонувати в межах демократичної системи, зберігаючи пропорційність обмежень основоположних прав. Однак занепокоєння викликають випадки тиску на громадянське суспільство та обмеження пересування опозиційних депутатів. Що частково було виправлено вже на початку року.
Збереження довіри до демократичних процесів значною мірою залежить від підготовки до повоєнного виборчого процесу. Важливими кроками в цьому напрямку є робота над оновленням Виборчого кодексу та реформа законодавства про партії (відновлення подання фінансової звітності до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), запуск оновленого реєстру POLITDATA).
Утім, попереду ще багато роботи. Необхідно забезпечити більшу таємницю голосування, дотримуватися стандартів інклюзивних виборів та посилити відповідальність за порушення у фінансуванні партій. Водночас варто вдосконалити законодавство щодо фінансування політичних кампаній і реклами, щоб гарантувати їхню прозорість.
Робота ВРУ загалом оцінюється позитивно, попри обмежену прозорість парламентської діяльності, проблеми з оцінкою законопроєктів ex ante та ex post (до та після ухвалення) та брак Кодексу поведінки народних депутатів.
Важливим кроком стало відновлення наприкінці 2023 року обов’язкового е-декларування для депутатів.
Децентралізація залишається однією з найбільш успішних реформ, проте Єврокомісія наголошує на важливості забезпечення її політичної та фінансової стабільності.
Громади мають покращити роботу зі збору місцевих податків, а державі слід забезпечити прозорий розподіл фінансування на місцеві потреби в межах Ukraine Facility.
Попри війну, громадянське суспільство в Україні зберігає активність, а волонтерський рух отримує державну підтримку.
Водночас труднощі для організацій громадянського суспільства створюють бюрократичні процедури та брак механізму інституційної підтримки.
Держуправління: як зробити систему ефективнішою?
Значення реформи державного управління (РДУ) важко переоцінити: вона є наскрізною, адже реалізація євроінтеграційних заходів за будь-яким з переговорних розділів неможлива без посилення інституційної спроможності на державному та місцевому рівнях.
Серед основних успіхів України – запровадження середньострокового бюджетного планування, ухвалення низки стратегічних документів (як-от Національна стратегія доходів та Єдиний портфель інвестпроєктів), поступове впровадження закону “Про адміністративну процедуру”, розширення інституційної бази для надання держпослуг.
Водночас Єврокомісія відзначає ряд системних проблем, як-от недостатня фінансова стійкість РДУ, слабке формування політик на основі даних та брак їхнього системного моніторингу, низька законодавча ініціатива уряду, слабке управління кадрами на держслужбі тощо.
Хоча ЄК позитивно оцінює наявність Стратегії реформування держуправління, покликаної розв’язати ці проблеми, наголошується на важливості забезпечення стійкості її реалізації.
Окрім того, Україні ще належить покращити механізми публічної підзвітності через посилення парламентського нагляду та вдосконалення контролю Рахункової палати; запустити Агентство з управління держборгом; забезпечити відповідність місцевих інвестицій принципам децентралізації; реформувати організаційну структуру міністерств та систему оплати праці держслужбовців; створити новий суд на заміну ОАСК; ухвалити законопроєкт про адмінзбір тощо.
Судова реформа: процедури, інституції, корупційні ризики
У питаннях реформи судової системи України Єврокомісія звертає особливу увагу на Конституційний суд – для підвищення прозорості його роботи рекомендується ухвалити законопроєкт про конституційну процедуру та кодекс етики для суддів КСУ.
Інша суттєва проблема – низьке фінансування судової системи, що покриває лише 57% потреб та сприяє нестачі суддів і відтоку працівників апарату судів.
Актуальним залишається питання заповнення вакансій у двох органах суддівського врядування (Вищій кваліфікаційній комісії суддів та Вищій раді правосуддя; причому в останньому не заповнено вакансії за квотою З”їзду адвокатів України, який не проводився з 2019 року), а також реформування або ліквідації третього органу – Ради суддів – через її обмежені повноваження.
Серед інших важливих питань – ухвалення нової середньострокової стратегії реформування правосуддя, реформа юридичної освіти та підготовки суддів, спрощення процедури тимчасового переведення суддів до іншого суду, покращення узгодженості судової практики, оновлення ІТ-інструментів (ЄСІТС).
Частково ці завдання покриватимуться дорожньою картою у сфері верховенства права.
Що стосується прокуратури, певним успіхом стало затвердження плану заходів щодо реформування органів правопорядку, включаючи прокуратуру. Однак ще належить посилити незалежність органів прокурорського самоврядування – Ради прокурорів та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП), а також зробити прозорішими процедури відбору генпрокурора.
Боротьба з корупцією: на шляху до прозорості
Хоча антикорупційне законодавство України потребує вдосконалення за низкою сфер, як-от терміни давності та захист викривачів, воно загалом оцінюється як прийнятне.
Головне завдання – це забезпечення його реалізації та напрацювання треку боротьби з топкорупцією.
Єврокомісія досить позитивно оцінює роботу відповідних органів – Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Проте ці установи стикаються з обмеженим фінансуванням та проблемами координації з іншими правоохоронними органами. НАБУ досі не має доступу до автономного прослуховування та судмедекспертиз, а функціональне дублювання негативно впливає на ефективність у розслідуваннях.
Керівник САП має отримати змогу відкривати провадження проти нардепів без погодження з генпрокурором. Крім того, слід створити єдиний реєстр банківських рахунків, що дозволило б НАБУ оперативно отримувати фінансові дані.
Єврокомісія також вказує на проблеми в діяльності Державного бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки (БЕБ) та Служби безпеки України, зокрема на обмежений контроль і співпрацю між відомствами.
Що стосується загального формування антикорупційної політики, за яке відповідає НАЗК, важливим кроком стало відновлення е-декларування. Однак система декларування активів все ще потребує удосконалення – зокрема, зниження порогів відповідальності за необґрунтовані статки, поширення зобов’язань на співробітників приватних кабінетів високопосадовців тощо.
Баланс між безпекою та демократією
Загалом Україна продовжує належно забезпечувати захист прав людини, навіть в умовах війни. Однак Єврокомісія закликає проводити системний моніторинг обмежень прав у зв’язку з безпековим станом та розробити стратегію їхнього відновлення після завершення бойових дій.
Ключовим успіхом стала ратифікація Стамбульської конвенції та Римського статуту, які тепер треба належно імплементувати – зокрема, потрібні додаткові заходи для боротьби з гендерно зумовленим насильством. Також є певний прогрес у сферах захисту прав дітей та нацменшин.
Утім, зберігається і низка проблем.
Інститут омбудсмена потребує посилення, зокрема ресурсного.
Свобода слова залишається під загрозою через тиск на журналістів, недостатнє держфінансування медіа та медіарегулятора, відсутність законодавчих механізмів проти SLAPP-позовів.
Єврокомісія також закликає переглянути доцільність телемарафону “Єдині новини”.
Проблеми лишаються у сферах запобігання катуванням, реформування пенітенціарної системи, захисту персональних даних.
Захист прав дітей вимагає інтегрованого підходу, включаючи розробку критеріїв визначення найкращих інтересів дитини, розвиток альтернативних форм сімейного виховання та покращення системи правосуддя для дітей.
Права людей з інвалідністю та ВПО потребують подальшого посилення в частині фінансування соціальних послуг, реабілітації, реінтеграції, інклюзивності та працевлаштування.
Реформи законодавства щодо ЛГБТІК-осіб залишаються замороженими, включно з питанням реєстрованих партнерств.
У правовій сфері зберігаються проблеми з реалізацією процесуальних прав, тривалістю судових розглядів і правами потерпілих від насильства та торгівлі людьми.
Законопроєкт про множинне громадянство потребує ретельного розгляду у світлі майбутнього застосування правил про громадянство ЄС.
Юстиція, свобода та безпека: від контрабанди до міграційної політики
За Розділом 24 більшість успіхів України пов’язані з оновленням законодавства або прийняттям стратегічних документів.
Так, Єврокомісія позитивно оцінює ухвалення стратегії реформування органів правопорядку, закону щодо удосконалення роботи БЕБ (№3840-IX), посилення криміналізації контрабанди, оновлення законодавства щодо протидії відмиванню коштів та фінансових розслідувань.
Утім, в нормативній площині все ще залишається значний простір для реформ. Так, ухвалення потребують Стратегія фінансових розслідувань, Державна стратегія наркополітики, профільний закон про облік зброї (законопроєкт №5709), норми щодо спрощених процедур неплатоспроможності для МСП.
Необхідно також вдосконалити захист свідків, посилити боротьбу з торгівлею людьми та кіберзлочинністю, модернізувати законодавство щодо управління кордонами та впровадити стандарти ЄС щодо заходів боротьби з підробленням євро.
Крім того, як і за іншими розділами acquis, успіх реформ у сфері юстиції, свободи та безпеки залежить не лише від якісної нормативної бази, а й від імплементації цих норм, що потребує високої інституційної спроможності.
У цій частині прогрес є порівняно невисоким. Україні ще належить сформувати надійний трек розслідувань у сфері боротьби з організованою злочинністю та фінансових злочинів, впровадити методологію SOCTA, заповнити вакансії в БЕБ на прозорій основі, реформувати АРМА, розмежувати повноваження силових структур (наприклад, обмежити мандат СБУ щодо функцій досудового розслідування), посилити ефективність інтегрованої системи управління міграцією тощо.
Хоча, відповідно до Звітів про розширення, Україна загалом зберігає динаміку реформ, ці документи разом зі скринінговим звітом ставлять перед країною значний обсяг задач.
Йдеться не просто про ухвалення нових законів, а насамперед про їхню ефективну імплементацію, з дієвим зміцненням демократичних інституцій, механізмів підзвітності держави та захисту прав людини.
Для успішної реалізації фундаментальних реформ Україна має щонайшвидше розробити:
1) план виконання рекомендацій Європейської комісії, представлених у Звітах про розширення;
2) заходи для Національної програми адаптації законодавства України до права ЄС за першим кластером.
Чим швидше завершиться процес планування, тим раніше Україна зможе перейти до системної реалізації.
А згодом – і до ефективного моніторингу.
У цьому процесі важливу роль мають відіграти робочі групи, створені для підготовки переговорних позицій України.
Вони здатні стати майданчиком для опрацювання та планування виконання рекомендацій Єврокомісії. До їхнього складу входять представники уряду, громадськості, бізнесу, наукової спільноти, Верховної Ради та Офісу президента – такий формат сприятиме інклюзивності процесу, поєднуючи державне бачення реформ з експертними підходами та суспільним запитом.
Поза межами кластера 1 важливо також зберігати практику імітаційних сесій двосторонніх зустрічей України та Єврокомісії для інших переговорних розділів. Це сприятиме кращій підготовці до офіційних перемовин та стане запорукою того, що Україна підійде до наступного етапу переговорів із максимальною готовністю.
Іван Нагорняк, кандидат політичних наук, керівник євроінтеграційного напряму ГО EasyBusiness,
Марія Шаламберідзе, старша аналітикиня EasyBusiness
Ця публікація підготовлена експертами ГО “Легкий бізнес” (EasyBusiness) за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду “Відродження” у межах проєкту “Моніторинг прогресу України в адаптації права ЄС: аналіз Звіту Європейської комісії щодо прогресу України в межах Пакета розширення ЄС за 2024 рік”, що впроваджується в рамках спільної ініціативи “Європейське відродження України”. Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду “Відродження”.
Матеріали проєкту, включно з детальним аналізом рекомендацій Єврокомісії в Enlargement Report 2024, доступні за посиланням.
Source: Європейська Правда
US Strategy on Ukraine: Confusion, Chaos, and a Deal With Russia?
In the past few weeks, Americans have shown that they don’t want the same thing as Ukraine and Europe. “Zelensky – a dictator with minimal public support”: these words, spoken by President Trump a few weeks ago, made the world hold its breath.
The last few weeks have been full of twists and turns, with uncertainty surrounding the future of US support for Ukraine and the prospect of an American-Russian reset. Statements from members of the MAGA administration only intensify the tension.
It’s hard not to be surprised – many of them sound as if they were written by Dmitry Peskov, the Kremlin spokesman. But what is all this really about?
American modus operandi
Everything the Americans say publicly is aimed at creating chaos, only to later manage it. In practice, this amounts to flooding the media space with a mass of mutually contradictory and controversial statements. The media and commentators then latch onto these “garbage” statements and focus on each of these outbursts individually, leading the public into moral panic.
We observe this not only when the subject is Ukraine, but also regarding Canada as the 51st state, attempts to expand territory to include Greenland, and more.
Public statements by politicians should not be seen as elements of negotiation, as JD Vance mentioned during the first meeting of Trump’s cabinet. The Vice President clearly pointed out that they do not negotiate through the media but in discussions with the leaders of Ukraine and Russia. This strategy causes confusion among international partners and the parties in the conflict. It serves as a message for their own voters and feeds the media and commentators, who typically focus their attention on individual statements.
The problem is that such a strategy does not necessarily mean a concrete plan – it may involve actions according to the described modus operandi with a parallel expectation for goals to crystalize over time. As time goes on, it seems that if such a plan exists, it may be at least concerning.
Whose side is the United States on?
The modus operandi of Washington, described above, was clearly visible at the beginning of Ukrainian-American talks.
Let’s rewind to Feb. 12, when Volodymyr Zelensky met with Scott Bassett, the US Secretary of the Treasury, in Kyiv. It was then that the Ukrainian president rejected the American proposal for a deal related to minerals. The situation was accompanied by a scandal, as this was the moment when the President of the United States called Zelensky a dictator with minimal support.
The course of events followed like a rollercoaster. Soon after, renegotiation of the agreement took place, and on Feb. 27, during a meeting with Keir Starmer, Donald Trump renounced the words he had spoken about the head of Ukraine. The next day, before Volodymyr Zelensky was to sign the renegotiated agreement in Washington, it ended with a public quarrel in the Oval Office.
The media couldn’t keep up, and the world sank into moral panic.
In early March, the US stopped providing military aid to Ukraine, followed by withholding intelligence data. A few days later, following successful Ukrainian-American talks in Saudi Arabia, the flow was restored.
I may sound schizophrenic, but this is because Biden has accustomed us to the idea that he is firmly on Ukraine’s side. Contrary to public expectations, the American administration showed that it is a third actor, and its goals don’t necessarily align with those pursued by its predecessors.
Can we imagine continuing to support Ukraine and securing its interests while simultaneously moving toward a reset with Russia? Paradoxically, yes, even though Steve Witkoff in Moscow hit a wall. However, nothing is certain. “I’m not aligned with Putin. I’m not aligned with anybody. I’m aligned with the United States of America,” Trump stated, and this could be taken as the truth. Of course, it’s still important to consider how he defines this interest.
So whose side is America on? Its own, which, unfortunately, according to the current administration, doesn’t necessarily align with Ukraine’s interests. It may also turn out that the United States could end up making a bad deal.
Reset with Russia?
The Russian Ministry of Foreign Affairs posted on its website excerpts from an interview with Sergey Lavrov for Krasnaya Zvezda, in which he said that Russia is primarily focused on improving relations with the United States. American statements also suggest this. This is not the first attempt at reconciliation – similar efforts were made under George W. Bush and Barack Obama. The outcome of those efforts is known to all of us. However, it is clear that for the past several years, Russia has been consistently working to reshape the security architecture in Europe.
Many commentators referred to the meeting between Marco Rubio and Sergey Lavrov in Saudi Arabia as negotiations. This is definitely an overstatement. It could be interpreted as mutual “sniffing around.” The meeting discussed raising the level of diplomatic relations and issues in the Middle East.
Russian propaganda and Kremlin spin doctors became enthusiastic. It was easy to find headlines or statements suggesting that the leaders of the US and Russia are natural allies with similar views.
Another meeting between Americans and Russians took place on Feb. 27 in Istanbul. It lasted six hours, and according to the US State Department’s statement, it was focused solely on rebuilding diplomatic relations with Russia. The topic of Ukraine was not supposed to be discussed.
Increasingly, media speculation is emerging about a possible plan for a so-called “reverse Nixon maneuver” aimed at detaching Russia from China, as Marco Rubio mentioned to Breitbart. Let’s look at how Henry Kissinger spoke about this in his book “Diplomacy,” in the context of Roosevelt’s policy just before the Cold War:
“The belief that the ruler of the Kremlin is, at heart, a man of peace and moderation, who needs help in dealing with his intransigent colleagues, has remained a constant element of American policy, regardless of who the Soviet leader was. And in reality, this position survived communism, entered the post-communist era, and initially applied to Mikhail Gorbachev, and later to Boris Yeltsin.”
Perhaps we are witnessing a situation in which the United States is trying to approach Russia, share spheres of influence, and start a so-called “concert of powers.”
A separate question is how predictable and reliable a partner Russia is. The past practice raises doubts. Last week Witkoff did not meet with enthusiasm in Moscow over a ceasefire.
For Trump, the fate of Eastern Ukraine may already be sealed: “Well, [Ukraine] may not survive anyway,” the president replied on Fox News March 9 when asked if he felt comfortable with the idea that the country might not survive. Unfortunately, this could be interpreted as tacit approval by the American president for a second partition of Ukraine.
Trump’s personal goal is primarily a swift end to the war. He repeats this in many forms. One obstacle to rapprochement between the US and Russia could be the fact that Putin is playing for time and is not in a hurry for a ceasefire. It is also worth asking whether the Russians themselves trust the Americans. So far, Americans have tried to blame the Ukrainians for the failure of talks. However, the Russians will likely get burned sooner rather than later. The question is at what cost.
The world cannot tolerate a vacuum
If Trump abandons Ukraine, will it be left with only EU support? Not necessarily. We are already witnessing an increase in diplomatic activity from China (though this is a very risky and uncertain direction, but the intensification of relations with Beijing may signal to Washington that there are alternatives).
It’s also important to remember Turkey’s role, where security policy in the Black Sea is of vital interest. Before our eyes, a new order is emerging, and Ukraine will want to have its place in it. It’s also important to note that despite enormous fatigue, Ukraine has not lost. It has maintained its statehood and identity.
Russia, fortunately, is far from achieving its goals, and there is no indication that this will change. The dispute between President Zelensky, Trump, and JD Vance, contrary to many opinions, also has beneficial effects.
One might think that Trump is behaving like a spoiled child in a toy store. The media chaos and the huge number of contradictory statements coming from the MAGA establishment make it difficult to assess the situation. But let’s return to JD Vance’s words: negotiations are not conducted through the media. We don’t hear what is happening behind closed doors. However, we see that, for now, Ukraine is not being left to fend for itself, and a breakthrough in US-Russian relations is entirely possible. Can we imagine Elon Musk on a business trip to Moscow? Yes.
However, it is important to remember that the ongoing negotiations are just mutual “sniffing around,” preparing the ground, and testing each other. These are not peace talks yet. Everything can change, and it can change many times.
For the media and experts, there is nothing else to do but be patient, observe, and connect the dots. But we should not fool ourselves into thinking that Trump will be a second Reagan when it comes to Russia.
The views expressed in this opinion article are the author’s and not necessarily those of Kyiv Post.
Source: Michał Kujawski
Почему активизировались разговоры о повышении налогов: что дальше ждет бизнес в Украине
Несмотря на полномасштабную войну, в прошлом году налоговые поступления от физических лиц-предпринимателей выросли более, чем в 1,5 раза по сравнению с 2021 годом. Однако в течение 2024 года закрылось рекордное количество ФЛП за последние 5 лет. На этом фоне общественность всколыхнула новость о готовящемся очередном повышении налогов для ФЛПов. Правда, в Минфине поспешили успокоить, отметив, что пока повышения не будет, поскольку соответствующие меры Нацстратегии доходов не выполнены. В любом случае решение об изменениях будет приниматься Верховной Радой. С какими препятствиями бизнес сталкивается в войне? Почему снова активизировались разговоры об очередном повышении налогов? Издание “Комментарии” с этими вопросами обратилось к экспертам. Война продолжается, а распределение бюджета остается мирным Основатель “Студии Здорового Смысла”, предприниматель, общественный деятель Павел Себастьянович так прокомментировал ситуацию: “Разговор о повышении налогов начался после обнародования отчета по выполнению “национальной стратегии доходов”. Там напомнили о планах уничтожения упрощенной системы налогообложения, что было давней целью руководства министерства финансов, налогового комитета Гетманцева, КШЭ Милованова и Центра экономической стратегии Томаша Фиалы. Это наступление на предпринимательство никогда не прекращалось. Результатом такой целенаправленной политики экономического блока явилось катастрофическое уменьшение населения и падение экономики еще до начала полномасштабной. Бестолковая оппортунистическая экономическая политика, направленная на обогащение узкого круга лиц, нуждается в агрессивной информационной поддержке”. Эксперт добавляет, для этого создается видимость дефицита ресурсов, хотя и налоговые поступления, и западная помощь перекрывают самые смелые фантазии бюрократов экономического блока. Госаппарат продолжает тратить на себя и свои “проекты” львиную долю бюджета. “Доходы чиновников растут, а обеспечение армии остается неудовлетворительным, выплаты ВПЛ сокращаются, большинство пенсионеров получает пенсию, которая в три раза ниже реального прожиточного минимума. Да и живем. Война продолжается, а распределение бюджета остается мирным”, – подытожил Павел Себастьянович. С такой политикой на конец года можем иметь около 500 тысяч закрытых ФЛПов Экономист, глава движения #SaveФЛП и Союза защиты предпринимательства Сергей Доротич считает, что повышение налогов в любом случае произойдет, потому что президент, глава Нацбанка, глава Минфина подписали меморандум с МВФ. Во исполнение этого меморандума премьер-министр издал национальную стратегию. “То есть фактически меморандум с МВФ и национальная стратегия – это нивелирование упрощенной системы учета и отчетности. Разговоры о налогах могут быть информационными манипуляциями, когда нужно отвлекать людей от чего-то насущного, например, той же Курской трагедии и изменения политики во время переговоров”, – отметил эксперт. Что касается информации об увеличении поступлений от ФЛП, то, как отметил Сергей Доротич, он нечто подобное прогнозировал. “Потому что мы наблюдаем увеличение количества так называемых фиктивных ФЛПов, которые в том числе используются в разного рода оборудках отмывания средств из бюджета. Активисты удивляются, как государственные закупки проводятся через ФЛП. Тем более появилась когорта ФЛПов в основном из пожилых людей, зарегистрированных в Донецкой и Херсонской областях. Их можно назвать еще “многостаночниками”, потому что делают абсолютно все – вплоть до ремонта энергоустановок. Такого широкопрофильного ФЛП еще нужно поискать. Я думаю, что это связано с тем, что как раз эти ФЛПы используются для реализации разного рода схем. На самом же деле продолжается тенденция закрытия реальных ФЛПов. Потому что те ФЛПы, которые что-то производят, ремонтируют, что-то продают или предоставляют определенные услуги, сталкиваются с проблемами, в первую очередь, покупательной способности, а, во-вторых, не прекращается политика “бусификации”, – отметил Сергей Доротич. По его словам, больше всего ФЛП беспокоит даже не война, а регуляторная политика. В том числе возобновление штрафов. “Сейчас Госнадзор действует в соответствии с новым законодательством. К примеру, Укртрансинспекция проверяет поставщиков автозапчастей и требует сертификаты или подтверждающие документы, чтобы отследить цепочку. Понятно, что документов нет. Я, например, сам закрыл ФЛП. Хотя занимался предпринимательским делом с 2001 года. В 2001 году на упрощенной системе никто не требовал проверочной документации. Сейчас государство желает документацию за 2001-2003 год. Конечно, ее не откуда взять. В то же время штрафы в 300 тысяч непомерны для ФЛПов. Такая драконовская политика идет в разрез с тем, что декларировали власти в начале полномасштабного вторжения. Тогда от президента и его команды звучали вполне разумные вещи, а сейчас почему-то власть о них забыла или от них отказалась. Тогда звучали слова, что нужно снять дерегуляцию, чтобы бизнес смог выстоять. А сейчас, будто война уже закончилась и начались проверки, огромные штрафы. Эти факторы, на фоне падения покупательной способности, приведут к тому, что еще больше ФЛП будет закрываться. С такой политикой на конец года мы можем иметь около 500 тысяч закрытых ФЛПов. В то же время могут и дальше открываться ФЛПы-схемщики, потому что я не знаю ни одного примера когда, сейчас в сознании люди открывали бы ФЛП”, – констатировал эксперт. Читайте на портале “Комментарии” – Национальный кэшбек: почему государственная программа не принесла ожидаемых результатов.
Source: Комментарии Украина
Археологи раскрыли секреты древнейшей и первой в мире империи
Археологи обнаружили древние глиняные таблички возрастом около 4000 лет, которые являются старейшим осязаемым доказательством существования первой в мире империи – Аккадии и раскрывают секреты ее удивительно подробной и обширной бюрократической системы. Как передает портал “Комментарии”, об этом пишет InterestingEngineering.В материале говорится, что найденные глиняные таблички представляют собой государственные архивы Гирсу, древнего шумерского города, ныне известного как Телло в Ираке. Таблички были найдены в руинах здания государственного архива.Эти архивы документируют период между 2300 и 2150 годами до нашей эры, когда Гирсу находился под властью аккадской династи, и предоставляют первые конкретные доказательства управления Аккадской империи.Государственные таблички для ведения записей были написаны клинописью. Они документируют различные государственные действия, включая поставки и расходы, охватывая все: от рыбы и скота до зерна, тканей и драгоценных камней.”Они записывают абсолютно все. Если овца умрет на самом краю империи, это будет отмечено. Они одержимы бюрократией”, – говорит куратор Британского музея Себастьян Рей.Помимо товаров, таблички также документируют население, включая имена и профессии мужчин, женщин и детей, демонстрируя всеобъемлющую систему, похожую на перепись.Они также раскрывают важную роль женщин в аккадском обществе. В частности, эксперты утверждают, что, несмотря на преимущественно патриархальный характер этого общества, женщины занимали важные должности, включая верховных жриц.Более того, таблички раскрывают множество профессий в аккадском обществе, от квалифицированных, таких как резчики по камню, до, чернорабочих, таких как подметальщики храмов.Читайте также на портале “Комментарии” – ученые выяснили, какие видео работают, как обезболивающее.
Source: Комментарии Украина
Гей-пара с младенцем боится возвращаться в Италию из-за Мэлони: детали скандала
Гей-пара из Италии, недавно ставшая родителями благодаря суррогатному материнству в США, опасается возвращаться на родину из-за жесткого законодательства, принятого правительством Джорджии Мэлони. Они могут стать одними из первых граждан Италии, которых привлекут к уголовной ответственности по новому закону, вступившему в силу в декабре, сообщает The Guardian. Документ, расширивший внутренний запрет на суррогатное материнство к уровню “преступления без границ”, приравнивает родителей, воспользовавшихся этой практикой за границей, к террористам, педофилам и военным преступникам. Закон предусматривает тюремное заключение до двух лет и штрафы в размере от €600 000 до €1 млн. Сын итальянской пары родился в середине февраля в Сан-Диего, Калифорния. “Они очень озабочены возвращением в Италию, ведь их ждет угроза заключения и значительные штрафы”, – заявил их адвокат Джанни Бальдини в комментарии The Guardian. По его словам, пара рассматривает возможность остаться в США. Впрочем, говорит адвокат, молодые родители опасаются возможных изменений в политике ЛГБТК семей администрацией Дональда Трампа, особенно если он реализует обещание отменить автоматическое предоставление гражданства при рождении. “Если дело дойдет до суда, я буду доводить его до высшей инстанции, поскольку этот закон противоречит конституции. Никто не может быть наказан за действие, которое было законным в стране, где оно было совершено”, – подчеркнул адвокат. Ультраправая партия “Братья Италии”, возглавляемая Мэлони, давно выступала за криминализацию итальянцев, обращающихся к услугам суррогатных матерей за границей. Она назвала принятый закон способом “заполнить пробел в законодательстве и предотвратить эту бесчеловечную практику”. Новое мероприятие стало частью более широкой политики правительства, направленной на продвижение традиционных семейных ценностей. Напомним, портал “Комментарии” рассказывал о странах, в которых разрешено суррогатное материнство.
Source: Комментарии Украина
25 лет назад исчезла двухлетняя девочка: ее только что нашли благодаря современным технологиям
В 1999 году двухлетняя Андреа Мишель Рейес исчезла из дома своего отца в Коннектикуте. Девочку похитила ее мать, сбежавшая с ребенком в Мексику. Более двух десятилетий ее искали безрезультатно. Но благодаря современным технологиям и настойчивости детективов это дело удалось раскрыть. Андреа исчезла 5 октября 1999 года. Ее мать, Роза Тенорио, была лишена опеки, но вопреки решению суда похитила дочь и скрылась. Полиция быстро установила, что женщина, скорее всего, пряталась в мексиканском городе Пуэбла с населением более 1,4 млн жителей. Однако найти ее не удалось. Отец девочки неоднократно ездил в Мексику в надежде найти дочь, но его попытки не принесли результатов. В США на Тенорио был выдан ордер на арест, но поскольку она находилась за пределами страны, его не могли выполнить. В течение десятка лет Национальный центр пропавших без вести и эксплуатируемых детей публиковал смоделированные изображения Андреа, которые показывали, как она могла бы выглядеть в разном возрасте, чтобы идентифицировать девушку. Прорыв по делу произошел только в 2023 году, когда детектив из Коннектикута Килин Нивакофф возобновила расследование. Используя анализ социальных сетей, интервью с возможными свидетелями и ордера на обыск, она смогла найти женщину, которая была похищена 25 лет. Детектив связалась с Андреа Мишель Рейес напрямую, и 27-летняя женщина согласилась на ДНК-тест. Генетический анализ, проведенный техасской компанией Othram, подтвердил ее родство с отцом. Через четверть века после похищения Андреа наконец-то смогла встретиться с отцом. Его имя не разглашается для сохранения конфиденциальности. По данным американских СМИ Роза Тенорио, все еще находится в Мексике. Ордер на ее арест остается активным в США. Ранее портал “Комментарии” сообщал о том, как ДНК-тест раскрыл страшную семейную тайну. Бабушке грозит пожизненное заключение. Также “Комментарии” писали, что ученые благодаря ДНК пришли к новому открытию о Северной Африке.
Source: Комментарии Украина