ФОТО. Артем Милевский про поведение ТЦК. «Как стыдно»
Экс-нападающий киевского «Динамо» и сборной Украины Артем Милевский прокомментировал поведение представителя ТЦК на одном из вирусных видеороликов.
«Бл*, это пипец. Стыдно как», – вот такую оценку действиям украинского военного дал экс-футболист.
На видео предположительно представитель ТЦК матом кроет водителей машин, которые, по его мнению, неудачно припарковались.
Напомним, что ранее Милевский призывал остановить «бусификацию».
Source: Артем Діхтяренко
Інклюзивний транспорт: чому безбар”єрність стає пріоритетом для України
Українська правда
Усі розділи
Підтримати УП
Публікації
Новини компаній
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
Спецпроєкти
Виклики євроінтеграції
Власна справа
Від мрії до дії
Зелений перехід
Захист країни
Кошти в безпеці
Відбудова України
Інновації в дії
Просто про податки
Бізнес-інтерв”ю
Кінець епохи офшорів
Ідеї, які змінюють міста
Успішна приватизація
Проекти “Українська правда”
Українська правда
Економічна правда
Європейська правда
Історична правда
Публікації
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
Володимир Крейденконародний депутат, заступник голови парламентського комітету з питань транспорту та інфраструктури
Інклюзивний транспорт: чому безбар’єрність стає пріоритетом для України
22 січня, 08:15
Посилання скопійовано
Які зміни необхідні для безбар’єрності у транспортній інфраструктурі та скільки це може коштувати
Впровадження безбар’єрності є одним з актуальних питань сьогодення для України, адже, на жаль, через війну багато громадян отримали травми, які призвели до тимчасової чи постійної втрати працездатності. Це вимагає створення доступної інфраструктури, яка відповідатиме потребам таких осіб.
Безбар”єрність — це не лише про фізичну доступність інфраструктури, але й про можливості кожної людини реалізувати свій потенціал, незалежно від обставин. Тому впровадження безбар”єрності стає не просто пріоритетом, а необхідністю для української держави.
Масштабна кампанія щодо запровадження політики безбар”єрності в Україні розпочалася з ініціативи першої леді Олени Зеленської ще до початку повномасштабної війни. У 2020 році Президент України видав Указ Про забезпечення створення безбар’єрного простору в Україні.
Наступного року Кабмін схвалив Національну стратегію зі створення безбар”єрного простору в Україні до 2030 року, а щодва роки затверджується план її реалізації. На рівні регіонів та міст розробляють цільові програми, які передбачають практичне втілення принципів безбар”єрності у різних сферах життя суспільства, однією з яких є транспортна інфраструктура.
Читайте також: Безбар”єрність: чому це стосується кожного і до чого тут економіка?
Безбар’єрність у транспорті та транспортній інфраструктурі — це створення умов, які дозволяють усім громадянам, незалежно від їхнього фізичного стану, віку чи особливих потреб, користуватися транспортними засобами та інфраструктурою.
Це поняття включає доступність до громадського транспорту (використання низькопідлогових автобусів, тролейбусів та трамваїв), облаштовані зупинки, вокзали (встановлення ліфтів, ескалаторів, пандусів на шляхах до них), звукові та візуальні інформаційні системи, спеціально обладнані місця для пасажирів з інвалідністю та багато інших елементів, що забезпечують комфортне переміщення для всіх груп населення. Крім того, важливою запорукою забезпечення безбар’єрності є навчання персоналу громадського транспорту щодо готовності надати необхідну допомогу пасажирам з особливими потребами.
Актуальна статистика свідчить, що бар’єри у транспорті залишають мільйони українських громадян поза повноцінною участю в економічному, соціальному та культурному житті. Так, результати опитування громадських організацій, що представляють інтереси осіб з інвалідністю, та їх учасників щодо доступності транспортних послуг вказують на те, що лише 24,8% з них задоволені доступністю транспортних послуг.
28,4% респондентів відповіли, що не можуть безперешкодно дістатись до місця посадки на транспорт. Зокрема, основною причиною цього є фізичні бар’єри на шляхах руху, від виходу з помешкання, руху пішохідних доріжках, переходах, перехрестях, до зупинки транспорту. 32,1% вважають, що транспорт, яким вони пересуваються, не є доступним для осіб з інвалідністю.
Основною причиною цього є відсутність оновлення рухомого складу транспорту. 22,5% опитаних повідомили, що не мають можливості безперешкодно зайти до будівель автовокзалів/автостанцій, залізничних вокзалів, портів/причалів. Лише 28,7% респондентів повідомили про наявність санітарно-гігієнічних приміщень для осіб з інвалідністю, елементів тактильної та візуальної навігацій, відповідної ширини проходів та дверей у автовокзалах і залізничних вокзалах, які вони відвідують для отримання транспортних послуг.
Важливо зазначити, що 46,9% опитаних повідомили про відсутність комфортних місць для очікування посадки на транспорт для осіб з інвалідністю. Зазвичай, навіть якщо наявні комфортні зали для очікування, шляхи руху до них є фізично недоступними.
Результати моніторингу доступності транспорту для осіб з інвалідністю свідчать про те, що на сьогодні в Україні вимогам безбар’єрності для осіб з інвалідністю відповідає 35% громадського автотранспорту, 41% громадського електротранспорту (тролейбуси, трамваї), 100% рухомого складу метрополітену, 20% залізничного транспорту приміського сполучення та 1,34% залізничного транспорту дальнього сполучення.
Моніторинг будівель і споруд транспортної інфраструктури вказує на те, що 34,3% залізничних вокзалів і станцій та 21,4% автовокзалів і автостанцій є доступними для осіб з інвалідністю.
Розв’язання проблеми доступності транспорту для осіб з інвалідністю та маломобільних громадян в Україні можливе за допомогою різних інструментів впливу, які повинні враховувати реальний стан, а також бізнес-модель перевезень. Це можуть бути фінансові стимули, програми оновлення рухомого складу, що фінансуються з місцевих бюджетів або санкції, наприклад штрафи чи вимоги, невиконання яких перешкоджатиме доступу на певний ринок.
Оновлення міського громадського транспорту можливе за рахунок фінансування з відповідних місцевих бюджетів та/або залучення міжнародної допомоги. Щодо оновлення рухомого складу міжміського та міжнародного сполучення можлива стратегія включає детінізацію перевезень (за рахунок спрощення доступу до легального ринку та підвищення ефективності контролю), забезпечення конкуренції, поступове та прогнозоване підвищення відповідних вимог.
У багатьох розвинених державах питання безбар’єрності у транспортній сфері давно стали пріоритетом та є важливим елементом інклюзивної політики, що забезпечує доступність для всіх верств населення, включаючи осіб з обмеженими можливостями. Багато країн світу реалізують різноманітні ініціативи для покращення доступності транспорту, зокрема через адаптацію інфраструктури, впровадження нових технологій та зміни в законодавстві.
Наприклад, у Канаді iснують вимоги, що кожен новий транспортний засiб та вокзал мають бути адаптованi для маломобільних громадян. У найбільшому канадському місті Торонто запроваджено програму “Accessible Transit”, яка забезпечує адаптацію всіх видів громадського транспорту для осіб з обмеженими можливостями. В рамках програми використовуються підйомні платформи та спеціальні місця для інвалідних візків.
Скандинавські країни активно застосовують автоматизованi системи, якi допомагають людям з порушенням зору орiєнтуватися на станціях та у транспорті. У шведському Стокгольмі реалізовано програму “Доступний транспорт”, яка передбачає використання низькопідлогових автобусів та трамваїв. Також впроваджено спеціальні пандуси та ліфти на станціях метро для забезпечення доступу осіб з обмеженими можливостями.
У Берліні активно впроваджуються інклюзивні рішення в громадському транспорті, включаючи звукові сигнали на зупинках і доступні платформи.
Польська столиця стала прикладом успішного впровадження безбар”єрності, отримавши нагороду ЄС “Доступне місто” у 2020 році. Місто реалізувало проєкти з адаптації громадського транспорту, включаючи низькопідлогові автобуси та тролейбуси, а також облаштування пішохідних переходів і зупинок.
Ці приклади демонструють, як комплексний підхід до безбар’єрності може значно поліпшити доступність транспортної інфраструктури для всіх громадян.
В Україні питання запровадження безбар’єрності тривалий час не було актуалізоване. Таким чином наша держава успадкувала радянський підхід, де потреби людей з інвалідністю та інших маломобiльних громадян ігнорувалися та замовчувалися. Відсутність необхідних стандартів доступності, недосконала нормативно-правова база та низький рівень фахової освіти у сферi мiстобудування та транспорту призвели до того, що безбар’єрнiсть досить довго не була включена до прiоритетiв державної полiтики України.
Через повномасштабну війну багато об’єктів транспортної інфраструктури України зруйновано або пошкоджено. Це створює унікальну можливість реконструювати цю інфраструктуру з урахуванням сучасних стандартів інклюзивності. Безбар”єрність має стати необхідною умовою повоєнної відбудови та відновлення України.
Запровадження безбар’єрностi у транспортній сфері не лише забезпечить соцiальну справедливiсть, але й позитивно вплине на економiчнi показники. Рiвний доступ до транспорту дозволяє залучати бiльше громадян до ринку працi, завдяки збiльшенню мобiльностi працездатного населення, сприяє розвитку туризму та розширює ринок послуг.
Сьогодні Україна робить лише перші кроки у напрямку створення безбар”єрного середовища в транспортній інфраструктурі. Яскравим прикладом є програма Укрзалізниці “Безбар”єрна залізниця” – масштабний проєкт з підвищення рівня доступності на вокзалах, включаючи встановлення пандусів, ліфтів та адаптацію вбиралень, а також – запуску 37 нових інклюзивних вагонів, обладнаних для пасажирів, які користуються кріслом колісним.
Крім того, було започатковано місцеві ініціативи із впровадження безбар”єрності у транспортній інфраструктурі. Так, наприклад, у Києві під час реконструкції та капітального ремонту об”єктів передбачається створення умов безперешкодного доступу для маломобільних груп населення, включаючи пониження бордюрів, встановлення тактильної плитки та звукових сигналів на пішохідних переходах. А Луцьк адаптує громадський транспорт для осіб з інвалідністю та проводить навчання персоналу щодо надання необхідної допомоги маломобільним пасажирам.
Впровадження принципів безбар”єрності у транспортній сфері України потребує значних фінансових ресурсів. Оцінки вартості реалізації цих ініціатив варіюються, але загалом можуть коливатися в межах від 10 до 20 мільярдів гривень. Наприклад, вартість одного інклюзивного залізничного вагона складає близько 30 мільйонів гривень, а придбання низькопідлогових автобусів та тролейбусів, які відповідають стандартам безбар”єрності, може коштувати від 3 до 5 мільйонів гривень.
Згідно з Національною стратегією зі створення безбар”єрного простору в Україні до 2030 року, фінансування ініціатив щодо впровадження безбар’єрності передбачено за кошти державного та місцевих бюджетів, а також інших джерел, таких як залучення іноземних інвестицій.
Повноцінне запровадження безбар”єрності в транспортній сфері України є складним завданням, яке потребує тривалого часу та комплексного підходу, включаючи забезпечення прозорого механізму фінансування (із залученням як державних, так i мiжнародних ресурсів), модернізацію інфраструктури, підвищення обізнаності суспільства та відповідні зміни в нормативно-правових актах. Лише за умови системної роботи можна досягти успіху у створенні доступного транспортного середовища для всіх громадян.
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об”єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Матеріали за темою
Ужгород вперше закупив електробуси
21 січня, 18:32
В Україні з’являться безбар’єрні транспортні маршрути
20 січня, 18:09
Від системи “Шлях” відключили 20 нових порушників: їх викрили на схемах з ухилянтами
14 січня, 14:44
Інклюзивний транспорт: чому безбар’єрність стає пріоритетом для України
Володимир Крейденконародний депутат, заступник голови парламентського комітету з питань транспорту та інфраструктури
Як програма обміну підприємницьким досвідом у ЄС допомагає розвивати бізнес
Аліна Рудницькастарша консультантка Civitta, координаторка EYE
Інвестиційні можливості в Україні: як обрати найкращу стратегію
Роман Бєлікспіввласник і партнер інвестиційної компанії InCo home
Як розвиток квантових технологій впливатиме на інвестиційний ринок
Ілля Кислицькийпартнер, керівник аналітичного напряму компанії Blackshield Capital
Цифрові платформи — податкові агенти: що чекає на ринок у 2025 році
Юлія МалічPublic Policy Manager Bolt Україна
Китайська енергетична стратегія: чи знищить вона російську економіку?
Володимир Величкопрофесор Києво-Могилянської Бізнес Школи
Інші думки автора
Реформи, які змінять автомобільні перевезення в Україні
Шлях до ЄС: які європейські транспортні стандарти необхідно запровадити Україні
Відновлення польотів з України: скільки коштуватиме і чи безпечно
Держбюджет 2025: як Україна фінансуватиме інфраструктуру в умовах війни
“Укрзалізниця” в цифрах: чи є гроші для реформ?
Економічна правда
© 2005-2025, Економічна правда
Реклама на сайті
Про проєкт
Політика конфіденційності
Правила використання матеріалів УП
Принципи і правила роботи УП
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Економічну правду”.
Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”.
Матеріали з плашкою PROMOTED та НОВИНИ КОМПАНІЙ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах. Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Cубєкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02163.
Source: Економічна Правда
Опитування: 21% українців готові емігрувати у разі відкриття кордонів
Усі розділи
Підтримати УП
Спецпроєкти
Проекти “Української правди”
Українська правда
Економічна правда
Європейська правда
Історична правда
Допомога ЗСУ
Верховна Рада
Борис Джонсон
Зеленський
коронавірус
Курська область
повітряна тривога
Сектор Гази
Слуга народу
Спецпроєкти
Гранти Європейського Союзу: можливостей для молоді стає все більше
Чому Україні важливо вже зараз серйозно підійти до підготовки до вступу в ЄС
Як тютюнові гіганти обходять заборону реклами, збільшуючи кількість курців серед молоді
Що приніс бізнесу 2024 рік: законодавчі зміни та майбутні тенденції
Навчання під час війни: як і чому цифрові технології стали рятівним колом та орієнтиром для освіти
⭐️ Пройдіть опитування читачів УП ⭐️
Опитування: 21% українців готові емігрувати у разі відкриття кордонів
Анастасія Проц — Середа, 22 січня 2025, 11:17
21% українців готові емігрувати після повного відкриття кордонів через відсутність можливостей для розвитку та наслідки війни. Водночас 70% не планують виїжджати на постійне місце проживання, а 9% не змогли визначитися з відповіддю.
Джерело: результати спільного опитування фондом “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова
Деталі: Серед чоловіків частка тих, хто хотів би емігрувати, становить 25%, тоді як серед жінок – 17%. Найчастіше бажання виїхати висловлювали молоді люди віком від 18 до 29 років – 33%.
Зі збільшенням віку частка охочих покинути країну зменшується: серед респондентів 30–39 років виїхати хотіли б 27%, 40–49 років – 23%, 50–59 років – 16%, а серед тих, кому понад 60 років, – лише 9%.
опитування фондом “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова
26,5% респондентів, які до початку повномасштабного вторгнення мешкали у східних областях, заявили про бажання виїхати за кордон на постійне місце проживання, якщо кордони будуть відкриті для всіх категорій населення. Серед мешканців західних регіонів цей показник становить 23%, у центральних областях – 19%, а в південних – 12%.
Серед тих, хто планує покинути Україну, основними мотиваціями є:
відсутність можливостей для розвитку – 30,5%;
загроза життю через війну – 29%;
недостатня соціальна підтримка з боку держави – 29%;
бажання возз’єднатися з рідними – 26%;
необхідність евакуювати залежних родичів – 23%;
неможливість знайти відповідну роботу – 21%.
Опитування проведене Фондом “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова у період з 29 листопада по 14 грудня 2024 року методом face-to-face на тих територіях, які контролює уряд України та на яких не ведуться бойові дії.
Опитано 1518 респондентів віком від 18 років, які проживають у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві. У Запорізькій, Донецькій, Харківській і Херсонській областях опитування проводили лише на територіях, що контролюються урядом України.
Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,6%. Водночас додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.
Склад макрорегіонів:
Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька області.
Центр: Вінницька, Житомирська, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська області, а також місто Київ.
Південь: Миколаївська, Херсонська та Одеська області.
Схід: Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Харківська області.
опитування
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Головне сьогодні
СБУ: Відомий адвокат навів ракетний удар РФ по Дніпру і намагався втекти з України
Побиття дитини у Білій Церкві: поліція відповіла на чутки про причетність дітей чиновників та наркотиків
Зеленський у день Соборності: Ми обрали не срач, а меч, і в слові “разом” наша сила
Хочемо завершити війну в Україні так, щоб вона не почалася знову за 2-4 роки – держсекретар США
Зеленський: Україна ніколи не визнає окуповані території частиною Росії
Трамп помилував засновника “Шовкового шляху”, засудженого до довічного за продаж наркотиків
Усі новини…
У Чехії падає інтерес до подій в Україні та бажання підтримувати Київ
Більшість американців не підтримують бажання Трампа “купити Гренландію”
КМІС: Майже чверть українців не довіряють США, довіряють – 40%
Останні новини
Опитування: 21% українців готові емігрувати у разі відкриття кордонів
В ніч на 22 січня Росія атакувала 99 безпілотниками: ППО збила 65 дронів
Посланцю Трампа в Україні буде важко досягти хоч якоїсь мирної угоди – WSJ
Підприємство МОЗ замовило авто Skoda Superb у топовій комплектації за 2,2 мільйони
У НАТО вважають, що в РФ наразі нема потенціалу для великого прориву на фронті
ФотоМіноборони допустило до використання у війську новий вітчизняний БпЛА-розвідник Poseidon
футболПовернення Ліги чемпіонів. Що собою уявляє “Брест”, проти якого гратиме донецький “Шахтар”
Microsoft оновлює правила входу в обліковий запис
СБУ: Відомий адвокат навів ракетний удар РФ по Дніпру і намагався втекти з України
Побиття дитини у Білій Церкві: поліція відповіла на чутки про причетність дітей чиновників та наркотиківУсі новини…
“Українська правда” в соцмережах:
Реклама на сайті
Політика конфіденційності
Правила використання матеріалів УП
Політика ШІ
Ґендерні політики
Принципи і правила роботи УП
Як писати для УП
©2000-2025, Українська правда. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Українську правду” не нижче третього абзацу.
Будь-яке копіювання, публікація, передрук чи наступне поширення інформації, що містить посилання на “Інтерфакс-Україна”, суворо забороняється.
Матеріали з плашкою PROMOTED є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.
Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.
Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Cуб”єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02280.
ТОВ “УП Медіа Плюс”. Усі права захищені.
Засновник проекту: Георгій Гонгадзе
Головний редактор: Севгіль Мусаєва
Редактор-засновник: Олена Притула
E-mail редакції: editor@pravda.ua
Ми використовуємо cookies
Source: Анастасія Проц