Eurotopics: Clash in the White House – The Fallout?
US President Donald Trump and his Ukrainian counterpart Volodymyr Zelensky clashed over Russia’s war against Ukraine on live TV at the White House on Friday. Trump and his vice president JD Vance called on Zelensky to show more willingness to make concessions in the search for a peace deal and more gratitude for US support. Zelensky stressed that it was Russia that was violating treaties. Commentators see a historic turning point.
Door still open for a deal
It’s Zelensky’s move now, writes the Neue Zürcher Zeitung (Switzerland):
“President Trump may have thrown Zelensky out of the White House, but he did so saying he could return if he was willing to make peace. Despite the threat of halting arms deliveries to Ukraine, nothing really happened. And the raw materials deal – the real reason for the meeting fiasco – still seems to be on the table. … So this does not look like a definitive divorce. The spin doctors in the White House have apparently agreed to present the clash as a behavioural problem on the part of the Ukrainian president – thus opening the way for him to return to the negotiating table. … The ball is now in Volodymyr Zelensky’s court.”
From winner to loser?
In an article in Delfi (Lithuania), political scientist Kęstutis Girnius reflects on whether Zelensky has now lost the war:
“There is no doubt that Zelensky was provoked and treated unfairly. As the president of a sovereign state, he is entitled to respect and to challenge false or questionable allegations. … To a certain extent he won this direct confrontation because he didn’t give in to the pressure. But perhaps he lost the war after winning the battle. Should Trump decide to end financial and military support for Ukraine, the country will be in an extremely precarious position – especially as it is questionable whether other Western states would be able to step in and fill the gap.”
The goal is to make Kyiv capitulate
Hotnews (Romania) is annoyed by Trump’s accusations against Zelensky:
“Ukraine was accused of risking a third world war. Not the country that has nuclear weapons, that frequently threatens with such a war, that attacked Ukraine and could end the slaughter whenever it chooses by simply stopping the invasion. Ukraine is being blamed for defending itself and paying for this with tens of thousands of lives. … What Trump and JD Vance have essentially suggested is that Kyiv should shut up and swallow the terms of capitulation. Zelensky would have heard the same thing in the Kremlin.”
Freedom and decency out the window
Seznam Zprávy (Czech Republic) observes a glaring moral decline:
“Before the eyes of astonished journalists, US President Donald Trump insulted Volodymyr Zelensky, the leader of attacked Ukraine, as if he were a criminal schoolboy. Vice President JD Vance devotedly championed his master against the politician who has bravely resisted the brutal invasion of the fascist Russian empire for years. Clearly, the rules are changing – for the worse for democracy and freedom. The law no longer applies, only force. Decency is an outdated weakness. Now gangsters and power-crazed egomaniacs rule, deciding whether others live or die.”
Punishment for being too demanding
wPolityce.pl (Poland) criticises Zelensky’s behaviour:
“He adopted a demanding attitude, presumably to come across to the world as a heroic leader capable of standing up to Trump. And he didn’t even realise that he had gone too far. He insulted not just his hosts, but all those who are selflessly helping the Ukrainians. Zelensky’s statement ‘Ukraine is alone’ says absolutely everything about his approach. Breaking off the negotiations in such an atmosphere is extremely immature. Is this what the Ukrainians want?”
Many questions
Ukrainian blogger Sergey Fursa vents his anger with Trump and Vance in a Facebook post picked up by NV:
“What were they trying to prove? That Ukraine is weak and must accept all Putin’s terms? Why was this meeting held in the White House and not in the Kremlin then? … Was the attempt to silence Zelensky and force him to acquiesce just a prelude to the demand that he accept the capitulation that Putin wants from him? Or do we simply not understand Trump’s negotiating strategy? Does he even have one? Or did the brilliant negotiators from Washington realise that their strategy wasn’t working and simply decide to pin the blame on Ukraine?”
Putin’s victory live on TV
Russia’s president must have been rubbing his hands in glee at such a spectacle, La Stampa (Italy) complains:
“Putin received confirmation of the correctness of his ‘special path’ yesterday. Now he knows that he can calmly prepare the long-awaited Yalta [victors’ conference in 1945] with the Americans, who use the same alphabet and speak the same language as he does. The world is dominated by the three or four rulers who hold all the power. There is no room for those who have acquired the brazen habit of thinking for themselves without consulting their aggressive directors of conscience. Putin watched his victory live on television.”
Not the time for America-bashing
In a Telegram post republished by Echo, Ukrainian film director Alexander Rodnyansky is horrified at how the US is being vilified in Ukraine:
“The tendency in Ukrainian politics to attach more importance to a harsh word than a real result has prevailed. Now the Ukrainians have poured so much hatred over their strategic ally, which has supported our country politically, financially and militarily, that Russia’s propagandists, who for years have been accusing the US of every possible mortal sin, are green with envy. Now the war will continue, but without America. … Let’s hope for a miracle: namely that negotiations with the US leadership will be resumed.”
Source: Eurotopics
Житлова криза: виклики, тимчасові рішення та шляхи подолання
Українська правда
Усі розділи
Підтримати УП
Публікації
Новини компаній
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
Спецпроєкти
Страховий гід
Виклики євроінтеграції
Власна справа
Від мрії до дії
Зелений перехід
Захист країни
Кошти в безпеці
Відбудова України
Ідеї, які змінюють міста
Бізнес-інтерв”ю
Кінець епохи офшорів
Просто про податки
Інновації в дії
Проекти “Українська правда”
Українська правда
Економічна правда
Європейська правда
Історична правда
Публікації
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
Ольга АлтунінаПредставниця Уповноваженого з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України
Житлова криза: виклики, тимчасові рішення та шляхи подолання
5 березня, 12:45
Посилання скопійовано
Як Україна може подолати житлову кризу, що загострилася через війну, і забезпечити право кожного громадянина на гідне житло?
З 2014 року цивільна інфраструктура України зазнає суттєвих ушкоджень. За даними Київської школи економіки, до кінця 2024 року Росія зруйнувала або пошкодила близько 236 тис. об’єктів житлового фонду: 209 тис. індивідуальних будинків, 27 тис. багатоквартирних будинків, 0,6 тис. гуртожитків. Крім того, вона зруйнувала або пошкодила житло 1,4 млн домогосподарств (3,4 млн осіб).
Тимчасові рішення та наслідки
Люди, які опинилися в зонах боїв, змушені шукати безпечні місця, зокрема в умовно безпечних областях. Через терміновість проблеми їм надавали умови, які не завжди відповідали навіть мінімальним стандартам.
Місцеві органи влади були змушені швидко адаптуватися до нових реалій, тому тисячі освітніх закладів, гуртожитків та інших комунальних приміщень були переобладнані для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб.
На жаль, у результаті “термінових” рішень, обмеженості в джерелах фінансування для їх реалізації перебування ВПО в таких тимчасових умовах перетворилося на норму, що просто почала відображати об”єктивну реальність.
Крім того, багато з тих місць, куди евакуюють людей, досі не відповідають мінімальним стандартам споживчої якості житла для його використання і проживання. Саме тому такі рішення неможливо назвати стійкими у вирішенні проблеми забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб.
Однак реалізовані на початкових етапах рішення не могли вирішити системні проблеми, що існували в країні. Труднощі, які виникли внаслідок великої війни, вимагали довгострокового планування та системного підходу ще з 2014 року.
Крім того, за аналітичними даними, лише на Донеччині у зоні боїв перебувають понад 50 тис. осіб, серед яких понад 2 тис. дітей, які можуть і повинні бути евакуйовані. Це свідчить про те, що потреба в житлі для внутрішньо переміщених осіб не лише актуальна, а й динамічно зростає.
Реагування на рівні областей
Реагування відбувається по-різному навіть на регіональному рівні. Багато областей розробили та впровадили програми з підтримки ВПО. У Львівській, Івано-Франківській і Тернопільській областях місцеві органи влади організували низку проєктів, що передбачають надання тимчасового житла для переселенців, інвестиції в соціальне житло та розширення фондів на довгострокові потреби.
Такі регіональні програми включають ремонт занедбаних будівель, реновацію старих комунальних приміщень та співпрацю з міжнародними організаціями для залучення донорських коштів. Деякі області організували систему пільгових оренд, розробили механізми соціального супроводу для адаптації людей.
Багато областей не тільки реагують на кризу, а й продовжують підтримувати ВПО, показуючи гнучкість та здатність адаптувати свої рішення до конкретних умов.
Системні прогалини
В умовах зазначених викликів важливо розуміти ландшафт можливостей країни.
За даними Інституту житла, після здобуття незалежності України міграція населення із сіл в міста призвела до надлишку житла в селах та його дефіциту в містах. 1 січня 2013 року в країні налічувалося 31,2 млн кв. м вільного житла, з яких 30,5 млн кв. м (98%) розташовувалося в сільській місцевості.
Найвищий рівень вакантності житла був на Сумщині – 18%. У центральних областях з нижчим рівнем урбанізації (Черкаська, Чернігівська, Полтавська, Хмельницька, Вінницька, Житомирська області) – 12-14%. Тимчасом, за даними ООН, 63% ВПО не можуть забезпечити себе навіть базовим житлом.
Читайте також: “Первинка” померла, хай живе оренда. Що відбувалось на ринку нерухомості у 2024 році
Незважаючи на зростання потреби в житлі, державні програми задовольняють їх лише частково. Житлова політика розвивається в умовах невизначеності, бо на національному рівні бракує затвердженої стратегії житлової політики, чіткого розподілу відповідальності та повноважень між різними органами влади.
За законодавством, саме органи місцевого самоврядування відповідають за наповнення фондів соціального і тимчасового житла, але більша частина такого житла перебуває в непридатному для проживання стані через неправильно виставлені пріоритети в діяльності цих органів і брак ресурсів. Брак інвестицій у ці фонди призводить до того, що потреби значно перевищують можливості.
Необхідний належний аналіз потреб громадян. Вони мають знати, які кроки їм слід робити для забезпечення їх житлових прав. Відсутність системного підходу до збору даних про житлові умови, стан житлового фонду та потреби населення призводить до того, що житлова політика орієнтується на випадкові рішення.
Шляхи розв’язання нагальних проблем
Житлова проблема має вирішуватися передусім на законодавчому рівні. У зв’язку з наявністю застарілої житлової політики (Україна реалізує житлову політику відповідно до Житлового кодексу від 1983 року) робити це неможливо.
Саме тому Міністерство розвитку громад та територій розробило проєкт закону №12377 “Про основні засади житлової політики”, який має стати рамковим для регулювання житлової сфери і вирішити ключові проблеми, спричинені війною.
Документ визначить зміст об”єктів житлового фонду та суб”єктів, які зможуть там жити. Він має стати альтернативою радянському Житловому кодексу, забезпечити рівний доступ до житла, підтримати ВПО і зберегти прозорість житлової політики.
Цей законопроєкт не вирішить усі проблеми, які накопичилися за період незалежності. Для чіткого розуміння ситуації та стратегії подальших кроків уряду необхідно провести глибокий аналіз існуючих засобів та можливостей.
Через брак інформації про стан житла та кількість вільного житла для проживання ВПО це ускладнює якісну реалізацію житлової політики. Для розв’язання цих проблем необхідна всеукраїнська інвентаризація наявних ресурсів та створення єдиної інформаційно-аналітичної системи.
Створення такої системи передбачає закон №4080-IX від 20 листопада 2024 року “Про внесення змін до деяких законів України щодо додаткових заходів, пов’язаних із забезпеченням внутрішньо переміщених осіб житлом”.
Ця система буде містити інформацію про об’єкти нерухомого майна, які використовуються або можуть бути використані чи реконструйовані для проживання ВПО, інформацію про об’єкти нерухомого майна, які надаються або можуть надаватися для проживання ВПО, їх розташування і технічний стан.
За допомогою цієї системи ВПО зможуть подавати заяви про надання їм об’єктів нерухомого майна, відомості про які містяться в системі.
Система забезпечить збір, накопичення, захист, облік, відображення, обробку та надання інформації про житловий фонд України, механізми вирішення житлового питання, осіб, які потребують державної підтримки. Негайний аналіз потреб дозволить розробити ефективну стратегію, яка відповідає на реальні виклики.
Центральні органи виконавчої влади впроваджують власні пов’язані між собою житлові програми з підтримки ВПО. Це знижує їх ефективність і збільшує адміністративні витрати. Потрібно об’єднати розрізнені житлові програми в єдину державну житлову політику і визначити орган, відповідальний за її втілення.
Лише комплексний підхід до проблем житлової кризи, удосконалення та реформування законодавства, аналіз потреб і спроможностей населення, пошук альтернативних шляхів фінансування (донорство, міжнародні інвестиції, гранти) покладуть початок її вирішення і створять підґрунтя для можливості кожного, хто втратив житло внаслідок війни, реалізувати право на гідний рівень життя.
Співавторка – Аліна Москаленко, директор Інституту житла
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об”єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Мінвідновлення законодавствожитлоВПО
Матеріали за темою
Як підвищити спроможність громад з підготовки інвестпроєктів
4 березня, 08:00
В Україні стартує пілотний проєкт з безоплатної підготовки водійок вантажівок
2 вересня 2024, 13:17
Бельгія допоможе відбудовувати Київ, Чернігів та дві області: про що домовилися
30 серпня 2024, 16:18
Житлова криза: виклики, тимчасові рішення та шляхи подолання
Ольга АлтунінаПредставниця Уповноваженого з прав громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України
Їсти слона по шматках
Ольга Василевська-Смаглюкнародний депутат, голова підкомітету з питань функціонування платіжних і інформаційних систем та запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом
Стратегічні корисні копалини: дороговказ розвитку для України
Роман ОпімахГолова Державної служби геології та надр України (2019-2024 роки)
Як підвищити спроможність громад з підготовки інвестпроєктів
Олександра Бетлійпровідний експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій
Криптоактиви під прицілом держав
Роман Бєлікспіввласник і партнер інвестиційної компанії InCo home
Горючий газ і ефективність його використання в Україні
Олександр КрошкаДоктор філософії в галузі архітектури та будівництва, CEO ТМ КОЛВІ
Економічна правда
© 2005-2025, Економічна правда
Реклама на сайті
Про проєкт
Політика конфіденційності
Правила використання матеріалів УП
Принципи і правила роботи УП
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Економічну правду”.
Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”.
Матеріали з плашкою PROMOTED та НОВИНИ КОМПАНІЙ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах. Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Cубєкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02163.
Source: Економічна Правда