Трамп готовий до поступок. Як опір ЄС щодо зброї і правил змушує США змінювати стратегію
Під час останнього виступу віцепрезидента США Джей Ді Венса у Вашингтоні (йдеться про подію Мюнхенської безпекової конференції 7 травня. – Ред.) я сидів у першому ряду.
І як й більшість людей у тій залі, я був готовий до чергової повчальної промови, очікуючи, що розлом у трансатлантичних відносинах поглибиться просто на моїх очах.
Але ми були приємно здивовані. Тональність американської влади змінилася. Джей Ді Венс тепер вважає Європу важливим партнером Сполучених Штатів.
То що ж змінилося і чому?
Моя найкраща здогадка: те, що сталося останніми місяцями, можна описати як надмірне втручання США у зовнішню політику.
Ідея, що Америка може запропонувати нове світобачення, яке буде прийняте всім світом, по суті, базувалося на переконанні “деструкторів” з Кремнієвої долини у незамінності США для інших країн.
І щойно відбулося усвідомлення:
США залишаються надзвичайно важливим союзником Заходу, але…
Світогляд, який Америка намагається нав’язати своїм союзникам, просто неприйнятний для більшості з них.
Джей Ді Венс згадав кілька моментів, які, на мою думку, демонструють основні вразливості США.
США хочуть шматок з трильйонів євро, які планується витратити Європейським Союзом на оборону. І адміністрацію Трампа дратує те, що Європа, схоже, обирає створювати власне обладнання, а не залишатися слабкою та вразливою, купуючи менш ефективні американські альтернативи.
Уся риторика останніх місяців змусила Європу сумніватися в надійності США як партнера у протидії найбільшій загрозі безпеці — Росії.
Але якщо Європа сумнівається в партнерстві, то вона не витрачатиме гроші на американське озброєння, принаймні не в тих обсягах, які планувалися раніше.
Неможливо мати все й одразу: або США готові захищати Європу разом із нею (включно з Україною), або Європа — повільно, неефективно, але неминуче — почне розбудовувати власну обороноздатність. А з цим прийде автономія та вплив.
2. Регулювання в ЄС.
Венс згадав, що Брюссель несправедливо ставиться до американських технологічних компаній. За моїм відчуттям, саме це і є головною причиною атак США на Брюссель.
Ви можете сміятися, зневажати чи критикувати Брюссель, але він має величезну регуляторну владу в надзвичайно густонаселеному і багатому регіоні. І якщо ви хочете вийти на цей ринок, ваша дорога лежить через Брюссель.
І що ще страшніше з точки зору Вашингтона — більшість європейців насправді підтримують ці регуляції. Адже багато хто вважає, що це робить їхнє життя безпечнішим і кращим.
Тож атаки на Брюссель через його начебто недемократичний характер — це просто ще одна атака на будь-яке обмеження американської влади.
Ви можете прорватися до верхівки американської політики завдяки грошам і впливу, але, як бачимо, це не допомагає вам змінити правила в Європі.
Зізнаюся, можливо, це видавання бажаного за дійсне — але мені здається, що те, як Дональд Трамп безжально спалював мости, не налякало і не паралізувало Європу. І ціна, яку американський народ платить за цей “деструктивний підхід”, може виявитися значно вищою, ніж передбачалося.
Якщо все це правда — урок очевидний.
Потрібно тримати позицію, залишатися стійкими, не зачиняти двері, нагадувати про спільні цінності та інтереси і продовжувати робити правильні речі.
І хто знає… люди можуть змінюватися. А отже, можливо, й країни також.
Я залишив залу з надією, що моє передчуття справдиться. Принаймні, цього разу воно не було песимістичним.
Але все ж першою жертвою трампівського “деструктивізму” стала довіра. Це дуже дорога річ, яку будували десятиліттями важкої праці — і яку буде надзвичайно складно відновити.
Довіра повинна бути в центрі всіх розмов між Брюсселем і Вашингтоном — чи йдеться про торгівлю, чи про регулювання, чи про безпеку.
І якби я мав змогу звернутися до віцепрезидента Венса, я сказав би йому прямо: Росія — агресор. Україна — жертва. Ми підтримуємо жертву.
І ще одне – існують червоні лінії, які Європа не може і не буде переходити.
Колонка була вперше розміщена на сторінці автора у соцмережі Х.
Публікації в рубриці “Колонки” не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів
Source: Європейська Правда
Россиян разозлили украинские носки с горящим Кремлем
Уполномоченный Чехии по реконструкции Украины Томаш Копечный надел на встречу с президентом Украины Владимиром Зеленским возмутившие россиян носки. На них изображен Кремль в огне. На прошлой неделе Владимир Зеленский совершил визит в Чехию, где встретился с Томашем Копечным. Заместитель председателя комитета Совета Федерации по международным делам РФ Андрей Климов заметил, что у Копечного носки на которых горит Кремль и отреагировал на них. “Теперь Копечный носит носки, нижнее белье, а завтра придет в ортезе. Почему мы смотрим на этих ублюдков, будто от них зависит наша жизнь? Больные люди – к психиатру”, – заявил российский политик. Возмущение россиян дошло до чешского политика, ответившего на заявления Климова. Как пояснил Копечный, россиянам не понравился рисунок на одежде, однако нет вопросов, когда они уничтожают украинские города. “Россияне четвертый год подряд засыпают украинские города ракетами и убивают невинных людей. Им это не мешает. Но украинские носки, символически изображающие, как бы это выглядело, если бы то же самое происходило в их городах, их разозлили”, – сказал Копечный. Чешский политик призвал россиян проявить такую же обеспокоенность ударами по украинским городам, которые они же и наносят. Ранее портал “Комментарии” сообщал, что Украина отреагировала на парад Путина в Москве. МИД Украины назвал это попыткой российского диктатора прославить современную фашистскую Россию в День победы 9 мая. Также “Комментарии” писали, что Болгария ответила на заявление Путина, обвинившего страну в начале войны в Украине.
Source: Комментарии Украина