Творці майбутнього: як українські ідеї підкорюють космос
Усі розділи
Підтримати УП
Спецпроєкти
Проекти “Української правди”
Українська правда
Економічна правда
Європейська правда
Історична правда
Допомога ЗСУ
Верховна Рада
Борис Джонсон
Зеленський
коронавірус
Курська область
повітряна тривога
Сектор Гази
Слуга народу
Спецпроєкти
Перші кроки у разі ДТП: алгоритм дій в різних ситуаціях
Коли можеш навчатись у зручному форматі: як працюють безбар”єрні автошколи
Майбутнє оборонних проєктів: інтерв’ю з головою наглядової ради холдингу Octava Capital
CYBERION: як мережа кіберклубів знайшла свою нішу та відкрила нові можливості для інвесторів
Святковий стіл без клопотів: готові страви та традиційні смаки у NOVUS
Роман Мудрий
доктор юридичних наук
Творці майбутнього: як українські ідеї підкорюють космос
Субота, 12 квітня 2025, 09:00
Українці століттями формували ідеї підкорення космосу – від Сковороди і Федорова до Ціолковського, Корольова та Кондратюка. Сьогодні Україна має шанс реалізувати свій величезний потенціал і знову стати творцем майбутнього. Головне – його не проґавити.
12 квітня в Україні відзначають День працівників ракетно-космічної галузі – день, коли ми вшановуємо досягнення наших фахівців в освоєнні космосу та розвитку космічних технологій. Ця дата є символом національного прогресу в галузі наукових досліджень і технічних інновацій, спрямованих на підкорення Всесвіту. Саме в цей час варто згадати, що людина, яка має Ідею і втілює її в життя, – це справжній творець майбутнього. Ідеї, що надихають одних, часто здаються нездійсненними іншим. Але саме в цій боротьбі мрії з реальністю народжується прогрес. Різниця між фантастикою і футуристикою не завжди очевидна, але вона існує – і її визначають ті, хто наважується діяти.
Нещодавня новина про створення Управління космічної політики в Міністерстві оборони України викликала хвилю скептицизму й глузливих коментарів від тих, хто не бачить далі власного носа. Але чи замислювались ці критики, що таке космос для людства? Чи знають вони, що NASA вже у 2026 році планує висадити першу жінку та чоловіка на Місяць у межах програми “Артеміда”, а до 2040 року – відправити астронавтів на Марс? Чи чули вони, що марсіанську дослідну станцію в пустелі Сан-Рафаель очолює українець Сергій Якимов?
Подумайте: ви могли народитися в епоху, коли в будинку не було стаціонарного телефону чи сучасних комунікацій, а тепер стаєте свідками колонізації космосу. Усі ці комп’ютери, штучний інтелект, високі технології, якими ми користуємося щодня, з’явилися зокрема завдяки необхідності освоювати космічний простір. І в цьому процесі українці відіграють далеко не останню роль.
Український космос: від мрії до реальності
Україна – одна з космічних держав світу. Ми маємо п’ять систем запуску ракет у космос і багатовікову історію ідей, гіпотез, винаходів та відкриттів, що змінювали уявлення людства про Всесвіт. Але чи замислювались ви, звідки взагалі взялася ідея підкорення космосу? Хто став її творцем, і як українці долучилися до цього цивілізаційного поступу?
Усе почалося ще в XVIII столітті, коли Григорій Сковорода закладав перші камені українського космізму – філософії, що поєднувала людину, природу і Всесвіт.
Пізніше, у XIX столітті, Микола Федоров, якого вважають засновником космізму, запропонував ідею “Спільної справи” – об’єднання людства заради освоєння космосу й навіть воскресіння померлих через розвиток технологій. Його думки надихнули ціле покоління мрійників, серед яких був і українець за походженням Костянтин Ціолковський – батько ракетобудування. Саме він сказав: “Земля є колискою людства, але ж не вічно жити нам в колисці”.
Ці ідеї підхопив Володимир Вернадський, геніальний український учений, який розвинув вчення про біосферу і ноосферу, пов’язавши долю людства з космосом. У той же час у Києві Михайло Кравчук, математик і засновник школи українських конструкторів космічної техніки, передавав естафету знань своїм учням, що в майбутньому стануть легендами космічної галузі – Архип Люлька, Сергій Корольов, Володимир Челомей.
“Моя любов – Україна і математика”, – любив наголошувати Михайло Кравчук. І саме його науковим доробком під час створення першого комп”ютера послуговувався американець Джон Вінсент Атанасов. Свого роду це підтвердило ідею Федорова про всебічний розвиток технологій на шляху до бажання освоїти Космос.
Не менш вражає внесок Олександра Шаргея (Юрія Кондратюка), який захопився ідеями космізму, написав працю “Завоювання міжпланетних просторів”, де вивів основне рівняння польоту ракети та виклав теорію багатоступеневих ракет. Саме його славнозвісна “Траса Кондратюка” відкрила людству шлях на Місяць.
Його ідеї втілив у життя інший етнічний українець – Михайло Яримович, системотехнік програми “Аполлон” і в подальшому один із керівників NASA.
А Сергій Корольов, чиє ім’я відоме кожному, подарував світові перший супутник, першу міжконтинентальну ракету і перший політ людини в космос. Але для мене надважливим є те, що Корольов був сенсотворним українцем. Саме на його прохання Павло Попович, перший український космонавт, заспівав у космосі “Дивлюсь я на небо та й думку гадаю” – і ця пісня стала частиною історії Людської цивілізації.
Валентин Глушко створив ракетно-космічний комплекс “Енергія-Буран” та станцію “Мир”. Він також ініціював створення музею Авіації та Космонавтики в Полтаві. Михайло Янгель, головний конструктор КБ “Південне”, розробив супутники “Космос”, “Циклон” та “Зеніт”.
Кожен із них був не просто вченим чи інженером, а сенсотворцем, який бачив у космосі майбутнє людства і наполегливо втілював цю мрію в життя.
Варто згадати і видатного запоріжця Володимира Горбуліна, що сприяв створенню Національного космічного агентства України та нині є авторитетним членом Міжнародної академії космонавтики.
Окремої уваги заслуговує Леонід Каденюк – перший і наразі єдиний космонавт незалежної України. Він провів у космосі 15 діб, 16 годин і 32 хвилини на борту американського шаттла “Коламбія”.
До цього переліку мрійників і творців майбутнього варто додати ще одного українця – Макса Полякова, засновника аерокосмічної компанії Firefly Aerospace, що розробляє легкі ракети-носії для запуску вантажів у космос і також є учасницею програми “Артеміда”. До речі, він також є моїм земляком, уродженцем Запоріжжя – міста, яке дало світові не одного творця космічних ідей.
Час мріяти сміливіше
Сьогодні, коли ми вшановуємо досягнення українських фахівців у освоєнні космосу, варто згадати цей величезний спадок.
Знаючи про ту кількість людей і внесок, що зробили прості Українці-мрійники, ми можемо відчути наскільки потужною є сила Ідеї!
Тож вважаю створення Управління космічної політики в Міністерстві оборони надзвичайно актуальним і затребуваним рішенням.
Так, Україна втратила багато часу через недалекоглядність окремих управлінців. Але потенціал нікуди не зник. Ми – нація мрійників і творців, які століттями доводили, що ідеї можуть змінювати світ.
Не бійтеся своїх Мрій. Бійтеся їх не реалізувати. Дійте. Будьте сміливішими.
Бо “Ніщо не зупинить ідею, час якої настав”.
Космос чекає на нас!
Роман Мудрий, доктор юридичних наук, автор ідеї та ініціатор проєкту міста майбутнього Верум
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об”єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція “Української правди” не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Роман Мудрий
Як боротьба з катуваннями обернулася тиском на бізнес
25 лютого 2025, 17:30
“Кагарлицька справа”. Історія розкриття
22 листопада 2024, 14:00
Як зменшити тиск на бізнес без законодавчих змін
25 червня 2024, 09:00
Усі колонки автора
Творці майбутнього: як українські ідеї підкорюють космос
Роман Мудрий
доктор юридичних наук
Штучний інтелект у правосудді: ефективність, ризики та неминучість
Олексій Гнатенко
радник та керівник практики вирішення спорів у Juscutum
Чиє обличчя у дзеркалі? Правда про стандарти та атаки на українську адвокатуру
Валентин Гвоздій
заступник голови Національної асоціації адвокатів України, керуючий партнер GOLAW, адвокат
“Лицар картатої ковдри”: чому в щирість мобілізації Насірова ніхто не повірив
Вікторія Карпінська
редакторка Transparency International Ukraine
Правосуддя в обхід Путіна: проблема імунітетів
Гюндуз Мамедов
кандидат юридичних наук, заступник Генпрокурора України у 2019-2022 роках
Контракти на озброєння: високі ставки, юридичні ризики і як їх знизити
Владислав Бандровський
Старший юрист Sayenko Kharenko, заступник голови комітету з міжнародного права Асоціації правників України
“Українська правда” в соцмережах:
Реклама на сайті
Політика конфіденційності
Правила використання матеріалів УП
Політика ШІ
Принципи і правила роботи УП
Як писати для УП
©2000-2024, Українська правда. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Українську правду” не нижче третього абзацу.
Будь-яке копіювання, публікація, передрук чи наступне поширення інформації, що містить посилання на “Інтерфакс-Україна”, суворо забороняється.
Матеріали з плашкою PROMOTED є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються.
Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.
Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Cуб”єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02280.
ТОВ “УП Медіа Плюс”. Усі права захищені.
Засновник проекту: Георгій Гонгадзе
Головний редактор: Севгіль Мусаєва
Редактор-засновник: Олена Притула
E-mail редакції: editor@pravda.ua
Ми використовуємо cookies
Source: Роман Мудрий
Базальт – золото України під ногами
Українська правда
Усі розділи
Підтримати УП
Новини компаній
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
Спецпроєкти
Страховий гід
Виклики євроінтеграції
Власна справа
Від мрії до дії
Зелений перехід
Захист країни
Кошти в безпеці
Відбудова України
Ідеї, які змінюють міста
Бізнес-інтерв”ю
Кінець епохи офшорів
Просто про податки
Інновації в дії
Проекти “Українська правда”
Українська правда
Економічна правда
Європейська правда
Історична правда
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
Володимир Хаустов
учений секретар ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАНУ”, заслужений економіст України
Базальт – золото України під ногами
11 квітня, 17:30
Посилання скопійовано
Час вимагає створення сучасної галузі виробництва базальтоволокнистих матеріалів.
За запасами природних копалин Україна входить у десятку найбільш забезпечених країн, але безгосподарне ставлення до багатств не дозволяє їй стати заможною.
Базальтові породи належать до копалин, які є золотим запасом країни, але вони лежать під ногами і не використовуються. Базальт як камінь використовувався людством давно, але ідея виробляти з нього волокно прийшла французу Полу Де, який отримав патент на свій винахід у 1923 році в США.
Особливого ажіотажу винахід на той час не викликав, а каталізатором для активних розробок став період холодної війни в 1960-х роках. Під грифом секретності США та СРСР почали досліджувати властивості та можливості застосування базальтових волокон. Насамперед, звісно, у мілітарних цілях.
Центр розробок СРСР був у Києві в Інституті проблем матеріалознавства НАНУ, який розробив промисловий спосіб виробництва базальтового волокна.
З 1970-х років базальтові волокна (БВ) завдяки своїм унікальним характеристикам – міцності, хімічній стійкості до впливу кислот і лугів, різких перепадів температур, негорючості, термо-, вібро-, зносостійкості – набули широкого використання.
БВ використовуються для тепло- та звукоізоляції, виробництва вогнестійких матеріалів, протипожежних систем, фільтрів, технічних тканин і нетканих матеріалів, армуючих, композитних матеріалів та виробів, виробництва теплоізоляційних матів та плит, фільтрів газових викидів та хімічно активних середовищ, матеріалів для об”ємного армування бетонів та асфальтобетонів, композитної арматури, будівельних та дорожніх сіток, композитних матеріалів і виробів, профілів, труб різних діаметрів, цистерн, ємностей, балонів високого тиску, опор та перекриттів мостів, систем кріплення шахт, виробів для машинобудування, деталей автомобілів, суден, електроізоляції.
Можливості використання БВ в оборонній промисловості (ОП) надзвичайно широкі. Виготовлення оболонок снарядів і ракет з БВ, міцніших і легших за метал, дозволить збільшити їх дальність при тій же потужності заряду.
Для військових ракет, літаків, дронів, суден, крім зменшення ваги, взагалі відкриваються фантастичні можливості стати невидимими завдяки властивостям базальту не віддзеркалювати хвилі в широкому діапазоні частот.
БВ є матеріалом, який забезпечує надійний захист від снарядів, але не веде до обтяження броні, що дозволить не модернізувати ходову частину, розробляти нові силові агрегати, шукати способи збільшення швидкості та маневреності. Основне застосування жаростійких базальтокомпозитів – ракетна та аерокосмічна галузі.
Читайте також:
Забезпечені з народження: як держава планує ділитися доходами від продажу надр з новими поколіннями
ЄС запустив проєкти широкого впровадження композитів у суднобудуванні: RAMSSES та FIBRESHIP. Незабаром передбачається заміна всіх протимінних суден голландських ВМФ на композитні. Створені та використовуються протипожежні авіабомби для локалізації пожеж при техногенних аваріях. Можна також робити унікальну тару для зберігання боєприпасів (надійну, легку, довговічну, пожежобезпечну) замість дорогої дерев”яної, яка швидко псується.
Технології виробництва БВ досконалі та економічні. Базальт видобувається на кар”єрах вибуховими методами, подрібнюється, виконуються плавка і виробництво БВ. На виготовлення 1 кг БВ витрачаються тільки 0,8 кВт-год електроенергії.
Складним, дорогим і відносно недовговічним елементом у виробництві БВ є платино-родієві або платинові фільєри. Проте є наукові розробки з виготовлення фільєр з інших матеріалів на базі графіту і в недалекому майбутньому пройде заміна платино-родієвих і платинових фільєр на більш дешеві та довговічні.
Важливо, що виробництво виробів з БВ локалізоване всередині країни, починаючи з видобутку сировини та переробки і закінчуючи випуском готових виробів. Це забезпечує виробництво за умов нестабільної економічної ситуації і навіть війни.
Великою проблемою в умовах дефіциту енергоресурсів та їх високої вартості є проблема утеплення. Парламент ЄС у 2023 році проголосував за реконструкцію 35 млн старих споруд для зменшення енерговитрат на них з метою наближення ЄС до кліматично нейтральної території. Це коштуватиме близько 254 млрд євро.
В Україні житлово-комунальне господарство споживає до 20% енергоресурсів. Багатоповерхівки – 400-550 кВт-год на кв. м на рік, індивідуальні будинки – 600-800 кВт-год. У Німеччині будинки садибного типу споживають у середньому 250 кВт-год, у Швеції – 135 кВт-год. І це в умовах нашого більш теплого клімату.
Енерговтрати корелюють із станом утеплення. Швеція на одну людину споживає 60 кг утеплювача, США – 50 кг, Фінляндія – 40 кг, Японія – 40 кг, росія – 14 кг, Україна – 9 кг. Тобто серед країн, де необхідне утеплення, Україна посідає останнє місце.
Україна цю проблему бачить і вирішує. Були затверджені нові будівельні норми (ДБН) на теплоізоляцію й утеплення будівель та споруд, схвалена програма державного стимулювання технологій енергозбереження, ухвалений закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов для запровадження комплексної термомодернізації будівель”, введені обмеження на застосування екструзійного пінополістиролу (XPS) та пінопласту (EPS) як утеплювачів.
Мінрегіонбуд вирішив у 2020-2023 роках виконати термомодернізацію 5 млн кв. м застарілого житлового фонду. Усього в Україні 75 млн кв. м застарілого житла. Застосування майже вічних базальтових утеплювачів (кам’яної вати) повністю вирішує проблему утеплення, замінюючи екструзійні пінополістироли, пінопласти та скловату (SW) як недовговічні теплоізолятори з шкідливими фенольними сполуками, які за найменшого нагрівання виділяють отруйні сполуки.
Компанії Airbus, Boing, BMW, GM переходять на окремі вироби з БВ. Почалося використання БВ при виготовленні вагонів. Китай виробляє морські базальтові контейнери, які на 60% легші за металеві і міцніші. Це початок глобального переходу на екологічно чисті, ефективні та рентабельні базальтові технології.
Ще одна перевага базальту – надзвичайна легкість утилізації шляхом переплавки і можливість повторного використання як сировини для отримання нових виробів.
Найближчим часом можна очікувати технологічну базальтову революцію з масовим використанням БВ і повною заміною багатьох конструкцій на базальтомісткі.
Потреба ринку в базальтовій продукції значно більша за обсяги її виробництва. Питання широкого застосування БВ визначається характеристиками матеріалів на основі БВ і вартісними показниками – собівартістю виробництва й ціною.
Якщо розглянути світовий ринок тільки теплоізоляційних матеріалів, то він грандіозний. У 2022 році він становив 28,75 млрд дол., а за десять років може зрости в 1,7 разу до майже 50 млрд дол. Український ринок поряд з ринками інших європейських країн є одним з найбільш динамічних та висхідних.
Ринок теплоізоляційних матеріалів, млрд дол.
Джерело: valuemarketresearch.com
Географічно розподіл світового ринку споживання теплоізоляційних матеріалів виглядає так: найбільше споживає Європа – 32%, далі – Північна Америка та Азійсько-Тихоокеанський регіон. Якщо розглядати споживання не тільки теплоізоляції, а БВ та виробів з них, то найбільшим споживачем є США – 44%. Далі йдуть Європа – 26%, Азія – 24%, країни американського континенту – 3,4%, росія – 1,4%, інші країни СНД – 1,2%. У Європі основними споживачами БВ є Німеччина та Австрія – понад 30%, Італія – понад 20%, Франція – близько 18%.
Розподіл ринків теплоізоляційних матеріалів, 2022 рік, %
Джерело: valuemarketresearch.com
Найбільшими світовими виробниками БВ є: Basaltex (Бельгія), Sudaglass Fiber Technology (США), “Кам”яний вік” (росія), “Чжэцзян GBF Basalt Fiber Co., Ltd” (Китай), Technobasalt Invest (США), Shanxi Basalt Fiber Technology Co., Ltd (Китай), Jiang Su Tian Long Continuous Basalt Fiber High-tech Co., Ltd. (Китай), GMV China (Китай), Mafic SA (Люксембург). Потреба в БВ наразі становить мільйони тонн на рік, а підприємства задовольняють попит лише на кілька відсотків.
Аналіз географії споживання і виробництва БВ показує гарні перспективи розвитку галузі в Україні. Крім великих обсягів власної високоякісної сировини і технологій, недорогі, легкі та об’ємні базальтові вироби дорого транспортувати далеко. Світова динаміка використання теплоізоляторів показує переважне використання кам’яної вати перед іншими і постійне витіснення нею з ринку інших матеріалів.
Використання теплоізоляційних матеріалів у світі, 2017-2021 роки, млн куб. м
Джерело: Agency of Industrial Marketing
Розподіл споживання теплоізоляторів в Україні показує доволі низьку вагу споживання ізоляторів на основі БВ (кам’яної вати), що пояснюється відсутністю свого виробництва і великими потенційними можливостями подальшого зростання споживання цих матеріалів відповідно до світових тенденцій.
Ринок споживання теплоізоляційних матеріалів України, 2020 рік
Джерело: Agency of Industrial Marketing
Базальт не тільки екологічно чистий матеріал 21 століття з грандіозними можливостями, а й конкурентоспроможна галузь нових матеріалів із стійким та стрімким розвитком у світовому розподілі праці і ринок з низькою конкуренцією. Країни, які перші почнуть його масове виробництво, отримають великі переваги.
Для розвитку базальтової індустрії Україна має наукові розробки і багато родовищ базальту, але не використовує цю перевагу. Запаси сировини в Україні безмежні.
Україна має світовий пріоритет у створенні матеріалів з БВ та виробів з них. Перші дослідження можливостей БВ були розпочаті в науково-дослідній лабораторії базальтових волокон Інституту проблем матеріалознавства НАНУ. За їх результатами були отримані промислові зразки БВ, а в середині 1980-х років була відпрацьована технологія виробництва БВ та запущене виробництво. Тоді в Україні були створені і діяли близько 30 підприємств базальтової спрямованості.
Зараз працюють одиниці. База гірських порід України для виробництва БВ необмежена, але дуже мало родовищ України використовується для видобутку сировини для виробництва БВ. Більшість родовищ використовуються для видобутку щебеню. Регулярні дослідження перспектив використання БВ теж не ведуться. Україна перестала бути країною, яка використовує конкурентні переваги.
Відновлення в Україні індустрії виробництва БВ із закінченим циклом дозволить поновити свої позиції серед виробників БВ; ефективно використовувати свої природні багатства; створити високотехнологічні виробництва для ОП, будівництва, енергетики, видобувної промисловості, газової галузі, комунального господарства; знизити залежність України від імпорту аналогічних матеріалів та підвищити експортний потенціал країни завдяки високотехнологічним матеріалам.
Час вимагає створення сучасної галузі виробництва базальтоволокнистих матеріалів, композитів та виробів з них. Потреба в таких матеріалах в Україні та за її межами дає можливість вирішити низку важливих економічних проблем держави.
Співавтор – Богдан Данилишин, академік НАНУ
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об”єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
виробництво
корисні копалини
Матеріали за темою
В “Нафтогазі” повідомили, який обсяг видобутку відновили після ворожих атак
10 квітня, 09:43
Газовидобувники просять знизити вимоги до якості газу
1 квітня, 20:16
Туреччина збільшила видобуток газу і хоче стати енергетичним хабом
17 березня, 09:13
Базальт – золото України під ногами
Володимир Хаустовучений секретар ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАНУ”, заслужений економіст України
Штучний інтелект у правосудді: ефективність, ризики та неминучість
Олексій Гнатенкорадник та керівник практики вирішення спорів у Juscutum
Контракти на озброєння: високі ставки, юридичні ризики і як їх знизити
Владислав БандровськийСтарший юрист Sayenko Kharenko, заступник голови комітету з міжнародного права Асоціації правників України
Ліки без націнки. Як держава здешевлює медичні товари
Едем Адамановзаступник міністра охорони здоровʼя
Банки фінансової інклюзії
Ніна Южаніначлен Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики
Типові помилки роботодавців при бронюванні працівників
Катерина Манойленкопартнерка GOLAW, керівниця судової практики, адвокатка
Економічна правда
© 2005-2025, Економічна правда
Реклама на сайті
Політика конфіденційності
Правила використання матеріалів УП
Принципи і правила роботи УП
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Економічну правду”.
Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”.
Матеріали з плашкою PROMOTED, НОВИНИ КОМПАНІЙ та ПОЗИЦІЯ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах. Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Cубєкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02163.
ТОВ “УП Медіа Плюс”
Адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 48, 50А
Телефон: +380 95 641 22 07
Source: Економічна Правда