Байдуже до всього? Як зрозуміти, що вас поглинула апатія
Усі розділи
Підтримати УП
Публікації
Спецпроєкти
Суспільство
Проєкти “Української правди”
Українська правда
Економічна правда
Європейська правда
Історична правда
Спецпроєкти
Війна і втрата
ЗАПИТАЙ ЖИТТЯ
Наплічники життя
Великий приклад об”єднання
Незламні, бо єдині
Допомога поруч
Повернутися до життя
Підлітки і війна
Байдуже до всього? Як зрозуміти, що вас поглинула апатія
АльонаПавлюк
— 1 січня, 06:00
pocketlight/Getty Images
Посилання скопійовано
Апатія давно стала синонімом до невеселого настрою. Її також часто плутають з депресією та звичним людським заняттям, яке зветься “посумувати”.
Утім, не варто сприймати апатію легковажно. Адже вона може бути як окремим тривалим станом, так і симптомом небезпечної хвороби.
Щоб дізнатися, що таке апатія насправді, чим вона відрізняється від інших станів і психологічних розладів та чи можна її подолати самостійно, “УП. Життя” поспілкувалася із психологинею Анастасією Михайленко.
– Люди звикли називати свій поганий настрій апатією, але чим вона є насправді? Це стан чи хвороба?
– Апатія не є діагнозом. Не існує документа, який би чітко її визначав, тому психологи можуть трактувати її по-різному.
Апатія – це стан. Її головні ознаки – це байдужість і відстороненість. Тобто людині нічого не цікаво, вона не реагує на стимули, на навколишніх, на задачі. Те, що мотивувало її раніше, не викликає більше жодного інтересу. Хобі не цікавить, робота – не драйвить.
Video Player is loading.
Current Time 0:00
Duration -:-
Stream Type LIVE
Seek to live, currently behind liveLIVE
Remaining Time –:-
Playback Rate
Descriptions
descriptions off, selected
subtitles settings, opens subtitles settings dialog
subtitles off, selected
Audio Track
Picture-in-Picture
This is a modal window.
Beginning of dialog window. Escape will cancel and close the window.
TextColorTransparency
BackgroundColorTransparency
WindowColorTransparency
Text Edge Style
Font Family
Reset restore all settings to the default values
Close Modal Dialog
End of dialog window.
Advertisement
Video Player is loading.
Current Time 0:00
Duration -:-
Stream Type LIVE
Seek to live, currently behind liveLIVE
Remaining Time -0:00
Playback Rate
Descriptions
descriptions off, selected
subtitles settings, opens subtitles settings dialog
subtitles off, selected
Audio Track
Picture-in-Picture
This is a modal window.
Beginning of dialog window. Escape will cancel and close the window.
TextColorTransparency
BackgroundColorTransparency
WindowColorTransparency
Text Edge Style
Font Family
Reset restore all settings to the default values
Close Modal Dialog
End of dialog window.
Також є фізіологічні симптоми – втрата енергії, відсутність сил робити будь-що.
На апатію можна впливати за допомогою психотерапії. У складних випадках можуть призначати антидепресанти. Але найчастіше, коли призначають ліки, то вже говорять про легку форму депресії.
Головне ускладнення від апатії – це погіршення якості життя. Люди розривають всі контакти, сваряться з близькими, йдуть з роботи.
Також апатія може переростати в депресію – якщо людина вчасно не розібралася в собі або не звернулася за допомогою.
Читайте також :
Всім не вгодиш, або чому синдром “хорошої дівчинки” шкідливо впливає на життя
– Як відрізнити звичайну байдужість від апатії?
– Апатія – це стійкий стан, який триває два-три тижні. Якщо симптоми зберігаються довше, це вже може свідчити про наявність хвороби або про хронічну форму апатії.
Так, в житті всі люди періодично зіштовхуються з труднощами. Ми живемо в умовах війни і в будь-яку секунду можемо дізнатися погану новину, через яку на пів дня зникає інтерес до будь-чого. Але це не апатія, а захисний механізм, який допомагає психіці відновитися. В усіх цей процес займає різний час – може бути день, два, три. Але людина, врешті-решт, повертається до себе і продовжуєте жити так, як і раніше. Настільки, наскільки це можливо.
Якщо у вас час від часу меланхолійний настрій, але він не впливає на якість життя, ви адаптувалися, розставили пріоритети (наприклад, пішли з неулюбленої роботи, знайшли нову і з’явилося бажання працювати), то з вами все нормально. Це природно – не хотіти щось робити, не мати на все ресурсу та перебувати у різному настрої.
– Чи зникає при апатії мотивація? Є думка, що вона зберігається у людини за будь-яких умов. Банально – мотивація сходити до туалету чи поїсти. Чи дійсно це так?
– Це саме та тема, щодо якої психологи можуть сперечатися дуже довго.
Які б не були прояви апатії, у людини все одно зберігається певна мотивація діяти, тому що вона є діяльною сама по собі. Людина встає попити, ходить до туалету, може дивитися телевізор або читати книжку. Тобто вона все одно щось робить, а не просто дивиться в стелю.
Людина у будь-якому випадку щось поїсть, аби не померти з голоду. Вона худнутиме, але не помре. Тому зберігається базова мотивація жити, дихати, їсти.
Так, загалом мотивація зменшується і стає іншою, але не зникає повністю. І дуже важливо зрозуміти, що у цей період не треба над собою знущатися і багато від себе вимагати.
Мотивація ніколи не зникає повністю
Andriy Onufriyenko/Getty Images
– Які види апатії є?
– Є два поділи. Перший – на поведінкову та емоційну апатії. Поведінкова характеризується зникненням інтересу до дій. Емоційна – відсутністю емоцій та байдужістю.
Другий – на ситуативну і хронічну апатії.
Ситуативна спричиняється певною травматичною ситуацією – втратою близької людини чи звільненням з роботи. Спрацьовує захисний механізм і людина закривається в собі на деякий час, а згодом повертаєтеся до нормального життя.
Хронічна апатія триває понад 2-3 місяці, але за умови, що не діагностують депресію. Тобто людина пішла в захисний механізм і довго з нього не виходить. У такому випадку треба допомога лікаря. При затяжній апатії психіатри прописують мінімальні дози антидепресантів.
– Чи може апатія бути симптомом якихось хвороб?
– Абсолютно. Як фізіологічної, так і психологічної. Часто люди не сприймають апатію серйозно, а тому не йдуть до лікаря. Але це така сама проблема, як і головний біль або будь-який інший, з яким ми зустрічаємося на фізіологічному рівні.
Якщо ми говоримо про психічні розлади, то у цьому випадку апатія найчастіше буває симптомом депресії. Вони не є синонімами. Депресія може бути як з апатією, так і без неї.
Апатія також може бути симптомом шизофренії. Або наслідком того, що ви долаєте тривалий стрес, наприклад, після втрати близької людини.
Крім того, перерости в апатію здатна хронічна втома, з якої ви не вийшли та після якої не відновилися.
Апатія – це також прояв того, що відбувається в організмі. І тому фізіологічні хвороби можуть мати її симптоматику або призводити до неї. Зокрема, йдеться про ендокринні патології, аутоімунні захворювання, пошкодження мозку, серцево-судинні хвороби, захворювання нирок.
Апатія є й серед побічних ефектів від деяких лікарських засобів. Ми всі приймаємо якісь ліки, але якщо почитати, до яких наслідків вони можуть призвести, можна дізнатися багато цікавого. Але, звичайно, це стається у виняткових випадках.
Не треба забувати й про COVID-19. Під час пандемії багато людей втрачали інтерес до життя і ставали емоційно відстороненими.
Якщо у людини є залежності – від наркотиків чи алкоголю – вони теж можуть супроводжуватися апатією, відчуттям байдужості до всього, що не стосується предмета їхньої зацікавленості.
Треба також враховувати вплив гормонів на те, як функціонує наш організм. Недостатня кількість сну, їжі чи активності теж негативно впливає психологічний стан.
Читайте також :
Як покращити самопочуття під час стресу: клінічний психолог назвав 20 способів
– З чим найчастіше можна сплутати апатію?
– Її легко сприйняти за депресію. Але остання значно триваліша та глибша. При депресії виникають думки про смерть, відчуття пригнічення та безнадії, людина втрачає сенс жити.
Через депресію часто починаються фізіологічні проблеми – відсутність апетиту, втрата ваги, загальмованість або навпаки надмірна збудженість. Таким людям дуже важко відрефлексувати свій стан, усвідомити його і прийняти рішення лікуватися.
З депресії важко виходити, її не можна вилікувати самостійно. Апатія, яка триває понад місяць, може свідчити про те, що за нею насправді ховається депресія.
Розрізнити легку форму депресії від апатії дуже важко. Маючи першу, людина все ж ходить на роботу, спілкується з друзями, веде соціальне життя. У такому випадку для діагностики потрібна фахова діагностика внутрішніх процесів, думок та почуттів.
Апатію також часто плутають із тривожним розладом. В обох випадках людина може бути байдужою, не проявляти інтересу до спілкування чи роботи, мати порушення концентрації.
Але при тривожному розладі дуже сильно підвищується тривога, яка ніби займає весь внутрішній простір. А при апатії виникає відчуття порожнечі, яку нічим заповнити.
При тривожному розладі людині треба допомога фахівця, з цим важко справлятися самим. Тому ці симптоми дуже важливо не ігнорувати.
Ще може виникнути плутанина між апатією та емоційним вигоранням. Останнє теж є ситуативним.
Коли людина у щось сильно вкладається, емоційно виснажується, то ризикує прийти в ту точку, коли вона більше не зацікавлена у цій роботі. Це є захисним механізмом. Тоді вона звільняється, йде у хобі, записується на якісь курси, вирушає у подорож тощо
В емоційному вигоранні є ще дуже важлива частина. Ми працюємо не тільки з позиції “хочу”, а з позиції “треба”. І коли ось це “треба” перестає діяти, необхідно йти на ґрунтовний відпочинок. А от апатія комплексна – вона зачіпає усі сфери життя.
– Як відрізнити апатію від звичайної ліні?
Також важливо розуміти різницю між апатією та лінню. Лінь – це коли у людини немає ресурсу ситуативно. Не хотіти щось робити – нормально. Може не бути бажання йти на роботу, але хотітиметься займатися хобі чи сходити на зустріч із друзями. При апатії інтерес зникає до всього.
Лінь базується на двох речах – відсутності бажання або ресурсу. Людина втомилася протягом робочого тижня, а тому вихідні проводитиме на дивані.
Можна не любити свою роботу й ходити на неї зі страху, залишитися без доходу. Людині з апатією на це все одно, її це не хвилює.
Апатія може свідчити про депресію
AndrewLozovyi/Depositphotos
– Часто від людей можна почути, що у них виникає апатія під час зімни сезонів. Особливо, якщо йдеться про осінь або зиму. Чи є якийсь зв’язок між цим станом і порою року?
– Апатія та пора року ніяк не пов’язані. Так, деякі люди дійсно говорять, що тільки-но приходить осінь, у них починається апатія, хандра або депресія. Але це не є стресовим чинником. Просто вони так побутовою мовою виражають свій стан.
Часто під “осінньою апатією” люди мають на увазі, що звикають до холодів, приймають їх, проживають втрату літа. Також є певні фізіологічні показники – людині хочеться більше сонця, але їй треба переналаштуватися на іншу пору року, змінити своє харчування.
Найчастіше “осіння апатія” проходить сама собою. Але цей процес можна пришвидшити. Наприклад, додати у своє харчування більше жирів, амінокислот, магнію, частіше контактувати з природою. Восени люди схильні закриватися вдома з чашкою кави або чаю. Але насправді краще тепло вдягнутися й поїхати до лісу.
Також дуже важливо розуміти, що є сезонний афективний розлад, який проявляється у людей при зміні пори року. Це різновид депресивного розладу, загострення якого постійно стається у певний сезон Але він діагностується психіатром.
– А коли зникає настрій перед святами, наприклад, днем народження, це є апатією?
– Це теж не апатія, бо не затягується надовго.
Якщо ми говоримо про день народження, меланхолійний настрій найчастіше пов’язаний зі спробами підбити певні підсумки. Людина дорослішає на рік, починає аналізувати, що за цей період встигла зробила, які цілі досягнула, чого їй хочеться у майбутньому. Це дуже сенсові питання, які можуть викликати певний рівень стресу.
Є і вікові кризи коли, коли людина починає вдаватися в питання: “А як я взагалі живу своє життя?” Треба певний час, щоб прожити втрату можливостей, цілей, цінностей та вибудовувати нові.
Цей період може бути схожим на депресію – коли нічого не хочеться, коли втрачаєш сенс і розчаровуєшся у собі. Але він триває недовго.
Так само може бути і перед Новим роком – це теж певне підбиття підсумків.
– Як війна впливає на психологічний стан людей? Чи є зв’язок між нею та апатією?
– Звичайно, війна сильно відображається на людях. Зараз в Україні збільшилася кількість апатій та депресій. Люди проживають величезний стрес, з яким психіці важко впоратися.
Війна – це втрати, руйнування, окупація, економічна криза. Тому вона проростає у психологічні проблеми.
Зменшення кількості донатів теж може бути наслідком апатії. Людина потрапляє у такий стан, за якого у неї зникає бажання робити будь-що, відбувається спад енергії.
Так само і з військовими та волонтерами. Від них часто можна почути, що вони вигоріли, не бачать сенсу щось робити та потребують часу на відновлення.
Війна впливає на всіх.
Депресію можна спробувати подолати самостійно
doble.dphoto/Depositphotos
– Чи можна подолати апатію самостійно? І де та межа, коли треба йти до фахівця?
– Можна спробувати. Це той період, коли треба потурбуватися про себе, зрозуміти причини свого стану, спробувати знайти щось, що могло б вас порадувати хоч трішки.
Не треба одразу починати шукати мотивацію, ставити цілі, бо це звучить немов з позиції критика, який не приймає свій стан та намагається його ігнорувати.
Необхідно знизити стрес і навчитися прислухатися до себе, щоб вміти розпізнавати його тригери. Наприклад, визначати – спілкування для вас є напруженням чи відпочинком?
Рекомендується змінити харчування на більш здорове. Вживати менше важкої їжі, на яку організм витрачає багато ресурсів. Відмовитися від цукру. Він є легким дофаміном, який краще прибрати, щоб не заміщати свій стан та не тікати від нього. Далі – всі фізіологічні основи стресостійкості. Налагодити сон, соціальні зв”язки, не замикати в собі.
Якщо ви з якихось причин не хочете йти до психолога, варто сходити до лікарів, які перевірять на базові хвороби, здати аналізи крові та гормони. Так ви зможете впевнитися, що не маєте фізіологічних хвороб, які б могли бути причиною апатії.
Самостійно не можна приймати жодних ліків.
Якщо апатія тримається довше ніж 2-3 тижні, краще все ж варто йти до психолога або до лікарів – до сімейного лікаря або одразу до психотерапевта.
– Як запобігти виникненню апатії?
– Якщо у вас сталася якась важлива чи стресова подія, був важкий проєкт на роботі – не треба цей тиждень навантажувати, щоб потім місяць відходити. Є змога – розподіліть навантаження рівномірно. Якщо це щось непередбачуване, нехай наступні два тижні будуть легкими.
Треба звертати увагу на свій стан, вчасно відновлюватися та дотримуватися балансу.
Варто вибудовувати своє життя, враховуючи свою стресостійкість, інтенсивність роботи, необхідний час для відпочинку.
У вас має бути багато турбот – щоденні прогулянки, здорове харчування, спорт, зустрічі з друзями, мініподорожі, поїздки. Зверніть увагу на своє хобі, підніміть його вверх у своєму списку пріоритетів.
Якщо не перевантажувати нервову систему, ви матимете змогу справлятися зі стресом. Але коли вона працює з останніх сил, тоді ви отримуєте два тижні на дивані з байдужістю і відстороненістю.
Треба завжди звертати увагу на свої потреби, емоції, стан. Сідає батарейка – візьміть додатковий вихідний. Погано спите – знайдіть причину і розв’яжіть цю проблему. Хочеться просто полежати – будь ласка. Не відкладайте свої потреби, фокусуйтеся на внутрішньому стані.
Це дуже актуально для українців, тому що у нас стрес може бути від того, щоб ми просто відкрили стрічку новин. Крім того, що нам треба боротися й донатити, необхідно зберегти своє ментальне здоров”я. Інакше ми не зможемо після закінчення війни будувати здорову націю.
Альона Павлюк, “Українська правда. Життя”
Читайте також :
Синдром іноземного акценту. Як це – одного дня заговорити з вимовою, якої у вас раніше не було
Головне сьогодні
Болить горло вранці? Чому так трапляється та що з цим робити
Катерина Хорощак
— 31 грудня 2024, 15:00
Чим корисна калина? Застосування, рецепти та протипоказання
Анастасія Мосорко
— 31 грудня 2024, 12:00
В Одесі демонтували пам”ятник Висоцькому біля кіностудії
Марія Кабацій
— 31 грудня 2024, 12:19
Суспільство
Із полону РФ повернувся захисник, чий 12-річний брат та бабуся загинули від атаки РФ на Кривий Ріг
Анна Коваленко
— 31 грудня 2024, 11:56
Суспільство
Що таке Маланка та як вона пов’язана зі святкуванням Василя
Людмила Панасюк
— 31 грудня 2024, 12:00
Суспільство
На Дніпропетровщині затримали чоловіка, який побив свого 3-річного сина: від травм хлопчик помер
Анна Коваленко
— 31 грудня 2024, 13:56
© 2007-2025, Українська правда
Реклама на сайті
Політика конфіденційності
Правила використання матеріалів УП
Принципи і правила роботи УП
Текстові матеріали, розміщені на сайті life.pravda.com.ua, можна безкоштовно використовувати в обсязі не більше 50% за умови прямого посилання у підзаголовку чи першому реченні матеріалу.
Матеріали з плашкою PROMOTED є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.
Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”.
Source: Альона Павлюк